Єдина державна мова

Мовознавці та активісти називають законопроект компромісним. Засадничою його тезою є гарантування українській мові статусу єдиної державної мови. Він забезпечує різнобічну підтримку розвитку та поширення української мови у суспільстві. І загалом –   покликаний посилити позиції державної мови.

Як наголошується у тексті документу, його норми не стосуються приватного спілкування, а також здійснення релігійних обрядів. Відповідно до закону, українська є обов’язковою для використання в усіх органах влади і публічних сферах життя.

Зокрема, Президент, міністри, народні депутаті та всі інші чиновники і державні службовці різних рівнів повинні володіти та спілкуватись українською мовою.

«Робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова», – йдеться у законі.

Працювати і відпочивати українською

Українська визначається мовою трудових відносин, а також освіти і науки в Україні. При цьому громадяни, які належать до національних меншин чи корінних народів, можуть навчатись у садочках і школах також своєю рідною мовою в окремих класах.

За законопроектом, будь-які публічні заходи (мітинги, конференції, виставки, семінари тощо), культурні і спортивні події повинні проводитись українською мовою. Відповідно, афіші та квитки на них також мають публікуватись державною мовою. Якщо захід відбувається іноземною мовою, то організатори повинні забезпечити переклад на українську. Винятком є події для іноземців чи осіб без громадянства, або ж заходи для вивчення іноземної мови.

Закон також стимулює розвиток україномовного контенту у сфері кіно, телебачення, радіо та преси. Він закріплює за кінотеатрами вимогу демонструвати фільми державною мовою (через дубляж або субтитри). Те ж саме стосується телеканалів та радіо. Вони повинні мовити українською не менш ніж 90% ефірного часу. Водночас місцеві телерадіокомпанії можуть випускати в ефір до 20% іншомовного продукту. А кримськотатарські канали повинні транслювати не менше 30% контенту державною мовою на тиждень. Так само україномовними повинні бути друковані ЗМІ.

Важливо зауважити, що закон запроваджує державну мову у сферу обслуговування споживачів. Це стосується як медицини, транспорту, так і магазинів, кав’ярень і навіть інтернет-мережі. Інформація про товари та послуги повинна надаватись українською. Хоча закон дозволяє  на прохання клієнта обслуговувати його іншою мовою.

Іспит з української мови

Відповідно до проекту закону, володіння державною мовою є обов’язком громадянина. Кожен, хто хоче отримати українське громадянство, повинен скласти іспит на знання мови. Розробкою іспиту займатиметься Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона також видаватиме сертифікати про рівень володіння державною мовою посадовцям.

Комісію із 9 осіб призначатиме Кабінет міністрів строком на 6 років.

Приниження української мови поза законом

Спроби запровадити багатомовність на офіційному рівні прирівнюються до повалення конституційного ладу. Документ передбачає також юридичну відповідальність за «публічне приниження чи зневажання української мови» і навмисне спотворення державної мови в офіційних текстах.

Слідкувати за цим буде Уповноважений із захисту державної мови. Він, зокрема, розглядатиме скарги щодо недотримання вимог законодавства про державну мову і складатиме протоколи. Для прикладу, закон передбачає штрафи за недотримання норм закону для власників закладів  сфери обслуговування.

Проросійські сили проти

Активісти і мовознавці закликають депутатів не зволікати з ухваленням закону про мову. У Верховній Раді планували проголосувати за законопроект до президентських виборів, однак розгляд поправок затягнувся. Основні опоненти – Опозиційний блок. До законопроекту було подано понад 2 тисячі поправок.

Противники ухвалення мовного закону називають його «неконституційним» і ворожим російській мові. Прихильники, навпаки, наголошують на гострій необхідності законодавчого захисту української мови і, як наслідок, національної ідентичності та державної цілісності. Як зазначає екс-голова консультативного комітету Рамкової конвенції Ради Європи із захисту прав нацменшин Франческо Палермо, потреба у спеціальному законі виникає лише у тих країнах, де функціонування державної мови є проблемним, наприклад, як в Україні.

Експерти сподіваються, що мовний закон буде ухвалений і запрацює незалежно від результатів президентських виборів.

Нова українська школа

1 вересня цього року в Україні стартувала реформа початкової школи. Діти, які 2018 року пішли до першого класу, розпочали навчання за новими програмами і здобуватимуть освіту вже 12 років.

Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає все ті ж звичні предмети, як  «Українська мова» та «Математика», але з новим підходом до їх вивчення. Дітей будуть навчати не тільки додавати і множити, а й застосовувати ці знання у побуті. Для цього у навчальних програмах перебачено додаткові практичні та групові заняття. Учителі перших класів тепер мають більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі.

Цього року на реформування початкової школи з державного бюджету виділили 1 млрд гривень, стільки ж передбачено і наступного року. Ці кошти підуть на навчальні матеріали, нові меблі і техніку.

«Нова початкова школа розпочалася в цьому році й завершується через чотири роки. Перший результат буде через два роки, після випуску другого класу. Тоді ми можемо робити моніторинг і порівнювати», – підкреслює заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Перерахунок субсидій

З травня цього року уряд змінив підхід до нарахування субсидій, намагаючись зробити їх більш адресними. Відтепер на допомогу держави можуть розраховувати ті родини, у яких витрати на комуналку перевищують 15% доходу. Але якщо сім’я проживає у квартирі площею понад 120 м² або у будинку площею понад 200 м², має автомобіль, якому менше 5 років, купляла за останній рік дорогі речі, вартістю понад 50 тисяч гривень, то комунальні послуги сплачує у повному обсязі.

«Щоб оформити субсидію, до органів соціального захисту потрібно подати заяву та декларацію про доходи. Якщо до складу домогосподарства входять ті, хто не проживає за місцем реєстрації, на комісію потрібно подати документи, які підтверджують це. Йдеться про довідку з місця роботи, навчання, договір найму чи оренди житла», –  пояснює директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Крім того, у серпні відомство презентувало відкритий онлайн-реєстр субсидіантів. Тепер кожен громадянин може перевірити, чи має він знижку на оплату комунальних послуг.

Розмитнення авто на єврономерах

На початку листопада депутати остаточно ухвалили правила розмитнення автомобілів на єврономерах. Відтепер акцизний податок на імпортні авто розраховується за сталою формулою, що враховує об’єм двигуна, вік і базову ставку, яка залежить від пального. Базова ставка для авто з бензиновим двигуном до 3 000 см³ становить 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. Якщо об’єм двигуна перевищує 3000 см³, то базова ставка буде вищою: для бензину – 100 євро, дизелю – 150 євро.

За словами голови податкового комітету Нині Южаніної, завдяки новій системі розрахунку акцизний податок буде значно меншим за нинішній і, головним чином, залежатиме від віку авто. Це стимулюватиме українців купувати новіші автомобілі.

До 28 лютого власники авто на єврономерах можуть розмитнити машину зі знижкою 50%. За перші 10 днів дії нових законів українці розмитнили близько 250 авто з європейською реєстрацією.

Українське мовлення

З жовтня цього року в Україні у повній мірі запрацювали мовні квоти на телебаченні. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За даними Нацради, з урахуванням річного перехідного періоду показник українських продуктів на телебаченні вже перевищив 80%. Виконують квоти і на радіо. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою.

Цього року зростали обсяги україномовного кіновиробництва. Якщо торік у прокаті з’явилося 33 вітчизняних фільми, то 2018 року ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають чималий успіх. Так, наприклад, кіно «Скажене весілля» встановило рекорд серед україномовних фільмів за всю історію незалежності. За п’ять тижнів прокату картину подивилися понад 600 тисяч глядачів.

Єдина церква

Цей рік пройшов для України під знаком боротьби за церковну незалежність. У середині квітня Президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія із проханням надати автономію православній церкві в Україні. Уже в жовтні Синод Вселенського Патріарха скасував документ, який підпорядковував Київську митрополію Москві і розпочав процедуру отримання Україною автокефалії. Останнім кроком до церковної незалежності став грудневий Об’єднавчий собор українських церков, на якому було обрано голову єдиної церкви.

Як свідчать результати соціології, більше ніж третина українців вважають, що створення єдиної помісної церкви об’єднає Україну.

«Томос про автокефалію – це ще один Акт проголошення незалежності України. І саме тому це так важливо. І не тільки для майбутніх чи сучасних вірних цієї церкви. Це важливо для кожного українця. Бо ми з вами ще один стовп української незалежності створюємо», – підкреслив Президент Петро Порошенко в ході робочої поїздки до Львівської області.

З огляду на питання, які хвилюють українців, експерти констатують – суспільство змінюється. Крім нагальних соціальних питань, особливого значення набуває культурна ідентичність, що є позитивним показником розвитку держави.

Мовне законодавство

Взимку цього року Конституційний Суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року, більше відомий як «закон Ківалова–Колесніченка». Після цього в законодавстві утворився певний вакуум щодо мовного питання. Тож у жовтні Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ регламентує мовну політику в країні і спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у суспільних сферах життя: освіті, культурі, засобах масової інформації.

Ще однією складовою єдиної концепції мовної політики в країні став указ про десятиліття української мови, який наприкінці травня підписав Президент Петро Порошенко. Цільова програма розвитку української мови на 2018–2028 роки передбачає розширення україномовного інформаційного простору як усередині країни, так і за кордоном, українізацію держустанов, розробку українського комп’ютерного забезпечення, запровадження екзамену на знання української для отримання громадянства тощо.

Мовою освіти є українська

Восени минулого року парламент ухвалив освітній закон, який визначив мовою освітнього процесу українську. Документ передбачає навчання у школі державною мовою, при цьому залишаючи право кримським татарам навчатися рідною мовою, а іншим нацменшинам вивчати рідну мову поруч із українською.

«Кожен громадянин України має знати державну мову. Ми не можемо лімітувати наших громадян. Однак будь-хто має право вивчати свою рідну мову. Саме українська мова відкриє школярам дорогу для вищої освіти», – стверджує міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Квоти на телебаченні та радіо

За останні роки українська мова міцно увійшла і в культурний простір. У листопаді 2016 року були запроваджені україномовні квоти на радіо, а у жовтні 2017 року – на телебаченні. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою. На телебаченні україномовні передачі, фільми і новини становлять не менше ніж 75%. За даними Нацради, з урахуванням двомовних передач середній фактичний показник українських продуктів на телебаченні становить 86%. Радіостанції також перевищують встановлену законом квоту в середньому на третину.

Важливим наслідком квот стало те, що позиції україномовних артистів значно зміцніли. Завдяки появі у радіоефірах молоді вітчизняні виконавці здобули популярність. Як результат, вони почали збирати повні зали в Україні та своєю творчістю популяризувати українську у світі. Яскравим прикладом успіху є гурт KAZKA. Їхня україномовна композиція «Плакала» не тільки вперше очолила чарт кліпів в українському сегменті YouTube, а й змогла потрапити до топ-10 популярних пісень міжнародного чарту Shazam.

Розвиток кінематографу

Аби стимулювати розвиток українського кіно та анімації, останні роки держава ухвалила низку пільг та субсидій для кіновиробників. Рік тому були внесені зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів. Кінематографічні товари звільнили від оподаткування ввізним митом, а уряд вперше за всю історію незалежності виділив у держбюджеті 1 млрд гривень на розвиток українського кінематографу.

Експерти зауважують, що державна підтримка вже дала свої плоди. Якщо у 2017 році за часткового фінансування держави у прокаті з’явилося 33 фільми, у 2018 році ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають великий успіх. Наприклад, фільм «Кіборги» у кіно подивились понад 304 тисячі глядачів.

Підтримка українського книговидання

У грудні 2016 року глава держави підписав закон про обмеження ввезення з Росії книжок антиукраїнського змісту. На сьогодні до переліку заборонених уже потрапили понад 200 таких книжок, а загалом наклади російських книжок на українському ринку зменшились майже вдвічі. Водночас кількість україномовних видань демонструє стабільне зростання. За даними Книжкової палати, станом на кінець жовтня в Україні видано 10,5 тисяч україномовних видань, що на 500 видань більше, ніж торік.

Для популяризації української літератури всередині держави та за кордоном було створено Український інститут книги. Вітчизняні видавництва почали активніше працювати з невідомими авторами, і, як результат, збільшилась кількість власних новинок. Ще однією ознакою зміцнення позицій української книги стало зростання інтересу читачів. Чого лише варта популярність таких великих культурних подій, як  «Книжковий Арсенал» у Києві і «Форум видавців» у Львові, які щороку збирають десятки тисяч людей.

Українська у побуті

Згідно із соцопитуваннями, українська мова є рідною для 66% громадян, 55% розмовляють нею вдома. Соціологи зауважують, що мовна ситуація у побуті часто залежить від регіону. Найбільше розмовляють українською на заході і на південному заході. Проте тенденції щодо переходу на державну мову у повсякденному житті спостерігаються і у східних та південних регіонах. Цікава ситуація склалася у Києві. Опитування показало, що кількість жителів столиці, які вдома спілкуються суто українською, вперше перевищила тих, хто розмовляє російською.

Політологи впевнені, що вибір на користь української у побуті ґрунтується на цінностях, яке обирає українське суспільство. Йдеться про супротив впливу Росії та орієнтацію на ЄС і НАТО.

«Питання мови – це не тільки питання зручності для людей чи культури й комунікації. Державна мова в будь-якій державі – це елемент ідентичності та головний елемент національної єдності та безпеки», – зауважує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Експерти погоджуються, що зміцнення позицій української мови є успішним лише завдяки комплексному підходу. Важливим є все: від єдиної мовної політики на рівні держави до кожної україномовної новинки у книгарнях.

Язик чи мова?

Згідно з опитуванням Центру ім. Разумкова, 68% громадян нашої держави вважають рідною мовою українську, 14% – російську, 17% – обидві однаковою мірою. В основному українською розмовляють на заході (97,2%) і південному заході (91,6%) країни. За словами соціолінгвіста Лариси Масенко, на значній частині території українська перебуває у слабшій позиції, ніж російська, а тому потребує державного захисту.

Водночас дослідження, проведене 2017 року за сприяння німецького Фонду Volkswagen Stiftung, показує, що громадськість недостатньо усвідомлює загрози для української мови. Понад половину респондентів відповіли, що українська і російська «мирно співіснують», лише 32% погодились, що існує загроза цілісності держави через поширення двомовності.

Залежно від регіону та рівня освіти і культури люди по-різному оцінюють вплив Революції Гідності на мовну ситуацію в державі. Доктор політичних наук Володимир Кулик переконаний, що українська стала звучати частіше: «Люди ідентифікують себе з українською мовою як рідною. Зміни в мовній практиці, хоч менш виражені, люди більше говорять чи більше читають, чи більше слухають українською мовою».

Водночас доктор філологічних наук і співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Галина Яворська вважає, що українська повинна стати мовою міжетнічного спілкування на території нашої держави і панувати в усіх сферах. Власне,  початок цьому уже покладено: з 2014 року влада ухвалила цілу низку законів, які розширили функціонування української мови. Йдеться, зокрема, про квоти на радіо і телебаченні, підтримку українських книжок, новий закон про освіту тощо. 31 травня цього року Президент Петро Порошенко підписав також указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».

Читати, слухати, дивитись українською

Новий закон «Про освіту» мовні активісти назвали найвагомішим здобутком. Закон визначив українську мовою державної освіти, при цьому залишивши право кримським татарам навчатися рідною мовою, а іншим нацменшинам (болгарам, угорцям, румунам та іншим) гарантувавши вивчення рідної мови і навчання нею поруч із українською.

Перемогою на мовному фронті стало також 35% квота на радіо та 75% – на телебаченні для україномовних продуктів. За даними Нацради з телерадіомовлення, сьогодні всі канали виконують цю вимогу. Більше того, з урахуванням двомовних передач середній фактичний показник складає 86%. Найменше української мови лунає в ефірах «Інтеру» (37%), ТРК «Україна» (66%) та ICTV (74%).

Радіостанції також перевищують встановлену законом квоту в середньому на третину.

«Моніторинг ефіру радіокомпаній показав збільшення частки українського мовлення майже вдвічі, якщо порівнювати з 2015 роком. Якщо до 2016 року частка українських пісень в ефірі мережевих радіостанцій становила не більш ніж 18%, і вони транслювалися переважно вночі, то у 2017 році ця частка зросла до 32% , а пісні державною мовою лунають в ефірі протягом усього дня. Важливо, що вже з листопада 2017 року цей показник зріс ще більше і сьогодні становить 39%. Тобто майже 40%», – заявив голова Нацради з питань теле- і радіомовлення Юрій Артеменко.

Зростання українського продукту фіксується і в книговиданні, де стрімко скоротився друк видань російською, натомість здобули популярність українські переклади та книжки.  Втім, у багатьох сферах, зокрема в громадських закладах, магазинах і навіть державних організаціях, українська досі не домінує.

Десятиліття української мови

Підписаний Петром Порошенком указ передбачає створення цільової програми розвитку української мови на 2018 – 2028 роки, яка охопить усі сфери суспільного життя. Мета цієї програми – підвищити роль української мови як державної, сформувати єдиний культурний простір та зберегти  цілісність української культури.

«До мене звернулися видатні діячі науки для того, щоб я оголосив 2018 рік роком української мови. Я відмовив. Тому, що за один рік ти мову не захистиш. Але я прийняв рішення і підписую указ про те, що з 2018 року ми оголошуємо десятиліття української мови і робимо все можливе для того, щоби мову захистити. Бо головне, що тримає націю, що забезпечує її розвиток – є українська мова», – пояснив Президент, підписуючи цей документ.

Програма передбачає розширення україномовного інформаційного простору в межах країни та за кордоном, а також забезпечення використання української мови працівниками держустанов та служб. Для осіб, які подаватимуть запит на громадянство України, буде розроблений іспит на знання державної мови.

Відповідно до указу, впродовж 10 років повинна бути створена національна словникова база із вільним доступом до неї користувачів, а також розроблене комп’ютерне забезпечення українською мовою.

Також програма передбачає розробку дистанційних та онлайн-курсів із вивчення української мови, запровадження освітніх теле- і радіопрограм, відкритих електронних курсів з української історії та культури. Подальшу підтримку отримає українське книговидавництво. Держава буде сприяти розвитку україномовних медійних продуктів, зокрема інформаційних проектів для дітей, українському кінематографу та якісному дубляжу. Усе це, на думку експертів, повинно підвищити престиж та популярність української мови серед молоді і старшого покоління.