34 тисячі гривень за “вихлоп”

16 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №15358 щодо відповідальності за керування транспортними засобами з перевищенням допустимого рівня шуму. Законопроєкт, зокрема, має допомогти силам ППО не плутати звуки гучних авто з дирчанням ворожих безпілотників. “Звуки форсованих двигунів і нестандартних вихлопних систем за акустичними характеристиками небезпечно наближаються до звуків ворожих безпілотних літальних апаратів типу “Shahed/Герань” та інших засобів повітряного нападу. Це систематично дезорієнтує цивільне населення, провокує масові панічні настрої — особливо у деокупованих і прифронтових регіонах — та змушує підрозділи Збройних Сил України, операторів систем протиповітряної оборони й мобільні вогневі групи ППО відволікатися від виконання реальних бойових завдань із виявлення та знищення повітряних цілей ворога”, — йдеться у пояснювальній записці до документа. Автори документа також звертають увагу на шкідливий вплив надмірного транспортного шуму на психоемоційний стан людей. 

Законопроєкт передбачає такі суми штрафів:

• у мирний час — 8 500 гривень, повторно — 17 000 гривень;
• під час воєнного стану — 17 000 гривень, повторно — 34 000 гривень;
• за повторне порушення під час війни — позбавлення прав на 3-6 місяців.

Водночас під час підготовки до другого читання до документа ще можуть внести зміни. 

Штрафи за швидкість не зросли 

Того ж дня Верховна Рада провалила голосування за законопроєкти про посилення відповідальності за порушення швидкісних лімітів. Йдеться про законопроект № 15348, та — альтернативний — № 15348-1. 

Перший законопроєкт подали від комітету з питань правоохоронної діяльності. Його голова Сергій Іонушас під час виступу у парламенті напередодні заявив, що нинішній штраф за перевищення швидкості — 340 грн (170 грн при ранній сплаті) — це не покарання, а стимулювання порушувати ПДР. Ідея документа полягала в тому, щоб зробити відповідальність більш градуйованою. За перевищення більш ніж на 20 км/год передбачався штраф 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2 040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2 720 гривень, а більш ніж на 80 км/год — 3 400 гривень. Окремо була прописана відповідальність за систематичні порушення. Якщо водій 5 або більше разів протягом року притягувався до відповідальності за найсерйозніші перевищення швидкості, штраф міг становити 17 000 гривень.

Автором альтернативного законопроєкту виступив народний депутат Роман Грищук, який активно підтримував вимоги родини 12-річного школяра Гриші Глушича. Хлопчик трагічно загинув 5 червня в Києві, коли водій-порушник на шаленій швидкості влетів у підземний перехід. Обґрунтовуючи необхідність жорсткіших заходів, нардеп пояснював, що самим лише підвищенням штрафів змінити тенденцію аварійності не вдасться: “Тільки позбавлення прав за систематичне і суттєве перевищення швидкості може змінити ситуацію на дорогах. Це все є в розвинених країнах, де низька смертність і травматизм на дорогах”, — заявив нардеп. 

Що далі?

Така неспроможність парламентарів викликала гостру реакцію, як у суспільстві так і серед самих посадовців.

Народний депутат Роман Лозинський так відреагував з трибуни: “Я не маю питання, чому не голосували за законопроєкт ті, хто має авто за 100, 200 тисяч доларів. Бо “мама любить скорость”. Але до чого ми маємо як Рада дочекатися? Щоб у когось із нас насмерть збили дитину? Чи когось з родичів? Тоді ви проголосуєте за закон? Мені страшно за мого сина”. 

Міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський наголосив, що саме перевищення швидкості є головною причиною ДТП із загиблими та постраждалими. “Лише за останні місяці сталося кілька резонансних смертельних ДТП у Києві, на Одещині та Миколаївщині. І в більшості цих випадків незадовго до ДТП водії неодноразово притягувалися до відповідальності за порушення ПДР. Сьогоднішнє рішення знову відтермінувало ці зміни, але не припиняє нашу роботу”, — написав міністр на своїй сторінці у соцмережі.

Допис про провалене голосування з’явився і на сторінці Ради національної безпеки та оборони. За словами секретаря РНБО Ігоря Клименка, прикро, що безпека на дорогах досі не на часі. “Але ми не зупиняємося. За завданням президента разом із відповідними органами та громадськістю продовжимо працювати над рішеннями, від яких безпосередньо залежать життя і здоров’я людей”, — зазначив Клименко.

Сумне лідерство

Україна значно випереджає інші країни Європи за кількістю смертей на дорогах. За офіційними даними Департаменту патрульної поліції, в країні минулоріч загинуло 3 249 людей. Для порівняння, Польща продемонструвала значний прогрес і скоротила кількість смертей у 2025-му до 1 660 — попри більше мешканців має вдвічі менше летальних випадків. У Франції з її 66,5-мільйонним населенням жертвами аварій стали 3 154 людини. Однією ж із найбезпечніших в Європі залишається Німеччина: там зафіксували 2 839 смертей за минулий рік, і це за умови величезного автотрафіку та населення у майже 85 мільйонів. 

Посилення відповідальності?

Лише за кілька серпневих днів в українських містах трапилася низка резонансних ДТП. Через водіїв, які їхали на величезній швидкості, влаштовували перегони та ігнорували правила дорожнього руху, загинули та постраждали люди. Ці аварії змусили урядовців та депутатів вкотре згадати про посилення покарань для постійних порушників. Зокрема, народна обраниця Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що в Україні можуть схвалити запровадження системи штрафних балів. А законопроєкт про підвищення штрафів за порушення ПДР, мовляв, уже внесено до Парламенту. “Щодо штрафних балів — їх, за словами міністра, треба впроваджувати. Після досягнення верхньої межі штрафних балів — забиратимуть права”, — написала Василевська-Смаглюк у Telegram. 

Законопроєкт, про який згадує депутатка, це ймовірно №14133, який зареєстрували у Верховній Раді  ще у жовтні минулого року. 

Водночас, за інформацією начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, до першого читання у Парламенті вже готують законопроєкт №15348, який має посилити покарання для порушників-рецидивістів. Про таке Білошицький заявив в ефірі телеканалу “Ми-Україна”. За словами начальника Департаменту, документ передбачає різні санкції, залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість. “Він саме покликаний градуювати відповідальність, коли кожне наступне порушення — на 20, 40, 60, 80 кілометрів — має свій відповідний рівень відповідальності”, — сказав Білошицький. Правоохоронці розраховують на швидке голосування за документ у Раді.

За минулі роки в Парламент вже внесли низку законопроєктів, які мали б посилити відповідальність водіїв, що систематично ігнорують ПДР. Щоправда, жоден з документів досі не потрапив на розгляд народних обранців.  

“Фантоми” повертаються на дороги

Також найближчим часом патрульні автомобілі “Фантом” знову запрацюють на дорогах. Йдеться про спеціальні авто, які на вигляд не відрізняються від звичайних машин, однак фіксують перевищення швидкості. Про це розповів глава МВС Іван Вигівський під час години запитань до уряду у Верховній Раді. За його інформацією, “Фантоми” працювали близько місяця до початку повномасштабного вторгнення. За цей час поліцейські встигли притягнути до відповідальності понад 26 тисяч водіїв, які не дотримувалися швидкісних лімітів. Цього місяця залучать щонайменше три “Фантоми”, але з часом їхня кількість має зростати.

50 нових камер

З 20 серпня цього року запрацювали 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. А загальна кількість камер автофіксації сягнула 426.

32 нові комплекси встановили на автомобільних дорогах, а 18 — на міських вулицях і перехрестях. Найбільше камер отримали Рівненщина, Київщина та Житомирщина. Також особливо посилили контроль  на трасах М-06 Київ — Чоп і М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине. У поліції пояснили, що місця для комплексів обирали з урахуванням аварійності.

Урядові ініціативи

5 червня на Чоколівському бульварі у Києві легковик на великій швидкості влетів до підземного переходу. Загинуло четверо пішоходів, серед них — 12-річний хлопчик, ще троє людей постраждали. Водій автівки вижив, ним виявився 49-річний мешканець Херсонщини. За інформацією поліції, щодо нього було зафіксовано 39 порушень ПДР, з них більшість — за перевищення швидкості. Крім того, він уже був учасником чотирьох аварій, дві з яких сталися цього року. 

Ця трагедія вкотре зрушила дискусію про занадто м’які покарання для системних порушників правил дорожнього руху. Вже 10 червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила — уряд доопрацьовує пропозиції щодо нової системи штрафів для водіїв. Ключова ідея — запровадити градацію штрафів залежно від рівня перевищення швидкості та посилити відповідальність для рецидивістів. “Для більшості водіїв нічого не зміниться. Нові правила спрямовані насамперед на тих, хто регулярно створює небезпеку для інших учасників руху”, — наголосила очільниця уряду.

За словами Свириденко, обговорила проєкти змін з Міністром внутрішніх справ та урядовцями. Вона очікує, що найближчим часом МВС проведе консультації з народними депутатами. 

Більше камер на дорогах

Окремий напрямок майбутньої реформи — розвиток системи автоматичної фіксації порушень. Сьогодні на українських дорогах працює близько 377 камер. Уряд планує збільшити їхню кількість до 410 комплексів. “Там, де працює контроль, водії частіше дотримуються правил”, — зазначила Свириденко.

Статистика порушень

За даними прем’єр-міністерки, за останні 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували:

• майже 2 900 водіїв, які перевищували швидкість більше 50 разів;
• майже 12 500 водіїв — більше 20 разів;
• понад 35 000 водіїв — більше 10 разів.

Також, відповідно до даних Патрульної поліції, за перші 4 місяці 2026 року внаслідок перевищення швидкості руху загинуло 352 людини і 3 207 було травмовано.

Загалом внаслідок ДТП цього року загинули 665 українців. Відтак, перевищення швидкості — одна з основних причин смертності на дорогах і на неї припадає близько 52% летальних випадків.

Закони не на часі?

У парламенті зареєстрована низка документів, які могли б поліпшити ситуацію. Зокрема, ще 26 травня 2025 року Верховна Рада одержала законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. Щоправда, станом на червень  2026 року жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Десятки тисяч ДТП із постраждалими

Майже 26 тисяч ДТП із постраждалими зареєстрували в Україні за 2025 рік. За даними поліції, загинули  3 249 людей, ще 31 898 травмувалися. 643 ДТП із потерпілими трапилися через водіння у нетверезому стані.  Ці аварії забрали життя 73 українців та травмували 857.

Найчастіше ж у ДТП люди гинули через перевищення швидкості (1 718 смертей). Другою причиною, за кількістю загиблих, є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов’язаний з обгоном (197 смертей). На третьому місці — перехід пішоходів у невстановленому місці (182 втрачених життя).

Найбільше ДТП траплялося між 16 та 18 годинами, а найнебезпечнішим днем тижня була п’ятниця.

Також, за інформацією патрульних, минулоріч розшукали та притягнули до відповідальності 2 243 керманича, які покинули місце аварії. У поліції нагадують, що за втечу з місця дорожньо-транспортної пригоди водієві може загрожувати штраф 3400 гривень або позбавлення водійських прав на строк від одного до двох років. Також до порушника можуть застосувати адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Сумний рекорд столиці

У Києві за минулий рік у ДТП загинули 145 людей, і це найвищий показник за останні роки — більше було лише у 2017-му.  Травмовано 2 213 людей, що на 107 більше, ніж попереднього року.

На думку представників громадської організації “Пасажири Києва”, кількість смертельних аварій росте через системне порушення правил дорожнього руху водіями. 

Водночас, за їхніми словами, Верховна Рада саботує розгляд законопроєктів, які можуть зупинити цю жахливу тенденцію.

Нові правила — на паузі

Один із документів, про який ідеться, це зареєстований у парламенті 26 травня 2025 року законопроєкт №13314, який скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. Також  документ запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

У червні минулого року до Верховної Ради внесли законопроєкт 13314-1, який також пропонує суворіші покарання за перевищення швидкості та градацію штрафів відповідно до важкості порушення. “Головним завданням законопроекту є запровадження пропорційного та справедливого покарання в залежності від розміру перевищення встановленого обмеження швидкості руху: чим більше перевищення швидкості, тим суворіше покарання”, — йдеться у пояснювальній записці до документа.

Щоправда, станом на 2026 рік жоден із законопроєктів так і не винесли на розгляд депутатів.

Від 340 до 3400 гривень

26 травня у Парламенті зареєстрували законопроєкт №13314, який змінить механізм відповідальності за перевищення швидкості. Він запроваджує 6 ступенів фінансових стягнень, залежно від важкості порушення: 

– за перевищення на 10-20 км/год штраф становитиме 340 грн; 

– на 21-30 км/год — 680 грн;

– на 31-40 км/год — 1360 грн; 

– на 41-60 км/год — 1700 грн;

– на 61-80 км/год — 2720 грн;

– на понад 80 км/год — 3400 грн. 

Також, відповідно до законопроєкту, якщо перевищення швидкості спричинило аварійну ситуацію, водія можуть позбавити права керування авто строком від 6 місяців до 1 року.

Автор законопроєкту — Володимир Крейденко — народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань транспорту та інфраструктури. За його словами, нова градація штрафів допоможе зменшити смертність і травматизм на дорогах і наблизить Україну до стандартів ЄС.

“Наше завдання — не покарати водіїв, а змусити їх замислитися над безпекою. Безпечна швидкість рятує життя. І зміна ставлення до цього починається з чіткого, справедливого та адекватного закону”, — прокоментував ініціативу Крейденко.

“Нештрафований поріг” у +20 км/год — є лише у Росії

Крім градації штрафів, законопроєкт скасовує “пільгові” 20 км/год. Натомість відповідальність за перевищення швидкості починається з понад 10 км/год. “Зазначений підхід фактично стимулює водіїв рухатися з перевищенням дозволеної швидкості руху на 20 км/год. Серед держав-сусідів України та держав-членів ЄС, таке “дозволене” перевищення швидкості на 20 км/год існує лише в Російській Федерації”, — йдеться в пояснювальній записці до документа.

Також за інформацією ініціаторів законопроєкту, швидкість руху між 30 та 70 км/год має вирішальний вплив на ймовірність та наслідки скоєння ДТП, особливо коли йдеться про рух у населених пунктах. “Різниця у швидкості руху між 50 км/год та 70 км/год є незначною з точки зору водія, однак вона є вирішальним фактором між життям і смертю у випадку ДТП. Саме з цих причин в ЄС існує стандартне обмеження швидкості 50 км/год в населених пунктах (яке запровадила й Україна у 2019 році), а на вулицях, де є змішаний рух пішоходів й велосипедистів, обмеження швидкості часто складає 30 км/год або менше. В Україні ж, у сприйнятті українських водіїв, фактичне обмеження швидкості руху в містах і селах складає 70 км/год, адже до цього рівня штрафні санкції за це порушення відсутні”, — вказано у пояснювальній записці.

Кожна друга смерть на дорозі  — внаслідок надмірної швидкості

За даними Нацполіції, перевищення швидкості залишається найнебезпечнішим порушенням і становить найбільшу небезпеку для життя та здоров’я людини на дорозі.

У пояснювальній записці зазначається, що лише у 2024 році перевищення швидкості стало причиною смерті 1 770 людей — більше половини від всіх загиблих у ДТП. Також травмувалися 12 624 людини — 40% усіх випадків травмування на дорогах.

А за попередні 3 роки (з 2022 до 2024) загальна кількість загиблих в аваріях сягнула 9046 людей. І щонайменше кожна друга смерть на дорозі трапилась внаслідок надмірної швидкості.

Досвід ЄС

У Європейському Союзі штрафи різняться, залежно від країни. Одні з найбільш суворих у Норвегії. На автостраді мінімальний штраф за перевищення швидкості — 720 євро. Але в населених пунктах, якщо вас спіймають на перевищенні швидкості на 20 км/год, штраф може сягати 960 євро. Максимальний штраф, який може отримати людина, становить 1200 євро. Якщо хтось перевищує швидкість на 25 км/год у населених пунктах, норвезька влада конфісковує водійське посвідчення на термін від трьох місяців до трьох років. Якщо швидкість перевищує цей поріг (25 км/год), водій може потрапити до в’язниці.

Крім того, в країнах ЄС перевищення швидкості часто карається без “пільгових” кілометрів. Так у Швейцарії навіть за один “понаднормовий” кілометр поза населеним пунктом можна отримати штраф у 40 швейцарських франків (приблизно 42 євро). За перевищення швидкості на 6–10 км/год штраф складе 100 швейцарських франків, за перевищення на 11–15 км/год — 160 швейцарських франків, а за 16–20 км/год — 240 швейцарських франків. За аналогічні порушення у населеному пункті доведеться сплатити навіть дорожче. 

Також в багатьох країнах штрафи можуть розраховувати, залежно від прибутку порушника. Так у 2023 році  фінський мультимільйонер отримав штраф у 121 000 євро за перевищення швидкості. Андерс Віклеф, голова правління компанії Wiklöf Holding AB, їхав зі швидкістю 82 км/год у зоні, де дозволено було 50  км/год. Таким чином перевищив швидкість на понад 30 км/год.

А світовий рекорд Гіннеса за найбільший штраф за перевищення швидкості належить шведському водієві, який у 2010 році їхав на червоному Ferrari зі швидкістю 137 км/год у зоні з обмеженням 80 км/год. Він отримав штраф у понад 200 тисяч євро.

Майбутнє законопроєкту

Коли в Україні можуть почати діяти нові штрафи — наразі невідомо. Законопроєкт має пройти два слухання у Парламенті. В процесі до нього можуть внести чимало змін або й взагалі — прибрати певні норми.

Більшість боржників — чоловіки

Понад 735 тисяч нових боргів через несплачені штрафи ПДР зафіксували торік за даними Єдиного реєстру боржників. І кількість проваджень через несплачені штрафи стабільно зростає. Порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення — збільшилася аж у 2,4 рази. 

83% боржників за минулий рік — чоловіки. Більшість порушників (54%) — віком від 25 до 45 років. Частка боржників серед жінок також росте: якщо у 2021-му проваджень щодо водійок було лише 9%, то нині їх уже 17%.

10,4% від усіх боргів за несплачені штрафи зафіксували на Дніпропетровщині. Майже стільки ж — у столиці. На третьому місці Одещина — 7,8% заборгованих штрафів.

Кількість порушень на дорогах зростає

Більшає не лише несплачених штрафів, а й самих порушень ПДР.  Від початку цього року кількість аварій у різних регіонах України зросла на 5-9%, порівняно з 2023-24 роками. За інформацією заступника начальника Департаменту патрульної поліції Олексія Білошицького, найбільше ДТП трапляється у найзаселеніших регіонах країни, а найпоширенішою їхньою причиною залишається перевищення швидкості, яке спричиняє майже 40% усіх аварій. 

“Серед критичних регіонів по кількості ДТП — Львівська, Дніпропетровська і Київська області, адже ці регіони є одними з найбільш насичених щодо транспортного потоку й найбільшою щільністю транспорту в порівнянні з іншими регіонами”, — розповів Білощицький.

Кожне 25-те ДТП з постраждалими — скоєне п’яними водіями

Крім того, від початку повномасштабного вторгнення на 19% побільшало аварій, скоєних нетверезими водіями. А минулоріч кожне 25-те ДТП з постраждалими спричинив п’яний кермувальник. Найбільше нетверезих водіїв у 2024 зафіксували на Дніпропетровщині — 8 745 протоколів. До трійки антилідерів потрапили також Київ — 8 176 протоколів та Одещина — 7 073 протоколи.

Що буде, якщо не платити штраф

Якщо не сплатити штраф за порушення правил дорожнього руху впродовж 15 днів, його сума зросте вдвічі. Якщо не оплатити його протягом 30 днів з дня набрання законної сили постанови про накладення адмінстягнення, то така постанова потрапить до органів державної виконавчої служби. А порушник перейде у статус боржника.

Щоб стягнути несплачений штраф швидше, виконавча служба перевірить інформацію про майно боржника і його банківські рахунки. Далі державний виконавець може накласти арешт на рухоме і нерухоме майно, а також арештувати рахунки неплатника. 

Для того,  щоб закрити провадження та зняти ці арешти, доведеться сплатити не лише сам штраф, а й виконавчий збір та виконавчі витрати.