Новий податок для ФОП

Найбільш суперечлива новація, яку запроваджує законопроєкт — податок на додану вартість для ФОП, річний дохід яких перевищує 4 млн грн. За розрахунками в. о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух, нововведення торкнеться близько 252 тисяч ФОП, тобто однієї восьмої частини усіх зареєстрованих. На думку урядовців, ПДВ мало б допомогти побороти схеми ухилення від оподаткування. “За нашими підрахунками, орієнтовно 30% суб’єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення бізнесу”, — заявила Карнаух.

Крім того, ПДВ для ФОП є частиною євроінтеграційних зобов’язань України, зокрема щодо гармонізації вітчизняного законодавства про ПДВ із законодавством ЄС. Попри це, ініціатива викликала бурхливу критику експертів. Зокрема, через те, що система адміністрування ПДВ в Україні вкрай складна та вимагає додаткового документообігу.

Податок на Bolt, Uber та Uklon

Законопроєкт також запроваджує знижену ставку ПДФО для доходів з цифрових платформ — 5% замість теперішніх 18%. Тож разом з 5% військового збору із заробленого на Bolt, Uber, Uklon чи Glovo потрібно буде сплатити 10%. Адмініструванням займатимуться платформи — вони стануть податковими агентами. При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію. 

Максимальна сума річного доходу з цифрових платформ, який можна буде оподаткувати на пільгових умовах, — 834 “мінімалки” на рік (близько 7,2 млн грн). Після перевищення цього ліміту доходи будуть оподатковуватися за повною ставкою (18% + 5%).

Водночас людям, які продають товари через OLX чи інші платформи, не потрібно буде відкривати спецрахунок та сплачувати податки, якщо загальна сума доходів від продажів  за рік не перевищує 2 тис. євро.

Українське законодавство і зараз зобов’язує всіх, хто працює в Uklon, Bolt, Uber чи торгує на OLX, декларувати доходи та платити з них 18% податку та 5% військового збору. Але українці здебільшого цього не роблять. А Державна податкова служба не має даних про заробітки громадян на цифрових платформах. Саме це і повинен змінити новий законопроєкт.

Скасування пільг для посилок

Законопроєкт передбачає скасування пільг на безмитне та безподаткове ввезення міжнародних посилок, вартість яких не перевищує 150 євро. Необхідність таких заходів в уряді пояснюють імплементацією директив ЄС, а також боротьбою з контрабандою. Зокрема, йдеться про дроблення великих партій товарів на сотні й тисячі посилок. Завдяки цьому продукція потрапляє в країну без сплати податків. Законопроєкт Мінфіну скасовує пільгу і покладає обов’язок з нарахування та сплати ПДВ на маркетплейси, де були придбані товари.

Щоправда, українці зможуть отримувати посилки без ПДВ та мит, якщо їх переказали з-за кордону інші фізособи без оплати (наприклад, родичі надіслали речі). Вартість таких посилок не має перевищувати 45 євро.

Військовий збір

Законопроєкт Мінфіну пропонує назавжди закріпити ставки військового збору. Раніше вони мали діяти лише до кінця воєнного стану. Йдеться про 10% від мінімальної зарплати на місяць (наразі — 864,7 грн) для ФОП першої, другої та четвертої груп. А для третьої групи — 1% від доходу.

“Продовження дії норм щодо застосування обов’язку сплати військового збору у діючих на сьогодні розмірах, які були запроваджені як тимчасові, на період дії воєнного стану на території України, обумовлене необхідністю забезпечення достатніми ресурсами у сфері оборони та потреб України повоєнної відбудови”, — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту.

Чому це важливо

Загальний розмір кредиту МВФ, на який наразі розраховує Україна — 8,1 млрд доларів. Більше того, наявність програми МВФ — умова інших міжнародних партнерів щодо виділення фінансування. Зокрема, без програми фонду Україна не зможе отримати кредит від ЄС на 90 млрд євро, навіть якщо вдасться обійти вето Угорщини.

Ухвалення податкових змін має закрити пробіли в законодавстві та побороти схеми ухилення від оподаткування. Крім того, Україні однаково б довелося ухвалювати ці зміни в межах євроінтеграції. 

За розрахунками Міністерства фінансів, нововведення законопроєкту мають принести бюджету 60 млрд грн на рік.

Коли запрацює законопроєкт?

Податкові зміни Кабмін буде проводити через Верховну Раду вдруге. Перша спроба була на початку 2026 року. Тоді план урядовців полягав у тому, аби депутати проголосували в першому читанні за законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, а до другого читання до нього мали внести правки про скасування пільги на міжнародні посилки та військовий збір. А запровадження ПДВ для ФОП уряд планував  зробити окремим законопроєктом. Проте ця спроба виявилася невдалою: депутати провалили голосування, тож уряду довелося розробляти новий документ. 

Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, яку МВФ схвалив наприкінці лютого, Україна має до кінця березня 2026 року ухвалити пакет податкових заходів. Втім, за даними “Економічної правди”, Кабінет міністрів Юлії Свириденко, ймовірно, буде орієнтуватися на червень.

Водночас опублікований Мінфіном законопроєкт вказує дату набуття змін для ФОП — 1 січня 2027 року. Хоча це не означає, що депутати не спробують відсунути ці терміни під час голосування. 

Загалом же, як йдеться у матеріалі “ЕП”, шанси на ухвалення документа примарні: депутати відмовляються голосувати за непопулярні закони про підвищення податків.  

Економічні показники

Вже з 1 січня наступного року на майже 10% зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 3328 гривень, а для непрацездатних — 2595 гривень. Відтак, зміниться і низка виплат, орієнтованих на цей показник. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні зросте до 2564 гривень. А от мінімальна зарплата збільшиться з 8000 гривень до 8647 гривень. Через це зростуть, наприклад, виплати одиноким матерям і допомога на дітей під опікою та піклуванням, оскільки їхній розрахунок привʼязаний до прожиткового мінімуму.

Зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні вплине і на розмір податків, насамперед, для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, збільшаться розміри єдиного соціального внеску, єдиних податків для ФОПів 1 та 2 групи і військового збору. 

Чи зростуть тарифи

У новому році передбачено збільшення тарифів на електроенергію. Щоправда, стосуватиметься воно не громадян, а бізнесу. Піднімати ціни планують у два етапи: у січні та у квітні. Попри те, що напряму збільшення тарифів на електрику українських споживачів не стосуватиметься, воно все ж може призвести до зростання цін на вітчизняні товари.

Зміниться і вартість розподілу газу — як для населення, так і для бізнесу. Слід нагадати, що мораторій на підвищення тарифів для українців на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та півроку після його завершення.

Соціальні виплати

З 1 січня 2026 року зросте допомога при народженні дітей. Разова виплата становитиме 50 000 гривень на кожну дитину. Якщо народжені двоє і більше дітей, допомога надаватиметься на кожну дитину окремо. Передбачив уряд також допомогу жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

Розкрили в уряді і подробиці програми “єЯсла”. Чиновники зауважують, що виплати за нею отримуватимуть батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір виплати становитиме 8 тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Рівень доходу батьків на можливість отримати підтримку не впливатиме. Витратити кошти можна буде на приватний дитячий садочок, послуги няні чи розвивальні гуртки. Обовʼязковою умовою буде лише, щоби ці послуги відповідали встановленому Кабміном переліку. Наразі урядовці допрацьовують механізми подачі заяв на цей вид допомоги. Виплати припинятимуть, щойно дитина досягне граничного віку для програми. 

Турбота про здоровʼя

Для українців, старших за 40 років, запрацює програма профілактичних медичних оглядів. Держава виділятиме 2 тисячі гривень на одну людину на рік. За ці кошти можна буде пройти обстеження в державних, комунальних і приватних установах, що відповідають вимогам МОЗ. 

Програма передбачає обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. За потреби, пацієнт отримає електронний рецепт на безкоштовні ліки, а також консультації лікарів, лабораторні та інструментальні дослідження. Урядовці сподіваються, що це допоможе виявляти в українців хвороби на ранній стадії.

Зараховувати допомогу планують на “Дія.Картку”. За місяць після дня народження українцям надходитимуть запрошення на обстеження. Той, хто не користуються застосунком “Дія”, зможе отримати кошти через банки та ЦНАПи.

Перелік закладів, де можна пройти обстеження, Міністерство охорони здоровʼя оприлюднить незабаром. 

Зміни для бізнесу

Деякі зміни з 1 січня стосуватимуться бізнесу. Так, підприємцям, які належать до ФОПів 1-ї групи, а також торговцям, які займаються виїзною торгівлею або реалізують власноруч вирощену продукцію, доведеться забезпечити можливість безготівкової оплати для своїх клієнтів. Йдеться про застосування терміналів для банківських карток, платіжних застосунків або інших електронних інструментів. У разі порушень, державою передбачено штрафи.

У новому році почнуть діяти і змінені правила працевлаштування людей з інвалідністю. Так, роботодавці мають уникати дискримінації українців за цією ознакою. Зокрема, облаштовувати робочі місця, враховуючи “розумне пристосування” для людей з інвалідністю, сприяти з гнучким графіком, зміною тривалості робочого дня чи додатковими перервами, наданням асистента. Оплачувати такі витрати можуть державні установи, що реалізують заходи соціального захисту, за зверненням роботодавця.

61% нових ФОПів відкривають жінки

Якщо у січні 2022 року кожен другий новий ФОП відкривали жінки, то зараз частка таких бізнесів становить 61%. Як йдеться у дослідженні YC.Market, станом на кінець минулого року в Україні було 2,3 млн ФОПів, з яких 1,1 млн припадало на жінок (48,1%). 

Для порівняння, у 2020 році загальна кількість ФОПів становила 1,9 млн, з яких на жінок припадало 0,9 млн (46,1%). Тож, за п’ять років загальна кількість ФОПів збільшилася на 330 тис. або 17,1%, а кількість жінок-підприємиць — на 200 тис. або 22,5%.

Найбільше бізнесів українки відкривають у великих містах і економічних центрах. Київ, Дніпропетровська, Львівська, Харківська та Одеська області лідирують за кількістю жінок, які зареєструвалися як ФОПи. А у деяких регіонах жінки становлять більше половини всіх ФОПів. Це Хмельницька, Волинська та Кіровоградська області. Українки найчастіше створюють бізнес у галузі послуг, освіти та виробництва одягу.

Жінки очолюють кожен третій новий бізнес

За даними Опендатабот, в Україні більшає жінок і серед керівників компаній, наразі вони очолюють 449 тис. бізнесів. Це майже кожна третя компанія. І від початку повномасштабного вторгнення частка жінок-директорок стабільно зростає.

Наразі українки-керівниці переважають у галузі освіти — 70% жінок на чолі компаній, державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування — 58%, мистецтва та розваг — 58%, туризму — 57%.

Навіть у IT-галузі, яку традиційно вважають чоловічою, все частіше на чолі нових компаній стають українки: за рік таких бізнесів стало більше на 69%. На 25% побільшало очільниць бізнесу у сільськогосподарській сфері та на 17% — у компаніях, що займаються будівництвом.

Вплив війни

Війна залишила свій відбиток на економіці країни. За три роки повномасштабного російського вторгнення в Україні зареєстрували 763 тис. нових ФОПів, але одночасно 685 тис. бізнесів закрились. Найбільше нових підприємців з’явилося у Києві, Дніпропетровській та Львівській областях. Водночас, у регіонах, що знаходяться поблизу бойових дій, їхня кількість значно зменшилась. 

Що таке ЄСВ? 

Єдиний соціальний внесок (або єдиний внесок) – це консолідований обов’язковий страховий внесок, який сплачується щомісяця в систему загальнообов’язкового державного страхування. Відповідно до чинного законодавства, платниками єдиного внеску є різноманітні категорії роботодавців, які використовують найману працю, а також фізичні особи-підприємці та самозайняті працівники.

Підприємці сплачують ЄСВ щоквартально і не менше, ніж обсяг мінімального страхового внеску. Сьогодні він становить 1039,06 грн.

Оскільки єдиним внеском оподатковуються і ФОПи і особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, то часто вони сплачують податки двічі з одного й того самого прибутку.

«Адвокат надає юридичні послуги, він зареєстрований фізичною особою-підприємцем з кодом діяльності надання юридичних послуг, проте органи податкової служби вважають інакше. (…) Якщо ти надаєш юридичні послуги, послуги адвоката, то ти так само маєш сплачувати ЄСВ як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність», – пояснив недоліки попереднього законодавства народний депутат від фракції «Слуга народу», член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Євген Петруняк.

За його словами, щоб усунути податкову дискримінацію, з ініціативи монобільшості Верховна Рада ухвалила закон №2166, який скасовує сплату єдиного внеску для низки ФОПів.

Хто звільняються від сплати?

Новий закон додав до переліку осіб, звільнених від сплати ЄСВ, ФОПів та незалежних професіоналів, які отримують пенсію за віком чи вислугою років, а також є особами з інвалідністю.

«Суть у тому, що ми звільняємо ФОПів пенсійного віку від сплати ЄСВ. А також тих підприємців, які працюють у сфері науки, літератури, культури, медицини. Це люди, які дійсно потребують державної підтримки», – зазначила перед ухваленням заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.

Зокрема, закон скасовує єдиний внесок для незалежних професіоналів, якщо вони зареєстровані як фізичні особи-підприємці та займаються однією діяльністю як ФОП і як незалежні професіонали.

Також звільняються від сплати ЄСВ ФОПи, які працюють в іншого роботодавця, якщо останній сплатив єдиний внесок за них.

Крім того, ФОПи на загальній системі оподаткування можуть не сплачувати єдиний внесок, якщо вони не мали прибутку у звітному періоді.

Кому пробачать борги?

Новий закон дозволяє списати борг по єдиному внеску, зокрема пені та штрафи, ФОПам та незалежним професіоналам, які не отримували прибутку у період з 1 січня 2017 року. Однак це не відбудеться автоматично.

Як пояснили експерти, таким підприємцям потрібно буде подати у Податкову службу заяву на списання та звітність за несплачені періоди. Водночас необхідно подати заяву держреєстратору на розреєстрацію. Втім, якщо борг по ЄСВ вже був повністю чи частково сплачений раніше, то кошти повертати не будуть.

Списати борг можна буде уже наступного року, коли закон набуде чинності в цілому.