24 тисячі українців оформили квитки

Понад 24 тисячі квитків оформили українці в рамках програми “3000 км Україною” від Укрзалізниці. А близько 300 тисяч українців активували програму в додатку для придбання залізничних квитків. Про це розповіла прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її інформацією, програмою активно користуються волонтери, студенти, діти з прифронтових територій. Найпопулярніші напрямки: Київ — Конотоп, Київ — Миколаїв, Харків — Київ, Одеса — Дніпро, Дніпро — Львів.

Що пропонує програма?

Ініціатива “3000 км Україною” працює в тестовому режимі в потягах з та до прифронтових регіонів від 5 грудня цього року. Вона дозволяє використовувати 3000 км поїздок у непікові періоди, коли є вільні місця. Їх Укрзалізниця пропонує у вагонах плацкарт, купе, регіональних поїздах та 2 класі Інтерсіті. Отримати можна до чотирьох поїздок, сумарно на 3000 км. А використати їх потрібно до кінця 2026 року.

Йдеться про такі поїзди:

• №101/102 Миколаїв — Барвінкове (Краматорськ),
• №103/104 (Краматорськ) Барвінкове — Львів,
• №109/110 Львів — Миколаїв,
• №115/116 Суми — Київ,
• №121/122 Миколаїв — Київ,
• №127/128 Львів — Запоріжжя,
• №141/142 Івано-Франківськ — Чернігів,
• №143/144 Суми — Рахів,
• №39/40 Солотвино — Запоріжжя,
• №45/44 Харків — Ужгород,
• №47/48 Запоріжжя — Мукачево,
• №51/52 Одеса — Запоріжжя,
• №53/54 Дніпро — Одеса,
• №61/62 Дніпро — Івано-Франківськ,
• №773/774 Київ — Конотоп,
• №87/88 Ковель — Запоріжжя,
• №886/888 Фастів — Чернігів,
• №895/896 Конотоп — Фастів.

Доступними також є місця в дитячих купе у поїздах:

• №15/16 Харків — Ясіня,
• №17/18 Харків — Ужгород,
• №41/42 Дніпро — Трускавець.

А також місця 2 класу в Інтерсіті+:

• №719/720 Харків — Київ,
• №723/722 Харків — Київ,
• №731/732 Запоріжжя — Київ.

В Укрзалізниці запевняють, що цей список не остаточний. Надалі у періоди низького попиту запропонують близько 250 000 місць на місяць.  Мета — стимулювати подорожі тих українців, для яких визначальним фактором  під час вибору квитка є ціна, а не час подорожі.

Хто може скористатися?

Оформити безкоштовний квиток може кожен українець — на себе або ж на дітей. Діти від 5-річного віку отримують власні “3000 км”. Варто врахувати, що програма покриє лише сам проїзд. За постіль, чай, перевезення багажу чи тварин — доведеться заплатити окремо.

Щоб “придбати” квиток треба завантажити застосунок Укрзалізниці та верифікувати акаунт через “Дію. Підпис”. Знайти позначку “3000” та натиснути “Взяти участь”. Далі — обрати потяг із позначкою “3000”. Під час бронювання необхідна кількість кілометрів автоматично спишеться із рахунку.  

Критика програми

Після презентації у листопаді цього року програма безкоштовних кілометрів викликала критику серед українців. Зокрема, виникали питання щодо доцільності витрат коштів на безкоштовні кілометри Укрзалізницею, яка має чималі фінансові труднощі, зокрема, й через  російські атаки. Тоді в компанії повідомили, що для програми не потрібно додаткових коштів з держбюджету. Її планують реалізувати коштом заповнення порожніх місць у поїздах у непіковий сезон, а також компенсувати коштом перегляду цін на квитки преміум-сегменту.

УЗ наголошує, що головна мета — підвищити ефективність використання державних коштів. “Важливо, щоб вони задіювалися максимально ефективно, і якомога більше пасажирів могли подорожувати цілорічно. Підтримка пасажирських перевезень — це кошти платників податків, тож вони мають відчути цей ефект”, — зазначають залізничники.

Внутрішній туризм

Найбільш доступними для українців залишаються подорожі всередині країни. На відміну від поїздок за кордон, цей варіант є вигідним з кількох причин. Передусім, через менші витрати часу на дорогу, нижчу вартість житла та харчування. Крім того, в умовах повномасштабного вторгнення внутрішній туризм став єдиною доступною опцією для багатьох чоловіків. 

Найпопулярнішим зимовим напрямком залишається Захід України. Йдеться як про активний відпочинок з катанням на лижах чи сноубордах, так і про поїздки до санаторіїв чи баз відпочинку. У короткі подорожі чимало українців вирушають до столиці чи відвідують туристичні цікавинки у своїй області.

Закордонні тури

Від початку великої війни мандрівки за кордон суттєво змінилися. Закриття аеропортів перетворило зручний кількагодинний політ на тривалу поїздку потягом чи автобусом. Втім, туроператори відзначають, що за непростих умов життя в Україні подорожі залишаються важливим елементом психологічного перезавантаження. Відтак, виїжджати за кордон українці не припиняють.

Серед найбільш популярних напрямків туристичні фірми називають Єгипет — його минулоріч обирали близько 80% співгромадян. 10% поїздок припадало на автобусні тури. А ще 10% — на дорожчі напрямки, такі як Об’єднані Арабські Емірати, Занзібар, Іспанія, Домінікана, Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам або Мальдіви.

Незалежно від того, чи користуються українці послугами туроператорів, чи планують подорож самостійно, більшість вирушає до найближчих аеропортів Європи — звідки вже летять до місця відпочинку. Зокрема, за даними “Join UP! Україна”, найчастіше їхні клієнти влітку цього року скористалися аеропортами Кишинева в Молдові (55%), Жешува (12%) і Варшави (5%) у Польщі.

Нововведення від залізниці 

Через зростання попиту на поїздки “Укрзалізниця” анонсувала нововведення для пасажирів. Вже з 14 грудня у компанії набуде чинності новий графік руху на 2025–2026 роки. Він стосуватиметься як внутрішніх так і закордонних маршрутів.

Зокрема, обіцяють зміни у русі поїздів до Львова: такі рейси відбуватимуться щогодини. В компанії зазначають, що ця система зручна для пасажирів, адже передбачувана: поїзди відправляються у той самий час, a розклад легко запам’ятати.

Також обіцяють понад 40 нових рейсів у напрямку гірських курортів та реабілітаційних центрів. Майже половина з них їздитиме із прифронтових областей. Наприклад, поїзди “Харків — Ужгород”, “Краматорськ (Барвінкове) — Чоп” та “Кривий Ріг — Івано-Франківськ”. Продаж квитків на ці потяги вже відкрито.

Побільшає також маршрутів міжнародного сполучення. Зокрема, у Польщу вирушатимуть три нові поїзди у напрямку Перемишля та один до Холма. А от Берегове отримає пряме залізничне сполучення з Будапештом. В “Укрзалізниці” зазначають, що вже з середини грудня новозбудованою європейською колією поїзд Будапешт — Ньїредьгаза — Берегове прямуватиме до України через станцію Феріхедь (Будапештський міжнародний аеропорт) і Чоп. 

Програми підтримки

На початку листопада президент Зеленський анонсував пакет програм “Зимова підтримка” для українців. Запрацювати частина цих ініціатив може вже у грудні. Йдеться як про прямі виплати, так і про додаткові можливості для українців. Так, уряд обіцяє зберегти на зиму фіксовані ціни на газ та електрику для побутових споживачів.

Серед прямих виплат для українців передбачено два види підтримки. Перший — одноразова виплата тисячі гривень. Її можна буде витратити зокрема на комунальні платежі, ліки, книги, товари українського виробництва чи донат на Сили оборони або ж волонтерів. Подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня.

І другий — виплата 6500 гривень для певних категорій громадян. Йдеться про виплати для найбільш соціально вразливих українців (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім’ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів). За ці кошти можна буде також придбати одяг, взуття та лікарські засоби.

Також раніше в уряді представили проєкт, що дозволить старшим за 40 років українцям пройти медичні обстеження. Почати реалізовувати його планують вже у січні. А оприлюднити всі деталі урядовці хочуть всередині листопада.

Непрямою допомогою для всіх українців може стати і програма транспортної підтримки “УЗ-3000”. Йдеться про безкоштовні подорожі залізницею у межах трьох тисяч кілометрів. Здійснювати їх можна буде у дні низького попиту, коли залишаються невикупленими 200−250 тисяч квитків.

Скільки коштують ці проєкти

Масштабні плани викликали у суспільстві низку питань до влади, головне з яких: скільки коштуватимуть ці програми? Наразі урядовці вже мають певні очікування щодо витрат.

Зокрема, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін спрогнозував, скільки ж українців можуть скористатися програмами “Зимової підтримки”. За його словами, переважна більшість — близько 10 мільйонів громадян — отримають виплати у 1000 гривень. Тоді, як 660 тисяч українців — можуть подавати заявки на виплату 6500 гривень. Отже, загалом в уряді прогнозують витрати у 14,4 мільярда гривень. Фінансувати ці програми планують в межах наявних коштів державного бюджету, без додаткових витрат.

Не витрачати додаткові кошти на безкоштовні для українців поїздки обіцяє й “Укрзалізниця”. Там наголошують, що держава вже співфінансує роботу компанії через дефіцит між реальною собівартістю квитків і їхньою ціною для пасажирів. Рейси, на які пропонуватимуть квитки, їздитимуть у будь-якому разі. Тож додаткові пасажири, запевняють у компанії, не збільшать вартість цих поїздок. 

Бюджетне питання

Критики програми “Зимова підтримка” наголошують, що вартість нових ініціатив влади може стати тягарем для українського бюджету. 

Як приклад, наводять ситуацію з програмою “Національний кешбек”. Її уряд презентував минулоріч. З одного боку, ідея полягала у підтримці українських товаровиробників. З іншого — у соціальній підтримці громадян. За умовами програми, покупка українських товарів дозволяла учасникам накопичувати кешбек, який можна було витратити на певні категорії товарів. А також оплатити комунальні платежі чи задонатити ці кошти. Втім, наразі виплати за цією програмою затримуються. Як повідомляє видання “Економічна правда”, сталося це через брак грошей. “За даними співрозмовників “ЕП” в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — пише ЗМІ.

За п’ять років Україна витратила понад 40 мільярдів гривень на одноразові виплати громадянам, наголошує видання “NV”. Якщо минулоріч програми зимової підтримки українців профінансували з залишків бюджетних коштів, нині ситуація трохи складніша. За даними співрозмовників “Економічної правди”, знайти гроші можуть у програмах міністерства соціальної політики, але виникнуть юридичні перепони. “Співрозмовник “ЕП”, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну “зимову підтримку” профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. “Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей — “ЕП”). У них є порядки, цільове використання коштів”, — цитує своє джерело ЗМІ. 

Навіть якщо урядовці знайдуть фінансування для раніше озвучених програм “Зимової підтримки”, з однією з них можуть виникнути додаткові складнощі. Йдеться про безкоштовні поїздки від “Укрзалізниці”. За прогнозами, держава не мала би витрачати на них зайві кошти. Втім, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії “Concorde Capital” Олександр Паращій попереджає, що можуть виникнути несподівані для авторів ініціативи збитки. “Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів людей), і вони зроблять дві поїздки “туди-назад” на загальну відстань 2 тисячі кілометрів, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік”, — зазначає експерт.

Скільки ж коштуватиме урядова програма медичного огляду для українців після сорока, та які витрати понесе держава, щоб зафіксувати взимку ціни на газ та електрику, поки навіть не прогнозують.

Воєнізована охорона та зміни на п’яти маршрутах

24 липня Укрзалізниця повідомила, що прискіпливіше ставитиметься до перевірки документів під час посадки пасажирів у поїзди. “На станціях вибірково працюватимуть групи воєнізованої охорони; поїзні бригади отримали додаткові вказівки щодо ретельної звірки даних”, — йшлося на сторінці Укрзалізниці у соцмережі.

А вже наступного дня у компанії заявили — з 1 серпня, аби купити чи повернути квитки на певні внутрішні поїзди, пасажири повинні верифікуватися через “Дію.Підпис”. Раніше таке підтвердження особи було потрібне лише для міжнародних рейсів. Наразі ініціатива буде працювати у тестовому режимі та стосуватиметься лише кількох рейсів: 

№105/106 Одеса — Київ;

№91/92 Львів — Київ;

№29/30 Київ — Ужгород;

№12 Львів — Одеса;

№27/28 Київ — Чоп.

Придбати квитки на ці потяги у касах буде неможливо.

У компанії додали, що нові правила не торкнуться рейсів зі спецрезервом квитків для військовослужбовців. Захисники і захисниці надалі зможуть бронювати та купувати через спеціальний сервіс Укрзалізниці та через Армія+.

“Бабуся не має шансів проти перекупників”

Ініціатива викликала чимало питань та обговорень у  соцмережах, тож у суботу вже голова правління Укрзалізниці Олександр Петровський пояснив детальніше мотиви нововведень. За його словами, серпень традиційно буде найпіковішим сезоном масових перевезень, зокрема, у понад 10 разів зросте кількість дитячих груп. “Ми прагнемо, щоб за такого шаленого дефіциту наші пасажири могли купувати квитки напряму в офіційних каналах продажу. За них все одно буде “битва”, але принаймні вона має бути чесною — між реальними пасажирами, а не з “перекупами”, які пробують вихоплювати квитки заздалегідь на популярні напрямки, а потім перепродають, “фотошоплять” туди імена покупців та продають за 3-4 номінали”, — зазначив Петровський. 

Тож, на його думку, єдиний спосіб боротьби з спекулянтами — цифровий. Очільник залізниці навіть запропонував клієнтам парі “Вкажіть акаунт перекупа, який нібито пропонує квитки з валідацією в “Дії”, скиньте відповідні скріншоти, спробуйте взяти успішно такий квиток — якщо вийде, я особисто відшкодую вам подвійну вартість такого квитка! Пропоную легко, бо випадки махінацій при валідації з “Дією” насправді дуже поодинокі”, — йдеться на сторінці Петровського.

Відповів і на закиди, що не всі українці мають смартфони із встановленою “Дією”. “На всі з цих рейсів є альтернативи і шалений попит, тож розповіді про дискримінацію “бабусь із кнопковим телефоном” — профанація. Жодна така бабуся, на жаль, не має шансів проти перекупів виграти онлайн-битву за квитки й залишиться без них. А так — є шанс принаймні, що онук чи онучка чесно куплять квиток”, — заявив очільник Укрзалізниці. 

Порушення одразу кількох статей Конституції

Тим часом громадська організація “Мінзмін” побачила в ініціативах Укрзалізниці порушення одразу кількох статей Конституції. Зокрема, ст. 33, яка гарантує право на свободу пересування. “Запровадження обов’язкової верифікації через єдиний цифровий інструмент фактично створює бар’єри для частини громадян, які не можуть або не бажають використовувати цифрові сервіси. За відсутності належної альтернативи (касового обслуговування), це обмежує фізичну можливість скористатися транспортом”, — йдеться в дописі ГО.

Також нововведення порушує принцип недискримінації (ст. 24 Конституції України). Адже, на думку “Мінзмін”, нововведення позбавляє однаково доступу до транспортних послуг літніх людей, осіб з інвалідністю, малозабезпечених, внутрішньо переміщених, а також тих, хто свідомо уникає цифрової ідентифікації.

Громадська організація звернулася до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця з пропозицією альтернативних рішень. Зокрема, радять зберегти можливість купівлі квитків у касах, надати альтернативу для тих, хто не користується “Дією” — наприклад, верифікацію через документи чи мобільних операторів. А ще провести публічне обговорення з правозахисниками, цифровими експертами та омбудсманом.

Більше безпеки і комфорту

Уже не перший рік залізничники вивчають можливості з оновлення електричок. Розглядаються різні варіанти: від закупівлі вживаних німецьких електропоїздів до самостійної модернізації наявних. Наприклад, у лютому відбулась виставка сучасних розробок елементів салонного інтер’єру вагонів електропоїздів, яку організувала «Укрзалізниця». На ній можна було побачити нові вагонні меблі для приміських потягів.

Член правління «Укрзалізниці» Олександр Перцовський розказує: «Вирішили не просто йти за не змінними багато років регламентами, а запросили ключових постачальників обладнання до нас на виставку представити свої нові рішення для приміських потягів – сидіння та інші вагонні меблі, віконні та дверні групи, туалетні системи тощо».

За словами Перцовського, оновлення приміських електричок є ініціативою самої УЗ, тож компанії важливо мінімізувати витрати на ремонт, а кожна зекономлена гривня піде на те, щоб зробити більше секцій. Залізничники кажуть, попри наявні розробки, самостійно оновити електрички не вийде. Кілька років тому в «Укрзалізниці» порахували, що проєкт оновлення міських електричок Києва коштуватиме приблизно 4 мільярди гривень. Тож без участі місцевої влади не обійтись.

Водночас модернізація не стоїть на місці. Уже незабаром у приміських поїздах з’являться камери спостереження, які дозволять машиністу контролювати ситуацію у вагонах. Також буде встановлена так звана «червона кнопка» для виклику правоохоронців. Вона дозволить викликати поліцію на наступну станцію у випадку проблем з неналежною поведінкою деяких пасажирів. Таким чином в «Укрзалізниці» хочуть підвищити рівень безпеки у потягах та не порушувати розклад руху.

Компенсації за пільговиків і співпраця на місцях

В «Укрзалізниці» наголошують, що приміські пасажирські перевезення є найбільш збитковим напрямом. Адже компенсації за пільговиків, які має виплачувати місцева влада за надані послуги, не покривають навіть мінімальних витрат. Так, за 2020 рік органи місцевої влади заборгували підприємству понад 200 млн грн компенсацій за проїзд пільгових категорій населення в електричках. Тож тепер залізниця пропонує владі на місцях публічні договори про надання послуг з приміських перевезень.

«Підхід простий: є договір – є електричка та якісний сервіс, немає договору – будемо обслуговувати напрямки за залишковим принципом. Іншого варіанту впливу на місцеві органи влади у нас практично немає», – пояснює очільник УЗ Володимир Жмак.

Там, де співпраця із місцевою владою йде успішно, приміські поїзди ходять стабільно і навіть з’являються нові маршрути. Так, 25 січня запустили приміський потяг підвищеної комфортності за маршрутом Київ – Тарасівка. У робочі дні на маршруті курсує вісім поїздів. Відстань із Боярки до Києва потяг долає за 21 хвилину, з Вишневого – за 15 хвилин, одночасно електропоїзд вміщує близько тисячі пасажирів.

Уже у березні жителів столиці та передмістя чекає ще один додатковий маршрут: Київ – Коцюбинське – Ірпінь – Буча.

«Провели перемовини з керівництвом «Укрзалізниці» щодо запуску додаткової «Ірпінської електрички», яка дозволить землякам швидше та комфортніше добиратися до столиці. Це має бути потяг на десять вагонів, який у ранковий та вечірній час пік суттєво розвантажить інші електропоїзди», – зазначив Ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

Слід зауважити, що нові маршрути до столиці відкриваються у рамках проєкту Kyiv City Express, який передбачає модернізацію і налагодження сполучення між Києвом і містами-супутникам. Зокрема, будуть розвиватись броварський, білоцерківський, трипільський та бориспільський напрямки.

Всього в Україні курсує понад 650 приміських поїздів, але цього досі недостатньо. Аби українська електричка стала схожа на німецьку, належить чимало зробити: збільшити кількість маршрутів, зменшити інтервал руху до 20-30 хвилин, попрацювати над комфортом всередині вагонів. Для цього знадобиться чимало часу і грошей, але у підсумку зусилля повинні окупитися.

Європейська швидкість і комфорт

Залізниця в ЄС – це сукупність окремих національних залізниць та поїзди EuroCity (EC) та InterCity (IC), не прив’язані до якоїсь конкретної компанії. Курсують як швидкі і надшвидкі поїзди, так і регіональні потяги і приміські електрички.

Найкомфортніші швидкі і надшвидкі поїзди. Вони курсують між великими містами і практично не мають проміжних зупинок. У цих потягах є Wi-Fi, ресторани, туалети, відділення для перевезення велосипедів тощо. Відстань у 600 км експреси долають приблизно за 6 годин, а надшвидкі потяги – майже удвічі скоріше.

На відміну від України, спальних поїздів у Європі майже немає через їхню високу ціну. Наприклад, подорож у купе з Цюріха до Берліна на австрійському ÖBB Nightjet обійдеться аж в 6250 грн. Хоча зараз деякі країни, зокрема Німеччина, розмірковують над поверненням таких поїздів.

Власне, ціни на потяги залежать від їхнього класу та низки інших факторів. Як і в Україні, дешевше купувати квитки заздалегідь і на дні в середині тижня. При цьому швидкий потяг коштуватиме значно дорожче, ніж регіональний. Для прикладу, за квиток із Парижа до Марселя на французькому TGV доведеться заплатити від 2000 грн до 4200 грн. Дорога у 661 км займає 3,5 години.

Тим часом поїзд «Відень – Цюрих» австрійської залізниці коштуватиме дешевше – в середньому 1500 грн. Відстань у 592 км він долає за 7,5 год. Приблизно стільки займає дорога від Києва до Львова на Інтерсіті+ (квиток 2-го класу 390 грн).

Варто зауважити, що квитки продаються без фіксованого місця. Його можна бронювати за додаткову платню (близько 135 грн).

Купувати квитки можна онлайн на сайтах залізниць або в спеціальних автоматах. Цікаво, що в деяких країнах залізничний квиток дозволяє також отримати знижки на інший транспорт, покупки в магазинах чи похід у музей.

Реформи в українському сервісі

В Україні подорожі залізницею не менш популярні, ніж у ЄС, але значно дешевші. За даними Держстату, у 2019 році залізничним транспортом скористались понад 1,5 мільярда пасажирів. Торік через пандемію коронавірусу залізниця мусила обмежити перевезення, хоча популярності не втратила. Лише за святкові дні (з 18 грудня 2020 року до 10 січня 2021 року) поїзди далекого сполучення перевезли 1,3 млн пасажирів. Серед них 567 тисяч – на Захід.

На відміну від європейських країн, більшість потягів в Україні зі спальними вагонами (плацкарт, купе, люкс, СВ). Найдовші маршрути – «Маріуполь – Львів» (1044 км) і «Лисичанськ – Ужгород» (1182 км). У дорозі ці поїзди перебувають понад добу.

Водночас росте кількість швидких маршрутів. Інтерсіті+ сполучають столицю із найпопулярнішими напрямками, як-от: Київ – Львів, Київ – Харків, Київ – Дніпро, Київ – Костянтинівка тощо.

Квитки на українські потяги дешевші, ніж в Європі. Купе з Києва до Івано-Франківська обійдеться в 600-700 грн, а зі столиці до Харкова – менш як 500 грн. Доїхати з Києва до Одеси на Інтерсіті+ можна за 400-690 грн. Квитки можна купити в касах або ж онлайн.

Щоб зробити подорожі зручнішими, «Укрзалізниця» запустила додаткові сервіси для пасажирів. Тепер у швидкісних потягах Інтерсіті+, окрім традиційних снеків та напоїв у кафе, можна замовити ланч-бокси. «Укрзалізниця» пропонує на вибір пасажирам два варіанти: м’ясний та вегетаріанський. Обід коштує 140 грн і його можна замовити під час оформлення квитка.

Також у швидкісних потягах можна скористатись локальним Wi-Fi з доступом до 250 фільмів та передач. Крім того, нещодавно «Укрзалізниця» презентувала чат-боти у Viber і Telegram, через які можна придбати квитки на Інтерсіті+.

«З колегами з ІТ «Укрзалізниці», Visa та Middleware дали старт боту УЗ. Онлайн табло, повідомлення про платформу (відтепер не треба підкидати монетку, щоб вгадати до якого ж вокзалу в Києві прямувати – Центрального чи Південного ) і дуже важливо – зручний формат зворотнього зв’язку по поїздках та вокзалах, який в реальному часі підхоплюється контакт-центром!» – прокоментував директор пасажирської філії «Укрзалізниці» Олександр Перцовський.

Спільні виклики і цілі

Попри, на перший погляд, різний розвиток залізниць в Україні та Європі, проблеми у них спільні. Це – зношення покриття та обладнання, а також нестиковка колій між країнами. Через погане покриття потяги не можуть їхати швидше, а через поломки – блокують рух всієї системи. Так часто відбувається в Німеччині, де кожен 5-й потяг запізнюється. В Україні потяги рідше відстають від графіка, але самі локомотиви і вагони, на відміну від європейських, потребують значного оновлення.

Модернізація залізниці – один із пріоритетів транспортної стратегії Євросоюзу. І Україна підтримує цей тренд ЄС. Цього року вперше за роки незалежності держава інвестує кошти в осучаснення пасажирських перевезень залізницею.

«Вперше за роки незалежності в державному бюджеті України виділені кошти на придбання пасажирського рухомого складу і на електрифікацію окремих дільниць залізничної інфраструктури. Водночас ефективність використання цих коштів залежить не тільки від «Укрзалізниці», а й від злагодженої роботи багатьох органів центральної влади», – зауважив новий очільник УЗ Володимир Жмак.

«Укрзалізниця» планує закупити нові пасажирські вагони (зокрема, для перевезення людей з інвалідністю), а також електрифікувати залізничні ділянки Київ – Житомир, Київ – Черкаси, Київ – Васильків.

На думку експертів, реформи, які розпочав в «Укрзалізниці» Володимир Жмак, дозволять зробити пасажирські перевезення комфортними, швидкими і прибутковими, як у ЄС.

4 вертикалі

Найперше у планах Укрзалізниці на наступний рік – змінити наявну структуру компанії. На думку керівництва, це потрібно, щоб підвищити ефективність кожної з ланок. Зокрема, йдеться про виокремлення 4 автономних вертикалей: вантажної, пасажирської, виробничої та інфраструктурної.

В Укрзалізниці заявляють, що кожна вертикаль отримає власні активи, якими зможе розпоряджатись. Така фінансова незалежність дозволить порахувати прибутки і збитки для кожної вертикалі окремо. А це в свою чергу, вважають в Укрзалізниці, спростить компанії шлях до перетворення на холдинг.

Як розповіли в Укрзалізниці, до вантажної вертикалі відійдуть локомотиви і вантажні вагони, до пасажирської – локомотиви, пасажирські та приміські поїзди. Окремою структурою будуть ремонтні і будівельні заводи, а також депо. У розпорядженні інфраструктурної вертикалі будуть колії та колійне господарство, автоматизація та сигналізація залізниці.

За словами очільника Укрзалізниці Володимира Жмака, наразі компанія переміщує активи та персонал, відповідно до структурної реформи. Адже кожна вертикаль повинна мати всі необхідні засоби для свого забезпечення.

«На прикладі двох депо, які ми вже почали перепідпорядковувати з Донецької залізниці на Південну, це Лиман і Волноваха, ми бачимо, що це жодним чином не впливає ні на кількість персоналу, ні на виробничі функції депо, ні на зміну місця роботи персоналу. Перепідпорядкування здійснюється виключно адміністративно, для того, щоб сконцентрувати в рамках вертикально-інтегрованої структури всі функції й ці структури перетворити потім у компанії-холдинги», – пояснив Володимир Жмак.

Більше вантажних перевезень

У 2021 році Укрзалізниця планує інвестувати 7 мільярдів гривень в оновлення парку вантажних вагонів. За словами керівництва, завдяки модернізації компанія збирається підвищити частку Укрзалізниці на ринку вантажних вагонів з 19% до 35-40%.

Крім того, у планах Укрзалізниці на 2021 рік вкласти 4,1 млрд грн у локомотивне господарство. Йдеться про модернізацію та закупівлю нових електровозів. Наразі більшість локомотивів, які має своєму парку Укрзалізниця, були виготовлені ще у 70-80 роках ХХ століття.

«Наш парк електровозів датується 70-80-ми роками минулого сторіччя, й ми не можемо таким парком забезпечити наші амбітні плани росту вантажних перевезень. Тому ми будемо переконувати нашого акціонера – українську державу, що у цьому напрямку нам потрібна допомога», – заявив голова Укрзалізниці Володимир Жмак.

Оновити парк локомотивів планується також завдяки співпраці з французькою компанією ALSTOM. Директор ALSTOM Анрі Пупар-Лафарж заявив, що вони зацікавлені у спільних проєктах з українською залізницею. Зокрема, з модернізації рухомого складу і технічного обслуговування локомотивів. Цю інформацію також підтвердив Президент України Володимир Зеленський.

«Попри коронакризу, яка триває в усьому світі, економіки країн повинні розвиватися, і фундаментом для цього є спільні проєкти. Для нас у пріоритеті проєкти, орієнтовані на додану вартість та збільшення кількості робочих місць. Саме тому інфраструктурні проєкти є важливими для України», – наголосив Зеленський.

Загалом на розвиток залізничної інфраструктури наступного року держава планує витратити 9,4 млрд грн.

Зручніші сервіси для пасажирів

Окрім залізничної інфраструктури та вантажоперевезень, Укрзалізниця також осучаснить послуги для  пасажирів. На це у 2021 році компанія збирається виділити 2 млрд грн. Окремо планується закласти у держбюджеті на наступний рік витрати на нові пасажирські вагони. Укрзалізниця має намір придбати 100 вагонів на суму близько 2,7 млрд грн.

Щодо цін на проїзд, то суттєвих підвищень поки не передбачається. Навіть навпаки: з 1 листопада компанія знизила майже на 15% вартість квитків на місця у вагонах першого класу швидкісних поїздів «Інтерсіті».

«Жодних підвищень цього року не планується, аж до першого кварталу наступного року. Ми наразі в дискусії і розглядаємо варіант, що з другої половини наступного року, з другого кварталу можлива певна індексація цін на пасажирські перевезення», – запевнив директор філії «Пасажирська компанія» УЗ Олександр Перцовський.

Із новинок для пасажирів – запровадження безконтактної оплати проїзду в електричках на Київщині. Сплатити за поїздку можна буде за допомогою банківської карти або пейпасу на смартфоні. На станціях встановлять турнікети і термінали для продажу квитків. Зараз сервіс тестують в електричках «Київ-Фастів» і «Київ-Святошин».

На думку експертів, інвестиції, які запланувала Укрзалізниця в 2021 році, допоможуть підвищити ефективність залізничних перевезень в Україні і дозволять компанії збільшити свої прибутки.