Пропозиція влади

Про плани щодо нових контрактів для військових влада заявляла вже певний час. Врешті урядовці розкрили, якими ж можуть бути умови служби. Так, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив, що йдеться про довгострокові контракти терміном від 1 до 5 років. “Ключове — після двох років проходження служби за цим контрактом, громадяни матимуть можливість протягом року бути звільненим від призову під час мобілізації”, — наголосив він. Укладати нові контракти зможуть як нові військовослужбовці, так і ті, хто вже проходить службу.

Як пояснили у Міністерстві оборони, у нових контрактах передбачено збільшення базової оплати. Зокрема, йдеться про 50-60 тисяч гривень, а також надбавки, підвищені бойові виплати. Та бонус за підписання контракту, який збільшується залежно від терміну контракту. 

Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запевняє, що нині ще триває дискусія щодо виплат. “Тут важливо уникнути якогось питання нерівності в правовому статусі військовослужбовця, які мають зараз контракти і матимуть контракти потім. Думаю, що це питання потребуватиме ще глибокого вивчення і аналізу. Треба розглядати питання, щоб всі військовослужбовці при виконанні схожих функціональних обов’язків мали однаковий рівень грошового забезпечення, щоб не було питання про соціальну несправедливість”, — наголошує Федір Веніславський.

Чиновники також запевняють, що військові під час підписання контракту матимуть можливість обрати бригаду і посаду. 

Коли запрацює новація

На публічне обговорення нові контракти планують винести на початку наступного року — про це заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, для запровадження нової моделі необхідні законодавчі зміни, зокрема, їх вноситимуть до низки постанов Кабміну. 

Коли саме стане можливим укладання контрактів, член оборонного комітету Федір Веніславський поки сказати не може. “Але з врахуванням того, що якихось глобальних законодавчих змін це не потребує, точніше не потребує взагалі ніяких змін, то на рівні підзаконних правових актів це питання може бути врегульоване дуже швидко. Але головне розуміти фінансово-економічну складову цього процесу, тому, що, пообіцявши чи уклавши контракти з військовослужбовцями, ми маємо мати чітке розуміння джерел походження тих коштів, які будуть забезпечувати фінансування виплат”, — зазначив народний депутат.

Його колега по комітету, нардеп Роман Костенко, раніше повідомляв, що у Верховній Раді незабаром зареєструють відповідний проєкт закону. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати “багато позитивних норм”.  

Критика та схвалення змін

Головна особливість нових контрактів — це чітке визначення терміну служби. Питання особливо актуальне для українців, адже під час дії воєнного стану мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Як зазначає видання “Deutsche Welle”, врегулювати терміни служби намагаються ще з 2023 року. Втім, минулоріч ці положення з нового законодавства про мобілізацію виключили.

Наразі ж повернення до важливої теми термінів служби стало однією з причин схвальних та критичних відгуків про ініціативу. Так, військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає анонсовані зміни позитивними: “Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується, і вам сподобається”.

Водночас, під її постом у Facebook розгорнулася дискусія. У коментарях вказують на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями. Зокрема, йдеться про право на відтермінування мобілізації. Ветеранка і письменниця Аліна Сарнацька в інтервʼю “Deutsche Welle” звертає увагу на те, що новобранці зможуть отримати перерву вже після двох років служби, тоді як для чинних військових цей термін буде більшим. “Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною”, — наголошує вона.

Три моделі економічного бронювання

За даними українських та західних ЗМІ мобілізаційний потенціал України становить 5 — 6 мільйонів чоловіків. “Потреби в мобілізації усіх чоловіків немає, тож необхідно визначитись, кого саме мобілізувати до лав ЗСУ, аби економіка зберегла ефективність. Мета  — не врятувати всіх від війни, а передбачити безперебійну роботу лише критичних працівників”, — пояснює доцільність введення економічного бронювання автор одного із законопроєктів, народний депутат Дмитро Наталуха.

Перша модель економічного бронювання (законопроєкти №11331 та №11332) передбачає, що бізнес та підприємства можуть забронювати будь-якого працівника незалежно від його зарплати. Для цього бізнесу необхідно сплатити спеціальний збір за бронювання, не мати податкової заборгованості, а також мати мінімальний місячний дохід у понад 61 200 грн. Під цю модель потрапляють і фізичні особи — підприємці, зареєстровані не менш ніж за півроку до набуття чинності закону.

Друга модель (законопроєкт №11331-1) передбачає бронювання лише тих працівників, які мають високу заробітну плату, а відтак і більший обсяг податків, які за них платить роботодавець. Точний обсяг зарплати, яка дозволить працівнику претендувати на економічне бронювання, поки що невідомий. Але в ЗМІ називають близько 30-35 тисяч гривень на місяць.

Третя модель економічного бронювання (законопроєкт №11331-2) є комбінованою. Вона передбачає, що заброньованими можуть бути працівники, які отримують не менше 36 тисяч грн зарплати, а також ФОПи, дохід яких перевищує 61 тисяч грн на місяць.

“Відкуп” від війни чи реальна необхідність?

Усі три моделі економічного бронювання, які розглядають в Парламенті, мають як плюси, так і мінуси. Старший юрист компанії “ADER HABER” Людмила Крохмалюк зазначає, що позитивним моментом першої моделі є наповнення державного бюджету та збільшення фінансування армії, тоді як негативним моментом — загроза мобілізації, якщо збройна агресія Росії триватиме довгий час. Також, за її словами, перший законопроєкт не дає відповіді на питання, чи потрібно буде сплачувати додатковий збір підприємствам критичної інфраструктури, які і так можуть бронювати своїх працівників. Друга модель економічного бронювання є найлегшою для застосування на практиці, а відтак і прозорішою. Бізнес не витрачатиме додаткових коштів на сплату збору за бронювання, але сплачуватиме більше податків, відмовляючись від заробітної плати “в конвертах”. З іншого боку, друга та третя моделі економічного бронювання сприятимуть посиленню поділу суспільства на “бідних” та “багатих”. 

Економічне бронювання є вкрай непопулярним рішенням, особливо серед громадян, що мають середній або менший за середній дохід. Утім, економічний експерт Олег Пендзин застерігає, що економічне бронювання не можна сприймати, як “відкуп від війни”. “Нам дуже потрібно провести мобілізацію, але фінансування армії йде з бюджету, в якому наразі немає необхідних грошей. У нас середня заробітна платня військового по днях вираховується. Це додаткові 60 мільярдів гривень з державного бюджету. Їх немає. Тобто середня заробітна платня сьогодні десь 22 – 25 тисяч гривень для вояка”,  — каже фахівець. За його підрахунками, мобілізація 100 тисяч громадян потребує близько 135 млрд грн, яких наразі в бюджеті немає. Водночас економічне бронювання може забезпечити бюджету додаткові 165 млрд грн на рік.

Базова підготовка замість строкової служби 

Зміни, передбачені в законопроєкті, стосуються як чинних військовослужбовців, так і потенційних. Головна новація — скасування строкової служби та зниження граничного віку перебування призовників на військовому обліку з 27 до 25 років. Замість строкової запроваджується базова військова підготовка, тривалістю до п’яти місяців. Хлопці від 18 до 24 років самі обиратимуть, коли її проходити, на цей час за ними зберігається робоче місце. Відповідно, призову на військову службу під час воєнного стану підлягатимуть усі чоловіки, старші 25 років. Після мобілізації проходитимуть обов’язковий вишкіл тривалістю 2-3 місяці, що унеможливить потрапляння на фронт військових без належної підготовки.

Військовий облік — “в цифрі”

Законопроєкт передбачає цифровізацію військового обліку. Відтепер для оновлення облікових даних громадянам не обов’язково відвідувати місцевий Територіальний центр комплектування (колишній “військкомат”), це можна буде зробити або в ЦНАПі, або онлайн в електронному кабінеті на базі реєстру військовозобов’язаних “Оберіг”. Змінюються також критерії бронювання. Зокрема, для держслужбовців категорій “Б” і “В” передбачена норма в 50%. Водночас, люди з інвалідністю усіх категорій, як і раніше, призову на військову службу не підлягатимуть.

Для чинних військовослужбовців встановлюють додаткову підставу для звільнення — після 36 місяців безперервної військової служби, однак відповідне рішення додатково має ухвалити Ставка Верховного головнокомандувача. Під час служби військові отримують грошове забезпечення не менше 20 тисяч гривень та додаткову винагороду від 30 до 100 тисяч. Також новий закон регулює і відпустки військових: щорічна основна відпустка під час воєнного стану в середньому становитиме 30 днів та може надаватись частинами: по 15 днів. А звільнені з полону військові отримають додаткові 90 днів відпочинку зі збереженням грошового забезпечення, якщо будуть продовжувати службу.

Чи забезпечить закон справедливість?

Хоча новий законопроєкт викликав менше критики, аніж попередній, який повернули на доопрацювання ще на початку січня, до цього документу також є зауваження. Зокрема, Антикорупційний комітет парламенту визнав, що законопроєкт несе корупційні ризики, адже в ньому недостатньо чітко прописані повноваження працівників ТЦК. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі норми документу суперечать Конституції — йдеться, зокрема, про надання права військовому керівництву обмежувати виїзд громадян за кордон. Утім, ці суперечності, ймовірно, врегулюють до другого читання. Якою ж буде остаточна версія законопроєкту, стане відомо вже наприкінці лютого. 

50 тисяч за підписаний контракт

50 тисяч гривень виплатять мешканцям Львова, які підпишуть контракт із військовими частинами Десантно-Штурмових військ чи морською піхотою. Про таке повідомив міський голова Андрій Садовий. За його словами, це стане додатковою мотивацією та підтримкою для хлопців та дівчат, які вирішили захищати Україну.

Тим часом Міністерство Оборони наприкінці 2023-го року уклало угоди із чотирма рекрутинговими компаніями, які безкоштовно надали свої майданчики для розміщення вакансій. Йдеться про Work.ua, Lobby X, Robota.ua та OLX Робота. Рекрутинг через спеціальні платформи Міноборони веде паралельно із мобілізацією. Основна перевага рекрутингу — людина йде у визначену частину і на визначену посаду, максимально використовуючи свій цивільний досвід. 

37 500 відгуків на вакансії у війську

За даними Міноборони, станом на 4 січня 389 підрозділів Сил безпеки й оборони України розмістили свої оголошення на профільних ресурсах. Актуальних вакансій вже — близько 2 тисяч. Самі ж рекрутингові платформи, за підрахунками видання Forbes, отримали 37 500 відгуків на ці вакансії. У п’ятірку найпопулярніших на Work.ua входять бухгалтер, діловод, кухар, розвідник, оператор БПЛА. У топі на OLX: оператори, водії, охоронці та артилеристи. 

Заробітна плата на Work.ua варіюється від 17 000 грн для бухгалтерів до 125 000 грн для гранатометників, водіїв-електриків, інструкторів-командирів. Схожі відомості й на Robota.ua: від 20 000 грн для діловодів, водіїв та кухарів до 125 000 грн для старших бойових медиків, військових IT-фахівців, пожежників, командирів міномета. 

А що із законопроєктом про мобілізацію?

4 січня профільний парламентський комітет почав розгляд нового законопроєкту щодо мобілізації. Документ містив низку суперечливих положень. Напередодні розгляду антикорупційний комітет Верховної Ради навіть заявив що певні норми документу можуть призвести до корупційних ризиків. Зокрема, серед найбільш неоднозначних була норма, що дозволяла відправляти повістки електронною поштою. Адже, як визнали у самому профільному комітеті, було неможливо з’ясувати, чи людина таку повістку взагалі отримувала. Перестороги викликала і норма про те, що голови органів місцевого самоврядування можуть отримати право на бронювання військовозобов’язаних. На думку деяких нардепів, таке положення відкривало шлях для маніпуляцій і корупції. Врешті 11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули на доопрацювання Кабміну.