Кому довіряють і чого бояться?

Найвищий рівень підтримки серед українців має Європейський Союз — 63%. 58% наших співвітчизників довіряють Міжнародному валютному фонду, а 54% — НАТО.  Раді Європи  довіру висловили 53% опитаних українців, 40% довіряють Організації Об’єднаних Націй. Такими є результати щорічного опитування Соціологічної групи Рейтинг (Rating Group), яке проводить з 2015 року. Ці матеріали дають уявлення про ставлення українців до реформ, інституцій та загроз на шляху до членства в ЄС. 

За результатами цьогорічного дослідження, 68% респондентів вірить, що Україна зможе успішно впровадити необхідні реформи для вступу до Євросоюзу. Водночас, лише 8% очікують вступу протягом одного-двох років. Найчастіше українці прогнозують членство в Євроспілці протягом п’яти років (25%) або п’яти-десяти років (31%).

Серед реформ, 70% опитаних позитивно оцінюють цифрову трансформацію країни, 60% відзначили прогрес у напрямку ґендерної рівності. Порівняно з 2024 роком, рівень задоволеності підтримкою гендерної рівності зріс на 11%.

Найменш позитивні оцінки у боротьби з корупцією (86% незадоволених) та реформ судової системи й прокуратури (71% незадоволених). Водночас, 62% опитаних вважають боротьбу з корупцією однією з найважливіших форм допомоги від ЄС. Серед інших вагомих напрямків українці назвали підтримку в розслідуванні воєнних злочинів (44%), допомогу на звільнених від російської окупації територіях України (40%) та сприяння на шляху до вступу України в ЄС (39%).

Опитування показує, що українці стурбовані гібридними загрозами з боку росії: 81% вважають, що ці загрози посилюються. Найбільше людей хвилює онлайн-вербування російськими спецслужбами (42%), поширення фейкових новин (32%) та кібератаки (23%).

Соцмережі — лідери за поширенням інформації та фейків

Найпоширенішим джерелом інформації про події в Україні для респондентів є канали в Telegram – їхня популярність зросла з 47% у 2024 році до 51%. Серед інших джерел інформації респонденти найчастіше називали YouTube (25%), розповіді знайомих, друзів, родичів або колег (22%) та Марафон “Єдині новини” (21%). 

Серед мереж та додатків, де респонденти підписані на публічні канали для отримання новин та інформації про події,  частка  Telegram ще вища — 62%. 32% отримують новини з YouTube, 22% — з Facebook. Менш популярними є Viber (18%), Instagram (16%) та TikTok (14%). 

Фейкові новини, на думку респондентів, найбільш поширені у соціальних мережах (Facebook, Instagram) — так вважають 58% респондентів. Канали у месенджерах як джерело дезінформації вказали 45%, телебачення — 27%, інтернет-ЗМІ — 21%. Особисте спілкування з друзями, родиною чи колегами як канал поширення фейків відзначили 15%, радіо — 5%, газети та журнали — 5%. Порівняно з 2024 роком зросли оцінки соціальних мереж і каналів у месенджерах, як каналів поширення дезінформації, тоді як показник телебачення знизився.  

У спростуванні дезінформації або фейкових новин респонденти найбільше довіряють незалежним журналістам (44%), Центру протидії дезінформації (42%), Офісу Президента (26%) та міжнародним організаціям (21%).

Роль родини

Фахівці з ЮНІСЕФ опитували батьків, а також дітей, старших за 14 років. Участь у дослідженні взяли шістсот дорослих і чотириста дітей з великих і малих населених пунктів. Більшість (97% батьків і 93% підлітків) вважають, що саме родина відіграє ключову роль у захисті та реалізації прав дитини.

Цю тему у сім’ях майже половина українців обговорюють раз на кілька місяців. А 22% батьків і 17% дітей спілкуються про права неповнолітніх регулярно чи раз на місяць. Водночас, майже чверть українців — обговорюють права дитини рідко чи нерегулярно. 

Дві третини батьків піднімають тему прав дитини самі чи згадують під час сімейних розмов. А третина підлітків, якщо стикаються з порушенням своїх прав поза межами дому — обговорюють цю тему з батьками. 

Які права мають діти

Суспільство має знати про права дітей — так вважають 98% опитаних батьків. На думку дорослих, достатньо про свої права знають лише 38% неповнолітніх. Підлітки вважають себе більш обізнаними: на їхню думку, достатньо про свої права знають 55% дітей.

Україна керується Конвенцією ООН про права дитини — з цим твердженням згодні 39% батьків та 35% підлітків. Але добре обізнані з положеннями документу лише 11% опитаних. Більше третини батьків та дітей про Конвенцію чули, хоча не знають всіх деталей. Взагалі не знайомі з документом 20% дорослих і 15% підлітків. Інформацію про Конвенцію батьки отримують здебільшого зі ЗМІ та соцмереж, а діти — у закладах освіти і від батьків.

Розпитали українців і про те, які ж права дитини вони вважають пріоритетними. Дорослі  називають права на освіту (цю думку підтримують 51% батьків), здоров’я (61%), захист від насильства (51%). Тоді, як правам на ідентичність та приватність батьки приділяють значно менше уваги (22% та 12% відповідно). Найбільш пріоритетними діти вважають право на захист від насильства (з цим погоджуються 51% опитаних), здоров’я (50%), освіту (49%). Важливим правом неповнолітні учасники дослідження називають також право на свободу думки.

Порушення прав

Більше третини опитаних дорослих (37%) визнають, що порушували права дитини хоча б у дрібницях. Також 75% респондентів погоджуються, що крик або образливі висловлювання є порушенням прав дитини. Однак, цей показник дуже різний серед жінок (81%) та чоловіків (68%). Автори дослідження наголошують — у сприйнятті вербального насильства є гендерний розрив, а українки більш чутливо реагують на таку форму нехтування правами неповнолітніх.

По-різному про проблему говорять також дівчата і хлопці. Обидві категорії підлітків відзначають, що стикалися з фізичним/психологічним насильством, ігноруванням думки або порушенням приватності. Втім, порушення власних прав у родині відзначають 28% дівчат та лише 15% хлопців.

Допомога батькам

54% українців вважають, що у їхній родині є над чим працювати в питаннях захисту прав дітей. Третина опитаних дорослих заявили, що роблять для цього усе можливе.  Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде зазначає: українці рішуче налаштовані краще захищати права своїх дітей. “Батьки є головною опорою для розвитку і благополуччя дитини, проте їм складно впоратися самотужки, особливо у воєнний час. Міцний фундамент для прав дитини закладається саме вдома, але він має бути підкріплений політикою та послугами, які б допомагали батькам та піклувальникам дбати про наступне покоління”, — каже він.

Відтак, ЮНІСЕФ анонсує кампанію, спрямовану на зміцнення знань про права дитини. Представники ООН закликають поважати дітей і надавати їм можливість обстоювати свої права.

Країни-лідери з прийому українців

У Німеччині знайшли прихисток близько 1 мільйона 70 тисяч українців, у Польщі — майже 993 тисячі. Третє місце в Європі за кількістю втікачів з України посідає Чехія, у країні мешкає близько 342 тисяч наших людей.

За оцінками ООН, ще сім країн Європи є лідерами з прийому українців: 203 тисячі осіли у Великій Британії, по 182 тисячі — у Іспанії та Італії, понад 160 тисяч — у Болгарії, 134 тисячі — у Румунії, 109 тисяч — у Молдові та 102 тисячі — у Словаччині. У звіті також наводять інформацію, що понад 100 тисяч українських біженців перебувають у Канаді та США.

6,3 мільйони біженців з України, здебільшого — жінки та діти

Загалом, кількість українських біженців за кордоном нині сягає сягає 6,3 мільйона людей. Це наймасштабніший потік утікачів з часів  Другої світової війни. Більшість біженців — жінки і діти. Про це під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ повідомила Кароліна Ліндхольм Біллінг, Представниця Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

«Люди продовжують тікати від російських атак, вони поза своїми домівками, і ми, як міжнародне товариство, маємо продовжувати надавати їм цю підтримку, і ми будемо продовжувати наголошувати на необхідності такої підтримки, важливості цієї теми», – наголосила вона.

Де для українських біженців найбільші виплати

Тим часом Видання NV дослідило, які країни надають українським біженцям найбільшу фінансову допомогу. У їхній перелік увійшли Велика Британія, Німеччина, Франція, Швецарія та Чехія, а також Норвегія, Бельгія та Ірландія. Для отримання допомоги у кожній країні є певні умови: часто виплати залежать від того, яке у вас житло та склад сім’ї. Враховують також чимало інших факторів. 

Так у Норвегії, яка прихистила 48 тисяч українських біженців, наших громадян спершу селять у тимчасові табори. Тут вони отримують повне соціальне забезпечення, але можуть розраховувати лише на незначну суму виплат — близько 40 євро на місяць. Далі українців розподіляють до тимчасового житла, за яке вони сплачують комунальні послуги. На цьому етапі отримують близько 650 євро на дорослого та до 350 євро на кожну дитину. Під час інтеграційної програми, коли біженці починають відвідувати мовні курси, вони отримують близько 1400 євро. З цих грошей треба самим сплачувати за житло та комунальні послуги.

У Бельгії, країні, що прийняла понад 70 тисяч українських біженців, виплати визначають на основі сімейного стану: одинокі дорослі отримують щомісяця 1140 євро. Якщо сім’я складається з двох дорослих людей — кожен отримує по 758 євро щомісяця, а на кожну дитину додатково виплачують до 220 євро, але загальна сума виплат на місяць не може перевищувати 1538 євро на сім’ю. Щоправда, біженці не отримують фінансову допомогу, поки перебувають у соціальних притулках або тимчасовому житлі. 

Ірландія, де знайшли прихисток майже 86 тисяч українців, має дуже розгалужену систему виплат: вони залежать від віку, наявності дітей чи дорослих родичів, які потребують опіки. Загалом, людині, старшій 23 років, платитимуть 826 євро на місяць. Ще 140 євро на місяць виплатять на кожну дитину до 16 років. 

«Москва робить українських дітей сиротами»

Виступ Президента України Петра Порошенка на Генасамблеї ООН цього року був емоційним і наступальним. Глава держави звинуватив Росію у розв’язанні війни та окупації частини України: «Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН… Москва робить українських дітей сиротами. Катує наших патріотів у своїх в’язницях».

Він наголосив, що нинішня російська агресія в нашій державі, у Великій Британії та Сирії є прямим наслідком мовчання світової спільноти на попередні злочинні дії РФ.

«Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»? Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?», – звернувся Порошенко до присутніх у залі і додав: «ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето».

Окупація Криму

Глава держави також звернув увагу країн ООН на небезпечне становище в окупованому Росією Криму. За його словами, Росія перетворює регіон на військову базу, «яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону». Більше того, після окупації Криму Росія почала зазіхати на Азовське море. Зокрема, побудувавши незаконно міст через Керченську протоку, Кремль систематично порушує свободу пересування як українських, так і іноземних суден.

Петро Порошенко закликав ООН зафіксувати міжнародну позицію щодо окупації Криму Росією у резолюції 73-ї Генеральної Асамблеї ООН.

В’язні Кремля

Президент нагадав міжнародній спільноті також про українських заручників, яких Росія незаконно утримує за ґратами. Зокрема, у залі Генасамблеї ООН прозвучали імена  кримчан Олега Сенцова та Володимира Балуха, які вже багато днів голодують на знак протесту проти незаконного ув’язнення.

Крім того, глава держави згадав про десятки українців, яких окупанти утримують на непідконтрольній території Донбасу. Серед них – солдат Сергій Глондар, який уже майже 3,5 роки перебуває у неволі.

Миротворці ООН

Найголовніша тема, яку порушив Президент в ООН, – це розгортання багатонаціональної миротворчої місії ООН на тимчасово окупованій території Донбасу. З 2015 року Україна послідовно просуває цю ідею перед представниками організації. Як наголосив міністр закордонних справ Павло Клімкін, за три роки Україна вже заручилася підтримкою США, Німеччини та Франції і разом із ними планує подати до Радбезу ООН проект резолюції про введення миротворчої місії на Донбас. Важливим, за словами міністра, є також питання міжнародної адміністрації на окупованому Донбасі та поліцейської місії.

«Оскільки інакше Росія й надалі буде намагатися керувати окупованими територіями, і вся ідея російської так званої «миротворчої операції» – це почати процес регіоналізації та федералізації України», – підсумував він.

Визнання Голодомору

У контексті проблеми голоду у світі, від чого нині страждають майже 850 млн людей, український Президент згадав Голодомор в Україні. Цього року Україна вшановуватиме 85 річницю масового геноциду українців, влаштованого сталінським режимом.

«Він забрав життя багатьох мільйонів українців. У зв’язку з цим хотів би відновити свій заклик до Асамблеї відзначити одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації», – зазначив Петро Порошенко.

Варто зауважити, що напередодні засідання в ООН Сенат США підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Міжнародна ізоляція Росії

Українські політологи та члени делегації одноголосно заявили, що 73 сесія Генасамблеї ООН посилила міжнародну ізоляцію Росії. По-перше, більшість країн світу підтримали внесення питання щодо окупованих територій на порядок денний Генасамблеї. По-друге, багато світових лідерів говорили про Росію як про агресора.

Зокрема, прем’єр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Кремль у безцеремонному порушенні міжнародних норм, серед яких захоплення суверенних територій, а також застосування хімічної зброї на території Великої Британії. Тим часом президент Польщі Анджей Дуда згадав про порушення Росією Будапештського меморандуму, закликаючи до належної відповіді агресору: «Польща вважає своїм обов’язком привернути увагу міжнародної спільноти до джерел загроз миру у світі, які походять від заморожених конфліктів, окупації та зміни кордонів силою, що має місце у Східній Європі», – зазначив Дуда.

За словами постійного представника України при ООН Володимира Єльченко, голосування в Генасамблеї показало, що підтримка української позиції в ООН зростає.

«Очевидно, що подальше ігнорування російською стороною Статуту ООН та міжнародних договорів наближає її до повної міжнародної ізоляції», – підкреслив він.

На полях Генасамблеї

За словами речника Президента Святослава Цеголка, під час поїздки до Нью-Йорка українська делегація із главою держави на чолі провела 25 зустрічей з іноземними політиками: з Великої Британії, Туреччини, Нідерландів, Польщі, США, Фінляндії, Бельгії, Румунії, Словаччини, Хорватії, Словенії, Сербії, Болгарії, Ємену, Чорногорії, Албанії, Еквадору, Республіки Корея, Данії, Португалії, а також з генеральними секретарями ООН, НАТО та головою Ради ЄС.

Зокрема, Порошенко передав Генсеку ООН Антоніу Гутеррешу ноту щодо рішення України не продовжувати дію договору про дружбу з Росією.

На думку політолога Олександра Палія, українській стороні вдалося переконати слухачів у Генасамблеї ООН. Його колега Віктор Таран також вважає, що заяви та дії адміністрації Трампа свідчать, що Сполучені Штати симпатизують Україні та її керівництву.