Мовне законодавство

Взимку цього року Конституційний Суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року, більше відомий як «закон Ківалова–Колесніченка». Після цього в законодавстві утворився певний вакуум щодо мовного питання. Тож у жовтні Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ регламентує мовну політику в країні і спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у суспільних сферах життя: освіті, культурі, засобах масової інформації.

Ще однією складовою єдиної концепції мовної політики в країні став указ про десятиліття української мови, який наприкінці травня підписав Президент Петро Порошенко. Цільова програма розвитку української мови на 2018–2028 роки передбачає розширення україномовного інформаційного простору як усередині країни, так і за кордоном, українізацію держустанов, розробку українського комп’ютерного забезпечення, запровадження екзамену на знання української для отримання громадянства тощо.

Мовою освіти є українська

Восени минулого року парламент ухвалив освітній закон, який визначив мовою освітнього процесу українську. Документ передбачає навчання у школі державною мовою, при цьому залишаючи право кримським татарам навчатися рідною мовою, а іншим нацменшинам вивчати рідну мову поруч із українською.

«Кожен громадянин України має знати державну мову. Ми не можемо лімітувати наших громадян. Однак будь-хто має право вивчати свою рідну мову. Саме українська мова відкриє школярам дорогу для вищої освіти», – стверджує міністр освіти і науки Лілія Гриневич.

Квоти на телебаченні та радіо

За останні роки українська мова міцно увійшла і в культурний простір. У листопаді 2016 року були запроваджені україномовні квоти на радіо, а у жовтні 2017 року – на телебаченні. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою. На телебаченні україномовні передачі, фільми і новини становлять не менше ніж 75%. За даними Нацради, з урахуванням двомовних передач середній фактичний показник українських продуктів на телебаченні становить 86%. Радіостанції також перевищують встановлену законом квоту в середньому на третину.

Важливим наслідком квот стало те, що позиції україномовних артистів значно зміцніли. Завдяки появі у радіоефірах молоді вітчизняні виконавці здобули популярність. Як результат, вони почали збирати повні зали в Україні та своєю творчістю популяризувати українську у світі. Яскравим прикладом успіху є гурт KAZKA. Їхня україномовна композиція «Плакала» не тільки вперше очолила чарт кліпів в українському сегменті YouTube, а й змогла потрапити до топ-10 популярних пісень міжнародного чарту Shazam.

Розвиток кінематографу

Аби стимулювати розвиток українського кіно та анімації, останні роки держава ухвалила низку пільг та субсидій для кіновиробників. Рік тому були внесені зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів. Кінематографічні товари звільнили від оподаткування ввізним митом, а уряд вперше за всю історію незалежності виділив у держбюджеті 1 млрд гривень на розвиток українського кінематографу.

Експерти зауважують, що державна підтримка вже дала свої плоди. Якщо у 2017 році за часткового фінансування держави у прокаті з’явилося 33 фільми, у 2018 році ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають великий успіх. Наприклад, фільм «Кіборги» у кіно подивились понад 304 тисячі глядачів.

Підтримка українського книговидання

У грудні 2016 року глава держави підписав закон про обмеження ввезення з Росії книжок антиукраїнського змісту. На сьогодні до переліку заборонених уже потрапили понад 200 таких книжок, а загалом наклади російських книжок на українському ринку зменшились майже вдвічі. Водночас кількість україномовних видань демонструє стабільне зростання. За даними Книжкової палати, станом на кінець жовтня в Україні видано 10,5 тисяч україномовних видань, що на 500 видань більше, ніж торік.

Для популяризації української літератури всередині держави та за кордоном було створено Український інститут книги. Вітчизняні видавництва почали активніше працювати з невідомими авторами, і, як результат, збільшилась кількість власних новинок. Ще однією ознакою зміцнення позицій української книги стало зростання інтересу читачів. Чого лише варта популярність таких великих культурних подій, як  «Книжковий Арсенал» у Києві і «Форум видавців» у Львові, які щороку збирають десятки тисяч людей.

Українська у побуті

Згідно із соцопитуваннями, українська мова є рідною для 66% громадян, 55% розмовляють нею вдома. Соціологи зауважують, що мовна ситуація у побуті часто залежить від регіону. Найбільше розмовляють українською на заході і на південному заході. Проте тенденції щодо переходу на державну мову у повсякденному житті спостерігаються і у східних та південних регіонах. Цікава ситуація склалася у Києві. Опитування показало, що кількість жителів столиці, які вдома спілкуються суто українською, вперше перевищила тих, хто розмовляє російською.

Політологи впевнені, що вибір на користь української у побуті ґрунтується на цінностях, яке обирає українське суспільство. Йдеться про супротив впливу Росії та орієнтацію на ЄС і НАТО.

«Питання мови – це не тільки питання зручності для людей чи культури й комунікації. Державна мова в будь-якій державі – це елемент ідентичності та головний елемент національної єдності та безпеки», – зауважує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.

Експерти погоджуються, що зміцнення позицій української мови є успішним лише завдяки комплексному підходу. Важливим є все: від єдиної мовної політики на рівні держави до кожної україномовної новинки у книгарнях.

Український дубляж і якісний контент

За законом, україномовні передачі, фільми і новини повинні складати не менше ніж 75% від відповідного контенту телеканалу між 7:00 і 18:00, а також між 18:00 і 22:00. При цьому норма для телерадіокомпаній місцевого мовлення сягає 60% ефіру. А телекомпанії, які мовлять кримськотатарською (мовою корінних народів), повинні наповнювати тижневий ефір сумарно українською та кримськотатарською мовами в обсязі 75%. Частка державної при цьому повинна бути не меншою ніж 30%.

Передача вважається виконаною українською мовою, якщо всі виступи дикторів передано українською. Водночас закон не поширюється на репліки гостей, репортажі з місця подій,  музичні твори тощо. Також канали можуть транслювати фільми та передачі недержавною мовою, якщо вони були створені до 1 серпня 1991 року. Але в такому разі вони повинні супроводжуватися українськими субтитрами.

Квотування ефіру не стосується іноземних телеканалів і телекомпаній, які показують науково-просвітницькі передачі офіційними мовами ЄС чи транслюють програми з вивчення іноземних мов.

У разі невиконання цих вимог  телекомпанії будуть змушені сплатити штраф – 5% від загальної суми ліцензійного збору. Втім, депутати дали телевізійникам час пристосуватися до нових критеріїв мовлення. Впродовж першого року з початку дії закону Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зараховуватиме в цю квоту будь-який власний продукт телекомпанії. У цьому, на думку деяких експертів, криється певна небезпека, оскільки частина телемовників скористається цим, щоб і далі наповнювати ефір російськомовним фільмами. Наприклад, так може вчинити «Інтер», який уже заповнює програму телепередач радянськими стрічками і фільмами, створеними в кооперації з Росією. Більш оптимістичні оглядачі вважають, що квотування, навпаки, стимулюватиме розвиток українського дубляжу та сприятиме появі якісного українського контенту.

«Україномовні квоти – одна із складових політики «патріотизації» влади, яку нині намагається проводити Президент Порошенко. Санкції проти російських інтернет-ресурсів «ВКонтактє», «Однокласники» та «Яндекс» – в руслі цієї політики», – вважає політолог Олександр Кочетков.

Російські серіали – зброя окупанта

За даними загальнонаціонального опитування, проведеного влітку фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром Разумкова, попри чималий резонанс у ЗМІ та соцмережах, запровадження мовних квот на телебаченні підтримують 48% українців. Як і нещодавно прийнятий закон «Про освіту», що зміцнює позиції української мови в школах, квоти на ТБ – один із елементів протидії гібридній війні, яку Росія вже три роки веде проти нашої держави на всіх фронтах, зокрема й інформаційному. До ухвалення цього документу народні обранці йшли аж 3 роки.

Після початку російської агресії у 2014 році влада спочатку заборонила ретрансляцію російських телеканалів. За останні три роки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення обмежила трансляцію 77 російських каналів у кабельних мережах (а всього в українському кабельному телебаченні є 82 російських канали). За порушення цієї заборони 23 провайдери отримали попередження, а п’ятьох провайдерів – Нацрада оштрафувала.

У 2015 році Президент Петро Порошенко підписав закон про заборону російських фільмів та серіалів, вироблених із 2014 року, а також стрічок, які популяризують органи влади держави-агресора. Минулого року Нацрада скасувала прокатну ліцензію 186 фільмів та серіалів через те, що вони «містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора, створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів держбезпеки, виправдовують окупацію України». Найбільшими порушниками стали два загальнонаціональні канали: ТРК «Україна» та «Інтер». Вони ж мають найменше контенту державною мовою.

До ухвалення закону про квоти Національна рада з питань телебачення і радіомовлення провела моніторинг ефірів, щоб виявити рівень використання державної мови телеканалами. У програмах та фільмах ТРК «Україна» та «Інтеру» лише 26% ефірного часу звучала українська.

«Цим рішенням українська мова з-поміж інших мов стала захищеною в Україні. Ніхто не проти, щоб з екранів телебачення лунали інші мови. Але неприпустимо, щоб частка української мови на будь-якому українському каналі становила 15, 20, 25%», – підкреслив Президент Петро Порошенко, підписуючи закон.

Експерти наголошують, з одного боку, квотування ТБ повинне захистити нас від інформаційної війни з боку Росії, а з іншого – покликане зміцнити позиції державної мови у суспільстві й стимулювати розвиток українських продуктів.