Викрадення та загроза армії

У листопаді Україна дізналася історію Богдана Єрохіна — 17-річного сироти із окупованого Маріуполя. Юнак пережив жахи війни у місті, яке рівняли із землею військові РФ. Бачив смерті людей, зокрема, й найкращого друга. Росіяни вивезли Богдана спершу до окупованого Донецька, а згодом до Підмосков’я, де хлопця передали під опіку тамтешньої родини. Хоча в Україні у нього залишилась двоюрідна сестра, яка хотіла забрати юнака. Богдан двічі намагався виїхати на батьківщину самотужки, але Росія не відпускала: його ловили та повертали до Підмосков’я. А з наближенням 18-річчя над хлопцем нависла нова загроза: потрапити до російської окупаційної армії. Щоб повернути Богдана додому знадобилося більше року зусиль родичів, адвокатів, Офісу українського омбудсмана і міжнародних правозахисних організацій. Також у справі допомагали ЮНІСЕФ, фонд Orphans Feeding Foundation та держава Катар.

Злочини за “методичкою”

Історія Богдана — не вийняток. Росіяни роблять все, щоб діти не поверталися в Україну. За словами Уповноваженої президента України з прав дитини Дар’ї Герасимчук, у РФ навіть діє своєрідна “інстуркція”: коли і про що говорити з українською дитиною, щоб та не прагнула покинути Росію. “Рівно через 4 тижні починалися розмови про те, що батьки вас покинули, ви не повернетесь додому. Це була методичка, там прописано все, терміни, що треба обов’язково з дитиною наодинці говорити, що треба кожні 2 місяці дітей розділяти, щоб у них не було відчуття єдності, щоб вони не гуртувалися”, —  розповіла Герасимчук.

Ще гірша ситуація із малюками, які не пам’ятають, звідки вони, де і з ким раніше мешкали. Таких дітей у Росії намагаються якнайшвидше віддати на усиновлення, змінити їм прізвища та документи, щоб максимально ускладнити можливі пошуки. 

За словами Герасимчук, українські неповнолітні потрапляють до Росії різними шляхами: це і організований виїзд сиротинців із окупованих територій, і вилучення дітей у батьків чи опікувані під час так званої фільтрації. На окупованих територіях росіяни навіть залучають медиків, які вигадують неповнолітнім різноманітні діагнози, лиш би тільки змусити батьків до виїзду з України. “У здорової дитини раптом з’являється діагноз, який потребує лікування або реабілітації на території РФ”, — пояснила Герасимчук. 

Кожне повернення — величезна робота

Як пояснюють у фонді “Save Ukraine”, який допомагає повертати дітей із РФ та окупованих території: якщо росіянам не вдається відмовити дитину від виїзду додому, то роблять все, щоб максимально ускладнити її шлях. До прикладу, вимагають, щоб батьки приїхали за неповнолітніми особисто. Часто це неможливо, якщо тато чи мама є українськими військовими. Та й для цивільних родичів така поїздка є надзвичайно складною і сповненою ризиків. 

“Одній мамі довелося проходити дводенний допит у ФСБ в аеропорту Бєлгорода. Їй заборонили залишати територію, відібрали паспорт та телефон. Жінка не розуміла, що відбувається. Її постійно допитували, а вперше запропонували їжу лише через добу після затримання. Після двох днів допиту її депортували до Білорусі, де білоруські спецслужби продовжили свої допити ще на один день”, — розповіла юристка фонду “Save Ukraine” Мирослава Харченко. 

Потрібно діяти швидко

Як визволяти викрадених неповнолітніх, обговорили під час першої зустрічі Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, незаконно депортованих до РФ. Подія днями відбулася у Києві за участю президента України та низки глав держав європейських країн. За словами Володимира Зеленського, ордери Міжнародного кримінального суду на арешт Володимира Путіна та російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової є переконливим свідченням того, що депортації дітей не залишаться безкарними. 

Водночас, президент зауважив, що у повернення дітей на батьківщину — велике значення має час. Адже важливо, щоб маленькі українці не втратили дитинство на чужині, а жорстокість російських державних злочинців не зламала їхнього звʼязку зі рідною країною.

Удар за ударом

“Вперше у світі саме в Чорному морі почав діяти флот морських дронів — український флот. Хочу відзначити й те, що тепер — як один із головних результатів наших дій — Росія не здатна використовувати Чорне море, як плацдарм для дестабілізації інших регіонів світу”, — про таке днями під час Саміту Парламентської асамблеї організації Чорноморського економічного співробітництва заявив Президент України Володимир Зеленський. Заявам передувала низка перемог України у регіоні. 

Від початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року Україна змогла знищити чи пошкодити 33 ворожі військові судна. Першим був малий ракетний корвет “Великий Устюг”, який Сили оборони України вивели з ладу 7 березня 2022 року. Далі — великий десантний корабель “Саратов”: його поцілили і потопили просто в порту окупованого Бердянська. І звісно — флагман російського флоту крейсер “Москва”, що пішов на дно 13 квітня минулого року через ураження двома ракетами “Нептун”. Потоплення “Москви” проклало шлях для звільнення  острова Зміїний.

Та й після цього російські війська та техніка продовжували зазнавати ушкоджень у Чорному морі ледь не щомісяця: і у 2022, і у 2023. Вже 11 вересня цього року Головне управління розвідки МОУ відзвітувало, що Україна після 8 років окупації повернула під свій контроль бурові платформи “Петро Годованець”, “Україна”, а також “Таврида” та “Сиваш”. Йдеться про так звані “вишки Бойка”, які знаходяться неподалік узбережжя окупованого Криму. Бійці ГУР демонтували з платформ розвідувальне обладнання, зокрема, радіолокаційну станцію “Нива”, яка відслідковувала всі події у Чорному морі. 

А 22 вересня українці вдарили по Штабу Чорноморського флоту РФ в Севастополі, знищивши 34 ворожих офіцери. У листопаді Україна вразила 3 російські кораблі. Зокрема, пошкодила малий ракетний корвет “Аскольд”, який перебував на суднобудівному заводі в Керчі.

Флот перетворюється на металобрухт

Дуже неприємна новина для росіян — не можуть почуватися в безпеці ні в одному із захоплених українських портів. Адже Україна вражає їхні судна все далі і далі вглиб окупованих територій. Крім того, пошкоджені кораблі окупанти не здатні ремонтувати, не вивівши їх із Чорного моря. А поки триває повномасштабна війна, зробити цього РФ не може. “Всі ті кораблі, які нині є в складі Чорноморського флоту, будувалися поза півостровом. Фактично, крім малих ракетних корветів, спроможності до відновлення мінімальні. Підводні човни теж будувалися в Санкт-Петербурзі, без згоди Туреччини завести їх туди на ремонт не можна буде. Кожна втрата, яку Сили Оборони України завдають Чорноморському флоту, є для РФ непоправною”, — пояснив український військовий експерт Микола Бєлєсков. 

За його словами, навіть не пошкоджені кораблі Чорноморського флоту, якщо не будуть ставати на ремонт, з часом будуть перетворюватись на металобрухт. Тож Чорноморський флот потроху рухатиметься до занепаду.

Наступний етап — топити кораблі в Новоросійську

Чи означає це, що українське узбережжя вже поза небезпекою? Ні, Росія і досі може ускладнювати нашу морську торгівлю. Крім того, все ще має судна, з яких запускає ракети по території України. Але своїми діями у Чорному морі наші Сили Оборони повністю зняли загрозу морської блокади наших портів та створили кращі умови для так званого “зернового коридору”. За словами військового експерта, успіхи України на морі є одними з найбільших, яких вдалося досягти з 24 лютого минулого року. Наступний етап для нас — топити російські кораблі в Абхазії та Новоросійську, куди їх перебазовує РФ. Якщо досягнемо цієї мети, це буде чергова ліквідація Чорноморського флоту Росії, певен Бєлєсков.

Без російського паспорта до окупаційної школи зась!

На окупованих територіях зафіксовані випадки, коли старшокласників, які не отримали паспорта РФ, тимчасово не допустили до занять. Про це повідомляє Центр національного спротиву. Так, на Херсонщині, в учнів є 10 днів, щоб “виправити ситуацію”, і лише тоді зможуть навчатися. 

Про те, що росіяни використовують школи на окупованих територіях, як метод тиску на українських громадян, повідомила керівниця об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Окупанти вимагають, аби діти ходили у спеціально вказані навчальні заклади, якщо ж  батьки проти, то на них чинять тиск: до прикладу, можуть обмежити доступ до  медичної допомоги.

Школа абсурду і цинічності

Минулого навчального року на тимчасово окупованих територіях фіксували випадки, коли школярів змушували робити листівки до річниці повномасштабного вторгнення з подяками для загарбників. Втім, і це не межа цинічності.  Цього літа  маріупольській школі №7 окупанти надали ім’я генерал-лейтенанта російських військ Романа Кутузова, який брав участь у захопленні міста. 

Маріупольська міська рада повідомляє, що на стіні школи загарбники навіть встановили меморіальну дошку, а біля входу — бронзове погруддя. До слова, Кутузова ліквідували у червні минулого року.

Підручники, як зброя

Нещодавно у Медіацентрі Україна — Укрінформ експерти презентували результати аналізу підручників, які були вилучені прокуратурою після деокупації Харківщини. Йдеться про підручники для початкової, середньої та старшої школи. Виявилось, що майже вся шкільна література пронизана темою війни. Також, було зафіксовано 20 гранд-наративів, які використовують окупанти. Серед них: “російський етнос, його культура — це твоя батьківщина”, “протистояння колективного заходу, НАТО, США та Росії” та багато інших.  

Керівниця напрямку національної адвокації Центру громадянської просвіти “Альменда” Валентина Потапова зазначила, що після двох місяців роботи з цими підручниками навіть доросла людина з дуже розвиненим критичним мисленням може потрапити під вплив наративів.

“А коли ти дитина, яка живе ще в інформаційному просторі, то ти потрапляєш під ці наративи швидше. І дуже важко буде виводити дітей з цих наративів. І тоді формується така “універсальна людина”, яка повинна служити “родінє” зі зброєю в руках. Це той дуже короткий висновок, який можна зробити з аналізу 23 підручників”, — пояснила вона.