Зростання цін

Протягом минулого тижня деякі популярні продукти додали в ціні через скорочення пропозиції. За даними порталу “East fruit”, насамперед йдеться про огірки і помідори. Кілограм огірків подорожчав на 5-10 гривень — до 45-70 гривень. А червоні помідори піднялися з 35-45 до 40-50 гривень за кілограм.

Також зросла вартість моркви — з 12-15 до 13-16 гривень за кілограм. Подорожчала і ріпчаста цибуля — з 11-15 до 14-17 гривень за кілограм. Кілограм столового буряка додав у вартості близько 1 гривні.

Виноград подорожчав з 50-100 до 65-110 гривень за кілограм. Груші коштують 30-90 гривень замість 20-50. А ціна кілограма персиків за тиждень зросла з 65-100 гривень до 100-120 гривень. Повідомляють також про подорожчання імпортних гранатів: нині їх можна придбати за 190-250 гривень за кілограм.

Ягідний бум

Як підрахувало видання “РБК-Україна”, у вересні малину в українських магазинах та на ринках продавали приблизно по 200-280 гривень за кілограм. Лохина, яка в серпні коштувала близько 200 гривень за кілограм, у вересні подорожчала до 210–280 гривень. Видання зазначає, що цього року переробники платили за зібрану малину найбільше за весь період спостережень. Причиною називають незвичний попит за кордоном: йдеться про неврожай у Польщі через весняні морози та несприятливу погоду влітку.

Українську малину активно купують виробники йогуртів, морозива, начинок та десертів з ЄС, зазначає видання “Економічна правда”. За червень і липень цього року до Євросоюзу експортували 7,4 тисячі тонн малини на 29,9 мільйона євро. Втім, високі ціни можуть довго не протриматися, якщо інші країни матимуть хороші врожаї наступного року. 

Що подешевшало

За тиждень зросла пропозиція овочів, що входять до так званого “борщового набору”. Щоправда, ціни на них змінюються по-різному: якщо мінімальна ціна картоплі трохи знизилася, то морква, цибуля та буряк подорожчали. 

Серед фруктів лідерство за пропозицією утримують яблука. Вони подешевшали з 16-40 до 16-35 гривень за кілограм. Також знизилася ціна кілограма нектаринів — до 90-120 гривень. А сливи подешевшали до 30-60 гривень за кілограм.

Серед імпортованих фруктів, вартість яких залежить від курсу долара, цього тижня подешевшав ківі — до 140-160 гривень за кілограм.

Ціни зростають

За минулий тиждень бензин А-95 подорожчав на 4,3 грн за літр — до 80,88 грн/л. Дизельне пальне додало 9,34 грн і коштує близько 88 грн/л. В окремих мережах ціна зросла більш ніж на 16 грн за літр. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. За його інформацією, світові ціни на нафту почали зростати ще 7 липня, а український ринок відреагував приблизно через два тижні.

Причини проблеми

Експерти називають одразу кілька причин зростання цін на заправках. Війна на Близькому Сході — лише одна з них. Ціни догори підіймає і дефіцит нафтопродуктів на європейському ринку. “Ситуацію ускладнює Туреччина, яка раніше щомісячно імпортувала понад 1 млн т дизпального з рф, поки остання не закрила експорт… Відомо також про “перехоплення” ще одного великого танкера, що прямував до Румунії — хтось просто дав більше грошей, купа замовлень, включно з українськими, обнулилась. Це вже другий випадок за два тижні”, — розповів Куюн. 

Про схожі чинники говорить і засновник та генеральний директор групи компаній Prime Group Дмитро Льоушкін. Цінники на АЗС зростають через те, що світова ціна на нафту наближається до 100 доларів за барель. Водночас Європа також відчуває нестачу пального. За словами Льоушкіна, потужності нафтопереробки перевантажені, а через обміління Дунаю судна можуть перевозити лише близько тисячі тонн пального замість звичних чотирьох-п’яти тисяч. Додатковий тиск створює сезон жнив, коли споживання дизельного пального традиційно зростає.

Чи буде дефіцит?

За даними Сергія Куюна, дефіциту дизельного пального наразі не очікується. Натомість із бензином ситуація складніша. Експерт пояснює це, зокрема, переходом на стандарт Е10, який діє в Україні з 1 липня і передбачає додавання до бензину до 10% біоетанолу.

“У країні його виробляти неможливо через безпекову ситуацію і абсурдну податкову систему. А закордонні постачальники збільшити випуск Е10 не можуть. Зокрема ми втратили НПЗ Hellenic Petroleum, який завжди рятував ринок в пікові навантаження, але Е10 він не випускає”, — написав директор консалтингової групи “А-95”.

Якої ціни очікувати?

Як пояснив у коментарі РБК-Україна Дмитро Льоушкін, найближчим часом вартість пального буде і далі зростати. “Що 100 грн перетнемо — це факт, тут без варіантів. А як швидко — швидко. Зараз на кордоні 90 грн коштує дизель, його потрібно вже продавати більше ста. А зараз таких цін немає, тому зараз все паливні компанії працюють у збиток. І довго це тривати не буде, тому вони будуть досить швидко підвищувати ціну”, — каже гендиректор Prime Group.

Водночас Сергій Куюн закликає не зосереджуватися лише на ціні. “Всі питають, чи буде 100 грн за літр? Насправді, питання другорядне, адже висока ціна — це не найгірше, що буває. Доведено 2022-им”.

Тенденції червня

Ціни на продукти та безалкогольні напої у червні знизилися на 0,8%. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Найбільше — на 27,8% — подешевшали яйця. Також на 0,6–3,7% знизилися ціни на овочі, продукти переробки зернових, сало, фрукти, цукор, рис і м’ясо птиці. Водночас на 1–1,7% здорожчали соняшникова олія, риба, макаронні вироби. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,4%. 

Базова інфляція у червні цього року, порівняно з травнем, становила 0,5%, а порівняно з червнем 2025 року — 8,1%.

Подорожчання хліба 

На 5–6% за літо може подорожчати хліб. Такий прогноз озвучив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в коментарі УНІАН. За його словами, хліб в Україні росте в ціні майже щомісяця. Цього літа на його вартість впливатимуть не лише інфляція та зростання витрат на енергоносії, а й нові вимоги до бронювання працівників, які передбачають підвищення зарплат. Оскільки витрати на оплату праці становлять понад 20% собівартості хлібобулочних виробів, виробники можуть закласти їх у вартість продукції.

Картопля продовжує дешевшати

Наразі українські виробники продають картоплю по 12–20 грн/кг, що в середньому на 15% дешевше, ніж тиждень тому. Головна причина здешевлення — сезонне збільшення пропозиції. Щодня на ринку з’являється дедалі більше картоплі, водночас її якість часто залишається невисокою, що також сприяє зниженню цін. Аналітики не виключають, що ціни й надалі знижуватимуться, адже урожаю стає все більше. 

У цей самий період минулого року картопля в Україні коштувала в середньому на 16% дорожче, ніж зараз.

Йдуть донизу ціни на капусту

Почали знижуватися і ціни на білокачанну капусту. За даними аналітиків EastFruit, від кінця минулого тижня вона подешевшала в середньому на 16%, і зараз коштує 13–22 грн/кг. Причиною здешевшання стало збільшення обсягів продукції та невисокий попит. Щоправда, цьогоріч капуста все ще залишається на 20% дорожчою, ніж на початку липня 2025 року.

Тепличні томати досі дорогі

Попри сезонне збільшення пропозиції овочів, ціни на тепличні томати в Україні залишаються значно вищими, ніж торік. Все через скорочення площ вирощування.

Наразі тепличні томати продають по 80–120 грн/кг. Для порівняння, рік тому їхня вартість становила 60–75 грн/кг. 

Україна втратила понад 70% вирощування кавунів

Через повномасштабну війну та окупацію частини південних територій Україна втратила понад 70% довоєнного вирощування кавунів. Про це в коментарі “Комерсант Український” повідомив експерт аграрного ринку Олександр Хорєв.

За його словами, найбільших втрат зазнала Херсонщина, де до повномасштабного вторгнення були зосереджені основні площі баштанних культур. “З початку війни нічого не змінилося. Миколаївщина — частина територій втрачено, і не відновили роботи навіть там, де пройшла деокупація, бо там є свої нюанси. Херсонщина — основні всі масиви, де вирощувалися баштанні, зараз не підконтрольна Україні територія”, —  розповів Олександр Хорєв.

Водночас, за його словами, українським аграріям вдалося компенсувати втрати для внутрішнього ринку, розширивши вирощування кавунів у інших областях країни. Тому дефіциту продукції цього сезону не очікується.

“Кавуни — така культура, що її непогано вирощувати в усіх регіонах України, навіть і на Заході. Супер вирощують на Кіровоградщині, в центрі, по всіх регіонах буквально. Ну можливо не буде того, прям того присмаку солодкого, бо Херсонський — він дійсно бомбезний був. Але українські кавуни будуть. Це точно. І достатньо буде”, — певен експерт.

За оцінкою Хорєва, після початку масового збору врожаю торговельні мережі поступово замінять імпортну продукцію українською, адже вона буде доступнішою завдяки нижчим логістичним витратам.

Три сценарії

За оцінками виконавчого директора “Економічного дискусійного клубу” Олега Пендзина, на кінець травня продовольчий кошик українця вже подорожчав на 9,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це експерт розповів у коментарі РБК-Україна. 

Водночас аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Максим Гопка виділяє три можливі сценарії на літо. За оптимістичним сценарієм, зростання цін відбуватиметься у межах 5-8%, порівняно із літнім минулорічним сезоном. Базовий сценарій передбачає зростання приблизно на 8-15%, порівняно з минулим роком. Сезонні овочі частково стримуватимуть ріст, але дорогі логістика, електроенергія, пальне — не дозволять говорити про загальне здешевлення продуктів. Песимістичний сценарій може принести зростання цін на 15-25%, якщо погодні й енергетичні ризики посиляться.

Наразі ринок рухається за базовим сценарієм, який не обіцяє різких цінових шоків для споживачів.

Ціни на хліб зростають щомісяця

Як стверджує економіст Олег Пендзин, хліб в Україні щомісяця дорожчає на 1-1,5%. Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко в коментарі РБК-Україна розповів, що у найближчі місяці ціна на хліб може зрости в межах 5% (це приблизно 1-1,5 грн на буханці).

Найбільш песимістичний прогноз у заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука: до осені 2026 року через витрати виробників на енергоносії, зарплати та імпортне обладнання хліб може додати в ціні до 25%.

Овочі подешевшають, але незначно

Ціни на овочі цьогоріч традиційно знизяться. Але на думку Максима Гопки з УКАБ, цьогоріч зниження може бути меншим, ніж у попередні роки. Все через весняні заморозки, які могли відтермінувати надходження ранньої продукції та високу собівартість виробництва. Зокрема, це стосується огірків та помідорів, які подешевшають, але не варто чекати “цінового обвалу”. А період найнижчих цін на ці овочі триватиме з другої половини червня до серпня.

Економіст Олег Пендзин, своєю чергою, повідомив, що зараз базовий “борщовий набір” дешевший на 15-17%, ніж в аналогічний період минулого року. А картопля скинула в ціні до 20%. І хоча молода картопля коштує 45 грн/кг, уже за місяць-півтора вона має суттєво подешевшати.

Дорогі абрикоси та персики

За словами Максима Гопки, через весняні заморозки під ризиком опинився урожай абрикосів, персиків та ранньої черешні. “Абрикоси й персики через втрату врожаю можуть стати дефіцитними, а ціни на них залежатимуть від імпорту”, — наголосив Гопка.

Водночас Олег Пендзин у розмові з РБК-Україна запевнив, що ринок швидко знайде альтернативу цим фруктам завдяки імпорту з Туреччини та Середньої Азії. Але розраховувати на низькі ціни не варто.

А от української черешні цьогоріч для насичення ринку вистачить, а ціна на неї має зупинитися на рівні 100–150 грн/кг. Такий прогноз озвучила завідувачка селекційно-технологічного відділу Інституту садівництва НААН Олена Кіщак. 

За її словами, Україна є одним з провідних світових виробників черешні. І хоча холодна погода цьогоріч наробила шкоди, черешня постраждала значно менше за інші кісточкові. А господарства Одеської та Дніпропетровської областей — які після тимчасової окупації Криму, частин Запорізької та Херсонської областей перетворилися на головних виробників черешні й абрикосів — уникли руйнівних весняних заморозків.

Банани — найдешевший фрукт

Тим часом, банани стали головним фруктом на столі українців, оскільки вони дешевші за вітчизняні яблука. За даними РБК-Україна, банани у світі збирають до 30 разів на рік, тоді як яблука в Україні — лише раз.

Невтішні прогнози

Уже в наступних сезонах ціни на продукти в усьому світі можуть стати неконтрольованими, застерігає у своїй статті видання Financial Times. Такий сценарій може стати наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Річ у тім, що цим морським шляхом проходить не лише п’ята частина світових поставок нафти і газу, а й третина морської торгівлі добривами. А без них постраждають аграрії та знизяться врожаї в усьому світі.

Блокування Ормузької протоки створило і логістичний колапс. Частина світових покупців кинулася закупати нафту у Сполучених Штатах. Перевозять її Панамським каналом, де через надмір охочих судна застрягають більше, ніж на місяць. Нафтові гіганти платять, аби пройти без черги, зазначає Financial Times. А от фермери, які перевозять зерно, дозволити собі такі витрати не можуть. Відтак, доставка збіжжя деякими маршрутами здорожчала більш ніж наполовину. ООН також попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти.

Енергетична криза

Світ ще не знав подібної енергетичної кризи, заявляє директор Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв’ю радіо France Inter Фатіх Біроль заявив, що війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. “Справді, це найбільша криза в історії. Йдеться не лише про нафту та газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються”, — наголосив він. За прогнозами директора Міжнародного енергетичного агентства, ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки.

Особливо відчутними наслідки енергетичної кризи вже стали для європейської авіації. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають. Все — через залежність від авіаційного палива, третину якого Європейський Союз імпортував саме з Близького Сходу. “Дуже ймовірно, що це вплине на плани (літнього — ред.) відпочинку багатьох людей — як через скасування рейсів, так і через суттєве подорожчання квитків”, — такий коментар єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена наводить видання “Європейська правда”. 

Наслідки для України

Наслідки світової кризи для нашої країни можна умовно поділити на негайні і ті, які доведеться пережити згодом. Українці вже побачили зростання цін на пальне та подорожчання проїзду у громадському транспорті. Втім, на думку експертів, попереду ще зростання цін на харчі. Адже витрати на посівну кампанію зросли приблизно на 18%, а частина фермерів змушена економити на добривах і насінні. Це може обернутися як нижчими врожаями, так і зростанням вартості готової продукції.

Енергетична криза може призвести і до скорочення кількості автозаправних станцій в Україні. Насамперед, йдеться про невеликі мережі. 

Матиме війна в Ірані також ще один негативний наслідок. Йдеться про поповнення російського бюджету. Адже наразі послаблено обмеження на закупівлю нафти з країни-агресорки. Отже, вона може отримати додаткові кошти на ведення війни.

Удар нижче пояса

Несподіваний наслідок війни в Ірані вже незабаром відчують дорослі з різних країн — зросте ціна на найбільш популярні марки презервативів. Подорожчати вони можуть аж на третину. Найбільший у світі виробник цієї продукції, малайзійська компанія Karex, скаржиться на різке збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. “Ми вже ведемо переговори про коригування цін із більшістю наших клієнтів, і це, безумовно, одне з найбільш значних коригувань цін, які ми проводили за дуже довгий час”, — поскаржився генеральний директор компанії в інтерв’ю BBC. За його словами, ціни зростуть вже у найближчі кілька місяців.

Ціни на “вторинці” зростають

Трійку міст-лідерів за ціною квартир на вторинному ринку складають Київ, Львів та Ужгород. Такими є дані щоквартального звіту ринку нерухомості від ЛУН. За підсумками першого кварталу цього року найдорожчі однокімнатні квартири були у Львові (в середньому $71,6 тис.), друге місце посів Київ ($70 тис.), а третє — Ужгород ($67 тис.).

Двокімнатні квартири станом на початок квітня коштують: $110 тис. — у Києві, $100 тис. — у Львові та $95,3 тис. — в Ужгороді. У сегменті трикімнатного житла ціни розподілилися так: $160 тис. — у Києві, $126 тис. — у Львові та $112 тис. — в Ужгороді.

Щоправда, на думку аналітиків, трійка лідерів може невдовзі змінитися. Середня вартість трикімнатних квартир у Чернівцях майже впритул наблизилася до ужгородського рівня і становить $110 тис.

Загалом ціни на трикімнатне житло зростають по всій країні. Рекордне подорожчання зафіксували в Сумах — в середньому вартість трикімнатної квартири тут зросла на 45% за рік. Водночас вона залишається однією з найнижчих у країні — $53 тис.

Серед однокімнатних квартир на вторинному ринку найбільше зростання зафіксували в Тернополі — 37% за рік (до $50 тис. у середньому). На другому місці — Одеса: +25% (до $49,5 тис.). На третьому — Рівне: +20% та середня ціна $57 тис.

Двокімнатні квартири на вторинному ринку за рік суттєво подорожчали в Сумах — 23%, у Кропивницькому і Чернівцях — 20%. Але лідером, як і в сегменті “однокімнаток”, залишається Тернопіль — плюс 34%.

Попит на новобудови

Зростають ціни і на новобудови. Згідно з аналітикою ЛУН, найдорожчі однокімнатні квартири “первинки” наразі у Львові (3 млн грн), Києві (2,6 млн грн) та Вінниці (2,1 млн грн).

Серед двокімнатних квартир лідерство у Кропивницького (4,5 млн грн), Львова (4,2 млн грн) та Києва (4 млн грн). А серед трикімнатних — в Кропивницького (6,4 млн грн), Ужгорода (5,9 млн грн) та Києва (5,4 млн грн).

За рік найбільше зростання зафіксували у Житомирі (29%), Тернополі та Хмельницькому (21%), Івано-Франківську (15%), Одесі та Рівному (14%), Львові (11%), Києві (9%), Ужгороді (4%). Якщо ж рахувати в доларах, то у Львові зростання становило 6%, у Києві — 2%, а в Ужгороді ціни залишилися без змін.

Зниження продемонстрували лише середні ціни у Запоріжжі — за рік вони впали на 5%.

Будинок чи квартира?

За даними ЛУН, станом на березень 2026 року інтерес до купівлі будинків становить 50-70% від попиту на квартири. Цей сегмент почав поступово відновлюватися після спаду на початку 2024 року.

“Якщо порівнювати купівлю та оренду будинків, то ключова відмінність — у сезонності. Попит на оренду має яскраво виражений літній пік, тоді як інтерес до купівлі більш рівномірно розподілений протягом року”, — йдеться в аналітиці.

Кешбек на пальне

Підтримувати вразливі категорії споживачів та не створювати дефіциту на ринку — з такою метою держава обрала адресну підтримку для українців під час різкого підвищення цін на пальне. Витрати компенсують частково, у межах 1000 гривень. Щодня за програмою українцям нараховують близько 20 мільйонів гривень. Так званий “паливний кешбек” має діяти до 1 травня.

У Міністерстві економіки прокоментували “РБК-Україна”, що рішення про продовження виплат залежатиме від ситуації на світовому ринку нафти та економічної доцільності. Наразі, наголошують чиновники, ситуація з пальним в Україні стабільна, а дефіциту немає.

Прогнози для нашої держави

Про зниження цін на пальне на світових ринках, яке має вплинути і на ситуацію на наших заправках, заявили в українському уряді. Вгамовувати ціни першою почала державна мережа АЗК “Укрнафта”. У Кабінеті Міністрів сподіваються, що інші оператори ринку також підуть цим шляхом.

Менш оптимістичною ситуацію бачать експерти. Зокрема, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн відзначив, що після кількох днів стабілізації на ринку нафтопродуктів котирування знову демонструють стрімке зростання. А от фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що впасти ціни на бензин можуть лише наприкінці літа. Та й то — за певних умов. Йдеться, зокрема, про зниження світових цін на нафту хоча б до 80 доларів за барель, стабільну економічну ситуацію у нашій державі та зміцнення гривні.

Підготовка України

Головним ризиком для вітчизняного паливного ринку президент України раніше назвав дефіцит дизельного пального. Втім, за словами глави держави, Україна має домовленості щодо постачання палива, і зараз до країни імпортуються необхідні обсяги. “Ми всі сьогодні в такій ситуації через блокування Ормузької протоки. Зараз вона відкривається, але незрозуміло, в яких обсягах буде постачання. Домовляємось наперед з деякими постачальниками, адже в нас посівна, в нас ЗСУ, люди. Головна проблема наразі — це дизель”, — заявив Володимир Зеленський. 

Нині Україна працює з низкою країн над створенням резервів пального на випадок світового дефіциту. А от наявні запаси розподілятимуть за пріоритетністю. І ключовим напрямком залишається забезпечення потреб Збройних сил України.

Енергетична криза у світі

Найбільша у світовій історії енергетична криза тільки починається, зазначають журналісти “BBC”. Наслідки конфлікту в Ірані існуватимуть довго після завершення самої війни. Голова Міжнародного енергетичного агентства прогнозує, що цього місяця дефіцит пального зросте ще більше. Адже наслідки блокування Іраном Ормузької протоки — маршруту, яким проходить близько пʼятої частини світової нафти — відчуватимуться саме зараз, коли останні танкери з Перської затоки дійшли до покупців. На відновлення поставок в ідеальних умовах піде місяць-півтора. За гіршими прогнозами, наслідки перебоїв у поставках будуть відчутними до кінця року.

Також журналісти зауважують, що дешевих нафти та газу найближчим часом годі чекати, бо від іранських атак постраждали виробничі потужності у деяких країнах Перської затоки. І гроші, на які планували розвивати видобуток, тепер доведеться витратити на відновлення. У майбутньому ж країнам світу доведеться ще й повертати борг — поповнювати витрачені на помʼякшення нинішньої кризи стратегічні запаси. Західні країни-споживачі продали з них 400 мільйонів барелів нафти, і це дозволило стримати ціни. Втім, це пальне доведеться повернути — і купувати його вже за новими цінами.

Ситуація на заправках

Ще минулого тижня на українських заправках з’явилися черги, а ціни на бензин, дизель і автогаз за цей час зросли приблизно на 4–6 гривень за літр. Зазвичай між подіями на світових ринках та подорожчанням пального є певний часовий проміжок, наголошує у своєму матеріалі “РБК-Україна”. Втім, ціни на АЗС в Україні зросли майже одразу після розгортання бойових дій на Близькому Сході. Співрозмовники видання наголошують: у такий спосіб бізнес намагається заробити на інформаційних приводах або застрахувати себе від майбутніх витрат.

Скільки триватиме конфлікт

Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю почалася після відмови Ірану скорочувати свою ядерну програму. Втім, на відміну від минулорічних атак, метою яких було зруйнувати ядерні потужності держави, нині союзники завдали ударів по самому іранському режиму. Зокрема, американські та ізраїльські військові ліквідували очільника країни, аятоллу Хаменеї та військову верхівку Ірану. Атакують також пов’язані з іранською армією об’єкти. А президент США говорить не лише про усунення безпосередніх загроз для його країни, а й про масштабніші цілі. Як-от, зменшення впливу Тегерану в регіоні та зміну керівництва країни. Дональд Трамп навіть зазначив, що Вашингтон вже має кількох кандидатів на посаду очільника Ірану. З огляду на такі амбітні плани американської верхівки, тривалість операції проти Ірану може становити тижні. Раніше президент США заявив, що йдеться про термін до місяця. Втім, незабаром додав, що американські військові здатні продовжувати бойові дії значно довше, аби повністю виконати поставлені задачі.

Водночас американська влада має враховувати думку виборців, адже вже восени заплановане масштабне голосування. Тож втрачати підтримку через подорожчання пального для населення Білий дім не зацікавлений. Вартість бензину в США зросла з менш ніж 3 доларів за галон (0,79$ за літр — ред.) на початку конфлікту з Іраном, до майже 4 доларів (1,06$ за літр — ред.). Аби втримати симпатії виборців, Вашингтон вже цього тижня анонсує низку заходів, які пом’якшать зростання. 

Ціни на нафту

На початку цього тижня світові ціни на нафту оновили чотирирічний рекорд. Вартість бареля вперше з 2022 року перевищила 100 доларів США. Це відбувається на тлі побоювань, що бойові дії можуть порушити світові ланцюги постачання нафти. Адже Іран, проти якого почали операцію США та Ізраїль, перекрив один з найбільш популярних маршрутів поставок у регіоні — Ормузьку протоку. Водночас, під час атак Тегерана на інші країни Близького Сходу збитків зазнає нафтопереробна інфраструктура. Зокрема, відомо про пошкодження нафтопереробних заводів у Саудівській Аравії, Бахрейні та Кувейті.

Стабілізувати ринок вже незабаром спробують країни Великої Сімки. Серед варіантів, які вони розглядають, можливість вивести на світовий ринок заздалегідь збережену нафту. Йдеться про 300-400 мільйонів барелів зі стратегічних запасів Міжнародного енергетичного агентства.

Що буде з пальним в Україні

Вже до кінця цього тижня літр дизельного палива може коштувати 80 гривень. А от трохи згодом ймовірне підвищення до 90 гривень за літр. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна заявив експерт з паливного ринку Сергій Куюн. “Зараз у суспільстві та серед політиків немає розуміння, чому зростають ціни, якщо ще маємо запаси за старими цінами по 50 грн за літр. Але якщо продати запаси по 50, то наприкінці тижня можна очікувати на ціни в районі 80 гривень за літр. Тобто, ти продаєш по 50, а купити треба вже по 80. Фактично, можна купити лише половину місячного обсягу. Що краще буде — зупинити торгівлю чи готуватися до того, що тобі треба більше коштів, щоб купити і завезти це пальне. Саме це зараз на ринку і відбувається”, — зазначив він.

Ціна пального навряд чи сягне 100 гривень за літр, переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. На його думку, більшість компаній уже заклали можливі ризики у поточну вартість. До того ж, український уряд може стримати цей ріст. І, схоже, почав це робити.

Так, Кабмін посилює контроль за цінами. Про це заявила прем’єр міністерка Юлія Свириденко. Працювати планують з операторами паливного ринку. Зокрема, державна компанія “Укрнафта” до стабілізації ситуації продаватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, що стане орієнтиром справедливої ціни на ринку. Водночас, профільним міністерствам доручили забезпечити пальним ключові сектори. Насамперед, йдеться про сектор оборони, а також аграріїв і громадський транспорт. Також Київ намагається домовитися з міжнародними партнерами збільшити обсяги імпорту пального на український ринок.

А от у Верховній Раді ухвалили закон про формування стратегічного резерву пального. Очікується, що документ стане стабілізуючим фактором на енергетичному ринку. Наразі триває етап формування запасів нафти та нафтопродуктів. До чверті з них — можуть розмістити на зберігання у країнах ЄС. Доки ж резерв не сформовано, держава користуватиметься вже наявними механізмами. Це зокрема, постійний моніторинг цін, маржі та обсягів постачання, координація з основними трейдерами щодо стабільності імпорту й логістики. А також дотримання конкурентного законодавства та боротьба зі змовами на ринку.

Невтішне лідерство

За даними ресурсу Visual Capitalist, який посилається на оцінки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), саме Україна може продемонструвати найвище в Європі зростання продовольчих цін у 2026 році. Прогнозований показник — 9,2%.

Також на 8,9% зростуть ціни на харчі у Білорусі, на 7,4% — у Румунії. Найбільший стрибок прогнозують в Ірані — 55,9%, Аргентині — 33,2% та Туреччині — 25,1%. При цьому, середньорічний показник продовольчої інфляції експерти передбачають на рівні 3,2%, а в Європі та Центральній Азії становитиме 4,2%. 

Дорожчає картопля

За минулий тиждень в Україні подорожчала картопля — в середньому на 14%. Кілограм можна придбати за 8–15 грн. Про це повідомляє аналітична платформа EastFruit. “Насамперед зростанню вартості сприяє підвищений попит на цю продукцію: картоплю активно закуповують як оптові компанії, так і роздрібні мережі. Водночас пропозиція якісної продукції на ринку дещо обмежена, оскільки частина господарств утримується від продажів, очікуючи подальшого зростання цін”, — йдеться у їхньому дописі. 

Частина виробників, які наразі стримують продажі картоплі, сподівається на повторення минулорічного сценарію, коли ціна на цю продукцію досягала 30 грн/кг. Водночас ключові гравці ринку вважають, що цього сезону така ситуація навряд чи повториться, оскільки чергове подорожчання може стимулювати збільшення поставок імпортної картоплі.

Нині картопля в Україні продається в середньому на 55% дешевше, ніж у аналогічний період минулого року. Водночас більшість фермерів планують і надалі підвищувати ціни, посилаючись на стрімке скорочення запасів у сховищах.

Зростатимуть ціни на макаронні вироби

На 10-12% у 2026 році зростуть цінники на макаронні вироби. Адже вартість виробництва цієї продукції минулоріч збільшувалася швидше за відпускні ціни. Як розповів аналітик компанії ProConsulting Олексій Надводнюк на з’їзді ради директорів спілки “Борошномели України”, підвищення цін від вітчизняних виробників може викликати ще більше зростання частки імпортних товарів. Наразі продукція українських виробників становить 43,7%, решта — завезені з-за кордону товари.

Також в структурі ринку зростає частка макаронів швидкого приготування. Саме їх Україна здебільшого відправляє на експорт. 

До слова, з березня цього року за деякі макаронні вироби буде нараховуватися 15% “Національного кешбеку” замість попередніх 10%. В Спілці сподіваються, що це стимулюватиме споживачів купувати саме українські макарони.

Овочі та фрукти 

За даними EastFruit, в Україні трохи знизилася ціна на тепличні огірки. Це пов’язують з незначним збільшенням пропозиції продукції з місцевих господарств. Ще одним вирішальним фактором стало погіршення попиту. Оптові компанії та роздрібні мережі зменшили обсяги закупівель місцевих огірків, посилаючись на низькі темпи збуту. В результаті ціна цих овочів наразі становить 125–170 грн/кг.

Варто зазначити, що попри зниження цін, українські тепличні комбінати пропонують огірки у середньому на 50% дорожче, ніж наприкінці лютого 2025 року. Водночас більшість ключових гравців ринку не виключають подальшого зниження цін у цьому сегменті. “Вони аргументують це тим, що пропозиція місцевої продукції з кожним днем продовжує збільшуватися, тоді як темпи збуту залишають бажати кращого”, — йдеться в дописі EastFruit.

А от за інформацією директора департаменту управління проєктами рейтингового агентства IBI-Rating Віктора Шулика, поки що подешевшання свіжих овочів та фруктів чекати не варто. Як пояснив експерт в коментарі виданню “Фокус”, значна частина попиту не компенсується дешевим імпортом через складну логістику під час війни. Крім того, навесні пропозиція свіжих овочів і фруктів скорочується.

“Якщо зростання цін на електроенергію та графіки відключення світла не змусили аграріїв “вимкнути” овочесховища на початку зими, то зараз робити це вже немає сенсу. Особливо, враховуючи той факт, що з березня починає працювати альтернативна енергетика, якою аграрії намагаються обладнати свої об’єкти”, — розповів експерт.