Завдання — засудити путіна та лукашенка

Перше завдання, яке стоїть перед світовою спільнотою — домогтись принаймні юридичної можливості організувати суд над головними злочинцями: президентом рф путіним та всім військовим керівництвом рф,  а також над олександром лукашенком та керівництвом білорусі — як держави, яка підтримує та бере участь у збройній агресії проти України.

Однак, на керівництво держав поширюється міжнародний імунітет, якого, щоби розпочати суди, необхідно позбутись. Зробити це через засідання радбезу ООН на практиці — майже неможливо, адже рф є її постійним членом. Тож, ЄС та Україна мають шукати підтримку у Генеральній Асамблеї ООН та на різних міжнародних форумах, активно застосовуючи дипломатію, вирішили у Європарламенті.

Разом із тим, щоби почати спецтрибунал, необхідно створити спеціальну міжнародну прокуратуру, яка опікуватиметься розслідуванням злочинів, заявляв на засіданні Європарламетру комісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс. Є  робота і для українських депутатів: Україна досі не ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду, який дає визначення злочину агресії. Це необхідно для початку розслідування та судових процесів.

Із розслідуванням воєнних злочинів, зокрема зі збором доказів, раніше обіцяли допомогти країни великої сімки: на зустрічі міністрів юстиції G7.

Конфісковуватимуть активи рф на репарації

Європарламент у своїй резолюції також закликав ЄС знайти шляхи використання заморожених активів Центробанку ЄС (таких вже понад 17 млрд євро) на допомогу Україні у формі репарацій. Нині ж, за європейськими законами, російські гроші також мають імунітет, який необхідно зняти у зв’язку із тяжкістю вчинених рф правопорушень.

А от в CША вже вдаються до конкретних кроків: днями у Міністерстві юстиції Сполучених Штатів заявили, що найближчими місяцями розпочнуть процес передачі конфіскованих  у рф грошей.

Скільки ще чекати

Вочевидь, на розслідування воєнних злочинів проти Украни, та тим паче доведення цього процесу до трибуналу — підуть роки. Утім, українська влада налаштована оптимістично. В Офісі Президента України вважають, до початку практичної реалізації цього задуму світова спільнота може наблизитись вже за рік–півтора — за умови збереження нинішнього темпу роботи над цим процесом.

“Порівнюючи з історичними прикладами створення відповідних трибуналів, ми рухаємося з гіперкосмічною швидкістю. Ми отримали надзвичайну велику кількість рішень щодо міжнародної політичної підтримки створення спецтрибуналу від Парламентської асамблеї Ради Європи, ОБСЄ, Європарламенту, Єврокомісії, окремих європейських країн. Ми тут дуже сильно просунулися. Я думаю, якщо вдасться зберегти такий темп, протягом найближчих року—півтора підійдемо до практичного створення трибуналу”, — заявив заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов.

США

Найпотужнішим союзником України у протистоянні російській загрозі є США. Станом на 6 лютого, київський аеропорт прийняв вісім літаків із американською військовою допомогою. Зокрема, надійшли протитанкові ракети Javelin, тонни летальної зброї і боєприпасів. Також вперше Україна отримала одноразові гранатомети M141 Bunker Defeat Munition (SMAW-D), призначені для руйнування фортифікаційних споруд у польових умовах та знищення легкоброньованої техніки. Загалом Україна отримала близько 650 тонн оборонної амуніції від США.

«До Києва прилетіла восьма пташка! Вага сьогоднішнього вантажу з боєприпасами для нашого для наших Збройних сил становить 86 тонн! З 22 січня наші партнери з США відправили в Україну понад 650 тонн оборонних боєприпасів! Далі буде!», – зауважив міністр оборони Олексій Резніков.

Також відомо про плани США надати військові гелікоптери Мі-17В5 та Мі-8МТВ. Перша партія може надійти вже навесні.

Велика Британія

На тлі можливої загрози значну підтримку також надає Велика Британія. Так, у січні Україна отримала партію протитанкових ракетних комплексів малої дальності NLAW. Головне призначення цієї зброї – знищення броньованих машин і танків. Також до країни прибули інструктори британської місії Orbital, щоб навчити українських воїнів користуватися новим озброєнням.

«Безперечно, це зміцнюватиме наші війська, це посилить наші оборонні спроможності. І я хочу підкреслити, що ця допомога буде використана виключно з оборонною метою, для захисту наших військ, для захисту критичної інфраструктури, і для захисту мирного населення, від будь-яких проявів, будь-яких дій, які зможуть призвести до ескалації», – наголошує заступник міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко.

Країни Балтії

Не менш рішуче налаштовані допомогти Україні країни Балтії. Естонія планує надати протитанкові ракетні комплекси Javelin, Литва і Латвія – зенітно-ракетні системи Stinger класу «земля-повітря». Наприкінці січня міністри оборони цих країн виступили із спільною заявою на підтримку України.

«Ми щиро сподіваємося, що Україна не зіткнеться з необхідністю використовувати це обладнання, і закликаємо Російську Федерацію утриматися від агресивної та безвідповідальної поведінки», – йдеться у заяві.

Східна Європа

Днями також стало відомо, що Україна може розраховувати на військову допомогу Польщі. На початку лютого польський уряд ухвалив рішення стосовно постачання переносних зенітно-ракетних комплексів Piorun та боєприпасів. Надати озброєння також готується Чехія. Поки що йдеться про артилерійські снаряди калібру 152 мм.

Німеччина

Загалом у Європі є різні погляди на військову допомогу нашій країні. Так, Німеччина відмовилась постачати Україні зброю, і закликала вести дипломатичні перемовини. При цьому офіційний Берлін пообіцяв передати Києву 5 тисяч захисних шоломів, що викликало хвилю обурення серед українських та європейських політиків.

«Нам насамперед потрібна захисна зброя. Якщо Путін знатиме, що наші союзники нас не підведуть, якщо він бачитиме, що в нас є тисячі протитанкових ракет, які зможуть протистояти танкам, то, думаю, ймовірність війни знизиться, а не зросте», – обурився посол України в Німеччині Андрій Мельник.

Данія

Данія розглядає варіант збройної допомоги Україні у майбутньому. Про це заявила прем’єрка Данії Метте Фредеріксен: «Я не хочу виключати надсилання військової техніки в Україну, і в мене немає принципового заперечення проти того, щоб ми це зробили. Ситуація навколо України зараз становить серйозну загрозу для Європи, існує реальний ризик збройного конфлікту на європейській землі».

Нідерланди

У Нідерландах також кажуть про можливу військову допомогу Україні. Зокрема, йдеться про передачу радарів, протитанкової зброї або систем протиповітряної оборони. Але поки нідерландський уряд пропонує Україні допомогу для відбиття кібератак, з якими наша держава останнім часом зіштовхується все частіше.

Швеція

Швеція планує допомагати Україні не зброєю, а іншими шляхами, зокрема щодо реформ і кібербезпеки. За словами шведської міністерки Анн Лінде, країна має дуже суворі правила щодо експорту зброї.

«Ми підтримуємо Україну за багатьма позиціями: це і участь у навчанні в секторі безпеки та оборони, але насамперед шляхом великої допомоги в галузі реформ. Ми також готові брати участь у співпраці з питань кібербезпеки, яку обіцяв ЄС, якщо Україна захоче. Але, перш за все, це сильна політична допомога», – заявила політикиня.

Усе більше західних союзників погоджуються, що військова ескалація на українському кордоні – це виклик для всієї Європи. Тож Україна точно не буде протистояти ворогу сама.

«Джавеліни» як символ підтримки

Найочікуванішим американським подарунком ЗСУ експерти називають протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) третього покоління «Джавелін». Їхнє прибуття у квітні до України стало справжньою дипломатичною перемогою нашої держави і, за словами політологів, засвідчило лояльність західних партнерів. Адже це перше летальне озброєння, передане українцям від США.

Усього американці передали 35 пускових установок і 210 ракет загальною вартістю 47 млн доларів. Зброя призначена для ураження бронетехніки, наземних укріплень, а також вертольотів і безпілотників. Її унікальність в можливості застосування як з укриття, так і з відкритої місцевості. «Джавеліни» працюють за принципом «вистрілив-забув», тобто військовому не потрібно наводити ціль вручну, що мінімізує ризики під час розрахунку.

ПТРК уже пройшли випробування і зберігаються на Яворівському полігоні. Як наголосив Президент Петро Порошенко, вони будуть застосовані у разі наступу Росії.

Американські позашляховики для українських доріг

Під час цьогорічного параду до Дня Незалежності Хрещатиком проїхали американські броньовані «Хамві». В українській армії таких авто – 30. Вони надійшли в ЗСУ у 2015 році в рамках військової допомоги. Всього США запланували передати українським армійцям 230 «Хамві».

«Хамві» вважаються одними з найкращих військових автомобілів у світі. Як зауважують експерти, їхня перевага у високій прохідності. За словами українських військових, броньовики «Хамві» швидко розганяються, мають гарні гальма і витривалу автоматичну коробку передач.

Існує близько 20-ти модифікацій «Хамві». Це – і легка  вантажівка, і мобільні радіолокаційні станції, і база для зенітно-ракетних систем, протитанкових ракетних комплексів, а також інженерні, броньовані, реанімаційні авто тощо.

Захист від ворожих мінометів та «Градів»

З початку російської агресії американська сторона також подарувала нашим військовим понад 30 радіолокаційних станцій для виявлення ворожого вогню. Зокрема, до ЗСУ надійшли 11 контрбатарейних радіолокаційних станцій типу AN/TPQ-36 (вартістю 1,5 млн доларів кожна), а також 20 радарів типу AN/TPQ-48 та AN/TPQ-49 (вартістю по півмільйона кожен).

Військові експерти наголошують, що в ЗСУ немає аналогів AN/TPQ-36. Американська станція дозволяє визначати позиції мінометів, артилерійських гармат і реактивних систем залпового вогню противника на відстані до 24 км, одночасно виявляючи у повітрі до 99 ракет і снарядів.

«Україна стала першою країною, якій Сполучені Штати надали дозвіл обслуговувати та ремонтувати такі радари. Це ще раз підкреслює, що військовослужбовці ЗСУ спроможні користуватися високотехнологічною зброєю», – зазначив під час офіційної церемонії передачі начальник Генштабу Віктор Муженко.

Зміцнення морської оборони

У вересні Берегова охорона США передала Військово-морським силам України два патрульні катери класу «Айленд». Обидва майже 30 років використовувались для порятунку людей та оборонних операцій і зможуть як мінімум ще 15 років служити українським силам.

Як розповіли в Міноборони, будівництво подібних суден на вітчизняних підприємствах  обійшлося б у 70 млн доларів. Тим часом на розконсервування, технічне обслуговування, транспортування і навчання екіпажу Міноборони планує витратити загалом до 10 млн доларів.

«Сьогоднішня подія ясно показує, що стратегічне партнерство між Україною та Сполученими Штатами є жвавим та продуктивним», – прокоментував Президент Петро Порошенко, який був присутній на передачі човнів.

За словами головного представника ВМС України Андрія Риженка, катери можна буде залучати до завдань у складі сил НАТО і ЄС. У відомстві прогнозують, що човни з’являться в Одесі до кінця 2019 року.

«Ці катери більш морехідні, ніж бронекатери, що зараз будуються в Україні. Це дуже важливо – якщо наші катери можуть діяти лише у прибережній зоні та в умовах незначних штормів, то ці катери зможуть, наприклад, контролювати все Азовське море», – наголосив  військовий експерт Михайло Жирохов.

Перша допомога на полі бою 

Серед дорогих військових подарунків із США варто згадати також медичні. У 2015 році до України із США було передано мобільний польовий госпіталь, укомплектований медичною апаратурою на понад 7 млн доларів. А на самому початку війни на Донбасі американці надіслали нашим бійцям півтори тисячі особистих аптечок натовського зразка.

У 2016 році Збройні сили також отримали 40 реанімаційних позашляховиків «Хамві» вартістю майже 8,5 млн доларів. Реанімаційні авто вміщають до 4-х лежачих пацієнтів та обладнані кисневою системою, що надзвичайно важливо для евакуації пацієнта. За даними Міноборони, усі медичні позашляховики одразу вирушили до зони АТО.

Загалом, як повідомили у Генштабі, за чотири роки США надали Збройним силам матеріально-технічну та гуманітарну допомогу на суму майже 250 млн доларів. Окрім зазначеного вище, українській бійці отримали прилади нічного бачення, бронежилети, сухпайки, радіостанції, GPS навігатори, ліцензійне програмне забезпечення для центрів підготовки, лазерні системи імітації бойових дій та багато іншого. Наступного року США планує витратити на зміцнення української оборони 250 млн доларів.

Стратегічне партнерство

21 вересня українська делегація на чолі з Президентом Петром Порошенком зустрілася із американським лідером Дональдом Трампом, а 22 вересня – із прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо. Результати зустрічей засвідчили: попри побоювання скептиків, політика США і Канади щодо нашої держави залишається незмінною. Країни і надалі підтримуватимуть стратегічні реформи і допомагатимуть у боротьбі із корупцією та  протистоянні російській агресії.

Зокрема, Україна та США домовилися, що головною метою обох держав є «деокупація, відновлення суверенітету України і якомога скоріше привнесення миру на українську землю».

Як відомо, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) фінансує цілу низку проектів в Україні, серед яких – створення нової патрульної поліції та антикорупційного бюро, підтримка судової реформи та децентралізації, допомога внутрішнім переселенцям і багато інших. За роки незалежності України USAID витратило на розвиток нашої держави близько 1,7 млрд дол. А загалом, як повідомив Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, з 1992 року США надали технічну допомогу нашому уряду у впровадженні реформ на суму близько 4,3 млрд дол.

Прем’єр Канади Джастін Трюдо також запевнив у подальшій підтримці і поглибленні економічної та безпекової співпраці. Канадські політики запевнили, що так само, як США, продовжать санкційний тиск на Росію через її агресію щодо України.

США і Канада підтримують ініціативу України щодо розміщення миротворців ООН у зоні конфлікту на Донбасі, що «передбачає мандат на всю окуповану територію на Сході України, включаючи неконтрольовану ділянку україно-російського кордону».

«Ми розглядаємо всі регіони, де є потенціал для миротворчих операцій. Ми будемо проводити на цю тему дискусії, щоб подивитися, яким чином можна досягти деескалації ситуації, яким чином ми можемо привнести безпеку до цього регіону, де Росія порушила угоди і міжнародне право», – відповів Трюдо на питання щодо можливої залученості канадських миротворців на території України.

Оборонна співпраця

З початком українсько-російського конфлікту 2014 року Україна значно поглибила безпекову та військово-технічну співпрацю із Канадою та США. Сьогодні вперше за багато США планує надати військову допомогу східноєвропейській країні. Після довгих дискусій Дональд Трамп підписав оборонний бюджет, який виділяє 500 млн дол. на військові потреби нашої держави.

«Сьогодні президент Трамп сказав, що готовий підтримати Україну, в тому числі у військово-технічному співробітництві», – заявив Петро Порошенко після зустрічі з американським лідером. Наразі пропозиція про надання летальної оборонної допомоги Україні перебуває у Білому домі.

Загалом США і Канада неодноразово надавали і продовжують надавати матеріальну допомогу українській армії. Це – обмундирування, бронежилети, каски, сухпайки й особисті аптечки, прилади нічного бачення, рації, безпілотники, бронеавтомобілі, автомобілі швидкої допомоги, мобільні шпиталі тощо.

Більше того, обидві країни активно допомагають Україні із реформуванням Збройних сил і досягненням сумісності із військами НАТО. Цього року уряд Канади продовжив ще на два роки військову тренувальну місію UNIFIER, яка передбачає постійне навчання канадськими інструкторам українських солдат та офіцерів. У рамках попередньої операції UNIFIER канадські інструктори провели 140 навчальних курсів для понад 5580 українських військових.

Цього року американські та канадські військові навіть узяли участь у параді до Дня незалежності України, щоб показати свою підтримку.

Економічні зв’язки

1 серпня цього року запрацювала Угода про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою, завдяки якій країни сподіваються активізувати двосторонню торгівлю в сільськогосподарській, інформаційно-технологічній, енергетичній та авіакосмічній сферах. Першим інвестором, що скористався перевагами ЗВТ, стала енергетична компанія TIU-Канада, яка розпочала будівництво сонячної електростанції у Нікополі. Після зустрічі Порошенка з Трюдо умови ЗВТ щодо послуг та інвестицій можуть бути розширені.

Також цього літа у рамках канадсько-українського проекту підтримки торгівлі та інвестицій CUTIS стартувала програма заохочення українських експортерів «U CAN Export». Вона поширюється на виробників ІТ-послуг, одягу, взуття, меблів, шоколаду та кондитерських виробів. У порівнянні з минулим роком у першому півріччі 2017 року експорт до Канади зріс на 68%.

Водночас український експорт до США за перше півріччя 2017 року збільшився у 2,5 рази відносно минулого року, а товарообіг сягнув 2 млрд дол. Щодо імпорту, то у вересні до України прибула перша партія вугілля із США, яка має допомогти нашій державі в енергонезалежності від Росії.

Сьогодні Україна є лідером за інвестиційною привабливістю для американських компаній. І під час зустрічі з українською делегацією Дональд Трамп це підтвердив:  «Компанії зараз йдуть до України дуже рішуче. Вони бачать там величезний потенціал».

Як зазначають політологи, попри чималі зусилля Кремля посварити Україну з її північно-атлантичними друзями, США і Канада залишаються стратегічними партнерами України, як у безпековому, так і в економічному та суспільно-політичному вимірах. І завдяки майбутньому головуванню в G7 Канада може зіграти дуже важливу роль у забезпеченні миру та стабільності в Україні та Європі.

Санкції та енергетичні домовленості у Вашингтоні

Візит української делегації до США був позначений вагомою подією у геополітиці. У день зустрічі із Порошенком Трамп підписав нові санкції проти Російської Федерації через її агресію щодо України. Вашингтон укотре запевнив українських представників у підтримці незалежності, суверенітету і територіальної цілісності нашої держави.

Речник Білого дому Шон Спайсер наголосив, що «одна з причин, чому запроваджені санкції, полягає у тому, що до того часу, поки вони (російські військові, – ред.) не підуть зі сходу України, ми збираємося і надалі зберігати санкції стосовно Росії. Ми вважаємо, що це частина України, і з цієї причини ці санкції зберігатимуться».

Більшість політичних аналітиків позитивно оцінили візит Порошенка до США. Неабияке значення мали особисті контакти українського глави держави з різними представниками верхівки США, які заклали підвалини для змістовної співпраці у майбутньому, вважає політолог Олексій Гарань. Під час цих зустрічей глибше обговорювалися питання оборонних угод між Україною та США, зокрема щодо військово-технічної співпраці та оборонних закупівель, а також співпраці у сфері енергетики.

Александр Вершбоу, екс-заступник генерального секретаря НАТО, також вважає зустріч українського та американського лідерів обнадійливою, особливо щодо перспективи наданнякраїні летальної зброї.

«Думаю, відбудеться серйозний перегляд ставлення до прохання президента Порошенка про військову допомогу. Думаю, міністр оборони Меттіс був проінструктований президентом Трампом особисто взяти під контроль це питання і почати переговори про конкретні кроки. Україна, звичайно ж, здатна захистити себе, але посилення військової допомоги допомогло б у переговорах – показало б Москві, що час не на її боці. І краще виконати Мінські угоди прямо зараз, ніж відкладати, відкладати і відкладати», – зазначив Вершбоу і додав, що позитивним сигналом є і візит Порошенка до США раніше за Путіна.

Аби продовжити розпочаті у Вашингтоні перемовини, незабаром до Києва прибуде Держсекретар США Рекс Тіллерсон. Також у липні очікуються візити надзвичайно важливих у безпековому питанні осіб – Генсека ООН Антоніо Гуттереша та Генсека НАТО Єнса Столтенберга.

Перемовини у сфері енергетики вже дали конкретні результати. Так, Україна домовилася про постачання 2 млн тонн вугілля з Пенсильванії, а також про збільшення частки американського ядерного палива в Україні. У серпні міністр енергетики США Рік Перрі приїде до України, щоб закріпити ці домовленості.

Завершальна крапка в Угоді про асоціацію України з ЄС

Так само, як і США, Європа зустріла українську делегацію продовженням ще на півроку санкцій проти РФ та анексованого Криму через невиконання міжнародних зобов’язань і порушення міжнародного правопорядку.

«Погодили. ЄС подовжить економічні санкції проти Росії через брак з їхнього боку виконання мінських угод», – заявив президент Європейської Ради Дональд Туск 22 червня. Нові санкції триватимуть до 31 січня 2018 року.

Тема санкцій проти РФ в рамках Мінських угод та перспективи вирішення ситуації на Донбасі були також темою зустрічі українського Президента із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель.

Головною подією у Брюсселі стало юридичне завершення оформлення Угоди про асоціацію з ЄС. Після отримання безвізу з ЄС у червні цього року довгоочікувана ратифікація Угоди Нідерландами стала ще одним досягненням української дипломатії. 1 вересня ця стратегічна Угода офіційно набуде чинності.

Тим часом питання двосторонньої співпраці будуть у центрі уваги саміту Україна-ЄС, що відбудеться у Києві 12-13 липня.

«Формула Макрона» для миру на Донбасі

На зустріч із Еммануелем Макроном Петро Порошенко прибув уже заручившись підтримкою США та ЄС. У Парижі знову говорили про безпекові питання та співпрацю в енергетичній сфері. Також Порошенко запропонував залучити французьких інвесторів до переробки сміття та агропромислового комплексу в Україні. Однак найголовнішою темою було перезавантаження мінського процесу.

Французький лідер запропонував  переглянути «нормандський формат» задля досягнення миру на Донбасі. При цьому, він чітко вказав, хто є агресором у конфлікті в Україні.

«Треба розуміти, що агресія походить з Росії, тобто агресором є не Україна. Також ми визнаємо анексію Криму, що вона є незаконною. Ми знаємо, хто розв’язав війну. Ми повинні з цього вийти в рамках угод, яких було досягнуто», – зазначив Еммануель Макрон, додавши, що сподівається на підтримку Ангели Меркель у цій позиції.

У свою чергу український Президент схвально відгукнувся про «формулу Макрона», яка передбачає відведення військових сил і зброї, допуск міжнародних спостерігачів на всі точки і звільнення заручників.

«Мені дуже подобається підхід пана президента, орієнтований на результат, конкретний, практичний і без зайвих розмов. Наші домовленості, що ми покладемо на папір проекти можливих рішень Нормандського формату, можливо, вони будуть називатися «формула Макрона», але ми зможемо пред’явити суспільству план досягнення миру і деокупації сходу України», – заявив Президент України.

За словами французького президента, зустріч лідерів країн «нормандського формату» (Україна, Росія, Франція, Німеччина) може відбутися на початку липня.

Нові санкції проти РФ

Американська сторона позитивно оцінила зустріч двох глав держав. Адміністрація Порошенка у свою чергу заявила, що США підтвердили підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також боротьбу нашої держави за свободу і демократію. Одним із сигналів такої підтримки стало розширення санкційного списку проти Росії через агресію щодо України. Документ Трамп підписав у день візиту Порошенка.

«Це надзвичайно важливо і невипадково, що саме під час перебування української делегації Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції», – підкреслив Президент України за підсумками зустрічі з американським лідером.

Речник Білого дому Шон Спайсер також підтвердив, що санкції проти РФ зберігатимуться, доки вона не виведе свої війська і бойовиків із Донбасу. У відповідь на питання про візит українського Президента і позицію Трампа щодо того, чи Росія повинна покинути схід України і чи є вона агресором у конфлікті на Донбасі, Спайсер відповів ствердно. «Я вважаю, що ми дали чітко зрозуміти, що так, очевидно», – підсумував речник Білого дому.

За словами Порошенка, під час переговорів обговорювались два блоки питань: мирне врегулювання конфлікту на Донбасі (Мінський процес) і взаємодія у впровадженні реформ в економічній сфері.

Аналітики побачили у зустрічі Порошенка і Тампа чіткий сигнал світові, що новий господар Овального кабінету не змінюватиме попередньої політики підтримки Києва і не зближуватиметься з Росією коштом України. На думку співдиректора програми Атлантичної ради «Україна в Європі» Адріана Каратницького, таким чином Трамп намагається відбілитись від закидів у «проросійських сентиментах».

«Той факт, що зустріч Дональда Трампа із Петром Порошенком передує зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним – це тріумф української дипломатії», – переконаний експерт.

Американське вугілля та військова співпраця

Як розповіли в Адміністрації Президента, за 36 годин відбулися зустрічі з ключовими гравцями верхівки США – Віце-президентом США Майклом Пенсом, Державним секретарем Рексом Тіллерсоном, Міністром оборони Джеймсом Меттісом, Міністром торгівлі Вілбуром Россом та Міністром енергетики Ріком Перрі.

За результатами перемовин Україна очікує візити кількох ключових членів нової адміністрації президента США, а також декількох міністрів. Мета цих візитів – угоди про співпрацю між Україною та США.

«Будуть підписані дуже важливі угоди. В тому числі і угоди із оборонного співробітництва, включаючи угоду про оборонні закупівлі і угоду про військово-технічну співпрацю», – прокоментував Петро Порошенко.

Між іншим, голова Верховної Ради Андрій Парубій анонсував також можливу безпекову угоду із США. За її умовами країни будуть проводити  спільні військові операції, науково-технічні розробки, а також США можуть розмістити свої військові резерви на території нашої держави. Він зазначив, що така угода також передбачає прерогативу у наданні оборонної летальної зброї.

Крім того, під час зустрічей у США українська делегація погодила активізацію співпраці з питань енергетичної безпеки та ядерної енергетики, зокрема щодо будівництва заводу зберігання ядерних відходів. Також сторони домовилися про закупівлю вугілля із Луїзіани, яке має компенсувати втрату шахт на окупованих Росією територій Донбасу. Усе це, як зауважують експерти, дозволить позбутися енергетичної залежності від Росії.

Також керівництву США був переданий лист від родичів українських заручників, які незаконно утримуються у в’язницях на окупованих територіях та в Росії.

Серед інших важливих зустрічей у США слід також згадати перемовини Порошенка із президентом групи Світового банку Джимом Йонгом Кімом та директоркою-розпорядницею МВФ Крістін Лагард. Під час обох зустрічей порушувалося питання фінансування програми реформ в Україні.

Вірогідно, майбутні українсько-американські дискусії точитимуться довкола впровадження реформ в Україні, військової співпраці та ширшого залучення Америки до припинення російської агресії в Україні.