Нестача кадрів

Брак робочої сили — найбільша завада для бізнесу під час війни. Про це заявили 69% підприємств, які взяли участь у щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) за травень. “Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року… Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, — розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

При цьому 60,6% опитаних підприємців було важче шукати саме кваліфікованих працівників, а 38,4% стикнулися з більшими труднощами при пошуку некваліфікованої робочої сили. 

На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали та товари. Про це заявили 49% респондентів. Проблема “небезпечно працювати” залишається на третьому місці серед головних викликів для бізнесу — про неї згадали 44% підприємств. Воєнні ризики найбільше впливають на роботу середнього та великого бізнесу: у травні про небезпеку повідомили 48% і 47% компаній відповідно, оскільки саме вони мають більший ризик стати об’єктами ворожих атак. “У регіональному розрізі ця перешкода найактуальніша для прифронтових та центральних областей. Зокрема, на небезпеку вказують понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Водночас на заході країни цей фактор турбує підприємців найменше, а єдиним винятком там є Рівненщина”, — зазначив Євген Ангел.

Іноземці — не врятують

Навіть за таких умов близько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, а ще 41% — припускають таку опцію лише теоретично. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA), активно працюють у цьому напрямі 12% респондентів, тоді як реальний досвід залучення іноземних фахівців мають усього 2% підприємств.

Головними бар’єрами бізнес називає незнання мови, складну адаптацію, бюрократію, високу вартість легалізації та затягнуті строки оформлення. Серед компаній із практичним досвідом 87% вважають чинні процедури складними, лише 13% назвали їх зрозумілими. Зазвичай, процес оформлення триває від 1 до 6 місяців, а для 19% — понад пів року. Суттєвими додатковими витратами підприємці вважають забезпечення житлом, оформлення документів та послуги посередників.

Найчастіше в Україну запрошують технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент — здебільшого з країн ЄС і зрідка з Азії. Майже половина компаній наймає таких фахівців на довгостроковий період (від 1 до 3 років). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і лише 3% дотримуються протилежної думки.

Середня зарплата

Тим часом зарплати українців демонструють незначне зростання. За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в Україні збільшилася на 0,5% порівняно з березнем і становила 30 515 грн.

Найвищий рівень оплати праці традиційно — у столичному регіоні: у Києві середня зарплата сягнула 48 003 грн, а на Київщині — 30 584 грн. Натомість найнижчі показники зафіксовано на Кіровоградщині (21 199 грн) та у Чернівецькій області (21 687 грн).

Водночас у Держстаті зазначають, що станом на 1 травня заборгованість із виплати заробітної плати в Україні складала 3,7 млрд грн.

Ринок кадрів

На тлі повномасштабного вторгнення український ринок праці втрачає попит на низку професій, водночас, умови для деяких спеціалістів значно поліпшуються. Про це пише видання “Delo.ua” з посиланням на дані сервісу пошуку роботи “OLX”. Насамперед, зріс попит на працівників виробничих, будівельних і технічних спеціальностей.

Згідно з даними сервісу, лідерами стали комплектувальники: кількість вакансій для них збільшилася майже у 10 разів. Середня зарплата для цих фахівців становить 27,5 тисяч гривень. Також серед найбільш популярних професій — складальники (попит зріс на 43%, а заробітна плата становить близько 31,3 тисячі гривень); підсобники (попит зріс на 34%, а заробітна плата становить близько 27,5 тисяч гривень); конструктори (попит зріс на 27%, а заробітна плата становить близько 32,5 тисяч гривень) та машиністи екскаватора (попит зріс на 22%, а заробітна плата становить близько 45 тисяч гривень).

У будівельній галузі існує значний кадровий дефіцит, а роботодавці полюють на електриків (для них побільшало вакансій на 37%); різноробочих (+35%), мулярів (+10%), монтажників (+9%), сантехніків (+9%) та виконробів (+9%).

У торгівлі на 43% збільшився попит на супервайзерів (з середньою зарплатою 48,8 тисяч гривень) та на 15% — на мерчендайзерів (для них середня зарплата складає 21,5 тисячі гривень).

Водночас, впав попит на професії у рекламі, дизайні та PR. Зокрема, відчутно поменшало вакансій копірайтерів, маркетологів, контент-менеджерів та SMM-менеджерів. Видання припускає, що у цих галузях зростає конкуренція.

Працевлаштування для переселенців

Українські роботодавці можуть отримувати від держави компенсацію за надання роботи вимушеним переселенцям. Така програма діє з 2022 року, і протягом 2024–2025 років нею користувалися близько 7 тисяч роботодавців щороку. За працевлаштування однієї людини компанія отримує компенсацію у розмірі мінімальної заробітної плати протягом трьох місяців. Наразі це понад 8,5 тисяч гривень.

Втім, видання “РБК-Україна” наголошує на значній проблемі програми: її використовують не в тих галузях, де виник серйозний кадровий дефіцит. Зокрема, найчастіше переселенці працюють у оптовій та роздрібній торгівлі або ремонті автотранспорту, а також у переробній промисловості, готельно-ресторанному бізнесі, агросекторі і медицині. Отже, програма, де-факто, обслуговує здебільшого сектор споживчих послуг і торгівлю, а не галузі з найгострішим кадровим дефіцитом — будівництво та важку промисловість. 

Роботодавці вважають головною проблемою для найму переселенців не розмір компенсації від держави, а саме питання житла. “РБК-Україна” зазначає, що бізнес може обирати працівників з інших країн попри те, що українські переселенці готові виконувати роботу за меншу платню. Зокрема, на утримання некваліфікованого іноземного робітника роботодавець витрачає 40 тисяч гривень на місяць (це зарплата у 30 тисяч гривень та забезпечення житлом). Водночас, внутрішньо переміщений українець готовий виконувати аналогічну некваліфіковану фізичну роботу за 10–15 тисяч гривень на місяць. Питання у житлі: для іноземців бізнес може будувати чи орендувати гуртожитки просто на території підприємств, адже така схема вже відпрацьована. Для ВПО схожого механізму, ані на рівні держави, ані на рівні бізнесу, просто немає. 

Щоправда, більшість експертів, опитаних РБК-Україна, сходяться в одному: масове завезення працівників із інших країн є тимчасовим і надто дорогим виходом для українського бізнесу.

Нові можливості

Держава потребуватиме для зростання ВВП протягом наступного десятиліття понад 4 мільйона додаткових працівників. Такі дані навів міністр економіки Олексій Соболев. Шукати цих працівників планують всередині країни.

Зокрема, урядовці покладають надії на залучення до роботи старшого покоління. Так, Кабінет міністрів запускає національну програму дорослого стажування “Досвід має значення” для людей віком 50+. Як повідомила премʼєр міністерка Юлія Свириденко, складатиметься така програма з трьох етапів. Навчання та підготовки (оновлення резюме, здобуття практичних навичок та адаптація до сучасного ринку праці); зустрічі з роботодавцем та обговорення формату співпраці; працевлаштування чи короткого стажування. 

В уряді визнають: перешкодами для працевлаштування залишаються недостатній рівень цифрових навичок фахівців та вікові стереотипи про них.

Особливо затребуваними кандидати старшого віку лишаються у промисловості та виробництві, де потрібні висококваліфіковані інженери, технологи, електрики, слюсарі й оператори верстатів, кажуть у Державній службі зайнятості. Також фіксують попит на фахівців віку 50+ в енергетиці та житлово-комунальному господарстві, де критично важливими є досвід і знання систем.

Водночас, у Державній службі зайнятості розповіли агентству “Укрінформ”, що за результатами їхнього опитування 66,3% роботодавців готові розглядати кандидатів віком навіть 60+. Найбільший попит на старших працівників нині спостерігається у переробній промисловості, освіті, охороні здоров’я та галузі соціальної допомоги, агросекторі, а також в оптовій і роздрібній торгівлі.

Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

Які вакансії обирають українці, скільки хочуть заробляти та де платять найбільше — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Бажаний рівень заробітків

31% українців готові отримувати зарплату від 20 до 30 тисяч гривень. Про це свідчить дослідження OLX Робота: опитали понад 6 тисяч українців, які шукають працевлаштування. Водночас 30% респондентів зазначили про бажаний заробіток у 30–50 тисяч. Для 19% опитаних прийнятний рівень — від 50 тисяч гривень. Оплата 10–20 тисяч влаштує 17% респондентів. До 10 тисяч гривень готові отримувати лише 4% учасників опитування.

62% українців продовжують шукати роботу на онлайн-платформах. 40% шукачів покладаються на знайомих або рекомендації. Ще 22% використовують соціальні мережі. 

Найактивніші шукачі — люди від 35 до 44 років 

35% шукачів роботи — це люди віком від 35 до 44 років. 21% — від 45 до 54 років. 19% — 25–34 років. Лише 7% пошукачів — молодь 18–24 роки, і всього 4% серед тих, хто шукає роботу, мають менше 18 років. 51% пошукачів — чоловіки, 47% — жінки. Ще 2% респондентів не захотіли вказувати свою стать.

Найактивніше українці цікавляться працевлаштуванням у торгівлі та продажах. Так відповіли 37% учасників опитування. Другий за популярністю напрям — фриланс, незалежно від професії (21%). Інтерес є також до транспорту і логістики (16%), а також виробництва та інженерії (13%). Найменшою популярністю серед опитаних користується юриспруденція та консалтинг (по 2%).

Дніпропетровська область лідирує за кількістю пошукачів роботи — 14%, Київська область — 11% та Київ — 10%. 

Середня зарплата зросла на 20% за рік

Відповідно до інформації Держстату, середня заробітна плата по Україні за підсумками вересня становила 26 623 грн. Відносно серпня вона зросла на 2,7%.

Найвища середня зарплата у Києві — 40 111 грн, у Луганській області (ймовірно, йдеться про релоковані підприємства) — 32 952 грн, у Дніпропетровській області — 27 416 грн. Найнижча зарплата у Кіровоградській (19 065 грн) та Чернівецькій (18 841 грн) областях.

Найвищий рівень заробітної плати, відповідно до даних Держстату, у галузі інформації та телекомунікацій — 64 330 грн. Найнижча оплата в освіті — 16 901 грн.

Схожі дані щодо середньої зарплати і на сайті Work.ua:  нині становить — 27 000 грн. Це на 20% більше, ніж у листопаді минулого року. Найбільше за рік зросли зарплати у інвестиційних аналітиків — до 60 тисяч гривень (+140% зростання за рік), маркувальників — до 22 тисяч (+120%), дерматокосметологів — до 60 тисяч гривень (+100%), робототехніків — до 25 тисяч гривень (+85%), трейдерів — до 60 тисяч гривень (+60%).  

Вакансії в Україні і за кордоном

Перед осіннім сезоном зросла кількість вакансій у галузі виробництва, роздрібної торгівлі та освіти.  Такими є висновки дослідження від OLX Робота. Рекордсменом за зростанням попиту серед роботодавців у серпні була вакансія комплектувальника у галузі “Виробництво/робітничі спеціальності” — плюс 331% у кількості оголошень, якщо порівнювати з травнем 2025. Медіанна платня — 25 тис. грн.

Також зріс попит на продавців у роздрібній торгівлі та менеджерів з роботи з клієнтами (середня зарплата 21 тис. гривень). Крім того, перед початком навчального року  на 96% зросла кількість вакансій в освіті. Медіанна зарплата  — 14 тис. грн.

На низку вакансій попит серед роботодавців у серпні 2025 був вищим на 50-60%, серед них: рихтувальник (СТО, автомийки) — середня зарплата 50 тис. грн; плиточник (будівництво) — 45 тис. грн.; HR — 29 тис. грн; офіс-менеджер —  23 тис. грн; помічник кухаря — 21 тис. грн.

Суттєво зросла і кількість вакансій на роботу за кордоном. Наприклад, на посаду пакувальника кількість оголошень зросла на 213%, на 65% збільшився попит на будівельників, на 41% — на різноробочих. Заробітна плата на ці вакансії — від 3 до 5 тис. євро.

Ще одна тенденція, зростання переліку вакансій на службу у Силах оборони. Зокрема з травня 2025 кількість таких оголошень по Україні зросла на 33%. Середня зарплата, станом на серпень, становила 70,5 тис. грн.

Від Києва до Тернополя

Відповідно до даних платформи WORK.ua, найбільше вакансій нині у категоріях “Робочі спеціальності, виробництво” (близько 21 тис.), “Сфера обслуговування” (майже 20 тис.), “Роздрібна торгівля” (близько 14 тис.), “Логістика” (майже 13 тис.),  “Продаж, закупівля” (близько 12 тис.). 

Щодо самих посад, то найбільше роботодавці шукають продавців-консультантів (майже 10 тис. вакансій), військовослужбовців, водіїв, менеджерів з продажу (близько 6 тис. по кожній позиції) та адміністраторів (близько 4 тис.).  

Серед міст, де робітники потрібні найбільше — Київ (майже 31 тис. вакансій), Львів (близько 8 тис.), Дніпро (6,5 тис.), Одеса (5,5 тис.), Харків (понад 3 тис.), Вінниця (2,5 тис.), Івано-Франківськ (понад 2 тис.), Запоріжжя та Тернопіль (близько 2 тис.). Крім того, понад 6 тис. вакансій стосуються дистанційної роботи.

Середня зарплата у жовтні цього року, за даними порталу WORK.ua, які проаналізували понад 200 тис. поданих вакансій, сягнула 25 500 гривень. За рік вона зросла на 16%. 

Найнижчі зарплати в освіті та мистецтві

Дані Держстату наразі не відображають розмір середньої заробітної плати у вересні та жовтні цього року. А от у серпні, за їхніми підрахунками, становила 25 911 грн. Найвищі середні зарплати — у галузі інформації та телекомунікацій (65 213 грн), на авіаційному транспорті — 57 582 грн, у галузі фінансів і страхової діяльності — 52 269 грн. 

Найнижчі — в освіті (14 432 грн), у працівників бібліотек, архівів та музеїв — 14 379 грн та у сфері мистецтва та розваг — 14 015 грн.

Найвищий розмір середньої зарплати зафіксовано у Києві — 39 535 грн, Луганській області — 32 541 грн (ймовірно, йдеться про державні структури, релоковані з Луганщини), Дніпропетровській області — 26 779 грн. Найнижчий — у Чернівецькій області — 18 451 грн та у Кіровоградській — 18 778 грн.

Змінюється вік працівників

41% українських роботодавців зазначили, що рішення про дозвіл чоловікам віком 18–22 років вільно перетинати кордон вплинуло на заповнення вакансій. Про це заявила керівниця напряму OLX.Робота Марія Абдулліна.

Серед респондентів 59% зазначили, що зросла кількість звільнень серед молодих працівників, 54% — що стало важче шукати молодих кандидатів на вакансії, у 43% респондентів зменшилася кількість відгуків на вакансії.

Водночас, це змусило частину роботодавців переглянути свої кадрові стратегії. Так, 32% опитаних роботодавців почали активніше залучати старших кандидатів, 16% — активніше залучати жінок.

Зростання зарплат

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства опублікувало новий Прогноз економічного і соціального розвитку України на 2026-2028 роки. Базою для розрахунків були цьогорічні показники — саме їх і уточнювали. Середня заробітна плата, яку прогнозували урядовці на 2025 рік, мала становити 24 389 гривень. Натомість, за новими даними, вона становить 25 886 гривень. Йдеться про суми до виплати податків.  Раніше економісти передбачали, що середня зарплата зросте на 8,1%, уточнює “РБК-Україна”. Втім, за новими даними, йдеться про зростання лише на 7,4% через вищу інфляцію.

Прогнози уряду

“Враховуючи ключову роль фактору безпеки та врахування ризиків для розвитку економіки, прогноз розроблений за двома сценаріями, основною відмінністю між якими є терміни суттєвого покращення безпекової ситуації в Україні”, — наголошують у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Урядовці розглядають два сценарії розвитку подій. Перший — якщо безпекова ситуація почне поліпшуватися з 2026 року. Другий — якщо це відбуватиметься з 2027 року. За першого сценарію очікують більшого зростання зарплат і ВВП та меншої інфляції протягом трьох наступних років. За другого — прогнози менш оптимістичні: зростання зарплат та ВВП сповільниться, а інфляція буде більшою.

Про які суми йдеться

Якщо безпекова ситуація покращиться вже у 2026 році, уряд прогнозує таке зростання заробітної плати. Наступного року вона мала би зрости на 6,5%, у 2027 році збільшитися на 8,9%, а у 2028 році зрости ще на 6,8%. У випадку, якщо безпекова ситуація в Україні покращиться у 2027 році, зарплати у 2026 році можуть зрости на 5,1%, у 2027 — на 5,7%, а у 2028 — на 4,6%.

Наводять урядовці і прогнозовані суми середньої заробітної плати українців. За першим сценарієм без вирахування податків могла би становити: 30 240 гривень наступного року; 35 268 гривень у 2027 році та 39 758 гривень ще за рік. За другим сценарієм, йдеться про 30 032 гривні наступного року; 34 808 гривень у 2027 році та 39 436 гривень у 2028 році.

Відчути ефект від збільшення зарплат українцям, на жаль, завадить інфляція. Її уряд прогнозує за тими ж двома безпековими сценаріями. Більш оптимістичний передбачає 8,6% інфляції наступного року, 5,9% у 2027 році та 5,3% у 2028 році. Менш оптимістичний прогноз вказує на 9,9% наступного року, 9,4% у 2027 році та 7,5% інфляції у 2028 році. 

Що буде з економікою

Попри високу невизначеність прогнозу, його автори наголошують: їхні розрахунки близькі до прогнозів Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії. “За обома сценаріями прогнозується позитивний вплив на економіку системних структурних реформ у межах Ukraine Facility, співпраці з МВФ, євроінтеграції, стимулювання розвитку українського виробництва завдяки програмам політики “Зроблено в Україні”, створення сприятливих умов для інвесторів та активної участі приватного сектора у відновленні”, — зазначають автори документу. 

Вони підсумовують — українська економіка матиме сталий тренд зростання, зокрема завдяки відбудові та трансформації у бік наближення до європейських стандартів.

Негативний вплив війни

Через бойові дії, мобілізацію та міграцію населення ринок праці змінився. За даними ООН, кількість українських мігрантів за кордоном продовжує зростати. Йдеться про 6,9 мільйона людей станом на середину березня цього року. 

Відтак, в Національному банку України називають дефіцит кадрів — однією з найбільших проблем для бізнесу. Серед інших труднощів ведення бізнесу у воєнний час економісти наводять: зростання цін, перебої з електро-, водо або теплопостачанням та небезпечні умови праці. 

Жінки на ринку праці

Якщо до повномасштабного вторгнення чоловіки становили 58% кандидатів на посади, а жінки — 42%, то нині це співвідношення змінилося. За інформацією видання “Womo”, йдеться вже про 48% чоловіків та 52% жінок. Жінки починають опановувати так звані “чоловічі професії”. Наприклад, за даними Державного управління статистики, все більше українок працюють машиністками насосних установок, водійками, гірницями, вантажницями, слюсарками-ремонтницями.

Зросла і кількість бізнесів, які відкривають українки. Лише минулоріч загальна частка жінок серед нових підприємців зросла до 61%. Свої компанії українки створювали у медицині, освіті, HR, соціальній допомозі, виробництві одягу.

Хоча в Україні жінки очолюють 449 тис. бізнесів і частка жінок-директорок стабільно зростає, вони все ще становлять лише 17,7% від усіх керівників.

Робота для пенсіонерів

Через демографічні зміни по-іншому виглядає і віковий розподіл вакансій. Минулоріч кількість пропозицій роботи для пенсіонерів зросла на 33%. Як зазначає Інтернет-видання “Oboz.ua”, середня зарплатня для працівників, старших за 60-65 років, досягла 20 тисяч гривень. А найчастіше роботодавці готові запрошувати пенсіонерів на посади водіїв, продавців, охоронців, прибиральників, касирів, вантажників, менеджерів із продажу, кравців та різноробів.

Намір сприяти збереженню на ринку праці українців пенсійного віку має й уряд. Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович розповіла “Українському радіо” про варіанти стимулів. “Наприклад, ми розглядаємо як варіант зменшення податкового навантаження — залишаючи частину ЄСВ та зменшуючи ПДФО, ми залишаємо цю людину на ринку, вона створює прибуток, вона його генерує для економіки і суспільства, вона ділиться своїм досвідом і сама залишається в активному довголітті”, — сказала міністерка.

Брак спеціалістів

У Державному центрі зайнятості розповіли “РБК-Україна”, що у 2025 році найбільш затребуваними залишаться професії, пов’язані з фізичною працею, медициною, освітою та сферою послуг. Наразі найбільше вакансій зафіксовано для таких спеціалістів, як швачки, токарі, електромонтери, столяри, слюсарі-сантехніки, електрогазозварники, монтери колії, фрезерувальники, машиністи екскаваторів та оператори верстатів із програмним керуванням. Також бракує лікарів різних спеціальностей, зокрема, терапевтів та педіатрів. 

Проблеми з кадрами у регіонах

Найбільший дефіцит кадрів Державна служба зайнятості відзначає у Києві та Львівській області. Тоді, як за даними порталу Work.ua, 60% від усіх розміщених вакансій припадають на 5 областей країни. Йдеться про Київ і Київщину (34%), Львівщину (9%), Дніпропетровщину (9%), Одещину (6%) та Харківщину (3%). Кількість пропозицій роботи росте у Житомирській, Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій і Миколаївській областях. 

У регіонах бракує спеціалістів різних професій. Якщо у Києві це представники роздрібної та оптової торгівлі, дистрибуції та медицини, то у Львові за кількістю пропозицій роботи лідирує готельно-ресторанний бізнес. Також на Львівщині шукають спеціалістів з торгівлі, медицини та харчової промисловості. А от у Дніпрі багато вакансій пропонують у харчовій промисловості, сфері охорони здоров’я, транспорту, металургійній промисловості.

Нерівномірний ріст

За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні нині становить 21 946 гривень. Найбільше платять у галузі “Інформація та телекомунікації”. Зарплата становить 50 752 гривень (зросла на 37,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року). На другому місці – “Фінансова та страхова діяльність” – в середньому фахівці отримують 40 194 гривень (на 20,5% більше, ніж минулоріч). На третій позиції “Професійна, наукова та технічна діяльність” – 28 167 гривень (на 24,6% більше, ніж у 2023).

Також зросли зарплати у галузі “Державне управління та оборона” – до 26 904 гривень (на 24%). Найнижчі зарплати в освіті – 13 970 гривень (порівняно з минулим роком, зросли на 15,6%).

Київ та Львів – традиційно в лідерах

Трохи вище, ніж у Держстаті, оцінюють середню зарплату українців на сайті work.ua. За їхніми даними, станом на грудень становить 22 500 грн. Серед спеціальностей, де зросла найбільше – керівник відділу контенту (+155%), ортодонт (+90%), продюсер (+58%), кредитний експерт (+57%) та інструктор в автошколу (+56%).

Традиційно найвища середня зарплата у Києві – 25 000 грн. На другому місці Львів – 23 000 грн, на третьому Дніпро та Ужгород – 22 000 грн. До п’ятірки також входить Одеса – 21 500 грн. Найнижча серед обласних центрів середня зарплата у Сумах – 16 000 грн.

У гривнях і доларах

Згідно даних Держстату, від початку війни середня зарплата зросла більш ніж вдвічі –  на 56,6%, порівняно з довоєнним 2021 роком. Тоді становила 14 014 гривень. Щоправда, в доларовому еквіваленті зміни не такі суттєві: зараз середня зарплата – 532 долара, а у 2021 році була 514 доларів.

Найбільше — в IT, найменше — в музеї

Як свідчать дані Держстату, середня зарплата офіційно працевлаштованих українців у другому кварталі цього року зросла до 20 964 гривень. Це на 22,1% більше, ніж за аналогічний період 2023-го. 

Найвищу офіційну зарплату отримують в галузі IT: становить у середньому 50 188 гривень — на 37,1% більше, ніж у жовтні минулого року. На другому місці за розміром середньої зарплати опинились фахівці галузі авіаційного транспорту. Вони отримують 43 387 гривень — на  46,3% більше, ніж минулоріч. Найнижчі середні зарплати  мають працівники галузі мистецтва та розваг — в середньому заробляють 12 791 гривню, а також співробітники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури — 12 802 гривні. 

Причина збільшення зарплат — брак кадрів

Схожі дані щодо розмірів середньої зарплати наводить також сайт пошуку роботи work.ua. Проаналізувавши понад 213 тисяч вакансій, там підрахували, що у жовтні цього року середня зарплата українців сягнула 21 500 грн. Це на 19% більше за жовтень минулого року. Однією з основних причин зростання може бути брак кадрів, що посилює конкуренцію роботодавців за працівників. 

Відповідно до даних work.ua, за рік зарплати найбільше зросли у керамістів — аж на 122%. Нині середня платня на такій вакансії становить 50 000 гривень. На 80% зросли зарплати в ортодонтів (до 52 500 гривень), операторів атракціонів (до 22 500 гривень) та Unity 3D програмістів (до 45 000 грн). Викладачі правил дорожнього руху цьогоріч заробляють на  75% більше, ніж минулоріч —  до 35 000 гривень у середньому. 

Освіта та бронювання

Грунтуючись на даних work.ua, “Економічна правда” проаналізувала зміни в доходах працівників майже 600 професій. За висновками журналістів, на розмір зарплатні впливало кілька чинників. Зокрема, чи має людина спеціальну або вищу освіту. Прибутки таких працівників зросли на кілька відсотків вище базового рівня. Якщо ж вакансія належала до “робітничої спеціальності”, то це в середньому додавало ще 8% до зарплати, порівняно з так званими “білими комірцями”.

На відміну від інформації Держстату, яка свідчить про зростання зарплат в ІT-галузі, дані work.ua демонструють, що айтівцям почали платити менше. Так, за рік програмісти C++, Android- та Python-розробники втратили 25-30% доходів. “Це пов’язано з кризою IT-професій. Якщо загалом на ринку праці є дефіцит кадрів та надлишок вакансій, то в IT спостерігаються надлишок кандидатів та нестача вакансій”, — пояснюють у work.ua.

Зростають і зарплати в бюджетному секторі, одним із чинників, що впливає на це, може бути система бронювання. Адже певний рівень зарплата на підприємстві — один з ключових критерії, встановлених Мінекономіки, аби мати право забронювати працівника. 

З прогнозами НБУ, зарплати українців і далі зростатимуть і вже у 2025 році перевищать довоєнний рівень.