Збирання зернових

За даними Міністерства економіки України, аграрії вже зібрали значну частину врожаю. Зокрема, цьогоріч обсяги зібраної пшениці (22,53 млн тонн) та гороху (626,6 тис. тонн) перевищили минулорічні показники. Урожай ячменю залишився майже на тому ж рівні — 5,33 млн тонн. Натомість менше вдалося зібрати кукурудзи (2,05 млн тонн), гречки (72,4 тис. тонн) і проса (54,2 тис. тонн). Серед регіонів за збором врожаю лідирують Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька області.

Продовольча безпека

Цьогорічний врожай пшениці дозволить не лише забезпечити українські потреби, а й залишає потенціал для експорту. У Всеукраїнській аграрній раді наголошують, що попри повномасштабне вторгнення українці матимуть все необхідне. “В умовах війни та постійних обстрілах, а також несприятливих погодних умовах ми маємо гарний показник збору пшениці — 22,5 мільйона тонн. Це говорить про те, що продовольча безпека по пшениці буде повністю перекрита. В об’ємах на рік нам потрібно 6-7 мільйонів. Отже ми говоримо про потенціал експорту на майбутнє”, — сказав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради на брифінгу у Медіацентрі Україні.

За прогнозами, Україна може експортувати понад 15 мільйонів тонн зернових. Наразі за обсягами експорту наша країна відстає: минулоріч станом на зараз вже продали за кордон понад 10 мільйонів тонн зернових, а цьогоріч  — лише 6 мільйонів тонн.

Нашу пшеницю охоче купують країни ЄС, Азії та Північної Африки. Водночас, з початку повномасштабного вторгнення російські загарбники продають вкрадену українську пшеницю та завдають збитків нашій державі.

Вартість овочів

У Всеукраїнській аграрній раді також мають прогноз щодо вартості овочів, за які українцям доведеться платити більше. “Коли почнуться реальні заморозки, виробники будуть закладати певну ціну на обслуговування сховищ, тому ціни на овочі будуть зростати. Ціна на овочі в межах “борщового набору” може зрости в межах 5-7%. Це при умові, що буде все стабільно з постачанням електроенергії. Ворог прицільно б’є по критичній інфраструктурі, що може зробити продукцію ще дорожчою”, — заявив Денис Марчук.

Прогнози врожаю

Якщо погода не принесе українським аграріям неприємних сюрпризів, цього року можна очікувати на дуже хороший врожай. Про таке заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов на засіданні Зернового клубу в Києві. “Ми прогнозуємо виробництво більше на 5 млн тонн. Ми прогнозуємо 83 млн тонн зернових і олійних. Думаємо, що збільшення станеться передусім завдяки кукурудзі. Вона у нас дуже добре виглядає”, — заявив Горбачьов. 

Очікується, що кукурудзи виростять 29,26 млн тонн, а її експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році (тобто від 1 липня до 30 червня). У разі сприятливої погоди прогноз врожаю кукурудзи можуть підвищити до 30 млн тонн. Пшениці очікують 22,5 млн тонн при експорті в 16,5 млн тонн. Ячменю — близько 4,9 млн тонн, а його експорт має скласти  2,3 млн тонн.

Озимий ріпак погано переніс зиму. Площі, які звільнилися, засіяли соняшником і кукурудзою. Тож очікується 3 млн тонн ріпаку, 2,6 млн з яких мають відправити на експорт. Врожай соняшнику прогнозують у майже 15 млн тонн (проти 12,7 млн у 2024/25), на експорт планують скерувати 14,8 млн тонн. Урожай сої очікують на рівні 6,23 млн тонн, експорт — 4 млн. 

Для порівняння,  у 2021 році, за даними Державної служби статистики, аграрії зібрали рекордні 107,38 мільйона тонн зернових та олійних культур. Втім, уже у 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії та пов’язані з цим труднощі, урожай скоротився майже вдвічі — до 53,86 мільйона тонн. 

Посуха та сарана

Несприятлива погода у 2025 році стала справжнім випробуванням для агросектору. Через неї втрати врожаю фермерів лише  на деокупованій частині Херсонщини сягнули мільярда гривень. Зокрема, у цьому регіоні зафіксували масове розмноження сарани. 

Брак вологи у червні суттєво вплинув на врожай і в інших українських областях. “Посуха, на жаль, розширює свій вплив. Зокрема, від неї вже досить сильно страждає Дніпропетровщина. Страждає частина Миколаївщини. Не виключено, що погіршені умови можуть бути також на Кіровоградщині”, — сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. 

Чи вистачить Україні зерна

“Якщо говорити про оцінку загального валового збору в сезоні 2025/26 комерційного року, ми вийдемо на достатні обсяги, щоб гарантувати продовольчу безпеку”, — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

За його оцінками, Україна збере близько 50-52 млн тонн зернових цього року. А такого обсягу точно буде достатньо для власного споживання. “Нам на рік треба 3,5-4 млн тонн. Тому тут ніяких таких застережень особливих немає, як і щороку ми сформуємо експортний потенціал, але ми не знаємо, як буде змінюватись оперативна ситуація. У нас оці бомбардування, ракетні нальоти постійно відбуваються, і збирання йде також під дією “шахедів”, балістики й інших неприємних речей”, — наголосив Коваль. 

Експерт додав, що навіть на Донеччині, де близькість до фронту становить 5-20 км, ведуться аграрні роботи і збір врожаю. “Вихід в аграріїв один — не боятися і робити те, що ти мусиш. І ми це робимо. Ми зберегли 70% аграрного комплексу, й експортуючи досить значні обсяги, забезпечуємо продовольчу безпеку та годуємо декілька сотень мільйонів людей”, — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Україні вдається експортувати до 5,5 млн тонн щомісяця

Другий історичний показник після 2021 року. Так обсяги українського імпорту збіжжя охарактеризував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. “Ми розуміємо, що в 2021 році були зібрані врожаї з зовсім інших площ, не було тимчасової окупації майже 20% території, відповідно сільськогосподарських земель. Тому з урахуванням всіх викликів, аграрії показали себе стійко і продовжують працювати”, — зазначив Висоцький  під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Україні вдається експортувати 4,5–5,5 млн тонн сільськогосподарської продукції щомісяця. За інформацією Висоцького, це достатньо, аби встигнути експортувати збіжжя до збору нового врожаю, залишаючи необхідний обсяг для внутрішнього споживання. “Можемо говорити про те, що в районі 40-45 млн тонн зернових є до експорту і наразі виглядає так, що буде експортовано, і приблизно 17 млн тонн олійних та продуктів переробки”, — сказав Тарас Висоцький.

Експорт і ціна продуктів

Заступник міністра також наголосив, що немає передумов для суттєвих змін цін на продукти харчування до збору нового врожаю. “Врожай, який є, зафіксований, він далі не впливає на зміну. Є фактор форс-мажорний, який може впливати, — це енергозабезпечення, але надіємося, що вся система впорається і буде стабільність”, — пояснив Висоцький.

Він також додав, що ситуація на ринку молочних продуктів залишається стабільною, а в найближчі місяці можливе навіть зниження цін.

Прогнози врожаю 2025

Попри позитивні результати минулого року, аграрний сектор України стикається з серйозними викликами. Так, Національна академія аграрних наук повідомила, що рівень зволоженості ґрунту нині є найнижчим за останні сім років. “Загальна кількість опадів за листопад-січень становила лише 79,6 мм, що значно нижче за середній багаторічний показник у 117 мм”, — йдеться у звіті Академії. Там також додали, що недостатня кількість вологи викликає особливе занепокоєння у виробників зерна.

Крім того, велика частина сільськогосподарських земель залишається замінованою. За даними Міністерства аграрної політики, у 2024 році розмінували та повернули до обробітку 285 тисяч гектарів угідь. Проте близько 2 мільйонів гектарів досі непридатні для ведення господарства, що щороку завдає економічних втрат на сотні мільйонів доларів.

Попри труднощі, Міністерство аграрної політики прогнозує збільшення врожаю пшениці у 2025 році до 25 мільйонів тонн, порівняно з 22 мільйонами тонн у 2024 році. Це стане можливим завдяки розширенню посівних площ за умови сприятливих погодних умов.

13 мільйонів тонн товарів на експорт — новий рекорд

У квітні 2024 року Україна побила рекорд експорту товарів. За даними Міністерства економіки, за кордон відправили 13,1 млн тонн українських вантажів, що в грошовому еквіваленті склало 3,3 мільярди доларів. “Це абсолютний рекорд за весь час повномасштабної війни. До прикладу, у березні експорт становив 11,8 млн тонн, у січні — 12 млн тонн. Що важливо — ця цифра вища, ніж рівень довоєнного лютого 2022 року. Тоді ми експортували 12,8 млн тонн”, — написала на Фейсбуці віцепрем’єр-міністр — міністерка економіки Юлія Свириденко.

Збільшенню українського експорту протягом другої половини 2023 року та першого кварталу 2024-го найбільше сприяло створення альтернативного морського коридору, за безпеку якого відповідає лише Україна, на заміну зерновому коридору, який працював за згоди Росії та за посередництва Туреччини й ООН. Це дозволило вивозити не лише аграрну продукцію, а й увесь спектр невійськових товарів, зокрема, металургійну продукцію. В Мінекономіки зазначають, що новий морський коридор дозволив частково компенсувати втрати в економіці внаслідок блокади польсько-українського кордону. Також важливим фактором стало запровадження механізму страхування суден, які користуються морським коридором, від воєнних ризиків, а також його розширення на всі невоєнні вантажі. Окрім зернового коридору, зростанню обсягів експорту сприяло розширення пропускної здатності на кордоні з Молдовою та Румунією, а також покращення залізничного маршруту до українських дунайських портів.

Імпортери української продукції: Китай поступився лідерством Польщі

На відміну від обсягів, структура українського експорту, що зазнала суттєвих змін внаслідок війни, вже навряд чи повернеться до довоєнного вигляду. Найбільше постраждала металургійна галузь, яка до війни була основою експорту. За даними Державної митної служби, у 2021 році перше місце займав експорт чорних металів (13,96 млрд доларів), друге — зернові культури (12,35 млрд доларів), а третє — руди, в тому числі залізна, шлаки та зола (7,13 млрд доларів). В лідерах також були жири та олії (7,05 млрд доларів), електричні машини та обладнання (3,09 млрд доларів), насіння і плоди олійних рослин (2,44 млрд доларів), а також деревина та вироби з деревини (2,01 млрд доларів). У 2023 році на перше місце в структурі експорту вийшли зернові культури (5,73 млрд доларів), на друге —  жири та олії (3,32 млрд доларів), а на третє опустились чорні метали (1,62 млрд доларів). Серед лідерів залишились насіння і плоди олійних рослин (1,25 млрд доларів), електричні машини та обладнання (1,12 млрд доларів), руди, шлаки та зола (1,06 млрд доларів), а також деревина (0,94 млрд доларів).

Внаслідок війни змінився і рейтинг країн-партнерів України. У 2021 році лідером був Китай, куди Україна експортувала товарів на 8,01 млрд доларів. При цьому, 85% експорту складали залізна руда, металургійна продукція, кукурудза, ячмінь та соняшникова олія. Друге, третє та четверте місце займали: Польща (5,24 млрд доларів), Румунія (4,14 млрд доларів) та Італія (3,47 млрд доларів), а на п’ятому була Росія (3,43 млрд доларів). Натомість в 2023 році лідером серед країн-імпортерів української продукції стала Польща (4,69 млрд доларів), на другому місці — Румунія (3,75 млрд доларів), на третє місце опустився Китай (2,39 млрд доларів), а п’ятірку замкнули Туреччина (2,36 млрд доларів) та Німеччина (2,0 млрд доларів). Росія в цьому рейтингу опустилась на останнє місце, оскільки ще в 2022 році Уряд повністю заборонив експорт товарів до країни-агресора.

Площі зменшуються, але не критично

Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулося у перший рік великої війни — восени 2022 озимими культурами засіли на 26% менше ріллі, аніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).

Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. За даними Міністерства аграрної політики, складе 3,7%, порівняно із минулим сезоном, що еквівалентно 0,5 млн гектарів. Найбільше зменшаться посівні площі під кукурудзу — приблизно на 9%, також скорочення зазнають площі під соняшником. Натомість очікується зростання посівних площ під ярим ріпаком (24%), соєю (21%), цукровим буряком (17%), зернобобовими (11%), ярим ячменем (7%) та ярою пшеницею (2%).

В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії. “При оптимістичному посівні площі зменшаться на 3% — до 18,6 млн гектарів: під зерновими — скоротяться на 3%, до 10,2 млн гектарів, а під олійними — збільшаться на 1% — до 8,4 млн гектарів. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% — до 16 млн гектарів: під зерновими — на 17%, до 9,1 млн гектарів, під олійними — на 16% до 6,9 млн гектарів”, — каже керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім в районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.

Таким чином, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними. “Аграрії сьогодні змушені продавали кукурудзу в збиток: її собівартість складає більше 6 тис. грн, а пропонують 4.5-5 тис. грн. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру — сою і ярий ріпак”, — зазначив на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Блокування кордону б’є по аграріях

Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, аніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору. “Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць”, — пояснює Денис Марчук.

Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей — Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів в Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.

Окрім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, ймовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України.

Знищують міни, щоб транспортувати збіжжя

Військово-морські сили Болгарії та Румунії очищають від мін акваторію Чорного моря на маршруті нового українського “зернового коридору”. 7 кораблів мінно-тральної групи працюють біля берегів Болгарії. Про це на своїй сторінці у соцмережі розповів головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко. “Тристоронню ініціативу” між Болгарією, Румунією та Туреччиною для спільної боротьби з мінами у Чорному морі створили 12 жовтня цього року: міністри оборони трьох країн домовилися про це під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО. Ініціатива  — великий крок для збільшення експорту українського зерна. Адже лише за останній час у Чорному морі одразу кілька кораблів зазнали ушкоджень через міни.  

Десятки суден за місяць

Тим часом, український коридор для транспортування збіжжя — успішно діє.  За даними  Bloomberg, від 16 вересня до 18 жовтня ним уже пройшли 32 судна, які могли вивезти близько 1,4 мільйона тонн вантажу. А за оцінками Андрія Клименка, йдеться принаймні про 42 судна, які прийшли до портів Великої Одеси із середини вересня до 22 жовтня включно. У цей  же час із портів вийшли 23 кораблі. 

Агропродукція залишається найбільшою складовою експорту через морський коридор. Як розповів під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ народний депутат та член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, Україна з середини вересня змогла експортувати 1 мільйон тонн збіжжя. 

“На жаль, це поки що невеликий об’єм того, що потребує агросектор України. Але це початок — початок українського коридору, який працює без якихось домовленостей з країною, яка обстрілює нас. Тому що ми бачимо, що домовленості, які були в Туреччини, ООН з Росією, вони, на жаль, не працюють, Росія все хоче зробити, щоб знищити наш агросектор”, — наголосив Дмитро Соломчук.

Урожай — перевищив прогнози

За словами Соломчука, попри війну цьогоріч Україні вдалося зібрати урожай, який перевищив усі прогнози. “Вже зібрано біля 54 мільйонів тонн всіх культур — олійних, зернових. На полях ще мінімум є 20 мільйонів тонн, найбільше кукурудзи, тому що її збір тільки розпочався. Жнива ще будуть тривати місяців два, через те, що вже по всій Україні задощило, цей процес буде затягуватися”, — зазначив Соломчук.

Як пояснив експерт, на обсяги врожаю цьогоріч вплинули сприятливі погодні умови та розмінування сільськогосподарських територій. “У Херсонській, Харківській областях аграрії самі багато розмінували. Там у них пройшла весняна посівна. І врожай досить хороший, порівняно з минулим роком, буде більший. Як на час війни — на високому рівні”, —  певен Дмитро Соломчук.

Ризики залишаються

Зернова угода, яку уклали за посередництва ООН і Туреччини влітку 2022 року, зірвалася в липні цього року через дії Росії. Після цього почалися систематичні обстріли портової інфраструктури України та сховищ із зерном. Проте після вдалих дій Сил Оборони України у Чорному морі, наша країна знову змогла відновити вивезення збіжжя морем. Хоча ризики для суден, які заходять до українських портів, залишаються. І йдеться не лише про вже згадані морські міни, а й про можливі атаки Росією іноземних суден. Тож, як пише Bloomberg, кораблі намагаються триматися ближче до узбережжя країн-членів НАТО: Болгарії та Румунії. А деякі судна навіть вимикають свої транспондери після прибуття в порти Одеси, щоб знизити ризики.

Рекордний експорт товарів

За інформацією Міністерства економіки, експорт товарів у 2021 році становив 68,24 млрд доларів. Це найбільший показник з 2012 року, коли сума сягнула 68,81 млрд доларів. Якщо порівнювати з 2020 роком, то вартість експорту зросла на 19,04 млрд доларів.

У Мінекономіки зазначають, що лідерами закордонних продажів стала продукція АПК та металургійної промисловості. До першої п’ятірки найпопулярніших товарів належать мінеральні продукти (8,42 млрд дол.), жири та олії тваринного і рослинного походження (7,05 млрд дол.), а також механічне й електрообладнання, машини та механізми (4,82 млрд дол.). Експорт готових харчових продуктів у 2021 році зріс на 13,1% і сягнув 3,8 млрд дол.

Щодо традиційного експорту зернових, то станом на 21 січня, у 2021/22 маркетинговому році Україна експортувала 36 млн тонн пшениці, ячменю, жита і кукурудзи. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за попередній маркетинговий рік.

Нові ринки для української продукції

Впродовж 2021 року завдяки спільній роботі Міністерства закордонних справ і Держпродспоживслужби (ДПСС) національні виробники отримали доступ на ринки 21 країни світу. У результаті понад 200 українських компаній розпочали експорт чи роботу за кордоном.

Зокрема, торік Держпродспоживслужба погодила нові сертифікати на торгівлю із Сербією, Бельгією, Литвою, Словаччиною, Боснією і Герцеговиною, Грузією, Японією, Аргентиною, а також низкою країн Африки та Близького Сходу. Серед сертифікованих товарів – молоко та молочна продукція, мед, столові яйця, м’ясо птиці, мала та велика рогата худоба, живі равлики та інші.

Варто зауважити, що держава не намагається відкрити новий ринок просто так, «для галочки». За кожним із таких рішень стоїть запит бізнесу.

«У листопаді 2020 року ми разом з колегами з Республіки Сербія погодили форму сертифіката здоров’я для імпорту меду до цієї країни. Експорт з України почався відразу і сьогодні ми маємо непогану динаміку: +158 тонн меду до Сербії із самого початку», – розповіла голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Також у 2021 році профільні відомства відновили доступ українських товарів на ринки п’ятьох країн СНД: Азербайджану, Узбекистану, Молдови, Таджикистану і Туркменістану. Через денонсацію попередніх угод фахівцям ДПСС довелося перепогоджувати сертифікати на торгівлю у  цих країнах.

«Ми просуваємо український експорт і залучаємо іноземних інвесторів. Це один з ключових пріоритетів Стратегії зовнішньополітичної діяльності України», – підсумував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Плани на 2022 рік

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, регіональні ринки у різних точках світу тісно пов’язані між собою. Щоб потрапити на них,  передусім варто домовлятися із країнами-«хабами» та регіональними економічними організаціями. Прикладом такої організації є АСЕАН – Асоціація держав Південно-Східної Азії.

Наразі МЗС, Мінекономіки та Держпродспоживслужба працюють над відкриттям 12 нових ринків у цьому регіоні. Домовленості передбачають експорт м’яса, яєць, молока, кормів, риби та інших продуктів.

Крім того, у пріоритетах на 2022 рік – відкриття нових експортних можливостей до Китаю, Близького і Далекого Сходу, Північної та Південної Африки, Південної Америки. А також розширення переліку товарів для експорту до країн Євросоюзу. Загалом планується погодити понад 150 товарних сертифікатів.

«Цього року (2021-го, – ред.) ми зробили величезний крок щодо поліпшення умов для наших експортерів м’яса птиці. На черзі – нові взаємовигідні домовленості, які принесуть і Україні, і ЄС нові можливості», – прокоментувала Владислава Магалецька.

Експерти наголошують, що відкриття нових ринків це не лише збільшення експорту національних товарів. Це також нові можливості для українського бізнесу, нові робочі місця, поліпшення торговельного балансу і багато іншого.

Найприбутковіші – олія та зернові

У 2020 році експорт с/г та продовольчої продукції приніс до бюджету 22,2 млрд доларів (45% від загального експорту з України). До п’ятірки найбільш прибуткових увійшли зернові, насіння олійних рослин, жири та олії, залишки і відходи харчової промисловості, а також м’ясо та їстівні субпродукти.

За інформацією Державної митної служби України, експорт соняшникової олії сягнув 5,31 млрд доларів, кукурудзи – 4,88 млрд доларів, пшениці – 3,59 млрд доларів, ріпака – 1,01 млрд доларів, ячменю – 877,4 млн доларів,  м’ясопродуктів – 554,9 млн доларів.

Експерти зазначають, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на глобальну торгівлю. Торік Україна скоротила експорт м’яса та їстівних субпродуктів на 8%, молочних продуктів – на 23%, яєць – на 13%, овочів – на 9%. Однак експорт деяких продуктів, навпаки, зріс. Для прикладу, закордонні продажі українського меду збільшились на 38%, а кондитерських виробів – на 13%. Також зріс експорт заморожених фруктів – на 32%, макаронних виробів – на 23%, казеїну та його похідних – на 12%. Крім того, торік Україна встановила рекорд із експорту риби та морепродуктів, заробивши понад 50 млн доларів. Найбільше українську рибу споживали у Німеччині, Данії та Японії.

За словами аналітиків, приріст українського експорту відбувся, зокрема, і через розширення географії збуту. Впродовж останніх 5 років Держпродспоживслужба відкрила для національних виробників понад 90 нових ринків.

«Вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед Держпродспоживслужбою – це сприяння збільшенню експорту нашої держави», – наголошує голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – «Основними пріоритетами у цій сфері для нас є підтримка експорту української продукції на нові ринки та надання консультацій бізнесу та асоціаціям з метою модернізації виробництва та розвитку якості».

Боротьба за ринок ЄС

Євросоюз є одним із стратегічних торговельних партнерів України. Сьогодні 155 харчових підприємств мають право експорту до країн ЄС. Серед них 72 виробники меду, 24 – молочної продукції, 23 – риби та рибних продуктів, також є виробники курятини, яєць, колагену та кишкової сировини. Цікаво, що аж 22 підприємці постачають до Європи равликів. Завдяки великому попиту їхня кількість зросла більш як у 4 рази за останні 3 роки. Однак через карантинні обмеження зараз вони мусять шукати інші шляхи збуту.

«Серед наших напрямків равликового експорту такі країни, як Франція, Італія, Португалія. Однак нині через пандемію європейський ринок перенасичений пропозиціями, заклади громадського харчування працюють з обмеженнями, споживацький попит скоротився (все ж таки равлики – не курятина)», – прокоментував власник равликової ферми Валерій Ігнатов.

Варто зауважити, що відповідно до Асоціації з ЄС, Україна має безмитні квоти на експорт 40 продуктів. Лише протягом січня 2021 року ми вже вичерпали річні квоти на мед, виноградний та яблучний соки. Повністю використана квартальна квота на яйця, яєчні продукти і м’ясо птиці. Економісти прогнозують, що решту квот, серед яких цукор, борошно, оброблені томати тощо, українські підприємці також вичерпають за перше півріччя.

Цього року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом із Євросоюзом переглядатимуть умови потрапляння української продукції на європейські ринки.

«Якщо ми повністю відповідаємо вимогам ЄС по тих чи інших категоріях (довкілля, безпечність харчових продуктів), то маємо право на необмежений доступ до ринку ЄС», – переконаний заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка..

Вихід на нові ринки

За словами фахівців, щоб українська продукція потрапляла на закордонні ринки, потрібні не лише висока якість і бажання виробників, а й системна державна політика. Кожен продукт повинен мати відповідний міжнародний сертифікат, що його із країною-партнером погодила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме остання домовляється про правила виходу українських підприємців на зовнішні ринки і слідкує за дотриманням вимог країн-імпортерів.

Як розповіли у Держпродспоживслужбі, сьогодні відомство працює над розширенням збуту українських продуктів у 31 державу. Це країни Латинської Америки, Африки, Близького і Далекого Сходу, а також ЄС та США. Йдеться про експорт молока та молочних продуктів, меду, яблук, лохини, черешні, гороху, квасолі, цибулі, борошна, риби, м’яса тощо.

Власне, у лютому для українських молочарів було відкрито ринок Лівану, а для виробників столових яєць – ринок Ефіопії. Також у Держпродспоживслужбі очікують погодження сертифікатів для експорту вітчизняного молока до Японії та Аргентини.

Експортна статистика свідчить, що Україна є важливим гравцем на глобальному ринку продовольства. Однак експерти вважають, що наша держава повинна бути експортером не лише сировини, а й продукції з високою доданою вартістю. А це – спільний виклик для українських бізнесменів та держави.

Експорт йде на рекорд

У червні 2019-го минуло 5 років від підписання Угоди про асоціацію, яка відкрила для України зону вільної торгівлі з Європейським Союзом. Ця подія мала чималий вплив на зовнішній товарообіг і допомогла відкрити експортерам нові ринки. Усі наступні роки обсяги торгівлі із країнами ЄС планомірно зростали і цього року сягнули рекордних показників. Тільки за півроку 2019-го зовнішньоторговельний обіг між Україною і Європою збільшився на 830,6 млн та склав 4,2 млрд доларів.

За  підсумками січня – травня цього року, експорт української продукції збільшився на 30,8% і сягнув позначки 2,9 млрд доларів. Імпорт зріс на 12,1%, або на 132,7 млн, і склав 1,2 млрд доларів.

Як повідомила в. о. міністра аграр­ної політики й продовольства Ольга Трофімцева, головними покупцями української продукції є  Нідерланди, Іспанія, Польща, Німеччи­на та Італія.

Не тільки зернові

Левову частку українського аграрного експорту до Європи складають зернові. Традиційно найактивніше продається кукурудза та пшениця. На них Україна заробила майже половину від загального прибутку – 1,4 млрд доларів.

«В Україні зазначається переорієнтація структури виробництва зернових культур в напрямку кукурудзи, оскільки ця культура має високу врожайність, стійка до погодних умов і затребувана на міжнародних ринках», – пояснюють аналітики компанії Pro-Consulting.

Друга за популярністю експортна позиція – олія, зокрема, соняшникова, соєва, ріпакова. Її продажі принесли Україні 610,5 млн доларів. Також активно продається  насіння олійних культур – 177,4 млн, м’ясо та харчові субпродукти – 86 млн, плоди, горіхи та цедра – 53 млн, вироби із зерна та хлібних злаків – 36,4 млн, мед – 34,6 млн, кондитерські вироби – 22 млн та шоколад – 19,9 млн.

«Європейський ринок сьогодні один з найбільш об’ємних і платоспроможних, йому потрібно більше української аграрної продукції, чим і користуються наші виробники», – пояснює економіст Андрій Новак.

Експерти зауважують, що, попри традиційний набір товарів, які України продає до Європи, в аграрному експорті з’являється дедалі більше пе­реробленої продукції, з вищою доданою вар­тістю. Тож наша країна не тільки утримує роль провідного експортера аграрної продукції, а й працює над розширенням торговельних пропозицій.