Житло на свята

Частина українців обирає відзначати Різдво чи Новий рік у компанії близьких та орендувати для цього житло. Експерти зазначають, що нині ціни на ринку подобової оренди нижчі, ніж до повномасштабного вторгнення. Зокрема, видання “РБК Україна” порівняло “новорічні” ціни на житло у великих обласних центрах. Так, середня вартість оренди однокімнатної квартири у Києві становить 800-1000 гривень за добу. Бюджетні варіанти стартують від 400-500 гривень, а от вартість житла у центральних районах починається від 3000 гривень за добу. Оренда однокімнатної квартири у Львові — від 600 до 1200 гривень за добу. Ціна на апартаменти у центрі міста — від 2000 гривень. В Одесі середня вартість добового проживання — від 500 до 1500 гривень. Втім, доба оренди у престижному курортному районі може коштувати від 7000 до 8500 гривень. У Дніпрі середня вартість проживання — від 500 до 1000 гривень. Оренда у дорожчих квартирах, розташованих в центрі міста та в нових житлових комплексах, коштує від 2000 гривень до 2500 гривень на добу.

Під час свят вартість житла збільшується щонайменше на третину, а то й наполовину, попереджають експерти. “Дехто піднімає лише на 31 число, але у 2–3 і 4 рази. Найбільші стрибки цін помітні на дво- та трикімнатні квартири, які орендують компанії молодих людей”, — зазначив в інтервʼю “РБК Україна” директор агентства нерухомості “RentKiev” Андрій Марченко. Він також поділився секретом, коли можна винайняти квартиру на вигідних умовах. Попит на оренду традиційно зростає наприкінці листопада, спадає вже в середині грудня. А от наприкінці місяця частина бронювань скасовується. “У кінці грудня ціни можуть різко впасти. Якщо людина хоче заощадити, рекомендую почекати до 30 числа. Варіанти будуть, вони завжди є”, — запевняє експерт.

Ціни на продукти

Попит перед святами може підштовхнути ціни вгору на 1,5-7%, йдеться у матеріалі видання “Фокус”. Збільшуватися вартість продуктів може і за рахунок витрат магазинів на генератори на тлі продовження російських обстрілів. Абсолютним лідером зростання, за словами директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, стануть яйця. Вартість десятка може сягнути 80-100 гривень. Свинина, за його прогнозом, зросте у ціні на 20 гривень за кілограм (до 300 гривень), а молоко — на 10 гривень за літр (до 70-80 гривень). Водночас, вже після свят ціни стабілізуються або впадуть.​

Щоби заощадити, українцям радять подумати про придбання продуктів тривалого зберігання вже зараз, поки у супермаркетах діють знижки. Вже після 20 грудня, за даними аналітиків, здорожчають м’ясо та делікатеси.

Вибір ялинки

На початку грудня в Україні стартував продаж ялинок. У державному підприємстві “Ліси України” вже встигли продати 10 000 дерев. Ціни на хвойні порівняно з минулим роком майже не змінилися, наголошують продавці. Початкова вартість, залежно від типу дерева, становить 200-250 гривень. “Трохи вищі ціни у малоресурсних регіонах Сходу та Півдня, поблизу великих міст (Дніпро, Одеса, Миколаїв). Найдешевші ялинки лісистій місцевості Півночі та Полісся (Волинь, Рівне, Житомир, Чернігів)”, —  кажуть у “Лісах України”. 

Продавці нагадують про важливість купівлі “легальних” дерев, за які покупця не оштрафують. Так, ялинки від “Лісів України” містять бірки або стікери зі штрих-кодом. Перевірити зазначений на них номер та отримати більше інформації можна на сайті. Там не лише повідомлять, чи законно спиляне дерево, а й зазначать, з якого регіону воно походить.

Внутрішній туризм

Найбільш доступними для українців залишаються подорожі всередині країни. На відміну від поїздок за кордон, цей варіант є вигідним з кількох причин. Передусім, через менші витрати часу на дорогу, нижчу вартість житла та харчування. Крім того, в умовах повномасштабного вторгнення внутрішній туризм став єдиною доступною опцією для багатьох чоловіків. 

Найпопулярнішим зимовим напрямком залишається Захід України. Йдеться як про активний відпочинок з катанням на лижах чи сноубордах, так і про поїздки до санаторіїв чи баз відпочинку. У короткі подорожі чимало українців вирушають до столиці чи відвідують туристичні цікавинки у своїй області.

Закордонні тури

Від початку великої війни мандрівки за кордон суттєво змінилися. Закриття аеропортів перетворило зручний кількагодинний політ на тривалу поїздку потягом чи автобусом. Втім, туроператори відзначають, що за непростих умов життя в Україні подорожі залишаються важливим елементом психологічного перезавантаження. Відтак, виїжджати за кордон українці не припиняють.

Серед найбільш популярних напрямків туристичні фірми називають Єгипет — його минулоріч обирали близько 80% співгромадян. 10% поїздок припадало на автобусні тури. А ще 10% — на дорожчі напрямки, такі як Об’єднані Арабські Емірати, Занзібар, Іспанія, Домінікана, Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам або Мальдіви.

Незалежно від того, чи користуються українці послугами туроператорів, чи планують подорож самостійно, більшість вирушає до найближчих аеропортів Європи — звідки вже летять до місця відпочинку. Зокрема, за даними “Join UP! Україна”, найчастіше їхні клієнти влітку цього року скористалися аеропортами Кишинева в Молдові (55%), Жешува (12%) і Варшави (5%) у Польщі.

Нововведення від залізниці 

Через зростання попиту на поїздки “Укрзалізниця” анонсувала нововведення для пасажирів. Вже з 14 грудня у компанії набуде чинності новий графік руху на 2025–2026 роки. Він стосуватиметься як внутрішніх так і закордонних маршрутів.

Зокрема, обіцяють зміни у русі поїздів до Львова: такі рейси відбуватимуться щогодини. В компанії зазначають, що ця система зручна для пасажирів, адже передбачувана: поїзди відправляються у той самий час, a розклад легко запам’ятати.

Також обіцяють понад 40 нових рейсів у напрямку гірських курортів та реабілітаційних центрів. Майже половина з них їздитиме із прифронтових областей. Наприклад, поїзди “Харків — Ужгород”, “Краматорськ (Барвінкове) — Чоп” та “Кривий Ріг — Івано-Франківськ”. Продаж квитків на ці потяги вже відкрито.

Побільшає також маршрутів міжнародного сполучення. Зокрема, у Польщу вирушатимуть три нові поїзди у напрямку Перемишля та один до Холма. А от Берегове отримає пряме залізничне сполучення з Будапештом. В “Укрзалізниці” зазначають, що вже з середини грудня новозбудованою європейською колією поїзд Будапешт — Ньїредьгаза — Берегове прямуватиме до України через станцію Феріхедь (Будапештський міжнародний аеропорт) і Чоп. 

Ціни перед святом

За два тижні до Великодня низка популярних продуктів продовжує зростати у ціні. Таку інформацію оприлюднив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ). Зокрема, йдеться про молочну продукцію, курятину та більшість овочів. Зросли ціни й на неодмінний атрибут свята — курячі яйця. Нині середня вартість десятка яєць сягає 76 гривень 40 копійок, хоча минулого місяця вони були дешевшими на 9%.

До свята ціни можуть зрости ще на 5-7%, наголошує аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка: “Оскільки в 2025 році 20 квітня Великдень святкують разом християни східного та західного обряду, то це збільшить попит на продукти харчування в цей період. Хоч споживча можливість населення суттєво не покращилась, але кожен готується до свята й ціни значно знижуватися не будуть. Також на вартість впливає інфляція та сезонне зростання цін”, — пояснив Гопка.

Вартість кошика

Найменший Великодній кошик цього року, за прогнозами УКАБ, може коштувати на 33% більше, ніж торік: 426 гривень. До його складу увійдуть 3-4 паски за класичним рецептом, десяток яєць, сіль, хрін та свічка. Майже всі товари здорожчали, порівняно з минулим роком. У ціні додали як інгридієнти пасок (приблизно на 34%), так і яйця (подорожчали на 30%) та сіль (коштує на 4,7% більше, ніж торік).

Українцям, які бажають покласти до кошика більше продуктів, доведеться заплатити дорожче. Так, Великодній кошик з пасками, яйцями, 400 грамами сиру, пів кіло ковбаси та гірчицею коштуватиме 847 гривень. Порівняно із 2024 роком, це зростання на 23%.

А за такий самий кошик з кагором, огірками, помідорами та салом — доведеться викласти вже 1185 гривень. Це на 17% більше, ніж торік.

Найбільше змінилися ціни на твердий сир, цьогоріч він дорожчий на 21%. На 20% зросла вартість свинячого ошийка, який запікають на свято. А от ціни на овочі змінилися на 12-25%.

Скільки коштують паски

Головний символ свята також додав у ціні: приготування 3-4 пасок за класичним рецептом цьогоріч коштуватиме на 38,6% дорожче. Найбільше на собівартість цього продукту впливають ціни на вершкове масло (воно за рік додало у ціні 71%), яйця (їхня ціна зросла на 61%) та молоко (подорожчало за рік на 31%). Змінилися ціни і на інші компоненти: додали у вартості борошно, цукор, цукрова пудра та родзинки. Незмінною залишилася тільки вартість дріжджів. 

Штраф за ялинку

За незаконно зрубане новорічне дерево штраф для громадян може коливатися від 510 до 1 700 гривень. Якщо ж йдеться про ялинку, зрубану у природно-заповідній зоні, стягнення може бути ще більшим. Попри те, що ялинку зрубали інші люди, покупцю доведеться сплатити від 1 700 до 3 655 гривень.

Щоб обрати новорічну ялинку легально, слід почати з продавця. Ті, хто працюють офіційно, можуть надати документи на підтвердження: накладні з лісництва та дозволи на торгівлю. Самі ж дерева повинні мати бірки зі штрихкодами або чіпи, за якими можна легко перевірити їхнє походження. Задля цього слід скористатися спеціальним сайтом.

Де і за скільки продають офіційно

За словами заступника директора Карпатського лісового офісу Павла Ванджурака, попит на натуральні дерева з початком повномасштабної війни впав: “Якщо до великої війни державні лісгоспи Івано-Франківщини реалізовували тисячі новорічних ялинок, то у 2023 році ці обчислення йшли на сотні”, — пояснює Ванджурак. Втім, цьогоріч регіон заготовив майже 14 тисяч дерев, придбати їх можна на території лісгоспів області. 

Майже вдвічі більше дерев підготували для мешканців Черкаської, Вінницької та Кіровоградської областей. Як зазначають в Центральному лісовому офісі, вартість найпопулярнішої півтора-двометрової ялинки складе від 180 до 330 гривень, а сосни такого ж розміру — від 156 до 308 гривень. Майданчиків для офіційного продажу дерев створять більше семи десятків, дізнатися їхні адреси можна тут.

Близько 20 тисяч дерев готові реалізувати у Чернівецькій, Хмельницькій та Тернопільській областях. За півтораметрову ялинку обіцяють правити 150-200 гривень. Де саме продаватимуть — повідомляють у соцмережах Подільського лісового офісу.

Продажі новорічних ялинок вже почалися і на Сумщині та Чернігівщині. Продають дерева також на Харківщині та Полтавщині. Ціна на сосну висотою до двох метрів складе 124-160 гривень. Адреси місць, де можна їх придбати, оприлюднив Слобожанський лісовий офіс.

Натуральна чи штучна?

Тих, хто встановлює вдома живу ялинку, нерідко критикують: мовляв, вирубка дерев шкодить довкіллю. Втім, Державні лісгоспи вирощують хвойні на спеціальних плантаціях, мінімізуючи шкоду природі. 

Для тих, хто переймається захистом планети, лісівники пропонують придбати святкове дерево у горщику. Покупцям радо допоможуть порадою, як після свят пересадити і доглядати ялинку. У державному підприємстві “Ліси України” наголошують: “Купуючи дерево офіційно, ви сплачуєте податки, з яких формується бюджет вашої громади та всієї країни”.

Тим же, хто вирішив поставити вдома штучну ялинку, радять звертати увагу на її якість. Проконтролювати, щоб виріб не мав їдкого запаху, був виготовлений з вогнетривкого і незаймистого пластику. У його складі мають бути відсутні формальдегіди, метилен, ацетон та різного роду смоли.

1. Купуйте сертифіковану і якісну ялинку

У середині грудня в Україні з’являється чимало ялинкових базарів, але далеко не кожен із них легальний. Адреси законних точок продажу зазвичай можна знайти на сайтах місцевих органів влади. У великих містах вони є у кожному районі.

Сертифіковані продавці ялинок повинні мати дозвіл на торгівлю, накладну з лісництва, на зрізі кожного дерева має бути електронний чіп зі штрих-кодом. Державні лісгоспи заготовляють новорічні ялинки на спеціальних плантаціях і таким чином мінімізують шкоду для довкілля. Тим часом недобросовісні продавці рубають ялинки у лісі без дозволу. Вони не мають жодних гарантій, що дерево попередньо не обробляли хімікатами, які можуть зашкодити здоров’ю. Щоб убезпечити себе, слід питати у продавців дозвільні документи.

Як альтернативу живій ялинці також можна придбати штучну, але важливо звертати увагу на її якість. Краще обирати дерево, виготовлене з вогнетривких і незаймистих пластиків. У складі виробу повинні бути відсутні формальдегіди, метилен, ацетон та різного роду смоли. Навіть якщо етикетка не викликає підозр, не слід купувати ялинку, якщо вона має неприємний хімічний запах.

2. Обирайте безпечні іграшки для дітей

Особливу пильність слід проявити, обираючи подарунки для дітей. За оцінкою Української асоціації індустрії іграшок, близько 50% товарів для дітей на вітчизняному ринку мають сумнівну якість. Згідно з даними Держпродспоживслужби (ДПСС), за 9 місяців 2021 року було виявлено понад 4,5 тисячі одиниць продукції, що не відповідали вимогам законодавства.

«Напередодні новорічних свят є посилений попит на дитячі іграшки, тому зараз важливо тримати питання їх якості на особливому контролі. В цьому питанні ми співпрацюємо з профільною асоціацією, що активно допомагає виявляти неякісну продукцію», – зауважує Голова ДПСС Владислава Магалецька.

Розпізнати якісну іграшку легко. Вона повинна мати відповідне маркування: «трилисник» у незамкненому колі, категорію і тип іграшки, артикул, номер партії, вікове призначення, назву та адресу виробника та імпортера.

«Трапляються іграшки, на яких вся інформація лише китайською, жодної інформації українською мовою. Такі іграшки купувати не можна», – попереджає директорка Української асоціації індустрії іграшок Наталія Іваненко.

3. Перевіряйте склад і термін придатності продуктів

Обираючи продукти до новорічного столу, також не варто забувати про правила безпеки. На полицях магазинів легко можна потрапити на фальсифікат, тобто продукт, де склад спеціально змінений на гірший. За даними ДПСС, найчастіше підробляють молочні продукти, рибу та м’ясо. Наприклад, вершкове масло може бути зроблене із рослинних жирів і пальмової олії. Аби уникнути підробки, потрібно уважно читати етикетку та склад продукту.

Роблячи новорічні закупки, слід обов’язково перевіряти термін придатності продуктів. Особливо це стосується швидкопсувних продуктів та готових страв. Також слід бути обережним із вже зібраними святковими наборами, солодкими подарунками. Фахівці не радять купувати м’ясо, рибу, яйця та молоко у місцях стихійної торгівлі та на вулиці.

4. Слідкуйте за технікою безпеки

Як і у випадку з ялинкою, електричну гірлянду краще купувати в сертифікованому місці. У вуличних точках продажу часто трапляється неякісний товар. Тож краще обрати спеціалізовані магазини або супермаркети. Перед покупкою товар потрібно потримати в руках, увімкнути та перевірити. Особливу увагу слід звернути на справність електричного проводу, його ізоляцію та напругу лампочок.

Також слід дотримуватись правил безпеки під час використання прикрас вдома. Гірлянди потрібно закріплювати надійно, не дозволяти дітям самостійно їх включати, не залишати увімкненими без нагляду.

Любителі піротехніки повинні бути особливо обережними, щоб не травмувати себе чи дітей. Слід обов’язково дотримуватися інструкції з використання. Не можна палити у приміщенні бенгальські вогні, феєрверки, вибухонебезпечні хлопавки і петарди.

5. Не забувайте про карантинні обмеження

Попри вихід більшості областей України з червоної зони, чимало карантинних правил діють далі. Тож у святковий період важливо не забувати носити маску, дотримуватись дистанції та ретельно мити руки. Краще уникати великих скупчень людей, відповідально ставитись до масових заходів та подорожей. Краще заздалегідь з’ясовувати вимоги до перебування на курорті, і не забувати, що ситуація може змінитися. Наприклад, як вже анонсували в МОЗ, гірськолижні курорти України на новорічні свята будуть працювати тільки для вакцинованих громадян.

Важливо пам’ятати, що навіть у «жовтій» карантинній зоні для відвідування кінотеатру або ресторану потрібно мати зелений чи жовтий COVID-сертифікати. Також можна показати негативний результат ПЛР або сертифікат про одужання.

Прості правила безпеки дозволять не турбуватись про дрібниці і насолоджуватись святом.

Радянський шлейф 8 Березня

Міжнародний жіночий день, який ми відзначаємо 8 березня, з’явився як наслідок жіночих маршів за права. Історики вважають, що все почалось 1908 року в США, де жінки вийшли на вулиці з вимогою рівних умов та оплати праці для чоловіків і жінок. Відтак уже 28 лютого наступного року Штати відзначали Національний жіночий день. У 1910 році німецька активістка Клара Цеткін підхопила американські настрої і запропонувала започаткувати Жіночий день, щоб жінки могли вийти на мітинг і заявити про свої проблеми.

У 1921 році на ІІ Комуністичній жіночій конференції було ухвалено рішення святкувати Міжнародний жіночий день 8 березня на пам’ять про загиблих жінок, які брали участь у демонстрації у Петрограді 23 лютого 1917 року. За словами істориків, відтоді 8 Березня позиціонувалось як свято пролетарок і робітниць. У цей день влада підраховувала досягнення «радянської жінки», яка працювала на рівні з чоловіками.

Характер свята почав змінюватись після 1965 року, коли воно стало офіційним вихідним у Радянському союзі. Поступово день солідарності жінок за рівні права та емансипацію почав перетворюватись на свято «ніжності, краси і весни», а також вшановування матерів. І цей радянський шлейф свята, із тюльпанами і листівками раз на рік, тягнеться до сьогодні.

«Рожево-фіолетовий кіч навколо бренду «свята 8 березня» є частковим відображенням стану усвідомленості українським суспільством питань гендерної рівності. Коли чоловіки на день боротьби жінок за рівні права вважають за доцільне наголосити на жіночій «вродженій ніжності та чарівності» і подарувати оберемок квітів, а жінки, в свою чергу, очікують цього від чоловіків, це свідчить про нерозуміння своїх прав та можливостей у цьому суспільстві зі сторін обох статей», – переконана доктор історичних наук Оксана Кісь.

Чого більше: прав чи обов’язків?

Попри те, що жінки сьогодні голосують на виборах, можуть вчитись і працювати, гендерні упередження і стереотипи існують і в ХХІ столітті. Досі трапляється поділ на «жіночі» та «чоловічі» професії, дискримінація жінок тощо. Жінок все ще називають «слабкою статтю», «красивою половиною», «символом доброти, ніжності і любові», бажаючи їм «справжнього жіночого щастя».

Відповідно до звіту Світового банку, Україна не дотягує до економічної рівності між жінками і чоловіками. Економічні можливості українок були оцінені на 79,4 бали зі 100. Власне, статистика свідчить, що українські чоловіки отримують на 18,6% вищу зарплату, ніж жінки на аналогічній посаді. Крім того, лише 30% керівників компаній є жінками.

Цікаво, що вищі бали мають такі мусульманські країни, як Саудівська Аравія, ОАЕ, Туреччина. А очолюють рейтинг Бельгія, Канада, Данія, Франція та Ісландія.

Втім, Україна покращує ситуацію, провадячи гендерну політику. Впродовж останніх років Верховна Рада ухвалила низку законів, спрямованих проти гендерної дискримінації. Зокрема, нещодавно парламент проголосував у першому читанні за декретну відпустку для чоловіків. А два роки тому – за гендерні квоти у партіях.

За останній рік зросла частка жінок в ІТ (до 25%), серед ФОПів (до 46,5%), в обороні (до 14%), політиці (до 21% у парламенті) та інших галузях.

«Якщо ми говоримо про Україну і про парламент, ми дійсно маємо уже великі успіхи, бо якщо порівнювати з першим скликанням парламенту, то там було 2%, а зараз у нас уже 21% жінок. І це свідчить про хороші зміни в країні», – наголосила заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк.

Від берегинь до борчинь за права

Останніми роками 8 березня жінки виходять на марш, щоб заявити про свої проблеми та знайти підтримку. Торік Марш жінок у Києві зібрав понад 3 тисяч осіб, серед яких були активісти і правозахисники обох статей, депутати і депутатки, представники бізнесу і міжнародних організацій тощо.

Цього року публічні заходи заплановані у Києві, Харкові, Львові, Херсоні, Краматорську, Запоріжжі, Івано-Франківську, Ужгороді, Одесі, Луцьку, Житомирі. За словами організаторів, Марш жінок-2021 присвячений пандемії коронавірусу, тому що «найбільше негативні наслідки пандемії відбилися на жінках».

Серед цьогорічних вимог Маршу – ратифікація Стамбульської конвенції, збільшення соцдопомоги матерям, створення безпечних умов праці для жінок, які мають високий ризик зараження  Covid-19, забезпечення доступу до всіх медичних та профілактичних послуг та інші.

На думку активісток руху за права жінок, 8 Березня в Україні не слід скасовувати, однак необхідно змінити дискурс його святкування.

«Мені здається важливим збереження вихідного дня 8 березня. Чому? Тому що для багатьох жінок це може бути єдина можливість вийти на марші та інші публічні події, присвячені проблематиці жіночих прав», – вважає журналістка і феміністка Ірина Славінська.

Власне, свято, яке 1977 року запровадило ООН, має назву «Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир». Жодних прив’язок до СССР чи жіночої краси у ньому немає, наголошують активістки.

Заходи безпеки і богослужіння онлайн

За прогнозами МОЗ, пік епідемії коронавірусу в Україні очікується саме на період великодніх свят. Головний санітарний лікар Віктор Ляшко каже, що кількість хворих може різко зрости 14-15 квітня.

Згідно з календарем, християни західного обряду святкуватимуть Великдень вже 12 квітня, східного – 19 квітня. Зважаючи на загрозу здоров’ю українців, Всеукраїнська рада церков, до якої входить 16 найбільших конфесій, закликає вірян відповідально поставитися до вимог карантину. Українців старшого віку, які перебувають у групі ризику, наполегливо просять залишатися вдома.

На Великдень храми не закриватимуть, але всередину пускатимуть не більше 10 людей. Щоб більше українців залишились вдома, богослужіння транслюватимуть наживо по телебаченню. Про це з главами церков домовився Президент Володимир Зеленський.

«Керівники церков розуміють, що богослужіння можна проводити онлайн, у вигляді відеоконференції. Якщо якийсь обряд вимагає присутності людей, то треба обмежувати кількість прихожан. Усі очільники церков погоджуються з цим», – зазначив глава держави.

Українців, які все одно планують піти до церкви, чекатимуть додаткові заходи безпеки. Зокрема, Президент обговорив із керівниками обласних центрів можливість розміщення патрулів біля храмів. Вони слідкуватимуть за тим, щоб люди не збиралися разом.

Як і належить під час карантину, на Великдень будуть заборонені масові гуляння та пікніки, також не рекомендовано ходити у гості. Діятиме режим посиленого контролю за носінням масок.

Позиція церков

Попри загальні правила, велика відповідальність за безпеку українців під час великодніх свят покладається на місцеву владу і кожну церкву окремо.

«Священник має звернутися до своїх парафіян з проханням дотримуватися законодавства. Якщо десять чоловік зайшли в храм, то мають бути чергові храмові», – наполягає головуючий у Всеукраїнській раді церков Василь Райчинець.

Більшість церков розуміє свою відповідальність і вже зараз підготували рекомендації для своїх парафіян, а також внесли зміни у певні обряди. Так, Римо-католицька церква дозволила під час карантину голові сім’ї проводити благословення великодніх страв.

«Цього року винятково дозволено голові родини благословити великодні страви. Це, звичайно, виняткова справа. Ми пішли на це, щоб люди не були позбавлені цього знаку і для того, щоб дотриматися соціальної дистанції», –  каже єпископ Київсько-Житомирський Віталій Кривицький.

В Українській греко-католицькій церкві закликали вірян зберігати соціальну дистанцію і виконувати приписи щодо санітарних норм.

«Дуже прошу вас поставитися з розумінням до того, що у Квітну неділю та на Великдень ми всі не зможемо бути разом у храмі. Ми єднатимемося в молитві через трансляцію. А тим, хто прийде, доведеться молитися надворі, на подвір’ї біля собору. До храму зможуть потрапити тільки священнослужителі і ті, які допомагають звершувати богослужіння», – пояснив глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав.

У Синоді Православної церкви України дали власні рекомендації для духівництва і мирян на Великдень, наголосивши, що підтримують карантинні заходи держави і проводитимуть богослужіння з дотриманням усіх норм. Розглядається варіант богослужіння на вулиці – із відповідною дистанцією для вірян. Оскільки храми закриті не будуть, поодинці можна буде прийти і благословити великодній кошик. Але в ПЦУ  радять українцям краще долучитись до обряду через телетрансляцію.

«Молитви і богослужіння у ці дні мають відбутися, щоби, залишаючись вдома, наші вірні могли долучитися до них через трансляції, щоби відчули – попри важкі обставини сьогодення, величне свято прийшло до нас», – зауважив глава Православної церкви України митрополит Епіфаній.

Православна церква Московського патріархату також обіцяє проводити богослужіння, відповідно до карантинних обмежень. Щоправда головна святиня – Києво-Печерська Лавра – до 24 квітня буде закрита на карантин.

Українці не залишаться без свята

Українцям обіцяють, що, незважаючи на обмеження, держава і церква зроблять усе, щоб у кожного була можливість відзначити Великдень вдома. Більшість українських церков обіцяють своїм парафіянам можливість долучитись до великоднього таїнства у форматі онлайн-трансляції. За місяць карантину вже майже усі церкви налаштували онлайн-майданчики для богослужінь на Youtube або Facebook. Крім того, на Великдень церквам надаватимуть ефір національні і регіональні телеканали.

Водночас у Житомирі вигадали цікаве рішення. Міська влада домовилась із хлібзаводами про освячення пасок на виробництві. Таким чином, місцеві жителі зможуть уникнути необхідності йти до церкви і зможуть придбати освячені паски у торгових мережах. Таку ідею вже підтримали в ПЦУ.

«Це – нормальна практика, минулі роки церква напередодні свята освячувала паски, які потім відправляла на фронт», – розповідає архієпископ ПЦУ владика Євстратій.

У церквах кажуть, що особливі обставини вимагають переформатовувати  традиційні речі. Тож просять вірян про розуміння і закликають залишатися вдома.

1.Моршин

Унікальність Моршина полягає у різноманітності мінеральних вод. Цілий рік українці їдуть туди лікуватися та відпочивати. На Новий рік Моршин – досить тихе містечко, де можна насолодитись спокоєм далеко від галасливого мегаполісу, погуляти навколо озера або поїхати на екскурсії по Закарпаттю. Крім того, новорічні канікули у Моршині можна присвятити оздоровчим процедурам.

Найзручніше дістатися до Моршина зі Львова або Івано-Франківська. Наприклад, зі Львова можна доїхати всього за 30 хвилин маршрутним таксі, вартість квитка 69 гривень. Зупинитись у Моршині можна в одному із численних оздоровчо-відпочинкових комплексів. Вартість путівки складає близько 900 грн. Ще одним варіантом є готелі, вартість номеру у новорічну річ коливатиметься від 1500 грн. Середній чек замовлення в ресторані у новорічну ніч – 250 грн.

2.Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський – ще одне цікаве місто для святкування Нового року.  Найбільше туристів до міста приїжджає навесні та восени, тому взимку сюди можна їхати за тихим і затишним відпочинком. Місто відоме старовинною забудовою, величезною фортецею і мальовничою річкою Смотрич. Головні пам’ятки: Кафедральний костел Петра і Павла, мінарет зі скульптурою Богоматері та найстаріша ратуша в Україні.

У центрі міста оренда квартири буде коштувати від 300 грн за добу, а готель – від 500. Середній чек у кав’ярні – близько 50 гривень, у ресторанах української та європейської кухні – від 200 грн.

Дістатися до Кам’янець-Подільського можна автобусом, потягом та на авто. Проте потяги у Кам’янець ходять лише з Києва із зупинками у Козятині, Вінниці та Хмельницькому. Купе коштує – 134 гривні, плацкарт – 92 гривні. Автобусом дістатися до Кам’янець-Подільського зручно із Хмельницького або Чернівців. Залежно від часу відправлення квиток коштуватиме від 55 до 75 грн. На авто варто їхати трасою Житомир-Кам’янець-Подільський-Чернівці або регіональними дорогами через Чортків або Гусятин.

3.Тернопіль

Тернопіль – одне з найбільших міст Західної України, проте не настільки популярне серед туристів, як Львів. А дарма. Старовинна австрійська та польська забудова, костели та храми, сучасні будинки  –  все це органічно переплітається у центрі міста. У місті є тематичні паби і ресторани, які будуть у нагоді для новорічних святкувань. Серед особливостей місцевої кухні у Тернополі варто спробувати карпатські гриби, фермерські сири і м’ясні закуси. Середній чек у коливається від 180 до 220 грн.

Доїхати до Тернополя  можна рейсовими автобусами із Херсону, Одеси, Житомира та Харкова. Залежно від відстані вартість складатиме від 70 до 450 грн за квиток. Крім того, на святковий тиждень «Укрзалізниця» призначила два додаткові рейси швидкісних поїздів із Києва до Тернополя. Вартість квитка у першому класі  – 321 грн, у другому – 223 грн.

За словами ріелторів, більшість хороших помешкань у місті вже заброньовані, але знайти житло все ще можливо. Зазвичай оренда квартири у місті коштує від 250 грн за добу, на Новий рік ціни стартують від 450 грн. Новорічна ніч у готелі коштуватиме від 900 до кількох тисяч гривень.

4.Полтавська область

«Вечори на хуторі біля Диканьки» – один із найвідоміших творів Миколи Гоголя. Диканька і сусідні села Полтавської області міцно асоціюються з ковалем Вакулою, красунею Оксаною і відьмою Солохою. Тому Новий рік на Полтавщині – це чудова можливість провести свято у колоритній гоголівській атмосфері.

Місцеві жителі розповідають, що зазвичай відзначають свята у найкращих українських традиціях. Серед цікавинок: кінні змагання, народні пісні, сценки із відомих творів і численні страви української кухні.

Дістатися до Полтави досить просто, регулярно ходять автобуси з Луцька, Львова та Кривого Рогу і пасажирські потяги з Києва і Харкова. Із самої Полтави до сусідніх сіл автобуси ходять щоп’ять хвилин. Оренда будиночка у Диканьці коштуватиме від 250 грн на добу. У готелях ціни стартують від 130-150 грн за добу.

Відпочиваючи у Диканьці, обов’язково варто скуштувати домашню ковбасу і фірмові полтавські галушки. Середній чек у закладах Полтавщини – 200-250 грн.

5.Одеса

Одеса є звичним напрямком для літнього відпочинку українців. Проте на Новий рік «перлина у моря» також може здивувати святковою атмосферою. Засніжені Потьомкінські сходи, новорічна ялинка на Думській площі і замерзле море напевне створять новорічний настрій. 

Доїхати до Одеси можна з будь-якого куточка України. Тим паче, що у грудні «Укрзалізниця» запустила додатковий нічний потяг Львів – Одеса. Вартість квитка на 30 грудня у плацкартному вагоні – 116 грн, купе – 567 грн. Повну відстань від Львова до Одеси нічний експрес долає за 10 годин. Потяг має чотири проміжних зупинки – у Тернополі, Хмельницькому, Жмеринці та Кам’янці-Подільському. Залежно від бюджету зупинитися в Одесі можна у готелі або зняти квартиру подобово. Вартість недорогого готелю у новорічну ніч коливається від 300 гривень. Оренда квартири у центрі коштуватиме від 650 грн на добу. За новорічний бенкет в одному із центральних ресторанів Одеси доведеться заплатити від 600 грн з людини.