Тривалість кампанії

У Міністерстві освіти оновили критерії вступу та врахували зауваження попередніх років. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна заявив директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров. “Цифровізація, можливість подачі документів у декілька закладів та подача документів онлайн — це все сприяло тому, щоб розробити порядок вступу зрозумілим для вступників”, — наголосив він.

Вступна кампанія почнеться з 1 липня — тоді відкриється реєстрація електронних кабінетів для вступників у заклади вищої освіти. Триватиме вступ три з половиною місяці, до жовтня. Водночас, іноземці матимуть змогу вступити до листопада, зауважують у МОН. 

Проводити оцінювання у 2026 році хочуть переважно в очному режимі. Дистанційно вступати дозволять низці абітурієнтів — зокрема, внутрішньо переміщеним особам, військовим та членам збірних.

Історичне рішення

Під час цієї кампанії вперше в історії вступити до українських закладів вищої освіти дозволять за результатами випускних екзаменів іноземних шкіл. Це важливе рішення для українських підлітків, які навчалися у Європі. Адже з початку повномасштабного російського вторгнення за кордон з батьками виїхали понад 340 тисяч українців підліткового віку. У Міносвіти не приховують, що змінити правила вирішили у відповідь на запити наших співвітчизників. “З цього року з’являється можливість вступати до ЗВО (закладів вищої освіти — ред.) за результатами оцінювання випускних іспитів середньої школи у країнах Європи. Це вперше, це відповідь Міністерства на запит, що велика кількість молодих людей віддали перевагу очній освіті”, — розповів директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров.

Вступники з окупованих територій

Правила вступу для випускників з тимчасово окупованих територій намагаються робити якомога доступнішими, кажуть у МОН. Зокрема, ця категорія абітурієнтів зможе скористатися дистанційною формою оцінювання. Також до іспитів у закладах вищої освіти прирівняють результати річного оцінювання з української мови та історії України для мешканців ТОТ. Їх складають в освітніх центрах “Крим — Україна” та “Донбас — Україна”.

“Спрощені правила вступу для випускників з окупованих територій стосуватимуться не лише тих, хто приїхав з ТОТ з 1 січня поточного року, але й тих, хто приїхав з ТОТ після 1 жовтня минулого року”, — заявив на брифінгу в Медіацентрі Україна директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Олег Шаров. 

Творчий конкурс

Водночас умови творчого конкурсу під час вступу цього року зазнають змін. Його скасовують для культурознавчих спеціальностей. А от для мистецьких напрямів він залишається ключовим. Зокрема, творчий конкурс складатимуть для вступу на такі спеціальності, як архітектура та містобудування; аудіовізуальне мистецтво та виробництво; дизайн, декоративне мистецтво та ремесла; образотворче мистецтво та реставрація; музичне та перформативне мистецтва.

Таке рішення у Міносвіти ухвалили за звернення Міністерства культури — яке вважає, що всі вступники мають складати НМТ з позитивними балами, але певні напрямки потребують при зарахуванні більшої ваги творчого конкурсу. 

Реєстрація на творчий конкурс почнеться вже з 3 липня. Також цього року дещо змінять вагу цього оцінювання — коефіцієнт творчого конкурсу зросте з 0,6 до 0,7.

Професійна охорона

МВС оприлюднило оновлені вимоги щодо безпеки у школах на час воєнного стану. За ними фізична охорона, перевірка металодетекторами та системи відеоспостереження є стандартами для навчальних закладів. Такі норми прописані у наказі від 8 січня, який набув чинності 28 січня 2026 року.

Відповідно до документа, кожен заклад освіти має бути забезпечений професійною охороною — це може бути поліція охорони або ліцензована охоронна компанія. Охоронці повинні заступати на пост не пізніше ніж за годину до початку занять. Та мають регулярно обходити територію і приміщення школи, контролювати дотримання пропускного режиму, сприяти організації евакуації до укриттів у разі небезпеки. Окрім того, школи зобов’язані встановити систему екстреного виклику поліції — стаціонарну “тривожну кнопку” або мобільний аналог.

Водночас, як наголошує Освітній омбудсмен: функції охорони не повинні виконувати педагоги. Тобто, вчителів не можна залучати до чергування на входах, перевірки речей чи пропускного режиму. 

Відеоспостереження та металошукачі

Згідно з наказом, у школах має бути встановлена система відеоспостереження. Вона повинна охоплювати входи до будівлі, коридори, холи, сходові клітки, актові та спортивні зали навчального закладу. Водночас встановлення камер у приміщеннях особистого користування (вбиральнях, роздягальнях) — заборонене. Інформація про відеоспостереження має бути відкрито розміщена в школі, а записи з камер потрібно зберігати не менше 30 діб.

Також на входах до школи необхідно буде встановити металодетектори. Обов’язкову перевірку проходитимуть учні 5–11 класів, працівники школи та відвідувачі.

Мета нововведень

Мета усіх цих нововведень — запобігти потраплянню до школи небезпечних предметів і якнайшвидше реагуванню на надзвичайні ситуації. Відповідно до урядового переліку, на території школи заборонено перебувати зі зброєю, її імітаціями, піротехнікою, легкозаймистими речовинами, алкоголем, тютюновими виробами, електронними сигаретами, наркотичними та психотропними речовинами.

Хто заплатить?

Наказ МВС покладає фінансування безпекових заходів на засновника освітнього закладу  (місцеві громади) або на інші законні джерела. У державних і комунальних школах заборонено фінансувати охорону коштом батьків чи учнів. 

Міжнародний досвід

Подібні заходи безпеки діють у низці країн, однак масштаби та підходи відрізняються.

Зокрема, у США після масових збройних нападів у школах, посилилися інвестиції у металодетектори, офіцерів поліції, системи відеоспостереження та контроль доступу. Водночас аналітики видання Education Week зазначають, що переконливих доказів ефективності цих рішень небагато. І оцінити їхній вплив на запобігання інцидентам складно. А окремі дослідження свідчать, що наявність металодетекторів може навіть знижувати суб’єктивне відчуття безпеки в учнів. Адже школярі можуть сприймати школу як потенційно небезпечну зону.

Коли відбудеться оцінювання

З міркувань безпеки детальний графік проведення цьогорічного НМТ оприлюднювати не будуть — є лише часові межі, у які проходитиме тестування. Так, основна сесія вступних іспитів розпочнеться 20 травня і триватиме до 25 червня. Додаткову сесію заплановано із 17 до 24 липня. Вона буде для тих, хто не зміг взяти участі в основній сесії через хворобу чи інші форс-мажори, підтверджені документально. До них, зокрема, належатиме неможливість потрапити до пункту проведення тестування з окупованої території або перешкода при роботі над тестом (наприклад, оголошення тривалої повітряної тривоги чи відключення електроенергії). Водночас, як наголошують в Українському центрі оцінювання якості освіти, кожен учасник зможе пройти національний мультипредметний тест лише раз, тобто перескласти його під час додаткової сесії буде неможливо. 

Тестування відбуватиметься в спеціальних тимчасових екзаменаційних центрах, створених в Україні, а також за кордоном. 

Як проходитиме тест

На НМТ будуть завдання з трьох обов’язкових навчальних предметів і одного — на вибір. До обов’язкових належать українська мова, математика та історія України. Серед дисциплін на вибір — українська література, іноземна мова (англійська, іспанська, німецька, французька), біологія, фізика, хімія та географія.

На виконання завдань відведено 4 години  —   по годині на кожен предмет. 

Тести з української мови, української літератури, історії України, біології та географії міститимуть по 30 завдань, із хімії — 24, із математики і фізики — 22, а з іноземної мови — 32. 

Оскільки в жодному тесті не буде завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю,  кожен учасник дізнається кількість набраних балів одразу після завершення НМТ.

Бали, отримані під час виконання завдань із кожного предмета, буде переведено до шкали 100–200 балів.  Таблиці переведення Міністерство освіти і науки України обіцяє затвердити вже невдовзі. 

НМТ замість ЗНО

Національний мультипредметний тест (НМТ) змінив зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) у 2022 році через повномасштабну російську агресію в Україні. Адже в умовах великої війни проведення ЗНО, яке передбачало складання кожного предмета в окремий день — стало складним і ризикованим. Багато абітурієнтів змушені долати великі відстані з прифронтових, тимчасово окупованих або небезпечних регіонів. Тому НМТ став гнучкішою формою, яка дозволяє скласти іспит за один день.

Сільські школи і державне фінансування

З вересня цього року школи, де навчається менше 45 учнів, не матимуть державного фінансування на оплату праці вчителів. Це не стосується молодшої школи, а лише 5-11 класів. Позбавлення грошей з держбюджету не означає автоматичного закриття школи. Адже рішення про це кожна громада ухвалюватиме самостійно та може натомість почати фінансувати школу із місцевих бюджетів. Втім, за даними порталу Education.ua, щонайменше 400 сільських шкіл може чекати реорганізація або закриття. Найбільше скорочення, ймовірно, зачепить Львівську, Черкаську, Сумську, Тернопільську та Хмельницьку області. Дітей із закритих шкіл возитимуть до опорних закладів. Також і частину педагогів можуть перевести до інших шкіл, але лише за наявності вакансій. 

Як пояснюють в уряді, нова політика покликана оптимізувати шкільну мережу, зменшити витрати та підвищити ефективність освітнього процесу. Зокрема, в Міністерстві освіти і науки звертають увагу на те, що вартість навчання одного учня в сільській місцевості значно вища, ніж у місті — в середньому 30,4 тис. грн на рік проти 24,4 тис. У деяких громадах витрати сягають понад 51 тис. грн. Водночас результати сільських випускників на Національному мультипредметному тесті 2024 року були нижчими, ніж у міських школярів.

За даними МОН, за останні роки кількість шкіл у селі скоротилася на 20%. Подальше скорочення чекає на школи і наступного року — держава припинить фінансування закладів, у яких навчається менше 60 учнів.

Зміни у дистанційній освіті

Зміни чекають і на сам процес навчання. З нового навчального року школярі можуть здобувати освіту очно, у змішаному форматі або ж дистанційно. Для відкриття дистанційного класу відтепер достатньо п’яти учнів.  Такі класи можуть відкривати будь-які школи, навіть ті, які працюють у звичайному або змішаному режимі. Щоправда, МОН закликає забезпечувати очне навчання там, де безпекова ситуація та умови дозволяють це зробити.  

Формат навчання визначає керівник школи або обласна військова адміністрація. Для офлайн-занять потрібна наявність укриття в закладі або не далі ніж за 500 метрів від нього. 

У змішаному форматі школи можуть чергувати дні або тижні очного та дистанційного навчання. Також можливий перехід на дистанційку впродовж року, якщо цього вимагатиме ситуація.  

На прифронтових територіях також можливі всі форми навчання. Щоправда, для офлайн-занять, окрім укриття, потрібні рішення ради оборони області, педагогічної та батьківської рад. Учні на тимчасово окупованих територіях можуть навчатись дистанційно за повною програмою, у сімейній формі, на екстернаті чи під педагогічним патронажем. МОН радить обирати патронаж, адже він передбачає індивідуальний план, адаптований під потреби учня. 

Учні за кордоном можуть обрати декілька варіантів навчання. Якщо відвідують місцеву школу, то паралельно мають можливість проходити українознавчий компонент  дистанційно. Якщо ж дитина не навчається у закордонній школі, може здобувати освіту повністю дистанційно в українському закладі. Крім того, доступні індивідуальні форми навчання: екстернат чи сімейна освіта.

Військова підготовка у вишах

З вересня 2025 року в Україні розпочнеться обов’язкова базова загальновійськова підготовка для студентів закладів вищої освіти. БЗВП для студентів передбачає 300 академічних годин. Програма складається з двох компонентів: теоретичний курс (90 академічних годин) — безпосередньо у вишах,  практичний курс (210 академічних годин) — у спеціальних навчальних центрах ЗСУ.

Теоретичний курс викладатиметься для всіх студентів. Практичну частину повинні пройти чоловіки, придатні за станом здоров’я. Жінки можуть долучитися до практичних занять добровільно. Для цього їм необхідно стати на військовий облік у Територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Після БЗВП студенти складають військову присягу та отримують сертифікат і військово-облікову спеціальність. Це звільняє їх від обов’язкової базової військової служби, яку мають пройти всі чоловіки від 18 до 25 років. Відмова студента, який визнаний придатним до військової служби, від БЗВП є підставою для відрахування із закладу освіти. Крім того, проходження військової підготовки буде необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування та прокуратуру.

Контрактників більше за бюджетників

Цього року близько 40% вступників навчатимуться на бюджеті. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна розповів Михайло Винницький, на той момент — заступник міністра освіти і науки України. “Основний меседж цієї вступної кампанії — стабільність. На сьогоднішній день рекомендації отримали 176 300 вступників, із них 65 493 — вступили на бюджетне замовлення, 110 883 на контрактне замовлення”, — сказав він. 

Біля 20 тисяч вступників не отримали рекомендацій на жоден із поданих пріоритетів. Але у них ще є можливість потрапити на контракт після 11 серпня.

Окрему категорію цьогоріч склали абітурієнти з тимчасово окупованих територій. Для них діяла квота, яка дозволяла вступати на бюджет без складання НМТ — через освітні центри та співбесіди. Такою можливістю скористалися понад 4 800 людей. 

Менеджмент та право — серед найпопулярніших спеціальностей

За словами Винницького, на першому місці за заявами абітурієнтів спеціальність “Менеджмент”, також серед лідерів уподобань: “Право” та “Філологія”. Він зауважив, що на ці спеціальності складно потрапити на бюджет. До прикладу, на менеджмент на всю країну — 300 державних місць, на маркетинг — 500 місць, на право 750 місць. Та й отримати гранти від держави зможуть лише ті вступники, які мають високі конкурсні бали. 

Натомість на пріоритетні для країни спеціальності — інженерія, електрична інженерія, агрономія — передбачено понад 2 тисячі місць державного замовлення та нижчий прохідний бал.  

Щоправда, оптимізм, за словами Винницького, викликає те, що у  першій десятці вподобань абітурієнтів є й інженерія, і освіта, і психологія, і медицина — напрямки, які держава підтримує через держзамовлення й грантові інструменти. “Насправді надихає позитивна тенденція збільшення популярності цих спеціальностей. Це показує, що наша потреба в розвитку людського капіталу отримує відгук”, — вважає Михайло Винницький.

Хто отримає грант на навчання?

Близько 30 тисяч студентів-контрактників отримають державну грантову підтримку для здобуття освіти. Грантова система працює за принципом співфінансування: частину вартості навчання оплачує студент, а решту компенсує держава. “Цього року, якщо абітурієнт набирає на НМТ 150 балів з двох предметів, і ти вступив на контракт, ти можеш розраховувати на 17 тисяч гривень на оплату навчання. Якщо маєш 170 балів з двох предметів – то отримуєш 20 тисяч”, — уточнив тодішній заступник міністра.

Якщо абітурієнт набрав 140 балів, однак вступив на важливий для держави фах — він отримує від 17 тисяч і вище. Суми грантів індексуються до інфляції. Наразі грант можна отримати на 2 роки.

Деталі програми

Уряд повідомив про запуск нової програми під назвою “Пакунок школяра”. Вона передбачає одноразову виплату 5 тисяч гривень для підготовки першокласника до школи. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що отримати гроші можуть тільки ті батьки, які відправляють свою дитину в перший клас в офлайн форматі — тобто, дитина відвідуватиме заняття очно. Цей вид допомоги також не вплине на призначення житлових субсидій чи інших соціальних пільг, зазначають урядовці. 

Отримають виплату і діти-сироти, про таку можливість йдеться у постанові Кабінету Міністрів. “Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей, які залишилися без батьківського піклування, законним представником учня першого класу може бути уповноважений представник дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, особа, до сім’ї якої тимчасово влаштовано дитину, щодо якої встановлено факт відсутності батьківського піклування та яка постійно проживає на території України”, — зазначають автори ініціативи. 

Як оформити заявку

За словами міністерки соціальної політики України Оксана Жолнович, подавати заявку батьки чи опікуни можуть, коли дитину зарахують до школи. Навчальний заклад передасть інформацію до Пенсійного фонду. І вже після цього у “Дії” батькам та опікунам прийде сповіщення, що вони можуть оформити виплату. 

Ті, хто не користуються “Дією”, також можуть оформити допомогу. Для цього слід звернутися з заявою до Пенсійного фонду. А там — надати інформацію про рахунок, на який хочуть отримувати гроші.

Витратити кошти можна лише на підготовку першачка до школи. Зокрема, на канцелярію, одяг і взуття. “Ці гроші за будь-яких обставин не можна буде витратити ні на що, що не стосується дитячих товарів. Є спеціальні магазини, діяльність яких має відповідну класифікацію, це дитячі магазини, або магазини, де є відділ дитячих товарів. Також у програмі можуть брати участь інтернет-магазини. Перелік таких магазинів ми будемо розширювати”, — наголосила Оксана Жолнович. 

Критика ініціативи

Найбільше критики на адресу влади за програму “Пакунок школяра” лунає за те, що призначена допомога для дітей, які навчаються офлайн. Очне навчання в Україні минулоріч мали близько 80% шкіл. І значна частина закладів із дистанційним навчанням розташована на територіях із поганою безпековою ситуацією. “Уряд вирішив виплатити по 5 тисяч грн батькам першокласників на збори до 1 вересня. Але з поправкою — хто йде вчитися офлайн. Тобто хорошим львівським та київським хлопчикам потрібна абетка та нова курточка. А харківським, з п’ятим роком онлайну, хай слухають пісню рушники?”, — наводить “BBC Україна” коментар користувачки соцмереж Тетяни Грузинської.

Новації для школярів

Міністерство освіти і науки України затвердило також низку інших змін, які набудуть чинності вже з 1 вересня. Стосуються ці зміни навчання вимушено переміщених учнів, школярів за кордоном та навчального процесу на тимчасово окупованих територіях.

Зокрема, з 1 вересня 2025 року батьки-переселенці мають перевести дитину у заклад освіти за місцем фактичного перебування, який працює очно. Залишитися на дистанційному навчанні школярі-ВПО зможуть лише за кількох умов. Якщо у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання. Чи у разі, коли місцеві школи не працюють очно чи взагалі закрилися.

Змінять правила і щодо дітей, які нині перебувають за кордоном. Вони зможуть навчатися онлайн в українських школах з українознавчим компонентом. І вивчатимуть лише ті предмети, яких немає в закордонних закладах освіти: українську мову та літературу, історію та географію України. Оцінки з предметів, які діти вивчають за кордоном, просто зарахують. Це дозволить зменшити навчальне навантаження з 25 до 6 годин на тиждень.

Щодо правил навчання для дистанційних шкіл і класів, то вони зможуть функціонувати за таких умов:

• у класі має бути мінімум 20 учнів;
• має бути наявним щонайменше один клас для всіх років навчання з 1 до 9 або з 5 до 11 класу;
• навчання відбувається синхронно з використанням цифрових інструментів.

У разі, якщо жодна школа в громаді не відповідає зазначеним умовам, то за рішенням засновника в ОТГ мають визначити одну найбільш спроможну школу, яка працюватиме без дотримання вимог.  

Тоді як учням на тимчасово окупованих територіях пропонують, за можливості, продовжити навчання у своїх дистанційних класах. Або, якщо ті не функціонуватимуть, скористатися педагогічним патронажем. Чи перейти в заклад освіти у межах своєї області (який продовжує працювати). З міркувань безпеки таке переведення можна здійснити без заяви батьків, а згідно з рішенням обласної військової адміністрації.

Як проходитиме тестування?

Основна сесія триватиме з 14 травня до 25 червня. Для тих, хто не зміг взяти участь в основній сесії з поважних причин, буде додаткова сесія — з 14 до 25 липня. НМТ триватиме 4 години, під час яких вступники складатимуть чотири предмети. Між двома блоками тестування передбачена 20-хвилинна перерва.

Обов’язковими предметами є українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет — на вибір: іноземна мова, біологія, хімія, фізика, географія або українська література. Усього учасники мають виконати: 30 завдань з української мови;
22 — з математики; 30 — з історії України; до 32 — з предмета на вибір.
Історія України цьогоріч включає весь шкільний курс, а не окремі його частини, як було минулого року. “Раніше ми обмежували ці теми або сучасною історією, а в останній рік це була історія від Богдана Хмельницького та далі”, — пояснила директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко під час брифінгу у Медіацентрі Україна.

Що робитимуть у разі повітряної тривоги?

У разі оголошення повітряної тривоги тестування негайно зупинять, а всі учасники мають перейти до укриття. Якщо тривога триватиме понад 2,5 години, іспит можуть перенести, а учасник матиме право зареєструватися на додаткову сесію. Проте, за словами Вакуленко, багато вступників просять продовжити тестування навіть після тривалих перерв. Інструктори в таких випадках часто залишаються на пунктах по 8 годин або й довше, щоб завершити тестування у той самий день.

За що можуть анулювати результати НМТ?

Порушення правил поведінки під час тестування призведуть до анулювання результатів. Більше того, учасник не матиме права на повторну  спробу цього року. Підставами для анулювання є списування чи підглядання в екран сусіда, розмови під час тестування, невиконання інструкцій персоналу екзаменаційного пункту, наявність мобільного телефону, смартгодинника, флешки або навіть навушників.
“Анулювати результати будуть за наявність у вступника будь-яких засобів технічного зв’язку або їхніх частин. Навіть якщо в нього в кишені флешка, дротові або бездротові навушники. Працівники пункту тестування не можуть визначати, як саме цим користувалися, чи підключали до чогось”, — пояснила Вакуленко в інтерв’ю видання “Українська правда”.

Виявляти потенційні порушення ще до початку іспиту допомагатимуть металошукачі. Зокрема, можуть запеленгувати у кишені гаджет, про який людина просто забула. А вже під час самого тестування працюватиме відеоспостереження. Якщо інструктори або камери зафіксують порушення вже під час тесту — учасника одразу виведуть з аудиторії.

“Завжди є уповноважені фахівці Українського центру, які спостерігають за тим, що відбувається в аудиторії тестування. Це додаткова пара очей, яка допомагає інструктору і старшому інструктору. Якщо десь встановити камери неможливо, то ми застосовуємо інші заходи”, — додала директорка Українського центру оцінювання якості освіти.

Чи повернуться до ЗНО у звичному форматі?

Поки в країні триває повномасштабна війна, повернення до традиційного зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) не планується. За словами Вакуленко, для Українського центру наразі принципово проводити тестування в один день. Адже величезна кількість вступників перебуває за кордоном, на тимчасово окупованих територіях або в регіонах, де тривають активні бойові дії.

“Ми не можемо створити умови для проходження НМТ в місцях їхнього перебування, відтак вони мають виїхати і пройти оцінювання в інших населених пунктах. Це доволі складно логістично, дорого та пов’язане з безпековими ризиками для учасників в Україні. Якщо ми навіть хотіли б проводити НМТ у два дні, щоб надати кращий інструмент, то про 4-5 днів по три години на предмет зараз навіть не варто говорити”, — наголосила Тетяна Вакуленко.

Чернівці та Львів скорочують літні канікули

19 серпня львівські школярі вже сядуть за парти. Таке рішення 5 липня ухвалив штаб підготовки міста до зими та рекомендував управлінню освіти. Почати навчання на два тижні раніше потрібно, щоб в разі екстремальної ситуації взимку, школи могли використовувати, як пункти незламності. Тож якщо ситуація з електроенергією до зими погіршиться, то новорічні канікули для дітей зроблять довшими. Щоправда, обіцяють, що в закладах таки працюватимуть чергові групи для учнів, чиї батьки не зможуть залишити їх вдома. Якщо ситуація зі світлом стабілізується, школи працюватимуть у звичному режимі. 

Раніше схоже рішення ухвалили у Чернівцях: там навчальний рік для школярів також розпочнеться 19 серпня. Перший семестр триватиме до 29 листопада, другий   із — 3 лютого до 6 червня. Осінніх та весняних канікул не буде, натомість  будуть довгі зимові.

Тим часом міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків окремо наголосив: влітку у місті школи не працюватимуть. “Ні, не 1 серпня, а 1 вересня! Хтось пустив мульку про те, що в дітей мають забрати місяць канікул і відправити на навчання ще поки літо в розпалі. Ні, цього не буде”, — заявив Марцінків на своїй сторінці у соцмережі. 

За даними РБК-Україна, попередньо почати навчальний рік не раніше 1 вересня планують також в Одесі, Черкасах, Житомирі, Вінниці, Рівному та Луцьку. Щоправда, у Черкасах розглядають можливість скасувати осінні і весняні канікули.

Понад 12 тисяч генераторів у школах

Ще в травні цього року Міністерство освіти і науки  підготувало рекомендації щодо навчального року 2024/2025 для закладів вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Тоді МОН рекомендувало починати навчання студентів у першій половині серпня 2024 року і навчатись у суботу в теплі місяці року. “Наша мета  забезпечити підготовку закладів освіти до проходження нового осінньо-зимового періоду та опалювального сезону з урахуванням можливостей залучення альтернативних джерел енергії та гнучкого графіка освітнього процесу, адаптованого до економного використання енергоресурсів”, — зазначали тоді у Міністерстві. Щоправда, з уточненням, що такі рекомендації не  стосуються студентів перших курсів.

А вже наприкінці червня міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час години запитань до уряду у Парламенті поточнив — МОН не закликатиме школи почати навчання раніше. Щоправда, зазначив, що взимку в крайніх випадках Міністерство може розглянути варіант, який стосуватиметься повернення до змішаного формату або онлайн-навчання.

За інформацією Лісового, на кінець цього навчального року приблизно 50% шкіл могли забезпечити навчання завдяки альтернативним джерелам живлення. Адже наразі у закладів освіти є понад 12 тисяч генераторів. 

Крім того, прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що цьогоріч Уряд передбачив 2,5 мільярди гривень на облаштування безпечних умов у школах. Наразі укриттями забезпечено 10,5 тисяч шкіл. У понад 5 тисячах є умови для організації навчання в сховищах.  За інформацією МОН, у 2024 році очно працювали понад 7,3 тисячі шкіл (58%), де навчалося більш ніж 1,7 мільйона учнів. 2,4 тисячі (19%) — працювали дистанційно та 2,8 тисячі (22%) — змішано.

Закриття сільської школи — занепад села

Станом на 2024 рік українськими школами опікуються органи місцевого самоврядування громад, де вони розташовані. Утім, їхнє фінансування здійснюють за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету України. З 1 вересня 2025 року Уряд не фінансуватиме зарплати вчителів у школах, де навчаються менше 45 учнів, а з 1 вересня 2026 року — тих, де менше 60 дітей. Утім, це рішення не стосується початкових шкіл, а діятиме тільки на рівні 5 — 11 класів. Таким чином, громади матимуть вибір — залишати середні і старші класи в сільських школах, фінансуючи їх з власного бюджету, або ж закривати їх, а учнів возити до більших шкіл. Обсяг малочисельних шкіл в Україні є доволі значним, приміром на Харківщині така — кожна п’ята школа, а на Львівщині шкіл, де навчаються менше 45 учнів — 48, і усі вони можуть бути закриті за рік.

У Міністерстві освіти і науки пояснюють таке рішення кількома факторами. Через неможливість сформувати повні класи сільські школи створюють з’єднані класи, або ж переводять дітей на індивідуальне навчання. Внаслідок цього діти не мають належного рівня взаємодії один з одним, не навчаються одне в одного і не бачать прикладів для наслідування. Зазвичай у школах з малою кількістю учнів бракує і вчителів, тож існує практика викладання вчителями непрофільних предметів. Водночас, на освіту одного учня в селі держава в середньому на рік витрачає 30,4 тис. грн, а у місті — 24,4 тис. грн. Крім того, за оцінками Міністерства, рівень освіти в сільських школах поступається рівню освіти у містах: про це, зокрема, свідчать результати Національного мультипредметного тесту 2023 року. “Освіта в селах коштує дорожче, але не виправдовує ці кошти якістю”, — зазначили в МОН.

Колишній очільник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук стверджує, що таке рішення Уряду було неминучим, оскільки за всі роки незалежності не було запропоновано моделі функціонування сільської школи в нових економічних умовах. “Увага до сільської школи, якої особливо й не було, впала до мінімуму. Ніхто в державі її долею не переймався. Із децентралізацією на ній було поставлено хрест узагалі. А сьогодні ситуацію із сільською школою доведено до повного абсурду. Тому, мабуть, іншого виходу, ніж масове закриття таких шкіл, уже нема”, — каже фахівець.

Дванадцятирічна школа: одружені випускники та професія після ліцею

Інше освітнє нововведення, що очікується найближчими роками, — перехід на 12-річне навчання в школах. Відповідні пілотні проєкти в деяких школах розпочнуться наступного року, а по всій країні 12-й клас впровадять з 2027-го. У Міністерстві освіти пояснюють таку необхідність великим навчальним навантаженням учнів старшої школи та впровадженням профільної освіти у старших класах, а також підвищенням якості освіти в цілому. Як зазначає заступник міністра освіти Дмитро Завгородній, у 10 класі буде найбільша кількість обов’язкових предметів, яка зменшуватиметься з кожним наступним класом. Інший аргумент за збільшення кількості класів — адаптація української освіти до європейської. “12-річка є євроінтеграційним кроком. Тому що 19 країн Європи мають 12-річну систему навчання, а 17 країн — 13-річну”, — стверджує заступник міністра освіти Андрій Вітренко.

Паралельно планується розвиток мережі професійних ліцеїв, аби учні після дев’ятого класу мали вибір — продовжувати освіту, здобуваючи професію, або ж закінчувати старшу школу, орієнтуючись на вступ до університету. “Основний задум реформи — це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій”, — пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Водночас, Ігор Лікарчук ставиться до переходу на 12-річне навчання в запропонованому вигляді — критично. “Так, ми чи не єдина країна в Європі, в якій немає 12-річки. Але при цьому мовчимо, що в інших країнах відлік 12 років розпочинається із 3,4,5 років. Щоб випускники не закінчували 12-річку в дітородному віці. Це також дуже важливий мотиваційний чинник: чи варто дитину віддавати до школи, яку вона закінчить майже у 19 років. Якість освіти залежить від двох чинників. Перший — мотивація учня отримати якісні знання. Другий — якісна і продуктивна робота вчителя. Що в нас робиться для того, щоб запровадити нові мотиваційні чинники для здобувачів освіти? Нічого! У суспільстві давно сформувалося переконання, що стати багатим і успішним можна і без якісної освіти”, — підсумовує фахівець.