Прогнози Нацбанку

За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. На початку року українці в середньому завозили електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць. “Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд дол. США (порівняно з 1,3 млрд дол. США у 2024 році)”, — прокоментували в НБУ виданню “Економічна правда”. 

Історія “нульового” розмитнення

Пільги на ввезення електромобілів, які  передбачають звільнення ввезених електроавто від сплати ПДВ (20%) та мита (10%) Україна запровадила наприкінці 2017 року. Послаблення мали працювати лише рік, але цей термін неодноразово продовжували. Напередодні Верховна Рада підтримала у першому читанні правку Дмитра Разумкова до проєкту Закону про Державний бюджет на 2026 рік, якою пропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому уряд не врахував цієї правки у бюджеті.

Вигода та збитки

Прихильники продовження пільг, зокрема автор правки до Держбюджету Дмитро Разумков, вважають, що пільговий режим сприяє розвитку ринку та зменшує залежність від пального. Вони пропонували залишити послаблення ще на рік, але з можливим запровадженням компенсаторних механізмів. Йдеться, зокрема, про введення дорожнього збору, оплату за спожиту кіловат-годину батареї або розрахунок плати залежно від потужності автомобіля.

Противники продовження пільг наголошують на величезних втратах для державного бюджету від “нульового” розмитнення “зелених” авто. Так голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначив, що у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків. А директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн певен, що ситуація із втратами ще критичніша. “У 2025 році втрати через пільгове розмитнення сягнуть 30 млрд грн, дотації держави на електрику для “електричок” — 2 млрд грн, втрати від акцизів на пальне — 5 млрд грн. За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 млрд грн!!! Кожному покупцю “електрички” вартістю 1 млн грн держава прощає 420 тис. грн! 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапу для військових!” — написав Куюн на своїй сторінці у соцмережі. 

Скільки електрокарів в Україні

Пільги на розмитнення електроавто за 7 років справді стимулювали ріст електротранспорту в Україні. Як зазначає директор інформаційної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький, на “електрички” припадає 2,7-2,9% від всього автопарку українців. Таким чином, наша країна входить до лідерів за часткою електрокарів у Європі. За даними Сергія Куюна, попереду нас лише скандинавські країни, де кількість “зелених” авто іноді сягає третини від усіх транспортних засобів, а також Франція (4%) та Німеччина (3%). Себто, йдеться про найбагатші європейські країни, де немає  війни.  

Майбутнє ринку

Незважаючи на очікуване скорочення імпорту електроавто після 2025 року, електромобілі вже зайняли помітну частку на українському ринку. У вересні вони вперше стали найпопулярнішими серед нових авто — на них припала третина продажів. За оцінками фахівців, навіть після повернення ПДВ і мита електромобілі залишатимуться привабливими для покупців.

“Якщо зараз китайський кросовер VW ID.4 коштує на $21 тис. дешевше за “дизельний” VW Tiguan, то після повернення ПДВ й мита буде дешевшим на $11 тис.”, — переконаний директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

У Національному банку прогнозують, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися. “Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, — запевнили у Нацбанку.

За один день кордон перетнули 100 тисяч людей

Лише за 24 серпня цього року західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули 100 тисяч людей та 21 тисяча транспортних засобів. Про це відзвітували у Державній прикордонній службі. 

З України в цей день виїхали 54 тисячі, а приїхали 46 тисяч людей. З них 42 тисячі — українські громадяни.

Загалом, як свідчать дані Опендатабот, за перше півріччя року з України виїхало 8,2 мільйони осіб, а в’їхало — 7,97 мільйонів. 

Спільний митний та прикордонний контроль

Щоб зменшити черги на україно-польському кордоні, там планують зробити спільний митний та прикордонний контроль. Про таке 22 серпня заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це поки що буде пілотний проєкт. 

“Буде один пункт пропуску, де працюватимуть представники обох держав. Цим досягаємо більшої інтеграції в європейський простір, прискорюємо логістику, мінімізуємо корупцію”, — пояснив Шмигаль. Глава уряду додав, що Україна зробила відповідну пропозицію і Румунії.

“єЧерга” тепер працює і для пасажирських автобусів

Зменшити час перебування людей на кордоні має і послуга “єЧерга”. Із 1 серпня 2023 року вона запрацювала, зокрема, для пасажирських автобусів. Спершу скористатися нею водії могли лиш на пункті “Ягодин – Дорогуськ”. Але вже невдовзі проєкт “єЧерга” для пасажирських автобусів масштабували на 8 пропускних пукнтів. Йдеться про “Краківець – Корчова” та “Шегині – Медика”  на Львівщині, “Порубне – Сірет” та “Мамалига – Крива” у Чернівецькій області, “Ягодин – Дорогуськ” і “Устилуг – Зосин” на Волині, а також “Чоп (Тиса) – Захонь” та “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на Закарпатті. 

Щоб перетнути кордон дані водія та автобуса треба внести в систему єЧерга на відповідному сайті. Також необхідно обрати потрібний прикордонний перехід. Реєстрація доступна за день до старту подорожі. Йдеться як і про регулярні автобусні маршрути, так і про нерегулярні. Після проходження реєстрації водій отримує конкретний час, у який має прибути на кордон. 

Від грудня минулого року і до серпня цього року єЧерга працювала виключно для вантажних авто. За цей час за допомогою послуги кордон перетнули майже 340 тисяч тисяч вантажівок.

Плюси безмитного ввезення

Верховна Рада 24 березня ухвалила Закон №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким звільнила фізичних осіб від сплати митних платежів під час ввезення транспортних засобів.

Відповідно до закону, під час воєнного стану не потрібно платити ПДВ, акциз та ввізне мито при розмитненні автівок. Українці можуть самостійно декларувати ввезені легкові автомобілі онлайн без сплати митних платежів. Правила діють із 15 квітня і покликані спростити доставку автомобілів для гуманітарних і військових потреб.

Задекларувати автівку можна в особистому кабінеті на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Після онлайн-оформлення попередньої декларації можна завозити автомобіль в Україну.

За словами заступника голови Державної митної служби Олександра Щуцького, станом на 14 травня завезено 80 тисяч автомобілів з безкоштовним розмитненням. Як розповів у Медіацентрі Україна в.о. начальника Львівської митниці Данііл Меньшиков, з 24 лютого через пункти пропуску на Львівщині провезли 10 700 автівок для Збройних Сил України та 13 тисяч легкових машин для фізичних осіб. Також через Львівську область було завезено 164 тонни гуманітарної допомоги.

Мінуси нульового розмитнення

Митники стверджують, що можливістю безкоштовно ввезти авто користуються не лише волонтери і люди, які втратили автівки, а й спекулянти. Охочих привезти авто з Європи настільки багато, що на кордоні з ЄС утворилися величезні черги. Для прикладу, 13 травня на пропускному пункті Будомеж/Грушів було зафіксовано чергу з авто завдовжки 14 км. Через це, за словами в.о. начальника Львівської митниці Данііла Меньшикова, швидкість проходження кордону гуманітарними вантажами суттєво знизилася. У результаті українці, зокрема і військові, не встигають отримати інші важливі вантажі.

При цьому митники помітили, що частина автомобілів, які завозяться, належать до категорії предметів розкоші. Наприклад, серед автівок безмитного імпорту – AUDI Q7 за 2,4 млн грн, Cadillac Escalade за 3,1 млн грн, Mercedes-Benz S400 за 3,3 млн грн, Mercedes-Benz S560 за 3,7 млн грн та інші люксові машини.

«На даний момент середня вартість більшості транспорту, що завозиться, – 5-10 тис. євро. І десь 30% – це автомобілі преміум-класу, вартістю від 20 тис. євро і вище», – розповів перший заступник голови Державної митної служби Олександр Щуцький.

Щоб впорядкувати ситуацію на кордоні, уряд ухвалив розпорядження, яке дозволяє фізособам завозити авто лише у трьох пунктах пропуску: «Грушів-Бидомєж» на Львівщині, «Устилуг» у Волинській області та «Малий Березний» на Закарпатті. Однак навіть після цього черги в пунктах пропуску залишилися.

Вікно можливостей зачиняється?

У Верховної Раді вже зареєстровано законопроєкт, який скасовує безкоштовне розмитнення авто на час воєнного стану. Серед авторів документа голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

«Вважаю, що ми повинні скасувати це рішення, бо воно б’є по наших товаровиробниках. Воно відіграло певну роль, коли в Україну були завезені товари для боротьби з дефіцитом, але зараз його треба скасувати, бо воно більше шкодить, ніж дає користі», – переконаний Гетманцев.

За його словами, рішення про пільгове розмитнення коштувало дефіцитному держбюджету 350 млн грн. Держава недоотримує податки, крім того, через ажіотаж із автівками на кордоні стоять важливі гуманітарні вантажі.

Втім, експерти не погоджуються із позицією Гетманцева, наголошуючи, що нульове мито виконує поставлене завдання: поповнює знищений війною автопарк українців.

«Я бачу, наскільки зріс попит (на купівлю авто, – ред.) по тому, як зросла кількість операцій у нашому сервісному центрі. Приблизно у два рази від того, що було наприкінці березня», – повідомив керівник головного сервісного центру МВС Євген Мойсеєнко під час пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ.

Безмитне ввезення авто стало плюсом не лише для волонтерів, які доставляють  гуманітарну допомогу та підтримують ЗСУ. Воно відкрило можливість для розвитку інших сфер: вантажних та пасажирських перевезень. Фахівці звернули увагу, що зараз є унікальна можливість оновити парк вантажівок та автобусів. Поки закон не скасували, є хороша нагода імпортувати сучасніші транспортні засоби для забезпечення відбудови України.

Навіщо митний безвіз?

Щороку держава втрачає мільярди гривень через контрабанду на кордоні. За розрахунками Інституту соціально економічної трансформації, прямі збитки від контрабанди становлять 50-80 млрд на рік, а потенційні – 175-260 млрд. Так, на 2019 рік група дослідників Ukraine Economic Outlook прогнозує контрабанду обсягом понад 300 млрд грн. За даними економістів, в основному в Україну незаконно потрапляють машини та електроніка, хімічна продукція, транспорт, одяг і текстиль та сільськогосподарська продукція.

Як зазначають митники, сьогодні діє кілька способів нелегального ввезення товарів: переміщення поза офіційними пунктами пропуску (полями, лісами, річками тощо), подрібнення товарних партій, зловживання пільгами для ввезення громадянами, схеми з оформленням документів та інші. Зокрема, правопорушники часто приховують вантаж, оформлюючи фури як порожні або вказуючи дешевший товар у декларації. Також широко використовується метод «перерваного транзиту»: товари, які заявлені як транзитні, залишаються в Україні.

«Недостовірне декларування вантажів, коли в документах фігурує значно нижча ціна товарів або інший товар, завдає суттєвих збитків державі і викривляє чесні умови конкуренції на ринку. Щоб позбутися цієї проблеми, необхідно відкрити знеособлену базу даних митного очищення – без зазначення назв юридичних або фізичних осіб – для всіх учасників зовнішньоекономічної діяльності», – вважає президент Асоціації виробників електротехніки Олександр Громико.

Зважаючи на всі ці фактори, ухвалений закон про спільний транзит є надзвичайно важливим.

Що зміниться для митників?

Закон про «митний безвіз» запроваджує на території нашої держави положення Конвенції про процедуру загального транзиту. Це – застосування європейських митних правил та використання в роботі спільної для 35 країн електронної транзитної системи NCTS.

Зокрема, долучення до європейської електронної системи дозволить Україні обмінюватися митною інформацією з країнами ЄС в режимі реального часу. Це унеможливить маніпуляції з документами та «переривання» транзиту.

«Спільний транзит – це такий собі митний безвіз. Із єдиним пакетом документів вантаж їде з Харкова до Лісабона через всі кордони. Швидше, дешевше і з меншими ризиками, що з однієї країни виїхали айфони, а в іншу в’їхала керамічна плитка», – зазначив голова Державної митної служби Максим Нефьодов.

На думку експертів, доступ до історії вантажу дозволить митникам зменшити кількість контрольних процедур на кордоні. Вони зможуть завчасно прораховувати ризики – ще до потрапляння товарів в Україну – і, таким чином, здійснювати вибіркові перевірки. Економісти переконані, що це підвищить безпеку на кордоні та в цілому прокращить ефективність роботи митниці.

Що зміниться для бізнесу?

Спрощення митних процедур, безумовно, є позитивом і для самих підприємців. «Митний безвіз» передбачає, що бізнесмени зможуть обмінюватися електронними даними з митницею. Крім того, прозорі правила переміщення товарів і менша кількість документів зменшать адміністративні витрати. А в ідеалі – дозволять боротися і з корупцією у держслужбі.

За словами експертів, загальноєвропейська електронна транзитна система дозволить переміщувати вантаж за однією митною декларацією з європейського до українського міста. Також бізнесмени зможуть самостійно накладати на вантаж пломби спеціального типу та отримають загальну фінансову гарантію.

Економісти наголошують, що бізнес може виграти ще більше, якщо депутати ухвалять також у другому читанні зміни до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів (АЕО). Взаємне визнання АЕО різних країн спростить українському бізнесу процедуру декларування товарів. Йдеться про підприємства із високою довірою, які відповідають критеріям АЕО. У Федерації роботодавців України переконані, що покращення відчують не лише компанії, які отримають пільги, а й усі учасники митних процедур.

Закон про спільний транзит набуде чинності 25 березня 2020 року. Якщо Україна успішно запровадить положення Конвенції та запустить NCTS, то через рік зможе отримати офіційне запрошення приєднатись до Конвенції.