Розвиток штучного інтелекту (ШІ), певні аналітики, в перспективі 10-20 років може стати не лише корисним, а й небезпечним для людства. Зокрема, замінити та автоматизувати десятки професій. За прогнозами аналітиків інвестиційної компанії Goldman Sachs, в найближчі десять років штучний інтелект може призвести до втрати 300 мільйонів робочих місць в усьому світі. Які професії можуть зникнути першими та існуванню яких штучний інтелект не загрожує – розбирались у Центрі громадського моніторингу та контролю. 

Топ–5 професій в небезпеці

Згідно з  дослідженнями Всесвітнього економічного форуму, до 2027 року автоматизуватись можуть до 47% операцій, тож розв’язати математичну задачу чи написати сюжет для фільму можна буде за лічені секунди. Аналітики склали список професій, автоматизація яких може відбутись найшвидше, і, як наслідок – цих фахівців замінять роботи.  

Математики. Найвразливіша перед впливом штучного інтелекту професія. 

Штучний інтелект вже може розв’язувати рівняння, знаходити причинно-наслідковий зв’язок та обчислювати великі масиви даних. 

Усні та письмові перекладачі 

У вже звичний нам Google Translate, що вміє перекладати стами мовами, також інтегрували ШІ. Система швидко розвивається. Також програмісти створили системи розпізнавання акцентів та голосового перекладу. Якістю та художністю перекладу дивує і той самий чат GPT. Штучний інтелект інтегрували і у додатки для вивчення іноземних мов (як-от Duolingo).

Вчителі

Формат освіти у всьому світі стрімко змінюється: особливо помітно це стало після початку епідемії коронавірусу, коли учні та студенти всього світу масово перейшли на онлайн-навчання. Освітній процес дуже швидко автоматизувався: лекції перейшли із лекційних залів до залів онлайн-конференцій, а основним способом вивчення нового матеріалу стала самоосвіта. Тренд на самоосвіту і далі розвиватиметься, прогнозують вчені. І допомагатимуть у цьому програми на основі ШІ, які перевірятимуть виконання завдань та стануть справжніми асистентами живим викладачам, а у майбутньому зможуть і зовсім замінити частину з них. 

Поети, сценаристи, журналісти

Штучний інтелект із його розвитком набуває здатності не лише логічно мислити, а й креативно створювати художні образи. Чат-боти вже масово впроваджені у креативній індустрії: від маркетингових агенцій до Голлівудських кіностудій. Тож, сценаристи та письменники вже відчули вплив ШІ на свою професію, та навіть вимагали припинити впровадження його у своїй галузі. Приміром, Гільдія письменників США страйкувала із вимогою до Альянсу продюсерів кіно й телебачення США не впроваджувати ШІ у написанні сценаріїв.

Контент-модератори

Робота контент-модератора покликана зробити наповнення веб-сайтів та соцмереж етичним та безпечним. Нерідко представникам цієї професії доводиться протягом багатьох годин переглядати чимало чутливого контенту. Модерація контенту, певні експерти, вже незабаром може виконуватись штучним інтелектом, що розрізнятиме образи та неприйнятні зображення. 

Професії, що збережуться

Найбезпечнішими, з точки зору незамінності штучним інтелектом, на думку Мартіна Форда, автора книги  “Правило роботів: як штучний інтелект змінить все”, є професії, пов’язані із глибокою взаємодією між людьми. Це, зокрема, медсестри, журналісти-розслідувачі, бізнес-консультанти, психологи та психотерапевти.

Вибуховий ріст

Український ринок ІТ стрімко зростає. За підрахунками Асоціації IT Ukraine, станом на кінець 2021 року в індустрії було задіяно 285 тисяч фахівців. Більшість із них, а саме 230 тисяч, працює за моделлю ФОП, ще 55 тисяч – як наймані працівники. За рік загальність кількість IT-спеціалістів збільшилась на 41 тисячу. Близько 80% працівників віком 18−32 роки, тільки 25% – жінки.

В основному українські айтішники працюють на експорт, обсяги якого щороку зростають. За підсумками 2021 року експорт комп’ютерних послуг сягнув позначки 6,8 млрд доларів проти 5 млрд у 2020-му. Основним партнером є США, на які припадає 40% експорту. Також великими замовниками послуг в українських айтішників є компанії з Британії, Швейцарії, Мальти та Ізраїлю. Уже зараз частка IT у загальному українському експорті послуг сягнула 37%. І це не межа. За розрахунками експертів, за 4 роки ІТ-галузь України може подвоїти експортні надходження. Разом із доходами зростають і податки. Так, за минулий рік IT-галузь сплатила близько 23,5 мільярда гривень податків до державного бюджету.

«Податків лише від ІТ вистачить для фінансування всіх антикорупційних органів у країні. Це не означає, що ми їх фінансуємо, але суми можна порівняти», – зауважує виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Не стоїть на місці і кількість вакансій у сфері. За даними порталу dou.ua, у 2021 році було опубліковано понад 112 тисяч вакансій, що майже вдвічі більше, ніж торік. Великі компанії активно наймають нових співробітників. Понад п’ять тисяч компаній опублікували принаймні одну вакансію з початку року. З січня до липня 2021 року 50 найбільших ІТ-компаній зросли на 10 тисяч спеціалістів.

Водночас IT-компанії мають суттєвий дефіцит фахівців. Це впливає на рівень оплати праці – медіанні зарплати спеціалістів в ІТ продовжують зростати. Найбільше –  у керівників компаній, менеджерів високого рівня, спеціалістів з DevOps/SRE та з Data Science. За даними dou.ua,  Junior отримує $1000, Middle – $2500, Senior – $4940, Team Lead – $5850. Попри те, що зарплати українських розробників поки не дотягують до США, вони цілком співмірні із зарплатами розробників із Польщі.

В українських IT-компаніях переважно працюють віддалено або за гібридною моделлю. За словами експертів, пандемія коронавірусу привела до розвитку регіональних осередків IT-талантів.

«Можливість вибору проекту вже не обмежується фізичним місцезнаходженням айтішника. Важливі лише знання та навички. Наявність офісу в регіоні радше відіграє роль хаба: центру обміну знаннями, швидшого та якіснішого входу в проект, проведення спільних зустрічей», – зауважує лідерка харківського офісу GlobalLogic Наталія Сіромаха.

Виклики індустрії

Більшість айтішників працюють або як ФОПи, або як наймані працівники. Перша модель має менші податкові ставки, але жодних соціальних гарантій. Другий варіант передбачає вищі податки з боку роботодавця та захист трудовим законодавством. У 2022 році в Україні з’явився третій варіант зайнятості, прописаний у законодавстві, який має поєднувати переваги обох моделей.

Справа в тому, що 8 лютого в Україні запустили новий податковий режим для IT-компаній. Проєкт, що отримав назву Дія.City, передбачає, що IT-фахівці платитимуть менший податок на дохід (ПДФО) – за ставкою 5%, а не чинною 18% при річному доході до 240 тисяч євро. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) і військовий збір залишаться незмінними – 22% від мінімалки і 1,5% відповідно. Корпоративний податок резиденти Дія.City зможуть самі обирати, платити податок на виведений капітал за ставкою 9% або ж податок на прибуток у розмірі 18%.

Податкові пільги стосуватимуться лише IT-компаній, які стануть резидентами Дія.City. За даними Мінцифри, заявки вже подали 44 компанії. Одними з перших стали міжнародна фінансова технологічна компанія Revolut, українські ІТ-компанії Roosh та SoftServe. Спеціальний режим функціонуватиме паралельно з чинними умовами. Долучення до спільноти є добровільним і залишається на розсуд самих компаній.

«Ніхто нікого в спецрежим не заганятиме. Якщо якійсь IT-компанії зручно працювати через сузір’я ФОПів і використовувати схеми оптимізації податків, то вона може й далі це робити. Але Дія City – це можливість для тих, кому незручно працювати в сірому секторі, для тих, хто хоче перейти в білий сектор і повністю показати обороти», – зауважує  керуючий компанії Ukraine Economic Outlook Михайло Кухар.

Але є і нюанси, адже резиденти Дія.City можуть співпрацювати з ФОПами лише до 2024 року. Після цього компанії повинні перейти на GIG-контракти або трудові контракти. Витрати на ФОП не можуть перевищувати 50% у 2024 році і 20% у 2025 році.

Згідно з новим законодавством, GIG-контракти – це альтернатива форма залучення спеціалістів, коли їх не приймають у штат, а запрошують на конкретні проєкти, де вони у визначені строки вирішують поставлені задачі. Власне, це симбіоз мобільності ФОП і соціальних гарантій штатного співробітника.

«GIG-контракти надійно вирішують проблему прозорості залучення фахівців і виводять ці відносини з-під регулювання КЗпП. Основні положення взаємодії GIG-співробітника та роботодавця прописані в законопроєкті №4303. Це обов’язкові положення, все інше регулюється двома сторонами договору. Тому співробітник має можливість прописати в контракті ті умови, які важливі саме для нього», – пояснює один із авторів закону про Дія.Сity Єгор Чернєв.

Загалом технологічні компанії обережно коментують Дія.Сity, адже досі вивчають нові податкові правила. Тож поки незрозуміло, чи стане це потужним поштовхом для виходу індустрії на світло, як сподіваються у Мінцифрі, чи змусить компанії шукати нові моделі співпраці.

Навіщо новий закон?

Коли ми говоримо про електронні комунікації, насамперед йдеться про телефонний, дротовий і бездротовий інтернет-зв’язок. Досі в Україні ці сфери регулює закон про телекомунікації від 2004 року. Попри численні правки, за 16 років від ухвалення документ безнадійно відстав від розвитку цифрових технологій. За цей час більшість європейських країн кілька разів встигли оновити законодавство про електронні комунікації, Україна ж підійшла до цього тільки зараз.

Один з авторів нового закону, народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко зауважує: «Оскільки український народ уже визначився зі стратегічним напрямком руху до Європейського Союзу, то просто немає сенсу топтатися в парадигмі минулого. Швидкість, із якою новітні цифрові технології змінюють світ, вимагає адекватного законодавства».

Власне, новий закон суттєво наближає Україну до європейських стандартів зв’язку, оскільки імплементує норми Європейського кодексу електронних комунікацій.

Віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина наголошує: «Україна зробила важливий крок до інтеграції у Єдиний цифровий ринок ЄС. Законопроєкт про електронні комунікації забезпечить динамічний розвиток ринку електронних комунікацій за європейськими стандартами та значно підвищить якість послуг у цій сфері».

Які переваги для абонентів?

Новий закон передбачає зміни для всіх учасників ринку комунікацій – абонентів, операторів та держави.

Для користувачів чи не найголовнішою новацією є можливість обрати одну послугу, а не купувати цілий пакет. Закон надає користувачу право замовити окрему послугу та сплатити тільки за неї. Наприклад, вибрати лише хвилини і не платити за 100 смс-повідомлень, якими ніколи не користуєшся. Також закон зобов’язує операторів вказувати вартість кожної послуги, що входить у тарифний пакет, пояснюючи їх ціноутворення.

Іншим важливим нововведенням закону є захист споживачів від спаму. Документ передбачає обов’язкову згоду абонента на отримання розсилки, а також можливість відмовитись від неї. Якщо ці умови порушені, то відправника спаму можуть оштрафувати від 1700 до 8500 гривень. Для цього закон передбачає внесення зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення.

Крім того, у разі спаму або неправомірного списання коштів абоненту стає простіше захистити свої права. Зараз суперечки між абонентом та оператором вирішуються у суді. Це потребує чимало часу і грошей, тому користувачі часто відмовляються від судової тяганини.

Згідно з новим законом, абоненти та оператори зможуть вирішувати спори через регулятора ринку – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). На думку експертів, це дозволить абонентам більш ефективно та швидко захищати свої права.

Зміни для операторів та держави

Ще одна важлива зміна закону, яка стосується користувачів і держави, – це доступ до високошвидкісного інтернету. Досі законодавство гарантувало українцям доступ тільки до телефонного зв’язку. Згідно з новим документом, держава в особі НКРЗІ має забезпечити доступність інтернету на всій території України.

«У старому законодавстві зазначено, що держава фактично гарантує доступність тільки дротового телефонного зв’язку. Відтепер дії держави будуть спрямовані на те, щоб доступним так само став і широкосмуговий інтернет», – наголошує керівник сектору «ІТ та Телеком» Офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський.

Загалом документ визначає чимало нових термінів у сфері електронних комунікацій, спрощує взаємодію між операторами та регулятором, переводячи її в онлайн.

Серед переваг нового закону для операторів експерти називають зменшення кількості перевірок та регуляторного тиску на компанії. Крім того, оператори зможуть ділитись частотами, враховуючи кількість своїх абонентів у різних областях. На думку експертів, це дозволить ефективніше використовувати радіочастотні ресурси.

Наразі документ чекає підпису Президента Володимира Зеленського. Для того, щоб закон повноцінно запрацював, уряд повинен ухвалити ще низку підзаконних актів. Якщо все йтиме за планом, то нові правила на ринку зв’язку почнуть діяти з 1 січня 2022 року.

«Дія» сьогодні

За перший тиждень після презентації застосунку «Дія» його завантажили понад 1 млн разів. Урядовий додаток міцно закріпився на перших позиціях українських App Store і Play Market, випередивши популярні сервіси Tik Tok, Telegram, YouTube і Viber.

Перший крок, який додаток пропонує одразу після встановлення на смартфон, – це авторизація. Вона відбувається через технологію BankID. Користувач повинен підтвердити згоду на передачу інформації через інтернет-банкінг у своєму особистому кабінеті. Наразі у системі доступні: «Приватбанк», Ощадбанк, «Кредобанк», «Радабанк», «Мотор банк», «Ідея банк», ПУМБ, «А-банк», «Альянс банк», а також банки «Південний», «Форвард», «Восток», Monobank. Якщо потрібного банку в списку немає, додаток пропонує «стежити за оновленнями».

Зважаючи на необхідність доступу до особистої інформації, у Мінцифрі наголошують на високому ступені захисту додатку.

«Архітектура «Дії» побудована таким чином, що на серверній частині програми не здійснюється постійне зберігання персональних даних користувачів. При цьому інформація в каналах передачі даних передається в зашифрованому вигляді, а на деяких етапах використовується подвійне шифрування», – пояснює міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Зараз у застосунку доступні водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після авторизації ці документи повинні автоматично з’явитись у смартфоні. Якщо документів немає, застосунок пропонує верифікувати їх в електронному кабінеті водія (e-driver.hsc.gov.ua). Після обробки даних документи синхронізуються із додатком. Якщо все ж щось пішло не так, допомогу можна пошукати у розділі «Питання та відповіді», а також звернутись у «Службу підтримки», яка доступна в месенджерах Telegram, Facebook Messenger, Viber.

«Дія» завтра

В уряді зауважують: цифрові документи мають таку ж юридичну силу, як і фізичні посвідчення. За словами заступника міністра з цифрової трансформації Олексія Вискуба, поліцейські мають планшети і знають, як перевіряти цифрові водійські посвідчення за допомогою QR-коду. Уже зовсім скоро водії через додаток зможуть оплачувати штрафи.

Більше того, до кінця зими в «Дії»  також повинні з’явитись електронні паспорти.  В уряді попереджають, що цифровий паспорт не замінить фізичний документ, але у більшості побутових ситуацій його буде достатньо. За допомогою смартфону громадяни зможуть посвідчувати особу, подорожуючи залізницею, під час медичного обслуговування, банківських операцій, при вході до адміністративних будівель, під час придбання алкоголю та тютюну. Єдине, що цифровий паспорт не можна буде використовувати для мандрівок за кордон.

Щодо бюджетів проєкту, то у Мінцифрі наголошують, що його фінансують міжнародні донорські організації: «Жодної копійки з держбюджету не витрачено, а навпаки – отримали 25 млн євро від ЄС на діджиталізацію».

Автори проєкту кажуть, що Україна – четверта в Європі, яка запустила електронні права і техпаспорт. Якщо все буде йти за планом, то наша країна стане другою у світі, хто запустить цифровий паспорт.

Майбутнє цифрової держави

В уряді зауважують, що доступність онлайн послуг – це також вміння ними користуватись. Згідно з дослідженнями, наразі лише 9% українців використовують публічні послуги онлайн. Щоб підвищити цей відсоток, уряд запустив освітню програму цифрової грамотності, яка за 3 роки має охопити 6 млн українців.

Цифровій грамотності можна навчатись безкоштовно на сайті (osvita.diia.gov.ua). Програма передбачає освітні серіали: базовий із цифрової грамотності, для вчителів і для батьків «Безпека дітей в інтернеті» та різні онлайн-курси.

Експерти кажуть, що цифрова освіта – це вимога часу, адже онлайн-сервісів буде ставати тільки більше. До кінця 2020 року уряд планує оцифрувати 50 найзатребуваніших державних послуг. Йдеться про реєстрацію ФОП та юридичних осіб, «е-Малятко», послуги для перевізників і будівельників, а також власників авто. За 5 років у планах оцифрувати всі державні послуги.

«Загалом наша мета – зробити так, щоб усі відносини з державою людина могла здійснювати за допомогою звичайного смартфона та Інтернету. Зокрема голосувати – і це наша мрія, і ми це зробимо – на президентських, парламентських чи місцевих виборах. Це виклик. Амбітний, але досяжний», – ділиться планами президент Володимир Зеленський.

В команді президента сподіваються, що такі сервіси як «Дія» змінять ставлення громадян до державних структур. Адже додаток буде економити українцям час, гроші і головне – нервові клітини.

Спокусливі ФОПи

Впродовж 2018 року в Україні з’явилось 272 438 нових фізичних осіб-підприємців (ФОП) проти 178 646, які закрились. Загалом, за даними проекту Opendatabot, сьогодны зареєстровано близько 1,8 млн ФОПів. Вони належать до третьої групи платників податків, яка сплачує менші збори порівняно з іншими підприємцями. ФОПи платять 3% від доходу податкової ставки (єдиний податок), ПДВ або 5% від доходу, якщо вони не є платником ПДВ, а також 22% від мінімальної зарплати (єдиний соціальний внесок).

Менше податкове навантаження на ФОПи порівняно з іншими підприємцями зумовило в Україні ситуацію, коли власники компаній не наймають своїх працівників за трудовим договором, а оформлюють їх як фізичних осіб-підприємців. Таким чином вони уникають військового збору і відрахувань до Пенсійного фонду, ховаючи частину своїх прибутків у тінь.

Саме така модель працевлаштування склалася в українському ІТ-секторі. За результатами дослідження Асоціації «ІТ України» та Офісу ефективного регулювання, які були оприлюднені восени 2018 року, у 2017 році близько 80 тисяч ІТ-фахівців працювали як фізичні особи-підприємці. За рік вони сплатили 3,2 млрд грн податків.

Утім, надходження до бюджету були б вищими, якби айтішники були оформлені не як ФОПИ, а наймані працівники. За підрахунками аналітиків, держава могла б отримати додатково від 2,5 до 5 млрд грн щорічно. Водночас у структурі «тіньової» економіки ФОПи займають лише 2%. Левову частку бюджетного пирога з’їдають офшори – 50-65 млрд грн на рік, конвертаційні центри – 12-15 млрд на рік, контрабанда – 25-70 млрд на рік тощо. Тож боротись потрібно передусім із цими тіньовими схемами.

Не цивільні, а трудові відносини

Міністерство соціальної політики пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб зобов’язати роботодавців укладати трудові договори із працівниками замість цивільно-правових. Зокрема, проект передбачає уточнення ознак трудових відносин. Це – періодичність отримання винагороди; надання послуг за дорученням та під контролем компанії; отримана винагорода становить 75% і більше доходу особи протягом 6 місяців; компанія визначає тривалість робочого часу особи; особа виконує роботу чи надає послуги на робочому місці із дотриманням внутрішніх правил компанії та використовує її обладнання. Відносини можна назвати трудовими, якщо хоча б три з цим умов виконуються.

«Про фізичних осіб-підприємців мова не йде, вони як працювали, так й працюватимуть. Але ті, хто намагається використовувати ці державні механізми для мінімізації своїх платежів до бюджету, з ними ми будемо боротися», – пояснив міністр соціальної політики Андрій Рева, запевнивши, що закон не стосується працівників IT і фрілансерів. Утім, самі програмісти вважають інакше.

Наступ на ІТ-сферу?

В ІТ-галузі проект Мінсоцполітики викликав гарячу дискусію. Регіональний директор компанії Microsoft в Україні Олександр Краковецький різко засудив цю ініціативу. На його думку, це спричинить відкат галузі.

«Всі поїдуть? Не всі. Але поїдуть. Частина залишиться і піде в тінь, частина буде чесно платити податки, в когось все буде ок, в багатьох бізнес загнеться, і податків не будуть платити від слова зовсім», – вважає Краковецький.

Захищаючи свою позицію, програмісти апелюють до мобільності та низької ціни українських айтішників для аутсорсу, що їх забезпечує ФОП. За їхніми словами, нинішня ситуація сприяє розвитку галузі і є тим вагомим чинником, який стримує спеціалістів від еміграції.

Більше того, в Асоціації «ІТ України» стверджують, що зараз програмісти-ФОПи допомагають наповнити місцеві бюджети, а отже, сприяють розвитку регіонів. Адже єдиний податок вони сплачують за місцем реєстрації, і він на 100% залишається на місцях.

Втім, причина дискусії криється якраз в обсязі податку, який може збільшитись щонайменше до 20% у разі зміни моделі. Почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов вважає, що спрощена система оподаткування ФОП створює нерівні умови для розвитку різних галузей.

«Люди і бізнеси, які протестують проти пропозиції уряду, насправді, протестують проти підвищення ставки податків, якщо ФОПи не можна буде використовувати. Але це різні речі – створення прозорих і однакових правил гри для всіх і збільшення податків. Можна відмінити ФОПи і одночасно зменшити офіційні податки», – зазначив він.

Інші експерти зауважують, що ініціатива Мінсоцполітики в основному не зачепить програмістів, а більше торкнеться продавців, офіціантів, перукарів тощо. А щодо ІТ-галузі, то до її розвитку потрібно підійти зважено. Керівник сектору IT Офісу ефективного регулювання Олександр Кубраков переконаний, що держава повинна підтримувати галузь, розробивши адекватні принципи оподаткування. Обговорення законопроекту Мінсоцполітики триватиме до 6 березня 2019 року.

Хто і де «кує» український код?

За даними Мін’юсту, в Україні зареєстровано 125 тисяч ФОПів, які надають послуги з інформаційних технологій (ІТ). Найбільш чисельними є категорії – «Комп’ютерне програмування» (82 тисячі осіб), «Консультування з питань інформатизації» (21 тисяча) та «Оброблення даних» (15 тисяч). Найбільшими ІТ-центрами є Київ, Харків, Львів, Дніпро, Одеса, Вінниця та Запоріжжя. Водночас, за підрахунками інтернет-спільноти програмістів DOU, за останній рік галузь ІТ зросла на 27% і тепер об’єднує майже 129 тисяч спеціалістів.  За прогнозами експертів, до 2025 року кількість українських «айтішників» може зрости до понад 240 тисяч.

При цьому галузь активно розширюється як у столиці, так і в регіонах. Для прикладу, у Львові у 2015 році налічувалося близько 15 тисяч програмістів, а у 2017-му – вже 20 тисяч. Крім того, ІТ створює додаткові робочі місця у суміжних галузях.

«Кожен ІТ-спеціаліст, мешкаючи у Львові, створює ще 3,37 робочих місця. Отож, ми забезпечуємо працею понад 50 тисяч львів’ян», – коментує голова Наглядової Ради Львівського ІТ Кластеру Андрій Павлів.

Як свідчить опитування DOU, більшість українських «айтішників» – чоловіки, однак за останні 5 років частка жінок в ІТ помітно зросла: з 7% у 2012-му – до 20% у 2017 році. Жінки однаково працюють як у сфері розробки і тестування, так і в нетехнічних напрямках (маркетинг, HR чи PR).

Найбільшими роботодавцями в Україні є компанії EPAM, Luxsoft, Globallogic, Ciklum, SoftServe та інші. За даними Європейської бізнес асоціації (ЄБА), у 2017 році держава отримала від  ІТ-сектору 7,8 млрд грн податків, що на 38% більше, ніж 2016 року.  А загалом внесок ринку IT в економіку країни склав близько 4% ВВП.

Програми на експорт

Експерти виділяють в українському ІТ-секторі чотири основні сегменти: це – розробка апаратного забезпечення, ІТ-продуктів, ІТ-сервісів, а також аутсорсинг бізнес-процесів. Сервісна частина ІТ-сектору займає найбільшу частку, і майже 80% послуг ІТ компанії експортують. За різними оцінками, в Україні працює близько 500 аутсорсингових компаній, клієнтами яких є Citi, L’Oreal, Versace, Mastercard, Viaplay, SAS, TUI Group, Sephora, Pony Express, Lacoste та багато інших всесвітньо відомих брендів та компаній.

Експорт ІТ-послуг є третім за обсягом після АПК та металургії. Минулого року він сягнув 3,6 млрд дол., підрахували фахівці ЄБА. З одного боку, це наслідок збільшення кількості фахівців у країні, а з іншого – зростання обсягу замовлень з-за кордону (переважно з ЄС та США). Репутація українських компаній на глобальному ринку ІТ зростає, і все частіше українські розробники потрапляють до авторитетних міжнародних рейтингів. Один із останніх прикладів – рейтинг 100 найкращих аутсорсингових компаній світу від Міжнародної асоціації фахівців з аутсорсингу (IAOP), куди потрапили 18 представників з України. На п’ять більше, ніж у 2016 році.

«Цьогорічні результати The Global Outsourcing 100 доводять, що ми навчилися не тільки створювати високотехнологічні рішення для наших клієнтів, а й якісно вести бізнес за найкращими світовими стандартами», – переконаний Олександр Кубраков, виконавчий директор Асоціації «ІТ України».

Сприяє розвитку ІТ-бізнесу в Україні, на думку експертів, також податковий клімат, оскільки більшість українських «айтішників» оформлені як приватні підприємці і сплачують податки за спрощеною системою. А крім того, галузь має підтримку глави держави. Восени у посланні до Верховної Ради Президент Петро Порошенко назвав ІТ пріоритетною галуззю для розвитку експортного потенціалу та економіки.

«ІТ-сфера – одна з ключових для економіки України… З нами готові активно співпрацювати ключові світові виробники, великі венчурні фонди тому, що наша держава – це місце, де народжуються нові ідеї», – наголосив глава держави.

Нація стартапів

Україна очолює рейтинг The Good Country Index у галузі науки і технологій. Три українські стартапи – Setapp, PatentBot, Petcube Bites – отримали престижну премію Golden Kitty Awards як найкращі винаходи і проекти за підсумками минулого року. Україна є пілотним майданчиком для багатьох інвестиційних проектів.

Дослідження венчурного фонду AVentures Capital свідчать, що інвестиції в українські IT-компанії склали 265 млн доларів у 2017 році, що на 231%  більше, ніж у 2016-му. Лише один стартап Grammarly залучив 110 млн доларів. Також мільйонні інвестиції отримали такі компанії, як BitFurry (30 млн дол.), Petcube (10 млн дол.) і People.ai (7 млн дол.).

При цьому 96% інвестицій склав іноземний капітал за участю українських інвесторів. Провідними вкладниками були іноземні інвестиційні фонди – General Catalyst, IVP, Spark і Almaz Capital. Частину коштів (3%) стартапи отримали на світових краудфандингових платформах. Середня сума інвестицій зросла до 500 тис. дол. на етапі розробки продукту і до 4,8 млн дол. на стадії виходу на масовий ринок.

«Загальний обсяг інвестицій в українські ІТ-компанії за останні 5 років становив 630 млн доларів, в тому числі за участю провідних світових інвесторів, що свідчить про розвиток і стійкість галузі в умовах економічних і політичних проблем країни», – розповів керівний партнер AVentures Capital Євген Сисоєв.

Попередні роки участь вітчизняного та іноземного капіталів була рівномірною, однак зі зростанням інвестиційних сум українські донори вже не можуть конкурувати із закордонними інвесторами. На думку аналітиків, це виклик, який українській економіці ще потрібно подолати.