Літні Олімпійські ігри: який рівень українських спортсменів?

3 золоті медалі, 5 срібних та 4 бронзові, 22 місце України у медальному заліку Олімпійських ігор в Парижі  — не найкращий результат в українській історії. Найбільшого успіху країна досягла на літній Олімпіаді в Атланті у 1996 році  — тоді Володимир Кличко, Лілія Подкопаєва та інші спортсмени-українці привезли додому 9 місце: 9 золотих, 2 срібних та 12 бронзових нагород. Найбільш провальними стали літні Ігри 2020 року — 44 місце та лише одне “золото” спортсмена-депутата Жана Беленюка у греко-римській боротьбі. Проте, враховуючи, що до Олімпіади-2024 усі спортсмени готувалися в умовах повномасштабної війни, — 22 місце є справжнім здобутком. 

Перемоги України на Олімпіаді-2024

Найбільш приголомшливого успіху на Олімпійських іграх в Парижі досягла легкоатлетка Ярослава Магучіх. У стрибках у висоту наша спортсменка взяла “золото”, показавши результат в 2,0 метра. Цей результат був очікуваним, адже на початку липня цього року Магучіх побила світовий рекорд, який тримався 36 років — 2,10 м. Олександр Хижняк завоював золоту медаль у боксі в категорії до 80 кг, чим вкотре довів, що українці в боксі — грізна сила. Третє “золото” здобули наші шаблістки: у командному заліку Ольга Харлан, Аліна Комащук, Олена Краватська та Юлія Бакастова показали кращий результат, ніж суперниці.

Срібні нагороди Україні принесли Сергій Куліш у стрільбі з гвинтівки на дистанцію 50 метрів, Ілля Ковтун у спортивній гімнастиці — у дисципліні “паралельні бруси”, Парвіз Насібов — у греко-римській боротьбі (у вазі до 67 кг), Ірина Коляденко у жіночій боротьбі (до 62 кг), а також Анастасія Лузан та Анастасія Рибачок у веслуванні на каное-двійках на дистанції 500 метрів.

Бронзові нагороди для України здобули шаблістка Ольга Харлан в індивідуальному заліку, яка за підсумками Ігор-2024 стала найтитулованішою українською олімпійською чемпіонкою з шістьма медалями, Михайло Кохан у метанні молота, Ірина Геращенко у стрибках у висоту та Жан Беленюк у греко-римській боротьбі (до 87 кг). Для Беленюка ця медаль та поєдинок за третє місце стали останніми — одразу по завершенні виступу він заявив про завершення спортивної кар’єри.

Футбольні прикрощі паризької Олімпіади 

Молодіжна збірна України з футболу вперше в історії кваліфікувалася на Олімпіаду, вийшовши у півфінал Євро-2023. Однак виступи українських футболістів вдалими не назвеш. Наша команда не подолала груповий етап, одержавши одну перемогу над збірною Марокко (2-1) та програвши Іраку (1-2) та Аргентині (0-2). Основною причиною провалу є слабкий склад збірної: оскільки олімпійські змагання не проходять під егідою ФІФА та УЄФА, футбольні клуби мали право відмовитись відпускати своїх гравців. Через це у складі збірної не було головних молодих зірок — Михайла Мудрика з лондонського “Челсі”, Іллі Заварного з англійського “Борнмута” чи Георгія Судакова з донецького “Шахтаря”. Водночас, суперники українців змогли залучити зіркових гравців. Приміром, за молодіжну збірну Аргентини на Олімпіаді зіграв нападник чемпіонів Англії “Манчестер Сіті” Хуліан Альварес та досвідчений центральний захисник Ніклас Отаменді. Втім, їм це не допомогло: найсильнішою збірною виявилась Іспанія. Щодо України — перший млинець виявився гливким. Але є усі підстави припускати, що наступні виступи нашої збірної будуть більш вдалими.

Суперники та арени

Українська збірна, яку тренує Андрій Шевченко, зіграє три матчі у груповому етапі. Перший відбудеться 14 червня в Амстердамі на «Йоган Кройф арені». Синьо-жовті зустрінуться із національною командою Нідерландів. Нідерландці є дуже серйозними суперниками, однак спортивні оглядачі прогнозують українцям досить високі шанси на успіх.

Друга гра українців відбудеться 18 червня у Бухаресті. Підопічні Андрія Шевченка вийдуть на поле проти переможця плей-офф групи A або D. Суперником України може стати Румунія або ж Косово, Білорусь, Грузія чи Північна Македонія. Результати плей-офф українська збірна, як і вболівальники, дізнаються у березні. А наразі точно відомо, що 22 червня у Бухаресті синьо-жовті зіграють із австрійцями.

Головний тренер українців Андрій Шевченко пророкує своїй команді високі шанси на вихід із групи.

«Усе буде залежати, в якому стані наші гравці підійдуть до чемпіонату Європи. Найголовніше – щоб не було травм», – наголосив тренер.

Тренувальна база і товариські матчі

За інформацією Української асоціації футболу, наша збірна готуватиметься до матчів Євро-2020 у Бухаресті. Як розповів президент УАФ Андрій Павелко, організація розглядала варіанти розміщення в Амстердамі, Будапешті, Мюнхені, однак, зрештою, зупинилась на Бухаресті.

«У нас була певна перевага, тому що ми ще до жеребкування точно знали, в якій групі гратимемо. Тому й забронювали варіант, який сподобався, раніше за опонентів», – зазначив Павелко і додав, що на готель, у якому житиме українська команда, також претендувала збірна Австрії.

За словами президента УАФ, у Бухаресті планується також відкрити фан-посольство, у якому вболівальники зможуть отримати відповіді на будь-які питання.

У рамках підготовки до групового турніру українці також традиційно зіграють товариські матчі. У березні наша команда зустрінеться із збірними Франції (27 березня, Сен-Дені) та Польщі (31 березня, Хожув). А 26 травня зіграє зі збірною Кіпру.

Квитки

Продаж квитків на Євро-2020 розпочався влітку 2019 року. Оскільки охочих відвідати  чемпіонат було набагато більше, ніж квитків, УЄФА влаштувала електронну лотерею. Втім,  шанс придбати квитки ще є. У березні УЄФА дозволить тим, хто вже придбав квитки, їх перепродати. Перепродаж відбуватиметься на офіційному сайті euro2020.com/tickets. І щоб купити квиток, спочатку потрібно зареєструватись на вебпорталі.

Ціни на матчі залежать від раунду змагань, місць проведення і сектору на стадіоні.  Так, квитки на 1/8 фіналу в Баку, Будапешті та Бухаресті коштують 30, 75 і 125 євро, в  інших містах – 50, 125 і 185 євро. На матчі 1/4 фіналу – від 75 до 225 євро. На півфінал – від 195 до 595 євро. Найдорожчі квитки на фінал – від 295 до 945 євро.

Організатори закликають вболівальників бути уважними, щоб не стати жертвами шахраїв. І наголошують, що купити квитки з рук неможливо. Варто також пам’ятати, що УЄФА не видає копії паперових квитків. Тому якщо власник квитка загубить його чи пошкодить, то вже ніяк не зможе потрапити на гру.

Дорога і житло

Поєдинки в рамках Євро-2020 прийматимуть 12 міст у 12 різних країнах: Азербайджані, Англії, Угорщині, Німеччині, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Нідерландах, Росії, Румунії та Шотландії.

Для вболівальників, які планують відвідати матчі синьо-жовтих, уже варто подбати про житло. Адже ближче до дат готелі й апартаменти коштуватимуть набагато дорожче. Наразі можна знайти варіанти проживання в Амстердамі від 1,5 тис. грн за ніч, а в Бухаресті – від 500 грн.

З України до Амстердама можна добратись різними шляхами: автомобілем, автобусом чи літаком. Найзручніший і найшвидший – прямий авіапереліт, однак він – і найдорожчий. Щоб потрапити на гру українців 14 червня, доведеться заплатити від 20 тис. грн за квиток в обидва боки. Автобус обійдеться приблизно у 6 тис. грн, але дорога до Амстердама займе півтори доби.

Доїхати до Бухареста можна також автомобілем або автобусом за 1200 грн. Літаком вийде швидше, але дорожче. Залежно від дати та рейсу ціни на квитки коливаються від 6 тис. грн.

Груповий етап Євро-2020 завершиться 24 червня. До 1/8 фіналу вийдуть дві найкращі команди і чотири третіх місця. Щоб заохотити українських гравців, УАФ вже пообіцяла виплатити рекордні преміальні для членів збірної. Втім, для фанатів українські футболісти уже є переможцями.

Вихід збірної на Євро 2020

Цього року українська збірна з футболу дострокова вийшла до фінальної частини  Чемпіонату Європи. Кваліфікація на Євро-2020 стала найуспішнішим відбірковим турніром  в історії України. Наші футболісти показали найкращий результат у своїй групі, здобувши 20 очок. За словами спортивних експертів, такий футбольний підйом не в останню чергу стався завдяки підтримці Української асоціації футболу (УАФ) та наставництва Андрія Шевченка.

Груповий етап Євро-2020 українська збірна розпочне із зустрічі з Нідерландами, що відбудеться 14 червня в Амстердамі. Потім, 18 червня, у Бухаресті синьо-жовті зіграють із переможцем плей-офф Ліги націй. Суперником України може стати Румунія, Грузія, Північна Македонія, Косово чи Білорусь. Завершальний матч у своїй групі українці проведуть 22 червня у Бухаресті, де зустрінуться із австрійцями.

«Готуватися, як завжди, ми будемо в Харкові до чемпіонату Європи. Базуватися команда буде в Бухаресті, вже є попередня домовленість», – розповів президент УАФ Андрій Павелко.

Україна – серед фаворитів букмекерів на чемпіонаті. Наразі вона займає 8 місце у букмекерському рейтингу. На думку спортивних експертів, українці мають потенціал, щоб  здивувати і вибитись у лідери. Суперники також високо оцінюють шанси наших футболістів на Євро.

«Збірна України демонструє відмінну тактичну підготовку і дисципліну. Ця команда справедливо виграла нашу групу, і, думаю, в подальшому буде тільки прогресувати», – вважає тренер збірної Сербії Любиша Тумбаковіч.

U20 – чемпіони світу

Українська «молодіжка» під керівництвом Олександра Петракова довела, що український футбол має перспективне майбутнє. Цього літа юнацька збірна, за яку виступають гравці до 20 років, виборола перемогу у фінальному протистоянні із корейцями. Це вперше в історії українська збірна U-20 стала чемпіоном світу.

«Зараз усе має бути спрямовано на розвиток футболу в нашій країні. Дуже слушний період. Наша збірна показала, що й такі держави, як Україна, можуть вигравати великі форуми», – зазначив голова комітету національних збірних УАФ Мирон Маркевич.

Варто зауважити, що 4 українські гравці, а саме: Андрій Лунін, Сергій Булеца, Юхим Конопля і Валерій Бондар, потрапили у десятку найкращих футболістів чемпіонату за версією ФІФА. «Щільний оборонний блок України в купі з Андрієм Луніним зробили ворота команди недоступною ціллю для суперників», – прокоментували гру українців у ФІФА.

Українські тренери – серед найпрофесійніших

Міжнародна федерація футбольної історії і статистики (IFFHS) внесла двох українських тренерів до списку найкращих наставників національних збірних 2019 року. За підсумками голосування представників 90 країн, Андрій Шевченко, який тренує українську команду, посів восьме місце рейтингу. Загалом він набрав 41 бал, що є рекордом для України. Цікаво, що Шевченко є наймолодшим наставником серед команд, які беруть участь у Євро 2020. На 19 сходинці рейтингу IFFHS розмістився головний тренер цьогорічних чемпіонів U20 Олександр Петраков.

Цього року українці також потрапили до списку найкращих тренерів світу за всю історію футболу. Глобальний фанатський портал 90min.com опублікував рейтинг, до якого потрапили Валерій Лобановський (23 місце) та Віктор Маслов (36 місце).

У виданні зазначили, що Лобановський був першим, хто приділяв велику увагу спортивним науковим дослідженням і дійшов висновку, що у футболі важливіша команда-зірка, аніж окремий гравець.

Дефлімпійська збірна – найкраща в Європі

Цьогоріч найвищий результат показали не лише юнаки, а й українські футболісти із вадами слуху. Українська дефлімпійська збірна стала чемпіоном Європи, поборовши у фіналі Німеччину із рахунком 2:0. Це перше європейське «золото» для наших футболістів із вадами слуху. У 2011 році українці були срібними призерами.

Водночас дефлімпійська збірна з футболу успішно виступає на світових першостях. У 2009 році вона стала чемпіоном Дефлімпійських ігор, обігравши Росію. А в 2013 і 2017 роках завойовувала срібні нагороди.

Київ – господар фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА

У травні 2018 року «Олімпійський» у Києві став ареною для найпрестижнішої клубної події у світі футболу – фіналу Ліги чемпіонів УЄФА 2017-2018. За даними українських прикордонників, на фінал до Києва приїхало понад 300 тисяч іноземних вболівальників. Матч транслювався у більш ніж 200 країнах, охопивши близько 350 мільйонів глядачів. Тож прямі включення із Києва побачили майже у кожному куточку планети.

Цікаво, що для проведення фінального матчу було модернізовано систему безпеки та відеоспостереження на НСК «Олімпійський». Загалом за останні 5 років УАФ оновила футбольну інфраструктуру по всій країні. Лише протягом 2018 року було побудовано 525 нових спортивних майданчиків та 19 полів.

Україна довела, що є надійним футбольним партнером УЄФА, і може не лише показувати якісну гру на полі, а й проводити найбільші спортивні події на високому рівні.

Євро-2020 у новому форматі

Чемпіонат Європи з футболу є найпрестижнішим континентальним змаганням світу, у якому беруть участь національні збірні. Турнір був заснований Спілкою європейських футбольних асоціацій (УЄФА) у 1960 році, і відтоді відбувається щочотири роки, чергуючись із Чемпіонатом світу. Останнє Євро провели у Франції 2016 року, тож наступні фінали пройдуть з 12 червня до 12 липня 2020 року.

Цікаво, що вперше Чемпіонат прийматиме не одна чи дві країни, як це було раніше, а 12 міст по всій Європі. Цей унікальний формат запропонував у 2012 році тодішній президент УЄФА Мішель Платіні. На думку організаторів, таким чином змагання зможуть об’єднати Європу, запалюючи футбольним духом вболівальників різних країн.

«Ми раді можливості довірити проведення Євро-2020 такій кількості країн і міст. Побачити, як футбол слугує об’єднуючим мостом для націй. І ще більше наблизити турнір до вболівальників, які є життєвою силої цієї гри», – наголосив чинний президент УЄФА Александер Чеферін.

Як зазначають спортивні оглядачі, організація матчів у різних країнах означає, що прибутки від спортивних туристів підуть не в одну казну, а наповнять бюджети різних країн.

Цього року за участь у Чемпіонаті змагалися 55 збірних у 10 групах. За результатами відбіркових матчів у фінал вийшли 20 команд, які зайняли перші та другі місця у своїх дивізіонах. Зокрема, це Італія, Бельгія, Англія, Іспанія  та Україна, які потрапили до першого кошика. Також до  Євро-2020 вийшли Німеччина, Франція, Польща, Швейцарія, Хорватія, Нідерланди, Росія, Португалія, Туреччина, Данія, Австрія, Швеція, Чехія, Уельс і Фінляндія.

Ще 4 команди будуть обрані серед 16 аутсайдерів попередніх відборів за результатами матчів Ліги націй УЄФА у березні 2020 року. Це так звані матчі «плей-офф». Найкраща команда з кожної ліги (A, B, C, D) поїде на Євро-2020. За словами експертів, ця система дає шанс вийти до Чемпіонату навіть тим командам, які ніколи туди не потрапляють. Всього у фіналах зіткнуться 24 збірні.

Українська путівка на Євро

Збірна України, якою керує Українська асоціація футболу, достроково виграла путівку на Чемпіонат Європи, зайнявши перше місце у своїй групі. Вихід у фінальну частину українцям забезпечила перемога над чинними чемпіонами Європи – Португалією. Матч відбувся 14 жовтня і закінчився рахунком 2:1 на користь підопічних Андрія Шевченка.

Одразу після перемоги синьо-жовтих очільник Української асоціації футболу Андрій Павелко пообіцяв гравцям збірної премії за вихід на Євро-2020 і назвав спортсменів героями.  «Геній гравців на полі і тренерський геній Андрія Шевченка створили формулу цієї перемоги і успішної кваліфікації загалом! Українська футбольна машина творить диво! Вітаю вболівальників, команду, футболістів і тренерський штаб збірної! Ви наші герої і гордість мільйонів українців по всьому світу!» – написав Павелко на своїй сторінці у Фейсбуку.

Загалом українська збірна зіграла вісім поєдинків у відборах, пропустивши лише 4 м’ячі. Із таким яскравим результатом українці посіли четверте місце у рейтингу команд із найсильнішим захистом. Крім Португалії, синьо-жовті змагались із Люксембургом, Сербією і Литвою. Двічі збірна України зіграла із суперниками в нічию і шість разів – тріумфувала.

За результатами жеребкування, що відбулося  30 листопада, у груповому турнірі  фінальної частини Чемпіонату Європи Україна зустрінеться із командами Нідерландів, Австрії та переможцями плеф-офф матчів Ліги націй . Багато експертів вважають, що такий жереб є доволі сприятливим, водночас відзначаючи, що успіхи збірних всіх рівнів протягом останніх років – пряма заслуга Української асоціації футболу та її керівництва.

Сьогодні наша національна команда з футболу посідає 22 місце у рейтингу футбольних збірних світу, а Андрій Шевченко входить у десятку найкращих тренерів світу. Тож експерти прогнозують українським футболістам досить успішну гру.

Шлях бійців на «Ігри Нескорених»

«Ігри Нескорених» були засновані принцом Гаррі 2014 року. Відтоді масштабна подія збирає на спортивних майданчиках сотні ветеранів-спортсменів із країн НАТО та партнерів Альянсу у 12 дисциплінах. Усі вони пережили важкі травми, серйозні поранення після бою, а також тривале відновлення в госпіталях. Однак усім їм вдалося підвестися з лікарняних ліжок і повернутися до активного життя завдяки постійним тренуваням. Своїм прикладом воїни демонструють, наскільки важливий для реабілітації після війни саме спорт.

Цього року 15 українців вийшли на спортивні майданчики разом із представниками США, Великої Британії, Канади, Німеччини та ще 13 країн. Українські ветерани виступали у 6 дисциплінах: плаванні, велоспорті, легкій атлетиці, пауерліфтингу, стрільбі з лука і веслуванні на тренажерах. Кожен із них пройшов національний відбір з-поміж майже 200 учасників, і для декого потрапляння у команду стало справжньою несподіванкою. Наприклад, для Олександра Гавриленка, який не йняв віри, коли опинився в переліку найсильніших.

До війни чернігівець працював у поліції, на фронт пішов добровольцем. Чотири ротації в зону АТО, осколкові поранення спини та шиї, а також мінно-вибухова травма – так минули для нього два роки служби. Лікуватись довелося місяць, а от повернутися до звичайного життя чоловіку допоміг спорт. Як і для інших учасників, «Ігри Нескорених» стали для нього мрією та метою, яка примушувала рухатися вперед та відновлюватися після травм. Тепер він радить усім людям з інвалідністю не опускати руки та займатися фізичними вправами. Успіх такої реабілітації боєць доводить демонстрацією золотої медалі в категорії «пауерліфтинг».

 «Ігри» як шанс на нове життя

Одне із головних завдань «Ігор» – відновити віру травмованих бійців у себе, адже кожен з них є насправді носієм унікальних вмінь та навичок.

Так учасниця змагань Майя Москвич з Луцька відкрила для себе стрільбу з лука. Тепер вона новачок у цьому спорті, хоча не новачок у кульовій стрільбі.

«Коли я наважилася взяти участь у змаганнях і почала ходити на тренування, мені стало дуже цікаво. Це стало своєрідною реабілітацією. «Ігри нескорених» – це для мене можливість почати нове життя після війни», – розповідає спортсменка.

Тим часом капітан української збірної, 48-річний киянин Сергій Ільницький, своїм прикладом доводить, що труднощі лише спонукають до більших перемог – у  Сіднеї він виборов золоту медаль з веслування на тренажерах.

Полковник у відставці  пішов добровольцем на Донбас услід за своїм 22-річним сином. «На той час це була місія кожного справжнього чоловіка – піти на фронт», – пояснює Сергій. На війні він отримав закриту черепно-мозкову травму та численні травми обличчя внаслідок контузії, яка врешті спричинили інвалідність. Однак це не завадило повернутись до активних занять спортом.

 «Ігри Нескорених» у Києві?

Цього року українська команда завоювала 7 золотих, 10 срібних і 3 бронзові медалі. За кожен успіх наших спортсменів вболівала вся країна з Президентом на чолі. Глава держави особисто вітав учасників із нагородами.

«Майя Москвич, Сергій Шимчак та Андрій Усач вибороли золото у командному заліку стрільби з лука. Неймовірно, але для Майї – це вже друге золото після перемоги в особистому заліку», – написав Порошенко на своїй сторінці у Facebook. – Також вітаю зі срібними медалями лучника Олександра Зозуляка та Юрія Дмитренка, який здобув нагороду у штовханні ядра. Надзвичайно гордий за вас! Дякую, що прославляєте Україну».

В Адміністрації Президента переконані, що високі досягнення наших спортсменів дають усі підстави для заявки на проведення «Ігор нескорених» у столиці України. І глава держави вже говорив про можливість проведення їх у Києві.

Організація спортивної події для ветеранів із країн НАТО та держав-партнерів Альянсу в українському місті може стати ще однією можливістю звернути увагу світу  на російську агресію. Політичні оглядачі зауважують, що це вкотре продемонструє Кремлю: Україну підтримує вся цивілізована спільнота. Крім того, переконані експерти, це зверне увагу соціуму на проблеми військових та важливість спорту для відновлення після травм війни.

У травні глава держави підписав указ про розвиток спортивної реабілітації учасників бойових дій. Уже покладено початок розвитку широкої мережі спортивних залів, щоб підтримувати рівень українських учасників, а також допомагати іншим пораненим військовим. Для спортивної реабілітації ветерани також отримуватимуть спеціальні протези та обладнання. Досягнення українців на «Іграх» підтвердили, що спорт є дієвим для відновлення військових після воєнних травм – як фізичних, так і психологічних.

Спорт як мотивація

У середині травня 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав указ про розвиток спортивної реабілітації учасників бойових дій. Лікарі та психологи, які працюють із військовими, радо зустріли цю новину. Адже досвід інших країн, зокрема США, показав, що заняття спортом є надзвичайно важливими не лише для фізичної, а й психологічної реабілітації колишніх бійців. А сьогодні, після 4 років військового конфлікту на Донбасі, психологічної адаптації потребують кілька десятків тисяч осіб.

Як стверджують психологи, для успішної та швидкої реабілітації колишнім військовим потрібна «висока мета», і спорт – саме та сфера, де можна ставити конкретні цілі.

«На мою думку, оскільки я сам проходив реабілітацію і сьогодні активно займаюся спортом, взагалі спорт для хлопців, які зазнали поранень і хочуть далі жити активно, – це найбільш ефективно. Так вони проходять як фізичне, так і психологічне відновлення», – впевнений Вадим Свириденко, учасник «Ігор нескорених» (2017) та уповноважений Президента з питань реабілітації учасників АТО.

Як і де займатися?

Президентський указ передбачає розширення мережі спортзалів, доступних для колишніх бійців АТО, та надання їм протезів для заняття спортом.

«Ми розуміємо, наскільки зараз непросто забезпечити інклюзивність спортивної реабілітації в Україні. Тобто створити такі умови, за яких кожен поранений військовослужбовець мав би можливість безкоштовно займатись спортом під наглядом лікарів та тренерів, – зазначив глава держави. – Тренування на місцях, поїздки на тестування та змагання, медичне забезпечення потребують мобілізації зусиль усіх органів виконавчої влади, органів місцевої влади, українського парламенту, українського уряду».

На переконання фахівців, кожна область може знайти можливості для тренування чи спортивного відпочинку ветеранів. Так, цієї зими військові відпочивали у реабілітаційному центрі Навчально-спортивної бази зимових видів спорту МОУ «Тисовець» на Львівщині. А нещодавно МОУ отримало санаторій в Одеській області, який можна задіяти для спортивної реабілітації військових. Більше того, до ініціативи долучаються підприємці та громадські організації. Заняття для ветеранів пропонує одна із українських мереж фітнес-центрів. У Житомирі та Черкасах є реабілітаційні центри, засновані «кіборгом» Олегом Кузьміних та його братом.

Нацрада спортивної реабілітації

Щоб організовувати на державному рівні спортивні заходи для ветеранів, які втратили кінцівки, отримали поранення та контузії, Вадим Свириденко заснував Національну раду спортивної реабілітації захисників України. До неї належать 5 асоціацій за напрямками: легка атлетика, водні, зимові, ігрові і силові види спорту. Громадська організація вже співпрацює із Федерацією легкої атлетики України та Федерацією футболу України. Угоди передбачають проведення марафонів, національних чемпіонатів з футболу, Кубку Нескорених, чемпіонатів із футзалу, а також підготовку до міжнародних турнірів.

Цього року вже відбувся Кубок Нескорених та національний марафон ветеранів. Також  у столиці була організована регата і змагання зі спортивної риболовлі. Серед планів – міжнародний марафон у Києві разом із Run Ukraine, «Ігри героїв» (змагання з кросфіту та силових вправ), веломарафон у Мукачевому, регата з Києва до Одеси, хокей на санчатах та багато іншого.

Варто зазначити, що спортивне протезування здійснюється за рахунок держави. За словами Вадима Свириденка, участь колишніх бійців АТО в різноманітних міжнародних спортивних проектах стимулювала розвиток протезування в Україні, і наразі українські ветерани можуть отримати якісні вітчизняні протези, виготовлені під контролем зарубіжних фахівців.

Ігри нескорених

Програма розвитку спортивної реабілітації в Україні передбачає також участь ветеранів у міжнародних змаганнях, що їх проводять країни-члени НАТО. Серед таких – «Ігри нескорених» (Invictus Games), засновані британським принцом Гаррі у 2014 році. За словами заступника міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолія Петренка, цей проект поєднує в собі спорт, соціальні питання і психологію, дозволяє адаптуватися і розкрити свій потенціал бійцям, які отримали поранення і пошкодження на полі бою.

Минулого року українці-учасники «Ігор нескорених» вибороли 14 медалей. Цього року уже нова команда також буде змагатися за нагороди у легкій атлетиці, паверліфтингу, плаванні, стрільбі з лука, велоспорті та веслуванні на тренажерах. Зокрема, лучанка Майя Москвич, єдина дівчина в команді, виступатиме у стрільбі з луком.

«Особиста мотивація – це знову відчути, що я щось можу, тому що до війни я була досить впевнена в собі, але після звільнення я відчувала якусь особисту поразку. Я йшла на війну, щоб звільнити території, перемогти ворога, встановити прапор, я три роки служила, їздила на фронт, а повернулася з втраченим здоров’ям, не могла продовжувати службу», – каже Майя.

Також українські військові вже третій рік поспіль братимуть участь у марафоні морської піхоти в США. Захід, який збирає колишніх військових і цивільних із різних країн світу, присвячений пам’яті загиблих військових. У 2016 році разом із піхотинцями бігло четверо українських ветеранів, а цього року до США поїдуть вже 10 учасників з України. У Нацраді спортивної реабілітації захисників України переконані, що за підтримки держави кількість ветеранів-спортсменів щороку зростатиме.

Надбавки, премії, зарплати

На сьогодні олімпійські премії в Україні вищі, ніж у більшості європейських країн. Наші атлети отримають 125 тис. дол. за «золото», 80 тис. дол. за «срібло» та 55 тис. дол. – за «бронзу». Навіть у США ці суми значно менші: за призові місця, здобуті в Південній Кореї, американським спортсменам виплатять 37,5 тис. дол., 22,5 тис. дол. та 15 тис. дол. відповідно. А в деяких країнах, зокрема у Норвегії, Швеції та Великій Британії, для олімпійців взагалі не передбачені преміальні за перемоги.

В Україні на великі гонорари можуть сподіватися не лише учасники Олімпіад. У 2016 році український уряд вдвічі збільшив премії для призерів чемпіонатів світу та Європи. Так, золота медаль Чемпіонату світу тягне за собою виплату 100 тис. грн, срібна – 70 тис. грн, а бронзова – 50 тис. грн. Раніше атлети одержували 50, 35 та 25 тис. грн відповідно. Зросли винагороди і для переможців Кубка світу, міжнародних юнацьких та юніорських змагань, Всесвітніх ігор, чемпіонатів світу та Європи серед неолімпійських видів спорту.

З цього року українські паралімпійці та дефлімпійці також зможуть розраховувати на вищі призові. Їхній розмір нарешті зрівняється з сумами, які одержають олімпійці.

«Це один із реальних, європейських кроків щодо забезпечення рівності, соціальної справедливості та недискримінації прав і свобод людини з інвалідністю в Україні», – наголосив Міністр молоді та спорту Ігор Жданов.

А от зарплати наших спортсменів важко назвати високими. У профільному міністерстві зазначають, що працюють над їхнім збільшенням. За твердженням Міністра молоді та спорту, базова ставка атлета ще у 2015 році складала 3-5 тис. грн на місяць, наразі суми зросли.

«Штатна зарплата спортсмена складає 12-15 тис. грн на місяць, вони можуть ще отримувати стипендію Президента, від 6 до 12 тисяч на місяць. Може набігати непогано, але треба закріпити цей процес, щоб у мене не було проблем і скарг наших спортсменів щодо низької якості соціально-побутових умов їхнього життя. Зараз ми поставили завдання підняти зарплати провідним спортсменам, їх 100 чоловік, хоча б, щоб вони отримували 1-1,5 тис. дол. на місяць», – розповідає очільник відомства Ігор Жданов.

Наприкінці 2017 року глава держави Петро Порошенко призначив згадані стипендії 55 спортсменам-паралімпійцям і дефлімпійцям та 20 їхнім тренерам. А на початку цього року таке грошове «заохочення» одержали 48 спортсменів та 42 тренери з олімпійських видів спорту.

Без баз, але з держпідтримкою

Щоб показувати високі результати на престижних міжнародних змаганнях, спортсмени потребують олімпійських баз та центрів для тренувань. За словами українських чемпіонів, в Україні небагато таких місць.

«Якщо порівнювати, наприклад, цілі – просто тренуватися або тренуватися, щоб розраховувати на медалі вищих категорій – то, звичайно, мають бути відповідні умови. У нас, на жаль, їх немає», – зазначає олімпійський чемпіон 2016 року, гімнаст Олег Верняєв.

Держава успадкувала спортивну інфраструктуру ще з Союзу, яка за роки суттєво застаріла і потребує значних фінансових вливань та побудови нових об’єктів. Але, за словами експертів, це не входить до переліку нагальних державних завдань через серйозніші виклики, з якими Україна зіткнулася за останні 4 роки.

«Країна, яка воює, не може повноцінно фінансувати спорт. Також ментально зміщене коло зацікавлень і головних пріоритетів, спорт не є чимось основним», – пояснює спортивний експерт та оглядач Дмитро Лазуткін.

Тому нерідко українці змушені тренуватися за кордоном. Зокрема Олександр Абраменко відпрацьовував елементи своєї програми у Фінляндії. Компенсувати відсутність умов в Україні влада намагається державною підтримкою, щоб забезпечити спортсменам можливість відточувати навички на зборах в Європі та інших країнах.

«Ми нічого не потребуємо. І їздимо на ті збори, які заплановані. Фінансування з боку міністерства йде у повному обсязі», – ділиться досвідом Абраменко.

Втім, попри непрості умови, розвиток спортивної інфраструктури все ж відбувається. Лише минулого року було створено два державних центри олімпійської підготовки з легкої атлетики в Сумській та Волинській областях, а в Миколаєві побудували новий корпус спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву з фехтування. В уряді зазначають, що завдяки децентралізації громади можуть активно впливати на ситуацію. За інформацією Міністерства молоді та спорту, в 2017 році в регіонах було профінансовано 84 спортивні проекти на суму 374 млн грн. Кошти надходили через Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР).

«Це понад 10% від усього обсягу фінансування ДФРР. Ми вперше маємо такий показник розбудови спортивної інфраструктури у регіонах», – наголосив Віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.

За словами голови Національного Олімпійського комітету Сергія Бубки, українські спортсмени вже активно готуються до літньої Олімпіади, яка відбудеться в 2020 році в Токіо. Комітет разом із Мінмолодьспорту визначили 19 пріоритетних видів спорту, які отримають максимальну державну підтримку та фінансування протягом наступних двох років. Експерти сподіваються, що це принесе очікувані результати, і наші атлети зможуть завоювати більше нагород, ніж на попередніх іграх.