Новий податок для ФОП

Найбільш суперечлива новація, яку запроваджує законопроєкт — податок на додану вартість для ФОП, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. За розрахунками в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, нововведення торкнеться близько 252 тисяч ФОП, тобто однієї восьмої частини усіх зареєстрованих. На думку урядовців, ПДВ мало б допомогти побороти схеми ухилення від оподаткування. “За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу”, — заявила Карнаух.

Крім того, ПДВ для ФОП є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ із законодавством ЄС. Попри це, ініціатива викликала бурхливу критику експертів. Зокрема, через те, що система адміністрування ПДВ в Україні вкрай складна та вимагає додаткового документообігу.

Податок на Bolt, Uber та Uklon

Законопроєкт також запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ — 5% замість теперішніх 18%. Тож разом з 5% військового збору із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться платформи — вони стануть податковими агентами. При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію. 

Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, — 834 “мінімалки” на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (18% + 5%).

Водночас людям, які продають товари через OLX чи інші платформи, не потрібно буде відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів  за рік не перевищує 2 тис. євро.

Українське законодавство і зараз зобов’язує всіх, хто працює в Uklon, Bolt, Uber чи торгує на OLX, декларувати доходи та платити з них 18% податку та 5% військового збору. Але українці здебільшого цього не роблять. А Державна податкова служба не має даних про заробітки громадян на цифрових платформах. Саме це і повинен змінити новий законопроєкт.

Скасування пільг для посилок

Законопроєкт передбачає скасування пільг на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Необхідність таких заходів в уряді пояснюють імплементацією директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, йдеться про дроблення великих партій товарів на сотні й тисячі посилок. Завдяки цьому продукція потрапляє в країну без сплати податків. Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу і покладає обов’язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, де були придбані товари.

Щоправда, українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізособи без оплати (наприклад, родичі надіслали речі). Вартість таких посилок не має перевищувати 45 євро.

Військовий збір

Законопроєкт Мінфіну пропонує назавжди закріпити ставки військового збору. Раніше вони мали діяти лише до кінця воєнного стану. Йдеться про 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі — 864,7 грн) для ФОП першої, другої та четвертої груп. А для третьої групи — 1% від доходу.

“Продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови”, — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Чому це важливо

Загальний розмір кредиту МВФ, на який наразі розраховує Україна — 8,1 млрд доларів. Більше того, наявність програми МВФ — умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро, навіть якщо вдасться обійти вето Угорщини.

Ухвалення податкових змін має закрити пробіли в законодавстві та побороти схеми ухилення від оподаткування. Крім того, Україні однаково б довелося ухвалювати ці зміни в межах євроінтеграції. 

За розрахунками Міністерства фінансів, нововведення законопроєкту мають принести бюджету 60 млрд грн на рік.

Коли запрацює законопроєкт?

Податкові зміни Кабмін буде проводити через Верховну Раду вдруге. Перша спроба була на початку 2026 року. Тоді план урядовців полягав у тому, аби депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та військовий збір. А запровадження ПДВ для ФОП уряд планував  зробити окремим законопроєктом. Проте ця спроба виявилася невдалою: депутати провалили голосування, тож уряду довелося розробляти новий документ. 

Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, яку МВФ схвалив наприкінці лютого, Україна має до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів. Втім, за даними “Економічної правди”, Кабінет міністрів Юлії Свириденко, ймовірно, буде орієнтуватися на червень.

Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт вказує дату набуття змін для ФОП — 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що депутати не спробують відсунути ці терміни під час голосування. 

Загалом же, як йдеться у матеріалі “ЕП”, шанси на ухвалення документа примарні: депутати відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків.  

Прогнози Нацбанку

За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. На початку року українці в середньому завозили електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць. “Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд дол. США (порівняно з 1,3 млрд дол. США у 2024 році)”, — прокоментували в НБУ виданню “Економічна правда”. 

Історія “нульового” розмитнення

Пільги на ввезення електромобілів, які  передбачають звільнення ввезених електроавто від сплати ПДВ (20%) та мита (10%) Україна запровадила наприкінці 2017 року. Послаблення мали працювати лише рік, але цей термін неодноразово продовжували. Напередодні Верховна Рада підтримала у першому читанні правку Дмитра Разумкова до проєкту Закону про Державний бюджет на 2026 рік, якою пропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому уряд не врахував цієї правки у бюджеті.

Вигода та збитки

Прихильники продовження пільг, зокрема автор правки до Держбюджету Дмитро Разумков, вважають, що пільговий режим сприяє розвитку ринку та зменшує залежність від пального. Вони пропонували залишити послаблення ще на рік, але з можливим запровадженням компенсаторних механізмів. Йдеться, зокрема, про введення дорожнього збору, оплату за спожиту кіловат-годину батареї або розрахунок плати залежно від потужності автомобіля.

Противники продовження пільг наголошують на величезних втратах для державного бюджету від “нульового” розмитнення “зелених” авто. Так голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначив, що у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків. А директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн певен, що ситуація із втратами ще критичніша. “У 2025 році втрати через пільгове розмитнення сягнуть 30 млрд грн, дотації держави на електрику для “електричок” — 2 млрд грн, втрати від акцизів на пальне — 5 млрд грн. За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 млрд грн!!! Кожному покупцю “електрички” вартістю 1 млн грн держава прощає 420 тис. грн! 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапу для військових!” — написав Куюн на своїй сторінці у соцмережі. 

Скільки електрокарів в Україні

Пільги на розмитнення електроавто за 7 років справді стимулювали ріст електротранспорту в Україні. Як зазначає директор інформаційної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький, на “електрички” припадає 2,7-2,9% від всього автопарку українців. Таким чином, наша країна входить до лідерів за часткою електрокарів у Європі. За даними Сергія Куюна, попереду нас лише скандинавські країни, де кількість “зелених” авто іноді сягає третини від усіх транспортних засобів, а також Франція (4%) та Німеччина (3%). Себто, йдеться про найбагатші європейські країни, де немає  війни.  

Майбутнє ринку

Незважаючи на очікуване скорочення імпорту електроавто після 2025 року, електромобілі вже зайняли помітну частку на українському ринку. У вересні вони вперше стали найпопулярнішими серед нових авто — на них припала третина продажів. За оцінками фахівців, навіть після повернення ПДВ і мита електромобілі залишатимуться привабливими для покупців.

“Якщо зараз китайський кросовер VW ID.4 коштує на $21 тис. дешевше за “дизельний” VW Tiguan, то після повернення ПДВ й мита буде дешевшим на $11 тис.”, — переконаний директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

У Національному банку прогнозують, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися. “Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, — запевнили у Нацбанку.

Рекордні заробітки

Дані про кількість мільйонерів в Україні оприлюднила Державна податкова служба: там підбили підсумки декларування за 2024 рік. Доходи у понад мільйон гривень мають більше 17 тисяч українців. Людей, які заробляють великі суми, побільшало: за рік список розширився на 6600 імен.

Загалом, задекларований дохід мільйонерів склав 253,6 млрд гривень.

Географія прибутків

Найбільше традиційно задекларували у столиці: 156 млрд гривень. Другою за кількістю задекларованих коштів стала Дніпропетровщина: майже 30 млрд гривень. Значні суми задекларували мешканці Львівщини (18,2 млрд гривень) та Київщини (17,5 млрд гривень).

Серед джерел надходжень, які відзначили українці, були: іноземні доходи (34,2 млрд гривень); спадщина та дарування (13,6 млрд гривень); доходи від продажу нерухомості та рухомого майна (6,8 млрд гривень). А також інвестиційні доходи та прибутки від оренди майна.  

Податкові платежі

За результатами декларування до сплати призначили 8,7 млрд гривень податків. “Цьогорічна деклараційна кампанія засвідчила зростання рівня податкової свідомості громадян та їх розуміння сплати податків як соціальної необхідності”, — наголосив глава Державної податкової служби Руслан Кравченко. Він навів приклад такого сумлінного декларування, не розголошуючи імен. “Один з мешканців Києва визначив рекордну суму своїх податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору до сплати в бюджет — понад 4,6 млрд гривень”, — заявив очільник податкової служби.

Водночас, більше 53 тисяч українців скористалися своїм правом на податкову знижку. 

7 українців — у рейтингу мільярдерів

За даними української редакції Forbes, в Україні не бракує й мільярдерів. До цьогорічного глобального рейтингу найбагатших людей світу за версією Forbes увійшли семеро українських бізнесменів. Найбагатшим є Рінат Ахметов. У рейтингу власник холдингів ДТЕК та “Метінвест” обіймає 390 місце. Оцінка його статків зросла з квітня минулого року майже вдвічі — з $4 млрд до $7,9 млрд. 

Віктор Пінчук посів 1141 місце, його статки зросли на $1,2 млрд і становлять $3,2 млрд. Петро Порошенко займає 1947-ме місце. Його статки оцінюються у $1,8 млрд. Також у глобальному рейтингу Forbes — представник агробізнесу Андрій Веревський. Зі статками $1,4 млрд він посів 2356-ту сходинку. 2623-тє місце зі статками $1,2 млрд ділять відразу троє українців — Вадим Новинський, Костянтин Жеваго та Влад Яценко.

Що і коли зміниться

Нове оподаткування почало діяти з 1 грудня. Найсуттєвішою зміною у законі є збільшення військового збору: для фізичних осіб він зросте з 1,5% до 5%. Виняток зроблять лише для службовців ЗСУ, для них ставка залишиться 1,5%. 

А от для фізичних осіб-підприємців зміни будуть іншими. ФОПи першої, другої та четвертої груп замість 800 гривень мають платити 10% від мінімальної заробітної плати. А фізособи-підприємці третьої групи — сплачуватимуть 1% від доходу.

Зміняться й податки для банків: замість 25% ставки податку на прибуток їм доведеться сплачувати 50%. І новий податок запровадять “заднім числом” — тобто, за 2024 рік доведеться доплатити. Тоді як небанківським фінансовим установам замість 18% ставки податку на прибуток доведеться з наступного року платити 25%. 

Нове оподаткування стосуватиметься також авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 або 60 тисяч гривень за кожну станцію залежно від її типу.

Зростуть ще й авансові внески з податку на прибуток для пунктів обміну валют. Так, у Києві за кожен пункт обміну доведеться заплатити 700 євро. В містах, де живе більше 50 тисяч людей, внесок становитиме 600 євро. А в інших населених пунктах — 200 євро. 

Зміниться і мінімальний податок на землю — на час воєнного стану він складатиме 1400 гривень за гектар для ріллі та 700 гривень за гектар для земель з іншими видами цільового призначення.  

Також підписаний президентом закон передбачає вже з початку нового року зміни у звітності щодо податків. Надавати дані про ПДФО, військовий збір та єдиний соціальний внесок треба буде щомісяця. Це пов’язано зі змінами у системі бронювання працівників: аби відстежувати, чи відповідають вони новим вимогам.

Непопулярний крок

Ухвалити підвищення податків намагалися від літа 2024: тоді Міністерство фінансів запропонувало перший варіант змін. Серед них були пропозиції підвищити податки на міжнародні посилки і нові автомобілі, запровадити військовий збір на ювелірні вироби чи оборот бізнесу. Той проєкт не влаштував ні бізнес, ні депутатів, ані Офіс президента. Голосування за нього Парламент провалив, і зміни довелося доопрацьовувати. 

Новий варіант, який і набув чинності, Верховна Рада затвердила у жовтні. Після голосування Парламенту довелося “відбиватися” від правок — постанов, якими намагалися заблокувати непопулярне рішення, було аж 13. Зрештою, законопроєкт відправили на підпис Президенту. 

А от глава держави не підписував непопулярний закон протягом 44 днів. “Президент до останнього відкладав підписання. На зустрічах з Мінфіном та депутатами він кілька разів питав, чи потрібно підвищувати ці податки, адже є кошти від заморожених російських активів”, — так описує одну з зустрічей співрозмовник “Економічної правди”. Серед найпопулярніших версій, чому Володимир Зеленський тривалий час не ставив підпис під документом, називають очікування на допомогу від партнерів і небажання ухвалювати непопулярне рішення. Зрештою, за наприкінця листопада Президент підписав закон.

Скільки зберуть і на що підуть гроші

Основна мета підвищення податків — зібрати кошти на оборону нашої держави. Ще у липні цього року йшлося про необхідність збільшити видатки на оборону на 500 мільярдів гривень. Лише підвищення військового збору додатково дало б цьогорічному бюджету 27,3 мільярдів гривень. Втім, зволікання з підписанням має свою ціну: оскільки нове оподаткування запрацює не з жовтня, а з грудня, доходи держави будуть меншими, ніж очікувалося. 

Ціна друкарської помилки

Стався з новим законом і неочікуваний курйоз: його зарано опублікувало державне видання. Річ у тім, що за українським законодавством, підписаний Президентом документ набуває чинності після публікації в офіційному виданні. А “Голос України” опублікував закон про підвищення податків 29 листопада. Невелика різниця у часі могла призвести до хаосу: адже таким чином документ набував чинності у листопаді. Відтак, постало питання: чи стягувати нові податки за два дні цього місяця? 

Згодом голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев перепросив в українських бухгалтерів за втрачені нервові клітини і повідомив: “Безсонна ніч і є результат — ресурсний закон набуде чинності 1 грудня 2024 року. Опублікований буде відповідно 30 листопада. Здоровий глузд переміг. Будемо вважати це помилкою друкаря”.

Які податки зростуть восени?

Податковий законопроєкт, який Верховна Рада ухвалила за основу, значно відрізняється від того, який був запропонований Кабінетом міністрів кілька місяців тому. Приміром, з нього прибрали такі норми, як підвищення до 15% військового збору при купівлі нових автівок та до 5% при купівлі цінних металів. Утім, основні норми — залишились: підвищення військового збору із заробітної плати працівників з 1,5% до 5%, встановлення військового збору для ФОП 1-2 групи у розмірі 800 грн на місяць, встановлення військового збору в 1% від обороту для ФОП 3 групи. Також закон “вдарить” по роздрібних продавцях пального (АЗС), які тепер зобов’язані робити авансові внески з податку на прибуток, по банках, які будуть зобов’язані сплатити 50% податку на прибуток за 2024 рік, та по інших фінустановах, які платитимуть 25% на прибуток.

Оскільки будь-яке підвищення податків для приватних підприємств — це додаткові витрати, бізнес відреагував на ухвалення цього податкового законопроєкту вкрай критично. Так, Європейська бізнес-асоціація розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що “поточна версія законопроєкту не допоможе належним чином збільшити надходження до держбюджету”. В ЄБА вважають, що ці норми не сприяють детінізації економіки, тож Уряд та Парламент мали б зосередитись на реформуванні митниці, збільшенні ефективності роботи правоохоронних органів та на справжньому перезапуску Бюро економічної безпеки. “Потрібні рішення, які сприяли б урегулюванню проблеми тіньової зайнятості — питання зарплат у конвертах тощо”, — пояснили в Асоціації.

Лише початок: чому без подальшого підвищення податків не обійтися?

Попри критичне ставлення бізнесу до податкового законопроєкту №10416-д, підвищення податків було необхідне, оскільки Уряду бракує коштів для покриття зарплат військових, закупівлі снарядів та озброєння. Як пояснив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оскільки Держбюджет-2024 планувався з розрахунку, що бойові дії триватимуть до літа цього року, в бюджеті були заплановані військові витрати на недостатньому рівні. Саме тому 18 вересня Верховна Рада ухвалила закон про підвищення видатків бюджету на 500 млрд грн, частина яких буде покрита за рахунок підвищення податків.

Разом з тим, на минулому тижні Кабінет міністрів представив проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Відповідно до прогнозів Міністерства фінансів, зростання ВВП наступного року очікується на рівні 2,7% (проти 3,5% у 2024 році), що дорівнює 8,466 трлн гривень. Очікується, що доходи бюджету наступного року складуть 2,007 трлн гривень. Зокрема, Уряд планує зібрати 911,8 млрд грн податку на додану вартість (на 17,2% більше, ніж цьогоріч), 354,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 354,1 млрд грн (на 73,6% більше) та 247,2 млрд грн акцизного податку (зростання на 27,9%). 

Водночас, видатки держбюджету наступного року складуть 3,644 трлн гривень, з яких 2,223 трлн гривень будуть спрямовані на сектор безпеки і оборони (26,3% від ВВП). Зокрема, 1,158 трлн гривень передбачено на оплату праці військових, 737,2 млрд гривень — на озброєння та військову техніку. Очікується, що дефіцит державного бюджету у 2025 році становитиме 19,4% від ВВП, для покриття якого Уряд планує залучити 2,237 трлн грн на внутрішньому ринку та від міжнародних партнерів. Проте якщо державі не вдасться закрити цей дефіцит навіть частково, парламентарям доведеться знову підвищувати податки. І наступне підвищення може стати більш суттєвими, аніж пропонується в законопроекті #10416-д.