Що і коли зміниться

Нове оподаткування почало діяти з 1 грудня. Найсуттєвішою зміною у законі є збільшення військового збору: для фізичних осіб він зросте з 1,5% до 5%. Виняток зроблять лише для службовців ЗСУ, для них ставка залишиться 1,5%. 

А от для фізичних осіб-підприємців зміни будуть іншими. ФОПи першої, другої та четвертої груп замість 800 гривень мають платити 10% від мінімальної заробітної плати. А фізособи-підприємці третьої групи — сплачуватимуть 1% від доходу.

Зміняться й податки для банків: замість 25% ставки податку на прибуток їм доведеться сплачувати 50%. І новий податок запровадять “заднім числом” — тобто, за 2024 рік доведеться доплатити. Тоді як небанківським фінансовим установам замість 18% ставки податку на прибуток доведеться з наступного року платити 25%. 

Нове оподаткування стосуватиметься також авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тисяч гривень за кожну станцію залежно від її типу.

Зростуть ще й авансові внески з податку на прибуток для пунктів обміну валют. Так, у Києві за кожен пункт обміну доведеться заплатити 700 євро. В містах, де живе більше 50 тисяч людей, внесок становитиме 600 євро. А в інших населених пунктах — 200 євро. 

Зміниться і мінімальний податок на землю — на час воєнного стану він складатиме 1400 гривень за гектар для ріллі та 700 гривень за гектар для земель з іншими видами цільового призначення.  

Також підписаний президентом закон передбачає вже з початку нового року зміни у звітності щодо податків. Надавати дані про ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок треба буде щомісяця. Це пов’язано зі змінами у системі бронювання працівників: аби відстежувати, чи відповідають вони новим вимогам.

Непопулярний крок

Ухвалити підвищення податків намагалися від літа 2024: тоді Міністерство фінансів запропонувало перший варіант змін. Серед них були пропозиції підвищити податки на міжнародні посилки і нові автомобілі, запровадити військовий збір на ювелірні вироби чи оборот бізнесу. Той проєкт не влаштував ні бізнес, ні депутатів, ані Офіс президента. Голосування за нього Парламент провалив, і зміни довелося доопрацьовувати. 

Новий варіант, який і набув чинності, Верховна Рада затвердила у жовтні. Після голосування Парламенту довелося “відбиватися” від правок — постанов, якими намагалися заблокувати непопулярне рішення, було аж 13. Зрештою, законопроєкт відправили на підпис Президенту. 

А от глава держави не підписував непопулярний закон протягом 44 днів. “Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів”, — так описує одну з зустрічей співрозмовник “Економічної правди”. Серед найпопулярніших версій, чому Володимир Зеленський тривалий час не ставив підпис під документом, називають очікування на допомогу від партнерів і небажання ухвалювати непопулярне рішення. Зрештою, за наприкінця листопада Президент підписав закон.

Скільки зберуть і на що підуть гроші

Основна мета підвищення податків — зібрати кошти на оборону нашої держави. Ще у липні цього року йшлося про необхідність збільшити видатки на оборону на 500 мільярдів гривень. Лише підвищення військового збору додатково дало б цьогорічному бюджету 27,3 мільярдів гривень. Втім, зволікання з підписанням має свою ціну: оскільки нове оподаткування запрацює не з жовтня, а з грудня, доходи держави будуть меншими, ніж очікувалося. 

Ціна друкарської помилки

Стався з новим законом і неочікуваний курйоз: його зарано опублікувало державне видання. Річ у тім, що за українським законодавством, підписаний Президентом документ набуває чинності після публікації в офіційному виданні. А “Голос України” опублікував закон про підвищення податків 29 листопада. Невелика різниця у часі могла призвести до хаосу: адже таким чином документ набував чинності у листопаді. Відтак, постало питання: чи стягувати нові податки за два дні цього місяця? 

Згодом голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев перепросив в українських бухгалтерів за втрачені нервові клітини і повідомив: “Безсонна ніч і є результат — ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря”.

Хто зможе отримати допомогу та на що її можна буде витратити — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Що обіцяють українцям

Про одноразову фінансову допомогу українцям Президент Зеленський заявив в одному зі своїх традиційних звернень. За словами глави держави, отримати виплати можуть майже всі громадяни: від неповнолітніх, до пенсіонерів. “Є-підтримка для всіх наших людей — дорослі, діти, кожна сім’я в Україні. Тисяча гривень на людину — на родину це вийде по кілька тисяч гривень”, — заявив Зеленський. 

Фінансову допомогу вирішили надати, щоби підтримати українців у період зими. Адже очікується, що холодний сезон може бути складним через ризик відключень електроенергії на тлі російських обстрілів. А визначити деталі програми президент доручив Кабінету Міністрів.

Звідки візьмуть гроші

У Міністерстві економіки запевняють, що додаткових видатків з державного бюджету не знадобиться. Кошти зберуть за рахунок невикористаних бюджетних програм та із залишків фінансування програми “Національний кешбек”. 

Перший заступник міністра економіки Олег Соболев наголошує, що на програму спрямують гроші, які не можна витрачати на війну. “Ці кошти ми точно не змогли б спрямувати на армію, адже ці кошти виділені нашими донорами в наш бюджет, і там є умова, що їх не можна пускати на військові видатки”, — зазначив чиновник. 

Хто отримає виплати

В Уряді кажуть, що виплати будуть доступними для більшості українців. Не матимуть змоги отримати гроші ті, хто зараз живуть за кордоном, як біженці. Перерахування обіцяють проводити після верифікації місця проживання. 

Програму фінансової допомогу планують привʼязати до “Національного кешбеку”. Саме відкриті для кешбеку картки стануть єдиним способом отримати кошти. Подати заявку можна буде через “Дію”. А от сплачувати податки не потрібно — виплата вважається державною допомогою.

Гроші на книжки і дрони

Витратити цю тисячу гривень можна буде на оплату комунальних послуг, квитки на концерти чи на театральні спектаклі, ліки українського виробництва, книги. Також кошти можна буде задонатити армії. У Міністерстві економіки наголошують, що цей спосіб підтримати військо буде цілком легальним — адже кожен громадянин сам вирішує, куди витратити донорські кошти, спрямовані на підтримку українців.

За що критикують ідею

З ідеєю фінансових виплат для українців держава виступила невдовзі після підняття податків. “Для багатьох це виглядатиме як непослідовність Уряду. Спочатку бюджету не вистачає коштів, потрібно підвищувати податки. Далі ухвалюється неоптимальне підвищення податків — тільки для тих, хто працює “в білу”. Навіть якщо цей закон ще не підписаний, виглядає так: забираємо в тих, хто чесно працює і платить податки, щоб потім роздати всім”, — каже старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Критикують ідею і за технічне втілення. Адже для того, щоби отримати виплати, потрібно мати смартфон, на якому встановлено “Дію” і підключено картку “Національного кешбеку”. Що, на думку експертів, може становити труднощі для літніх українців. “Ця картка є карткою з обмеженим використанням, що створює певні труднощі для пересічного українця. Подібні виплати мають мати абсолютно адресне спрямування. У нас є багаті, бідні та люди, які дуже сильно потерпають. У цивілізованому світі державна допомога є максимально адресною, тобто існують чітко визначені категорії людей і соціальні групи, які дійсно потребують цих коштів”,  — зазначив у коментарі “Радіо Свобода” економіст Олег Пендзин.

А інвестиційний банкір Сергій Фурса назвав рішення Зеленського намаганням задобрити суспільство після скандалів з корупцією в прокуратурі і МСЕК. І заявив, наче ініціатива може призвести до збільшення інфляції. 

Що кажуть на підтримку програми

Програма навряд чи матиме небезпечний вплив на ціни в Україні, заявив глава Національного банку Андрій Пишний. Оцінити остаточні ефекти він обіцяє, коли Уряд представить всі параметри ініціативи. 

Розглядають урядовці і можливість залучити “Укрпошту”, аби допомогти пенсіонерам з оформленням карток для виплат. Як зазначають джерела “РБК-Україна”, цю функцію можуть покласти на листонош.

Коли запрацює програма

Деталі програми Уряд обіцяє оприлюднити не пізніше середини цього місяця, аби українці мали достатньо часу на оформлення виплат. Подавати заявки можна буде з 1 грудня  і до кінця зими. А витратити кошти — впродовж 2025 року.

1990-2000 роки: знайомство та перша співпраця

Стратегічний зовнішньополітичний шлях до Європи був обраний Україною одразу після здобуття незалежності. У 1993 році Верховна Рада ухвалила постанову “Про основні напрями зовнішньої політики України”, у якій декларувала намір України стати членом Європейських Співтовариств. У 1994 році Україна та ЄС підписали Угоду про партнерство і співробітництво, яка набула чинності з 1998 року. У 1996 році на засіданні Ради Європи тодішній президент Леонід Кучма вперше оголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу.

2000-ні роки у відносинах України та ЄС запам’ятались поглибленням економічної та політичної співпраці: на регулярній основі розпочалось проведення Саміту Україна-ЄС. У 2006 році Україна в односторонньому порядку встановила безвізовий режим для громадян країн-членів ЄС, а з 2007 році почалась масштабна підготовка Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2010-ті роки: Євромайдан і безвізовий режим

У листопаді 2013 року, коли підготовка Угоди про асоціацію була на фінальному етапі, Україна, очолювана президентом-зрадником Віктором Януковичем, під тиском Російської Федерації призупинила підготовку до їїпідписання. Це спровокувало масові протести у різних містах України, які отримали назву “Євромайдан”. Після побиття студентів правоохоронцями у ніч проти 30 листопада 2013 року протести переросли в Революцію Гідності. Її наслідки — втеча з країни Януковича та початок гібридної агресії РФ проти України.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана у 2014 році: перша частина, політична — 21 березня, друга, основна економічна частина — у червні. Ратифікація угоди завершилась у 2017 році.

Найбільший ривок у бік Європейського Союзу Україна здійснила за президентства Петра Порошенка. Тоді, зокрема, між ЄС та Україною почала діяти поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі. Разом з безвізовим режимом для українців це мало покращити економічне становище України, зокрема, зменшити залежність від Росії у стратегічних галузях промисловості. 7 лютого 2019 року за ініціативи Петра Порошенка Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, якими було закріплено курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.

2020-ті: повноправне членство України в ЄС?

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року не сповільнило, а навіть пришвидшило європейську інтеграцію України. На п’ятий день війни, 28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. 22 червня 2022 року Європейська Рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Логічним завершенням цього тридцятирічного процесу має бути повноправне членство України в ЄС. Це єдино правильне рішення передусім для Європи, адже українці — єдина нація, яка власною кров’ю захищає європейські цінності та право бути в Євросоюзі.

Удар по репутації

Питання корупції в Україні під час війни стоїть дуже гостро. Оскільки в суспільстві загострене почуття справедливості, новини про збагачення олігархів чи розкрадання коштів чиновниками сприймаються більш емоційно, аніж невдачі на фронті. І кожна така новина підсилює тезу, що боротьба з корупцією відбувається неефективно, чим подекуди користуються наші вороги.

Між тим, наразі Україна під прискіпливим поглядом європейських партнерів, і корупційні скандали негативно впливають на економічну допомогу та постачання озброєння. “Оскільки ті держави, які надають підтримку Україні, є демократичними державами, значить, вони повинні враховувати настрої свого суспільства і думку виборців. Уявіть, що виборці в тій чи іншій державі бачать, що в країні, на яку спрямована допомога, відбуваються дуже помітні корупційні скандали. Це величезний удар по репутації цієї держави”, — нещодавно заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Корупціонерам стає непереливки

Такі заяви лідерів держав-партнерів підтверджують, що заклики Володимира Зеленського щодо пришвидшення темпів боротьби з корупцією, є вкрай актуальними. Але до їх реалізації є питання. По-перше, розширення повноважень СБУ може не пришвидшити, а навпаки сповільнити боротьбу з корупцією, адже вже були випадки, коли корупційні справи передавались у інші відомства, після чого їх фігурантам дивним чином вдавалося уникнути покарань. По-друге, в Україні вже існує дієва антикорупційна вертикаль — НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд. І збільшення повноважень СБУ буде означати послаблення цих органів. А проти цього виступають міжнародні партнери України — у зміні підслідності корупційних справ вони вбачають загрози для демократії.

Тим більше, антикорупційна система демонструє хороші результати. За перше півріччя НАБУ та САП розпочали 286 досудових розслідувань, притягнули до відповідальності 137 осіб та скерували до суду обвинувачення стосовно 147 людей. Було викрито на зловживаннях 26 керівників держпідприємств, 11 високопосадовців, 8 депутатів, 7 суддів та 2 прокурори. Були й гучні справи: викриття схеми підкупу керівництва Верховного Суду, затримання заступника міністра інфраструктури, повідомлення про підозру першому заступнику міністра агрополітики, викриття корупційної схеми у Фонді держмайна України та повідомлення про підозру олігарху Ігорю Коломойському. Отже, боротьба НАБУ та САП з корупцією стає масовим явищем.

Що президенту робити з корупцією

Отже, пришвидшувати боротьбу з корупцією потрібно не передаванням справ в інші відомства, а через посилення НАБУ та САП. М’яч на стороні парламенту: саме вони повинні ухвалити рішення про надання необхідних інструментів та повноважень антикорупційних органів. За словами директора НАБУ Семена Кривоноса, нагальні потреби – збільшити штатну чисельність відомства на 300 посад, а також створити власну експертну установу. Це зменшить ризики під час досудових розслідувань, та, як наслідок, дозволить органам збільшити ефективність боротьби з корупцією.

Боротьба з коронавірусом

Президент почав своє звернення з проблеми COVID-19. Зеленський визнав, що медична система не була готова до пандемії навесні, але за півроку надолужила згаяне. Жорсткий карантин дозволив виграти медикам час на підготовку та зберіг чимало життів. За словами Президента, за цей час вдалося подолати дефіцит засобів захисту. Маски, тести, дезінфектори, костюми – все це зараз виробляється в Україні. Глава держави зазначив, що медики, які рятують українців від коронавірусу отримують доплати 300%. Проблеми з виплатами в регіонах, які були навесні, вже мають бути в минулому.

Президент нагадав про необхідність дотримуватись правил безпеки: «Рекорди з кількості хворих фіксуються в усьому світі щодня, на жаль, Україна не виняток. Адаптивний карантин і менш суворі заходи безпеки були необхідні для відновлення економіки України. Та це не скасовує елементарних правил. Маска на вашому обличчі – це безпека інших людей».

Закінчення війни і повернення Криму

Зеленський зауважив, що головним пунктом його передвиборчої програми було завершення війни на Донбасі. За словами глави держави, торік був відновлений Нормандський процес, заблокований з 2016 року. З полону вдалося звільнити 136 українців.

Президент також нагадав, що 27 липня на Донбасі було оголошено про припинення вогню. Наразі режим тиші триває понад 90 днів – найдовше за роки війни.

«Треба визнати – кількість пострілів суттєво зменшилась. За всі ці дні ми маємо одну бойову втрату. Це боляче. Але те, що з’явилися дні, тижні і навіть уже місяці, коли ми не ховаємо своїх героїв, коли не плачуть матері та діти, – дає нам надію», – підкреслив Зеленський.

Так само у пріоритеті залишається повернення Криму. За словами Президента, європейські лідери вже погодились долучитись до «Кримської платформи», яка координуватиме міжнародні зусилля для захисту прав кримчан та деокупації півострова.

Зміцнення армії

Володимир Зеленський нагадав, що цьогорічний військовий бюджет був найбільшим в історії України – 117 млрд гривень. Держбюджет на наступний рік ще не ухвалений, але Президент запевнив, що наступного року фінансування залишиться на тому ж рівні.

Крім того, Україна продовжує отримувати військову допомогу від міжнародних партнерів, зокрема, США і Великої Британії. Цьогоріч держава отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Триває виготовлення сучасного вітчизняного озброєння.

Важливі закони

Глава держави відзначив, що важливим пунктом його програми було народовладдя. Відповідний законопроєкт вже поданий до Верховної Ради, і Президент очікує на його ухвалення.

Зеленський нагадав також про вже ухвалені закони. Це – закони про імпічмент, про зняття депутатської недоторканності, про відповідальність за «кнопкодавство», новий Виборчий кодекс з відкритими списками та без «мажоритарки»; закони, що стосуються детінізації економіки, – про легалізацію грального бізнесу та концесію.

Держава в смартфоні

У своєму посланні Президент відзначив успіхи обіцяної «держави в смартфоні». За словами глави держави, Україна стала першою державою в світі, що має цифровий паспорт. Завдяки датку «Дія» онлайн можна отримати дозвіл на будівництво, зареєструвати або закрити бізнес. Для молодих батьків доступний онлайн сервіс «єМалятко», де можна отримати десять послуг за однією заявою.

«Це – лише початок шляху до цифрової держави. 2021 рік стане початком входження країни у режим «пейперлес». Жодна державна установа не зможе вимагати від українців жодних довідок, витягів чи інших папірців для отримання державних послуг», – наголосив Зеленський.

Протидія корупції

Щодо обіцяних українцям «посадок», то Президент чекає активних дій від правоохоронних органів. За його словами,  для цього створені всі умови: «Будь ласка: ми повернули кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Є можливість конфіскації незаконних активів. Повна оперативна незалежність НАБУ і САП, якої не було з 2015 року. Запустили роботу Вищого антикорупційного суду. Перезавантажили НАЗК».

Зеленський також очікує на пропозиції правової комісії, що була створена в Офісі Президента, щодо продовження судової реформи.

Медична реформа

На думку глави держави, медична реформа потребує корекції. Вона має зберегти позитивні моменти та виправити помилки так, щоб вона задовольняла і пацієнтів, і медиків.

Зеленський заявив, що також чекає від МОЗу презентації моделі страхової медицини для України. Так само у пріоритеті залишається підвищення заробітних плат медикам. Згідно з планом МОЗ, у 2021 році мінімальна заробітна плата лікаря має бути 20-25 тис. грн, медичної сестри – 15 тис. грн, молодшого медичного персоналу – до 10-12 тис. грн.

Велике будівництво

Володимир Зеленський зауважив, що на початку року мало хто вірив у такий масштабний проєкт, як будівництво 4 000  км доріг, 100 шкіл, 100 садочків, 100 спортивних об’єктів, 210 приймальних відділень. Уже зараз проєкт може похвалитись завершеними об’єктами. Наприклад, реконструкцією лікарні «Охматдит», яку відкрили влітку.

Президент обіцяє, що «Велике будівництво» не закінчиться після місцевих виборів, а стане ще масштабнішим. Наступного року, крім нових доріг, шкіл, садочків і лікарень, почнеться реставрація об’єктів культурної спадщини: замків, театрів, музеїв.

1. Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?
2. Чи підтримуєш ти створення на Донбасі вільної економічної зони?
3. Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?
4. Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?
5. Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?

У провладній партії «Слуга народу» заявили, що опитування буде проводити громадська організація на кошти меценатів. Експерти наголошують, що воно ні в якому разі не є всенародним референдумом. Це опитування не має законодавчої бази і його результати не є обов’язковими до виконання владою. Тож навіщо воно взагалі?

За словами самого Володимир Зеленського, опитування є одним із механізмів обіцяного народовладдя. Ці 5 питань є лише першим кроком, а далі Президент хоче зробити опитування громадян регулярними подібно до того, як це відбувається у західних країнах. Таким чином, дії влади будуть спиратись на думку і свідомий вибір народу.

На думку політологів, такий механізм дозволить людям відчути, що державні рішення залежать від їхньої позиції. Легалізувати народну думку влада планує через ухвалення відповідних законопроєктів.

«Юридично це опитування буде закріплено нардепами чи Президентом, які подадуть відповідний законопроєкт», – зазначила заступниця голови фракції «Слуги народу» Євгенія Кравчук.

Наразі в українців ще є час подумати над своїми відповідями Президенту. І замислитись, на які владні рішення вони б хотіли вплинути в майбутньому.

Конституційне право на референдум

Референдум – це пряма участь виборців в управлінні державними справами та місцевому самоврядуванні. Вона здійснюється шляхом таємного голосування. Згідно з Конституцією України, виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території держави. Питаннями референдуму можуть бути зміни до Конституції щодо загальних засад, виборів і референдуму, а також правосуддя. Водночас референдум не допускається щодо податків, бюджету й амністії.

Всеукраїнський референдум призначає Верховна Рада або Президент України. Він  також проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян з різних куточків країни.

Попри те, що Конституція гарантує українцям право на референдум, наразі вони не можуть його реалізувати. Останні два роки народовладдя заблоковане через прогалину в законодавстві. У 2018 році Конституційний суд визнав нелегітимним закон «Про всеукраїнський референдум» від 2012 року, а нового документа не з’явилось. Тож сьогодні Україні необхідний закон, який запустить механізм народовладдя.

Закон про народовладдя

Понад рік Офіс Президента, депутати й експерти готували новий проєкт закону про референдум. У липні Верховна Рада ухвалила документ у першому читанні. Проєкт передбачає чотири види референдумів, залежно від предмету: зміни до Основного закону (розділи І, ІІІ, XIII), питання загальнодержавного значення, зміна території держави, втрата чинності законом України або окремими його положеннями. На розгляд громадян виноситься одне питання, яке передбачає чітку відповідь: «так» або «ні».

Не можна оголошувати референдум з питань, які підривають засади захисту прав людини, незалежність, суверенітет чи територіальну цілісність країни. Також заборонений референдум щодо податків, бюджету та амністії.

«Ми відмовилися від поняття «консультативні референдуми». Будь-який референдум – дорога річ, вартість одного – приблизно 2 млрд грн. Щоб проводити консультації з народом, досить соціологічних опитувань. Ми ж створили формулу, за якою рішення народу обов’язкове для виконання органами державної влади», – пояснює перший заступник голови Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Референдум щодо змін до Конституції призначає Президент, а щодо зміни території – Верховна Рада. Референдум може ініціювати народ – за умови трьох мільйонів підписів з двох третин територіальних одиниць України. Щонайменше по 100 тисяч підписів у кожній.

Новацією проєкту є можливість реєстрації у Центральній виборчій комісії прихильників та опонентів питання референдуму. Це можуть бути політичні партії чи громадські організації. Також революційною є норма про можливість електронного голосування. Для цього проєкт передбачає створення автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.

Думки експертів

Венеційська комісія проаналізувала законопроєкт і не має претензій до загального змісту. Водночас вона надала низку рекомендацій, які стосуються окремих положень. Зокрема, щодо проведення референдуму за народною ініціативою. Європейські експерти вважають, що потрібно продовжити термін для збору підписів на референдуми та перевіряти всі підписи. Необхідно передбачити роль парламенту в процедурі ініціативного референдуму та визначити наслідки схвалення народної ініціативи. Також Венеційська комісія радить роз’яснити різницю між референдумом, який громадяни ініціюють щодо скасування законів або частини законів та референдуму щодо «вирішення питань загальнодержавного значення».

Крім того, у Раді Європи рекомендують виключити із проєкту і врегулювати окремим законом положення про електронне голосування. Таку позицію займають і деякі вітчизняні експерти, наприклад голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. Він особисто долучався до розробки законопроєкту і вважає референдум важливим демократичним інструментом. На його думку, суспільство повинно мати важіль впливу на владу, якщо вона не виконує свою роботу.

«Чому закон потрібний? Тому що може виникнути ситуація, коли референдум може бути інструментом протидії владі у руках консолідованого народу. Наприклад: влада прийняла закон, який нікому не подобається, і щоб цивілізовано якось на це відповісти, а не організовувати одразу революцію, має бути закон про референдум», – переконаний Ігор Коліушко.

Деякі журналісти та громадські організації закидають авторам законопроєкту ризики диверсійного впливу. Наприклад, голова Комітету виборців України Олексій Кошель побоюється російських сценаріїв у проведенні референдумів. Втім, експерти, які працювали над законопроєктом, називають такі закиди маніпулятивними.

«Я багато чую запитань щодо ризиків через Донецьк, Луганськ чи анексований Крим, але цей закон встановлює чіткі запобіжники, тож антидержавницькі сили цим інструментом скористатись не зможуть», – наголошує експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

За словами Руслана Стефанчука, законотворці передбачили процедуру звернення до Конституційного суду щодо формулювання питань референдумів. Щодо суперечливих моментів, зокрема й електронного голосування, то робота над фінальним документом триває. Експерти сподіваються, що автори таки врахують найважливіші рекомендації.

Велике будівництво збільшується

Володимир Зеленський розповів про розширення програми «Велике будівництво». За рік планується побудувати у 8 разів більше доріг, ніж було передбачено на початку. Всього близько 4,5 тисяч кілометрів. Також не зупиняється будівництво шкіл, дитячих садків, амбулаторій і спорткомплексів.

«Я хотів би, щоб мене запам’ятали як Президента, після якого в країні з’явилися дороги», – заявив глава держави й анонсував нову програму – зведення мостів. На неї потрібно ще 3 млрд доларів.

Іпотеки – під 10%

Президент пообіцяв дотиснути банківську систему, щоб знизити відсотки за кредитами до 5-9%, як у Європі. Зокрема, програма 5-7-9 % для кредитування малого та мікробізнесу вже запрацювала. Також зараз точаться переговори щодо доступної іпотеки.

«Вже рік борюся, щоб у нас іпотека була під 10%. Найближчим часом в Україні вперше за багато років у нас буде іпотека для кожного громадянина України під 10%. Мені здається, це велика перемога», – заявив глава держави.

Україна укладе меморандум із МВФ

Володимир Зеленський заявив, що підпише банківський закон. Це відкриє шлях для отримання траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ).

«Я підпишу банківський закон, останню передумову для підписання меморандуму між державою Україна та Міжнародним валютним фондом, – зауважив глава держави. – Я впевнений, що ми його (меморандум з МВФ, – ред.) підпишемо в травні. Затягувати не можна».

У влади – кадровий голод

Президент зізнався, що влада має «кадровий голод». Дуже складно знайти людей, які були б водночас і професійними, і незалежними від інтересів інших людей: «Я не можу знайти зараз хорошого міністра культури. Ми разом з прем’єром шукаємо, ми звернулися до нашої культурної спільноти. Нам дуже складно знайти міністра освіти. Нам дуже складно знайти міністра енергетики», – розповів Зеленський.

Втім, це не означає, що на посадах триматимуть людей, які не справляються зі своїми обов’язками.

Без зауважень до прем’єра

Володимир Зеленський не має претензій до чинного прем’єр-міністра. Він вважає його професійним і «чистим» політиком, який добре виконує свої завдання.

«Поки що у мене зауважень до Шмигаля немає. Я б сказав, що ми майстри спорту з боротьби з коронавірусом. Тому що вчасно все зробили», – наголосив глава держави.

Парламент розпускати не будуть

Допоки партія «Слуга народу» голосуватиме за важливі законопроєкти, як-от: банківський закон, земельна реформа, скасування депутатської недоторканності, імпічмент Президента тощо, монобільшість матиме підтримку Зеленського.

«Я буду підтримувати монобільшість, тому що вони виконують саме свою роботу. Як тільки вони не будуть голосувати, якщо вони лобіюватимуть інтереси, не дай боже, тієї або іншої комерційної групи впливу на політику України, то відразу ж, не думаючи ні про що, я буду розпускати парламент», – сказав глава держави.

Мовне питання не стоїть

Кожна національна меншина повинна мати право і можливість знати власну мову, але водночас всі мають знати українську. Загалом, на думку Зеленського, «питання мови в Україні не стоїть». Щодо мовних квот на телебаченні, то Президент пропонує залучити всі телеканали і медіа та обговорити це питання ще раз.

Глава держави нагадав, що на тимчасово окупованих територіях Донбасу запущено двомовний канал «Дом». Він, зокрема, транслює відеоуроки «Всеукраїнської школи онлайн».

Мінський формат у пріоритеті

Україна виступає за те, щоб вогонь на окупованому Донбасі припинився. Саме тому робота у Мінському і Нормандському форматах триватиме далі. Й одразу зі спадом епідемії коронавірусу у світі відбудеться наступна Нормандська зустріч.

«Будемо боротися до кінця за Мінськ, тому що з Мінськом пов’язані санкції проти РФ», – наголосив Зеленський. Водночас він готовий до будь-якого формату, який може наблизити кінець війни.

Більше розмов про Крим

Глава держави підтвердив, що питання деокупації Криму не стоїть на порядку денному переговорів у Мінську. За його словами, Мінські угоди цього не передбачають. Тож Володимир Зеленський виступає за збільшення кількості майданчиків, де б звучало питання Криму. Зокрема, на двосторонніх зустрічах із світовими лідерами.

Президент повідомив, що звільнення незаконно ув’язнених українців в анексованому Криму буде обговорюватись на наступній зустрічі «нормандської четвірки».

Другий термін – можливий

Зеленський заявив, що думатиме про другий президентський термін: «Щиро? Однієї каденції не вистачить…». За словами глави держави, він балотуватиметься повторно, якщо буде велика підтримка українців.

«Для мене дуже важливо, чи я заслуговую бути Президентом, чи заслуговую я бути слугою народу», – наголосив Зеленський.

Переформатування політичної системи

Одним із перших рішень Президента Зеленського був розпуск парламенту. Верховна Рада була повністю перезавантажена: 342 з 450 депутатів отримали мандат вперше. Тож у політиці з’явились нові обличчя, яких так прагнули бачити українці. Більше того, вперше в історії пропрезидентська політсила сформувала одноосібну більшість у Верховній Раді.

Було проведено реформу виборчого законодавства, яка передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс. Також попередньо було схвалено скорочення кількості нардепів до 300.

Крім того, Верховна Рада нарешті скасувала недоторканність народних депутатів. За кнопкодавство в Раді було введено кримінальну відповідальність, а за пропуски голосувань – штрафи. Також вперше в Україні з’явився закон про імпічмент Президента, який багато років до цього не вдавалося ухвалити. Закон ініціював сам Зеленський.

Вперше в історії також було сформовано уряд монобільшості. Кількість міністрів скоротили з 25 до 17, об’єднавши кілька міністерств.

Законотворчий турборежим

За підрахунками журналістів видання «Слово і діло», Зеленський за неповний рік виконав 67 обіцянок із 400. Багато що вдалося реалізувати, зокрема, завдяки «турборежиму» Верховної Ради. З початку роботи парламент ухвалив 206 законів. Причому більшість із них – абсолютно без проблем завдяки монобільшості.

Як свідчать дані Верховної Ради, частину важливих законопроєктів ініціював глава держави. Окрім вже згаданих законів про вибори, депутатську недоторканність, імпічмент Президента, серед важливих рішень були «антикорупційні закони». Це – повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, яка була скасована за попередньої влади, а також т.зв. «закон Лінкольна» про нагороду для викривачів корупції.

«Так, до деяких людей з команди Президента є запитання. Але він показав, що не буде покривати порушників. Виключення депутатів із фракції, відставка уряду та генпрокурора – тому свідчення», – прокоментувала у своєму блозі заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

За особистого втручання Президента Верховна Рада також змогла ухвалити такі резонансні рішення, як легалізація видобутку бурштину та грального бізнесу (наразі у першому читанні). Як наслідок, по всій країні було закрито тисячі гральних залів та нелегальних казино.

Досягненням Зеленського експерти називають запуск земельної реформи. Після багатьох років мораторію на продаж сільськогосподарської землі парламент нарешті ухвалив закон про вільний обіг. Хоча для цього монобільшості довелось заручитись підтримкою частини опозиції, оскільки голосів «Слуги народу» не вистачило.

Звільнення полонених

У 2019 році главі держави вдалося перезапустити переговорний процес у Нормандському форматі і зрушити з мертвої точки процес звільнення українських політв’язнів. У вересні із російського полону повернулись 35 українців. Серед них – захоплені біля Керченської протоки моряки, а також  кінорежисер Олег Сенцов, активіст Олександр Кольченко, журналіст Роман Сущенко та ін. У грудні з полону окупантів звільнили 76 українських громадян, а в квітні – ще 20.

«Відбувся черговий етап взаємного звільнення утримуваних осіб – ми повернули 20 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. Хочу підкреслити: взаємне звільнення утримуваних осіб відбулося у межах формату «всіх на всіх». Ми забираємо всіх громадян України. Без винятку», – заявив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак 16 квітня.

Варто зауважити, що восени відбулось розведення військ у Станиці Луганській. Завдяки цьому там було відбудовано міст, який полегшив мирним жителям перетин лінії розмежування.

Держава у смартфоні

Однією з обіцянок Зеленського було створення «держави у смартфоні», тобто переведення державних сервісів у цифровий формат. Тож взимку ОП презентувала мобільний додаток «Дія», який надає доступ до цифрового водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Незабаром там також з’явиться електронний паспорт громадянина. Паспорт у смартфоні дозволить не носити з собою  ID-картки та витяги з неї, наголошують у Мінцифрі.

За словами урядовців, цифрові документи мають таку ж юридичну силу, як і фізичне посвідчення, тому ними можна користуватись замість паперових аналогів. Україна є першою державою в світі, яка запроваджує таку практику. На сьогодні користувачами «Дії» є вже понад 2,1 млн українців.

Цього року з’явився також цифровий сервіс «Є-малятко», який спрощує реєстрацію новонароджених. Він дозволяє отримувати одразу 10 послуг за однією заявою.

«Велике будівництво»

У березні було запущено президентську програму «Велике будівництво». Це величезний інфраструктурний проєкт, що фінансуватиметься з Державного фонду регіонального розвитку та «Укравтодору». За 5 років у країні мають побудувати близько 24 тисяч кілометрів доріг, а також сотні об’єктів соціальної інфраструктури.

Уже цього року планується ввести в експлуатацію понад 4000 км доріг, 389 садочків, шкіл, стадіонів, амбулаторій та лікарень. На це у держбюджеті закладено 42,7 млрд грн.

Експерти зауважують, що сьогодні перед Володимиром Зеленським стоїть більше викликів, ніж коли він прийшов до влади. Пандемія коронавірусу та світова економічна криза ставлять економічний розвиток України у неймовірно складні умови. Щоб зберегти добробут громадян, глава держави мусить ухвалювати жорсткі антикризові рішення. Чи вдасться це Зеленському, покаже час.