Шлях реформ

Енергетика є однією з тих галузей, які рухають Україну до ЄС швидше за решту. Про це на лекції Освітнього хабу “Медіацентру Україна” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, Європейська комісія оцінила підготовку цієї галузі на 4 бали з 5 можливих. 

Технічно українська енергосистема вже є частиною європейської: синхронізація відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року. Тепер триває юридична інтеграція, зокрема, об’єднання вітчизняного ринку електроенергії з європейським, перехід до ринкових цін із захистом вразливих споживачів та подальша реформа державних компаній.

На цьому шляху вже є конкретні дати, зазначив Олександр Харченко. Так, цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають скасувати до 1 травня 2027 року. Саме ж обʼєднання нашого ринку електроенергії з ЄС має відбутися 1 січня 2028 або 2029 року.

“Це може бути одним із дуже важливих драйверів розвитку економіки України відразу, як війна закінчиться. І я щиро вважаю, що вся наша інтеграція з Європейським Союзом має бути саме на це зорієнтована. Саме про це ми маємо думати, коли ведемо будь-які перемовини”, — заявив директор Центру досліджень енергетики.

Адресні субсидії

Найскладнішим етапом може стати перехід на ринкові тарифи в енергетиці. Наразі на певні категорії послуг діють фіксовані ціни. Українські тарифи на електроенергію приблизно втричі нижчі за середню ціну в ЄС, каже Олександр Харченко. Задля обʼєднання ринків нам доведеться виконати низку вимог Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду. Зокрема, зняти цінові стелі, скасувати мораторій на підвищення оплати за тепло та змінити систему захисту вразливих споживачів. 

Захищатимуть від високих тарифів лише найбільш вразливих українців. А допомогу хочуть надавати адресними субсидіями. Завдяки такій системі людина отримуватиме гроші на спеціальний рахунок і платитиме з нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її треба буде адаптувати, зазначає Олександр Харченко. “Це велика революція, до якої варто готуватися заздалегідь — поступово, з відкритою комунікацією з людьми і поясненням, чому ні ринок електроенергії, ні ринок газу більше не можуть жити за такими правилами”, — наголошує експерт.

Серед колишніх радянських країн вже є вдалий приклад подібних змін. У 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом. Для нас, кажуть у Міністерстві енергетики, повне запровадження ринкових цін можливе після завершення воєнного стану. Наразі енергетики говорять і про кілька позитивних ефектів ринкових цін для економіки. Так, енергоефективність ставатиме порядком денним для бізнесів, а згодом і для домогосподарств. А інвестори, для яких діятимуть чіткі та зрозумілі правила, зможуть будувати нову генерацію.

Нові можливості 

Обʼєднання українського енергетичного ринку з європейським принесе нашій країні і чимало переваг. Перша з них — це доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, Україна може повернути собі статус великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, наша держава більше експортує, ніж імпортує.

Об’єднання ринків має привабити й інвесторів. “Якщо ми приєдналися до європейських ринків, це на практиці означає, що інвестори можуть розраховувати: європейські тренди цін працюють для України в повному обсязі”, — пояснив директор Центру досліджень енергетики.

Є й те, що нам важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нашій державі зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років. 

Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше Україна поставила його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будуються десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік. “Біометан у Європі зараз у два-два з половиною, а часом і в три рази дорожчий за природний газ. Відповідно, його експорт дає чудові фінансові результати. І це класний стимул для бізнесу працювати в цьому напрямку”, — каже директор Центру досліджень енергетики.

Також є шанс звільнити наших металургів та аграріїв від європейського екологічного податку (вуглецевого збору). Оскільки через втрату більшої частини вугільної генерації Україна суттєво скоротила шкідливі викиди, є всі підстави говорити з ЄС про повне скасування цього збору, переконаний Олександр Харченко.   

Комунальні тарифи

Вже з початку жовтня українці отримуватимуть нові платіжки за газ. В оновлених рахунках зʼявиться більше інформації, а дані про спожитий газ та його розподіл можна буде подавати в одному документі.  Нові правила також дозволять споживачам обрати формат документа: паперовий чи електронний.  Цифровий рахунок буде доступним через особистий кабінет  та інші сервіси постачальника і оператора. Цін на газ чи послуги зміни поки не стосуються.

Для частини українців з 1 жовтня зміниться тариф на електричну енергію. Йдеться про тих, хто користується системою електричного опалення. До 30 квітня для такої категорії населення діятиме пільговий тариф. Зокрема, під час використання до 2000 кВт*год (включно) ціна становитиме 2,64 гривні за 1 кВт*год. А от під час використання більш як 2000 кВт*год тариф зросте до 4,32 гривні.

Зміни для ВПО

Оновлені правила для переселенців стосуватимуться оренди, тимчасового проживання та доступу до нових програм. Зокрема, Верховна Рада розширила можливості використання державного та комунального майна для цих потреб. Закон дозволяє робити винятки, якщо об’єкти необхідні для прихистку людей. Такі норми діятимуть до 1 січня 2028 року. 

Також уряд продовжив програму компенсації витрат на житлово-комунальні послуги та енергоносії для установ, підприємств і ФОПів, які безоплатно розміщують внутрішньо переміщених українців. Йдеться як про вартість комуналки, так і про витрати на скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо.

Зʼявилася для переселенців і нова можливість: експериментальна програма “Будиночки в селі”. За її умовами, людям підбирають відповідне житло. Громада купує будинок у господаря, приміщення переходить у комунальну власність. А переселенцям пропонують договір безоплатної оренди на термін до 3 років, який можна буде подовжити. Щоправда, держава має до учасників програми певні вимоги. Зокрема, взяти участь можуть люди, які не мали власного житла на підконтрольній Україні території або в зонах, де не ведуться бойові дії. Чия нерухомість була знищена чи пошкоджена, і є непридатною для проживання. Учасники програми також не мають отримувати компенсацію за зруйновану квартиру чи будинок. Та не купувати протягом 6 місяців до подання заяви дорожчу за 100 тисяч гривень земельну ділянку чи новіший за 5 років транспортний засіб. 

Стягнення боргів

Міністерство юстиції України переходить до нового етапу цифровізації виконавчого провадження, який дозволяє автоматично арештовувати та списувати кошти боржників. Раніше до цієї програми долучалися лише державні фінансові установи. Але з початку жовтня участь братимуть всі банківські установи країни. “Це дозволяє швидко знаходити кошти боржника, в автоматичному порядку проводити списання цих коштів і погашення відповідних заборгованостей”, — так про програму в ефірі телемарафону “Єдині новини” відгукнувся міністр юстиції Денис Маслов.

За прогнозами влади, оновлена система також мінімізує людський фактор під час зняття обмежень після сплати боргу. Тобто, боржникам не доведеться днями чекати на дію виконавця, щоби той вилучив їхні імена з реєстру. 

Перехід на зимовий час 

Звичною для українців зміною цього місяця стане переведення годинників на зимовий час. За чинними правилами, воно відбудеться у ніч з 24 на 25 жовтня. О 04:00 стрілки потрібно буде посунути на годину назад — до 03:00. Традиційно, відбувається переведення часу у неділю, щоби зменшити побутові незручності для людей в усьому світі. Тим, хто прокидається за годинником, ця ніч дає можливість поспати на годину довше. 

Два роки тому Верховна Рада України ухвалила закон, який скасував би сезонне переведення годинників. Документ спрямували на підпис президенту. Однак наразі його не підписано.

Нові правила

Нові норми затвердила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Відтепер оператор системи покриватиме витрати на відключення та підключення світла власним коштом, якщо борг споживача не перевищував половину прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки у 2026 році цей мінімум становить 3 328 гривень, захисна межа — 1 664 гривні.

Ця гарантія діятиме, навіть якщо реальні показники лічильника стали відомими вже після відключення і з’ясувалося, що борг був меншим за встановлену межу. “У такому разі витрати на припинення та відновлення електропостачання покладаються на оператора системи”, — пояснили в НКРЕКП. 

Якщо споживача позбавили послуг з порушенням встановленої процедури, він також не оплачуватиме припинення та повернення живлення.

Після виконання робіт оператор системи має скласти акт. Один примірник передають споживачу, а якщо його немає на місці — надсилають протягом трьох робочих днів.

Крім того, оператор має обрати найпростіший та найдешевший спосіб виконання робіт. Їхня вартість визначатиметься за єдиним механізмом і не може перевищувати граничну суму, розраховану відповідно до правил. Цю інформацію оператори системи мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.

Після усунення причин відключення оператор має підключити електрику протягом трьох робочих днів у містах та п’яти — у сільській місцевості.  

Борги на понад 100 мільярдів

За даними Державної служби статистики, станом на 30 червня цього року борг українців за комунальні послуги сягнув 104,2 млрд гривень. З них понад 17 млрд — за постачання електроенергії. Найбільші ж борги — за постачання теплової енергії та гарячої води — 33,8 млрд гривень, а також за газ — 29,1 млрд гривень. 

Водночас у другому кварталі 2026 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги 67,1 млрд гривень, що навіть більше за нараховані 53,5 млрд гривень завдяки погашенню попередніх боргів. 

Що чекає на боржників?

У 2024 році уряд скасував заборону на припинення комунальних послуг за борги, яка діяла з 24 березня 2022 року. Відтоді українцям знову можуть нараховувати штрафи, пеню та вимикати послуги.

Хоча відключення — крайній захід: спершу комунальники намагатимуться змусити вас погасити борги добровільно. Надсилатимуть письмові сповіщення про заборгованість, можливо, дзвонитимуть працівники кол-центру. Також почнуть нараховувати пеню, яка не повинна перевищувати 0,01% від суми боргу за кожен прострочений день.

Постачальник має право припинити подачу світла, газу, води за будь-яку суму боргу. Зазвичай, підставою для цього стає термін несплати, адже підприємства  орієнтуються на систематичне прострочення. 

Споживачу мають надіслати письмове повідомлення не пізніше ніж за десять робочих днів до припинення послуги. У документі мають бути зазначені сума боргу, обґрунтування, дата й час відключення і дані відповідальної особи. Відновлять послуги лише після погашення боргу.

Зазвичай постачальники також подають на боржників до суду. Якщо суд ухвалить рішення про стягнення боргу, рахунки неплатника можуть заблокувати, а його майно — арештувати. 

Водночас залишилася чинною заборона на примусове стягнення боргів за комунальні послуги для людей, чиє житло розташоване в районах бойових дій або на територіях, що були тимчасово окуповані. Перелік таких територій оновлює Міністерство з питань реінтеграції. Також борги не стягуватимуть, якщо житло пошкоджене внаслідок бойових дій.

Пропозиція президента

Володимир Зеленський заявив, що на державному рівні готують рішення, щоб наступної зими українці не опинилися без світла і тепла. “На основі досвіду цієї зими готуємо рішення щодо перебудови та оновлення енергетичного забезпечення громад, і відповідний план на наступний опалювальний сезон буде розглянутий і затверджений на загальнодержавному рівні”, — сказав Президент України. 

Роботу над проєктом урядовці вже почали. Першим кроком стало створення координаційного центру, який збиратиме та систематизуватиме досвід громад.

Урядовий план дій

Детальніше про урядові заходи розповіла премʼєр-міністерка Юлія Свириденко. За словами чиновниці, участь у нараді взяли міністерства розвитку, енергетики, керівники обласних військових адміністрацій та представники енергетичних компаній. Глава уряду наголошує, що у владі не мають ілюзій щодо дій країни-агресорки, і що навіть з настанням тепла ворог продовжить бити по енергетиці. 

Відтак, держава зосередиться на таких елементах плану, як захист обʼєктів критичної інфраструктури; розподіл електричної та теплової генерації; використання альтернативних джерел живлення для критичної інфраструктури.

За словами премʼєр-міністерки, кожна область має:

• визначити перелік об’єктів критичної інфраструктури, що потребують першочергового захисту та автономного живлення;
• скласти покроковий план із строками його виконання до початку опалювального сезону;
• визначити потребу в обладнанні та фінансуванні робіт;
• визначити необхідні ресурси для реалізації плану.

Далі регіональні плани мають бути синхронізовані з можливостями держави, після чого розпочнеться їхня реалізація.

Думка експертів

Наразі між представниками експертного кола та законодавцями йде діалог про те, що необхідно зробити та що можна встигнути до наступного року. Про це на брифінгу у Медіацентрі Україна заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. 

За словами експерта, ситуація у великих містах не викликає оптимізму. Адже повністю замістити генеруючі потужності ТЕЦ до наступного опалювального сезону — нереально. “Це можливо зробити лише протягом 3-5 років та великих інвестицій. Сума таких інвестицій може сягати тільки для Києва за обережною оцінкою — 7 мільярдів євро і величезна кількість робіт”, — наголошує Харченко. Він пояснює, що перспективи відновлення генерації електроенергії у Києві і Харкові насправді низькі. Та зазначає, що ситуація має трохи покращитися навесні, коли запрацює сонячна генерація.

Щодо енергетики у регіонах, зокрема, на півдні України, експерт вбачає там дві ключові проблеми. Те, що ворог завдає ударів по розподільчих мережах, де тільки добудовуються перші захисти. І те, що мішенями для атаки є системи опалення. За словами Олександра Харченка, на Одещині не вистачає обладнання для відновлення інфраструктури. Насамперед, йдеться про різні типи трансформаторів. Експерт робить висновок, що підготовка до зими має бути сфокусована на захисті системи опалення.

Старт програми

Зробити свій будинок енергонезалежним, щоб у разі відключень мати світло, воду та опалення — з такою метою держава запустила програму “СвітлоДІМ”. Взяти участь у ній можуть мешканці багатоповерхівок. Мінімальна висота будинку має складати 4 поверхи, мінімальна кількість під’їздів — три. Мінімальну компенсацію у 100 тисяч гривень можуть отримати мешканці будинків, висота яких не перевищує 6 поверхів. Українці, які живуть у багатоповерхівках на 7-16 поверхів, можуть розраховувати на 200 тисяч гривень. А от мешканці висоток на 17 і більше поверхів —  до 300 тисяч гривень.

Гроші від держави можна витратити на закупівлю бензинових, дизельних або газових генераторів, інверторів, акумуляторів та сонячних панелей. 

Як подати заявку 

Скористатися цією державною програмою можуть ОСББ, управителі багатоквартирних будинків чи житлово-будівельні кооперативи. У Міністерстві розвитку громад та територій повідомили, що заявку можна подати через “Дію” або сайт програми. Потрібен електронний підпис, спеціальний рахунок в Ощадбанку чи іншому банку-партнері програми. 

Серед документів, які слід підготувати, офіційне рішення про придбання обладнання із залученням державної допомоги. Цей документ різниться, залежно від того, керує будинком ОСББ, управитель чи кооператив. 

Також необхідно надати дані про будинок: точну адресу, площу, кількість поверхів, під’їздів, квартир, співвласників, а також наявність котельні. Знадобиться і технічний паспорт будинку.

Наступний крок — вказати, яке саме обладнання планується придбати. У разі, якщо договір з постачальником уже укладено, необхідно надати цей документ, вказати дані постачальника, назву і вартість обладнання та строки постачання. Також держава просить вказати, яке обладнання вже використовується у будинку. 

Оплата і звіт

На сайті програми зазначається, що після подання заявки її перевірять та ухвалять рішення. Пріоритет обіцяють надавати будинкам з реальними потребами. А гроші на рахунок мають надійти до 48 годин після ухвалення рішення. 

“Програма діятиме протягом воєнного стану в громадах, де офіційно зафіксована надзвичайна ситуація в енергетиці. На першому етапі це Київ та Київська область”, — наголосила прем’єр міністерка України Юлія Свириденко. Далі програма має охопити прифронтові регіони.

На те, щоби профінансувати обладнання, заявники матимуть 45 днів. А протягом 30 днів після встановлення треба буде подати звіт через “Дію”. Якщо придбати генератор чи інше обладнання не вдалося, кошти доведеться повертати державі.

Газ: буде третя платіжка

Тарифи на газ для населення з травня 2025 року залишаться незмінними — 7,96 грн за кубометр. Саме така ціна діє для понад 12,5 мільйонів домогосподарств, що є клієнтами ГК “Нафтогаз України”. Тариф зберігається щонайменше до 1 квітня 2026 року завдяки дії закону №2479-IX, який забороняє підвищення тарифів під час воєнного стану і ще пів року після його завершення.

Втім, українці з багатоквартирних будинків отримають нову — третю — платіжку. Вона стосуватиметься оплати за технічне обслуговування внутрішньобудинкових газових мереж. Сума залежатиме від довжини труб, кількості з’єднань і кранів у будівлі та розподілятиметься між усіма мешканцями.

Світло: скасують пільговий тариф для електроопалення

З 1 травня загальний тариф на електроенергію залишиться на рівні 4,32 грн за кВт*год, як і нічний — 2,16 грн (для тих, хто має двозонні лічильники). Уряд наразі не розглядає питання підвищення вартості світла.

Проте зміни торкнуться тих, хто використовує електроопалення. До кінця квітня для таких споживачів діяв пільговий тариф — 2,64 грн за кВтгод до 2000 кВт на місяць. З травня ця пільга скасовується, і всі платитимуть за єдиним тарифом — 4,32 грн за кВтгод незалежно від обсягів споживання.

Субсидії: кому потрібно подати заяви?

З 1 травня до 30 вересня в Україні будуть розраховані субсидії на неопалювальний період. Здебільшого, їх перепризначать автоматично, але є категорії громадян, яким доведеться подавати заяву повторно. Йдеться про:

• тих, хто орендує житло;
• переселенців, які отримують субсидію за місцем фактичного проживання;
• домогосподарства, де живуть менше людей, ніж зареєстровано;
• людей, яким призначили нульову субсидію торік.

Подати заяву можна особисто, онлайн через портал ПФУ чи “Дію”, або через місцеві органи самоврядування.

“Смарагдові” світлофори і шевронні стрілки

Із 1 травня в Україні набуде чинності новий стандарт ДСТУ 4092:2024, що передбачає оновлення вимог до спорудження світлофорів. 

Серед основних змін:

• зелений сигнал світлофора стане смарагдовим — яскравішим і краще видимим;
• замість суцільних стрілок з’являться шевронні (зелені на чорному фоні) — помітніші здалеку;
• з’являться спільні велопішохідні світлофори;

Ці зміни гармонізовані з європейськими нормами й мають покращити безпеку на дорогах. У поліції наголошують — старі світлофори замінювати не будуть — йдеться виключно про майбутні реконструкції та нове будівництво.

Зміни у тарифах

Вже з наступного місяця споживачі, які використовують електроопалювальні установки, платитимуть за електроенергію за пільговим тарифом. Він складе 2,64 грн/кВт при споживанні до 2000 кВт-год електроенергії на місяць. За все, що перевищує цей обсяг, доведеться сплатити за тарифом 4,32 грн/кВт.

Диференційований тариф діятиме лише впродовж цьогорічного опалювального сезону, тобто, до кінця квітня. Споживачі, які не мають права на пільгу, і далі платитимуть за світло 4,32 грн/кВт. 

Обмеження на перекази

Також з лютого посилять обмеження на перекази з картки на картку без документально підтвердженого доходу. Вони зачеплять операції із застосуванням IBAN (міжнародний номер банківського рахунку). Максимальна сума не зміниться — 150 тис. грн на місяць. Щоправда, для клієнтів із “високим рівнем” ризику обмеження переказів на місяць становитиме 50 тис. гривень на місяць. Нові правила не поширюватимуться на клієнтів із підтвердженими джерелами доходів (зокрема, зарплатних клієнтів банків) та волонтерів.

Усе це стало наслідком Меморандуму про обмеження карткових переказів, який українські банки підписали у грудні минулого року. Відповідно до документу, фінустанови впроваджуватимуть спільні заходи з унеможливлення використання банківських рахунків як “транзитних” для переказу та “відмивання” незаконних коштів і фінансування тероризму, а також боротимуться із “дропами”. Так називають людей, які добровільно погоджуються продавати доступ до своїх банківських рахунків третім особам.

Повторний огляд ВЛК

У лютому спливає кінцевий термін перекомісії для вже скасованої категорії обмежено придатних для військової служби. До 4 лютого, ті громадяни, які раніше були визнані обмежено придатними, мають пройти повторний медичний огляд. 

Нагадаємо, ще 4 травня 2024 року в Україні набули чинності кілька документів, які скасовують категорію обмежено придатних.

Виплати сім’ям полонених і зниклих безвісти

З 1 лютого зміниться порядок виплат сім’ям полонених і зниклих безвісти. Адже набувають чинності зміни до закону “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”, ухвалені Парламентом 8 жовтня минулого року. Відповідно до них, 50% виплат мають бути розподілені рівними частками між представниками першої черги — дружиною (чоловіком), законними представниками неповнолітніх дітей (окрім тих, що одержують від військового аліменти), дітьми з-поміж осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їхніми законними представниками та батьками військових (окрім батьків, позбавлених батьківських прав).

Якщо представників першої черги немає, то 20% виплат ідуть родичам другої черги. Це повнолітні діти, брати чи сестри. Невиплачена частина коштів (50% або 80%) зберігатиметься у військовій частині та виплачуватиметься бійцю в разі повернення його з полону або появи, якщо його було визнано зниклим безвісти.

Виплати військового, який потрапив у полон або вважається безвісти зниклим, становлять близько 120 тисяч гривень на місяць. Раніше повну суму мала отримувати дружина (чоловік) військовослужбовця. Тепер частку виплат зможуть отримати більше родичів військового.

Військовослужбовець може самостійно визначити, хто і яку суму має отримати в разі, якщо він потрапить у полон або буде визнаний зниклим безвісти. Для цього йому потрібно скласти особисте розпорядження.

Пенсійні надбавки

Українці, яким у лютому виповниться 70, 75 або 80 років, мають право на отримання надбавки до пенсії. Головна умова — пенсія у людини не має бути вищою за 10 340,35 грн. Ті, хто досягли 70-річного віку отримають 300 гривень надбавки, 75-річні — 456 грн. А українці віком від 80 років — 570 грн.

Росія змінила тактику: касетні боєприпаси та безліч дрібних пошкоджень

У березні цього року росіяни поновили обстріли української енергосистеми. Проте, якщо протягом 2022-2023 років їхніми цілями були розподільчі потужності, то тепер вони обстрілюють передусім об’єкти теплової генерації та гідроелектростанції. Трансформували і тактику ударів, що дозволило їм завдавати більше пошкоджень та ускладнювати роботу з відновлення об’єктів. “Під час атаки 26 серпня росіяни вперше активно використовували ракети з касетними боєприпасами. Це призвело до дуже великої кількості дрібних пошкоджень. Крім того, після їх влучання територія навколо потребує розмінування, що теж сповільнює ремонтні роботи”, — пояснює експерт з питань енергетики “Українського інституту майбутнього” Адріан Прокіп.

Наслідки російського обстрілу 26 серпня вдалося усунути приблизно за тиждень. І вже з початку вересня “Укренерго” не застосовує ані аварійних, ані планових графіків відключень світла. Втім, як заявляв прем’єр-міністр Денис Шмигаль, таке затишшя — лише тимчасове, адже Україна вже має дані розвідки, що ворог готує наступні ракетні та дронові удари по нашій енергосистемі. “Ми розуміємо, що ворог не буде давати нам такої “розкоші” просто жити спокійно, їхня терористична й геноцидна політика буде продовжуватись”, — зазначив прем’єр.

Водночас, Денис Шмигаль припускає, що якщо ситуація в енергосистемі не зміниться, то зима може минути без відключень. Погоджується з такими прогнозами і директор “Центру досліджень енергетики” Олександр Харченко. За його словами, Україна має шанси обійтися без відключень світла, принаймні у вересні та жовтні. “‎Якщо не буде додаткових атак, якщо не буде додаткових пошкоджень, то за умови, що ремонти “Енергоатому” будуть завершені вчасно, ядерні енергоблоки працюватимуть, то ми маємо шанси у вересні пожити без обмежень та й у жовтні”, — зазначає фахівець.

Прогнози невтішні

З початком опалювального сезону ситуація зі світлом може погіршитися. Експерти припускають, що після початку опалювального сезону до графіків відключення електроенергії доведеться повернутися. “Після зниження температури до -5 і нижче повернуться вимкнення в обсязі трьох-чотирьох черг, тобто до 12 годин на добу. На жаль, немає підстав казати, що ситуація може покращитися, адже прогнозується суттєва нестача електроенергії до чотирьох-п’яти гігават”, — повідомив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. За такого сценарію, найбільше постраждають мешканці великих міст, і, зокрема, Києва. Як зазначає секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, не виключений варіант, коли мешканці столиці матимуть взимку електрику лише кілька годин на добу. “Ми готуємося до різних сценаріїв, у тому числі до найгіршого, про який нас попереджає ДТЕК: це можливість того, що світло буде загалом чотири години на добу”, — сказав він. Окрім Києва, найважча ситуація очікується в Одесі, Харкові та загалом на лівобережній частині України.

Блекаути б’ють по виробниках

Запас міцності закінчується, надалі ціни на продукти лише зростатимуть. Принаймні так кажуть українські виробники, які цього року отримали кілька  масштабних “ударів”. Чи не найважчим — стали тривалі блекаути. Вони змусили заводи працювати на генераторах, а електроенергія від них дорожча за мережеву в декілька разів. “Енергія, яку виробляють генератори, коштує до 30 гривень за кіловат, тому підвищення цін на продукцію є неминучим”, — так прогнозує подальше зростання цін в Україні заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Серед інших факторів, що впливають на здорожчання продуктів, Марчук називає інфляцію — у річному вимірі прискорилася від 4,3% у червні до 5,4% у липні. А ще відсутність достатньої кількості робочої сили та збільшення акцизів на пальне.

Аномальну цьогорічну спеку, як одну із причин підвищення цін на харчі, називає експертка Світового банку з плодоовочівництва Оксана Руженкова. Високі температури, які трималися в Україні у липні, на думку Руженкової, негативно позначаться на врожаях картоплі, моркви, капусти та інших борщових овочів, що призведе до зростання цін на ринках. 

Ще один фактор — ситуація у світі. За словами директора аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитра Чуріна, певне зростання цін на продукти харчування відбувається не лише в Україні. Крім того, варто враховувати і можливі подальші зміни вартості газу та електроенергії для бізнесу, що також матиме свій вплив на собівартість товарів. 

Ціни повзуть догори

Споживчі ціни в Україні не стояли на місці впродовж усього року. За даними Держстату, від липня 2023 до липня 2024 споживчі ціни зросли загалом на 5,4%. Причому масло подорожчало на 16%, фрукти на 14,1%, хліб на 10,1%, молоко на 8,3%, риба та продукти з риби на 5,9%, макаронні вироби на 1,8%. Натомість 25,6% втратили в ціні яйця, 19,3% — овочі, 7,6% — соняшникова олія, 1,9% — цукор, на 0,7% подешевшали м’ясо та м’ясопродукти. 

В Асоціації виробників молока зазначають, що на початок серпня через скорочення виробництва молока, а також перебої з електроенергією, молочні продукти знову подорожчали. Пастеризоване молоко додало в ціні 1%, порівняно з попереднім місяцем, йогурти здорожчали на 2%, сир за місяць здорожчав на 4,6%, вершкове масло — на 4%, тверді сири — 3−5%. Виробники молочних продуктів припускають що з осені їм доведеться підвищити ціни ще на 5%. 

“Борщовий набір” трохи здешевшає

Не згоден з висновками Оксани Руженкової щодо осіннього здорожчання борщового набору експрезидент Асоціації фермерів та землевласників України Іван Томич. За його інформацією, по певній категорії овочів та фруктів ціни на початку осені таки знизяться. “Що зараз можна очікувати по ціні, що буде дешевше, але не надто. Це безумовно цибуля. А також картопля. Починається масовий збір картоплі та цибулі. Це безумовно буде яблуко, це буряк, це морква”, — переконаний експерт.