Які вакансії обирають українці, скільки хочуть заробляти та де платять найбільше — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Бажаний рівень заробітків

31% українців готові отримувати зарплату від 20 до 30 тисяч гривень. Про це свідчить дослідження OLX Робота: опитали понад 6 тисяч українців, які шукають працевлаштування. Водночас 30% респондентів зазначили про бажаний заробіток у 30–50 тисяч. Для 19% опитаних прийнятний рівень — від 50 тисяч гривень. Оплата 10–20 тисяч влаштує 17% респондентів. До 10 тисяч гривень готові отримувати лише 4% учасників опитування.

62% українців продовжують шукати роботу на онлайн-платформах. 40% шукачів покладаються на знайомих або рекомендації. Ще 22% використовують соціальні мережі. 

Найактивніші шукачі — люди від 35 до 44 років 

35% шукачів роботи — це люди віком від 35 до 44 років. 21% — від 45 до 54 років. 19% — 25–34 років. Лише 7% пошукачів — молодь 18–24 роки, і всього 4% серед тих, хто шукає роботу, мають менше 18 років. 51% пошукачів — чоловіки, 47% — жінки. Ще 2% респондентів не захотіли вказувати свою стать.

Найактивніше українці цікавляться працевлаштуванням у торгівлі та продажах. Так відповіли 37% учасників опитування. Другий за популярністю напрям — фриланс, незалежно від професії (21%). Інтерес є також до транспорту і логістики (16%), а також виробництва та інженерії (13%). Найменшою популярністю серед опитаних користується юриспруденція та консалтинг (по 2%).

Дніпропетровська область лідирує за кількістю пошукачів роботи — 14%, Київська область — 11% та Київ — 10%. 

Середня зарплата зросла на 20% за рік

Відповідно до інформації Держстату, середня заробітна плата по Україні за підсумками вересня становила 26 623 грн. Відносно серпня вона зросла на 2,7%.

Найвища середня зарплата у Києві — 40 111 грн, у Луганській області (ймовірно, йдеться про релоковані підприємства) — 32 952 грн, у Дніпропетровській області — 27 416 грн. Найнижча зарплата у Кіровоградській (19 065 грн) та Чернівецькій (18 841 грн) областях.

Найвищий рівень заробітної плати, відповідно до даних Держстату, у галузі інформації та телекомунікацій — 64 330 грн. Найнижча оплата в освіті — 16 901 грн.

Схожі дані щодо середньої зарплати і на сайті Work.ua:  нині становить — 27 000 грн. Це на 20% більше, ніж у листопаді минулого року. Найбільше за рік зросли зарплати у інвестиційних аналітиків — до 60 тисяч гривень (+140% зростання за рік), маркувальників — до 22 тисяч (+120%), дерматокосметологів — до 60 тисяч гривень (+100%), робототехніків — до 25 тисяч гривень (+85%), трейдерів — до 60 тисяч гривень (+60%).  

Вартість оренди

Попит на оренду продовжує знижуватися у різних регіонах України. Про це свідчать дані дослідження DIM.RIA. Найбільше падіння зафіксовано у Львівській (-36%), Полтавській (-34%), Чернігівській (-33%) та Чернівецькій (-32%) областях. 

Попри падіння попиту, ціни і далі потроху зростають: так, у Києві та Львові за останній рік збільшилися на 3%. “На першому місці за вартістю оренди житла — Ужгород. Там, за однокімнатну квартиру доведеться заплатити близько 20 тисяч гривень на місяць. В той же час, у Львові та Києві ця вартість буде на рівні 17 тисяч”, — розповіла під час брифінгу в Медіацентрі Україна Олена Унаньян, керівниця відділу зв’язків із забудовниками компанії ЛУН.

Схожі дані й у DIM.RIA: Закарпатська область продовжує лідирувати з цінником за однокімнатну квартиру — 20,5 тис. грн. У Києві, на Львівщині та на Волині — в середньому доведеться викласти 15 тис. грн. Найдешевше житло можна орендувати у Харківській області: однокімнатна квартира в середньому коштує 4,5 тис. грн. 

За даними ЛУН, українці віддають за оренду однокімнатного житла від 22% до 76% своєї зарплати. Найбільше платять орендарі Ужгорода: 76% місячного доходу йде на оплату помешкання. У Луцьку цей показник становить 66%, у Львові та Івано-Франківську — 60%, у Києві — 55%. Натомість  у Харкові за однокімнатку доведеться викласти лише 22% сімейного бюджету, у Запоріжжі — 23%, у Миколаєві — 29%.

Від 9 до 16 років, щоб “викупити” квартиру

У ЛУН також дослідили, скільки років потрібно орендувати однокімнатну квартиру, аби її вартість дорівнювала сумі всіх платежів. У Чернігові та Рівному на це піде понад 16 років, у Харкові, Одесі та Чернівцях — більше 15-ти, у Львові, Тернополі та Кропивницькому — більше 14-ти років, У Києві, Житомирі та Черкасах — понад 13 років, найменше часу знадобиться в Івано-Франківську — трохи більше 9 років. Варто зазначити, що ці терміни постійно змінюються, відповідно до коливання цін на житло по країні.

Міста-лідери за подорожчанням житла

За останній рік зросли ціни не лише на оренду, а й на купівлю помешкань. “Топ-5 міст за ростом цін за метр квадратний на первинному ринку за останній рік — це, на пʼятому місці Луцьк, де ціна виросла на 8% за метр квадратний. На четвертому — Івано-Франківськ, де ціна піднялась на 9%. Третє місце Одеса — приріст склав 13%, Хмельницький — 13% та Тернопіль — 15%”, — сказала Олена Унаньян.  

Водночас, від початку повномасштабного вторгнення найбільше подорожчання торкнулося Хмельницького — зростання на 38%, Чернігова — на 40%, Львова — на 41%, безумовний лідер Івано-Франківськ, де ціна зросла на 75%. 

Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані OLX Нерухомість, найнижча вартість житла зафіксована у Харкові та Дніпрі. При цьому у Дніпрі ціни залишилися майже на рівні минулого року, тоді як у Харкові вони помітно зросли. Так, у Харкові середня вартість однокімнатної квартири у жовтні 2025 року становила 21 тис. доларів, що на 16% більше, ніж у жовтні минулого року. У Дніпрі — 26 тис. доларів (+5%). В Одесі однокімнатні квартири коштують 40 тис. доларів (+22%). Київ та Львів залишаються найдорожчими: 76 тис. доларів (+13%)  та 55 тис. доларів (+10%) відповідно.

Доступна оренда

Кабінет міністрів дав старт амбітному експериментальному проєкту створення фонду муніципального орендного житла. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду. Муніципальне житло отримають ветерани, рідні загиблих захисників, військовослужбовці, ВПО, діти-сироти, вчителі, лікарі, комунальники.

“Чітко визначаємо критерії, яким повинні відповідати отримувачі, а також критерії самого житла. Нормою буде метраж 40 м2 на родину з двох осіб, а також придатність квартири до проживання, включно з умеблюванням та побутовою технікою”, — зазначив Шмигаль.

Орендну плату мають формувати за спеціальною формулою з урахуванням умов конкретного регіону. Орієнтовно в місяць за оренду однокімнатної квартири люди платитимуть близько 6 тисяч гривень.

За словами очільника уряду, замовниками будівництва будуть самі громади. Документація розроблятиметься на основі готових проєктних рішень, що значно прискорить та здешевить процес. Проєкт буде фінансуватися за кошти місцевих бюджетів, а також за кредитні та грантові кошти партнерів. Щоправда, про які обсяги житла йдеться та коли воно зможе потрапити на український ринок оренди, наразі не повідомляють. 

Масштаби проблеми

За даними дослідження аналітичного центру Cedos, до повномасштабного вторгнення у власному житлі мешкало 95% українців. У 2022-2024 роках ця кількість скоротилася до 76-79%. При цьому найчастіше у власному житлі живуть мешканці сіл та селищ – 88%, тоді як в обласних центрах цей показник знижується до 69%. 

Крім того, різними оцінками, в Україні нині від 3,7 до 5 мільйонів переселенців. Адже внаслідок війни найбільше постраждав саме житловий сектор. Йдеться про понад 2 млн домогосподарств або ж 13% усього житлового фонду.

Де жити найдорожче?

Відповідно до даних Державної служби статистики, середня плата за місячну оренду 1-кімнатної квартири в травні цього склала 7 504 грн. З початку року ціни зросли на 3,9%. Варто зазначати, що це повільніше за загальну інфляцію, яка за цей час досягла 5,6%.

Найдорожчими залишаються помешкання на заході України. На першому місці — Закарпатська область — в середньому 11 956 грн за місяць оренди однокімнатної квартири. Львівська область на другому місці — 10 833 грн. На третьому місці Рівненська область — 10 289 грн.

У Києві оренда від початку року подорожчала на 1,5% до 9 777 грн.  На п’ятому місці Хмельниччина — 9 591 грн. Також до десятки областей із найдорожчою орендою входять Чернівецька область (8 916 грн), Черкаська (8 867 грн), Волинська (8 494 грн), Івано-Франківська (8 478 грн), Вінницька (8 271 грн).

Найнижчі ціни в Харківській (3 942 грн), Запорізькій (3 684 грн) і Херсонській (3 243 грн) областях.

Переселенці у прифронтових областях: скільки їх зараз?

За два роки великої війни виник стереотип, що найбільше переселенців в західних областях України, зокрема на Львівщині та Закарпатті. Але насправді — ні. За даними Мінреінтеграції, на вересень 2023 року лідером за кількістю зареєстрованих ВПО стала Харківська область, яка прийняла майже 530 тисяч переселенців. Причому, їхня кількість постійно змінюється: якщо після звільнення Харківщини у вересні 2022 року багато хто повернувся додому, то з листопада 2023 року, коли влада оголосила евакуацію з сіл Куп’янського району, кількість ВПО знову зросла. Інші прифронтові області за кількістю ВПО також не пасуть задніх: Запоріжжя прихистило понад 227 тисяч переселенців, Миколаївщина — понад 127 тисяч, Херсонщина — понад 40 тисяч українців.

Багато обов’язків — замало коштів

Забезпечення переселенців житлом — одна з найгостріших проблем, з якою стикаються громади прифронтових областей України. Законодавством визначено, що під час дії воєнного стану окремі категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання без обмеження строку. Водночас, органи місцевого самоврядування мають формувати фонди житла, призначеного для ВПО, зокрема, шляхом викупу, оренди, будівництва нового житла, реконструкції будинків і гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові, а також ремонту об’єктів наявного житлового фонду. Це потребує великих коштів, і громадам прифронтових областей вкрай складно їх знаходити: внаслідок війни місцеві бюджети втратили велику частку податкових надходжень, а також змушені постійно витрачатись на ліквідацію наслідків російських обстрілів.

Як прифронтові області вирішують питання житла

Як пояснював в інтерв’ю очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, адміністрації областей працюють у цьому питанні за трьома напрямками: пошук соціальних гуртожитків для розміщення переселенців тут і зараз, вирішення питання будівництва соціального житла на довгостроковий період, а також допомога тим переселенцям, хто може купувати житло з отриманням пільгових кредитів за програмою “єОселя”.

Багато проєктів, пов’язаних з житлом для переселенців, у прифронтових областях реалізуються за допомоги грантових та благодійних організацій. Зокрема, на Харківщині у Валківській громаді нещодавно облаштували багатоквартирний комплекс у приміщенні комунального підприємства. А у Запорізькому районі для розміщення переселенців обладнали одну з місцевих амбулаторій. Шукає донорів для зведення житла для ВПО і Миколаївщина: у січні цього року ОВА розробила проєкт на 1700 квартир, що має суттєво покращити ситуацію з розміщенням переселенців в області. У наближених до лінії фронту громадах рішення проблеми бачать, зокрема, у модульних будинках для розміщення ВПО, але вони нерідко стають цілями окупантів. Зокрема, 5 січня від обстрілів постраждали будинки переселенців в Тягинській громаді Херсонщини.

Чим українці забезпечують власну енергонезалежність, скільки це коштує та як зекономити на таких пристроях – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Життя під гул генераторів.

У листопаді 2022 року, за даними нардепа Ярослава Железняка, до України ввезли понад 350 тисяч генераторів та супутніх до них товарів.  

Характерний звук генераторів нині чутний на будь-якій вулиці країни. І не дивно – під час відключень світла це головний інструмент забезпечення життєдіяльності бізнесу, інфраструктурних установ та приватних будинків. Від 10 жовтня, коли росіяни вперше обстріляли нашу інфраструктуру, попит на генератори, за даними великих торговельних мереж, зріс вдесятеро, що не могло не відобразитись на цінах. Вартість найпопулярніших моделей бензинових чи дизельних генераторів зросла щонайменше на третину. Та й за такі гроші дістати генератори нині непросто: ті, що були в наявності — вже розкупили, черга за новими поставками може сягати двох місяців. Попит настільки великий, що новинні стрічки вже переповнені повідомленнями про шахраїв, які виманюють гроші у охочих забезпечити себе світлом. 

Генератор нині коштує в середньому 15-45 тисяч гривень, залежно від потужності. До загальної суми витрат, перед купівлею, варто врахувати і вартість підключення (додаткова розетка, окрема проводка та інше) — це ще плюс 5-10 тисяч гривень, та витрати на паливо. До прикладу, невеликий генератор “з’їдає” 4-5 літрів бензину за 10 годин роботи. 

З мінусів — підходящим варіантом він буде лише у випадку, якщо ваше приміщення має вихід надвір. Генератор суворо заборонено встановлювати на балконі квартири, адже він виділяє чадний газ, яким можна отруїтися. 

Генератори бувають бензинові, дизельні та газові. Серед переваг бензинового — компактність у порівнянні дизельним, простота експлуатації та обслуговування, а також доступність. Серед недоліків – шумність, необхідність періодично вимикати пристрій для “перепочинку” та чутливість до палива. Дизельний генератор невибагливий до палива, не такий гучний, як бензиновий і надійний. Однак, і коштує дорожче. Перевагами газового генератора можна вважати економічність, відсутність вихлопів із різким запахом та надійність. Але коштує пристрій також недешево.

Зарядна станція — новий айфон. Товар, власником якого від 10 жовтня стало бути престижно. Портативні акумулятори, на відміну від генераторів, просто використовувати в квартирі. Він них, в залежності від ємності, можна зарядити не лише телефон чи ноутбук, а й на якийсь час заживити котел чи навіть холодильник. Із початком віялових та аварійних відключень світла, Ecoflow, Bluetti та аналоги стали хітом продажу всіх мережевих продавців побутової техніки. Там їхня вартість зросла в середньому на 50%. А ціни на найпопулярніші, тобто дешевші моделі – більш як вдвічі. Ще більше задирають ціни так звані “перекупники”, які обіцяють продати товар швидше. Адже очікувати на зарядну станцію нині можна стільки ж, скільки і на генератор.  

Зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та інвертора: для тих, хто вчив фізику. 

Найдешевший, однак найскладніший спосіб принаймні на кілька годин забезпечити себе електрикою: власноруч скласти зарядний пристрій із автомобільного акумулятора та перетворювача струму (інвертора). 

На перший погляд все просто, і, відносно генераторів та зарядних станцій, недорого: необхідно придбати автомобільний акумулятор (~2500 грн), до нього під’єднати інвертор для дому (~1000 грн), який перетворить постійний струм на змінний, тобто із 12 на 220 вольт. Якщо в комплекті інвертора немає кабелів — варто врахувати і їхню вартість. Так можна підзарядити не лише ноутбук чи телефон, а й заживити, до прикладу, котел. Варто врахувати, втім, пікову потужність перетворювача: показник максимального навантаження, при якому перетворювач не вийде з ладу і продовжить працювати. Крім того, бажано вибирати інвертор 12-220 з функцією стабілізації напруги. Адже побутова техніка не любить перепадів.

Ще один нюанс — синусоїдальність напруги. Перетворювач із правильною, а не модифікованою синусоїдальністю напруги коштує дорожче, але підходить для заживлення газового котла та будь-якої побутової техніки, а не лише для зарядки гаджетів. 

Як зекономити?  

Уникнути завищених цін на пристрої альтернативного живлення не вийде, адже їхня вартість, через енергетичну кризу в Україні, зросла навіть в Європі та в Китаї. Ба більше, дефіцит на ці товари тепер є і закордоном: їх просто не встигають виробляти. Утім, все ж дешевше буде замовити той самий генератор чи зарядну станцію, приміром, у Польщі. Або ж попросити знайомих закордоном купити його для вас, дочекатись доставки та не переплачувати одразу кільком ланкам посередників.

Якщо ж ви живете у багатоквартирному будинку або маєте власний бізнес — є шанс відбити частину суми, витраченої на генератор. Для цього у Києві, Сумах, Львові, Чернівцях, Тернополі, Полтаві, Миргороді та Одесі місцева влада вирішила компенсувати частину вартості генераторів. В залежності від міста — від 50 до 80% від вартості приладу. 

Подати заявку можуть лише юридичні особи: тобто ОСББ, ЖЕК, або, як от у Львові, ще й заклади харчування, продуктові магазини, перукарні, аптеки, приватні навчальні заклади.

1.Моршин

Унікальність Моршина полягає у різноманітності мінеральних вод. Цілий рік українці їдуть туди лікуватися та відпочивати. На Новий рік Моршин – досить тихе містечко, де можна насолодитись спокоєм далеко від галасливого мегаполісу, погуляти навколо озера або поїхати на екскурсії по Закарпаттю. Крім того, новорічні канікули у Моршині можна присвятити оздоровчим процедурам.

Найзручніше дістатися до Моршина зі Львова або Івано-Франківська. Наприклад, зі Львова можна доїхати всього за 30 хвилин маршрутним таксі, вартість квитка 69 гривень. Зупинитись у Моршині можна в одному із численних оздоровчо-відпочинкових комплексів. Вартість путівки складає близько 900 грн. Ще одним варіантом є готелі, вартість номеру у новорічну річ коливатиметься від 1500 грн. Середній чек замовлення в ресторані у новорічну ніч – 250 грн.

2.Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський – ще одне цікаве місто для святкування Нового року.  Найбільше туристів до міста приїжджає навесні та восени, тому взимку сюди можна їхати за тихим і затишним відпочинком. Місто відоме старовинною забудовою, величезною фортецею і мальовничою річкою Смотрич. Головні пам’ятки: Кафедральний костел Петра і Павла, мінарет зі скульптурою Богоматері та найстаріша ратуша в Україні.

У центрі міста оренда квартири буде коштувати від 300 грн за добу, а готель – від 500. Середній чек у кав’ярні – близько 50 гривень, у ресторанах української та європейської кухні – від 200 грн.

Дістатися до Кам’янець-Подільського можна автобусом, потягом та на авто. Проте потяги у Кам’янець ходять лише з Києва із зупинками у Козятині, Вінниці та Хмельницькому. Купе коштує – 134 гривні, плацкарт – 92 гривні. Автобусом дістатися до Кам’янець-Подільського зручно із Хмельницького або Чернівців. Залежно від часу відправлення квиток коштуватиме від 55 до 75 грн. На авто варто їхати трасою Житомир-Кам’янець-Подільський-Чернівці або регіональними дорогами через Чортків або Гусятин.

3.Тернопіль

Тернопіль – одне з найбільших міст Західної України, проте не настільки популярне серед туристів, як Львів. А дарма. Старовинна австрійська та польська забудова, костели та храми, сучасні будинки  –  все це органічно переплітається у центрі міста. У місті є тематичні паби і ресторани, які будуть у нагоді для новорічних святкувань. Серед особливостей місцевої кухні у Тернополі варто спробувати карпатські гриби, фермерські сири і м’ясні закуси. Середній чек у коливається від 180 до 220 грн.

Доїхати до Тернополя  можна рейсовими автобусами із Херсону, Одеси, Житомира та Харкова. Залежно від відстані вартість складатиме від 70 до 450 грн за квиток. Крім того, на святковий тиждень «Укрзалізниця» призначила два додаткові рейси швидкісних поїздів із Києва до Тернополя. Вартість квитка у першому класі  – 321 грн, у другому – 223 грн.

За словами ріелторів, більшість хороших помешкань у місті вже заброньовані, але знайти житло все ще можливо. Зазвичай оренда квартири у місті коштує від 250 грн за добу, на Новий рік ціни стартують від 450 грн. Новорічна ніч у готелі коштуватиме від 900 до кількох тисяч гривень.

4.Полтавська область

«Вечори на хуторі біля Диканьки» – один із найвідоміших творів Миколи Гоголя. Диканька і сусідні села Полтавської області міцно асоціюються з ковалем Вакулою, красунею Оксаною і відьмою Солохою. Тому Новий рік на Полтавщині – це чудова можливість провести свято у колоритній гоголівській атмосфері.

Місцеві жителі розповідають, що зазвичай відзначають свята у найкращих українських традиціях. Серед цікавинок: кінні змагання, народні пісні, сценки із відомих творів і численні страви української кухні.

Дістатися до Полтави досить просто, регулярно ходять автобуси з Луцька, Львова та Кривого Рогу і пасажирські потяги з Києва і Харкова. Із самої Полтави до сусідніх сіл автобуси ходять щоп’ять хвилин. Оренда будиночка у Диканьці коштуватиме від 250 грн на добу. У готелях ціни стартують від 130-150 грн за добу.

Відпочиваючи у Диканьці, обов’язково варто скуштувати домашню ковбасу і фірмові полтавські галушки. Середній чек у закладах Полтавщини – 200-250 грн.

5.Одеса

Одеса є звичним напрямком для літнього відпочинку українців. Проте на Новий рік «перлина у моря» також може здивувати святковою атмосферою. Засніжені Потьомкінські сходи, новорічна ялинка на Думській площі і замерзле море напевне створять новорічний настрій. 

Доїхати до Одеси можна з будь-якого куточка України. Тим паче, що у грудні «Укрзалізниця» запустила додатковий нічний потяг Львів – Одеса. Вартість квитка на 30 грудня у плацкартному вагоні – 116 грн, купе – 567 грн. Повну відстань від Львова до Одеси нічний експрес долає за 10 годин. Потяг має чотири проміжних зупинки – у Тернополі, Хмельницькому, Жмеринці та Кам’янці-Подільському. Залежно від бюджету зупинитися в Одесі можна у готелі або зняти квартиру подобово. Вартість недорогого готелю у новорічну ніч коливається від 300 гривень. Оренда квартири у центрі коштуватиме від 650 грн на добу. За новорічний бенкет в одному із центральних ресторанів Одеси доведеться заплатити від 600 грн з людини.