Що стане у нагоді

Посилені обстріли цього літа знову підняли питання про те, що ж стане у пригоді під час російської атаки. Модераторка “Медіацентру Україна” Світлана Чепуренко звернула увагу на досить несподівані речі. Після того, як в її будинок влучила російська ракета, вона поділилася досвідом, що ж було важливо мати при собі після атаки. “Респіратор із фільтром, найякіснішим, який знайдете. Ракетне паливо, порох, гарь, чадний газ, пил від зруйнованих конструкцій будівлі, продукти горіння пластику та ін. — все це дуже ускладнює дихання”, —  зазначає вона.

За словами Світлани, після влучання ракети у багатоповерхівку одразу ж зникло світло. Відтак, щоб орієнтуватися у темряві, стане у пригоді ліхтарик. Також медійниця наголошує на необхідності заздалегідь подбати про безпеку власної оселі: “Бронеплівка на скло — топ. Чи хоча б скотч (по периметру скла, потім хрест на хрест, потім перемичка). У нас було і те, і те. Це врятувало нас від уламків скла. Все обклеєне скло вистояло. Не обклеєне — вдрузки. І не забудьте про дзеркала — це теж скло”.

Серед корисних речей для порятунку модераторка “Медіацентру Україна” називає і звичайний свисток — аби подати сигнал рятувальникам у разі, якщо ви опинилися у небезпеці. На важливу роль такої простої речі звертає увагу і відома українська психологиня Світлана Ройз. “Сьогодні викидала з шухляди старі канцтовари й знайшла свисток. Хотіла і його викинути. Але зупинилася й поклала в нашому “умовно безпечному місці” біля підвалу. Там же лежить аптечка з турнікетами. І іграшка доньки… Свисток — щоб можна було подати знак з-під завалів”.

Вміст валізок

Тренуватися складати тривожні валізки українці почали ще до початку повномасштабного вторгнення. Документи і цінні речі, трохи одягу та продуктів, ліки — список необхідного називався не раз. Утім, за 5 років війни стало очевидним, що вміст таких валізок і рюкзаків доведеться переглядати. Адже термін придатності деяких речей просто сплив. Відома блогерка Татуся Бо, перебираючи свій рюкзак, розповіла: знайшла печиво родом з 2023 року. Така ж ситуація може виникнути і з ліками та іншими речами, які мають термін споживання.

Модераторка “Медіацентру Україна” нагадує, що до аптечки, окрім відомих на загал турнікета і кровоспинних необхідно покласти також менш очевидні ліки. “Ви маєте знати слабкі сторони свого організму, які одразу реагують на стрес. У мене це шлунок. Мене скрутило так, що думала, сконаю. Ледве дочекалася кінця тривоги, щоб отримати у лікарів швидкої Но-шпу. У вас це може бути тиск, серце, защемлення нерва тощо. Підготуйтесь”, — радить вона.

Блогерка Татуся Бо наголошує, що збирати з собою, вочевидь, доведеться не лише практичні предмети, а й те, що становить для нас емоційну цінність. “А може фото? Особливо те, де мій брат у віці 7 років так обережно притримує мене зовсім маленьку. Брата немає уже 15 років. І це фото тримає мене ще у тих світах, де він є. Треба ще фото дітей і нас із тих часів, коли не було війни. А ще малюнки друзів, які стоять у рамці. Особливо той, що тримає мені дах “Кожен з нас — всесвіт, але місяць в кишені є не у всіх”.

Поради держави

На сайті Державної служби з Надзвичайних Ситуацій є повний список предметів, які варто скласти до своєї тривожної валізки. Там наголошують на необхідності мати з собою документи, запаси їжі та води на три дні. “Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де вказано прізвище, ім’я та по-батькові, вік, домашня адреса та контактні номери телефону батьків, або осіб, що їх замінюють”, — повідомляють на сайті ДСНС. 

Про вміст тривожних валізок не раз писали медіа, а переселенка з Горлівки Світлана Іворовська розповіла у коментарі “Суспільному”, що наповнення може змінюватися залежно від цілі. “Треба розуміти, куди ти їдеш і для чого тобі валіза. Коли ти спускаєшся в бомбосховище — це один набір речей, а коли ти їдеш з міста — інший. Але коли ти їдеш назавжди — це зовсім інший набір речей”, — ділиться досвідом вона.

Готувати власну валізку надзвичайники радять для кожного члена родини. Зокрема, дитині можна спакувати з собою не лише воду і перекус, а й улюблену іграшку. На необхідності окремо готуватися власникам тварин наголошує і модераторка “Медіацентру Україна”: “Щодо тварин. Переноска — там же, де тривожна валізка, під рукою. Один раз заплатіть за консультацію і порадьтеся зі своїм перевіреним ветеринаром щодо дозування… Скільки набрати і як дати. На кожній упаковці запишіть маркером дозування. Телефона і рецептів може не бути під рукою”.

Психологиня Світлана Ройз підсумовує: окрім важливих речей у валізі потрібна ще одна. “У мене напоготові вогнегасник, аптечка, свисток, документи. І віра. І я хочу зупинити корозію надії. Ми всі свідки болю такої інтенсивності. Ми всі носії печаті травми. Але водночас ми — носії любові. І Життя”, — наголошує вона.

Скільки людей хворіють

З кінця вересня 2024, коли почався епідеміологічний сезон, на грип та ГРВІ захворіли 2,5 мільйона українців, заявив на брифінгу у Медіацентрі Україна заступник Генерального директора Центру громадського здоровʼя Олексій Даниленко. “Нехай ця цифра не лякає нікого, тому що в минулому епідсезоні ми мали ще вищі показники. Тобто станом на сьогодні ми маємо нижчий рівень захворюваності, ніж ми мали торік, а саме на майже 16% менше ніж у минулому епідсезоні”, — наголосив він. 

Щоправда, особливо вразливою групою залишаються діти — вони становлять майже 60% від усіх хворих за останні тижні.

Які області потерпають найбільше

За інформацією Центру громадського здоровʼя, найвищий рівень перевищення епідпорогу фіксують на Хмельниччині. Середній — у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Черкаській та Чернівецькій областях. На Вінниччині, Київщині, Львівщині, Одещині, Сумщині, Полтавщині та у Кіровоградській області — перевищення епідпорогу низьке. А у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях та Києві — показники захворюваності навіть нижчі за епідеміологічний поріг. 

Небезпечні тенденції

Тривожною тенденцією цього року міністр охорони здоровʼя назвав  велику кількість госпіталізацій. За словами Віктора Ляшка, зараз із ГРВІ у лікарнях перебуває майже 6 тисяч осіб. А 10% пацієнтів лікуються у відділеннях інтенсивної терапії. 

Глава МОЗу нагадав про важливість своєчасного звернення за допомогою: “Грип, ГРВІ — це не так звані банальні інфекції, не потрібно займатися самолікуванням, потрібно завжди лікуватися під наглядом і консультацією лікаря”, — наголосив міністр.   

Наразі від ускладнень хвороби померли 16 українців. У МОЗ кажуть: вони не робили щеплень від грипу і Covid-19. Та нагадують, що вакцинуватися можна упродовж всього епідеміологічного сезону. 

Коли епідемія піде на спад

Тенденція до збільшення кількості хворих зберігатиметься упродовж наступних кількох тижнів, наголошують епідеміологи. За прогнозами МОЗ, до квітня вірусом грипу в Україні хворітимуть частіше, ніж Сovid-19. 

Минулоріч епідеміологічний сезон в Україні завершився у травні. За даними МОЗ, за підсумками другої половини 2023 — початку 2024, на грип, ГРВІ та Сovid-19 перехворіли 4,7 мільйона українців. 

Як не захворіти

Вірус грипу переноситься повітрям від хворої людини до здорової під час кашлю, чхання чи просто розмови. Аби убезпечити себе, українцям радять уникати велелюдних місць. А від тих, хто виглядає інфікованим, тримати дистанцію принаймні у 2 метри. Також у Центрі громадського здоровʼя нагадують часто мити руки та провітрювати приміщення, носити маску у громадських місцях під час підвищеної захворюваності, а за перших симптомів — звертатися до лікаря та залишатися вдома. 

Більшість загиблих — чоловіки

У середині лютого Україну вразила трагедія на Херсонщині: четверо підлітків провалилися під кригу на річці Інгулець. Врятувати вдалося лише 12-річну дівчинку. Згодом тіла двох хлопчиків 13 та 9 років і 14-річної дівчинки знайшли водолази. Того ж тижня в селі Корсунці Одеського району троє хлопців віком 14 і 15 років пішли під кригу на місцевому ставку. Врятувати дітей не вдалося.

За даними ДСНС, із початку року на водоймах загинули 79 людей. Найбільше смертей зафіксували у Київській, Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях. Серед загиблих: 65 чоловіків та 14 жінок. За словами пресофіцера ДСНС Олександра Хорунжого, це може бути пов’язано з популярністю в Україні зимової риболовлі.  “Попри те, що крига небезпечна, чоловіки виходять на лід, ризикуючи життям. До речі, найбільше нещасних випадків трапляється на річках — 46, на ставках — 33”,  — розповів пресофіцер ДСНС під час брифінгу у Медіацентрі Україна. Водночас надзвичайники змогли врятувати 68 людей, серед них 20 дітей.

Як допомогти?

ДСНС закликає не виходити на кригу під час нестійкої погоди та не збиратися великими групами на одному місці. Нагадують, що безпечна товщина криги для людини — від 10 до 12 сантиметрів. 

Якщо хтось провалився, слід негайно викликати рятувальників за номером 101 або 112. До прибуття допомоги варто використати мотузку, палицю, драбину або будь-який інший довгий предмет, що допоможе постраждалому втриматися на поверхні. Підповзати до нього слід повільно, рівномірно розподіляючи вагу.

Якщо ж ви самі опинилися у воді, потрібно широко розкинути руки по краях пролому, щоб не зануритися з головою. Вибиратися слід плавно, без різких рухів, наповзаючи грудьми на кригу та по черзі витягаючи ноги. Коли вдалося вибратися, необхідно відкотитися подалі від небезпечного місця і повзти до берега. Незважаючи на холод і бажання бігти, слід бути обережним до самого виходу на сушу. Тільки опинившись у безпеці, варто якнайшвидше зігрітися. Дотримання цих правил може врятувати життя.

Тримайте холодильник закритим

Відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я, у холодильнику має бути температура +4 °С або нижче, у морозильній камері – не вище -4 °С. При відключенні світла у МОЗ радять не зазирати ні до холодильника, ні до морозильної камери. Тоді продукти нормально збережуться до 4 годин у холодильнику, до 48 годин у повній морозилці та до 24 годин у напівпорожній морозилці. Що повніший холодильник, то довше їжа у ньому залишатиметься придатною. Річ у тім, що наповнений холодильник нагрівається зсередини повільніше, завдяки меншій кількості повітря. 

Якщо електроенергії немає більше 4 годин, у МОЗ радять покласти сухий або блоковий лід до продуктів у холодильнику. Також можна придбати спеціальні акумулятори холоду або ж заздалегідь заморозити пластикові пляшки із солоною водою.

Залишити чи викинути?

Проте буває, що всі зусилля виявилися марними, і температура у холодильній та морозильній камерах таки перевищила рекомендовані відмітки. У такому разі деякі продукти доведеться викинути. Так, американський урядовий проєкт Food Safety радить позбутися сирих або розморожених м’яса, птиці, риби та морепродуктів, ковбаси, відкритих консерв, м’яких сирів, молока, сметани та йогуртів. 

У МОЗ, в свою чергу, застерігають не куштувати їжу на смак, щоб перевірити її придатність. Крім того, радять одразу викидати будь-які продукти, що почали незвично пахнути, змінили колір чи текстуру. Наслідками ігнорування цих порад можуть стати харчові отруєння різної тяжкості — залежно від того, яку саме зіпсовану їжу з’їла людина. До прикладу, мікроорганізми, що спричиняють псування продуктів тваринного походження, ймовірно, є патогенними для людини. Вони виділяють токсини, які можуть залишитися в їжі і після температурної обробки. Крім того, підпсовані м’ясо, риба чи морепродукти після приготування можуть мати неприємний смак. Також на їжі у “теплому” холодильнику може розвинутися цвіль. Її підступність у тому, що проростає доволі глибоко, а “пушинки” на поверхні — це лише її незначна частина. Цвіль може бути небезпечною через мікотоксини, які продукують деякі її види. За словами мікробіологині і засновниці науково-популярної платформи “Мікроб і Я”, Олени Лівінської, серед мікотоксинів є такі, що здатні викликати сильну інтоксикацію та навіть смерть. “Але ймовірність того, що щось смертельно небезпечне виросте на звичайній кухні, дуже невелика. Проте отримати харчовий розлад та слабкість все ж можливо”, — застерігає науковиця.

Збережуться при кімнатній температурі

На щастя, є багато продуктів, які можуть тривалий час зберігатися і без холодильника. Передусім, це чимало овочів та фруктів. Зокрема, буряк, кабачки, баклажани, морква, огірки, картопля, цибуля й часник. Головне покласти їх у прохолодне та темне місце. При кімнатній температурі можна зберігати томати, яблука, банани, ківі та цитрусові. Адже холод майже не сповільнює процес їхнього достигання і псування. Закриті консерви також можна залишати без холодильника, єдине варто уникати прямих сонячних променів. Не потребує холоду і в’ялене та сушене м’ясо. 

Загалом фахівці рекомендують на час відключення світла мати удома готові перекуси, щоб не доводилося часто відкривати холодильник, який втрачатиме холод. Підійдуть  каші та сухі супи, які можна запарити гарячою водою. Також варто зробити запас різноманітних снеків. За рекомендацією МОЗ, обирати треба ті, що містять мало цукру і солі.

У холодну пору, а надто коли російські атаки залишають цілі міста без світла та опалення, дуже важливо вміти зберегти тепло. І хоч єдиного правила тут не існує, проте є низка порад, які точно допоможуть зігрітися взимку. Центр громадського моніторингу і контролю зібрав найдієвіші із них.

Як не втрачати тепло надворі

У Міністерстві охорони здоров’я України підготували кілька рекомендацій, як одягатися на вулицю, коли стовпчик термометра опускається нижче нуля. Передусім, радять багатошаровість у одязі, тобто одягати одразу кілька теплих речей. Адже, що більше одягу, то більший прошарок повітря між ними, а отже, й більше тепла зберігає таке вбрання. Взуття на зиму у МОЗ радять вибирати на товстій, гнучкій підошві, із щільним водонепроникним зовнішнім шаром та хутряною підкладкою. Добре також, якщо устілку із взуття можна витягти та просушити. Крім того, у Міністерстві закликають не забувати вбирати шалик і шапку, натомість відмовитися на зиму від укорочених штанів та шкарпеток. Адже основне завдання в цю пору: не залишати відкритих ділянок шкіри, які найшвидше втрачають тепло.

У МОЗ нагадують, що взимку не варто зігріватися алкоголем. Бо вживання спиртного на вулиці в мороз призводить до величезної втрати тепла. Варто уникати й куріння, адже сигарети, зокрема, електронні, уповільнюють кровообіг у руках та ногах, а отже, сприяють замерзанню. Зашкодити можуть і прикраси: каблучки сповільнюють рух крові в пальцях, а контакт зі шкірою металевих сережок може призвести до обмороження.

Як зігрітися вдома

Щоб не втрачати тепло у власній оселі, у МОЗ закликають утеплювати вікна та двері, впускати до кімнат побільше сонячного світла та не забувати про грілки чи навіть пластикові пляшки із теплою водою, які можна покласти до ліжка. Правило багатошаровості у одязі можна застосовувати і вдома, а не лише надворі.

Також чимало порад із теплоощадності з’явилися у Інтернеті. Зокрема, українцям радять покласти на підлогу килими та навіть поставити посеред кімнати намет для ночівлі, який зберігатиме тепло. Можна зробити і перестановку меблів: встановити найбільш габаритні предмети біля зовнішніх стін, забезпечивши таким чином додаткову теплоізоляцію.

Але є низка порад, які вимагають певної обачності під час втіленні. Зокрема, порада гріти кімнату великою кількістю свічок. За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, свічки нерідко стають причинами пожеж. Тож, щоб запобігти займанню, рятувальники радять розташовувати їх на відстані принаймні, 10 сантиметрів одна від одної. Та ніколи не спалювати огарки до кінця.

Із зниженням температури у помешканнях, чимало українців задумались, чи не встановити буржуйку у власній оселі або у підвалі будинку. Проте, як попереджають в ДСНС, тут є чимало засторог. Передусім, буржуйки заборонено використовувати в багатоповерхових будинках, а також  в цокольних та підвальних приміщеннях. Їх можна встановлювати лише у приватних садибах, які мають не більше 2-х поверхів.  Ці ж правила стосуються і генераторів, які нині часто використовують для підключення обігрівальних приладів у помешканні. Електрогенератори не можна ставити ні у квартирах, ні на балконах, ні у під’їздах багатоповерхових будинків.

Детальніше про правила безпеки поводження із генераторами та іншими пристроями, які українці почали активно застосовувати під час відключення світла, читайте у матеріалі «Безпека при відключеннях світла: важливі правила користування приладами».