Творення єдиної церкви

До Православної церкви України (ПЦУ) автоматично долучились громади Української православної церкви Київського патріархату та Української автокефальної православної церкви. Тим часом російський патріарх Кирило виступив проти помісної церкви, назвавши її «возз’єднанням розкольників». Після появи ПЦУ глава УПЦ МП Онуфрій втратив титул митрополита Київського і всієї України. Українські громади МП опинились перед вибором: об’єднатись із новоствореною ПЦУ або стати російською церквою в Україні.

На Об’єднавчому Соборі, що відбувся 15 грудня, були присутні лише два архієреї УПЦ МП – митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) та митрополит Вінницький і Барський Симеон. Вони ж перші перейшли до ПЦУ. Утім, більшість архієреїв МП  поки що залишаються під владою Росії.

За словами в.о. прес-секретаря ПЦУ Івана Сидора, реєстрацію Київської митрополії Православної церкви України завершать до кінця січня. На 3 лютого запланована офіційна церемонія входження на престол предстоятеля помісної церкви митрополита Епіфанія. Після цього громади зможуть юридично долучитись до нової інституції.

Кількість парафій, які перейшли з колишньої Української православної церкви Московського патріархату до помісної церкви, постійно зростає. За останньою інформацією їх уже понад 115. Серед них – два кафедральні собори (Спасо-Преображенський собор у Вінниці та Миколаєво-Успенський собор у Коломиї).

Майнові питання

Щоб унормувати перехід церковних громад і вирішити майнові питання, Верховна Рада 18 січня ухвалила зміни до закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Зокрема, депутати визначили, що релігійна громада може змінити підлеглість, якщо за це на зборах проголосує дві третини прихожан і засвідчить своє рішення підписами.

У ПЦУ кажуть, що прибічники російської церкви виступали проти ухвалення цього закону, оскільки раніше могли шантажувати громаду тим, що вона позбудуться свого храму. Але у документі чітко вказано, що храм залишається у власності громади.

«Забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях», – йдеться у законі.

Таким чином, коментують експерти, парафіяни можуть перейти до помісної церкви, навіть якщо їхній священик проти. А частина прихожан, яка виступає проти переходу, має право утворити нову громаду. Але тоді вони повинні укласти новий договір про користування храмом і майном з їхнім власником. Наразі закон направлено на підпис Президенту України Петру Порошенку.

Складнощі переходу

Найбільше парафій Московського патріархату перейшли до помісної церкви на Вінниччині – понад 30. Також серед лідерів Хмельниччина і Черкащина. Крім того, про об’єднання із ПЦУ оголосили громади у Волинській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій та інших областях.

Цікаво, що ініціатором переходу в одних випадках є священик, в інших – сама громада. Наприклад, у селі Мерви Горохівського району Волинської області рішення про об’єднання  було обопільним і назрівало давно.

«Думка про перехід у нас з’явилася давно, але ми чекали Томосу від Вселенського Патріарха. Коли 5 січня Томос було підписано, а 6 січня вручено митрополиту Епіфанію, ми після Різдвяної служби зібралися на збори і одноголосно громада проголосувала за перехід до Православної Церкви України. У нас є протокол зборів, усе задокументовано. Я уже написав відповідний лист митрополиту Волинському і Луцькому Михаїлу», – розповів отець Павло (Кліцук).

Утім, не скрізь процес відбувається так злагоджено. У кількох волинських селах священики відмовились виконувати бажання громади і навіть погрожували парафіянам. Для прикладу, мешканці Красоноволі Мановецького району не пустили священика на службу, а в селі Бронниця Камінь-Каширського району священнослужитель УПЦ МП разом із кількома десятками чоловіків вимагав від голови сільради показати списки тих, хто голосував за розірвання зв’язків із московською церквою. Схожі інциденти трапились у Житомирській та Одеській областях.

Так, у селищі Пужайкове Балтського району, громада якого перша на Одещині заявила про перехід з МП до ПЦУ, зараз немає власного батюшки. Колишній протоієрей Владислав Тарасов спочатку людей підтримав, а потім під тиском російської церковної влади відмовився служити в українській церкві. Втім, як наголошують експерти, процес відродження єдиної православної церкви в Україні вже не спинити. У ПЦУ очікують, що за кілька років більше ніж половина приходів УПЦ МП перейде до української церкви.

«Вічний доказ» автокефалії

Згідно з документом, Православна церква України проголошується канонічно автокефальною, незалежною та самоврядною. Відтепер її справи управлятимуться «вільно й у Святому Дусі та безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу». Усі світові православні церкви згадуватимуть ПЦУ під іменем «Святіша Церква України».

Також у Томосі закріплено, що внутрішнє управління «розглядається, судиться та визначається винятково» предстоятелем ПЦУ і Священним Синодом. Водночас головою над автокефальною церквою є Вселенський Престол.

Цікаво, що до історичного тексту було внесено два імені – митрополита Епіфанія та Президента України Петра Порошенка. В указі зазначається, що Томос «вручений в точнiй та ідентичній копії» предстоятелю ПЦУ та главі держави «для вічного доказу та постійного представлення».

Цей документ видається один раз і є підставою існування церкви.

Пергамент із каліграфією від руки

Томос про автокефалію для Православної церкви України написав на пергаменті грецькою мовою каліграф Лукас із монастиря Ксенофонт. Він найвідоміший афонський художник.

Щоб побачити його творіння, у Києві люди вибудувалися у кількатисячну чергу після різдвяної літургії у Софії Київській. Документ розмістили під товстими шарами скла і дозволили фотографувати.

«Враження неймовірні справді. Отримали другу незалежність», – поділився своїми емоціями один із вірян, якому вдалося на власні очі роздивитися історичний указ.

Крім найвищих священнослужителів та керівництва держави, поталанило потримати документ у руках отцю Івану Сидору. Саме він п’ять років тому дзвонами Софії Київської розбудив столицю під час штурму Майдану. У соцмережі він виклав фото із сувоєм, зазначивши, що «щасливий тримати в своїх руках вистражданий і довгоочікуваний Томос».

Після Різдва указ відвезли до Константинополя для остаточного оформлення, де його підписали всі члени Синоду Вселенського патріархату. Невдовзі сувій знову повернувся до України – його, зокрема, продемонстрували в Свято-Покровському кафедральному соборі у Рівному.

 Текст документа побачить кожен

Насельник Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря ієромонах Михаїл повідомив, що на жодній храмовій стіні документ розміщено не буде: «З Томосу неможливо зробити ікону». Натомість його текст розтиражують та розмістять на дошках оголошень у приміщеннях храмів.

Церковники зауважують, що обсяг, можливо, скоротять та виокремлять основну частину, з якою зможе ознайомитися кожен у приході. Наразі переклад із грецької також доступний онлайн – його поширив у мережі посол України в Туреччині Андрій Сибіг.

За попередньою інформацією, оригінал буде зберігатися в державному архіві, оскільки є важливим документом. У який саме підрозділ буде передано Томос, визначить Державна архівна служба. Копія Томосу також буде розміщена у храмі Святої Софії у Києві.

Нова українська школа

1 вересня цього року в Україні стартувала реформа початкової школи. Діти, які 2018 року пішли до першого класу, розпочали навчання за новими програмами і здобуватимуть освіту вже 12 років.

Новий Державний стандарт початкової освіти передбачає все ті ж звичні предмети, як  «Українська мова» та «Математика», але з новим підходом до їх вивчення. Дітей будуть навчати не тільки додавати і множити, а й застосовувати ці знання у побуті. Для цього у навчальних програмах перебачено додаткові практичні та групові заняття. Учителі перших класів тепер мають більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі.

Цього року на реформування початкової школи з державного бюджету виділили 1 млрд гривень, стільки ж передбачено і наступного року. Ці кошти підуть на навчальні матеріали, нові меблі і техніку.

«Нова початкова школа розпочалася в цьому році й завершується через чотири роки. Перший результат буде через два роки, після випуску другого класу. Тоді ми можемо робити моніторинг і порівнювати», – підкреслює заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

Перерахунок субсидій

З травня цього року уряд змінив підхід до нарахування субсидій, намагаючись зробити їх більш адресними. Відтепер на допомогу держави можуть розраховувати ті родини, у яких витрати на комуналку перевищують 15% доходу. Але якщо сім’я проживає у квартирі площею понад 120 м² або у будинку площею понад 200 м², має автомобіль, якому менше 5 років, купляла за останній рік дорогі речі, вартістю понад 50 тисяч гривень, то комунальні послуги сплачує у повному обсязі.

«Щоб оформити субсидію, до органів соціального захисту потрібно подати заяву та декларацію про доходи. Якщо до складу домогосподарства входять ті, хто не проживає за місцем реєстрації, на комісію потрібно подати документи, які підтверджують це. Йдеться про довідку з місця роботи, навчання, договір найму чи оренди житла», –  пояснює директор Департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Крім того, у серпні відомство презентувало відкритий онлайн-реєстр субсидіантів. Тепер кожен громадянин може перевірити, чи має він знижку на оплату комунальних послуг.

Розмитнення авто на єврономерах

На початку листопада депутати остаточно ухвалили правила розмитнення автомобілів на єврономерах. Відтепер акцизний податок на імпортні авто розраховується за сталою формулою, що враховує об’єм двигуна, вік і базову ставку, яка залежить від пального. Базова ставка для авто з бензиновим двигуном до 3 000 см³ становить 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. Якщо об’єм двигуна перевищує 3000 см³, то базова ставка буде вищою: для бензину – 100 євро, дизелю – 150 євро.

За словами голови податкового комітету Нині Южаніної, завдяки новій системі розрахунку акцизний податок буде значно меншим за нинішній і, головним чином, залежатиме від віку авто. Це стимулюватиме українців купувати новіші автомобілі.

До 28 лютого власники авто на єврономерах можуть розмитнити машину зі знижкою 50%. За перші 10 днів дії нових законів українці розмитнили близько 250 авто з європейською реєстрацією.

Українське мовлення

З жовтня цього року в Україні у повній мірі запрацювали мовні квоти на телебаченні. Йдеться про 75% державної мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% – для місцевих, а також 75% державної мови для програм новин на ТБ. За даними Нацради, з урахуванням річного перехідного періоду показник українських продуктів на телебаченні вже перевищив 80%. Виконують квоти і на радіо. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою.

Цього року зростали обсяги україномовного кіновиробництва. Якщо торік у прокаті з’явилося 33 вітчизняних фільми, то 2018 року ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають чималий успіх. Так, наприклад, кіно «Скажене весілля» встановило рекорд серед україномовних фільмів за всю історію незалежності. За п’ять тижнів прокату картину подивилися понад 600 тисяч глядачів.

Єдина церква

Цей рік пройшов для України під знаком боротьби за церковну незалежність. У середині квітня Президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія із проханням надати автономію православній церкві в Україні. Уже в жовтні Синод Вселенського Патріарха скасував документ, який підпорядковував Київську митрополію Москві і розпочав процедуру отримання Україною автокефалії. Останнім кроком до церковної незалежності став грудневий Об’єднавчий собор українських церков, на якому було обрано голову єдиної церкви.

Як свідчать результати соціології, більше ніж третина українців вважають, що створення єдиної помісної церкви об’єднає Україну.

«Томос про автокефалію – це ще один Акт проголошення незалежності України. І саме тому це так важливо. І не тільки для майбутніх чи сучасних вірних цієї церкви. Це важливо для кожного українця. Бо ми з вами ще один стовп української незалежності створюємо», – підкреслив Президент Петро Порошенко в ході робочої поїздки до Львівської області.

З огляду на питання, які хвилюють українців, експерти констатують – суспільство змінюється. Крім нагальних соціальних питань, особливого значення набуває культурна ідентичність, що є позитивним показником розвитку держави.

Рух до історичного рішення

У жовтні цього року Константинополь скасував дію Синодального листа від 1686 року – документа, який підпорядкував Київську митрополію Московському патріархату. А також зняв анафему російського духівництва з предстоятеля УПЦ Київського Патріархату Філарета та УАПЦ Макарія. Цими рішеннями Вселенський Патріархат відкрив шлях український церкві до отримання автокефалії.

Жовтневому Синоду передувало понад чотири роки перемовин із Константинополем і світською владою в Стамбулі. Це питання цього року обговорював Президент Петро Порошенко з главою Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Останній пообіцяв зробити «все можливе» для автокефалії.

Загалом за часів своєї незалежності Україна двічі зверталася до Константинополя щодо Томосу, однак лише 2018-го це питання вперше зрушило з місця і вийшло на фінішну пряму. Експерти пояснюють: війна з Росією змусила українську владу активізувати процес, щоб зменшити вплив Москви на значну кількість парафіян.

«РПЦ – невід’ємна частина політичної системи РФ. Кремль не приховує, що розглядає її як один із головних інструментів для впливу на Україну», – так Порошенко пояснив рішення світської влади взятися за відновлення церковної автономії.

У квітні 2018 року Верховна Рада підтримала його звернення до Вселенського Патріарха щодо створення Єдиної помісної православної церкви в Україні. А вже у вересні до Києва прибули екзархи Варфоломія – для узгодження і завершення процесу надання незалежності українським православним.

Цілком очікувано Москва посилено намагалася завадити планам Києва. На думку політичного експерта Костянтина Матвієнка, «бурхлива істерика» росіян видала їхню «справжню паніку», яка розпалилася після новин про створення помісної церкви: «Це реакція на раптове власне усвідомлення фундаментальної помилковості всієї політики Росії щодо взаємин із Україною».

Однак численні зустрічі російського духівництва із Варфоломієм своєї мети не досягли. Константинополь не похитнула і провокативна заява РПЦ про розрив відносин із Вселенським Патріархатом. У грудні представники УПЦ КП, УПЦ МП та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) таки обрали предстоятеля під час Об’єднавчого собору у Софійському храмі. Він очолив єдину структуру, яка відтепер офіційно називається Православна церква України.

Автокефальна церква як «стовп української незалежності»

Політичні оглядачі виокремили два важливі наслідки отримання українською церквою незалежності. По-перше – це набуття релігійної свободи вірянами від Москви: такий крок надає владу українському духівництву діяти поза наказами РПЦ, об’єднавши в одній структурі всіх українських православних. Другий наслідок виходить за церковні межі і стосується політичного значення Томосу – здійснення ще одного кроку від російського імперіалізму.

«Це питання не лише релігійне. Впевнений, що це питання національної безпеки та зміцнення української державності», – прокоментував процес отримання Томосу спікер Верховної Ради Андрій Парубій.

І справді, як зазначають експерти, Кремль через РПЦ досі мав широку зону впливу на велику частину українського населення – станом на 2018 рік  Московському Патріархату були підконтрольні 12 тисяч приходів, що вдвічі перевищувало кількість приходів КП. Як наголошують фахівці, саме церква стала для президента РФ Володимира Путіна одним із останніх інструментів поширення «руского міра» на сусідні країни.

«Через церкву агресор отримував прямий доступ до сердець і думок українців», – пояснює експерт з комунікацій Катерина Крук.

Закордонні дослідники прогнозують, що релігійна свобода прискорить культурне відокремлення України від Росії та спричинить остаточний «крах імперських амбіцій Путіна».

«Символічна сила української церкви в Києві буде величезною. Символічна сила київського християнства дасть величезний імпульс українській ідентичності», – вважає професор Університетського коледжу Лондона Ендрю Вілсон.

Своєї радості з приводу обрання митрополита Київського не приховують і самі українці. На площі перед Софійським собором тисячі людей зустріли новину про результати голосування оплесками і вигуками «Слава!». Соцмережі тим часом заполонили вітання, у яких подію назвали «історичним святом» та «епохальним зрушенням». Відомий блогер Олег Пономар порівняв значення Собору з отриманням безвізу, «помноженого на мільярд». А лідер духовного управління мусульман «Умма» Саїд Ісмагілов зазначив, що відтепер «українська нація здобула один із найпотужніших чинників, що забезпечуватиме та охоронятиме справжню незалежність України».

Тепер на нову структуру чекає формування нових керівних органів протягом найближчих двох місяців. Щодо ієрархів УПЦ МП, які 15 грудня не долучилися до об’єднання, то вони все ще мають можливість зробити це в майбутньому.

«Ми маємо засвідчити нашу єдність, щоб серед нас панував мир і злагода. Коли це побачать інші, я вірю, що вони прийдуть до нас, і ми спільно будемо будувати Українську православну церкву», – заявив після обрання митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Наразі українське духовенство готується до отримання Томосу 6 січня. Цей документ надасть Православній церкві України право самостійно обирати предстоятеля без затвердження у Константинополі та зробить її рівноправною серед інших 14 помісних церков.

Об’єднання заради незалежності

Історичне рішення Вселенського патріархату від 11 жовтня разом із наданням Томосу скасувало юрисдикцію РПЦ над українською єпархією. Нині Україна перебуває на завершальному етапі формування власної незалежної церкви: священики, які звернулися до Константинополя з проханням надати Томос, готуються до об’єднавчого Собору. Саме під час цього зібрання українське духовенство обере предстоятеля, який і отримає від Вселенського патріарха Варфоломія указ про автономію.

Примітно, що у Соборі мають взяти участь ієрархи УПЦ КП і Української автокефальної православної церкви, а також низка священиків Московського патріархату, які поставили підпис під зверненням щодо надання автокефалії. Подію планують провести до кінця листопада.

Із появою єдиної і канонічно визнаної помісної церкви Московський патріархат втратить право називатися «Українською православною церквою».

Розкольники з Москви

Російські церковники, втративши величезну територію впливу, не забарилися із реакцією: за кілька днів після рішення Синоду Вселенського патріархату вони оголосили зухвалу заяву про розрив відносин із Константинополем – материнською церквою. А рішення щодо автокефалії назвали «беззаконними і канонічно нікчемними».

«Вони уже як останній засіб впливу застосували формулу Євхаристичного розриву між церквами. Це означає, що ім’я патріарха Варфоломія не буде згадуватися в богослужіннях московської церкви. Що зрештою заборонено. Бо чітко вказано, що вони повинні це робити», – пояснив релігієзнавець Олександр Саган.

У Константинополі, своєю чергою, відреагували на такий крок Москви заявою про те, що РПЦ має зректися автокефалії, якщо ставить під сумнів першість Вселенського патріарха.

«Тут на світовому рівні суддею чи арбітром є Константинополь і ніхто інший», – наголосив архієрей Константинопольської церкви, архієпископ Тельміський Іов. Водночас у Константинопольському патріархаті заявили, що Вселенський престол не збирається розривати відносини із РПЦ і сподівається на її єднання із материнською церквою.

Услід за своїми кураторами демарш вчинила й УПЦ МП, скасувавши чи не в останній момент ініційовану Президентом Петром Порошенком зустріч щодо Томосу. Зрештою, глава держави пізніше таки зустрівся із представниками Московського патріархату, які підтримують створення єдиної церкви: вони заявили про шалений тиск на них з боку Москви.

Експерти доволі різкі в оцінці майбутніх перспектив РПЦ і зазначають, що, розірвавши відносини із Константинополем, вона стала на шлях самоізоляції від світового православ’я та поступового перетворення на розкольника. А дипломатичний крах з українським питанням, на думку фахівців, може призвести до втрат нею єпархій у Білорусі та Молдові.

Стратегічна поразка Кремля

Ще 2007 року очільник Кремля Володимир Путін заявив, що російську державність та безпеку «зміцнюють православ’я та ядерна зброя», прямо вказавши на чільне місце, яке займає церква в його курсі управління. Через діяльність Московського патріархату, зокрема, Україна тривалий час лишалася зоною впливу російської політики, зауважують журналісти-міжнародники. Тож істеричну реакцію РПЦ на українську автокефалію вони пояснюють раптовим усвідомленням помилковості дій щодо відносин з Україною: Кремль досі був впевнений у міцних позиціях Московського патріархату.

Про те, що Томос є важливим не лише для церковної сфери, а й загалом для держави, стало зрозуміло на етапі перемовин про автокефалію, до яких разом із українським духовенством долучилися й високопосадовці. Так, Президент Петро Порошенко визначив повернення незалежності православ’ю в Україні питанням національної безпеки.

«Хіба це нормально, коли в Кремлі збирається рада безпеки Росії під головуванням Путіна з одним питанням на порядку денному – як захистити РПЦ в Україні? – сказав глава держави. – Вам тут нема що робити. Нема що робити вашій церкві, нема що робити вашим збройним силам, нема що робити вашому озброєнню. Додому, в Росію».

Політичне значення незалежної церкви розуміють і в Константинополі. Архієпископ Іов у розмові із журналістами заявив, що автокефалія української церкви потрібна для відмежування від ворога, який прийшов із війною на Схід України.

«Саме через цей конфлікт православні віряни в Україні і українська держава просили автокефалію, щоб Православна церква в Україні була незалежна від впливу чужої, ворожої держави», – сказав він.

Політичні оглядачі наголошують, що для Путіна поступки щодо України у питанні церкви засвідчили стратегічну поразку у протистоянні з цивілізованим світом: разом із «канонічною територією» РПЦ російський президент втрачає і паству, готову молитися за російську армію та підтримувати «русский мир».

Символічний крок

Андріївська церква, що височіє на столичному Подолі, має багату історію. Вона була споруджена ще у XVIII столітті за проектом видатного архітектора Бартоломео Растреллі. Храм був закритий для богослужінь радянською владою, використовувався як музей і у 1987 році увійшов до складу Національного заповідника «Софія Київська». Зараз будівля перебуває у державній власності і нею користується Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). За згоди митрополита УАПЦ Макарія тепер Андріївська церква перейде у користування Вселенського патріархату.

«Звернулися до мене, чи я погоджуюся дати Андріївську церкву. Я сказав, якщо УАПЦ буде входити в помісну православну церкву, то ми згідні, бо я не можу не бути послідовним», – заявив митрополит Макарій.

На думку експертів, після рішення Синоду про початок процесу надання автокефалії Україні, а також скасування церковної залежності від Москви збільшення присутності Вселенського патріархату в Україні є закономірним.

Після передачі споруди Константинополю храм на Андріївському узвозі буде виконувати роль представництва Патріарха Варфоломія у Києві. За словами директора заповідника «Софія Київська» Нелі Куковальської, саме Андріївську церкву з-поміж усіх церков Києва обрали  константинопольські  екзархи, які вже тричі відвідували українську столицю.

«Передача Андріївської церкви Константинополю – символічний акт. У рішенні синоду 11 жовтня було заявлено, що Константинопольський патріархат відновлює свою присутність в Україні. Тому потрібен був об’єкт для такої присутності. Це обмін позитивними символічними жестами, щоб створити матеріальні передумови для практичної реалізації процесу об’єднання українського православ’я і активної присутності Константинопольського патріархату в Україні та Києві», – зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.

Церква залишиться у державній власності

Рішення парламенту про передачу Андріївської церкви викликало суперечливі реакції. Прихильники вітали укріплення зв’язку із церквою-матір’ю, критики заявляли про нібито роздачу державної власності. Розсудити суперечку змогли у прес-службі Національного заповідника «Софія Київська», до якого належить церква. Як ідеться в офіційній заяві, Андріївська церква залишається у державній власності, а із представниками Вселенського патріархату буде укладено договір про користування храмом. Культова споруда надається для богослужінь, релігійних обрядів та церемоній. Крім того, як і було заплановано, до 2020 року будуть тривати реставраційні роботи. Такий формат передачі храму підтверджує і спікер парламенту Андрій Парубій.

«Той, хто каже, що ми віддаємо Вселенській патріархії нашу державну власність, він або говорить неправду, або просто повторює московські фейки, – зауважує спікер. – Андріївська церква залишається у власності держави. Підкреслюю це. Ми відновлюємо історичну справедливість і відновлюємо ставропігію (представництво, – ред.) Вселенського патріархату. Тут немає жодного церковного конфлікту. Всі ієрархії усіх церков домовилися про це, прошу відкинути всі маніпуляції».

За словами Петра Порошенка, найголовніший наслідок ухваленого рішення – це те, що представництво Вселенської патріархії в Києві сприятиме зміцненню зв’язків нашої країни зі світовим православ’ям.

«Україна повертається до активного спілкування зі світовим православ’ям. Представництво Вселенської патріархії, яка є церквою-матір’ю, сприятиме зміцненню таких зв’язків і підтримки України під час постання незалежної помісної православної церкви», – заявив Порошенко.

Закон про передачу храму зараз очікує на підпис глави держави. Потім, згідно з перехідними положеннями, Кабмін у місячний строк повинен буде забезпечити передачу культової споруди Константинополю, підписавши з представниками Вселенського патріархату угоду.

Експерти і представники церков зауважують, що в процесі створення помісної церкви  частка церковного майна у користуванні Константинопольського патріархату та підпорядкованих йому єпархій в Україні зростатиме. Втім, це має відбуватись мирно і неспішно, лише після рішення релігійних громад.

Відновлення історичної справедливості

Томос про автокефалію – це спеціальний дозвіл, який наша держава повинна отримати для створення Єдиної помісної церкви. Цей документ буде переданий голові української помісної церкви, якого ще належить обрати. Проте фактично питання про отримання автокефалії Україною є вирішеним.

Справа в тому, що рішення Синоду визнало канонічними керівників українських православних церков – Київського патріархату (УПЦ КП)  і Автокефальної православної церкви (УАПЦ), нарівні із Московським патріархатом (УПЦ МП), який до останнього часу вважав себе єдиною канонічною православною церквою в Україні.

За словами Патріарха УПЦ КП Філарета, саме визнання канонічності усіх українських церков відкриває шлях до створення єдиної. Наступним кроком має стати Собор українських православних церков та обрання глави помісної церкви, який і отримає Томос.

«Найближчим часом ми об’єднаємося і отримаємо Томос про автокефалію української вже єдиної церкви», – пояснює Патріарх УПЦ КП Філарет.

Крім того, рішення відновило історичну справедливість, скасовувавши дію синодального листа 1686 року, який підпорядкував Київську митрополію Московському патріархату та дозволяв назначати голову української церкви у Москві. Відтепер церквою-матір’ю для України є Константинополь. Після отримання Томосу українська церква отримає повне самоврядування, тобто право самостійно обирати предстоятеля, видавати статути, канонізувати святих.

Релігійна свобода

Очікувано представники Московського патріархату виступили із критикою рішення Синоду, загрожуючи розірвати відносини і заявляючи про можливі сутички. Експерти кажуть, що така реакція є закономірною, оскільки втрата релігійного впливу на Україну сильно послабить позиції російської церкви.

«Це – елемент чергової незалежності України і від’єднання від російської залежності. Росія дуже часто використовувала церкву як інструмент впливу на Україну», – зауважує експерт із зовнішньої політики Тарас Семенюк.

Водночас глава держави Петро Порошенко наголошує, що українська влада гарантує повне дотримання релігійної свободи для усіх конфесій  і будь-які провокації у храмах – в інтересах Москви.

«Спільне творення незалежної церкви не може бути підставою для розбрату, для протистояння, для насильства. Ми цього точно не маємо допустити. Навпаки, це – дорога до миру, спокою, порозуміння. Як тільки де побачите людей, які закликатимуть взяти силою лавру, монастир чи храм, знайте, то – московська агентура», – заявив Президент, коментуючи новини зі Стамбулу.

Попри те, що точно дати отримання Томосу немає, очільник УПЦ КП Філарет висловив впевненість, що процес буде швидким, адже об’єднавчий собор планують скликати найближчим часом.

Шанс на єдність

У середині квітня Президент Петро Порошенко звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія із проханням надати автономію православній церкві в Україні. Як вимагає процедура, звернення підписали ієрархи українських церков, зокрема, Київський Патріарх Філарет та глава Автокефальної церкви Макарій. Також документ підтримав український парламент.

Помісна церква – це об’єднання православних вірян за територіальним принципом. Така церква є незалежною та самоврядною на території держави. У разі створення української помісної церкви роль матері-церкви буде виконувати Константинопольський патріархат. Власне, так і було з X до XVII століття, коли православна церква на більшій частині сучасної України була єдиною. Тільки наприкінці XVII століття внаслідок зміни митрополита українська церква потрапила у залежність від Москви. Утім, зараз з’явився шанс розірвати цей зв’язок і відновити єдину церкву.

Сьогодні в Україні існує три православні церкви: Київського (УПЦ КП) та Московського (УПЦ МП) патріархатів і Автокефальна православна церква (УАПЦ). УПЦ МП підпорядковується Росії і вважає себе єдиною канонічною церквою, оскільки УПЦ КП і УАПЦ були створені без узгодження з найвищою церковною владою. Хоча Московський патріархат переконує світ у незалежності від російської влади, факти говорять про інше. І церква залишається чи не найголовнішим ідеологічним форпостом країни-агресора.

«Для України Єдина помісна православна церква дуже потрібна. Якби у нас була б така церква, то тієї війни, яка сьогодні триває на Сході, не було. Росія б не відчувала підтримки в Україні, бо не мала б тут своєї церкви», – вважає Патріарх Київський Філарет.

Українці не перший раз звертаються до Вселенського Патріарха із проханням надати місцевій церкві автокефалію. Проте вперше є реальні шанси отримати згоду Патріарха. Так, 22 квітня, відбулось засідання Святого і Священного Синоду під головуванням Варфоломія, на якому Вселенський патріархат прийняв до розгляду українське питання.

«Отримавши від церковних і цивільних органів, які представляють мільйони українських православних християн, звернення з проханням надати автокефалію, вирішив детально обговорити і скоординувати це питання з сестринськими православними церквами», – йдеться в оприлюдненому Синодом рішенні.

Експерти зауважують, що, оскільки попередні звернення залишались без відповіді, така реакція дає надію. Діалог нарешті офіційно розпочався. Тепер рішення залежить від позиції українських церков, які мають висловити свою волю до об’єднання. Хоча, звичайно, не варто недооцінювати небезпеку перешкоджання цьому процесу з боку Москви. Адже речник Московського патріархату та проросійські політичні сили в українському парламенті жорстко розкритикували звернення про автокефалію та назвали його «втручанням у церковні справи».

«Безумовно, Москва щосили намагатиметься зірвати це рішення, і сьогоднішня істерика її п’ятої колони в Верховній Раді – яскраве тому свідчення», – підкреслює народний депутат Ганна Гопко.

Директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов вважає, що спротив Московського патріархату є закономірним, оскільки втрата релігійного впливу на Україну сильно послабить позиції російської церкви. Зокрема, якщо говорити про Києво-Печерську Лавру та Почаївську Лавру, то це – державна власність, і помісна церква матиме всі права претендувати на неї.

«Російська православна церква втратить не тільки паству, але й велетенські ресурси. Це удар, після якого їй буде складно піднятися», – зауважує Леонов.

Якщо Константинополь погодиться

Майже 40% українців підтримують створення Єдиної помісної церкви, 18% – проти цієї ініціативи. Про це свідчать результати соціологічного опитування групи «Рейтинг», яке було проведено влітку 2017 року.

Якщо Патріарх дасть згоду, то помісна церква буде створена на базі Київського патріархату та Автокефальної церкви. За власним бажанням до церкви зможуть  приєднатися священики та віряни Московського патріархату.

«Ми висловлюємо сподівання, що і серед єпископату УПЦ Московського патріархату є відповідальні ієрархи, які справді турбуються про майбутнє Православ’я в Україні та підтримають зусилля щодо канонічного визнання Вселенським Патріархом української церковної незалежності», – зауважують у прес-службі Київської патріархії.

Водночас глава держави Петро Порошенко наголошує, що  в Україні буде гарантована свобода совісті, і всі охочі зможуть залишитись у своїй церкві. Адже Єдина помісна церква не буде державною, і жодного зобов’язання ходити саме до неї не буде.

«Ніхто з боку світських лідерів, чи керівників держави не буде вказувати, як хреститися і до якого храму ходити, в який спосіб мають відбуватися церковні процедури, хто є більш канонічною церквою, хто є менш канонічною церквою. Але є православна традиція – на території держави має бути одна церква», – запевняє український Президент.

Важливо, що Патріарх помісної церкви буде обиратися в Україні, без вказівок із Москви. Глава Київського патріархату Філарет вже висловив готовність очолити єдину церкву, якщо архієреї проголосують за нього. У разі надання українській церкві автономії в Києві відбудеться архієрейський собор, на якому врегулюють всі закони церковної організації.

Україна, як ніколи, близька до появи власної Єдиної помісної церкви. За попередніми даними, рішення Вселенського патріархату може бути ухвалене вже до 1030-річчя хрещення Київської Русі, яке відзначатимуть у липні.