Збройні сили, церква та благодійники

Частка тих, хто повністю довіряє ЗСУ з 2017 року зросла більш ніж утричі: з 20,6% до 69,4%. Нині Збройні сили користуються найбільшою довірою українців. Також зросла довіра до церкви, яка у рейтингу на 2 місці. Нині їй вірять 28,1% — проти 22,1% у 2017 році. Третю сходинку займають благодійні організації: довіра зросла із 8,6% у 2017 до 13,6% у 2024. 

Верховній Раді повністю довіряють лише 2,6% громадян (0,6% у 2017), Кабміну  — 1,9% (1% у 2017), політичним партіям — 1,8% (0,4% у 2017). 

Також українці стали більше довіряти соцмережам. У 2024 році рівень довіри до них склав 4,7% (2% у 2017). Ставлення до ЗМІ лишається неоднозначним. У 2017 році лише 1,6% українців повністю довіряли медіа, тоді як 44,3% зазначали, що “не дуже” їм довіряють. У 2024 році рівень повної довіри зріс до 5,9%, однак загальний рівень недовіри залишається високим: 44,7% респондентів заявили, що “не дуже довіряють” ЗМІ, а 19,3% – зовсім не довіряють.

Зросла довіра між людьми

З 2017 року зросла довіра не лише до інституцій, а й між людьми. Частка українців, які переконані, що більшості співвітчизників можна довіряти, збільшилася з 17% до 32%. Щоправда,  67,5% досі вважають, що потрібно бути дуже обережним у стосунках.

Найбільше українці довіряють членам своєї родини, хоча тут рівень довіри пішов на спад. У 2024 про повну довіру близьким заявили 83,8% опитаних, у 2017 таких було 90,4%. А от довіра до людей іншої національності  навпаки зросла: 4,5% проти 1,9%. Це ж стосується й до людей іншої релігії: 5,1% проти 2,1%. Хоча загальний рівень недовіри до “чужих” все ж залишається доволі високим.

Збільшився рівень щастя

Частка тих, хто вважає себе щасливим з 2017 року трохи  зросла: 59% (у 2017) і 62% (у 2024).  Що молодші респонденти, то частіше вони почувають себе щасливими (від 54% серед тих, кому 60+ років, до 75% серед тих, кому від 18 до 29 років).  Вважають себе щасливими 63% тих, хто називає рідною українську мову і 46% тих, хто — російську.

Збільшилася й частка тих, хто пишається, що є громадянином України — з 68% до 85% (а тих, хто дуже пишається — з 22% до 47%). Пишаються своїм громадянством від 76% на Сході і 77% на Півдні до 91% у Західному регіоні. 

Піднялася й значущість демократичних цінностей: з 19% до 25% зросла частка тих, хто вважає найважливішим надання народу можливості більше впливати на прийняття важливих суспільних рішень, з 3% до 8% — тих, хто вважає найважливішим захист свободи слова.

Як заощаджувати електрику, щоби і суми в платіжках зменшити, і допомогти енергетичній інфраструктурі пережити важкий період – розбирались в Центрі громадського моніторингу та контролю.

Переведіть ваші прилади в економ-режим

Із розвитком технологій, економити електроенергію стає простіше: енергоощадливих приладів стає все більше, а ті, які споживають більшу частину енергії – можна запрограмувати на роботу вночі.

Аби заохотити українців витрачати менше кіловат, український уряд запровадив безкоштовну програму обміну ламп розжарювання на економні LED-лампи і всього за 4 дні українці обміняли вже мільйон таких. Щоби обміняти, необхідно у додатку “Дія” залишити заявку, обрати відділення Укрпошти, де наявні лампи, та принести туди свої. Єдина умова — лампи розжарювання мають бути робочими.

У кого ж “Дії” немає – можна лишити заявку просто у відділенні Укрпошти.

Також варто обирати техніку, яка “вміє” заощаджувати: наприклад, розумні розетки, які вмикають або ж вимикають прилади у потрібний час. При купівлі нової побутової техніки – обирайте прилади класів енергоефективності А та А+. Вони – до 30% економніші, порівняно зі старими моделями.

Скоригуйте споживацькі звички

Незначні зміни у повсякденній поведінці можуть заощадити до половини обсягу використаної електроенергії. Зокрема, у YASNO радять не залишати  прилади увімкненими в розетку, коли ними не користуються. Навіть в режимі очікування комп’ютер чи телевізор споживають електрику.

Також варто вимикати бойлер, коли він не потрібен, та зменшити температуру нагріву у робочому стані: 50-60 градусів може бути достатньо.

Допоможуть економити і зовсім непомітні деталі: приміром, в електрочайнику, який споживає найбільше електрики – варто кип’ятити лише той обсяг води, що потрібен саме зараз. А речі прати – якнайшвидше: для повсякденного одягу підійде і швидкий режим прання.

Користуйтесь приладами вночі

Встановіть двозонний лічильник електроенергії, щоби вдвічі менше платити за використане після 23:00 світло. Це вкладення дозволить у майбутньому суттєво зекономити на комунальних платежах. Таким чином, частину енергоємних приладів – бойлер, кондиціонер, обігрівач, зарядка телефонів та ноутбуків – можна перевести на нічний час роботи. А холодильник – і так працює цілодобово.

Загалом, таке рішення дозволить не лише заощадити на платіжках, а й розвантажити енергосистему у пікові години споживання.