Масштаби проблеми

Від початку повномасштабного вторгнення Росія вразила понад двісті українських АЗС. Атаки на заправки посилилися навесні та влітку цього року. Як йдеться в матеріалі “Економічної правди”, в червні 2026-го в Україні зафіксували понад 60 таких ударів — рекордну кількість на той час. У липні прильотів не поменшало та й серпень не обіцяє зниження інтенсивності. 

Найбільше страждають прифронтові й прикордонні регіони — Дніпропетровщина, Сумщина, Харківщина, Донеччина, Запоріжжя та Миколаївщина. Саме на Дніпропетровщину припадає найбільша кількість атак, на другому місці — Донеччина й Харківщина. 

Національний банк України у свіжому інфляційному звіті оцінив частку пошкоджених АЗС у 4%. Щоправда, запевнив, що втрачені продажі компенсують станції у тилових регіонах. Проте мешканців районів, які постійно потерпають від ударів, навряд чи втішить такий аргумент. Адже ситуація з пальним там погіршується щодень. До прикладу, у Нікопольському районі, за підрахунками журналістів “Економічної правди”, атаки зачепили 59% активних станцій, на Сумщині — понад чверть мережі. Багато знищених чи пошкоджених АЗС зафіксовані також у Краматорському, Богодухівському та Херсонському районах.

І дрони, і ракети

Українські АЗС Росія атакує різноманітними засобами: “Шахедами”, FPV-дронами та ракетами. За інформацією видання Deutsche Welle, до ударів по заправках на півдні причетний російський спецпідрозділ “Варяг” — 50-та бригада, що входить до резерву головнокомандувача РФ. На озброєнні “Варяга” — новітні, зокрема оптоволоконні, дрони з дальністю до 30 кілометрів. Як попереджає радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (“Флеш”), небезпеку для АЗС становлять і реактивні “Шахеди” з онлайн-керуванням. Такі дрони в межах своєї зони до 100 кілометрів здатні уражати як статичні, так і рухомі цілі. 

Атаки як частина пропаганди

За словами директора консалтингової компанії “А-95” Сергія Куюна, удари по заправках росіяни використовують для своєї пропагандистської кампанії, як помсту за ураження нафтопереробних заводів. Втім, експерт наголошує, що заправні станції — це винятково цивільна інфраструктура, і їхні обстріли не здатні підірвати воєнний потенціал України. “Це не б’є ні по наших військових спроможностях, ні по цивільному населенню, бо проблеми з пальним немає. Одна з головних цілей росіян — пропагандистська картинка, бо заправки класно й довго горять, це легко показувати, щоб росіяни раділи”, — сказав Сергій Куюн у коментарі DW.

З ним солідарний і Бескрестнов, який вважає, що подібні удари не мають істотного впливу на забезпечення армії паливом. “Єдина мета цих атак — залякати громадянське населення”, — каже радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони.

Що робить Україна?

“Власники складів, АЗС, підприємств повинні бути готові до можливих ударів. Звертайте увагу на тривоги, будуйте укриття для людей”, — закликав Бескрестнов на своїй сторінці у соцмережі.

Тим часом, заправні станції вже почали змінювати роботу у відповідь на російські атаки. Наприклад, WOG закриває частину станцій у небезпечних областях уночі й зупиняє роботу під час тривог. Укрнафта купує сто вантажівок для перевезення пального, щоб швидше перекидати ресурси між регіонами. У Тростянці на Сумщині почали продавати пальне з бензовозів: модель, яку галузеві експерти пропонують легалізувати для всієї прифронтової смуги. А уряд обговорює з бізнесом захист станцій та механізми страхування воєнних ризиків. Частину заходів не розкривають з міркувань безпеки.

Ціни зростають

За минулий тиждень бензин А-95 подорожчав на 4,3 грн за літр — до 80,88 грн/л. Дизельне пальне додало 9,34 грн і коштує близько 88 грн/л. В окремих мережах ціна зросла більш ніж на 16 грн за літр. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомив директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. За його інформацією, світові ціни на нафту почали зростати ще 7 липня, а український ринок відреагував приблизно через два тижні.

Причини проблеми

Експерти називають одразу кілька причин зростання цін на заправках. Війна на Близькому Сході — лише одна з них. Ціни догори підіймає і дефіцит нафтопродуктів на європейському ринку. “Ситуацію ускладнює Туреччина, яка раніше щомісячно імпортувала понад 1 млн т дизпального з рф, поки остання не закрила експорт… Відомо також про “перехоплення” ще одного великого танкера, що прямував до Румунії — хтось просто дав більше грошей, купа замовлень, включно з українськими, обнулилась. Це вже другий випадок за два тижні”, — розповів Куюн. 

Про схожі чинники говорить і засновник та генеральний директор групи компаній Prime Group Дмитро Льоушкін. Цінники на АЗС зростають через те, що світова ціна на нафту наближається до 100 доларів за барель. Водночас Європа також відчуває нестачу пального. За словами Льоушкіна, потужності нафтопереробки перевантажені, а через обміління Дунаю судна можуть перевозити лише близько тисячі тонн пального замість звичних чотирьох-п’яти тисяч. Додатковий тиск створює сезон жнив, коли споживання дизельного пального традиційно зростає.

Чи буде дефіцит?

За даними Сергія Куюна, дефіциту дизельного пального наразі не очікується. Натомість із бензином ситуація складніша. Експерт пояснює це, зокрема, переходом на стандарт Е10, який діє в Україні з 1 липня і передбачає додавання до бензину до 10% біоетанолу.

“У країні його виробляти неможливо через безпекову ситуацію і абсурдну податкову систему. А закордонні постачальники збільшити випуск Е10 не можуть. Зокрема ми втратили НПЗ Hellenic Petroleum, який завжди рятував ринок в пікові навантаження, але Е10 він не випускає”, — написав директор консалтингової групи “А-95”.

Якої ціни очікувати?

Як пояснив у коментарі РБК-Україна Дмитро Льоушкін, найближчим часом вартість пального буде і далі зростати. “Що 100 грн перетнемо — це факт, тут без варіантів. А як швидко — швидко. Зараз на кордоні 90 грн коштує дизель, його потрібно вже продавати більше ста. А зараз таких цін немає, тому зараз все паливні компанії працюють у збиток. І довго це тривати не буде, тому вони будуть досить швидко підвищувати ціну”, — каже гендиректор Prime Group.

Водночас Сергій Куюн закликає не зосереджуватися лише на ціні. “Всі питають, чи буде 100 грн за літр? Насправді, питання другорядне, адже висока ціна — це не найгірше, що буває. Доведено 2022-им”.

Кешбек на пальне

Підтримувати вразливі категорії споживачів та не створювати дефіциту на ринку — з такою метою держава обрала адресну підтримку для українців під час різкого підвищення цін на пальне. Витрати компенсують частково, у межах 1000 гривень. Щодня за програмою українцям нараховують близько 20 мільйонів гривень. Так званий “паливний кешбек” має діяти до 1 травня.

У Міністерстві економіки прокоментували “РБК-Україна”, що рішення про продовження виплат залежатиме від ситуації на світовому ринку нафти та економічної доцільності. Наразі, наголошують чиновники, ситуація з пальним в Україні стабільна, а дефіциту немає.

Прогнози для нашої держави

Про зниження цін на пальне на світових ринках, яке має вплинути і на ситуацію на наших заправках, заявили в українському уряді. Вгамовувати ціни першою почала державна мережа АЗК “Укрнафта”. У Кабінеті Міністрів сподіваються, що інші оператори ринку також підуть цим шляхом.

Менш оптимістичною ситуацію бачать експерти. Зокрема, директор “Консалтингової групи А-95” Сергій Куюн відзначив, що після кількох днів стабілізації на ринку нафтопродуктів котирування знову демонструють стрімке зростання. А от фінансовий аналітик Олексій Кущ вважає, що впасти ціни на бензин можуть лише наприкінці літа. Та й то — за певних умов. Йдеться, зокрема, про зниження світових цін на нафту хоча б до 80 доларів за барель, стабільну економічну ситуацію у нашій державі та зміцнення гривні.

Підготовка України

Головним ризиком для вітчизняного паливного ринку президент України раніше назвав дефіцит дизельного пального. Втім, за словами глави держави, Україна має домовленості щодо постачання палива, і зараз до країни імпортуються необхідні обсяги. “Ми всі сьогодні в такій ситуації через блокування Ормузької протоки. Зараз вона відкривається, але незрозуміло, в яких обсягах буде постачання. Домовляємось наперед з деякими постачальниками, адже в нас посівна, в нас ЗСУ, люди. Головна проблема наразі — це дизель”, — заявив Володимир Зеленський. 

Нині Україна працює з низкою країн над створенням резервів пального на випадок світового дефіциту. А от наявні запаси розподілятимуть за пріоритетністю. І ключовим напрямком залишається забезпечення потреб Збройних сил України.

Енергетична криза у світі

Найбільша у світовій історії енергетична криза тільки починається, зазначають журналісти “BBC”. Наслідки конфлікту в Ірані існуватимуть довго після завершення самої війни. Голова Міжнародного енергетичного агентства прогнозує, що цього місяця дефіцит пального зросте ще більше. Адже наслідки блокування Іраном Ормузької протоки — маршруту, яким проходить близько пʼятої частини світової нафти — відчуватимуться саме зараз, коли останні танкери з Перської затоки дійшли до покупців. На відновлення поставок в ідеальних умовах піде місяць-півтора. За гіршими прогнозами, наслідки перебоїв у поставках будуть відчутними до кінця року.

Також журналісти зауважують, що дешевих нафти та газу найближчим часом годі чекати, бо від іранських атак постраждали виробничі потужності у деяких країнах Перської затоки. І гроші, на які планували розвивати видобуток, тепер доведеться витратити на відновлення. У майбутньому ж країнам світу доведеться ще й повертати борг — поповнювати витрачені на помʼякшення нинішньої кризи стратегічні запаси. Західні країни-споживачі продали з них 400 мільйонів барелів нафти, і це дозволило стримати ціни. Втім, це пальне доведеться повернути — і купувати його вже за новими цінами.

Подробиці підтримки

12 березня Володимир Зеленський доручив підготувати кілька програм підтримки для українців. Зокрема, йдеться про соцвиплати у розмірі 1500 гривень, які отримають щонайменше 13 мільйонів українців. “Кошти мають надійти людям без будь-якої бюрократії та будуть нараховані автоматично саме тим, чий рівень доходів означає, що підтримка потрібна”, — йдеться на сторінці голови держави.  

Також за словами Президента, Міністерства економіки та енергетики мають підготувати програму підтримки для споживачів дизеля, бензину й автомобільного газу. Вона має працювати через систему кешбеку, дозволяючи компенсувати частину витрат на пальне. Володимир Зеленський зазначив, що українці зараз “відчувають особливий тиск через дестабілізацію паливного ринку внаслідок ситуації навколо Ірану та скорочення постачання нафти на світовий ринок”. 

15% кешбеку — на дизель, 10% — на бензин

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що уряд вже готує пакет підтримки для людей, які найбільше потребують допомоги через зростання цін на нафтопродукти. “Ця підтримка буде складатися з двох частин. Перша частина — це цільова підтримка соціально вразливим категоріям. Це доплата, яка буде спрямована на підтримку пенсіонерам за віком, отримувачам допомоги по інвалідності, малозабезпеченим, отримувачам базової соцдопомоги, ВПО, сім’ям з дітьми”, — сказала Свириденко.

Кошти надійдуть у квітні й будуть перераховані за наявними механізмами через Укрпошту і банківську систему. Виплати будуть здійснюватися в межах чинних бюджетних програм Мінсоцполітики.

Другу частину підтримки, за її словами, становитиме кешбек на пальне. Як зазначила прем’єрка на своїй сторінці у соцмережі, українці зможуть отримати від держави: 15% кешбеку на дизельне пальне, 10% — на бензин та 5% — на автогаз.

Паливний кешбек працюватиме до 1 травня на всіх АЗС, які долучаться до програми. Виплати відбуватимуться на базі “Національного кешбеку”, яким вже користуються 9,4 мільйона українців.

Свириденко також заявила, що зниження акцизного податку або ПДВ на пальне не планується. “Я хочу нагадати, що всі податки і збори йдуть в дохідну частину бюджету, з якої фінансується армія. Тому програми, які ми пропонуємо, будуть фінансуватися у межах діючих видатків і тих програм, які є в Мінекономіки і в Мінсоцполітики”, — наголосила прем’єрка.

Куди витратити кешбек

“Кешбек є одним із найефективніших заходів, які розглядали, оскільки програма складається з двох компонентів. По-перше, ми повертатимемо 10-15% залежно від виду палива на картки кешбеку. І далі вони використовуватимуть це на українські товари”, — розповів міністр економіки Олексій Соболев. За його інформацією, 75% коштів, отриманих з кешбеку у лютому пішли на оплату комунальних послуг. Тож на думку міністра, кешбек “дуже цільово” використовується тими людьми, яким ці гроші дійсно потрібні.

“Загальний розмір (нового кешбеку — ред.) ми зараз оцінюємо в приблизно три мільярди гривень. Вони перерозподіляються з коштів програм Мінекономіки всередині бюджету Мінекономіки”, — сказав Олексій Соболев.

Гроші з картки “Національний кешбек” можна витратити на комунальні та поштові послуги, благодійність, підтримку ЗСУ, харчі, ліки, книги та іншу друковану продукцію українського виробництва.

Критика ініціативи

Втім, новація викликала критику частини економістів та політиків. Зокрема, за підрахунками народного депутата Ярослава Железняка, в Україні щомісяця споживають сотні мільйонів літрів пального, тому компенсації можуть коштувати державі мільярди гривень. “Тобто на “єБачок” треба буде 5,26 млрд грн на місяць. Відповідно, до травня це десь — 10,5 млрд грн з Бюджету… Тобто 19,5 (роздача 1500 грн) + 10 (кешбек) + 10,5 (єБачок) = 40 млрд грн. Це ми для військових, які отримують мінімалку могли б до кінця року зарплату в два рази збільшити”, — написав він у своєму Telegram-каналі.

Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський вважає, що така компенсація фактично означатиме субсидування пального для всіх автомобілістів, незалежно від рівня їхніх доходів. “Уряд буде субсидувати пальне власникам багатолітрових тачок. В мирний час це було б тупо. Зараз під час війни це майже диверсія”, — зазначив він на своїй сторінці у соцмережі.

З Вишлінським солідарний і заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він зазначає, що розмір компенсації залежатиме від обсягів споживання пального. “Це означатиме, що ті, хто більше потерпають від здорожчання пального, матимуть меншу компенсацію за це”, — сказав він в ефірі Київ24. 

Ситуацію ускладнює і конфлікт на Близькому Сході, після якого стрімко дорожчає пальне. Як усе це вплине на посівну та вартість робіт, зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Довга зима

Якщо у південних регіонах України посівна кампанія почалася за планом, то у центрі та на півночі вона відбувається з затримкою у кілька тижнів. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства причиною затримки називають глибше промерзання ґрунту та тривале танення снігу. 

“Затримка з початком польових робіт не катастрофічна, однак аграріям доведеться працювати більш інтенсивно і завершити всі роботи протягом 45-50 днів”, — розповів під час брифінгу у Медіацентрі Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Проблеми з добривами

За інформацією Марчука, повномасштабне російське вторгнення сильно вплинуло на ланцюги постачання добрив до України. Відтак, цього року наші аграрії не можуть вповні удобрити поля перед весняною посівною. “Наразі частина мінеральних добрив під забороною, бо вони входять до числа вибухонебезпечних та їх не можна завозити морем. Асоціація аграріїв зверталась до Мінекономіки та ВМС, щоб вирішити це питання та завозити аміачну селітру морем, бо вона не несе загрози. Станом на зараз цих дозволів ще немає. Тому зараз йдуть перемовини, щоб хоча на осінь вдалось її завести”, — пояснив він.

За прогнозами експерта, вже незабаром до подорожчання мінеральних добрив призведе і конфлікт на Близькому Сході. 

Вартість пального

Операція Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану вже призвела до різкого зростання цін на пальне у світі. Втім, на роботу українських аграріїв це поки що не вплинуло, наголошують у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Заступник міністра Тарас Висоцький зазначає, що на початку польових робіт аграрії мають достатні запаси всіх необхідних ресурсів.

“Аграрії мають запас основних ресурсів для весняної посівної щонайменше на кілька тижнів, а часто — і на кілька місяців. Це необхідно, адже агровиробництво має довгий цикл: один урожай на рік потребує ретельної підготовки заздалегідь. Також завчасно закуплено пальне для проведення польових робіт, тому на старті посівної дефіциту ресурсів не спостерігається”, — наголошує він.

Водночас, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради вважає, що українським аграріям слід готуватися до зростання вартості пального. “Ціна на закупівлю для агровиробників сягала 55 гривень за літр дизпалива. Сьогодні — це 79 гривень за літр. Це буде додаткове навантаження на підприємство під час обробітку в районі 1400 гривень на один гектар. Це особливо гостро для малих виробників”, — каже Денис Марчук.

Пропозиції від держави

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства нагадують українцям про програми, які діють для підтримки аграріїв. Дію однієї з них нещодавно подовжили до 2027 року. Йдеться про програму “Доступні кредити 5-7-9%”, яка дає аграріям можливість залучати кошти для проведення посівної та подальших польових робіт. Також чиновники зауважують, що наразі діють ще й такі програми підтримки:

• гранти на закладку садів і теплиць;
• підтримка будівництва овочесховищ;
• програми розвитку зрошення;
• спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.

Ситуація на заправках

Ще минулого тижня на українських заправках з’явилися черги, а ціни на бензин, дизель і автогаз за цей час зросли приблизно на 4–6 гривень за літр. Зазвичай між подіями на світових ринках та подорожчанням пального є певний часовий проміжок, наголошує у своєму матеріалі “РБК-Україна”. Втім, ціни на АЗС в Україні зросли майже одразу після розгортання бойових дій на Близькому Сході. Співрозмовники видання наголошують: у такий спосіб бізнес намагається заробити на інформаційних приводах або застрахувати себе від майбутніх витрат.

Скільки триватиме конфлікт

Спільна операція Сполучених Штатів та Ізраїлю почалася після відмови Ірану скорочувати свою ядерну програму. Втім, на відміну від минулорічних атак, метою яких було зруйнувати ядерні потужності держави, нині союзники завдали ударів по самому іранському режиму. Зокрема, американські та ізраїльські військові ліквідували очільника країни, аятоллу Хаменеї та військову верхівку Ірану. Атакують також пов’язані з іранською армією об’єкти. А президент США говорить не лише про усунення безпосередніх загроз для його країни, а й про масштабніші цілі. Як-от, зменшення впливу Тегерану в регіоні та зміну керівництва країни. Дональд Трамп навіть зазначив, що Вашингтон вже має кількох кандидатів на посаду очільника Ірану. З огляду на такі амбітні плани американської верхівки, тривалість операції проти Ірану може становити тижні. Раніше президент США заявив, що йдеться про термін до місяця. Втім, незабаром додав, що американські військові здатні продовжувати бойові дії значно довше, аби повністю виконати поставлені задачі.

Водночас американська влада має враховувати думку виборців, адже вже восени заплановане масштабне голосування. Тож втрачати підтримку через подорожчання пального для населення Білий дім не зацікавлений. Вартість бензину в США зросла з менш ніж 3 доларів за галон (0,79$ за літр — ред.) на початку конфлікту з Іраном, до майже 4 доларів (1,06$ за літр — ред.). Аби втримати симпатії виборців, Вашингтон вже цього тижня анонсує низку заходів, які пом’якшать зростання. 

Ціни на нафту

На початку цього тижня світові ціни на нафту оновили чотирирічний рекорд. Вартість бареля вперше з 2022 року перевищила 100 доларів США. Це відбувається на тлі побоювань, що бойові дії можуть порушити світові ланцюги постачання нафти. Адже Іран, проти якого почали операцію США та Ізраїль, перекрив один з найбільш популярних маршрутів поставок у регіоні — Ормузьку протоку. Водночас, під час атак Тегерана на інші країни Близького Сходу збитків зазнає нафтопереробна інфраструктура. Зокрема, відомо про пошкодження нафтопереробних заводів у Саудівській Аравії, Бахрейні та Кувейті.

Стабілізувати ринок вже незабаром спробують країни Великої Сімки. Серед варіантів, які вони розглядають, можливість вивести на світовий ринок заздалегідь збережену нафту. Йдеться про 300-400 мільйонів барелів зі стратегічних запасів Міжнародного енергетичного агентства.

Що буде з пальним в Україні

Вже до кінця цього тижня літр дизельного палива може коштувати 80 гривень. А от трохи згодом ймовірне підвищення до 90 гривень за літр. Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна заявив експерт з паливного ринку Сергій Куюн. “Зараз у суспільстві та серед політиків немає розуміння, чому зростають ціни, якщо ще маємо запаси за старими цінами по 50 грн за літр. Але якщо продати запаси по 50, то наприкінці тижня можна очікувати на ціни в районі 80 гривень за літр. Тобто, ти продаєш по 50, а купити треба вже по 80. Фактично, можна купити лише половину місячного обсягу. Що краще буде — зупинити торгівлю чи готуватися до того, що тобі треба більше коштів, щоб купити і завезти це пальне. Саме це зараз на ринку і відбувається”, — зазначив він.

Ціна пального навряд чи сягне 100 гривень за літр, переконаний директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. На його думку, більшість компаній уже заклали можливі ризики у поточну вартість. До того ж, український уряд може стримати цей ріст. І, схоже, почав це робити.

Так, Кабмін посилює контроль за цінами. Про це заявила прем’єр міністерка Юлія Свириденко. Працювати планують з операторами паливного ринку. Зокрема, державна компанія “Укрнафта” до стабілізації ситуації продаватиме пальне з мінімальною торговельною націнкою, що стане орієнтиром справедливої ціни на ринку. Водночас, профільним міністерствам доручили забезпечити пальним ключові сектори. Насамперед, йдеться про сектор оборони, а також аграріїв і громадський транспорт. Також Київ намагається домовитися з міжнародними партнерами збільшити обсяги імпорту пального на український ринок.

А от у Верховній Раді ухвалили закон про формування стратегічного резерву пального. Очікується, що документ стане стабілізуючим фактором на енергетичному ринку. Наразі триває етап формування запасів нафти та нафтопродуктів. До чверті з них — можуть розмістити на зберігання у країнах ЄС. Доки ж резерв не сформовано, держава користуватиметься вже наявними механізмами. Це зокрема, постійний моніторинг цін, маржі та обсягів постачання, координація з основними трейдерами щодо стабільності імпорту й логістики. А також дотримання конкурентного законодавства та боротьба зі змовами на ринку.

Середня ціна — в межах 60 гривень

Лише за минулий тиждень дизель на українських АЗС подорожчав на гривню, а бензин — на цілих дві. За словами директора, Консалтингової групи А-95 Сергія Куюна, це подорожчання зумовлене суттєвим зростання світових цін на нафту — з 65 до 75 доларів за барель. “Я думаю, що ще пару гривень бензин може додати й дизельне пальне, я думаю, що теж гривня-півтори. Думаю, що протягом тижня цілком можливо, що це станеться”, — прогнозує Куюн.

Попри це, значного стрибка цін експерт не передбачає і певен, що середня ціна залишиться в межах 60 грн за літр бензину. “Компанії не захочуть переходити цю межу, будуть триматися до останнього. Ціни на ринку — у великому діапазоні. Відповідно, частина мереж може перетнути 60 грн, але решта буде 57–58 грн. Тобто середня ціна за 60 грн не перейде”, — пояснив він.

Також на його думку, якщо ціна на нафту на світових ринках повернеться до попередніх значень, то і бензин на українських АЗК подешевшає слідом за нею. 

Причина зростання — війна на Близькому Сході

Менш оптимістичний у своїх прогнозах засновник групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін. За його словами, ціни на бензин та дизель можуть зрости на близько 5 гривень за літр через подорожчання нафти та газу на світових ринках, а також зростання курсу євро. “Можемо говорити що ціни мають потенціал зростання до 5 гривень на літр на сьогодні по бензину та дизелю, і 3,5-4 гривні — по газу. По газу, можливо, трохи менше, оскільки падають його продажі через “наступ електричок” (поширення електромобілів, — ред). Тому, можливо, газ будуть намагатися підкручувати”, — розповів Льоушкін.

Ще однією причиною, яка матиме вплив на ціни, експерт називає бажання гравців ринку підвищити свій прибуток — різницю між закупівельними цінами на паливо та його роздрібною вартістю на АЗС.

На думку аналітика консалтингової компанії “НафтаРинок” Олександра Сіренка, ринок пального в Україні дуже чутливий до інформаційного тиску і змін у геополітичному середовищі. Як тільки з’являється новий ризик, одразу цінники на АЗС починають зростати. Причиною ж нинішнього зростання він називає ескалацію конфлікту на Близькому Сході,  і як наслідок — загрозу блокування Ормузької протоки — ключового маршруту для транспортування нафти.

Те, що нафта (а з нею й ціни на пальне) може рости в ціні і далі, припускає й директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. “Якщо брати базовий сценарій, що не буде масованої атаки на судна в Ормузькій затоці, конфлікт буде продовжуватися декілька тижнів в середній напруженості, такий, як він зараз приблизно є. І тоді ціна може бути на такому рівні — 75-80 доларів плюс-мінус декілька відсотків (за барель)”, — пояснив експерт.

Якщо ж ситуація в регіоні загостриться, зокрема, якщо Іран розпочне військову відповідь або заблокує протоку, ціни можуть піднятися ще вище, певен Омельченко.

А що з біопаливом?

Між тим, Верховна Рада відтермінувала до 1 січня 2026 року вступ у дію штрафів для АЗС за недотримання частки 5% біоетанолу до складу бензинів. 16 червня цю правку терміново ухвалили на засіданні податкового комітету. Як розповіла на своїй сторінці у соцмережі народна депутатка Ніна Южаніна, першим аргументом для такого рішення учасники засідання називали необхідність швидкої заміни втрачених потужностей одного із НПЗ. Як зазначала Южаніна, цей завод раніше постачав на ринок у межах 25-33% бензину і до 10% дизелю. Другим аргументом депутати наводили те, що цей обсяг пального можна закупити у Греції чи Туреччині — а звідти його постачатимуть без частки біоетанолу.

Сергій Куюн, в свою чергу, серед причин відтермінування називає те, що Україна увійшла в сезон підвищеного споживання пального, а  європейські виробники бензину — наші постачальники — задовільнити цей попит не можуть. Адже для України мають виробляти бензин з вмістом етанолу 5%, тоді як для себе роблять 10%. “А по біо процес буде йти, точно знаю, що дехто розпочав проектування потужностей для змішування бензину зі спиртом в Україні (наразі більшість трейдерів віддають перевагу імпорту готової суміші). А в цілому вважаю, що це гарна нагода переходити з наступного року на Е10. Буде легше купляти і будемо більше споживати свого продукту. Споживач це ніяк не відчує, а стимул економіці надасть непоганий”, — написав Куюн на своїй сторінці у соцмережі. Також додав, що необхідні обсяги бензину до кінця літа вже законтрактовані, тому дефіциту не буде. 

Нагадаємо, із 1 травня цього року набрала чинності вимога про обов’язкове додавання до бензину 5% біоетанолу — “спирту” з рослинної сировини. За словами посадовців, впровадження такого пального позитивно вплине на українську екологію та економіку.

Нові правила

Запровадити пальне з біоетанолом в Україні вирішили ще у 2024 році: тоді Верховна Рада схвалила необхідні зміни до законодавства. Перейти на таке пальне Україна мала в рамках євроінтеграції. Адже як кандидат на членство в ЄС — має впроваджувати європейські норми. Ще одна причина нововведення — екологія. Біоетанол чистіший за викопне пальне, тож під час згоряння виділяє менше шкідливих речовин. Йдеться і про потенційне зниження енергетичної залежності (адже ініціатива дозволить нашій країні імпортувати менше нафтопродуктів), і про перспективи для українських аграріїв (біоетанол можна виготовляти з зернових та цукрових культур, які вирощують у нашій державі).

За правилами, які почали діяти з 1 травня, українські мережі АЗС мають продавати бензин з вмістом біоетанолу не менше 5%. Додавати біоетанол мають до всіх бензинів, крім марок з октановим числом 98 та вище. Винятки зроблять лише для палива Міністерства оборони та Державного резерву. 

Досвід інших країн

Додавання біоетанолу – світова практика, яка працює вже десятки років у США, ЄС, Бразилії та інших країнах. Це стосується і сусідів України: відповідні норми набули чинності у Польщі, Словаччині та Румунії два роки тому. Держави Європи застосовують пальне з 5-відсотковим та 10-відсотковим вмістом біоетанолу. А от у Бразилії частка спирту у пальному може сягати й 80%.

Україна також має досвід використання пального з певним відсотком спирту: на наших заправках воно почало з’являтися ще у 2022 році. 

Звідки братимуть пальне

Технологія виготовлення біобензину передбачає, що пальне змішують зі спиртом на нафтобазах, а вже звідти поширюють готовий продукт. Втім, через повномасштабне вторгнення гравці українського ринку пального перспективи власного виробництва відтермінували. Тож поки що нове пальне імпортуватимуть з Європи. “Багато мереж АЗС в Україні до кінця цього року уклали контракти із європейськими НПЗ щодо купівлі бензину із біоетанолом. Коли ці контракти закінчаться, ми будемо брати з ЄС лише бензини та додавати наш біоетанол в Україні”, — розповів у коментарі “РБК-Україна” аналітик компанії “НафтоРинок” Олександр Сіренко.

Небезпеки біоетанолу

Значна частина автомобілів, на яких їздять українці, імпортована з Європи та США. Тож, за словами експертів, у техніки не мало б виникати проблем з використанням біоетанолу. Загроза криється в іншому: такий тип пального дуже добре абсорбує воду. “Після цього бензинова суміш розшаровується і втрачає свої експлуатаційні властивості. Постачальник може купити якісний Е5, але якщо в нього в бензовозі, резервуарі на нафтобазі або на АЗС є мізерні залишки води, іржі або дрібного бруду — будуть проблеми”, — розповів у коментарі “Економічній правді” директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

Значна частина великих гравців до змін підготувалася: почистили свої резервуари перед заповненням їх новою сумішшю. Однак, перевірити рівень підготовки малих заправок наразі нереально, наголошують експерти. “Порада для власників авто — використовувати великі та відомі бренди, адже є сподівання, що вони провели належні підготовчі роботи”, — зазначає у коментарі “РБК-Україна” аналітик компанії “НафтоРинок” Олександр Сіренко.

Питання до якості пального може виникнути і через те, що механізм перевірок щодо вмісту біоетанолу наразі відсутній. “Держекоінспекція поки не буде штрафувати за торгівлю бензином без біоетанолу. Для цього потрібна затверджена форма протоколу про відповідне правопорушення, якої ще немає”, — цитує видання “Нафто Ринок” першого заступника Голови Держекоінспекції Дмитра Зарубу.

Як зміняться ціни

Біоетанол у пальному може вплинути на вартість бензину. Адже для європейських країн здебільшого виготовляють пальне з 10% домішок. А 5-відсотковий вміст європейці робитимуть спеціально для нашої держави. “За це вони з нас просять 15-25 доларів за тонну. Це означає здорожчання літра на 50-80 копійок. Сподіваюся, що через падіння цін на нафту ми в травні отримаємо мінус три гривні на літрі і ніхто нічого не помітить”, — каже у коментарі “Економічній правді” директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

Якщо ж Україна у майбутньому сама почне додавати біоетанол у пальне, ціни знизяться ще більше. Наша держава лише минулоріч експортувала до Європи 99 тисяч тонн етанолу. Зокрема, й того, з якого виготовлятимуть новий бензин.

Україна отримує пальне з 15 країн

Хоча ще у 2022 році Україна повністю втратила всі джерела постачання пального, нині цей ринок продовжує зміцнюватися. А Україна отримує пальне одразу з 15 країн. Серед найбільших постачальників:  Польща, Румунія, Греція, США.  У 2024 році до переліку долучилася ще й Німеччина. “Звідти почали надходити помітні обсяги саме бензину автомобільного. Це є наслідком того, що споживання бензину в Європі падає, виробництво залишається великим. І відповідно зʼявився новий напрямок, який раніше важко було навіть собі уявити”, – повідомив експерт з ринку пального Сергій Куюн під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Постачання різних видів пального до України зростає неоднорідно: у 2024 році імпорт дизпалива зріс, в той час, як імпорт скрапленого газу, навпаки, знизився. 

Обсяги імпорту у 2024 році трохи відрізняють від попереднього. Бензину ввезли  (-0,4% порівняно з 2023 р.), дизпального – 6,6 млн т (+7,5%), LPG – 900 тис т (-7,2%).

“Знижується споживання бензину та скрапленого газу – це пальне, яке споживають здебільшого фізособи  для легкових автомобілів. Відповідно, це може свідчити і про міграцію, яка триває, і про те, що багато хто сьогодні приєднався до війська”, – пояснив Куюн. Водночас, на думку експерта, зростання імпорту дизельного пального може бути повʼязане зі збільшенням активності вантажних перевезень. 

Чому дорожчає пальне?

Підняття акцизів на пальне, а також зміна цін на світових ринках, спричинили зростання цінників на українських автозаправних станціях. Відповідно до моніторингу Консалтингової групи “А-95”, від першого січня в Україні зросли ціни на бензин, дизель та скраплений газ. Подорожчання склало 1-2 гривні, залежно від АЗС. За словами Сергія Куюна, коливання в таких межах відбуваються часто, оскільки це особливість ринку, в якому присутня залежність від світової ціни.

“Якщо ми рік розпочали з ціни 74 долари за барель, то вчора (14 січня – ред.)  вона була 82 долари. 10% додала ціна нафти. Відповідно не змогли втримати на колонках ціни оператори. Ціна буде зростати, тому що дійсно досить суттєвий підйом світового ринку”, – наголосив Куюн.

Експерт не вбачає передумов, аби ціна іще більше зростала. “Говорити про те, щоб ціна додала на сім гривень, десять гривень на літрі або 20-15% від ціни – для цього немає сьогодні підстав абсолютно ніяких”, – запевнив він.

Експерт також нагадав, як змінилися ціни на пальне в Україні протягом 2024 року. Так, 95-й бензин за минулий рік подорожчав на 4,7 грн (9,5%), дизпальне додало 2,4 грн (4,7%), скраплений газ  зріс у ціні на 3,1 грн на літрі (12%).

Нагадаємо, вересні минулого року Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає підвищення ставок акцизного податку на пальне до європейського рівня до 1 січня 2028 року. Перше підняття акцизу відбулося 1 вересня 2024. Друге – 1 січня 2025. Зібрані завдяки підвищенню акцизів кошти спрямовують на підтримку Сил оборони.