Найбільше завинили за тепло та гарячу воду

За даними Держстату, у другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Але сплатили вони на 13 млрд менше: лише 51,5 млрд гривень. Повна ж заборгованість українців за комірне станом на другий квартал цього року становить:

• за постачання теплової енергії та гарячої води — 35,2 млрд грн; 
• за газ — 32,3 млрд грн; 
• за електроенергію — 17,1 млрд грн; 
• за холодну воду — 10,2 млрд грн; 
• за управління багатоквартирним будинком — 8,8 млрд грн; 
• за вивіз сміття — 3,1 млрд грн.

Разом це майже 107 млрд гривень. До цієї суми не входять борги, які накопичилися на тимчасово окупованих територіях. Нагадаємо, у кінці 2021 року заборгованість за ЖКГ становила понад 81 млрд гривень.

Чому борги зростають?

Ще на початку повномасштабного вторгнення Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко пояснював, що до зростання боргів за житлово-комунальні послуги призводять кілька факторів. Серед них — погіршення матеріального становища українців. 

“Падіння економіки України — це і втрата робочих місць, офіційно повністю зруйновано близько 6 млн робочих місць, 13 млн біженців та переселенців як всередині, так і поза Україною. Більшість із них потрапляють в зону ризику неплатників і боржників за житлово-комунальні послуги”, — розповів Попенко.

Захист від відключень більше не діє

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україні запровадили мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення. Водночас він не стосується електроенергії та холодної води.

Також з березня 2022 року діяв мораторій на відключення житлово-комунальних послуг та нарахування пені за борги. Його скасували наприкінці 2023 року. Нині відключенню комунальних послуг підлягають домівки українців, які мають суттєву заборгованість. Аби цього уникнути, споживач може домовитись з постачальником про реструктуризацію боргу. Якщо людина відмовляється сплачувати борг та не погоджується на реструктуризацію, постачальник може стягнути борг через суд, але за умови, що сума заборгованості перевищує 20 мінімальних зарплат, тобто 142 тис. грн.

Мораторій на відключення від послуг, нарахування пені та стягнення заборгованості продовжує діяти тільки на територіях, де тривають бойові дії та на тимчасово окупованих територіях. Крім того, на окупованих територіях забороняється нарахування плати за житлово-комунальні послуги. 

Субсидії для 3 мільйонів господарств

Щоб зменшити навантаження на сімейні бюджети, держава продовжує фінансувати програму субсидій та пільг. Субсидії в зимовий період отримують приблизно 3 мільйони домогосподарств, а пільги — близько 400 тисяч сімей. На субсидії та пільги з бюджету витрачають приблизно 45 мільярдів гривень. З цієї суми понад 30 мільярдів гривень йде на субсидії, а решта — на пільги.

Газ: буде третя платіжка

Тарифи на газ для населення з травня 2025 року залишаться незмінними — 7,96 грн за кубометр. Саме така ціна діє для понад 12,5 мільйонів домогосподарств, що є клієнтами ГК “Нафтогаз України”. Тариф зберігається щонайменше до 1 квітня 2026 року завдяки дії закону №2479-IX, який забороняє підвищення тарифів під час воєнного стану і ще пів року після його завершення.

Втім, українці з багатоквартирних будинків отримають нову — третю — платіжку. Вона стосуватиметься оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Сума залежатиме від довжини труб, кількості з’єднань і кранів у будівлі та розподілятиметься між усіма мешканцями.

Світло: скасують пільговий тариф для електроопалення

З 1 травня загальний тариф на електроенергію залишиться на рівні 4,32 грн за кВт*год, як і нічний — 2,16 грн (для тих, хто має двозонні лічильники). Уряд наразі не розглядає питання підвищення вартості світла.

Проте зміни торкнуться тих, хто використовує електроопалення. До кінця квітня для таких споживачів діяв пільговий тариф — 2,64 грн за кВтгод до 2000 кВт на місяць. З травня ця пільга скасовується, і всі платитимуть за єдиним тарифом — 4,32 грн за кВтгод незалежно від обсягів споживання.

Субсидії: кому потрібно подати заяви?

З 1 травня до 30 вересня в Україні будуть розраховані субсидії на неопалювальний період. Здебільшого, їх перепризначать автоматично, але є категорії громадян, яким доведеться подавати заяву повторно. Йдеться про:

• тих, хто орендує житло;
• переселенців, які отримують субсидію за місцем фактичного проживання;
• домогосподарства, де живуть менше людей, ніж зареєстровано;
• людей, яким призначили нульову субсидію торік.

Подати заяву можна особисто, онлайн через портал ПФУ чи “Дію”, або через місцеві органи самоврядування.

“Смарагдові” світлофори і шевронні стрілки

Із 1 травня в Україні набуде чинності новий стандарт ДСТУ 4092:2024, що передбачає оновлення вимог до спорудження світлофорів. 

Серед основних змін:

• зелений сигнал світлофора стане смарагдовим — яскравішим і краще видимим;
• замість суцільних стрілок з’являться шевронні (зелені на чорному фоні) — помітніші здалеку;
• з’являться спільні велопішохідні світлофори;

Ці зміни гармонізовані з європейськими нормами й мають покращити безпеку на дорогах. У поліції наголошують — старі світлофори замінювати не будуть — йдеться виключно про майбутні реконструкції та нове будівництво.

Допомога на оренду житла

В останні дні січня внутрішньо переміщені українці отримали змогу скористатися новим інструментом підтримки від Міністерства соціальної політики — субсидією на оренду житла. Призначена вона для тих громадян, які виїхали з окупованих територій чи зони бойових дій і не мають власного помешкання в інших регіонах. Йдеться про родини, яким бракує коштів на оренду, або про сімʼї, що витрачають на неї понад 20% сукупного доходу.

За новими правилами субсидією зможуть скористатися переселенці, які перемістилися в будь-який регіон України, підконтрольний Уряду. Раніше допомога поширювалася лише на дев’ять областей.

Як подати заявку

Подати документи на субсидію можна двома способами: прийти до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України чи Центру надання адміністративних послуг, або ж оформити все онлайн через портал електронних послуг ПФУ чи мобільний додаток. У першому випадку необхідно всі папери подавати особисто. У другому — оформлення дистанційне, однак внутрішньо переміщена особа та орендодавець повинні мати електронний підпис для оформлення субсидії.

З документів знадобляться договір найму (за встановленою формою), заява (зразок якої також можна знайти на сайті Верховної Ради) та документи, що підтверджують особливі обставини (повноваження законного представника, опікуна, піклувальника, батьків-вихователів).

Хто не отримає субсидію

Не всі ВПО можуть отримати субсидію на оренду житла. Її не нададуть, якщо:

• орендодавець та орендар є родичами; 
• орендар отримує від держави допомогу на проживання ВПО;
• члени родини орендаря мають заборгованості з аліментів;
• орендодавець житла отримує на нього компенсацію за програмою Прихисток.

Водночас, родина ВПО може одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги. 

Зміни у виплатах

Виплати для внутрішньо переміщених осіб Уряд продовжив з березня 2025 на півроку. Отже, ті, хто вже отримує таку допомогу, матимуть автоматичне продовження виплат. Подавати нову заявку їм не потрібно. Зокрема, йдеться про найбільш вразливі категорії переселенців: пенсіонерів, у яких розмір пенсії не перевищує 9444 грн; людей з інвалідністю I чи II групи, дітей з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворих дітей; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 23 років, а також батьків-вихователів і прийомних батьків.

Виплата для ВПО з інвалідністю та дітей становить 3000 грн на місяць, для інших категорій — 2000 грн на місяць. 

Подати спеціальну заяву на продовження чи призначення виплат у лютому можуть ще й такі категорії внутрішньо переміщених українців: 

• родини з дітьми до 14 років, які проживають в зоні активних чи можливих бойових дій, або ж в умовно безпечних регіонах, але діти там не мають змогу вчитися офлайн;
• родини, де один з членів доглядає за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або тяжко хворою дитиною;
• жінки з 30 тижня вагітності;
• діти до 14 років, які прибули без супроводу батьків (за заявою особи, що перебуває у родинних відносинах).

Скільки переселенців в Україні

Згідно з даними Міністерства соціальної політики, статус внутрішньо переміщених осіб мають 4,6 мільйона українців. Щомісяця цей статус отримують десятки тисяч наших співгромадян. Найбільше внутрішньо переміщених осіб у Донецькій та Харківській областях. Серед ВПО 59,9% становлять жінки, 40,1% — чоловіки. Найбільше серед внутрішньо переміщених —  людей від 61 до 70 років. 

Зміни у призначенні субсидій

З жовтня в Україні змінилась система призначення субсидій. Раніше цим питанням опікувалось Міністерство соціальної політики, тепер Пенсійний фонд України. Через Пенсійний фонд вже почалась виплата субсидій, а з грудня буде відбуватись перерахунок і прийом нових заяв. Зміна відповідальних органів сталася через велику кількість внутрішньо переміщених осіб. Уряд визначив, що виплата субсидії не має бути прив’язана до регіону проживання заявника, тож компетенція відійшла до Пенсійного фонду.

«Під час війни опрацювання заяв на субсидії та пільги в громадах, де тривають бойові дії, чи які тимчасово окуповані, неможливе. А в тих громадах, куди переміщаються громадяни, процедура призначення — складна і тривала. Аби захистити право громадян отримувати виплати, Міністерство соціальної політики запропонувало здійснювати призначення субсидій і пільг через Пенсійний фонд України. Використання ІТ-систем Пенсійного фонду дозволить прийняти документи громадян на отримання житлових субсидій і пільг в будь-якій точці України. Наприклад, субсидію для громадян, які проживали в Херсонській чи Запорізькій області, можна буде призначити у Львові чи Вінниці», –  пояснили в Мінсоцполітики.

В уряді наголошують, що для отримувачів субсидій нічого не зміниться. Податися на оформлення субсидії можуть не лише пенсіонери, багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю чи інші пільговики, а й всі, хто має низький дохід і не має можливості повністю сплачувати за комунальні послуги.

Як і раніше, основні документи для оформлення субсидії – це заява про призначення та декларація про доходи і витрати всіх членів домогосподарства, яке претендує на субсидію. За потреби, в індивідуальному порядку, можуть також попросити надати інші документи. Заява та декларація можуть бути надіслані поштою, через вебпортал електронних послуг або мобільний додаток Пенсійного фонду, а також через портал «Дія».

Важливо знати, що якщо родина отримувала субсидію минулого опалювального сезону і впродовж року нічого не змінилось, знову звертатися за перепризначенням не потрібно, це відбудеться автоматично. Ті, хто вперше звертатимуться за отриманням субсидії, повинні подати заяву протягом двох місяців з початку опалювального сезону. Якщо ж це буде зроблено пізніще, то субсидія буде призначена не з початку опалювального сезону, а з місяця подання заяви.

Субсидії для безробітних і ВПО

На період воєнного стану Кабмін розширив перелік осіб, що можуть претендувати на допомогу держави. Тепер житлову субсидію можуть отримати українці, які втратили роботу, вимушено переїхали в межах країни або за кордон.

Подати заяву на отримання субсидії можуть громадяни, які перебувають на обліку у Центрі зайнятості і мають офіційний статус безробітного. При призначенні субсидії враховуватиметься дохід не за попередні шість місяців, а розмір матеріальної допомоги по безробіттю.

«Якщо ви звертаєтесь за субсидією на цей опалювальний сезон – доходи ваші будуть рахувати за січень-червень цього року. Але, якщо людина була у цей час звільнена і перебуває на обліку у Центрі зайнятості, минула зарплатня до уваги не береться», – пояснює директорка Департаменту соціального захисту населення Чернігівської ОВА Валентина Лугова.

Українці, які мають статус внутрішньо переміщених осіб також мають право отримувати житлову субсидію. Звернутися за допомогою можна за фактичним місцем проживання, де потрібно оплачувати комунальні послуги. Окрім заяви і декларації про доходи у переселенців можуть запросити довідку внутрішньо переміщеної особи та договір про оренду житла.

«Це означає, що подати заяви на отримання субсидій переселенці можуть на загальних підставах і без прив’язки до територій проживання. Договір на оренду житла для них також не є обов’язковий. Люди просто звертаються у відповідні органи, декларують, що живуть у такому помешканні, приносять всі необхідні документи, у тому числі довідку про ВПО, і отримують компенсацію на банківський рахунок одного з членів сім’ї», –  пояснює начальник відділу житлових субсидій, соціальних виплат та допомог у ЛОВА Василь Гельбич.

Відтепер подаватись на державну допомогу можуть українці, які мають заборгованість з оплати комунальних послуг, яка утворилася після 24 лютого 2022 року. Раніше через борги  у субсидії відмовляли. Право отримання житлової субсидії також розширили для українців, які перебувають за кордоном у період дії воєнного стану і ще два місяці після його скасування. Експерти кажуть, що кожен окремий випадок призначення субсидії буде розглядатись індивідуально.

Наступного року українці також не залишаться без субсидій на оплату комунальних послуг. Попри складну економічну ситуацію, у держбюджеті на 2023 рік на субсидії передбачено майже 38 млрд гривень. Водночас уряд закликає українців економно споживати енергоресурси і обов’язково сплачувати за комунальні послуги.

Ще більше правил

Кабінет міністрів 14 квітня ухвалив постанову, якою посилив вимоги при наданні житлових субсидій. Згідно з новими правилами, тепер при призначенні виплат враховуватимуть доходи від депозитів та дивіденди від цінних паперів. Звертатимуть увагу на дорогі одноразові покупки, придбання іноземної валюти, дорогоцінних металів, наявність депозитів, а також на поїздки за кордон. Крім того, уряд скасував комісії, які приймали рішення щодо нарахування субсидій в окремих випадках.

Разом із новими правилами для отримання субсидії повинні бути виконані і попередні вимоги: площа квартири – не більше 130 кв. метрів, будинку – не більше 230 кв. метрів, автомобіль, випущений не менш ніж 5 років тому. Також родина не повинна мати заборгованість з оплати комунальних послуг у понад 3 місяці.

Перелік нових вимог вже викликав в експертів низку питань. Наприклад, чи буде наявність доходів від депозитів та дивідендів автоматичним приводом для відмови в субсидії, чи їх просто братимуть до уваги при обрахуванні загального рівня доходів? Якими будуть межі купівлі іноземної валюти та чи враховуватимуть мету поїздок за кордон?

Утім, у повідомленнях уряду про конкретні параметри обмежень не йдеться. Поки постанова визначає головні напрямки посилених перевірок отримувачів субсидій. Чіткі механізми ще будуть напрацьовуватись Міністерствами фінансів та соціальної політики.

Так само питання залишаються до рішення про скасування комісій при місцевих органах влади. Їхня робота полягала в тому, щоб допомогти людям в екстремальних випадках, зокрема, у разі втрати майна, неочікуваної хвороби або появи боргів. В уряді наполягають, що комісії скасували, бо вони часто порушували критерії видачі субсидій.

«Ми проаналізували, які саме рішення приймають комісії. В основному це два аспекти: перше – надання субсидії на понаднормову площу, тобто, якщо ми говоримо про те, що сім’я проживає у приміщенні, яке більше за соціально встановлений норматив, в такому випадку це майже половина комісійних справ. Якщо ми приймаємо ці рішення автоматично, то навіщо нам в принципі комісія? Тепер ці рішення будуть приймати безпосередньо органи соціального захисту населення без потреби розгляду на комісії», – запевняє заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Аргументи «за» і «проти» посилення вимог

Урядовці наполягають, що посилення вимог до отримувачів субсидій виправдане. Адже результати верифікації показали, що сьогодні не всі одержувачі субсидій насправді їх потребують. За словами заступника міністра, є приклади, коли люди, оформивши субсидію, через декілька тижнів купували валюти більш ніж на мільйон гривень.

«Ми не говоримо про те, що це масовий характер. Це окремі відсотки, можливо, десяті частки відсотків. Але якщо ми говоримо про те, що субсидії це адресна допомога, то держава має правильно регулювати її надання і забезпечити її потрапляння саме тим, хто цього потребує, а не здійснює покупки одноразово на 50 тисяч і більше, а от комунальні послуги оплатити цим людям складно», – уточнює Музиченко.

У міністерстві вважають, що через жорсткіші умови держава зможе заощадити кілька мільярдів гривень на рік і зробити субсидії більш адресними.

Незалежні експерти по-різному оцінюють рішення Кабміну. З одного боку, українці і справді часом вдаються до фальсифікацій.  За різними оцінками, до 30% отримувачів вказують офіційні доходи, що відрізняються від фактичних. З іншого боку, посилення вимог може вдарити не стільки по заможних українцях, які маніпулюють даними, скільки по тих, хто справді потребує допомоги держави.

Зараз житлові субсидії в країні отримують приблизно 3 мільйони українців. Навіть якщо під обмеження потрапить 1%, йдеться щонайменше про позбавлення допомоги до 30 тисяч родин.

«Щоразу вимоги для отримання субсидій стають все жорсткішими і складнішими. Тобто все робиться для того, аби тих, хто отримує субсидії, було менше. Є офіційна статистика: якщо станом на грудень 2017 року майже 7 мільйонів українських домогосподарств мали субсидії, то цього року їх поменшало до 3 мільйонів», – зауважує експерт з питань соціальної політики Андрій Павловський.

Поки українці обговорюють нові правила і чекають на пояснення від уряду. Як саме відбуватиметься перевірка і чи побільшає відмов у субсидіях, буде зрозуміло вже найближчим часом.

Оновлені вимоги до отримувачів

Як і раніше, право на субсидії мають сім’ї, у яких плата за житлово-комунальні послуги перевищує визначений для них обов’язковий платіж. Останній залежить від доходів сім’ї. Щоб вирахувати обов’язковий відсоток платежу, необхідно середньомісячний сукупний дохід сім’ї поділити на кількість її членів, а потім середньомісячний дохід на одну особу поділити на прожитковий мінімум (на сьогодні він становить 2189 грн). Отриманий результат потрібно поділити на 2, а потім помножити на 15%. Це і буде відсоток обов’язкового платежу.

Варто зауважити, що з 1 січня Кабмін пом’якшив деякі вимоги до отримувачів допомоги, розширивши коло потенційних субсидіантів. За інформацією Мінсоцполітики, тепер на субсидію можуть претендувати сім’ї, «у складі яких є особи, що офіційно працюють за кордоном у країнах, з якими Україною не укладено договорів про соціальне забезпечення, або перебувають за кордоном у період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку».

Також Кабмін дозволив звертатись по субсидію тим, хто впродовж року успадкував або отримав у подарунок житло чи транспорт вартістю понад 50 тисяч грн. Крім того, уряд надав право на субсидію тим сім’ям, члени яких не мають доходів, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Раніше субсидію їм могла призначити лише спеціальна комісія.

Як зазначили в Мінсоцполітики, відтепер відомство інакше рахуватиме граничну величину площі помешкання для отримання субсидії. Раніше це була опалювальна площа, а тепер загальна. Відповідно, за новими правилами загальна площа житлового приміщення не повинна перевищувати 130 м² для квартир і 230 м² для будинків. Як зазначили в міністерстві, «це дасть змогу автоматизувати процес отримання даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки в базах даних державних органів влади немає інформації про розміри опалюваної площі приміщень».

«Карантинні» умови оформлення

Як повідомляють у Мінсоцполітики, у 2021 році, доки триває карантин, субсидія перепризначається автоматично. У поточному опалювальному сезоні 2,7 млн домогосподарств отримали подовження субсидії без особистого звернення до органів соцзабезпечення.

Як і торік, наразі діє спрощена процедура оформлення субсидії для українців, які втратили роботу і стали на облік в центрах зайнятості. При цьому субсидія розраховується на 50% більші соціальні норми споживання газу для приготування їжі та підігріву води, електроенергії та водопостачання.

Для тих, хто хоче оформити субсидію вперше, Мінсоцполітики пропонує подати заявку онлайн через сайт subsidii.mlsp.gov.ua. Авторизуватись можна за допомогою BankID, електронного цифрового підпису або електронної пошти. У перших двох випадках достатньо заповнити заяву і декларацію онлайн – і управління соцзахисту розгляне заявку та призначить субсидію. У разі використання електронної пошти доведеться роздрукувати заповнені документи і занести їх особисто до ЦНАПу чи посадовця територіальної громади. Інший варіант – надіслати документи до органу соцзахисту поштою.

Призначення субсидії відбувається впродовж 10 днів, а якщо потрібно обстежити матеріально-побутові умови сім’ї, то впродовж місяця. Варто зауважити, що з нового року «Ощадбанк» інформує одержувачів субсидій та пільг за допомогою месенджерів.

Додаткові компенсації від держави

З січня уряд підвищив ціну на газ та електроенергію для населення, що викликало хвилю протестів по регіонах. Міністр соціальної політики Марина Лазебна заявила, що відомство проситиме про додаткові 10 млрд грн для фінансування субсидій. Однак прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що наразі суму збільшувати не будуть, а в разі необхідності уряд звернеться з розрахунками до Верховної Ради.

«На сьогодні в бюджеті передбачено 36,6 млрд грн для виплат субсидій. Ми готові виплачувати субсидії всім громадянам, всім домогосподарствам, які цього потребують», – сказав Шмигаль в ефірі телеканалу ICTV. – «На сьогодні такі розрахунки відсутні. Звичайно, якщо дивитися з розрахунку, що субсидії потрібно буде щомісяця платити як у січні, то можливо нам доведеться збільшувати цю суму».

Тим часом через подорожчання електроенергії Міністерство соціальної політики підготувало проєкт постанови про компенсації людям, які не отримують субсидії і користуються електроопаленням. Згідно з проєктом, зі спецфонду держбюджету виділять 1,4 млрд гривень.

Компенсацію нараховуватимуть у січні, лютому і березні всім, хто проживає в багатоквартирних і негазифікованих будинках, в яких відсутнє центральне опалення, а також багатодітним, прийомним сім’ям та дитячим будинкам сімейного типу. Виплати покриватимуть різницю між старим і новим тарифом на електроенергію. У Кабміні запевняють, що в разі схвалення постанови нарахування компенсації відбуватиметься автоматично.

Кому призначають?

За інформацією Міністерства соціальної політики право на отримання житлових субсидій мають ті, в кого плата за житлово-комунальні послуги (ЖКП) дорівнює чи перевищує 20% доходів сім’ї. Однак ця вимога почне діяти тільки з наступного місяця після скасування карантину. Тож до кінця 2020 року, як і раніше, нормою є 15%.

Субсидія призначається одній із зареєстрованих в оселі осіб окремо на опалювальний сезон і літній періоди. Її можуть оформити і ті, хто не зареєстрований, а фактично проживає у житлі. У цьому разі потрібен офіційний договір оренди. Єдиними винятком є переселенці з окупованих Донбасу і Криму.

Варто зауважити, що на субсидію не мають права українці, які впродовж року придбали земельну ділянку, житло, автомобіль або іншу річ вартістю понад 50 тисяч грн. Також на компенсацію від держави не можуть претендувати боржники за ЖКП (у понад 340 грн), власники квартири площею понад 120 кв. м і будинку площею понад 200 кв. м.  І ті, хто має автомобіль, випущений менш ніж 5 років тому. Також у категорію субсидіантів не потрапляють ті, хто офіційно не працює, не вчиться і не перебуває на обліку в центрі зайнятості.

Як оформити?

Як зазначають у Мінсоцполітики, для багатьох отримувачів субсидій допомога на опалювальний сезон 2020-2021 року буде перепризначена автоматично. Це стосується всіх, хто користувався субсидією в попередньому опалювальному сезоні. Автоматичного подовження не відбудеться лише у тому випадку, якщо отримувачі субсидії змінили постачальника газу і не повідомили про це соцслужбу.

Для тих, хто хоче оформити субсидію вперше, відомство пропонує такий алгоритм дій. Найперше звернутись із заявою до місцевого управління праці та соціального захисту населення. До заяви слід додати довідки про доходи усіх осіб, які проживають в оселі. Зокрема, для розрахунку субсидії мають значення такі доходи, як зарплата (після сплати податку на фізосіб), пенсія, стипендія, соцвиплати, допомога із безробіття, грошові перекази із закордону та інше. Не враховуються допомога при народженні дитини, аліменти, соцдопомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також допомога переселенцям. Також можна не подавати дохід члена сім’ї, який зареєстрований, але не проживає у квартирі чи будинку. Але за умови документального підтвердження цього факту.

У зв’язку з карантином через коронавірус заяву і всі довідки можна надіслати поштою або завантажити онлайн на сайті subsidii.mlsp.gov.ua (за наявності електронного цифрового підпису).

Після розгляду заяви і документів відомство розрахує обсяг компенсації за оплату ЖКП. Субсидія дорівнюватиме різниці між платою за житлово-комунальні послуги в межах норми та обсягом обов’язкового платежу.

Відсоток обов’язкової плати можна вирахувати самотужки за формулою: середньомісячний дохід на одного члена сім’ї ділиться на розмір прожиткового мінімуму (наразі 2027 грн); отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15%.

Перевірити надану субсидію можна на порталі subsidii.ioc.gov.ua.

Яких змін чекати наступного року?

Цього року в неопалювальний сезон компенсацію на оплату ЖКП щомісяця отримували близько 3 млн сімей. За весь 2020 рік заплановано витратити на субсидії 39,3 млрд грн. У бюджеті на 2021 рік сума менша – 36,6 млрд грн.

Зменшення видатків на субсидії викликало чималий ажіотаж у ЗМІ та соцмережах. Однак експерти закликають не робити передчасних висновків. Адже, по-перше, проєкт держбюджету є попереднім і до його ухвалення суми можуть змінитись. По-друге, на наступний рік заплановане зростання на 9,3% прожиткового мінімуму – до 2393 грн, а також підвищення мінімальної заробітної плати – до 6000 з 1 січня і до 6500 з 1 липня.

«Субсидії рахуються відповідно до можливостей громадян їх отримувати. Ми зараз суттєво збільшуємо розмір прожиткового мінімуму, мінімальну заробітну плату. В умовах, коли ціни на енергоносії є досить низькими порівняно з попередніми роками, буде економія субсидій. Це розрахунки», – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами можновладців, кількість субсидіантів не зміниться, але для декого суми компенсацій будуть скореговані, з огляду на зростання їхніх доходів.

«Насправді субсидії не скорочуються взагалі. Люди, які отримували субсидії на початку року, вони так само будуть отримувати субсидії і зараз. Ані розмір субсидій, ані перелік осіб, які отримують субсидії, не скорочується», – зауважив голова податкового комітету Верховної Ради, депутат «Слуги народу» Данило Гетманцев.

Експерти звертають увагу, що до кінця року тарифи на житлово-комунальні послуги переважно не зростуть. Зокрема, залишиться незмінною плата за світло та холодну воду. Так само не очікується значного подорожчання плати за тепло у багатоквартирних будинках. А ось тарифи на газ для абонентів зміняться залежно від того, з яким постачальником вони уклали договір.

5000 грн замість «пакунку малюка»

Наприкінці липня Кабмін ухвалив постанову про грошову компенсацію замість «пакунку малюка» на дітей, які народились у 2020-му та не отримали цю допомогу. Своє рішення уряд пояснив тим, що Антимонопольний комітет скасував тендерні закупівлі по проєкту.

«Зараз у нас сталася така ситуація, коли у 8 регіонах такі пакунки вже закінчилися. Ще в 4 регіонах залишки також дуже малі. Тому треба було швидко приймати будь-яке рішення. Новий тендер займе ще місяці три, і реалізація цього проєкту буде досить тривалою. Тим більше, що багато батьків звертали увагу на те, що вони все ж хотіли б бачити монетизовану форму», – заявив перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик.

За інформацією Кабміну, замість «бебі-бокса» сім’ї тепер отримуватимуть 5000 грн на придбання дитячих товарів. Гроші надійдуть на картку  Приватбанку. Товари можна буде купити у магазинах, які долучаться до проєкту. У Мінсоцполітики наголошують, що сума компенсації перевищує вартість пакунків. У тендерній документації на «бебі-бокс» передбачалося 3700 грн.

Деякі батьки задоволені можливістю купити ті речі, які підходитимуть саме їм, інші хочуть отримати вже готовий набір у «пакунку малюка». Думки експертів також розділились. Зокрема, ЮНІСЕФ закликає повернути натуральну, а не грошову допомогу. Втім, урядова ініціатива стосується лише 2020 року, чи триватиме вона далі, не відомо.

Монетизовані субсидії

Як і торік, зараз діє дві моделі монетизації субсидій: готівкова та безготівкова. У першому випадку українці отримують гроші на картку, щоб потім оплатити комуналку. У другому – уряд перераховує гроші в Ощадбанк, а той  розраховується із постачальниками послуг (зокрема, за субсидії на скраплений газ і твердопаливні котли). Залишок субсидії громадяни можуть отримати готівкою.

У липні монетизовану субсидію отримали майже 3 млн родин. Їм виплатили близько 400 млн гривень, в середньому – по 257 грн. Традиційно у літній період кількість отримувачів менша, оскільки немає плати за опалення. А на осінь кількість отримувачів субсидій зросте.

Зважаючи на епідемію коронавірусу, більшості споживачів субсидію переоформили автоматично. «Всі субсидії, які діяли в минулому опалювальному періоді, автоматично подовжуються на наступний. Враховуючи карантин, ми зупинили особисту подачу заявок на переотримання субсидій», – заявив заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко.

Перевірити чинність субсидії можна на сайті subsidii.ioc.gov.ua.

Гроші для пільговиків

Окрім монетизованих субсидій, українці отримують грошові виплати по пільгах на оплату комуналки. Йдеться про 25%, 50% чи 75% знижку для понад 20 категорій пільговиків: учасників бойових дій, чорнобильців, ветеранів військової служби, дітей війни, Героїв України, багатодітних сімей, педагогів і медиків у сільській місцевості тощо.

Як і компенсацію за субсидії, виплати за пільгами можна отримати Укрпоштою або ж на картку в Ощадбанку. Цей механізм працює без збоїв.

Варто зауважити, що пільги для деяких категорій залежать від розміру доходів. У деяких випадках родинам вигідніше оформлювати монетизовану субсидію, аніж отримувати гроші за своєю категорією пільг.

У планах уряду також запровадити грошову компенсацію на пільговий проїзд у громадському транспорті. Розмови про це почались ще 2018 року, однак перехід на монетизацію так і не відбувся. Сьогодні такі програми є лише точково по країні. За словами міністра соціальної політики Марини Лазебної, наразі відомство працює, щоб уніфікувати правила монетизації пільгового проїзду.

«За ст. 91 Бюджетного кодексу  видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд та інші передбачені законодавством пільги належать до видатків, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів. Проте органи місцевого самоврядування виділяють кошти на їх надання в недостатньому обсязі або взагалі не виділяють, що призводить до соціальної напруги. Тому ми хотіли б розв’язати цю проблему з фокусом на адресності надання пільг. Але, звичайно, ми розуміємо, що потрібно виходити із спроможності місцевих бюджетів»,  – розповіла Марина Лазебна.

За словами експертів, монетизовані пільги – це шлях до прозорого та ощадливого використання держпідтримки. Адже компенсується лише реальне споживання.

«Пільги часто несправедливі, багато пільг отримують за підробними документами або за документами, оформленими з порушенням процедури. Вони обтяжують бюджет, з одного боку, з іншого і не мають відходити тим людям, які на них не мають права. Тому я повністю підтримую підхід монетизації, ми маємо переводити пільги в грошову форму», – переконаний голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутат «Слуги народу» Данило Гетманцев.

Попри побоювання деяких експертів, монетизація не призвела до боргів за комуналку. І в уряді, і в парламенті задоволенні її результатами, тож планують продовжувати програму.

Доплата до пенсій і перерахунок онлайн  

Як відомо, українці віком старше 60 років – головна група ризику через коронавірус.  Аби літні люди зайвий раз не виходили з дому, Міністерство соціальної політики запустило кілька проєктів, спрямованих на допомогу пенсіонерам.

Найперше варто знати, що на період карантину та 30 днів після його скасування пенсії та державні соціальні допомоги перепризначуються автоматично. Причому всі питання, пов’язані з пенсійними виплатами, можна вирішити онлайн. Через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду (portal.pfu.gov.ua) українці можуть подати заяву про призначення пенсії або її перерахунок, отримати довідки про розмір пенсії і страховий стаж, подати заяву, скаргу або пропозицію, а також активувати послугу безкоштовного смс-інформування.

Крім того, через карантин пенсіонерам, чиї виплати не перевищують 5 тисяч гривень, одержувачам соціальних пенсій та людям з інвалідністю додали тисячу гривень. Доплата зараховується автоматично без звернення громадян.

Попри те, що Президент Володимир Зеленський анонсував «карантинну тисячу» ще на початку квітня, виплати розпочались тільки після 20 числа. Адже Пенсійний фонд чекав ухвалення і набрання чинності змін до держбюджету.

«Після набрання чинності змін до держбюджету потрібно близько 5 днів для того, щоб розпочати виплати. Рішення парламенту дає можливість додатково спрямувати понад 10 мільярдів гривень для виплати одноразової допомоги у розмірі 1000 гривень більш ніж 10,6 мільйона людей», – пояснила міністерка соціальної політики Марина Лазебна.

Також з квітня пенсіонери, старші за 80 років, почали отримувати щомісячну доплату 500 грн.

«Ми зробили програму 80+. Починаємо в квітні вже її виконувати. Це пенсійна підтримка людей, яким 80 років і більше. Їм важко. Багато з них самотні. Ми їм додали по 500 гривень. І це не на період коронавірусу. Це вже назавжди», – наголосив Володимир Зеленський.

Крім окремих доплат, з 1 травня пенсіонерів чекає індексація виплат на 11%. За інформацією Пенсійного фонду, гарантоване підвищення отримають 7 мільйонів пенсіонерів. Таким чином мінімальна пенсія зросте до 2 097 гривень.

Автоматичне призначення субсидій

У Мінсоцполітики кажуть, що додаткові доплати до пенсії не будуть враховуватись як дохід під час призначення пільг. Загалом на період карантину уряд суттєво спростив процедуру надання житлових субсидій.

Так, українці можуть отримати субсидію, навіть якщо мають заборгованість за комунальні послуги за 3 місяці. Раніше, якщо комунальні послуги не сплачувалися понад 2 місяці, перепризначити пільгу було неможливо.

На період карантину заборонено припиняти виплату житлових субсидій, а на наступний період призначення відбувається автоматично без звернення громадян. Також поки не нараховуються штрафи й пеня за несплату житлово-комунальних послуг.

«Населенню гарантовано безперебійне надання комунальних послуг та відтермінування штрафних санкції за їх невчасну оплату. Зараз уряд спростив порядок надання житлової субсидії та запровадив додаткову компенсацію витрат на оплату комунальних послуг на час карантину», – зауважує міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Кабмін збільшив на 50% соціальні нормативи користування електроенергією, природним газом для приготування їжі, підігріву води, користування холодною і гарячою водою. Це дозволить 3 млн українських родин отримати додаткову компенсацію близько 300 грн.

Допомога по безробіттю з першого дня

Українці, які втратили роботу в період карантину, також можуть розраховувати на допомогу держави. Мінімальний розмір допомоги по безробіттю збільшили з 650 грн до 1000 гривень. Підвищення діятиме протягом всього терміну карантину і ще 30 днів після його завершення.

Щоб отримувати матеріальну допомогу достатньо стати на облік. Зазвичай для цього потрібно звертатись до Центру зайнятості особисто, але через карантин це можна зробити онлайн. Заяви про надання статусу безробітного та призначення допомоги можна завантажити на сайті Державного центру зайнятості (dcz.gov.ua). Разом із ними потрібно надати копію паспорта, ІПН-коду, трудової книжки, документа про освіту, військового квитка, за наявності – посвідчення УБД. Також потрібно вказати номер рахунку для отримання допомоги і контактний номер телефону. Документи потрібно відправити на електронну пошту Центру зайнятості.

Матеріальна допомога буде призначена з першого дня надання статусу безробітного. Окрім фінансової підтримки, у Центрі зайнятості також допоможуть знайти нову роботу.

«Найголовніше на сьогодні – у базі вакансій ДСЗ є велика кількість незаповнених робочих місць у сфері охорони здоров’я, медичних закладах, соціального захисту та підтримки населення. Подавайтесь та допоможіть країні подолати коронавірус», – зауважує директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон.

Українці пережили вже не одну кризу, тож добре знають, що у складні часи навіть невелика фінансова підтримка допомагає встояти на ногах. Залишається сподіватись, що Україна якнайшвидше зможе повернутися до нормального ритму життя.