Вимоги та заборони

Закон №2351 впроваджує в Україні європейські стандарти поводження з тваринами. Документ узгоджує українське законодавство з низкою директив ЄС, що мають стосунок до Європейської конвенції про захист тварин.

Згідно з документом, забороняється знущання чи жорстоке поводження з домашніми тваринами, зокрема, негуманне дресирування чи дарування тварин як призи, евтаназія бездомних тварин для регулювання їхньої чисельності. Поза законом жебракування із тваринами чи використання їх для фотопослуг. Не допускається утримування хижих чи рідкісних тварин вдома або в непристосованих для цього місцях, наприклад, в ресторанах і розважальних закладах.

За новими правилами, не можна залишати тварину в закритому салоні авто за температури повітря понад +20 та менше +5 градусів. Забороняється тримати домашню тварину прив’язаною, якщо довжина прив’язі становить менше 20 метрів. Навіть якщо тварина прив’язана за правилами, у неї має бути можливість сховатися від сонця при температурі більше як +20 або менше 0.

Відповідно до закону, знущання тепер каратиметься суворіше. За жорстоке поводження із твариною запроваджується штраф від 3 400 до 5 100 гривень з конфіскацією тварини. Якщо тварин двоє і більше, то штраф становитиме від 5 100 до 8 500 гривень.

За жорстоке поводження з тваринами, яке призвело до каліцтва, загибелі тварини, публічні заклики до жорстокого поводження, нацьковування тварин одна на одну загрожує позбавлення волі від 2 до 3 років з конфіскацією тварини.

Жорстока поведінка щодо тварин у присутності неповнолітніх може призвести до позбавлення волі від 3 до 5 років з конфіскацією тварини. За злочин з особливою жорстокістю або щодо двох і більше тварин – позбавлення волі від 5 до 8 років.

Важливо знати, що притягнути до адміністративної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами можуть з 14 років, а з 16 років – до кримінальної відповідальності. Людину, яка вчинила злочин, також будуть позбавлятимуть прав на утримування тварин на п’ять років.

Контролюватиме дотримання вимог закону Національна поліція. Президент підписав закон, а це означає, що вже через 3 місяці він вступить у дію. Зоозахисники кажуть, що закон №2351 – це лише перша перемога на шляху до гуманної країни. На розгляд Верховної Ради все ще чекає низка важливих законопроєктів, зокрема про заборону притравочних станцій та хутрових ферм, а також контактних зоопарків.

Необхідність контролю

Зоозахисники кажуть, щоб закон працював, потрібен громадський контроль. Не можна проходити повз, коли йдеться про життя і здоров’я тварин. Якщо ви стали свідком жорстокого поводження, потрібно  зафіксувати ситуацію на фото чи відео і викликати поліцію. Далі необхідно знайти свідків, взяти їхні контактні дані, дізнатися дані власника тварини. Коли приїде поліція, потрібно написати заяву за фактом жорстокого поводження із твариною, долучити до неї фото, відеозйомку, контактні дані свідків. Залежно від стану тварини поліцейські можуть скласти постанову про притягнення кривдника до адміністративної відповідальності або протокол огляду місця злочину.

Експерти наголошують, що ситуації бувають дуже різні, тому важливо не тільки карати винних, а й проводити просвітницьку роботу. Часто тварини потерпають від неусвідомленої жорстокості, наприклад, через незнання людей про умови утримання тварин або навіть можливість стерилізації.

«Люди часом навіть не знають, що можна стерилізувати тварину й не скоювати щороку такий великий гріх – убивство цуценят чи кошенят. Я вважаю, що потрібні інформаційно-просвітницькі кампанії, в тому числі на національних телеканалах, бо в селах і невеликих селищах інтернет не дуже поширений, особливо серед старших людей. Потрібна соціальна реклама з роз’ясненням, що таке стерилізація, як вона проводиться, чим корисна. Також потрібно створити можливості для стерилізації тварин. У територіальних громадах слід заснувати спеціалізовані підприємства чи відділи для створення мобільних пунктів стерилізації», – каже віце-президентка Асоціації зоозахисників України Марина Суркова.

Так само на окрему увагу заслуговують прояви дитячої жорстокості. Іноді діти не розуміють, що їхні дії можуть нашкодити тварині. Якщо батьки помічають жорстокі ігри з тваринами із биттям, відриванням крил або лапок комахам – потрібно реагувати. Психологи радять із дитинства прищеплювати співчуття і дбайливе ставлення до тварин.

Тож українців закликають бути уважними, знати закони і алгоритми дій у таких ситуаціях, адже  знання допоможе рятувати та захищати тварин.

Навіщо реєструвати тварин?

20 квітня до Верховної Ради внесли законопроект про запровадження обліку домашніх та безпритульних тварин. Документ передбачає обов’язкову реєстрацію тварин та створення єдиної електронної бази. Це стосується як собак, так і котів. Усі тварини, які досягли двомісячного віку, повинні мати ідентифікаційний номер, закріплений на нашийнику. У базу вноситься інформація про тварину, її господаря та організацію, яка провела чипування та вакцинацію. За реєстрацію стягується разовий адміністративний збір – 180 грн. Відповідно до проекту закону, домашніх улюбленців повинен реєструвати власник, щодо безхатніх тварин – відповідальність покладається на місцеву владу.

«Ніхто не приходитиме до вас додому та не перевірятиме, але, якщо тварина гуляє в публічному місці без нашийника і номерного знаку, постає питання щодо адміністративної відповідальності», – зауважує член комісії КМДА з благоустрою Данило Юрченко.

Варто зазначити, що такі великі міста, як Київ, Харків та Львів, вже мають міські бази тварин, куди власники можуть вносити дані своїх улюбленців. Якщо собака загубилась або когось покусала, реєстрація дає можливість швидко віднайти її господаря. У загальноукраїнському масштабі такої базі досі не існує. За словами одного з авторів законопроекту Ірини Суслової, облік тварин повинен не тільки поставити на контроль домашніх тварин, а й зменшити кількість безхатніх. Адже власники не зможуть безкарно викидати їх на вулицю.

Штрафи та більше уваги до здоров’я

Ще однією гучною новацією законопроекту є штраф від 850 до 1700 гривень за неприбрані екскременти тварини. Контролювати виконання правил буде Національна поліція.

Крім того, українців хочуть зобов’язати піклуватися про здоров’я власних улюбленців. У разі ухвалення закону власники щонайменше раз на три роки повинні будуть відвідувати ветеринара та робити необхідні щеплення.

«Що стосується відсутності вакцинації, то за це ми кожен рік платимо життями людей. Власник повинен бути юридично прив’язаний до тварини. Потрібна ідентифікація», – зауважує координатор проектів фонду «Чотири лапи» Марина Шквиря.

Якщо породу собаки визнано потенційно небезпечною, тварині доведеться проходити психіатричний огляд, а господарю навчатися у кінологічному центрі з догляду за своїм улюбленцем. У проекті закону встановлюється перелік таких порід, зокрема, доберман, ротвейлер, кілька різновидів догів, вівчарок, мастифів і тер’єрів. Важливо знати, що, якщо собака заподіяла шкоду здоров’ю людей або їхньому майну, господар буде нести адміністративну відповідальність. Обсяг штрафу повинен визначатися у судовому порядку залежно від ступеня заподіяної шкоди.

Крім того, законом планують заборонити робити домашнім улюбленцям косметичні операції, які не пов’язані зі здоров’ям тварини. Йдеться про обрізання хвостів, вух, видалення кігтів та зубів. Винятком у цьому переліку є лише стерилізація. Щодо безпритульних тварин, то закон передбачає їхню обов’язкову біостерилізацію.

«Те, що безпородних собак потрібно стерилізувати, – правильно, адже ми не знаємо їхнього родоводу. Передусім потрібно влаштовувати вже народжених і нещасних, які поневіряються на вулицях або сидять у притулках. А не плодити нових, не розуміючи, куди їх узагалі дівати», – підтримує пропозицію керівник притулку для бездомних тварин «Сіріус» Олександра Мезінова.

Недоліком законопроекту експерти називають відсутність поділу тварин на тих, які утримуються у місті та селі. Адже у селах, де переважають безпородні собаки, господарі можуть не захотіти займатись реєстрацією та стерилізацією. Один із авторів документу Андрій Немировський із критикою згоден і запевняє, що документ ще зазнаватиме змін.

«На жаль, ми не можемо розділити село й місто, бо це вже буде федералізація. Це робиться окремою програмою, де це враховуватиметься», – зауважує депутат.

Наразі ж законопроект включений до порядку денного Верховної Ради й очікує на перше читання.

Відповідальність за жорстокість

Якщо закон про облік домашніх улюбленців – ще справа майбутнього, то відповідальність за негуманне ставлення до тварин існує вже зараз. 1 серпня минулого року Президент України Петро Порошенко підписав закон про посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. І якщо раніше Кримінальний кодекс передбачав максимальне покарання за знущання над тваринами 2 роки позбавлення волі, то зараз цей термін зріс до 8 років.

Відповідно до закону, за насильницькі дії, порушення правил утримання, а також залишення тварини напризволяще передбачений штраф від 3400 до 5100 грн. Якщо тварин дві і більше, то порушнику вже доведеться заплатити від 5100 грн до 8500 грн штрафу. За знущання у присутності неповнолітнього передбачається покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 5 років, а дії з особливою жорстокістю караються строком від 5 до 8 років.

Так, жителя Луцька засудили до 5 років в’язниці за знущання над кошенятами. 21-річний хлопець викидав тварин із вікна та тримав у морозильній камері. Як зазначають зоозахисники, раніше таке покарання не було б можливим. Адже поліцейські не мали права складати протоколи за статтею «жорстоке поводження з тваринами», таке право було лише в інспекторів з охорони довкілля. Тепер повноваження Нацполіції розширені, а суди почали виносити відповідні вироки.

«Це маленький крок до цивілізації. Якщо раніше людина за знущання над тваринами могла отримати штраф близько ста гривень, зараз цю суму збільшили до 3500 гривень. Також з’являється поняття кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Але якщо раніше ті страшні садисти, які вирізали очі тварин, а потім знімали це на відео, обходилися штрафами у кілька сотень гривень, зараз будуть нести вже більш високу відповідальність», – пояснює засновник руху із захисту прав тварин UAnimals Олександр Тодорчук.

Ставлення до тварин – показник людяності суспільства. І Україні ще є над чим працювати. Попри певні законодавчі зрушення та перші реальні покарання за жорстокість, Україну чекає ще довгий шлях до гуманності та відповідальності.