Завдання — засудити путіна та лукашенка

Перше завдання, яке стоїть перед світовою спільнотою — домогтись принаймні юридичної можливості організувати суд над головними злочинцями: президентом рф путіним та всім військовим керівництвом рф,  а також над олександром лукашенком та керівництвом білорусі — як держави, яка підтримує та бере участь у збройній агресії проти України.

Однак, на керівництво держав поширюється міжнародний імунітет, якого, щоби розпочати суди, необхідно позбутись. Зробити це через засідання радбезу ООН на практиці — майже неможливо, адже рф є її постійним членом. Тож, ЄС та Україна мають шукати підтримку у Генеральній Асамблеї ООН та на різних міжнародних форумах, активно застосовуючи дипломатію, вирішили у Європарламенті.

Разом із тим, щоби почати спецтрибунал, необхідно створити спеціальну міжнародну прокуратуру, яка опікуватиметься розслідуванням злочинів, заявляв на засіданні Європарламетру комісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс. Є  робота і для українських депутатів: Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який дає визначення злочину агресії. Це необхідно для початку розслідування та судових процесів.

Із розслідуванням воєнних злочинів, зокрема зі збором доказів, раніше обіцяли допомогти країни великої сімки: на зустрічі міністрів юстиції G7.

Конфісковуватимуть активи рф на репарації

Європарламент у своїй резолюції також закликав ЄС знайти шляхи використання заморожених активів Центробанку ЄС (таких вже понад 17 млрд євро) на допомогу Україні у формі репарацій. Нині ж, за європейськими законами, російські гроші також мають імунітет, який необхідно зняти у зв’язку із тяжкістю вчинених рф правопорушень.

А от в CША вже вдаються до конкретних кроків: днями у Міністерстві юстиції Сполучених Штатів заявили, що найближчими місяцями розпочнуть процес передачі конфіскованих  у рф грошей.

Скільки ще чекати

Вочевидь, на розслідування воєнних злочинів проти Украни, та тим паче доведення цього процесу до трибуналу — підуть роки. Утім, українська влада налаштована оптимістично. В Офісі Президента України вважають, до початку практичної реалізації цього задуму світова спільнота може наблизитись вже за рік–півтора — за умови збереження нинішнього темпу роботи над цим процесом.

“Порівнюючи з історичними прикладами створення відповідних трибуналів, ми рухаємося з гіперкосмічною швидкістю. Ми отримали надзвичайну велику кількість рішень щодо міжнародної політичної підтримки створення спецтрибуналу від Парламентської асамблеї Ради Європи, ОБСЄ, Європарламенту, Єврокомісії, окремих європейських країн. Ми тут дуже сильно просунулися. Я думаю, якщо вдасться зберегти такий темп, протягом найближчих року—півтора підійдемо до практичного створення трибуналу”, — заявив заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов.

Суд без паперової тяганини

Найперше ухвалений закон зрівнює правовий статус паперових і електронних документів у кримінальному процесі. Документ дає старт поетапному впровадженню Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». Має бути створено спеціальний додаток в рамках якого можна буде подавати, зберігати та обмінюватись матеріалами у судових процесах.

За новими правилами, суд зможе в електронному вигляді направляти сторонам судові виклики та повідомлення, а також рішення у справі. Сторони зможуть дистанційно ознайомлюватися з матеріалами, сплачувати судові збори, подавати апеляційні, касаційні скарги.

На думку авторів закону, така електронна система має значно полегшити взаємодію суду та сторін обвинувачення і захисту. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, цифровізація усуне суперечки між захистом і звинуваченням з приводу того, у кого знаходяться матеріали кримінального провадження, і порядку ознайомлення з ними.

«Про «війни» між окремими судами та органами досудового розслідування з приводу того, хто кому має передати матеріали справи, в Україні чув, напевно, кожен. Це і витрата часу прокурорів, слідчих та працівників органів дізнання на приймання та передачу справ, а також на очікування у чергах та приймальнях. Це і зловживання з наданням і отриманням матеріалів провадження для ознайомлення», – пояснює міністр.

Крім того, закон передбачає, що учасники процесу зможуть брати участь у судовому засіданні у режимі відеоконференцій. За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду можна буде фіксувати засідання на камеру.

Представник Президента в Конституційному суді Федір Веніславський звертає увагу на антикорупційну складову закону: «Це зникнення корупційних ризиків в спілкуванні з судом, коли людина спілкується дистанційно, то мінімізується фактор особистого контакту між зацікавленою стороною і співробітником суду, мінімізуються можливості для домовленостей».

Не нова, але корисна ідея

Експерти погоджуються, що електронний документообіг у судових процесах – це дуже позитивна ідея, як і ухвалення закону, який дозволить повноцінно запустити систему.  При цьому «суд в смартфоні» не є новою ідеєю. Закон прописує поетапне впровадження давно винайденого «електронного суду». Справа в тому, що з 2018 року в Україні в тестовому режимі вже працює платформа «Електронний суд», яка є складовою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. На цьому сайті є багато анонсованих нововведень «суду в смартфоні».

За словами експерта з питань правової політики Максима Костецького, вже зараз учасники судових процесів спрямовують документи електронним способом, а судові повістки надсилають повідомленнями чи на електронну пошту, за необхідності використовують відеоконференції. Головна відмінність, що тепер це все регулюватиметься окремим законом, а також з’явиться додаток.

Заступник голови Державної судової адміністрації України Сергій Чорнуцький пояснює: «Буде розроблений мобільний додаток до «Електронного суду», який можна буде скачати у смартфон. Також нині є проблеми у правовому забезпеченні функціонування платформи. Ми хочемо їх усунути».

І справді, за словами адвоката Володимира Пищиди, зараз система працює недосконало і часто навіть ускладнює процес: «Коли подається судова заява в електронному вигляді, вона довго залишається без руху, судді посилаються на абсурдні норми і не приймають документи в електронному вигляді, доводиться робити все повторно ще й на папері».

Після набуття новим законом чинності таких ситуацій вже бути не повинно. Суди будуть зобов’язані визнавати електронні документи, а сторони зможуть не витрачатися на зайві папери.

Хронологія подій

25 листопада минулого року Росія захопила три кораблі  і 24 українських військовослужбовців неподалік від Керченської протоки. Тоді Москва відмовилася визнавати за захопленими статус військовополонених і намагалася судити за кримінальними статтями на кшталт «незаконного перетину російського кордону». Міжнародний трибунал із морського права вимагав від Росії негайно звільнити військових і кораблі, але Москва відмовилась. Повернути моряків вдалось тільки 7 вересня цього року в рамках масштабного обміну ув’язненими в форматі 35 на 35. Після звільнення вони пройшли реабілітацію у військовому госпіталі.

Самі катери змогли повернутись в Україну майже три місяці потому. При цьому йти додому своїм ходом вони не могли, їх буксували дві доби українські буксири «Титан», «Гайдамака» та рятувальне судно «Сапфір». За словами командувача ВМС ЗСУ адмірала Ігоря Воронченка, на захоплених кораблях росіяни демонтували навігаційне обладнання і засоби зв’язку.

«Будуть проведені слідчі дії Державним бюро розслідування, військовою прокуратурою, після чого ми матимемо повну картину щодо стану переданих кораблів. Це дасть змогу передати інформацію для надання правової оцінки діям Російської Федерації до українських і міжнародних судових інстанцій», ‒ зазначив Воронченко.

Те, що росіяни повернули українські військові кораблі в непридатному стані, підтвердив і Президент Володимир Зеленський: «Як ми і обіцяли, ми повернули наших моряків, і повернули наші катери. Те, що ми побачили, дійсно не вистачає обладнання частково. Ми говорили з адміралом і деякі речі я не можу сказати, але не вистачає частини озброєння. Я побачив стан, буде розслідування, ми побачимо всі деталі. Ми обов’язково звернемося до російської сторони, щоб нам повернули все, що там було».

Водночас глава держави додав, що протягом трьох місяців катери будуть відремонтовані.

Росія відповідатиме в суді

В МЗС кажуть, що Україна продовжить судитися із Росією в міжнародних інстанціях і домагатися стягнення компенсацій. Так, 21 листопада у Гаазі стартували перші слухання у справі про «порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів за Конвенцією ООН з морського права».

В Арбітражному трибуналі Міжнародного суду Україна має намір довести, що РФ порушила Конвенцію ООН з морського права, а українські моряки йшли Керченською протокою законно.

«Наша мета – встановлення порушення права, відновлення його і отримання належної компенсації. Позиція Києва полягає у тому, що Конвенція ООН з морського права гарантує військовим кораблям абсолютний імунітет, незалежно від того, чи перебували кораблі в територіальних водах Росії, як це стверджує Москва, чи в нейтральних водах», – пояснює заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль.

Українські дипломати наполягають, що мають достатньо доказів аби притягнути Росію до відповідальності на міжнародній арені. Наприклад, пробоїна від російського снаряда у рубці «Бердянська», яку катер отримав під час захоплення, є доказом того, що російські військові і прикордонники вели по українських моряках вогонь на ураження.

«Весь світ бачив фото і відео. Тому якщо пробоїну заварили, це нічого не змінює. Адже факт зафіксований», ‒ підкреслює екс-командувач військового флоту Сергій Гайдук.

Важливо знати, що «справа моряків» ‒ це не єдиний позов України проти РФ, який стосується порушень морського права. Експерти кажуть, що загалом судові процеси можуть тривати по кілька років. При цьому Україна має всі шанси перемогти і притягнути Росію до відповідальності.

Також закон запроваджує низку важливих нововведень, які впорядкують і спростять судовий процес, наближаючи його до світових стандартів.

Зокрема, закон визначає Верховний суд як єдину касаційну інстанцію, яка переглядає судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний суд розглядає справи у складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів. Подати скаргу на конкретне судове рішення можна лише один раз.

Наразі Вища рада правосуддя рекомендувала до нового Верховного суду 111 кандидатів, які пройшли незалежний конкурсний відбір, а також перевірку доброчесності. Переможці конкурсу до Верховного суду замінять суддів колишнього Верховного суду України, а також суддів вищих спеціалізованих судів.

«Верховний Суд запрацює вже цього року. І, без сумніву, це буде найкращий його склад за всі роки незалежності. Його суддями вперше стануть науковці, представники найкращих українських правових шкіл. Його суддями вперше стануть адвокати та відомі правозахисники, які роками відстоювали інтереси простих українців в Європейському суді з прав людини, а також судді першої та другої інстанцій», – зазначив Президент України Петро Порошенко.

Також ухвалені депутатами зміни передбачають запровадження електронного судочинства. Це означає появу єдиного електронного реєстру судових справ, а також можливість учасникам справи подавати документи онлайн і брати участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Крім того, закон дозволяє створення Вищого суду з інтелектуальної власності.

Глава держави очікує законопроект на підпис протягом найближчих днів.