Комуналка та субсидії

Основні зміни вартості комунальних послуг пов’язані з завершенням опалювального сезону. Насамперед, йдеться про нові тарифи для власників будинків з електричним опаленням. Ці люди втратять пільги, які мали взимку. І замість спеціальної ціни 2 гривні 64 копійки, що діяла на перші 2000 кВт-год, від травня платитимуть за загальним тарифом. Наразі становить 4 гривні 32 копійки за кВт-год. 

Водночас, “BBC Україна” зауважує, що способом зекономити для українців залишиться нічний тариф, коли вартість електроенергії нижча для тих, хто має двозонний чи тризонний лічильник. 

Щодо субсидій на літній сезон, то держава також перерахує їх автоматично, якщо склад сім’ї чи майновий стан не змінилися. Втім, зазначає “ТСН.юа”, якщо зміни таки відбулися, споживачі зобов’язані повідомити про це Пенсійний фонд протягом 30 днів. Сайт нагадує українцям, що приховування інформації про нові великі придбання або зміну кількості мешканців може стати причиною скасування субсидій. Також держава може змусити повернути вже виплачені кошти.

Кешбек від держави

У травні відбудуться одразу дві важливі зміни у державних програмах кешбеку. Зокрема, до кінця місяця продовжили дію так званого паливного кешбеку. Щоправда, якщо раніше водії могли отримати до 1000 гривень повернення коштів, то за новими умовами ліміт становить 500 гривень на місяць. Розмір компенсацій не змінився: 15% — за дизельне пальне, 10% — за бензин та 5% — за автогаз. “РБК-Україна” зазначає, що нараховують гроші вже через день після заправки, але на саму картку вони приходять лише наступного місяця. Витратити їх можна на підтримку ЗСУ, благодійність, комунальні послуги, ліки, харчі та книжки.

Водночас, сама програма “Національний кешбек” призупиняє дію. Влада пояснює, що у такий спосіб хоче підбити підсумки проєкту, з’ясувати, наскільки він ефективний, та чи має держава кошти на продовження виплат. У травні тимчасово припинять нарахування коштів за покупки. А українці ще отримають на спеціальну картку виплати за квітень. Витратити їх можна буде до 30 червня. В іншому разі, кошти повернуться державі.

“Доступні ліки”

Цього місяця оновлюються правила державної програми, завдяки якій українці можуть отримувати медпрепарати безкоштовно чи зі знижками. Зокрема, уряд планує розширити перелік медикаментів. Станом на квітень йшлося про 748 позицій. Як зазначають у МОЗ, із них 621 — це лікарські засоби, 59 — препарати інсуліну, 32 — комбіновані препарати, ще 36 — найменування медичних виробів, зокрема тест-смужок для глюкометрів.  

Також зміни стосуватимуться отримання препаратів для гормональної терапії раку молочної залози (“Летрозол”, “Екземестан”, “Тамоксифен”). Пацієнткам видаватимуть їх винятково за наявності електронного плану лікування в Електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). 

У майбутньому урядовці планують розширювати і список препаратів для лікування серцево-судинних захворювань. “Для багатьох людей із серцево-судинними захворюваннями лікування триває роками, нерідко — все життя. Найчастіше йдеться про людей старшого віку, для яких питання вартості препаратів критичне. Саме тому в Україні працює програма реімбурсації “Доступні ліки”. І вже у другому півріччі цього року до неї мають увійти препарати для амбулаторного лікування серцево-судинних захворювань, за всіма діючими речовинами, що рекомендуються медичними протоколами”, — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Статус українців у ЄС

Європейський союз вже наприкінці травня має представити свої напрацювання щодо майбутнього українських біженців. Тимчасовий захист для наших громадян, запроваджений у 2022 році, завершиться у березні 2027 року. Втім, наміри зупинити цю допомогу стикаються з реальністю, що війна триває. Тож тепер Європейська комісія має представити загальний план для держав-членів. Зокрема, розглядають варіанти продовження тимчасового захисту у тому вигляді, який існує нині; продовження тимчасового захисту з обмеженнями чи запровадження якогось нового статусу. Нагадаємо, тимчасовий захист дає українцям можливість довгострокового проживання у ЄС без необхідності отримувати додаткові візи чи дозволи.

Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів

У ніч на 3 жовтня російські війська вдарили по газовидобувній інфраструктурі Харківської та Полтавської областей 35 ракетами та 60 дронами. Голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький назвав цю атаку однією з наймасштабніших від початку повномасштабної війни.

“Цілеспрямований терор проти цивільних об’єктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей. Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку. Внаслідок цієї атаки, значна частина наших об’єктів пошкоджена. Частина руйнувань — критична”, — зазначив Корецький.

5 жовтня Росія повторила удар. Наступного дня Президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Нідерландів заявив, що Росія буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутком нашого газу. “Все це захистити буде складно,” — застеріг Зеленський. 

Газ доведеться імпортувати

Згідно з оцінками Bloomberg, нещодавні російські удари вивели з ладу понад 60% внутрішнього газовидобутку України, що змусить країну витратити до 1,9 мільярда євро (2,2 млрд доларів) на імпорт палива.
Якщо удари продовжаться, Україна очікує, що до кінця березня їй потрібно буде закупити приблизно 4,4 мільярда кубометрів газу вартістю майже 2 мільярди євро, за словами джерел, знайомих з деталями. Це еквівалентно майже 20% річного споживання України. 

“Ми плануємо ще на відсотків 30, якщо нам вдасться, збільшити можливості імпорту. Все залежатиме від того, наскільки ми зможемо відновитися,” — сказала Міністерка енергетики України Світлана Гринчук.

За інформацією Гринчук, в України є фінансовий ресурс для того, щоб забезпечити у повному обсязі імпорт газу, оскільки залучила позики на 500 мільйонів доларів від ЄБРР і на 300 мільйонів доларів від Європейського інвестиційного банку. 

Чи підвищать тарифи?

Попри потребу в мільярдних закупівлях, українська влада не планує змінювати ціну на газ для населення. Наразі становить 7,96 грн за кубометр за тарифним планом “Фіксований” від Нафтогазу. Така ціна діятиме до 30 квітня 2026 року.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса називає це “щастям популізму”. “Можна сказати, що за все заплатить європа. Чи заплатить, чи ні питання відкрите, але сказати то можна. А поки махнути рукою і закрити очі, не дивлячись у сторону фінансів Нафтогаза, який буде купляти дорого і продавати дешево,” — написав Фурса на своїй сторінці у соцмережі.

А за словами директора Асоціації “Енергоефективні міста України” Святослава Павлюка, відмова від підвищення тарифів призведе до того, що замість модернізації тепломереж, місцеві бюджети змушені будуть покривати тарифну дірку. Павлюк прогнозує, що цієї зими опалення буде нерівномірним у різних містах, а температура у батареях — нижчою. “Замерзнути не замерзнемо, але буде холодніше, аніж зазвичай.” — певен Павлюк. 

Низькі тарифи — невигідні державі?

Зростання тарифів на ЖКГ та цін на електроенергію є неминучим кроком для стабілізації економіки. Про це заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. За його словами, різкі цінові стрибки, зокрема комунальних тарифів, створюють додаткові ризики для економіки. “Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами”, — пояснив він.

На думку представника Нацбанку, субсидіювання цін на комунальні послуги є дорогим для держави. “Тому рано чи пізно це все одно треба буде вирівнювати”, — певен Ніколайчук. Натомість, на його думку, більш передбачувана тарифна політика допоможе державі краще планувати витрати. До слова, НБУ у своїх інфляційних звітах постійно рекомендує не відкладати занадто далеко повернення ринкових цін для населення на житлово-комунальні послуги. 

Ціна на електрику може зрости

Тим часом в уряді прогнозують подальше підвищення вартості електроенергії для населення. Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки ціни на електроенергію для побутових споживачів (з грудня по грудень відповідних років) щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Як повідомило видання “Економічна правда”, про таке йшлося в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на 2026-2028 роки.

У липні цього року в листі про наміри до керівництва МВФ  українська влада вже заявляла про плани додатково підвищити тарифи на житлово-комунальні послуги. Однак з уточненням, що це відбудеться лише після закінчення війни. “Потенційні заходи реформ, щойно дозволять умови, включають додаткове поступове підвищення тарифів після війни”, —  йдеться в документі.

Від березня 2022 року в Україні діє мораторій на зміну тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас мораторій не поширюється на вартість електроенергії. Вже під час повномасштабного вторгнення тариф на світло для побутових споживачів збільшився з 2,64 грн/кВт-год до 4,32 грн/кВт-год. Така ціна мала діяти до 30 квітня 2025 року, проте зміни у вартості електроенергії для населення відтермінували до осені. “Уряд продовжує дію ПСО (положення про покладання спеціальних обов’язків) на електроенергію до кінця жовтня 2025 року. Це означає, що громадяни й надалі будуть оплачувати електрику за незмінним тарифом — 4,32 грн за кВт⋅год”, — заявив у квітні цього року тодішній Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. 

Чи виправдане підвищення?

Експерти також не відкидають варіанти, що протягом 2025 року тарифи на світло можуть зрости. “Реальна собівартість електроенергії становить близько 6,5-7 грн, і саме до цієї позначки країна поступово наближатиметься. За нинішньої ціни в 4,32 грн щорічне зростання на 20% призведе до того, що за кілька років тариф дійде щонайменше до 7 грн”, — пояснює Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко. 

На його думку, підвищення, ймовірно, торкнеться не лише електроенергії, а й газу, опалення та води. “Головна проблема полягає у вкрай низькій платоспроможності населення. Навіть за відносно “помірного” зростання тарифів у людей просто не буде можливості оплачувати рахунки”, — певен Попенко. 

Крім того, за словами експерта, економічної необхідності підвищувати тарифи на газ і електроенергію немає. Адже поточний тариф повністю покриває витрати Енергоатому та обленерго.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також поділяє думку, що зміна тарифів нині є недоцільною. “Регуляторно і політично ситуація жахлива. Стомільярдні борги на ринку, невиплати, проблеми з фінансами додаються до збитків, яких завдають росіяни. Але вирішення цієї ситуації вимагає великої системної реформи ринку електроенергії, а не підвищення тарифів для населення. … Не розумію сенсу піднімати питання саме про зростання тарифів”, — сказав Харченко.

Борг українців за оплату ЖКГ, про який згадує Харченко, за даними Держстату уже сягнув 106,6 млрд грн. Найбільше заборгували за тепло та гарячу воду  — 35,2 млрд грн, за газ українці не доплатили 32,3 млрд грн, за електроенергію — 17,1 млрд грн, за холодну воду — 10,2 млрд грн; за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн, за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.

Найбільше завинили за тепло та гарячу воду

За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Але сплатили вони на 13 млрд менше: лише 51,5 млрд гривень. Повна ж заборгованість українців за комірне станом на другий квартал цього року становить:

• за постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн; 
• за газ — 32,3 млрд грн; 
• за електроенергію — 17,1 млрд грн; 
• за холодну воду — 10,2 млрд грн; 
• за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн; 
• за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.

Разом це майже 107 млрд гривень. До цієї суми не входять борги, які накопичилися на тимчасово окупованих територіях. Нагадаємо, у кінці 2021 року заборгованість за ЖКГ становила понад 81 млрд гривень.

Чому борги зростають?

Ще на початку повномасштабного вторгнення Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко пояснював, що до зростання боргів за житлово-комунальні послуги призводять кілька факторів. Серед них — погіршення матеріального становища українців. 

“Падіння економіки України — це і втрата робочих місць, офіційно повністю зруйновано близько 6 млн робочих місць, 13 млн біженців та переселенців як всередині, так і поза Україною. Більшість із них потрапляють в зону ризику неплатників і боржників за житлово-комунальні послуги”, — розповів Попенко.

Захист від відключень більше не діє

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні запровадили мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас він не стосується електроенергії та холодної води.

Також з березня 2022 року діяв мораторій на відключення житлово-комунальних послуг та нарахування пені за борги. Його скасували наприкінці 2023 року. Нині відключенню комунальних послуг підлягають домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис. грн.

Мораторій на відключення від послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості продовжує діяти тільки на територіях, де тривають бойові дії та на тимчасово окупованих територіях. Крім того, на окупованих територіях забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги. 

Субсидії для 3 мільйонів господарств

Щоб зменшити навантаження на сімейні бюджети, держава продовжує фінансувати програму субсидій та пільг. Субсидії в зимовий період отримують приблизно 3 мільйони домогосподарств, а пільги — близько 400 тисяч сімей. На субсидії та пільги з бюджету витрачають приблизно 45 мільярдів гривень. З цієї суми понад 30 мільярдів гривень йде на субсидії, а решта — на пільги.

Газ: буде третя платіжка

Тарифи на газ для населення з травня 2025 року залишаться незмінними — 7,96 грн за кубометр. Саме така ціна діє для понад 12,5 мільйонів домогосподарств, що є клієнтами ГК “Нафтогаз України”. Тариф зберігається щонайменше до 1 квітня 2026 року завдяки дії закону №2479-IX, який забороняє підвищення тарифів під час воєнного стану і ще пів року після його завершення.

Втім, українці з багатоквартирних будинків отримають нову — третю — платіжку. Вона стосуватиметься оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Сума залежатиме від довжини труб, кількості з’єднань і кранів у будівлі та розподілятиметься між усіма мешканцями.

Світло: скасують пільговий тариф для електроопалення

З 1 травня загальний тариф на електроенергію залишиться на рівні 4,32 грн за кВт*год, як і нічний — 2,16 грн (для тих, хто має двозонні лічильники). Уряд наразі не розглядає питання підвищення вартості світла.

Проте зміни торкнуться тих, хто використовує електроопалення. До кінця квітня для таких споживачів діяв пільговий тариф — 2,64 грн за кВтгод до 2000 кВт на місяць. З травня ця пільга скасовується, і всі платитимуть за єдиним тарифом — 4,32 грн за кВтгод незалежно від обсягів споживання.

Субсидії: кому потрібно подати заяви?

З 1 травня до 30 вересня в Україні будуть розраховані субсидії на неопалювальний період. Здебільшого, їх перепризначать автоматично, але є категорії громадян, яким доведеться подавати заяву повторно. Йдеться про:

• тих, хто орендує житло;
• переселенців, які отримують субсидію за місцем фактичного проживання;
• домогосподарства, де живуть менше людей, ніж зареєстровано;
• людей, яким призначили нульову субсидію торік.

Подати заяву можна особисто, онлайн через портал ПФУ чи “Дію”, або через місцеві органи самоврядування.

“Смарагдові” світлофори і шевронні стрілки

Із 1 травня в Україні набуде чинності новий стандарт ДСТУ 4092:2024, що передбачає оновлення вимог до спорудження світлофорів. 

Серед основних змін:

• зелений сигнал світлофора стане смарагдовим — яскравішим і краще видимим;
• замість суцільних стрілок з’являться шевронні (зелені на чорному фоні) — помітніші здалеку;
• з’являться спільні велопішохідні світлофори;

Ці зміни гармонізовані з європейськими нормами й мають покращити безпеку на дорогах. У поліції наголошують — старі світлофори замінювати не будуть — йдеться виключно про майбутні реконструкції та нове будівництво.

Зміни у тарифах

Вже з наступного місяця споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за електроенергію за пільговим тарифом. Він складе 2,64 грн/кВт при споживанні до 2000 кВт-год електроенергії на місяць. За все, що перевищує цей обсяг, доведеться сплатити за тарифом 4,32 грн/кВт.

Диференційований тариф діятиме лише впродовж цьогорічного опалювального сезону, тобто, до кінця квітня. Споживачі, які не мають права на пільгу, і далі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт. 

Обмеження на перекази

Також з лютого посилять обмеження на перекази з картки на картку без документально підтвердженого доходу. Вони зачеплять операції із застосуванням IBAN (міжнародний номер банківського рахунку). Максимальна сума не зміниться — 150 тис. грн на місяць. Щоправда, для клієнтів із “високим рівнем” ризику обмеження переказів на місяць становитиме 50 тис. гривень на місяць. Нові правила не поширюватимуться на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів банків) та волонтерів.

Усе це стало наслідком Меморандуму про обмеження карткових переказів, який українські банки підписали у грудні минулого року. Відповідно до документу, фінустанови впроваджуватимуть спільні заходи з унеможливлення використання банківських рахунків як “транзитних” для переказу та “відмивання” незаконних коштів і фінансування тероризму, а також боротимуться із “дропами”. Так називають людей, які добровільно погоджуються продавати доступ до своїх банківських рахунків третім особам.

Повторний огляд ВЛК

У лютому спливає кінцевий термін перекомісії для вже скасованої категорії обмежено придатних для військової служби. До 4 лютого, ті громадяни, які раніше були визнані обмежено придатними, мають пройти повторний медичний огляд. 

Нагадаємо, ще 4 травня 2024 року в Україні набули чинності кілька документів, які скасовують категорію обмежено придатних.

Виплати сім’ям полонених і зниклих безвісти

З 1 лютого зміниться порядок виплат сім’ям полонених і зниклих безвісти. Адже набувають чинності зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, ухвалені Парламентом 8 жовтня минулого року. Відповідно до них, 50% виплат мають бути розподілені рівними частками між представниками першої черги — дружиною (чоловіком), законними представниками неповнолітніх дітей (окрім тих, що одержують від військового аліменти), дітьми з-поміж осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхніми законними представниками та батьками військових (окрім батьків, позбавлених батьківських прав).

Якщо представників першої черги немає, то 20% виплат ідуть родичам другої черги. Це повнолітні діти, брати чи сестри. Невиплачена частина коштів (50% або 80%) зберігатиметься у військовій частині та виплачуватиметься бійцю в разі повернення його з полону або появи, якщо його було визнано зниклим безвісти.

Виплати військового, який потрапив у полон або вважається безвісти зниклим, становлять близько 120 тисяч гривень на місяць. Раніше повну суму мала отримувати дружина (чоловік) військовослужбовця. Тепер частку виплат зможуть отримати більше родичів військового.

Військовослужбовець може самостійно визначити, хто і яку суму має отримати в разі, якщо він потрапить у полон або буде визнаний зниклим безвісти. Для цього йому потрібно скласти особисте розпорядження.

Пенсійні надбавки

Українці, яким у лютому виповниться 70, 75 або 80 років, мають право на отримання надбавки до пенсії. Головна умова — пенсія у людини не має бути вищою за 10 340,35 грн. Ті, хто досягли 70-річного віку отримають 300 гривень надбавки, 75-річні — 456 грн. А українці віком від 80 років — 570 грн.

Ресурс для відновлення енергосистеми

Про ймовірність перегляду тарифу на електроенергію для населення нещодавно заявив Голова державної інспекції енергетичного нагляду Руслан Слободян. За його словами, це необхідно, щоб знайти фінансування на відновлення пошкодженої росіянами генерації до початку опалювального сезону.

“Ймовірно, доведеться усе ж таки розглянути можливість залучення внутрішніх резервів — переглянути тариф на електроенергію. Нещодавно НБУ прогнозував поступове підвищення тарифу протягом наступних років. Оскільки потрібен справді значний фінансовий ресурс для відновлення об’єктів електроенергетики, перший етап такого підвищення, можливо, доцільний вже цьогоріч”, — сказав  Слободян.

Те, що в Кабінеті міністрів справді обговорюють можливість підвищення тарифів на електроенергію, в ефірі телемарафону “Єдині новини” підтвердила і заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук.

“Аналізуємо всі доступні фінансові ресурси, у тому числі, допомогу від наших партнерів, яка надається та задекларована ними й буде надана ближчим часом. Аналізуємо можливості наших енергетичних підприємств, у тому числі, обговорюємо можливість підвищення тарифу”, — сказала вона. Але при цьому посадовиця наголосила, що остаточне рішення про перегляд тарифу ще не ухвалене. 

Підвищення: коли і на скільки?

Чимало експертів переконані, що підвищення вартості електроенергії для населення відбудеться вже влітку. Так, Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко заявив, що тарифи зростуть з червня, адже Міністерство енергетики України нібито заздалегідь підготувало відповідний пакет документів. “Точні цифри поки не затверджені, але орієнтовно йдеться про 3,5 — 4 грн/кВт-год. Втім, якщо ви встановите собі двозонний лічильник електроенергії, то друга зона це нічний тариф і ви будете сплачувати 50% від нового тарифу”, — наголосив він.

Заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко також прогнозує, що рішення про підвищення вартості електроенергії для побутових споживачів може бути ухвалене найближчими часом. Він нагадує, що із 1 червня закінчується покладання спецобов’язків на учасників ринку, відповідно до якого встановлено фіксовану ціну на електроенергію для побутових споживачів на рівні 2,64 грн/кВт-год.

“Знаю, що обговорюється ціна в діапазоні 3,5—4 гривні. Тобто, йдеться про зростання приблизно у півтора рази”, — заявив Кучеренко.

Новий тариф на рівні 3,50 грн/кВт-год прогнозує і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. І це, на його думку, значно менше за ринковий тариф. Адже ринкова вартість електроенергії для населення, за його розрахунками, мала б становити близько  6 грн/кВт-год.

У те, що підвищення до ринкового рівня  — майломовірне, переконаний і експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев. “Економічно обґрунтований рівень зараз набагато вищий, ніж 5 гривень за кВт/год. Але якщо казати про те, наскільки можуть підняти ціни в Уряді, то  може йтися про рівень нижче, аніж 4 грн/кВт-год”, — вважає Рябцев.

У яких містах зміняться тарифи

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), оприлюднила проєкти постанов про запровадження нових розцінок на централізоване водопостачання та водовідведення для низки комунальних підприємств. Йдеться про водоканали у Києві, Дніпрі, Черкасах, Нікополі, Хмельницькому, Вінниці, Рівному, Броварах, Ужгороді, Львові, Тернополі, Луцьку, Івано-Франківську, Чернівцях та Дрогобичі. Мешканці цих міст можуть уже з квітня цього року побачити зростання цін на воду у своїх платіжках. 

У містах, про які в проєктах не згадують, ціни на воду також можуть зрости. Річ у тім, що не всі водоканали підпорядковані НКРЄКП — у невеликих населених пунктах тарифи встановлює місцева влада. І деяким споживачам їх уже підвищила. Наприклад, у Нововолинську з 1 січня цього року тариф на централізоване водопостачання підняли на 77,4% — до 33,97 грн, а на централізоване водовідведення — на 39,3%, до 28,99 грн. Зросли тарифи і у Фастові та Борисполі.

На скільки зросте вартість води

Оскільки тарифи на водопостачання та водовідення, різняться від міста до міста, зростання тарифів також планується неоднорідним. За словами Олега Попенка, голови спілки споживачів комунальних послуг України, залежно від населеного пункту може становити 20, 30% або й 60%.

За оцінками ресурсу “Українська енергетика”, якщо оприлюднені проєкти схвалять, плата для львів’ян з теперішніх 25,88 грн у квітні може збільшитись до 27,2, а в липні до 30,29 грн за куб. Кияни платитимуть 46,8 грн за за кубічний метр води. Це на 16 грн більше, ніж зараз. Мешканцям Вінниці, які сьогодні платять 25,62 грн за куб, з квітня, ймовірно, доведеться платити 35 грн, а з липня — 52 грн. 

Чому підвищення цін не уникнути

Одна з головних причин зростання вартості водопостачання — збільшення цін на електроенергію. В українських водоканалів величезні борги за електрику, які нічим покривати. Крім того, за останні роки значно виросли ціни на хімічні реагенти, які необхідні для очищення води. Ще один фактор — масове звільнення кваліфікованих працівників, адже водоканали просто не можуть запропонувати їм конкурентну винагороду. 

“Заробітна плата у водоканалах у середньому по країні — десь 12 тис грн. У тому числі й на прифронтових територіях. Хто захоче за таку зарплату працювати? У Краматорську чи в Херсоні. Від нас вимагають якості води, відповідно до міжнародних стандартів. Запровадили постанову, яка накладає штрафні санкції, якщо водоканали не виконують обов’язків: або відхилення в якості води, або недостатній тиск”, — розповідає директор Асоціації водоканалів України Олександр Шкінь.

Чи врятує зміна тарифів українські водоканали

Експерти переконані — лише зростанням тарифів ситуацію не виправити.Так, на думку голови спілки споживачі компослуг Попенка, більшість тих коштів, які водоканали отримають за новими платіжками, підуть на сплату заборгованості за електроенергію. Тобто підприємства не зможуть провести ні модернізації, ні капітальних ремонтів, ні тим паче, утримати від звільнення цінних фахівців. 

Більше того, внаслідок підвищення тарифів у країні зросте й без того велика заборгованість за житлово-комунальні послуги. “Борги населення за 2021 рік зросли на 19 млрд грн. І це відбулося, власне, на тлі зростання тарифів. Те саме буде й цього року. На кінець 2021 року борги населення за ЖКП становили понад 81 млрд грн. З них майже 6,4 млрд грн — за централізоване водопостачання та водовідведення. На тлі війни та реального зменшення платоспроможності українців борги за воду становлять приблизно 15-20 млрд грн”, — розповідає Олег Попенко. За його інформацією, частина цих боргів належать українцям, які знаходяться в окупації. 

Тож бачить із ситуації інший вихід — комплексну державну підтримку. “Водоканалам потрібна державна програма залучення коштів із центрального та місцевих бюджетів, від фінансових організацій і лише трохи за рахунок підняття тарифів. Власне, така комплексна підтримка сектору водопостачання може дати позитивний результат”, — певен Попенко.

Остаточно рішення щодо підвищення тарифів наразі немає. І попри критичну ситуацію із водоканалами, його можуть знову відтермінувати. Так уже було минулого року: тоді підвищення тарифів на воду НКРЄКП планував на 1 липня. Ціни мали зрости приблизно на третину для 33 водоканалів. Ухвала НКРЕКП пройшла всі необхідні етапи, але в процес втрутився президент. І тарифи підвищувати не стали. 

Світло подорожчає 

Від 1 червня в Україні зростає тариф на електроенергію для населення. У Кабміні вирішили підняти ціну до 2,64 грн/Квт-год. 

За словами Міністра енергетики Германа Галущенка, підвищення обумовлене необхідністю відбудовувати енергосистему після численних російських обстрілів. 

“Якби ми не ухвалили це рішення, то наступної зими ми були б без світла. Це рішення дасть нам можливість забезпечити стабільність роботи енергосистеми. На жаль, ми досі маємо втрачені суттєві потужності в генерації. Ми виходимо зі сценарію сьогодення до наступного опалювального сезону”, — сказав міністр.

За словами Галущенка, такий тариф є компромісним. Оскільки від початку НКРЕКП запропонувала підняти тариф удвічі – до 2,88 грн.

Крім того, другого етапу підвищення тарифу на електроенергію поки що не передбачається, хоча раніше й говорили про необхідність підвищення цін до ринкового рівня (близько 6 грн за кіловат). Збережеться і нічний тариф на електроенергію, що становить 50% від базової вартості.

Зараз тариф на електрику для побутових споживачів становить 1,44 грн/кВт-год (при місячному споживанні 250 кіловат) та 1,68 грн/кВт-год (більше 250 кіловат).

Тариф на воду зросте на 30%

Тариф на воду в Україні не зростав із кінця 2021 року. Зрештою, підвищення в НКРЕКП запланували також на 1 червня. Суми у платіжках можуть зрости на 30% у великих містах. Підвищення цін пояснюють тим, що у невеликих містах вода постійно дорожчає, в той час, як у великих містах усе без змін. 

Тарифи встановлюють окремо для кожного водоканалу, тому вони різняться залежно від регіону. Причому вони залежать не лише від обсягів споживання, а й від кількості абонентів (що більше – тим дешевше), а також від джерел водопостачання та стану інфраструктури.

Вартість газу залишається незмінною

На час воєнного стану та ще 6 місяців після нього в Україні діє “тарифний мораторій”. У цей період ціни на природній газ, тепло та гарячу воду для населення не підлягають підвищенню.