Україна: почали конфіскувати майно та закликаємо світ пришвидшити ухвалення рішень

Перші рішення із конфіскації російського майна, яке перебувало в Україні, вже ухвалені.

Загалом, тільки у 2022 році Верховна Рада позначила понад 900 об’єктів із майна росіян, які будуть націоналізовані. А вже з початку 2023 року – Україні вдалось конфіскувати ряд активів, які раніше належали росіянам. Приміром, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат російського олігарха Михайла Шелкова, ряд активів Олега Дерипаски (зокрема, заводи, кар’єри та інші підприємства), російський PIN банк, тощо.

Поки що такі рішення – точкові, і Україна переважно сподівається на отримання заморожених за кордоном російських грошей. Тож, наша держава закликає світову спільноту сфокусуватись на посиленні санкцій проти рф та прискорити розробку механізмів конфіскації російських активів.

“По-перше, навіть враховуючи безпрецедентні санкції, вони не мали достатньо руйнівного впливу на економіку агресора, як ми всі очікували. Ми повинні сфокусуватися на посиленні імплементації санкцій та закритті лазівок, що дозволяють від них ухилятись. По-друге, потрібно прискорити розробку механізмів конфіскації російських активів та спрямування їх на відновлення України. Агресор має понести відповідальність за свої дії та компенсувати збитки нашій державі”, – заявив Міністр фінансів України після обговорення цих питань із міністрами економіки та фінансів країн Європейського Союзу.

Світ: російські гроші є, як передати Україні – не знають

Загалом, процес конфіскації російських активів, зважаючи на особливості міжнародного права та бюрократизацію міжнародних організацій – достатньо складний. Утім, позитивні зміни вже є. Приміром, США ухвалили поправку до закону, який надалі дозволить передавати російські гроші на відбудову України. Готують механізми конфіскації і Велика Британія та ЄС.

Серед Європейських країн у цьому процесі лідирує Бельгія. Там вже заморозили 180 млрд євро активів російського Центробанку та зараз вивчають, як їх можна передати Україні.

До більш  рішучіших дій вже вдались США: генеральний прокурор країни санкціонував передачу Україні $5,4 млн активів російського олігарха Костянтина Малофєєва, який, до слова, фінансував окупантів. Утім, поки це єдиний успішний випадок конфіскації російського майна за кордоном.

Судовий процес, на якому розглядається конфіскація активів російського олігарха Романа Абрамовича, нині триває у Канаді. Йдеться про суму в $25 млн.

Велика Британія обіцяє згодом використати канадський досвід скеровування Україні коштів рф. Нині там заморожено понад $20 млрд російських грошей.

Чи спрацювала заборона?

За даними міжнародного агентства «We are social», 25,5 мільйонів українців користуються мережею інтернет. З них понад 13 млн використовують соціальні мережі. Проте більшість користувачів не усвідомлює, що, крім розваг і спілкування, мережа несе чимало загроз. Зокрема, через доступ до особистої інформації, яку можуть використовувати проти громадянина та держави в цілому.

17 травня минулого року Президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО про заборону російських сайтів. Були заблоковані сайти антивірусних компаній «Лабораторія Касперського» і DrWeb, бухгалтерської програми 1С, а також «Кинопоиск». Проте найбільший резонанс викликало те, що під блокування потрапили соцмережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також низка сервісів «Яндекс» та «Mail.ru». На квітень 2017-го всі ці сервіси входили до топ-10 найбільш відвідуваних сайтів України.

Попри доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців, користувачі та фахівці по-різному поставилися до цієї заборони. Дехто з експертів підтримав цей крок, інші казали про порушення прав людини і пророкували те, що заборона не спрацює. Рік потому опонентів легко розсудити. За даними аналітичної компанії Kantar TNS CMeter, на квітень 2018-го жоден російський сервіс не потрапляє до десятки популярних сайтів нашої країни. За час заборони російські соціальні мережі втратили щонайменше 30% охоплення і далі щомісяця втрачають 1-2%.

Попри побоювання скептиків, для користувачів блокування не стало катастрофою. На зміну російським продуктам прийшли європейські та американські аналоги. Аудиторія «Вконтакте» відкрила для себе Facebook та Instagram, навігаційні сервіси «Яндекс» поступилися місцем продуктам Google. За даними онлайн-видання Watcher, за останній рік кількість українських користувачів Facebook зросла на 67% – з 6,6 до 11 мільйонів, Instagram – з 3,6 до 7,3 мільйона. Лідерами за охопленням української аудиторії стабільно залишаються Google і Youtube.

Життя онлайн триває

Звичайно, соцмережі – це не тільки «лайки» та коментарі, а й бізнес. Великі українські компанії від блокування не постраждали, просто закрили офіційні акаунти в заборонених мережах. Представники ж малого бізнесу, зокрема, ті, хто заробляв продажем через спільноти «ВКонтакте», мали чимало побоювань. Але й вони за рік змогли переорієнтуватися на інші шляхи продажів через Instagram та Facebook, а часом навіть вийти на новий рівень.

«Блокування російських соцмереж багатьох змусило мислити масштабніше і застосовувати нові канали збуту своєї продукції», – зазначає керівник «Київського публічного агентства комунікацій» Інна Ковальчук.

Спеціаліст по контекстній рекламі Юлія Майок погоджується, що після блокування російських ресурсів генерувати трафік для сайтів замовників стало значно складніше, оскільки Google має вищі критерії і вимагає якіснішого контенту.

Звісно, казати про повну відмову від російських сайтів зарано. За статистикою, кожен третій українець продовжує хоча б раз на місяць відвідувати сторінку «ВКонтакте». Таку статистику експерти вбачають типовою і кажуть про перехідний період.

«Як показує досвід інших країн, у яких соціальні мережі заборонені, кількість користувачів скоротилася, але близько 10 відсотків користувачів є стабільними. Виконати рішення РНБО реально, але на 100 відсотків щось заборонити в інтернеті неможливо», – зауважує експерт ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.

Чому кібербезпека – це серйозно

Фахівці запевняють, що, незважаючи на можливості обходу блокування за допомогою VPN-з’єднання, заборона суттєво вплинула на поведінку користувачів. І навіть якщо вона буде знята, аудиторія навряд чи повернеться до російських сервісів. Уся країна побачила доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців через підконтрольні інтернет-сервіси. Так, наприкінці травня минулого року, співробітники Служби безпеки України провели в Києві та Одесі обшуки в офісах дочірньої структури російської компанії «Яндекс». Правоохоронці з’ясували, що менеджмент компанії незаконно збирав та передавав до Росії персональні дані українців. Зокрема, рід занять, спосіб життя, місця перебування, проживання, роботу, дозвілля, джерела та розміри доходів, номери телефонів, електронні адреси і доступи до акаунтів у соцмережах. Оперативники встановили, що до РФ передавалася інформація про співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців ЗСУ.

І це не єдиний приклад зазіхань на кібербезпеку України. Після початку військових дій на Донбасі американська компанія CrowdStrike виявила, що російські хакери поширили через соцмережу «ВКонтакте» вірус, який інфікував програми на Android. Це дозволило росіянам отримати доступ до програмного забезпечення, яке використовували українські артилеристи. У такий спосіб російські військові отримували дані про розташування знарядь і могли заздалегідь завдати удару.

Власне, Україна була чи не найпершою, хто зіткнувся із гібридними інструментами Росії у соціальних мережах. Пізніше весь світ почув  про втручання РФ у вибори президента США через Facebook, зокрема, про «фабрику тролів» та незаконний збір даних американських виборців. Тож у експертів не виникає сумнівів, що рішення української влади попередило ще безліч можливих атак. Повернутись російські мережі в Україну можуть лише за однієї умови, яку неодноразово озвучував глава держави Петро Порошенко.

«Коли останній російський солдат покине суверенну і незалежну територію України, ми будемо готові переглянути це рішення», – підкреслив Президент.

Більшість експертів поділяє думку, що процес віддалення українців від російських сервісів пройшов точку неповернення. Користувачі відкрили для себе нові сервіси, а бізнес – навіть отримав перспективу до зростання. Рік потому вже мало хто ностальгує за «Вконтакте», продовжуючи опановувати нові майданчики.

Нові санкції проти РФ

Американська сторона позитивно оцінила зустріч двох глав держав. Адміністрація Порошенка у свою чергу заявила, що США підтвердили підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, а також боротьбу нашої держави за свободу і демократію. Одним із сигналів такої підтримки стало розширення санкційного списку проти Росії через агресію щодо України. Документ Трамп підписав у день візиту Порошенка.

«Це надзвичайно важливо і невипадково, що саме під час перебування української делегації Сполучені Штати Америки запровадили нові санкції», – підкреслив Президент України за підсумками зустрічі з американським лідером.

Речник Білого дому Шон Спайсер також підтвердив, що санкції проти РФ зберігатимуться, доки вона не виведе свої війська і бойовиків із Донбасу. У відповідь на питання про візит українського Президента і позицію Трампа щодо того, чи Росія повинна покинути схід України і чи є вона агресором у конфлікті на Донбасі, Спайсер відповів ствердно. «Я вважаю, що ми дали чітко зрозуміти, що так, очевидно», – підсумував речник Білого дому.

За словами Порошенка, під час переговорів обговорювались два блоки питань: мирне врегулювання конфлікту на Донбасі (Мінський процес) і взаємодія у впровадженні реформ в економічній сфері.

Аналітики побачили у зустрічі Порошенка і Тампа чіткий сигнал світові, що новий господар Овального кабінету не змінюватиме попередньої політики підтримки Києва і не зближуватиметься з Росією коштом України. На думку співдиректора програми Атлантичної ради «Україна в Європі» Адріана Каратницького, таким чином Трамп намагається відбілитись від закидів у «проросійських сентиментах».

«Той факт, що зустріч Дональда Трампа із Петром Порошенком передує зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним – це тріумф української дипломатії», – переконаний експерт.

Американське вугілля та військова співпраця

Як розповіли в Адміністрації Президента, за 36 годин відбулися зустрічі з ключовими гравцями верхівки США – Віце-президентом США Майклом Пенсом, Державним секретарем Рексом Тіллерсоном, Міністром оборони Джеймсом Меттісом, Міністром торгівлі Вілбуром Россом та Міністром енергетики Ріком Перрі.

За результатами перемовин Україна очікує візити кількох ключових членів нової адміністрації президента США, а також декількох міністрів. Мета цих візитів – угоди про співпрацю між Україною та США.

«Будуть підписані дуже важливі угоди. В тому числі і угоди із оборонного співробітництва, включаючи угоду про оборонні закупівлі і угоду про військово-технічну співпрацю», – прокоментував Петро Порошенко.

Між іншим, голова Верховної Ради Андрій Парубій анонсував також можливу безпекову угоду із США. За її умовами країни будуть проводити  спільні військові операції, науково-технічні розробки, а також США можуть розмістити свої військові резерви на території нашої держави. Він зазначив, що така угода також передбачає прерогативу у наданні оборонної летальної зброї.

Крім того, під час зустрічей у США українська делегація погодила активізацію співпраці з питань енергетичної безпеки та ядерної енергетики, зокрема щодо будівництва заводу зберігання ядерних відходів. Також сторони домовилися про закупівлю вугілля із Луїзіани, яке має компенсувати втрату шахт на окупованих Росією територій Донбасу. Усе це, як зауважують експерти, дозволить позбутися енергетичної залежності від Росії.

Також керівництву США був переданий лист від родичів українських заручників, які незаконно утримуються у в’язницях на окупованих територіях та в Росії.

Серед інших важливих зустрічей у США слід також згадати перемовини Порошенка із президентом групи Світового банку Джимом Йонгом Кімом та директоркою-розпорядницею МВФ Крістін Лагард. Під час обох зустрічей порушувалося питання фінансування програми реформ в Україні.

Вірогідно, майбутні українсько-американські дискусії точитимуться довкола впровадження реформ в Україні, військової співпраці та ширшого залучення Америки до припинення російської агресії в Україні.

Чи потрібно забороняти російські сайти і комп’ютерні програми? Центр громадського моніторингу та контролю зібрав аргументи «за» і «проти».

Аргументи «проти»: без фото, однокласників і звичних клієнтів

За квітневими даними Factum Group, російський «ВКонтакте» є другим за популярністю сервісом серед українських інтернет-користувачів (близько 12-14 млн користувачів). Російські «Яндекс», «Одноклассники» і «Mail.ru» займають 4, 5 і 6 сходинку відповідно. Тобто з шести найпопулярніших інтернет-ресурсів в Україні чотири – російські. Доступ до них уже відключили мобільні оператори та більшість інтернет-провайдерів.

Чи вплинуло це на життя українців? Для звичайних користувачів втрата доступу до цих соцмереж – це лише загублені «лайки» і «класси» під улюбленими фото із випускних вечорів та відпусток. Тим часом для українського e-commerce заборона «Яндексу» означає втрату потужного рекламного майданчика та системи електронних платежів. Адміністратори популярних спільнот у «ВК» також скаржаться, що втрачають заробіток через заборону. А власники сторінок магазинів заявляють, що будуть шукати інші шляхи продажів – через Instagram, Facebook та власні сайти.

Захисники російських соцмереж стверджують, що указ Президента обмежує їхні конституційні права на доступ до інформації. Несхвальні відгуки про це рішення пролунали і від деяких політиків у Європі. Однак генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг позитивно оцінив крок української влади: «Українське керівництво ухвалило рішення про закриття цих сайтів як захід у сфері безпеки, а не щодо обмеження свободи слова», – наголосив глава Альянсу.

Аргументи «за»: антиукраїнські заклики, тотальне стеження і вербування терористів

Відповідно до указу Президента, доступ до російських сайтів, як і програмного забезпечення («С1», антивіруси «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб» та ін.), заборонено у рамках санкцій проти країни-агресора. Але найголовніше – з міркувань інформаційної безпеки.

Цього року у Росії набув чинності закон, що зобов’язує російські соцмережі («Вконтакте», «Одноклассники» тощо) зберігати на території Росії інформацію про тексти, зображення, аудіо, відео чи інші електронні повідомлення користувачів, а також інформацію них протягом року, а сам контент – до шести місяців. Більше того, інтернет-ресурси повинні надавати цей контент на вимогу ФСБ.

«Багато хто запитує, чому заборона на їх (рос. соцмереж, – ред.) існування не сталася ще 2014 року – ніби не знають, що за ці три роки відбулися істотні зміни в російському законодавстві. Російські соціальні мережі сьогодні практично легально підзвітні російським же спецслужбам. Це означає, що ФСБ та інші мають повний доступ до всієї інформації користувачів», – наголошує журналіст Віталій Портников.

Прикладів використання Росією ЗМІ, соцмереж та різних інтернет-сервісів проти українців більш ніж достатньо. У грудні 2013 року ФСБ вимагала від тодішнього власника «ВК» Павла Дурова видати особисті дані організаторів груп Євромайдану. У березні-квітні 2014 року Роскомнадзор заблокував 13 найбільших українських груп, які підтримували Революцію та засуджували агресію РФ. Водночас, у цій соцмережі з’явилося і досі діє безліч сепаратистських спільнот, які вербують бойовиків у терористичні угруповання ОРДЛО, здають інформацію про українських військових та розпалюють ненависть до всього українського. Крім того, «Яндекс» і «Maіl.ru» ведуть відкриту антиукраїнську пропаганду, показуючи своїм користувачам спекулятивні новини про Україну.

Довгий час російські соцмережі залишаються інструментом гібридної війни проти нашої держави, підкреслюють експерти. «Саме ці соцмережі стали та залишаються основним місцем координації антиукраїнської діяльності всіх мастей в країні, – зазначає журналіст Богдан Буткевич. – Саме «Яндекс» продовжує бути оком російських спецслужб, через яке можна роздобути будь-яку інформацію про українських громадян».

Таким чином, зауважують медіа-спеціалісти, мільйони українців добровільно передають нашому ворогу цінну інформацію: ім’я, місце проживання і навчання/роботи, коло друзів, зацікавлення і події, які відвідують, доступ до приватного листування. Більше того, із фотографій і статусів у соцмережах, а також геолокації телефону легко можна відтворити усю картину життя користувача і використати це в інтересах РФ. На жаль, непоодинокими є випадки, коли проросійські терористи знаходили наших патріотів через їхні дописи у «ВКонтакте».

Зрештою, зауважує журналіст Павло Казарін, блокування російських інтернет-ресурсів є адекватними санкціями проти бізнесу РФ в Україні, адже прибутки від них, зокрема, фінансують і війну на Донбасі. Тож українці, які користуються цими сервісами, стають співучасниками злочинів ворога.

Попри заборону, зізнаються в Адміністрації Президента, повністю заблокувати доступ до російських сайтів не видається можливим. Однак, за словами заступника глави АП Дмитра Шимківа, навіть використання спецпрограм для обходу блокування вже обмежує можливість збору даних російськими спецслужбами. Тим часом, департамент кіберполіції закликає громадян повідомляти про провайдерів, які досі не заблокували заборонені сайти і соцмережі.

Президент Петро Порошенко вже наголосив – заборону буде знято, щойно Росія припинить агресію проти України. «Одразу після припинення агресії РФ, після того, як останній солдат РФ залишить Україну, рішення про санкції щодо соцмереж буде переглянуто», – підкреслив голова держави.

Також забороні підлягають низка російських компаній, які розробляють програмне забезпечення. Зокрема, під санкції підпадають «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб», «1С», ABBYY.

З повним списком юридичних осіб, до яких будуть застосовані санкції, можна ознайомитися на офіційному сайті Президента за посиланням.

Указ Президента також забороняє розміщення коштів державних підприємств, установ, організацій та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, у вказаних банках. Міністерство закордонних справ України має поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, США та інших держав про запровадження санкцій і порушити перед ними питання про застосування аналогічних обмежувальних заходів.