Пропозиція влади

Про плани щодо нових контрактів для військових влада заявляла вже певний час. Врешті урядовці розкрили, якими ж можуть бути умови служби. Так, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив, що йдеться про довгострокові контракти терміном від 1 до 5 років. “Ключове — після двох років проходження служби за цим контрактом, громадяни матимуть можливість протягом року бути звільненим від призову під час мобілізації”, — наголосив він. Укладати нові контракти зможуть як нові військовослужбовці, так і ті, хто вже проходить службу.

Як пояснили у Міністерстві оборони, у нових контрактах передбачено збільшення базової оплати. Зокрема, йдеться про 50-60 тисяч гривень, а також надбавки, підвищені бойові виплати. Та бонус за підписання контракту, який збільшується залежно від терміну контракту. 

Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки запевняє, що нині ще триває дискусія щодо виплат. “Тут важливо уникнути якогось питання нерівності в правовому статусі військовослужбовця, які мають зараз контракти і матимуть контракти потім. Думаю, що це питання потребуватиме ще глибокого вивчення і аналізу. Треба розглядати питання, щоб всі військовослужбовці при виконанні схожих функціональних обов’язків мали однаковий рівень грошового забезпечення, щоб не було питання про соціальну несправедливість”, — наголошує Федір Веніславський.

Чиновники також запевняють, що військові під час підписання контракту матимуть можливість обрати бригаду і посаду. 

Коли запрацює новація

На публічне обговорення нові контракти планують винести на початку наступного року — про це заявив Міністр оборони України Денис Шмигаль. За його словами, для запровадження нової моделі необхідні законодавчі зміни, зокрема, їх вноситимуть до низки постанов Кабміну. 

Коли саме стане можливим укладання контрактів, член оборонного комітету Федір Веніславський поки сказати не може. “Але з врахуванням того, що якихось глобальних законодавчих змін це не потребує, точніше не потребує взагалі ніяких змін, то на рівні підзаконних правових актів це питання може бути врегульоване дуже швидко. Але головне розуміти фінансово-економічну складову цього процесу, тому, що, пообіцявши чи уклавши контракти з військовослужбовцями, ми маємо мати чітке розуміння джерел походження тих коштів, які будуть забезпечувати фінансування виплат”, — зазначив народний депутат.

Його колега по комітету, нардеп Роман Костенко, раніше повідомляв, що у Верховній Раді незабаром зареєструють відповідний проєкт закону. Парламентар, знайомий з текстом документу, вказав на декілька спірних положень, які потребують обговорення та доопрацювання, проте висловив упевненість, що зрештою вдасться додати “багато позитивних норм”.  

Критика та схвалення змін

Головна особливість нових контрактів — це чітке визначення терміну служби. Питання особливо актуальне для українців, адже під час дії воєнного стану мобілізовані військові, а також контрактники, які уклали угоди до 2022 року, не можуть залишити військо, навіть якщо терміни їхніх контрактів вичерпано. Як зазначає видання “Deutsche Welle”, врегулювати терміни служби намагаються ще з 2023 року. Втім, минулоріч ці положення з нового законодавства про мобілізацію виключили.

Наразі ж повернення до важливої теми термінів служби стало однією з причин схвальних та критичних відгуків про ініціативу. Так, військова омбудсменка Ольга Решетилова вважає анонсовані зміни позитивними: “Не поспішайте з критикою. Все допрацьовується, і вам сподобається”.

Водночас, під її постом у Facebook розгорнулася дискусія. У коментарях вказують на несправедливість у зрівнюванні військових, котрі вже служать, з потенційними новобранцями. Зокрема, йдеться про право на відтермінування мобілізації. Ветеранка і письменниця Аліна Сарнацька в інтервʼю “Deutsche Welle” звертає увагу на те, що новобранці зможуть отримати перерву вже після двох років служби, тоді як для чинних військових цей термін буде більшим. “Це не відповідь на запит про справедливість. Це про те, що комусь плюс два роки від нуля, а комусь від трьох з половиною”, — наголошує вона.

50 тисяч за підписаний контракт

50 тисяч гривень виплатять мешканцям Львова, які підпишуть контракт із військовими частинами Десантно-Штурмових військ чи морською піхотою. Про таке повідомив міський голова Андрій Садовий. За його словами, це стане додатковою мотивацією та підтримкою для хлопців та дівчат, які вирішили захищати Україну.

Тим часом Міністерство Оборони наприкінці 2023-го року уклало угоди із чотирма рекрутинговими компаніями, які безкоштовно надали свої майданчики для розміщення вакансій. Йдеться про Work.ua, Lobby X, Robota.ua та OLX Робота. Рекрутинг через спеціальні платформи Міноборони веде паралельно із мобілізацією. Основна перевага рекрутингу — людина йде у визначену частину і на визначену посаду, максимально використовуючи свій цивільний досвід. 

37 500 відгуків на вакансії у війську

За даними Міноборони, станом на 4 січня 389 підрозділів Сил безпеки й оборони України розмістили свої оголошення на профільних ресурсах. Актуальних вакансій вже — близько 2 тисяч. Самі ж рекрутингові платформи, за підрахунками видання Forbes, отримали 37 500 відгуків на ці вакансії. У п’ятірку найпопулярніших на Work.ua входять бухгалтер, діловод, кухар, розвідник, оператор БПЛА. У топі на OLX: оператори, водії, охоронці та артилеристи. 

Заробітна плата на Work.ua варіюється від 17 000 грн для бухгалтерів до 125 000 грн для гранатометників, водіїв-електриків, інструкторів-командирів. Схожі відомості й на Robota.ua: від 20 000 грн для діловодів, водіїв та кухарів до 125 000 грн для старших бойових медиків, військових IT-фахівців, пожежників, командирів міномета. 

А що із законопроєктом про мобілізацію?

4 січня профільний парламентський комітет почав розгляд нового законопроєкту щодо мобілізації. Документ містив низку суперечливих положень. Напередодні розгляду антикорупційний комітет Верховної Ради навіть заявив що певні норми документу можуть призвести до корупційних ризиків. Зокрема, серед найбільш неоднозначних була норма, що дозволяла відправляти повістки електронною поштою. Адже, як визнали у самому профільному комітеті, було неможливо з’ясувати, чи людина таку повістку взагалі отримувала. Перестороги викликала і норма про те, що голови органів місцевого самоврядування можуть отримати право на бронювання військовозобов’язаних. На думку деяких нардепів, таке положення відкривало шлях для маніпуляцій і корупції. Врешті 11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули на доопрацювання Кабміну.

Борги

На сьогодні в українській армії є дві ключові фінансові проблеми. Перша – це борги. Станом на початок жовтня, військовим заборгували 1,5 млрд грн обов’язкових виплат. Влітку були повністю зупинені виплати на оздоровлення, фіксувалися затримки «бойових» виплат.

У Міноборони пояснюють таку ситуацію погано спланованим бюджетом на 2021 рік. Документ не врахував додаткову потребу оборонного відомства у 5,7 млрд гривень. Саме стільки грошей необхідно для закриття обов’язкових одноразових виплат у повному обсязі та додаткової винагороди.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підтверджує: «Призупинені виплати були у зв’язку з тим, що виділили коштів менше. Грошей було закладено менше спочатку в бюджеті. Йдеться про одноразові виплати, дійсно які є обов’язкові».

У Міноборони обіцяють, що всі заборгованості військовим будуть погашені у жовтні, але для цього ще потрібно внести зміни до держбюджету. Як стверджує заступниця міністра оборони Ганна Маляр, до Верховної Ради вже подали відповідний проєкт закону. Як тільки депутати підтримають зміни, відомство зможе закрити усі борги перед захисниками.

Низькі зарплати

Друга проблема, яка хвилює українських військовослужбовців сьогодні – це низькі зарплати. Востаннє грошове забезпечення військових підвищували два роки тому. Зараз середня зарплата по Україні зросла до 14 300 грн, а солдатська так і залишилась на рівні 10 500 гривень.

Звичайно, на передовій заробітки вищі, і можуть перевищувати 20-30 тисяч гривень. Солдат на першій лінії у зоні операції Об’єднаних сил отримує зарплату від 10 500 гривень, бойову надбавку 17 000 гривень і 5000 за створення безпечних умов виконання бойових завдань. Залежно від звання можуть бути додаткові доплати.

Експерти зауважують, що фінансові проблеми дуже впливають на мотивацію українських воїнів. Борги і низькі зарплати створюють напруженість і часто призводять до того, що цінні фахівці залишають лави ЗСУ. За даними Генерального штабу, близько 65% військовослужбовців служать лише один контракт і звільняються. Не в останню чергу через гроші.

Обіцянки

У владних кабінетах про ситуацію знають і з року в рік обіцяють виправити. Наступного року планують одразу врахувати більше грошей. У першій версії державного бюджету на 2022 рік, який затвердив Кабмін, на безпеку й оборону загалом передбачено 319,4 млрд грн або 5,95% ВВП країни. Міноборони отримає 131 млрд грн, що на 13,4 млрд більше, ніж цього року. В абсолютних цифрах це буде найбільший бюджет військового відомства за всю історію незалежності.

Грошове забезпечення військовослужбовців обіцяють збільшити на 7,7 млрд грн. Загалом це має бути найбільша стаття витрат оборонного бюджету, а саме: 72 млрд грн. Крім того, рекордні 33 млрд грн будуть виділені на розвиток озброєння і військової техніки.

«Буде збільшено грошове забезпечення військових, які служать в ЗСУ, буде збільшено фінансування поліції, передбачені в бюджеті кошти на житло для військових. Крім того, всі програми, які до цього часу були проголосовані на РНБО щодо ракетних програм, новітнього озброєння, щодо ВМС, – всі програми будуть профінансовані на 100%», – запевняє секретар РНБО Олексій Данілов.

Які цифри потраплять до фінального голосування по бюджету, поки невідомо. Але потреба переглянути зарплату військових сумнівів не викликає. Бо ті, хто боронить нашу незалежність, заслуговують на гідну підтримку з боку держави.

Особливості перемир’я

За шість років війни на Донбасі було оголошено понад 20 різних перемир’їв: «хлібне», «шкільне», «різдвяне» та багато інших. Зазвичай вони тривали не більше кількох годин. Чинне перемир’я сторони називають особливим. Адже воно триває понад три тижні і має досить чіткі обмеження.

Найперше нові домовленості між Україною, Росією та ОБСЄ передбачають повну заборону наступальних і розвідувально-диверсійних дій, використання дронів,  застосування вогню, зокрема і снайперського. Крім того, чи не вперше передбачено дисциплінарні заходи за порушення «тиші». Віце-прем’єр-міністр з питань тимчасово окупованих територій Олексій Резніков пояснює: «У разі порушення режиму сторона, з чийого боку це відбулося, зобов’язується провести відповідне розслідування і притягнення зі свого боку до відповідальності особи, яка порушила цей режим».

Водночас Україна залишає за собою право на вогонь у відповідь у випадках порушення бойовиками перемир’я.

«На сьогодні існує міжнародне право, конвенції, які чітко дають право українській стороні в разі порушення режиму тиші на вогонь у відповідь. Деякі мої колеги посилаються на статтю 51 статуту ООН, яка говорить про право на самооборону. Я б хотів додати також, що існує Гаазька конвенція 1907 року про закони та звичаї ведення війни, яка досить чітко говорить що в разі, якщо одна сторона порушила перемир’я, інша сторона має право на відновлення військових дій. Тому наші військові це знають», – підкреслює Резніков.

У Раді нацбезпеки та оборони України (РНБО) повідомляють, дані щодо дотримання перемир’я в щодня моніторять через програмно-апаратний комплекс СОТА. Свої щоденні звіти публікують спостерігачі ОБСЄ. Крім того, вперше для спостереження за дотриманням режиму припинення вогню залучаються українські військовослужбовці з досвідом участі у миротворчих місіях ООН.

Дотримання режиму тиші

За даними Головного ситуаційного центру при РНБО, режим припинення вогню на Донбасі в цілому витримується. Головне, що з 27 липня немає загиблих і поранених від ворожого вогню.

Попри те, що штаб операції об’єднаних сил (ООС) звітує про поодинокі постріли, вони не вважаються порушенням перемир’я. Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак, закликає відрізняти поодинокі неприцільні постріли від обстрілів позицій.

«У нас на території, де немає війни в Україні, кожного дня буває стільки обстрілів і вибухів. А тут все-таки лінія зіткнення. І взагалі, такі поодинокі постріли були раніше й при більш серйозних обстрілах. Раніше ми їх не фіксували взагалі. Вони неприцільні, вони не долітають до наших позицій. Але ми чітко визначилися, що не обманюємо нікого. У першу чергу суспільство, щоб усі розуміли, що відбувається. Взагалі їх можна було б не враховувати», – наголошує Хомчак.

Дотримання режиму тиші на Донбасі перевірив і особисто Президент Володимир Зеленський. За два дні робочої поїздки до Донецької та Луганської областей глава держави проїхав понад 100 км лінії розмежування і відвідав низку позицій українських військових на передовій.

«Ми молимося Богові та вдячні нашим військовим. Найголовніше, що ми хочемо, – витримати цей режим тиші. Кожного дня просто не втрачати наших військових. Для нас це дуже важливо. Гарантувати нічого не можу, але скажу вам – ми все робимо, дуже багато всього робимо як в Україні, так і на зустрічах у Мінському форматі та в режимі відеоконференції Тристоронньої контактної групи», – сказав Зеленський.

За словами глави держави, наступний крок до завершення війни – це зустріч лідерів «Нормандського формату» в Берліні, де будуть зафіксовані успіхи перемир’я. Наразі точна дата зустрічі невідома, але, імовірно, вона відбудеться вже восени.

Ситуація на Донбасі все ще дуже крихка. Проте навіть кілька тижнів тиші на фронті – це можливість зберегти життя та наблизити кінець війни.

Зміна формату

30 квітня Антитерористична операція (АТО) на Сході України офіційно змінила свій статус на Операцію Об’єднаних сил (ООС). Це сталося відповідно до закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях». Закон запровадив на прифронтовій території особливий порядок, а також визначив «зони безпеки» та «райони бойових дій». Формат АТО залишився поруч із «відсіччю російської збройної агресії», але перекваліфікувався у боротьбу із терористичною загрозою і диверсійними групами.

Крім того, з 26 листопада по 26 грудня в Україні ввели воєнний стан. Причиною такого рішення РНБО став збройний конфлікт в Азовському морі, коли російський корабель протаранив український буксир «Яни Капу», а також захопив українських моряків. Особливий порядок запровадили на території 10 областей: Вінницької, Луганської, Донецької, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Запорізької, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії.

Мета воєнного стану – не допустити наступу з боку Російської Федерації. Водночас президентський указ не містить жодних заходів, що обмежують права і свободу українців.

«В указі я не передбачаю жодних заходів, пов’язаних з обмеженням прав і свобод громадян, впровадженням цензури тощо. Сподіваюся, що і політики, і мас-медіа діятимуть відповідально і адекватно у ситуації, що склалася, і не атакуватимуть Україну тезами, які позичені в російських пропагандистів», – зазначив Президент Петро Порошенко під час звернення до українців після оголошення воєнного стану.

Контроль над територією

Крім великих стратегічних змін, на передовій відбуваються і щоденні перемоги. Як повідомляють у штабі Операції об’єднаних сил, з квітня цього року Збройні сили взяли під контроль 15 квадратних кілометрів окупованої української території. Зокрема, під український прапор було повернуто населені пункти Південне у Донецькій області, Золоте-4 та Золоте-5 у Луганській області.

«Нам вдалося забезпечити та підтримувати повний контроль над лінією дотику, належний рівень безпеки та стабільності в усіх районах. Обладнання лінії забезпечення на Волноваському, Горлівському, Сєвєродонецькому та Світлодарському напрямках дало змогу взяти під контроль близько 15 квадратних кілометрів української території. Це з урахуванням населених пунктів», – розказав командувач ООС Сергій Наєв.

Щодо планів зі звільнення територій, то у штабі командування зауважують, що вони залежать від військової ситуації. Наразі перед українськими військовими не стоїть завдання просунутися по лінії зіткнення чи звільнити певний населений пункт, головне –  готовність відбити напад ворога і зберегти життя цивільних і бійців.

Рейтинг сили

Зміцнення української армії відзначають і на міжнародному рівні. Так, за версією авторитетного рейтингу військової потужності Global Firepower, Збройні сили України посідають 8 місце в рейтингу найсильніших армій Європи. Цікаво, що наша країна зайняла у рейтингу найвищу позицію серед усіх держав, які не входять до НАТО. У світовому рейтингу Україна посідає 29 місце із 136. Укладачі рейтингу аналізували 50 чинників, які впливають на боєздатність армії. Окрім чисельності армії, кількості військової техніки, аналітики враховують рівень фінансування і транспортну інфраструктуру.

«Жодна армія в Європі не має досвіду протистояння російським військам. Є тільки Грузія, але і то – три-чотири дні. Крім формальних ознак при визначенні військової могутності армії входить обов’язковий принцип, як участь в бойових діях і бойовий досвід. За цим показником, який є одним з основних, українська армія входить в число найбільш боєздатних у світі», – пояснив військовий експерт Михайло Жирохов.

Переформатування ЗСУ

У червні парламент ухвалив президентський законопроект «Про національну безпеку України». Відповідно до нього, з наступного року посаду міністра оборони України має обіймати цивільна особа. Тому у жовтні Степан Полторак звільнився з військової служби і керує оборонним відомством уже як цивільний міністр.

Закон також розділяє посади начальника Генштабу та головнокомандувача ЗСУ. Експерти впевнені, що це дозволить ефективніше управляти армією під час військових дій. Крім того, закон передбачає наближення сектору нацбезпеки і оборони до стандартів НАТО.

«Закон змінює терміни стратегічного планування. Беремо за приклад стандарти НАТО. Таким чином стаємо ще ближчі до Альянсу», – підкреслює військовий експерт Олег Жданов.

Заробітна плата

Відповідно до закону «Про грошове забезпечення військовослужбовців», з 1 січня 2018 року посадовий оклад військових залежить від прожиткового мінімуму. Це дозволяє підвищувати зарплати солдатам автоматично разом із підвищенням соціальних стандартів.

Цього року зарплата контрактника становила від 7,5 до 10 тисяч гривень залежно від звання та особливостей служби. Зокрема, оклад рядового стрільця був 8,5 тисяч гривень, командира роти – 10 тисяч гривень. Окрім того, військовослужбовці отримували матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. Додаткова щомісячна грошова винагорода за участь в ООС на першій лінії оборони становить 10 тисяч грн, на 2-й і 3-й лініях – 4,5 тисячі грн.

Відповідно до бюджету наступного року, зарплати військових зростуть на 30%. У 2019 році на безпеку і оборону України закладено 212 мільярдів гривень, з них майже 112 мільярдів гривень будуть спрямовані на зарплати військовослужбовців.

Найбільший житловий проект Міноборони

Минулого року за ініціативи Президента Петра Порошенка Міністерство оборони України розпочало масштабний проект із побудови «поліпшених» казарм, а, по суті, гуртожитків, для контрактників ЗСУ. У 21 області планується звести 184 гуртожитки для 23 тисяч військовослужбовців.

На реалізацію проекту держава виділила 2,6 млрд грн із конфіскованих грошей оточення екс-президента Віктора Януковича. Будують житло підрядники, які виграли тендери у системі «ProZorro». Орієнтовний строк здачі кожного об’єкта – 7 місяців.

«Середня очікувана вартість однієї казарми, відповідно до експертних звітів, складає 17,3 млн грн. Ця сума (середня вартість, – ред.), згідно з укладеними договорами, складає 15,3 млн грн. Економія за допомогою «ProZorro» досягається майже 2 млн грн», – розповів заступник начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України полковник  Олександр Чергінець.

За даними Міноборони, уже триває зведення 165 будівель, деякі з них – на фінальній стадії. Наприклад, у Старичах на Львівщині зараз будується 8 гуртожитків: 4 із них будуть здані в експлуатацію вже у листопаді, а ще 2 – у грудні. Загалом у них поселиться 1000 солдат ЗСУ.

Звичайно, у реалізації проекту трапились і перешкоди. За планом 184 гуртожитки повинні були з’явитись до кінця року. Однак частина підрядників, отримавши 30% авансу, пригальмували будівництво. Через зривання строків Міноборони розірвало договори із цими компаніями, тож довелося проводити повторні тендери. Зокрема, така ситуація склалася на Чернігівщині. А на деяких будмайданчиках скаржаться, що роботи ведуться повільніше, ніж очікувалось, через брак робітників.

П’ятеро замість сотні

Кожен гуртожиток зводиться за типовим проектом: він двоповерховий і блочного типу. Основний акцент – на комфорті й енергоефективності. Будівлі мають утеплену покрівлю, фасад і підлогу, а також металопластикові вікна, що дозволить зменшити витрати на опалення. У відомстві зазначають, що архітектори і дизайнери врахували побажання майбутніх мешканців.

На відміну від радянських казарм, де в одному приміщенні спали  100-200 бійців, кімнати в гуртожитках розраховані на 5 осіб. Кожен блок матиме свою вбиральню та душ. А на поверсі буде загальна кухня-їдальня, а також пральня. Всього в будівлі проживатиме 125 людей.

«У цих гуртожитках житимуть солдати-контрактники. І неважливо, чи він служить водієм, чи інструктором, чи снайпером. В одну кімнату заселятимуть по 5 осіб. Щодо сержантів, то вони житимуть у кімнаті по 3 осіб. Заступник командира взводу, наприклад, житиме вже один у кімнаті», – пояснив керівник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Павло Ткачук.

Згідно з проектом, кожен військовий матиме сучасне ліжко, стілець, приліжкову шафу та шафу для одягу. Передбачається, що контрактники мешкатимуть у гуртожитку без сімей.

Службове житло, як на Заході

Така масштабна побудова гуртожитків для Збройних сил України, з одного боку, є реанімацією військових містечок, а з іншого, переходом до нової – західної – моделі організації житла для солдатів. У Польщі, Великій Британії, США та інших країнах НАТО військові повністю забезпечені житлом на час служби, а після неї – отримують фінансову підтримку, щоб придбати власне помешкання. До такої системи повинна звернутись й Україна, переконані експерти Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), які проаналізували на прохання Міноборони чинну «квартирну проблему» ЗСУ.

Власне, 184 майбутні гуртожитки для контрактників – перший крок до цього. За словами глави держави, цю програму необхідно продовжити і передбачити у бюджеті фінансування і на наступний рік. Більше того, її слід розширити. Уже розроблені аналогічні проекти службового житла для сержантів. Це – будинки із квартирами-студіями.

«Наголошую, що всі ці квартири – або гуртожитки, або студії, або ми можемо їх назвати навіть готельні номери, щоб вони точно не підлягали приватизації і були службовим житлом на території частин, побудовані без врахування видатків на мережі, на землю, економлячи кожну копійку, – зазначив Президент Петро Порошенко і наголосив: «Це буде службове житло, і будь-який військовослужбовець, який приїжджає до складу бригади, буде мати можливість розташуватися в комфортних житлових умовах».

Щодо офіцерів ЗСУ, то для них планується запровадити грошову компенсацію на придбання власного помешкання. На думку експертів, наявна система «черги» на кватиру від Міноборони неефективна і корумпована, адже за останні роки вона мало просунулась.

Попереду у Міноборони, депутатів і волонтерів ще чимало роботи. Потрібно створити дієвий фінансовий механізм, який би захистив інтереси як військових, так і держави. А також розробити закони, які розмежують у правовому полі поняття службового та приватного житла військовослужбовців.

Історія пожеж

У 2003 році в Бахмуті Донецької області вибухнуло 3 тисячі тонн снарядів, пошкодивши понад 60 багатоповерхівок та більше ніж сотню приватних будинків. Під снаряди потрапили і школи та лікарні. Уже через рік сталася пожежа на артилерійських складах військової частини у Новобогданівці Запорізької області. Тоді вибухнуло майже 90 тисяч тонн боєприпасів. Близько півтори тисячі людей були евакуйовані. У наступні три роки вибухи у Новобогданівці повторились. На щастя, лише один раз склад загорівся настільки, що знадобилась евакуація жителів.

Наступна серйозна пожежа сталася 2008 року на військовому арсеналі у Лозовій Харківської області. Вибухи не припинялись майже два тижні. Кілька років знадобилось на те, щоб розмінувати сховище.

У 2015 році спалахнув склад боєприпасів у Сватовому Луганської області. Вибухи пошкодили понад півтисячі приватних будинків та майже 60 багатоповерхівок. У 2017 році у Балаклії на Харківщині знову пролунали вибухи снарядів. Через кілька місяців – ситуація повторилася, але вже в Калинівці на Вінниччині. Заради безпеки було змінено рух 47 потягів та закрито повітряний простір у радіусі 50 км, десятки тисяч людей евакуювали.

9 жовтня цього року після кількох одночасних вибухів почалася пожежа на арсеналі біля міста Ічня Чернігівської області. У 30 км зоні уряження рух залізничними, автомобільними та повітряними шляхами закрили. Майже 10 тисяч людей покинули свої домівки на час ліквідації пожежі. Хто винен, що трагедія знову повторилась?

Чому палають арсенали?

За словами фахівців, в Україні існує близько шести великих арсеналів. Усі вони були побудовані ще за радянських часів, і більшість боєприпасів зберігаються там просто неба. Тож детонацію, з одного боку, може спричинити будь-яке порушення правил протипожежної охорони, як це було у Бахмуті, Новобогданівці та Лозовій. З іншого – відкриті арсенали стають зручною мішенню для диверсантів.

Розслідуванням причин пожеж на військових арсеналах займаються і Служба безпеки України, і Генпрокуратура, і військова прокуратура, і Генеральний Штаб ЗСУ. У кожному випадку проводиться близько 10 експертиз.

«Слідство вважає основною версією вибуху в Харківській області диверсію шляхом безпілотного літального апарату, який скинув термоборичні заряди. Маса експертиз з цього приводу підтверджує цю точку зору. Щодо вибухів у Калинівці – основною версією є диверсійна група, а також неналежне ставлення до службових обов’язків тих, хто мав зупинити такі посягання на підрив. Така ж ситуація зі складами в Чернігівській області. Основною версією є диверсійний загін, а також ймовірне недбале ставлення керівництва військової бази до виконання своїх службових обов’язків», – повідомив версії слідства  Генпрокурор Юрій Луценко.

Військовий прокурор Анатолій Матіос припускає, що підриви на арсеналі біля Ічні були здійснені за допомогою мобільного телефона.

За словами міністра оборони Степана Полторака, після попереднього досвіду склад в Ічні посилено охороняли. У 2018 році на зміцнення його безпеки було виділено 13 млн грн. Там був батальйон охорони, кінологічна служба, а також радіоелектронні засоби проти безпілотників. За останній місяць на арсеналі провели два навчання з безпеки. Втім, «коли є відкриті боєприпаси на ґрунті, його зберегти від диверсійної групи чи навіть недбалості неможливо», – зауважує міністр.

Як вберегтися від повторення?

У Міноборони вважають, що забезпечити надійну охорону боєприпасів можна буде лише тоді, коли будуть побудовані нові сховища. За підрахунками відомства, у разі достатнього фінансування на це піде 10-15 років.

Побудова складів закритого типу вже почалася. На Хмельниччині зараз зводиться вісім сховищ закритого типу, які дозволять розміщувати та надійно зберігати значну кількість боєприпасів ЗСУ.

Водночас Президент України Петро Порошенко поставив Міноборони та ЗСУ завдання якнайшвидше запровадити системи електронного захисту та мінімізації людського фактору на всіх військових арсеналах України, відповідно до стандартів НАТО. Це стосується і тих об’єктів, де поки немає можливості перетворити відкриті склади на закриті. За словами глави держави, захист арсеналів має передбачати перевірку охоронців, контроль усіх систем, відеоспостереження зі зберіганням даних у захищеному командному пункті і неможливість потрапити на територію без авторизації.

«Ми повинні мати ефективну систему захисту від людського фактору», – наголосив Президент і додав, що загалом буде збудовано 136 сховищ протягом 34 місяців.

У цьогорічному бюджеті виділено майже 310 млн грн на фінансування заходів із забезпечення «живучості та вибухопожежобезпеки» арсеналів Збройних сил. Глава держави запевняє, що фінансування на побудову захищених військових складів у майбутньому також буде. Тим часом експерти додають, що, крім підземних сховищ, на  створення яких потрібні час і гроші, мінімізувати ризик повторних вибухів дозволить утилізація старих радянських снарядів.