Пропозиція президента

Володимир Зеленський заявив, що на державному рівні готують рішення, щоб наступної зими українці не опинилися без світла і тепла. “На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, — сказав Президент України. 

Роботу над проєктом урядовці вже почали. Першим кроком стало створення координаційного центру, який збиратиме та систематизуватиме досвід громад.

Урядовий план дій

Детальніше про урядові заходи розповіла премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. За словами чиновниці, участь у нараді взяли міністерства розвитку, енергетики, керівники обласних військових адміністрацій та представники енергетичних компаній. Глава уряду наголошує, що у владі не мають ілюзій щодо дій країни-агресорки, і що навіть з настанням тепла ворог продовжить бити по енергетиці. 

Відтак, держава зосередиться на таких елементах плану, як захист обʼєктів критичної інфраструктури; розподіл електричної та теплової генерації; використання альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.

За словами премʼєр-міністерки, кожна область має:

• визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;
• скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;
• визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;
• визначити необхідні ресурси для реалізації плану.

Далі регіональні плани мають бути синхронізовані з можливостями держави, після чого розпочнеться їхня реалізація.

Думка експертів

Наразі між представниками експертного кола та законодавцями йде діалог про те, що необхідно зробити та що можна встигнути до наступного року. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

За словами експерта, ситуація у великих містах не викликає оптимізму. Адже повністю замістити генеруючі потужності ТЕЦ до наступного опалювального сезону — нереально. “Це можливо зробити лише протягом 3-5 років та великих інвестицій. Сума таких інвестицій може сягати тільки для Києва за обережною оцінкою — 7 мільярдів євро і величезна кількість робіт”, — наголошує Харченко. Він пояснює, що перспективи відновлення генерації електроенергії у Києві і Харкові насправді низькі. Та зазначає, що ситуація має трохи покращитися навесні, коли запрацює сонячна генерація.

Щодо енергетики у регіонах, зокрема, на півдні України, експерт вбачає там дві ключові проблеми. Те, що ворог завдає ударів по розподільчих мережах, де тільки добудовуються перші захисти. І те, що мішенями для атаки є системи опалення. За словами Олександра Харченка, на Одещині не вистачає обладнання для відновлення інфраструктури. Насамперед, йдеться про різні типи трансформаторів. Експерт робить висновок, що підготовка до зими має бути сфокусована на захисті системи опалення.

Старт програми

Зробити свій будинок енергонезалежним, щоб у разі відключень мати світло, воду та опалення — з такою метою держава запустила програму “СвітлоДІМ”. Взяти участь у ній можуть мешканці багатоповерхівок. Мінімальна висота будинку має складати 4 поверхи, мінімальна кількість під’їздів — три. Мінімальну компенсацію у 100 тисяч гривень можуть отримати мешканці будинків, висота яких не перевищує 6 поверхів. Українці, які живуть у багатоповерхівках на 7-16 поверхів, можуть розраховувати на 200 тисяч гривень. А от мешканці висоток на 17 і більше поверхів —  до 300 тисяч гривень.

Гроші від держави можна витратити на закупівлю бензинових, дизельних або газових генераторів, інверторів, акумуляторів та сонячних панелей. 

Як подати заявку 

Скористатися цією державною програмою можуть ОСББ, управителі багатоквартирних будинків чи житлово-будівельні кооперативи. У Міністерстві розвитку громад та територій повідомили, що заявку можна подати через “Дію” або сайт програми. Потрібен електронний підпис, спеціальний рахунок в Ощадбанку чи іншому банку-партнері програми. 

Серед документів, які слід підготувати, офіційне рішення про придбання обладнання із залученням державної допомоги. Цей документ різниться, залежно від того, керує будинком ОСББ, управитель чи кооператив. 

Також необхідно надати дані про будинок: точну адресу, площу, кількість поверхів, під’їздів, квартир, співвласників, а також наявність котельні. Знадобиться і технічний паспорт будинку.

Наступний крок — вказати, яке саме обладнання планується придбати. У разі, якщо договір з постачальником уже укладено, необхідно надати цей документ, вказати дані постачальника, назву і вартість обладнання та строки постачання. Також держава просить вказати, яке обладнання вже використовується у будинку. 

Оплата і звіт

На сайті програми зазначається, що після подання заявки її перевірять та ухвалять рішення. Пріоритет обіцяють надавати будинкам з реальними потребами. А гроші на рахунок мають надійти до 48 годин після ухвалення рішення. 

“Програма діятиме протягом воєнного стану в громадах, де офіційно зафіксована надзвичайна ситуація в енергетиці. На першому етапі це Київ та Київська область”, — наголосила прем’єр міністерка України Юлія Свириденко. Далі програма має охопити прифронтові регіони.

На те, щоби профінансувати обладнання, заявники матимуть 45 днів. А протягом 30 днів після встановлення треба буде подати звіт через “Дію”. Якщо придбати генератор чи інше обладнання не вдалося, кошти доведеться повертати державі.

Сонячні панелі для бізнесу та приватних будинків: як це працює?

За даними Мінекономіки, на кінець липня в Україні сонячні панелі на дахах встановили вже близько 70 тисяч домогосподарств. Як зазначила під час брифінгу в Медіацентрі Україна заступниця міністра економіки Надія Бігун, державі вигідно, коли приватні домогосподарства встановлюють альтернативні джерела енергії — це зменшує обсяг її споживання з енергосистеми. “Коли людина споживає електроенергію не із загальної системи, а власного виробництва, вона фактично вивільняє цей обсяг електроенергії. І ця електроенергія може бути використана для інших споживачів — як бізнесу, так і інших побутових споживачів”, — зазначила вона.

Саме тому Кабмін активно спонукає населення і бізнес встановлювати альтернативні джерела електроенергії, розширюючи кредитні програми. “Для бізнесу діє дві програми. Перша програма в рамках “5-7-9”. Ми додали в пріоритетний напрямок саме газогенерацію, сонячну, вітрову, а також системи накопичення електричної енергії. Відповідно під 5, 7 або 9% можна взяти кредит строком до 10 років. Залежно від розміру бізнесу: 5 — мікро, 7 — малі, 9 — середні підприємства з лімітом до 150 мільйонів гривень. Це на обладнання, яке буде генерувати до 3 МВт потужностей.  Такої генерації буде достатньо більшості виробничих підприємств”, — пояснила Надія Бігун. Вона додала, що також в Україні діє програма для більших підприємств, які хочуть ставити більші генеруючі установки — за нею ліміт становить понад 150 мільйонів гривень.

Як встановити СЕС вдома та у скільки це обійдеться?

Можливості встановлення сонячних електростанцій (СЕС) на житлових будинках доволі широкі. У приватних будинках можна встановити сонячні панелі по всій площині даху, а мешканці багатоквартирних будинків, за згодою сусідів, можуть встановити міні-СЕС на балконі, на стінах будинку або також на даху. Приміром, панелі на 400 Вт мають розмір 1,7 м на 1,1 м, а панелі на 600 Вт — 2,1 м на 1,3 м. Вони помістяться на балконі, і їх вистачить для зарядки телефонів, ноутбуків та роботи wi-fi-роутера. А от для живлення побутової техніки знадобиться декілька таких панелей.

Вартість СЕС залежить від її потужності. Скажімо, обладнання на 100 Вт для квартири може коштувати 15-20 тисяч гривень. А СЕС на 10 кВт, яка дозволяє живити усі прилади у приватному будинку, обійдеться щонайменше у 250 тисяч гривень.

На придбання обладнання потужністю від 1 до 10 кВт держава надає пільгові кредити на суму до 480 000 грн строком на 5 років зі ставкою 0%. Для встановлення СЕС в будинку або в квартирі мешканцям необхідно отримати технічний висновок про можливість приєднання до загальної мережі у постачальника електроенергії, який діє в місті чи області.

А ось заробити на продажу надлишків електроенергії в енергосистему власникам приватних міні-СЕС навряд чи вдасться. Хоча держава зобов’язана сплачувати виробникам сонячної електроенергії, потужність обладнання яких не перевищує 30 кВт, кошти за тарифом 6,14 грн/кВт-год, ці гроші вона не платить через борги енергокомпаній. За даними ЗМІ, відсоток розрахунків держави з власниками малих СЕС станом на 2024 рік становить близько 36%. А власникам СЕС “на даху” держава віднедавна не платить взагалі.

Як заощаджувати електрику, щоби і суми в платіжках зменшити, і допомогти енергетичній інфраструктурі пережити важкий період – розбирались в Центрі громадського моніторингу та контролю.

Переведіть ваші прилади в економ-режим

Із розвитком технологій, економити електроенергію стає простіше: енергоощадливих приладів стає все більше, а ті, які споживають більшу частину енергії – можна запрограмувати на роботу вночі.

Аби заохотити українців витрачати менше кіловат, український уряд запровадив безкоштовну програму обміну ламп розжарювання на економні LED-лампи і всього за 4 дні українці обміняли вже мільйон таких. Щоби обміняти, необхідно у додатку “Дія” залишити заявку, обрати відділення Укрпошти, де наявні лампи, та принести туди свої. Єдина умова — лампи розжарювання мають бути робочими.

У кого ж “Дії” немає – можна лишити заявку просто у відділенні Укрпошти.

Також варто обирати техніку, яка “вміє” заощаджувати: наприклад, розумні розетки, які вмикають або ж вимикають прилади у потрібний час. При купівлі нової побутової техніки – обирайте прилади класів енергоефективності А та А+. Вони – до 30% економніші, порівняно зі старими моделями.

Скоригуйте споживацькі звички

Незначні зміни у повсякденній поведінці можуть заощадити до половини обсягу використаної електроенергії. Зокрема, у YASNO радять не залишати  прилади увімкненими в розетку, коли ними не користуються. Навіть в режимі очікування комп’ютер чи телевізор споживають електрику.

Також варто вимикати бойлер, коли він не потрібен, та зменшити температуру нагріву у робочому стані: 50-60 градусів може бути достатньо.

Допоможуть економити і зовсім непомітні деталі: приміром, в електрочайнику, який споживає найбільше електрики – варто кип’ятити лише той обсяг води, що потрібен саме зараз. А речі прати – якнайшвидше: для повсякденного одягу підійде і швидкий режим прання.

Користуйтесь приладами вночі

Встановіть двозонний лічильник електроенергії, щоби вдвічі менше платити за використане після 23:00 світло. Це вкладення дозволить у майбутньому суттєво зекономити на комунальних платежах. Таким чином, частину енергоємних приладів – бойлер, кондиціонер, обігрівач, зарядка телефонів та ноутбуків – можна перевести на нічний час роботи. А холодильник – і так працює цілодобово.

Загалом, таке рішення дозволить не лише заощадити на платіжках, а й розвантажити енергосистему у пікові години споживання.

Проблема, що стосується кожного

Енергоефективність – це раціональне споживання енергоресурсів. Наприклад, опалення будинку меншою кількостю енергії або більш економне споживання електрики. Загальний рівень енергоефективності в країні залежить від кожного споживача енергії, і, на жаль, досі в Україні він досить низький.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов пояснює: «Сьогодні Україна споживає на 30% більше енергоресурсів, ніж інші країни Європи. Причина — застарілий житловий фонд, неефективні адмінбудівлі та енергозатратні комунікації. Цю проблему треба розв’язувати, бо саме вона робить нас енергетично залежними».

Тривалий час в країні не було державної енергоефективної політики, а самі українці не були готові вкладатись у цю сферу.

«Потрібно було буквально десятки років, наприклад, щоб переконати більшість українців, що металопластикові вікна є вигідним вкладенням грошей – як з точку зору більшого рівня комфорту, так і самої енергоефективності. Скільки часу ще потрібно, щоб усі зрозуміли, що вкладення в інші заходи підвищення рівня комфорту та енергоефективності, аж до комплексної модернізації домівок, є ще більш вигідними? Й наразі ми говоримо про важливий, але лише один із сегментів економіки, де є очевидний резерв енергоефективності. А інші сегменти – комунальне господарство, промисловість, інфраструктура урбаністична та транспортна?» – наголошує голова Державного агентства з енергоефективності Валерій Безус.

«Теплі кредити» і децентралізація

Експерти кажуть, що, попри низький рівень енергоефективності, ситуація почала покращуватись 2014 року, коли держава почала видавати українцям так звані «теплі кредити». Спочатку гроші можна було витратити тільки на заміну газових котлів на твердопаливні, згодом програму розширили на придбання іншого устаткування і матеріалів. Зараз кредит можна використати на купівлю радіаторів опалення, регуляторів температури повітря, лічильників, вікон та дверей з енергозберігаючим склом та ще багатьох енергоощадних матеріалів. У 2021 році банки видали «теплих кредитів» на 400 млн грн. Наразі розглядається продовження програми на наступний 2022 рік.

Зі стартом децентралізації також зріс попит на регіональні програми з утеплення. Експерти кажуть, що громади особливо зацікавлені в енергоефективних заходах, це дозволяє знизити енергоспоживання і заощадити кошти місцевого бюджету. Проєкти з енергоефективності фінансуються як державою, так і міжнародними партнерами, зокрема, у рамках спільного проєкту з Європейським інвестиційним банком «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

Серед вже реалізованих успішних прикладів можна виділити місто Слов’янськ. Там модернізували центр первинної медичної допомоги. Замінили старі вікна та двері, зробили термоізоляцію стін, даху, встановили індивідуальний теплопункт. Тепер медичний заклад економить до 45% споживання теплової енергії. Ще одним вдалим прикладом стало місто Славутич з модернізацією школи. Загальна кількість інвестицій склала 16,8 млн грн, економія – понад 1 млн грн на рік. У школі модернізували огороджувальні конструкції, завдяки чому знизили втрату тепла через дах, вікна та стіни.

«Велика термомодернізація»

Не стоїть на місці і формування державної політики. Так, у листопаді президент Володимир Зеленський підписав закон про енергоефективність. Мета закону – стимулювати енергоефективність у всіх секторах економіки. Документ імплементує європейське законодавство, зокрема, встановлює норми моніторингу енергетичної ефективності і термомодернізації будівель.

Закон зобов’язує уряд щорічно передбачати у державному бюджеті видатки на програми з підвищення енергоефективності не менше 1% видаткової частини бюджету. Також уряд має розробити цільові програми енергетичної модернізації житлового фонду. Підвищення енергоефективності має стосуватись не лише приватних домогосподарств, а й систем централізованого постачання теплової енергії, питної води та водовідведення.

Відповідно до закону, квитанції на оплату послуг з розподілу природного газу будуть містити інформацію про енергоефективні заходи. Великі підприємства будуть зобов’язані раз на 4 роки проводити енергоаудит. Органи державної влади та місцевого самоврядування мають купувати обладнання з високим класом енергоефективності.

Закон вже набув чинності, а окремі його положення мають запрацювати за рік. Далі справа за Кабміном. Наразі уряд уже затвердив бюджет на утеплення багатоквартирних житлових будинків у 2022 році.

«На наступний рік закладається 2,7 мільярда з державного бюджету, й аналогічна сума надається нашими партнерами, міжнародними донорськими організаціями. Тобто загалом на наступний рік на заходи з енергоефективності та утеплення житлових будинків буде закладено понад 5,5 мільярда гривень», – зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Як анонсували в уряді, наступного року програма енергоефективності стане частиною «Великого будівництва» і отримає назву «Велика термомодернізація». У її рамках планують утеплити тисячі багатоповерхових будинків, шкіл, садків та лікарень. Загалом за наступні три роки держава планує вкласти в програму енергоефективності понад 100 млрд грн.

Експерти кажуть, попри повільні темпи, процес підвищення енергоефективності в Україні запущено. З’являється все більше нових якісних будівель, старі утепляються, українці все більше зважають на економію ресурсів. І головне приходить розуміння, що справа не тільки у платіжках за тепло, а й у комфорті.

Дорога «зелена» енергія

Майже 11 років тому Україна за прикладом європейських країн взяла курс на розвиток відновлюваної енергетики. Щоб заохотити інвесторів вкладатись у дороге обладнання, держава запропонувала фінансову компенсацію, яку заклали в «зелений тариф». Втім, реальність перевищила прогнози урядовців. За даними Кабміну, торік частка енергії, що її виробили сонячні, вітро- та гідроелектростанції, сягнула 8,7% в загальному енергетичному балансі країни. А закладений в Енергетичній стратегії України показник на 2020 рік становить лише 7%. Як наслідок, наразі держава заборгувала підприємцям 14 млрд грн.

На думку експертів, причиною цієї ситуації став необґрунтовано високий «зелений» тариф. За останні роки інвестиції в галузь стали дешевшими, тож компенсації теж мають бути менші. Торік держава купувала електрику від сонячних електростанцій по 4,14 грн за кВт/год. Водночас від АЕС – лише по 70 копійок.

«Ми не можемо в країні, де такий рівень бідності, мати найдорожчу в Європі зелену енергію. Не може бути такого, що країна втрачає, бюджет втрачає, а ми платимо підвищену ціну за «зелену енергетику», – заявив навесні прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Сьогодні українська енергетична система розбалансована. Як зауважують експерти, джерела відновлюваної енергії складно інтегрувати до єдиної системи. Крім того, альтернативні енергоносії мають змінний і негарантований графік виробництва, що також створює певні проблеми.

«На жаль, «зелена» генерація у нас – це негарантоване виробництво. Коли світить сонце і коли найшла хмара – буде різне виробництво. Тобто вона не балансує, а навпаки дає ще більше збудження в системі», – заявила в.о. міністра енергетики та захисту довкілля  Ольга Буславець.

Закон про «зелений тариф»

У червні уряд підписав з виробниками відновлюваної енергетики Меморандум про взаєморозуміння. А в липні депутати ухвалили відповідний закон, який уже підписав Президент Володимир Зеленський. Документ став компромісом між урядом та інвесторами, які погрожували позиватись до міжнародних арбітражів через невиконання Україною своїх зобов’язань. Звичайно, не всі підприємці залишились задоволені. Однак більшість заявили про виконання їхніх вимог на 95%.

Власне, новий закон знизив вартість «зелених» тарифів на 15% – для СЕС понад 1 МВт і на 10% для СЕС до 1 МВт, а також на 7,5% – для ВЕС, які були введені в експлуатацію до 2020 року. Для нових сонячних та вітроелектростанцій, зокрема тих, які були введені в експлуатацію цього року, тариф зменшили на 2,5%.

В уряді переконані, що такий крок дозволить державі зекономити близько 6 млрд грн на рік, доки триває програма підтримки (до 2030 року).

Крім того, закон обмежив обсяги введення в експлуатацію сонячних електростанцій за «зеленим» тарифом. Також з 2022 року альтернативні електростанції повинні нести фінансову відповідальність за небаланс своїх фактичних та прогнозованих графіків виробництва.  Допустима похибка прогнозування для ВЕС – 10%, для СЕС – 5%.

Відповідно до змін, уряд закладатиме в держбюджеті витрати на «зелений тариф» для гарантованого покупця. Обсяг витрат становитиме не менше ніж 20% від прогнозованого річного вироблення електроенергії з альтернативних джерел.

На думку експертів, плюсом цього закону є запровадження конкурентних умов продажу електроенергії через «зелені» аукціони. Тобто держава купуватиме енергію у тих, хто запропонує найкращу ціну. При цьому, для маленьких енергоустановок депутати залишили  можливість отримувати «зелений» тариф.

«У законопроекті врахована моя правка номер 962, яка вводить повну та пріоритетну оплату «зеленої» електроенергії дрібних домашніх СЕС потужністю до 50 кВт. Станом на 1 липня в Україні 26 тисяч домогосподарств встановили домашні СЕС. На моє переконання, саме цих дрібних і потрібно підтримувати та розвивати, а не олігархічну гігантоманію», – заявив голова комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

Майбутнє «зелених»

Наразі Міністерство енергетики формує річні квоти для відновлюваної енергетики та складає графіки проведення «зелених» аукціонів, які розпочнуться вже наступного року. Розподіл квот відбуватиметься в системі «Прозорро.Продажі». Зареєструватись на участь в аукціоні можна буде на електронних майданчиках, зокрема на E-Tender.

Як розповіли у міністерстві, до 2025 року цінова пропозиція на «зеленому» аукціоні не може перевищувати 9 євроцентів/кВт, а з 2025 року – 8 євроцентів/кВт.

Аналітики погоджуються, що зниження «зелених» тарифів та конкурентні аукціони є правильним шляхом розвитку галузі. Приклад аукціонів в ЄС це підтверджує, там вартість  1 кВт становить 2-3 євроценти. Крім того, фахівці вважають, що такі умови стимулюватимуть якраз малий бізнес і приватні домогосподарства.

«Домогосподарства, малий та середній бізнес, ресторани, готелі, торгівельні центри, енергетичні кооперативи об’єднаних територіальних громад повинні стати основним замовником цієї дешевої енергії, яку вони самі генерують за допомогою альтернативних джерел енергії, споживають, а надлишок продають у енергоринок», – переконаний ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин.

Експерти зауважують, що «зелений тариф» уже виконав свою роль: в Україні відбувся неймовірний стрибок відновлюваної енергетики. Завдяки цьому встановити сонячні чи вітряні потужності сьогодні стало значно дешевше. А це значить, що все більше українців зможуть долучитись до енергоефективних технологій.

Для приватного сектору та ОСББ

«Теплі кредити» – це фінансова допомога, яку надає держава власникам приватних будинків, Об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) та житловим кооперативам на покращення енергоефективності оселі. За даними Держенергоефективності, за п’ять років 620 тисяч родин інвестували майже 8 млрд грн в енергоощадні засоби й технології. При цьому 2,5 млрд грн їм відшкодував уряд за програмою «Теплі кредити».

Програма охоплює придбання твердопаливних котлів, сонячних панелей, теплоізоляційних матеріалів, металопластикових вікон і дверей, теплових насосів, сонячних колекторів тощо. Обсяг відшкодування відрізняється для фізичних та юридичних осіб і залежить від обраних енергоощадних засобів. Крім того, якщо позичальник користується субсидією, то відсоток повернутих державою коштів збільшується.

Наприклад, якщо сім’я бере «теплий кредит» на придбання негазових/неелектричних котлів, то уряд відшкодовує 20% суми позики (але не більше ніж 12 тис. грн). Власникам приватних будинків повертається 35% від «теплого кредиту» на енергоощадні матеріали (не більше 14 тис. грн). Щодо ОСББ, то уряд відшкодовує 40% суми кредиту на загальнобудинкові заходи, але не більше ніж 14 тис. грн на одну квартиру.

Видають позики 4 державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк та Укрексімбанк. Наразі усі вони вичерпали ліміт кредитування на 2019 рік, але програма триватиме далі у 2020 році. У цьому запевнив Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

«Ні, програма не припинить роботу. Моя позиція проста: чим більше програм працюватиме в Україні на енергоефективність, тим краще», – заявив Зубко.

Перевага «теплого кредиту», за словами голови Держенергоефективності Сергія Савчука в тому, що ним можуть скористатись не лише ОСББ, а й власники квартир і приватних будинків. Більше того, за 5 років завдяки конкуренції між банками відсоткова ставка знизилась – тепер це 17-18%. У деяких регіонах відсотки за «теплим кредитом» допомагає сплачувати місцева влада. Дізнатись про деталі програми та місцеву підтримку можна на сайті Держенергоефективності  (saee.gov.ua).

Для комплексного утеплення

Наприкінці березня уряд за підтримки Німеччини та ЄС започаткував ще одну програму із підвищення енергозбереження будинків – Фонд енергоефективності. Відмінність цієї програми від «теплих кредитів» у тому, що вона спрямована на ОСББ і фінансуватиме комплексні заходи з утеплення.

Пілотними учасника програми стали 15 ОСББ із різних регіонів країни, зокрема, це домоволодіння у Львові, Рівному, Луцьку, Херсоні, Харкові, Одесі, Дніпрі та інших містах. Вони вже провели енергоаудит й уклали договори із Фондом.

«Нова програма призначена, щоб енергоефективність впровадили більш комплексно. У цьому проекті спочатку робиться аудит до робіт, потім ще один аудит – наприкінці роботи. Все підраховується, і аудит обов’язковий, чого в «теплих кредитах» не було потрібно», – пояснила керівниця програми IFC «Енергоефективність в Україні» Май Нгуєн.

За її прогнозом, у найближчі 5 років гранти отримають близько 6 тисяч багатоквартирних будинків. Загальна сума фінансування сягне 265 млн доларів. Фонд покриватиме витрати на енергоаудит, проектну документацію, матеріали, обладнання і вартість робіт у відсотках відповідно до грантового пакету.

Наразі Фонд пропонує два варіанти: «Легкий» і «Комплексний». Перший передбачає організацію індивідуальних теплових пунктів і сягає близько 1 млн грн. Експерти прогнозують, що витрати за цим пакетом окупляться через рік.

Другий варіант включає модернізацію інженерних систем будинку, а також теплоізоляцію стін, даху, горища і підвалу. Такий пакет коштуватиме близько 5 млн грн, що означає до 50% компенсації. Термін окупності – 5 років.

Детальну інформацію про Фонд можна знайти на сайті eefund.org.ua. Повноцінно уряд планує запустити програму у вересні цього року. Тож у співвласників багатоквартирних будинків є достатньо часу, щоб підготуватись до участі.

Альтернативою «теплим кредитам» і Фонду енергоефективності є програма IQ-Еnergy, яку фінансує ЄБРР, а також понад сотню муніципальних програм, що повертають від 10% до 30% витрат на енергоощадні заходи.

За словами експертів, мета всіх енергоефективних фінансових ініціатив – стимулювати власників будинків до економного споживання енергії. Адже термомодернізація дозволяє економити від 20% до 70% енергії, що означає вдвічі і навіть утричі дешевші комунальні платежі для власників осель й збереження ресурсів для уряду. Тож у результаті виграють і держава, і громадяни.