Подробиці підтримки

12 березня Володимир Зеленський доручив підготувати кілька програм підтримки для українців. Зокрема, йдеться про соцвиплати у розмірі 1500 гривень, які отримають щонайменше 13 мільйонів українців. “Кошти мають надійти людям без будь-якої бюрократії та будуть нараховані автоматично саме тим, чий рівень доходів означає, що підтримка потрібна”, — йдеться на сторінці голови держави.  

Також за словами Президента, Міністерства економіки та енергетики мають підготувати програму підтримки для споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу. Вона має працювати через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне. Володимир Зеленський зазначив, що українці зараз “відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану та скорочення постачання нафти на світовий ринок”. 

15% кешбеку — на дизель, 10% — на бензин

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що уряд вже готує пакет підтримки для людей, які найбільше потребують допомоги через зростання цін на нафтопродукти. “Ця підтримка буде складатися з двох частин. Перша частина — це цільова підтримка соціально вразливим категоріям. Це доплата, яка буде спрямована на підтримку пенсіонерам за віком, отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим, отримувачам базової соцдопомоги, ВПО, сім’ям з дітьми”, — сказала Свириденко.

Кошти надійдуть у квітні й будуть перераховані за наявними механізмами через Укрпошту і банківську систему. Виплати будуть здійснюватися в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики.

Другу частину підтримки, за її словами, становитиме кешбек на пальне. Як зазначила прем’єрка на своїй сторінці у соцмережі, українці зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% — на бензин та 5% — на автогаз.

Паливний кешбек працюватиме до 1 травня на всіх АЗС, які долучаться до програми. Виплати відбуватимуться на базі “Національного кешбеку”, яким вже користуються 9,4 мільйона українців.

Свириденко також заявила, що зниження акцизного податку або ПДВ на пальне не планується. “Я хочу нагадати, що всі податки і збори йдуть в дохідну частину бюджету, з якої фінансується армія. Тому програми, які ми пропонуємо, будуть фінансуватися у межах діючих видатків і тих програм, які є в Мінекономіки і в Мінсоцполітики”, — наголосила прем’єрка.

Куди витратити кешбек

“Кешбек є одним із найефективніших заходів, які розглядали, оскільки програма складається з двох компонентів. По-перше, ми повертатимемо 10-15% залежно від виду палива на картки кешбеку. І далі вони використовуватимуть це на українські товари”, — розповів міністр економіки Олексій Соболев. За його інформацією, 75% коштів, отриманих з кешбеку у лютому пішли на оплату комунальних послуг. Тож на думку міністра, кешбек “дуже цільово” використовується тими людьми, яким ці гроші дійсно потрібні.

“Загальний розмір (нового кешбеку — ред.) ми зараз оцінюємо в приблизно три мільярди гривень. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету Мінекономіки”, — сказав Олексій Соболев.

Гроші з картки “Національний кешбек” можна витратити на комунальні та поштові послуги, благодійність, підтримку ЗСУ, харчі, ліки, книги та іншу друковану продукцію українського виробництва.

Критика ініціативи

Втім, новація викликала критику частини економістів та політиків. Зокрема, за підрахунками народного депутата Ярослава Железняка, в Україні щомісяця споживають сотні мільйонів літрів пального, тому компенсації можуть коштувати державі мільярди гривень. “Тобто на “єБачок” треба буде 5,26 млрд грн на місяць. Відповідно, до травня це десь — 10,5 млрд грн з Бюджету… Тобто 19,5 (роздача 1500 грн) + 10 (кешбек) + 10,5 (єБачок) = 40 млрд грн. Це ми для військових, які отримують мінімалку могли б до кінця року зарплату в два рази збільшити”, — написав він у своєму Telegram-каналі.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що така компенсація фактично означатиме субсидування пального для всіх автомобілістів, незалежно від рівня їхніх доходів. “Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія”, — зазначив він на своїй сторінці у соцмережі.

З Вишлінським солідарний і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він зазначає, що розмір компенсації залежатиме від обсягів споживання пального. “Це означатиме, що ті, хто більше потерпають від здорожчання пального, матимуть меншу компенсацію за це”, — сказав він в ефірі Київ24. 

Пенсії та соціальні виплати

Уже з початку місяця на 10 мільйонів українців очікує індексація пенсій. Мінімальна сума, на яку можуть зрости виплати, 100 гривень. Максимальна — 2 595 гривень.

Підвищення отримають такі категорії пенсіонерів: учасники загальної системи (державне пенсійне страхування); військові пенсіонери; особи з інвалідністю після Чорнобильської катастрофи; громадяни, які отримують пенсії за особливі заслуги та інші.

Не індексуватимуть пенсії прокурорам та суддям у відставці; тим, хто вже отримує максимальну пенсію 25 950 гривень; пенсіонерам, чиї виплати вже підвищені державою до мінімального гарантованого рівня.

Обіцяє у березні держава і підвищення соціальних виплат родинам загиблих військових. Так, замість 7 800 гривень на кожного непрацездатного члена сімʼї чи дитину виплачуватимуть 12 810 гривень. Для родин із двома і більше членами мінімальна допомога зросте з 6 100 до 10 020 гривень на людину.

Збережуть у березні і доплати для працівників енергетичних компаній, комунальників та залізничників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт. Вони отримуватимуть додаткові 20 тисяч гривень на місяць.

“Національний кешбек”

Певних змін зазнають також умови державної програми “Національний кешбек”. Отримати за нею українці можуть до 3000 гривень на місяць. А витратити їх можна на комунальні послуги, підтримку ЗСУ, благодійність, книги, певні категорії продуктів та медичних засобів. 

Якщо раніше за покупки товарів українського виробництва держава нараховувала фіксовані 10% кешбеку, з 1 березня це зміниться. І кешбек становитиме 5% чи 15%, залежно від категорії товару. Як зазначив у коментарі “Суспільному” радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа, зміни запровадили для підтримки українських виробників. “Ці впроваджені дворівневі кешбеки, за нашою оцінкою, мають зменшити бюджетні витрати і більш ефективно використовувати кошти. Загалом зараз сума кешбеку, яка виплачується на місяць, складає до 600 мільйонів гривень. Відповідно, такий розрахунок йде на весь рік”, — наголосив він. За словами Андрія Телюпи, активно користується “Національним кешбеком” приблизно третина українців. 

Згідно з планами чиновників, мінімальні 5% кешбеку нараховуватимуть за покупки у категоріях товарів, де частка імпорту є меншою за 35%. Наприклад, це хліб, молочні продукти (крім сирів), овочі та фрукти, кондитерські чи аптечні вироби. Натомість, максимальні 15% кешбеку можна буде отримати за придбання товарів, де частка імпорту становить понад 35%. Йдеться про одяг, взуття, косметику, побутову хімію, товари для дому і тварин, канцелярію. 

Заміна купюр

З початку березня з обігу вилучатимуть купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років. Ними не можна буде розрахуватися: магазини, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть ці банкноти для оплати. Водночас, ці купюри можна буде безкоштовно обміняти на монети. Зробити це в усіх банках України можна буде до 26 лютого наступного року.  А певні фінансові установи (“Ощадбанк”, “ПриватБанк”, “Райффайзен Банк” та “ПУМБ”) мінятимуть купюри на монети до 2029 року.

Замінювати купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень на монети держава почала ще кілька років тому. Роблять це, аби підвищити якість готівки в обігу та зменшити державні витрати на обробку, зберігання та транспортування грошей. Термін життя монет, на які замінюють купюри, може сягати 25 років. Водночас, середній термін придатності паперових купюр — чи не вдесятеро менший. 

Прогнози інфляції

У перший місяць весни, за прогнозами експертів, в країні прискориться інфляція. Причин на те називають декілька: зростання сезонних цін на продукти; підняття тарифів мобільними операторами, яке призведе до додаткових витрат на логістику; наближення Великодня.

У коментарі сайту “TSN.ua” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин назвав приблизні суми, на які здорожчає харчування українців. “Для середньостатистичної родини з трьох осіб харчування у березні подорожчає приблизно на 400 гривень без урахування делікатесів і алкоголю. Зокрема, витрати на м’ясо збільшаться на 180 гривень, городина зросте в ціні загалом на 70 гривень, молокопродукти також на 70, яйця — на 30, хліб — на 20, бакалія — на 30 гривень”, — зауважив він.

Подання заяви

Уряд спростив оформлення ключових виплат на дітей. У Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності повідомили, що зміни стосуються допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, виплат із догляду за дитиною до року та програми “єЯсла”.

Відтепер подати документи можна не лише до сервісних центрів Пенсійного фонду України. Заяви прийматимуть також ЦНАПи та уповноважені представники громад.

Оновили і строки звернення. Зокрема, заяву на допомогу по догляду за дитиною до року можна подати протягом трьох місяців після того, як дитині виповниться один рік. За програмою “єЯсла” звернутися можна протягом шести місяців після виходу на роботу на повний день. У такому разі виплата надійде одразу за пів року — від місяця після першого дня народження дитини (але не раніше січня 2026 року) і до досягнення нею трирічного віку.

Зарахування та використання коштів

Змінився і механізм зарахування коштів. Допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами тепер можна отримувати без відкриття спеціального рахунку — достатньо мати звичайний поточний рахунок “Дія.Картки”.

Водночас допомогу по догляду до року та виплати за програмою “єЯсла” перераховуватимуть на картку зі спеціальним режимом використання. У Мінсоцполітики зазначають, що Пенсійний фонд відкриватиме такі рахунки через відділення “Ощадбанку” під час звернення.

Розширили і можливості використання коштів. Держава доповнила перелік категорій товарів і послуг, які можна оплачувати за рахунок цих виплат.

Найближчим часом уряд планує запровадити можливість оформлення цих видів допомоги через застосунок “Дія”. У Мінсоцполітики повідомили, що працюють над проєктом разом із Міністерством цифрової трансформації, однак конкретні строки запуску поки не називають.

Програми допомоги

Із початку року у Мінсоцполітики фіксують зростання звернень щодо дитячих виплат. У відомстві пов’язують це зі змінами у законодавстві.

З 1 січня зросла допомога при народженні дитини. Разова виплата становить 50 000 гривень. У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину окремо. Також передбачено виплати жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами (за відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

За програмою “єЯсла” виплати отримують батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір допомоги становить 8 000 гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 000 гривень. Рівень доходу родини на право отримання підтримки не впливає. Кошти можна спрямувати на оплату приватного дитячого садка, послуг няні або розвивальних гуртків.

Економічні показники

Вже з 1 січня наступного року на майже 10% зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 3328 гривень, а для непрацездатних — 2595 гривень. Відтак, зміниться і низка виплат, орієнтованих на цей показник. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні зросте до 2564 гривень. А от мінімальна зарплата збільшиться з 8000 гривень до 8647 гривень. Через це зростуть, наприклад, виплати одиноким матерям і допомога на дітей під опікою та піклуванням, оскільки їхній розрахунок привʼязаний до прожиткового мінімуму.

Зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні вплине і на розмір податків, насамперед, для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, збільшаться розміри єдиного соціального внеску, єдиних податків для ФОПів 1 та 2 групи і військового збору. 

Чи зростуть тарифи

У новому році передбачено збільшення тарифів на електроенергію. Щоправда, стосуватиметься воно не громадян, а бізнесу. Піднімати ціни планують у два етапи: у січні та у квітні. Попри те, що напряму збільшення тарифів на електрику українських споживачів не стосуватиметься, воно все ж може призвести до зростання цін на вітчизняні товари.

Зміниться і вартість розподілу газу — як для населення, так і для бізнесу. Слід нагадати, що мораторій на підвищення тарифів для українців на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та півроку після його завершення.

Соціальні виплати

З 1 січня 2026 року зросте допомога при народженні дітей. Разова виплата становитиме 50 000 гривень на кожну дитину. Якщо народжені двоє і більше дітей, допомога надаватиметься на кожну дитину окремо. Передбачив уряд також допомогу жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

Розкрили в уряді і подробиці програми “єЯсла”. Чиновники зауважують, що виплати за нею отримуватимуть батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір виплати становитиме 8 тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Рівень доходу батьків на можливість отримати підтримку не впливатиме. Витратити кошти можна буде на приватний дитячий садочок, послуги няні чи розвивальні гуртки. Обовʼязковою умовою буде лише, щоби ці послуги відповідали встановленому Кабміном переліку. Наразі урядовці допрацьовують механізми подачі заяв на цей вид допомоги. Виплати припинятимуть, щойно дитина досягне граничного віку для програми. 

Турбота про здоровʼя

Для українців, старших за 40 років, запрацює програма профілактичних медичних оглядів. Держава виділятиме 2 тисячі гривень на одну людину на рік. За ці кошти можна буде пройти обстеження в державних, комунальних і приватних установах, що відповідають вимогам МОЗ. 

Програма передбачає обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. За потреби, пацієнт отримає електронний рецепт на безкоштовні ліки, а також консультації лікарів, лабораторні та інструментальні дослідження. Урядовці сподіваються, що це допоможе виявляти в українців хвороби на ранній стадії.

Зараховувати допомогу планують на “Дія.Картку”. За місяць після дня народження українцям надходитимуть запрошення на обстеження. Той, хто не користуються застосунком “Дія”, зможе отримати кошти через банки та ЦНАПи.

Перелік закладів, де можна пройти обстеження, Міністерство охорони здоровʼя оприлюднить незабаром. 

Зміни для бізнесу

Деякі зміни з 1 січня стосуватимуться бізнесу. Так, підприємцям, які належать до ФОПів 1-ї групи, а також торговцям, які займаються виїзною торгівлею або реалізують власноруч вирощену продукцію, доведеться забезпечити можливість безготівкової оплати для своїх клієнтів. Йдеться про застосування терміналів для банківських карток, платіжних застосунків або інших електронних інструментів. У разі порушень, державою передбачено штрафи.

У новому році почнуть діяти і змінені правила працевлаштування людей з інвалідністю. Так, роботодавці мають уникати дискримінації українців за цією ознакою. Зокрема, облаштовувати робочі місця, враховуючи “розумне пристосування” для людей з інвалідністю, сприяти з гнучким графіком, зміною тривалості робочого дня чи додатковими перервами, наданням асистента. Оплачувати такі витрати можуть державні установи, що реалізують заходи соціального захисту, за зверненням роботодавця.

Кошти на продукти

З 11 грудня за тисячу гривень “Зимової підтримки” можна купувати продукти харчування. Щоправда, зробити це вдасться не у кожному закладі. Оплата відбувається через спеціальні MCC-коди, які визначають тип торгової точки. Система пропускає лише ті операції, що відповідають переліку певних MCC-кодів. Дізнатися, чи є той чи інший магазин у переліку, можна у Довіднику MCC-кодів України.

Оплата відбудеться у закладах із такими кодами:

• 5411 — супермаркети та бакалійні магазини,
• 5499 — ринки, магазини зі спецасортиментом. 

Першими скористатися коштами зможуть клієнти Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та “Близенько”. Це понад тисяча магазинів по всій Україні, з часом цей перелік обіцяють розширювати. Важливий нюанс — продукти мають бути українського виробництва. Крім того, “Зимова підтримка” не поширюється на алкоголь чи тютюнові вироби.

Окрім продуктів, 1000 грн допомоги можна використовувати на оплату комунальних та поштових послуг, благодійність, медпрепарати та книги.

Комунальні платежі, ліки та донати 

У профільному міністерстві вже навіть підбили перші підсумки, куди українці  спрямували кошти “Зимової підтримки”. “Лідером оплати залишаються житлово-комунальні послуги. Вже близько 4,5 мільйонів людей оплатили комунальні послуги. На другому місці — аптеки та донати”, — розповіла заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Тетяна Кірієнко під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Майже 16 мільйонів заявок

За словами заступниці міністра, українці подали понад 15,8 млн заявок на отримання “зимової тисячі”. Це на 1,8 мільйона більше охочих, ніж минулого року. І вже 15,5 мільйонів громадян отримали кошти. Крім того тривають і виплати 6500 гривень для вразливих категорій громадян. “Станом на 9 грудня понад 340 тисяч людей вже подали заявки на одноразову виплату — 6 500 грн. Держава вже профінансувала допомогу для 117 199 людей. Ці кошти мають цільове призначення – на них можна купити теплий одяг та взуття, ліки та вітаміни. Зробити це можна протягом 180 днів, тобто півроку”, — зазначила Тетяна Кірієнко.

Доки можна витратити кошти

Прийом заявок на отримання 1000 грн “Зимової підтримки” триває до 24 грудня 2025 року. Оформити виплату можна двома способами: онлайн через застосунок “Дія” або у відділенні Укрпошти. Кошти не надаються тим, хто перебуває за межами України або на тимчасово окупованій території. 

“Ми готуємося, щоб всі заявки були задоволені, хоча очікуємо, що цьогоріч кількість заявок (на отримання тисячі — ред) буде більша, ніж минулого року. Але хочу запевнити, що всі заявки будуть виконані і всі отримають свою зимову підтримку”, – сказала Тетяна Кірієнко. 

Отримувачі пенсій і соціальних виплат через Укрпошту, для яких виплату було сформовано автоматично, та ті, хто самостійно оформлював заявку у відділеннях, зможуть витратити тисячу до кінця лютого 2026 року. Використати кошти, які надійшли на картку “Національний кешбек” за заявкою через “Дію”, потрібно до 30 червня 2026 року. Залишки невикористаних коштів повернуться до бюджету.

Програми підтримки

На початку листопада президент Зеленський анонсував пакет програм “Зимова підтримка” для українців. Запрацювати частина цих ініціатив може вже у грудні. Йдеться як про прямі виплати, так і про додаткові можливості для українців. Так, уряд обіцяє зберегти на зиму фіксовані ціни на газ та електрику для побутових споживачів.

Серед прямих виплат для українців передбачено два види підтримки. Перший — одноразова виплата тисячі гривень. Її можна буде витратити зокрема на комунальні платежі, ліки, книги, товари українського виробництва чи донат на Сили оборони або ж волонтерів. Подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня.

І другий — виплата 6500 гривень для певних категорій громадян. Йдеться про виплати для найбільш соціально вразливих українців (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім’ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів). За ці кошти можна буде також придбати одяг, взуття та лікарські засоби.

Також раніше в уряді представили проєкт, що дозволить старшим за 40 років українцям пройти медичні обстеження. Почати реалізовувати його планують вже у січні. А оприлюднити всі деталі урядовці хочуть всередині листопада.

Непрямою допомогою для всіх українців може стати і програма транспортної підтримки “УЗ-3000”. Йдеться про безкоштовні подорожі залізницею у межах трьох тисяч кілометрів. Здійснювати їх можна буде у дні низького попиту, коли залишаються невикупленими 200−250 тисяч квитків.

Скільки коштують ці проєкти

Масштабні плани викликали у суспільстві низку питань до влади, головне з яких: скільки коштуватимуть ці програми? Наразі урядовці вже мають певні очікування щодо витрат.

Зокрема, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін спрогнозував, скільки ж українців можуть скористатися програмами “Зимової підтримки”. За його словами, переважна більшість — близько 10 мільйонів громадян — отримають виплати у 1000 гривень. Тоді, як 660 тисяч українців — можуть подавати заявки на виплату 6500 гривень. Отже, загалом в уряді прогнозують витрати у 14,4 мільярда гривень. Фінансувати ці програми планують в межах наявних коштів державного бюджету, без додаткових витрат.

Не витрачати додаткові кошти на безкоштовні для українців поїздки обіцяє й “Укрзалізниця”. Там наголошують, що держава вже співфінансує роботу компанії через дефіцит між реальною собівартістю квитків і їхньою ціною для пасажирів. Рейси, на які пропонуватимуть квитки, їздитимуть у будь-якому разі. Тож додаткові пасажири, запевняють у компанії, не збільшать вартість цих поїздок. 

Бюджетне питання

Критики програми “Зимова підтримка” наголошують, що вартість нових ініціатив влади може стати тягарем для українського бюджету. 

Як приклад, наводять ситуацію з програмою “Національний кешбек”. Її уряд презентував минулоріч. З одного боку, ідея полягала у підтримці українських товаровиробників. З іншого — у соціальній підтримці громадян. За умовами програми, покупка українських товарів дозволяла учасникам накопичувати кешбек, який можна було витратити на певні категорії товарів. А також оплатити комунальні платежі чи задонатити ці кошти. Втім, наразі виплати за цією програмою затримуються. Як повідомляє видання “Економічна правда”, сталося це через брак грошей. “За даними співрозмовників “ЕП” в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — пише ЗМІ.

За п’ять років Україна витратила понад 40 мільярдів гривень на одноразові виплати громадянам, наголошує видання “NV”. Якщо минулоріч програми зимової підтримки українців профінансували з залишків бюджетних коштів, нині ситуація трохи складніша. За даними співрозмовників “Економічної правди”, знайти гроші можуть у програмах міністерства соціальної політики, але виникнуть юридичні перепони. “Співрозмовник “ЕП”, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну “зимову підтримку” профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. “Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей — “ЕП”). У них є порядки, цільове використання коштів”, — цитує своє джерело ЗМІ. 

Навіть якщо урядовці знайдуть фінансування для раніше озвучених програм “Зимової підтримки”, з однією з них можуть виникнути додаткові складнощі. Йдеться про безкоштовні поїздки від “Укрзалізниці”. За прогнозами, держава не мала би витрачати на них зайві кошти. Втім, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії “Concorde Capital” Олександр Паращій попереджає, що можуть виникнути несподівані для авторів ініціативи збитки. “Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів людей), і вони зроблять дві поїздки “туди-назад” на загальну відстань 2 тисячі кілометрів, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік”, — зазначає експерт.

Скільки ж коштуватиме урядова програма медичного огляду для українців після сорока, та які витрати понесе держава, щоб зафіксувати взимку ціни на газ та електрику, поки навіть не прогнозують.

Зростання виплат

Підвищення одноразової виплати жінкам після народження дитини анонсував ще Денис Шмигаль. Сума має зрости упʼятеро: з 10,3 тисяч гривень до 50 тисяч гривень. Востаннє допомогу при народженні дитини уряд збільшував у 2014 році. Тоді суму щомісячної підтримки визначили на рівні 860 гривень.  

Уряд пропонує також суттєво збільшити щомісячні виплати для батьків. Подбати планують як про підтримку матерів, так і про кошти для дитини. Зокрема, допомога жінкам, які народили дитину, але не мають професійного стажу, зросте з менш, ніж 1 тисячі гривень, до 7 тисяч гривень. “Передбачаємо щомісячні виплати одному з батьків чи опікуну як допомогу для догляду до досягнення дитиною одного року. Розмір виплат окремо визначить уряд”, — заявив Шмигаль. Мінсоцполітики пропонує, щоби сума виплати на дитину сягала 7 тисяч гривень.

Також йдеться про державну підтримку після того, як малюку виповниться рік. За словами урядовців, батьки зможуть обрати, виходити на роботу, чи залишатися вдома з малечею. “Якщо вони оберуть перший варіант, держава щомісячно платитиме 8 тисяч гривень. У разі обрання другого — за мамою або татом збережеться сплата єдиного соціального внеску аж до триріччя малюка”, — зазначив Денис Шмигаль.

Зберегти урядовці обіцяють і програму “Пакунок малюка”. Як і раніше, батьки зможуть обрати, отримати набір необхідних речей для немовляти або грошову компенсацію у понад 7,5 тисяч гривень.

Політика держави

З початку російського повномасштабного вторгнення показник народжуваності у нашій державі суттєво зменшився. Наразі він становить 0,9 дитини на одну жінку. Хоча до 2022-го року цей показник був 1,16. 

На тлі негативних прогнозів щодо демографічної ситуації в Україні уряд раніше розробив “Стратегію демографічного розвитку до 2040 року”. Саме у межах цього плану міністерства соціальної політики, охорони здоровʼя, економіки та освіти і науки — підготували проєкт закону, що передбачає зміну виплат при народженні дитини. Зокрема, у Мінсоцполітики сподіваються, що документ допоможе “створити умови для зростання народжуваності та гармонійного поєднання батьківства з професійною діяльністю”.

До Верховної Ради України проєкт закону подали у липні цього року. Наразі документ проходить всі законодавчі процедури. Голосуватимуть за нього згодом, а от запрацювати зміни мають вже з початку наступного року — цей термін прописано у пояснювальній записці. Відтак, гроші на збільшення виплат буде закладено у наступний бюджет.  

Критика ініціативи

Чи допоможуть запропоновані урядовцями зміни покращити демографічну ситуацію? Критики законопроєкту нагадують, що подібне збільшення виплат у 2005 році призвело до збільшення народжуваності лише протягом трьох років. “Бо коли дійшло до цих трьох років, виявилося, що у нас недостатньо дитячих садків. Діти пішли до школи, яка закінчується о 12:00 і немає групи продовженого дня. Тобто це комплексна ситуація”, — зазначила у коментарі “BBC Україна” голова громадської організації “Соціальна Синергія” Маріанна Онуфрик.

Дехто з експертів висловлює побоювання, що збільшення виплат може призвести до народження дітей “під виплату”. Так, голова Національного офісу дітей і молоді “ДІЙМО” при Міністерстві соціальної політики України Кирило Невдоха зазначає, що в Україні щороку тисячі дітей втрачають батьківське піклування через складні життєві обставини. І пропонує державі створити такі умови для народження дітей: 

• забезпечення житлом;
• доступ до послуг, які знімають частину навантаження з батьків; 
• наявність місць у садочках і школах;
• безоплатні продовжені групи та гуртки, щоб батьки могли працювати;
• безоплатне харчування в школах;
• реальна та дієва підтримка зайнятості.

У відповідь на критику перша заступниця Міністра соціальної політики України Дарина Марчак наголошує, що передбачена урядом сума навряд чи спровокує збільшення кількості людей, які народжуватимуть заради грошей. “Одноразова виплата, яку ми запроваджуємо, не настільки велика, щоби створювати таку негативну мотивацію. Також ми фактично навпаки розтягуємо період виплат на тривалий час, для того, щоби жінка кожного місяця мала ці гроші”, — наголошує вона. За словами чиновниці, щомісячні виплати для матерів мають також зменшити абсолютну фінансову залежність жінок після народження дитини від чоловіка чи родичів.

Доступна оренда

Кабінет міністрів дав старт амбітному експериментальному проєкту створення фонду муніципального орендного житла. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. Муніципальне житло отримають ветерани, рідні загиблих захисників, військовослужбовці, ВПО, діти-сироти, вчителі, лікарі, комунальники.

“Чітко визначаємо критерії, яким повинні відповідати отримувачі, а також критерії самого житла. Нормою буде метраж 40 м2 на родину з двох осіб, а також придатність квартири до проживання, включно з умеблюванням та побутовою технікою”, — зазначив Шмигаль.

Орендну плату мають формувати за спеціальною формулою з урахуванням умов конкретного регіону. Орієнтовно в місяць за оренду однокімнатної квартири люди платитимуть близько 6 тисяч гривень.

За словами очільника уряду, замовниками будівництва будуть самі громади. Документація розроблятиметься на основі готових проєктних рішень, що значно прискорить та здешевить процес. Проєкт буде фінансуватися за кошти місцевих бюджетів, а також за кредитні та грантові кошти партнерів. Щоправда, про які обсяги житла йдеться та коли воно зможе потрапити на український ринок оренди, наразі не повідомляють. 

Масштаби проблеми

За даними дослідження аналітичного центру Cedos, до повномасштабного вторгнення у власному житлі мешкало 95% українців. У 2022-2024 роках ця кількість скоротилася до 76-79%. При цьому найчастіше у власному житлі живуть мешканці сіл та селищ – 88%, тоді як в обласних центрах цей показник знижується до 69%. 

Крім того, різними оцінками, в Україні нині від 3,7 до 5 мільйонів переселенців. Адже внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Йдеться про понад 2 млн домогосподарств або ж 13% усього житлового фонду.

Де жити найдорожче?

Відповідно до даних Державної служби статистики, середня плата за місячну оренду 1-кімнатної квартири в травні цього склала 7 504 грн. З початку року ціни зросли на 3,9%. Варто зазначати, що це повільніше за загальну інфляцію, яка за цей час досягла 5,6%.

Найдорожчими залишаються помешкання на заході України. На першому місці — Закарпатська область — в середньому 11 956 грн за місяць оренди однокімнатної квартири. Львівська область на другому місці — 10 833 грн. На третьому місці Рівненська область — 10 289 грн.

У Києві оренда від початку року подорожчала на 1,5% до 9 777 грн.  На п’ятому місці Хмельниччина — 9 591 грн. Також до десятки областей із найдорожчою орендою входять Чернівецька область (8 916 грн), Черкаська (8 867 грн), Волинська (8 494 грн), Івано-Франківська (8 478 грн), Вінницька (8 271 грн).

Найнижчі ціни в Харківській (3 942 грн), Запорізькій (3 684 грн) і Херсонській (3 243 грн) областях.

Усі дані мають бути у Реєстрі  речових прав

У квітні цього року 443 українцям відмовили у компенсації за зруйноване житло за програмою “єВідновлення”. Це приблизно чверть усіх заявників за місяць. Про таке розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, глава партії “Слуга Народу” Олена Шуляк. Щоправда, за словами депутатки, з кожним місяцем кількість відмов зменшується. “З 7 квітня по 8 травня на компенсацію за знищене житло подалася 1651 родина. І відмовлено лише 26% з них. При цьому, наприклад, відсоток відмов станом на 3 березня становив 34%”, — пояснила Шуляк.

Головною ж причиною відмов депутатка називає відсутність реєстрації житла у Державному реєстрі речових прав. “Ми розуміємо, що частина людей ще доносить дані, хтось намагається поновити правоустановчі документи, тому що у багатьох вони або згоріли, або взагалі були загублені. Тому надважливо, щоб у ДРРП був відповідний запис. Якщо його немає, отримати право на компенсацію людина може тільки через суд. Але як показує судова практика — це також не боляче і не страшно, оскільки суди зазвичай виносять такі рішення на користь позивачів”, —  наголосила депутатка. 

Людям, які не певні, чи є їхні дані в Реєстрі, Шуляк радить про всяк випадок це перевірити. За її словами, Реєстр почав працювати лише з 2013 року, тож багато нерухомості туди могли досі не внести. 

По мільярду гривень компенсацій на місяць

За рік роботи програми “єВідновлення” більше 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні ремонти. Виплати підтвердили понад 52 тисячам заявників на загальну суму 5,6 млрд гривен. Ще майже 13 тисяч українців подали заяви на отримання житлових сертифікатів за повністю знищене житло на понад 10 млрд гривень. З них  2 400 українців вже придбали нове житло замість знищеного.

За словами Олени Шуляк, нині держава видає більше тисячі житлових сертифікатів на місяць. “Темпи видачі житлових сертифікатів, як ми бачимо, зростають дуже суттєво. Так, сертифікати на 5 млрд гривень ми видали станом на 8 лютого, а сьогодні ця цифра вже в два рази вища. Тобто, за 2 з половиною місяці роботи сума, яку українцям погодили для придбання нової домівки замість знищеної, зросла вдвічі”, — підкреслила Шуляк.

Вона також зазначила, що з погоджених заявникам 10 млрд грн українці вже витратили 4,8 млрд — на купівлю нового житла. За її словами, це приблизно по мільярду гривень на місяць, якщо рахувати від січня цього року. Адже видача житлових сертифікатів  стартувала лише в останніх числах грудня 2023-го. До цього компенсації можна було отримати лише на ремонти пошкоджених осель.

Загалом, за інформацією Шуляк, мета на 2024 рік — відпрацювати 300 тис заяв громадян, чиє житло постраждало від російської збройної агресії, що дасть можливість забезпечити житлом мільйон українців.

Щоправда, депутатка закликає людей швидше визначитися із житлом, яке планують придбати. Нагадує — після отримання сертифікату в “Дії” угоду купівлі-продажу необхідно укласти протягом 30 днів. Якщо цього не зробити, то заяву на компенсацію “єВідновлення” доведеться подавати повторно.

Харківщина у лідерах за кількість заяв на відшкодування

Серед регіонів за кількістю заяв на відшкодування збитків за програмою “єВідновлення” — лідером є Харківщина. За інформацією Шуляк, 37%  усіх заяв — саме з цієї області. За даними ж Міністерства розвитку громад, окрім Харківщини, найбільше заяв на отримання державної програми компенсацій —  і за пошкоджене, і за зруйноване житло — надійшло також із Київської, Донецької та Миколаївської областей. А жителям Херсонщини вже нарахували понад мільярд гривень компенсацій.

Люди, які отримали житлові сертифікати за зруйновану домівку в одному регіоні, мають право придбати оселю у будь-якій області на власний вибір. Частіше за все нові оселі люди купують на Київщині та у самому Києві. Також користується попитом нерухомість в Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. 

У планах — компенсації за житло на тимчасово окупованих територіях

Не всі українці, житло яких постраждало внаслідок російського вторгнення, мають право на компенсацією за програмою “єВідновлення”. Наразі така опція недоступна для мешканців районів, де тривають активні бойові дії, а також для тих, чиї помешкання опинилися на тимчасово окупованих територіях. Одна з головних проблем — неможливість верифікувати пошкодження. Однак, вже існують шляхи вирішення. Як приклад, Олена Шуляк наводить “мелітопольський експеримент”, який проводять одразу кілька міністерств. Зараз держава чекає на результати, того, чи можуть зображення із супутників надавати стовідсоткову верифікацію пошкоджень житла за певними адресами. Якщо все вдасться, то супутникові знімки будуть використовувати для роботи з іншими населеними пунктами на тимчасово окупованих територіях та в районах, де тривають бої. “У Мінвідновленні дуже хочуть максимально масштабувати на інші міста — Бахмут, Маріуполь. Бо по Маріуполю ми зараз бачимо понад 52 тисячі заяв щодо того, що у них зруйновано вщент житло”, — сказала Шуляк.