Прискорення інфляції

Про відчутне прискорення інфляції у Національному банку повідомили за підсумками кількох осінніх місяців. Так, у вересні і жовтні цей показник був вищим, ніж очікували. Тож Нацбанк підвищив прогноз інфляції на 2026 рік до 12,5%. Хоча ще у липні йшлося про 10%.

Зазнав змін також прогноз економічного зростання. Якщо нещодавно українській економіці передбачали ріст на 1,8%, то нині у Нацбанку кажуть, що за підсумками цього року вітчизняна економіка скоротиться на 0,4%.

Причиною цих явищ називають активізацію російських атак, зокрема на бізнеси. “Така динаміка зумовлювалася передусім наслідками блокади морських портів і російських атак на виробничі потужності та логістику. Найбільших втрат зазнали металургійні та рудні підприємства. Водночас погіршилася динаміка й інших галузей промисловості, торгівлі та сільського господарства”, — наголошують в НБУ. 

Сприяло зростанню цін також подорожчання пального внаслідок кризи на Близькому Сході та розширення бюджетних стимулів, які вплинули на інфляцію.

Прогноз на роки

Уже наступного року ситуація покращиться, запевняє регулятор. Національний банк говорить про зниження інфляції до 7,3%. Станеться це після очікуваного зниження світових цін на нафту та внаслідок монетарної політики держави. У 2028-му Нацбанк прогнозує інфляцію на рівні 5%. 

Позитивний прогноз і щодо української економіки. “Ураховуючи наслідки руйнувань, НБУ прогнозує повільне відновлення економічного зростання у 2027-2028 роках. Пожвавленню економічної активності сприятимуть, зокрема, державні та приватні інвестиції в оборонну промисловість, локалізація виробництва озброєння за рахунок Ukraine Support Loan та проєкти з відновлення критичної інфраструктури”, — зазначають у Нацбанку.

Наслідки для українців

Певні наслідки економічних змін українці відчують вже до кінця року. Йдеться про подорожчання низки товарів, які залежатимуть від цін на пальне чи російських атак на бізнеси, а також про зростання вартості певних продуктів, пише видання “РБК-Україна”. Насамперед, зміняться цінники на молочну продукцію, овочі та хліб. На вартість впливатимуть сезонність, витрати на зберігання, логістику й резервне живлення. Так, до кінця року ціна на хліб може піднятися на 10%, а на інші борошняні вироби — до 20%. 

Водночас “РБК-Україна” зазначає, що про різкі коливання цін наразі не йдеться. В Україні зберігається величезний надлишок продовольства, тому жодних передумов для дефіциту чи екстремального подорожчання немає. 

Жорстка економія

Український уряд запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, аби знайти гроші на захист країни. Про це під час виступу у Верховній Раді заявив Премʼєр-міністр України. “За результатами ми вже знайшли 70 мільярдів економії, які в повному обсязі будуть спрямовані на потреби оборони”, — наголосив Сергій Корецький. 

Глава уряду також розповів, що принцип максимальної економії стосуватиметься і державного бюджету на наступний рік. “Під час підготовки бюджету на 27-й рік ми також маємо виходити з принципу максимальної економії кожної бюджетної гривні. Прошу депутатів активно долучитися до процесу формування бюджету на 27-й рік”, — з такими словами до парламенту звернувся Сергій Корецький.

Раніше стало відомо про проблеми з фінансуванням Сил оборони. За оцінкою глави відомства Євгенія Хмари, дефіцит становить близько 27 мільярдів доларів. 

Доля соцвиплат

За словами Корецького, політика економії не вплине на бюджетні виплати: всі соціальні зобовʼязання перед громадянами держава виконає. “Таким чином щодо пенсій, зарплат, — проблем не буде”, — додав він.

Уряд не має можливості урізати пенсії чи зарплати, пояснив в інтервʼю агентству “УНІАН” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. “Коли ми з вами говоримо про соціальні видатки, треба розуміти, що вони фінансуються за рахунок макрофінансової допомоги. Якщо джерело фінансування — макроекономічна допомога наших партнерів, то скільки б ви там не урізали, все одно ті гроші використати на безпеку й оборону не можна”, — наголосив він. 

Наразі бюджет нашої держави залежить від зовнішньої підтримки. Економіст Богдан Данилишин у колонці для “РБК-Україна” попереджав, що бюджетна рівновага держави значною мірою тримається на іноземних грантах, а не на власних доходах. До кінця цього року Україна може отримати 12,7 мільярда доларів міжнародної підтримки, і ці кошти прив’язані до конкретних законів, які має ухвалити парламент.

Закони на паузі

Українські парламентарі не спромоглися ухвалити низку важливих законів. Насамперед, йдеться про законопроєкти №15460 і №16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів. Це ініціативи про оподаткування міжнародних посилок, дешевших за 150 євро, та про запровадження європейської системи оподаткування електронної комерції. Обидва документи є умовою для отримання міжнародної допомоги, і те, що Верховна Рада не зібрала достатньо голосів, означає паузу в наданні цієї допомоги.

Міністр фінансів Сергій Марченко відвідав засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, де відверто заявив: через затримку міжнародної допомоги Україна почала вимушено обмежувати державні видатки. “Будуть надходити доходи — ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі як тільки у нас з’являються джерела фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки державного бюджету, це стосуватиметься усіх бюджетів, в тому числі і місцевих. Будь-які програми капітального будівництва й інші фактично будуть призупинені”, — попередив він. За словами міністра фінансів, соціальних  видатків обмеження поки що не стосуються. Він висловив сподівання, що до цього не дійде. “Ми дійшли до межі, і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи ціну питання”, — наголосив чиновник.

Як планують заощадити

Уряд планує не лише заощаджувати, щоб зібрати кошти для Сил оборони, а й переглянути видатки оборонного відомства. Провести аудит хочуть протягом місяця, щоб забезпечити якомога ефективніше використання бюджетних коштів. “Безумовно, ми будемо аналізувати, вивчати кожну гривню, але війна суттєво змінюється, війна суттєво дорожчає, це реальність, повинні реагувати на ці виклики”, — розповів премʼєр міністр України.

На яких видатках може зекономити держава? Деякі версії вже озвучили експерти. Зокрема, на думку члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, найімовірніше, урізатимуть загальні програми на кшталт “Національного кешбеку” та капітальні видатки по міністерствах. “Це може зачепити ті видатки, які стосуються загальних програм, які фінансувалися з резервного фонду. Що можна на сьогоднішній момент скоротити? Напевно, український кешбек вони будуть скорочувати, тому що, як на мене, це абсолютно непотрібні видатки, пов’язані з резервним фондом. Напевно, вони можуть переглянути якісь капітальні видатки по міністерствах і відомствах, які сьогодні можуть почекати”, — прогнозує економіст.  

Раніше голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев теж пропонував переглянути державні видатки. І, за його версією, кандидаткою на скорочення також була програма “Національний кешбек”. “Ефект для зростання ВВП від кешбеку становить 0,10% — це в межах статистичної помилки. Це була популістська помилка, від якої треба відмовитися, а кошти спрямувати на кредитування “5-7-9%”, — заявив він. 

Програму “Національний кешбек” свого часу запроваджували як державну підтримку громадян за купівлю українських товарів із поверненням частини витрачених коштів. Зняти нараховані гроші готівкою було не можна, однак, їх дозволялося витратити на комунальні послуги, ліки, книги, донати для ЗСУ або інші українські товари.

Атаки на склади

Ракети і дрони з країни-агресорки впродовж літа атакували склади на Київщині та в інших регіонах. Зокрема, били по логістичних центрах всеукраїнських мереж. Серед компаній, які постраждали від обстрілів, “Rozetka”, “Нова пошта”, “Епіцентр”, мережа мультимаркетів “Аврора”, супермаркети “Сільпо”, “Novus”, “Фора”, “Varus” та інші.

Видання “Forbes Україна” підрахувало, що з початку липня Росія знищила 400 тисяч квадратних метрів складських приміщень. Це можна порівняти з площею 56 футбольних полів. 

Тож не дивно, що полиці низки мережевих магазинів частково спорожніли, а доставка замовлень почала тривати довше. 

Порожні полиці

Перебої з продуктами у супермаркетах почалися після перших серпневих атак. У деяких магазинах зникли молочні продукти, у деяких — бракувало овочів, фруктів, м’яса, круп та яєць. На полицях з’явилися таблички “Цей товар знищила росія”. Представники мережі супермаркетів “Фора” розповідали пресі, що намагаються перебудувати логістичні маршрути, аби відновити постачання продуктів. Перший удар по складах компанії припав на 5 серпня, а вже 20 серпня росіяни знову атакували мережу. “Сьогодні знову перебудовуємо маршрути та шукаємо рішення, щоб ваші улюблені продукти й надалі були поруч. Нас намагаються зупинити вдруге за дуже короткий час. Але “Фора” продовжує працювати”, — заявила компанія.

Наразі йдеться не про дефіцит продовольства в країні, а про тимчасові логістичні збої, доки компанії не переналаштують потоки та не переведуть їх на інші склади. Про це Міністерство аграрної політики України розповіло “Радіо Свобода”. Опитаний виданням економіст Олег Пендзин підтверджує: дефіцит продуктів нашій країні не загрожує. “Про який дефіцит може йтися, якщо Україна є великим виробником аграрної продукції? Загальне виробництво значно перевищує внутрішнє споживання. Наприклад, Україна виготовляє 4 мільйони тонн соняшникової олії на рік, при тому що внутрішнє споживання становить 350 тисяч”, — сказав Пендзин.

Над тим, як подолати наслідки російських ударів та запобігти новим збиткам, наразі міркують і бізнес, і держава. Серед можливих рішень — перехід від зберігання на складах до так званої “логістики з коліс”: товари доставлятимуть до магазинів напряму від виробників, оминаючи зберігання.

Наслідки для економіки

Чи здатні російські атаки на українські логістичні центри призвести до зростання цін на продукти? За прогнозом видання “Liga.Net”, ці удари можуть стати додатковим інфляційним фактором. А ціни на певні товари ризикують зрости на 10-20%. Відтак наголошує медіа, цьогорічна інфляція може виявитися більшою, ніж очікував Нацбанк.

Водночас український інвестиційний банкір Сергій Фурса у коментарі “Радіо Свобода” наголошує, що про значне пришвидшення інфляції не йдеться. “Ми не очікуємо, що це вплине на ціни. Безумовно, ціновий тиск і так присутній, але він стандартно високий на середньому рівні, — пояснює він. — Частково це може впливати на ціни у цій конкретній мережі. Але наразі ми не очікуємо, що на загальнодержавному рівні буде якийсь ефект і це значно змінить інфляцію”. 

Кому присвячена купюра

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет поета-шістдесятника Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального спротиву. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна читати як книгу. Ви побачите елементи, натхненні мозаїками Алли Горської. Наприклад, образ сокола-боривітра, взятого із її легендарного маріупольського панно”, — розповів голова НБУ Андрій Пишний.

Також на банкноті використано рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні: “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”. 

Коли з’явиться в гаманцях українців

Нова банкнота надійде в обіг 4 вересня 2026 року. “Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в срср відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму”, – пояснив Андрій Пишний.

Зміни в економіці

Як пояснюють у Національному банку, банкнотний ряд оновлюють через зміни в економіці країни. За сім років, що минули після введення банкноти номіналом 1 000 гривень, середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін, за індексом інфляції, — удвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньомісячної зарплати було достатньо 10 банкнот номіналом 1 000 гривень, то у 2026-му для цього потрібно вже понад 30 таких купюр. 

Ще одна причина — значне зростання обсягу готівки в обігу. Якщо у 2019 році він становив майже 390 млрд гривень, то станом на 1 липня 2026 року перевищив 970 млрд гривень. Попит на готівку зріс, зокрема, через потреби воєнного часу. А її доступність особливо важлива для мешканців прифронтових громад.  Адже через відсутність стабільного зв’язку там не завжди можна розрахуватися карткою. 

Крім того, нині понад 55% гривневої маси припадає на банкноти номіналом 1 000. У НБУ зазначають, що у світовій практиці центральних банків це є одним із показників, що настав час вводити банкноту вищого номіналу. 

Зручність у користуванні

Регулятор наголошує, що нова банкнота матиме переваги як для держави, так і для банків, бізнесу та людей. Для держави це — менші витрати на виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення та зберігання готівки, адже для проведення тих самих операцій знадобиться менше банкнот. Банки зможуть швидше забезпечувати клієнтів готівкою та оптимізувати касові процеси. Для торгівлі й бізнесу нова купюра має спростити розрахунки та зменшити навантаження на працівників. А людям обіцяють зручність у використанні та зберіганні коштів.

Посилений захист від підробок

Банкнота 2 000 гривень виконана в дизайні модифікованої серії зразка 2014–2019 років. Вона відрізнятиметься від інших купюр за розміром і кольором, що допоможе легко визначити її номінал. Крім того, має понад 20 ступенів захисту — від спеціальних елементів паперу до сучасних поліграфічних технологій, які ускладнюють підроблення.

Що змінилося

Із 3 липня стартували виплати “Національного кешбеку” за квітень. Разом із ними українці отримують і паливний кешбек, який діяв із 20 березня до 31 травня.  Максимальний розмір такої компенсації за квітень становив 1 тис. грн.

Рішення про продовження терміну використання коштів стосується не лише квітневої виплати, а й усіх грошей, які були накопичені на картках “Національного кешбеку” раніше. Урядовці нагадують — якщо не витратити їх до серпня, вони повернуться до державного бюджету.

Наприкінці червня стало відомо, що Уряд збільшив фінансування програми на цей рік ще майже на 800 мільйонів гривень. А станом на початок травня цього року загальна сума виплат за програмою сягнула близько 8 млрд грн.

Кешбеком користуються понад 5 млн українців

Нараховані кошти можна використати на оплату комунальних і поштових послуг, книжок, придбання ліків та продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони.

Як розповів в інтерв’ю РБК-Україна міністр економіки Олексій  Соболев, програма наразі виконує важливу соціальну функцію, оскільки більшість її учасників мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень. “70% коштів кешбека витрачають на комуналку. Решта — на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці”, — розповів Соболев.

Наразі програмою “Національний кешбек” користуються понад 5 млн українців. До неї вже долучилися більше 2 тис. українських виробників, зареєстрували більш як 422 тис. товарів, а також майже 1,5 тис. продавців. Із 1 травня розпочався новий етап програми, у межах якого накопичення кешбеку формуються заново. За задумом, цей етап має діяти ще 2 роки.

Несприятливий прогноз

Війна на Близькому Сході вже створила чимало ризиків для української економіки. Пальне подорожчало, а через це зросли ціни на логістику та низку товарів. У Національному банку зазначають, що війна в Ірані одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит. Влада розглядає два сценарії, як саме ці фактори можуть вплинути на інфляцію. За більш поміркованого розвитку подій, до інфляції додасться 1,5%, за гіршого — 3%. Також у Національному банку наголошують, що українська економіка дещо сповільниться на фоні конфлікту на Близькому Сході. Насамперед, постраждають галузі, що залежать від транспорту та енергетики. Імовірно, бізнесу доведеться скорочувати виробництво через зростання собівартості. Відомо і про ризики для аграрної галузі: війна в Ірані сильно вдарила по світовому ринку добрив. У перспективі йдеться про зменшення врожайності та зміни цін на продукти.

Наприкінці квітня Національний банк вже оновив прогноз інфляції для України. Зокрема, замість раніше передбачених 7,5% цей показник погіршився до 9%.  

Заощадження українців

Навесні цього року українці змінили свої пріоритети у заощадженнях: у березні 2026 наші співвітчизники вперше придбали більше євро, ніж доларів. Серед причин експерти назвали подальшу європейську інтеграцію, адже саме ця валюта зручна для розрахунків під час подорожей, навчання чи покупок за кордоном. А також світові коливання валюти, повʼязані зокрема і з сучасною політикою Сполучених Штатів, на тлі яких євро утримує більшу стабільність.

Втім, американський долар не втрачає популярності і залишається лідером серед готівкових операцій та одним з найбільш звичних для українців способів зберігати гроші.

Куди вкладати кошти

За даними “РБК-Україна”, інфляція щороку “зʼїдає” до 5% у валюті та понад 10% у гривні від заощаджень українців. Водночас, вкладати кошти у ризиковані операції в умовах нинішнього нестабільного ринку експерти також не радять. “Намагатися заробити зараз, у період кризових явищ, особливо у світовій економіці, — завдання надважливе, але воно ризиковане. Головне зараз для населення — не втратити. А не втратити — це відповідно зберігати. Три частини: долар, євро і гривня. Це оптимально зараз для українців”, — зазначає економіст Олег Устенко. За його словами, заощадження слід розділити на три рівних частини.

Водночас, CEO компанії “HUGS” Гліб Кабальнов в інтервʼю “РБК-Україна” зазначає, що базовим інструментом збереження капіталу для українців за нинішніх умов є державні облігації. “Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10 000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань”, — наголошує експерт. Серед можливих інструментів протистояння інфляції згадує і використання банківських депозитів.

Також експерт називає інвестиції у нерухомість одним зі методів збереження коштів. Щоправда, наголошує, такий спосіб не принесе відчутного зростання капіталу. Водночас, криптовалюту Гліб Кабальнов називає інструментом високого ризику. І не радить використовувати її як захист від інфляції.

Невтішні прогнози

Уже в наступних сезонах ціни на продукти в усьому світі можуть стати неконтрольованими, застерігає у своїй статті видання Financial Times. Такий сценарій може стати наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Річ у тім, що цим морським шляхом проходить не лише п’ята частина світових поставок нафти і газу, а й третина морської торгівлі добривами. А без них постраждають аграрії та знизяться врожаї в усьому світі.

Блокування Ормузької протоки створило і логістичний колапс. Частина світових покупців кинулася закупати нафту у Сполучених Штатах. Перевозять її Панамським каналом, де через надмір охочих судна застрягають більше, ніж на місяць. Нафтові гіганти платять, аби пройти без черги, зазначає Financial Times. А от фермери, які перевозять зерно, дозволити собі такі витрати не можуть. Відтак, доставка збіжжя деякими маршрутами здорожчала більш ніж наполовину. ООН також попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти.

Енергетична криза

Світ ще не знав подібної енергетичної кризи, заявляє директор Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв’ю радіо France Inter Фатіх Біроль заявив, що війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. “Справді, це найбільша криза в історії. Йдеться не лише про нафту та газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються”, — наголосив він. За прогнозами директора Міжнародного енергетичного агентства, ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки.

Особливо відчутними наслідки енергетичної кризи вже стали для європейської авіації. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають. Все — через залежність від авіаційного палива, третину якого Європейський Союз імпортував саме з Близького Сходу. “Дуже ймовірно, що це вплине на плани (літнього — ред.) відпочинку багатьох людей — як через скасування рейсів, так і через суттєве подорожчання квитків”, — такий коментар єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена наводить видання “Європейська правда”. 

Наслідки для України

Наслідки світової кризи для нашої країни можна умовно поділити на негайні і ті, які доведеться пережити згодом. Українці вже побачили зростання цін на пальне та подорожчання проїзду у громадському транспорті. Втім, на думку експертів, попереду ще зростання цін на харчі. Адже витрати на посівну кампанію зросли приблизно на 18%, а частина фермерів змушена економити на добривах і насінні. Це може обернутися як нижчими врожаями, так і зростанням вартості готової продукції.

Енергетична криза може призвести і до скорочення кількості автозаправних станцій в Україні. Насамперед, йдеться про невеликі мережі. 

Матиме війна в Ірані також ще один негативний наслідок. Йдеться про поповнення російського бюджету. Адже наразі послаблено обмеження на закупівлю нафти з країни-агресорки. Отже, вона може отримати додаткові кошти на ведення війни.

Удар нижче пояса

Несподіваний наслідок війни в Ірані вже незабаром відчують дорослі з різних країн — зросте ціна на найбільш популярні марки презервативів. Подорожчати вони можуть аж на третину. Найбільший у світі виробник цієї продукції, малайзійська компанія Karex, скаржиться на різке збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. “Ми вже ведемо переговори про коригування цін із більшістю наших клієнтів, і це, безумовно, одне з найбільш значних коригувань цін, які ми проводили за дуже довгий час”, — поскаржився генеральний директор компанії в інтерв’ю BBC. За його словами, ціни зростуть вже у найближчі кілька місяців.

Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

926 млрд гривень в обігу

У 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 103,9 млрд гривень — це на 12,6% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 січня 2026-го в гаманцях українців перебуває 926,3 млрд гривень. За даними Національного банку, прискорення темпів зростання готівки пов’язане з відновленням економічної активності. “Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції”, — йдеться в повідомленні НБУ.

Щоправда, на поширення готівки також вплинули інтенсивність російських атак, зокрема, по об’єктах енергетики. Адже це спонукає багатьох українців робити запас готівкової гривні.

Найпопулярніші банкноти та монети

Нині в обігу — 2,6 млрд банкнот, а також 15,2 млрд монет. Так що на одного українця припадає приблизно 64 банкноти і 193 монети. Найбільше на руках у людей 500-гривневих банкнот, найменше — 50-гривневих. 

Щодо монет, то найпоширенішими є одногривневі, найрідше трапляються — номіналом 10 гривень.

Копійки на шаги

У Нацбанку нагадують, що з 1 жовтня  2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Пояснюють — вони припинили відігравати суттєву роль у  розрахунках. Натомість вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на їхнє виготовлення та обслуговування. 

Водночас, 50 копійок — досі зберігають попит. Щоправда, їм на зміну вже скоро може прийти нова монета — шаг. Відповідний законопроєкт Верховна рада проголосувала у першому читанні у грудні минулого року. Згідно із документом, копійки з обігу не вилучатимуть, вони із шагами “ходитимуть” паралельно. Як пояснили в НБУ, в Україні в готівковому обігу перебуває 1,5 млрд монет номіналом 50 копійок. Щоб підтримувати їхню належну якість, щороку потрібно докарбовувати близько 30 млн штук. Цю частину і планують замінювати шагами. Наразі в Нацбанку очікують на остаточне голосування  Парламенту з цього питання. 

Гроші на рахунках

Станом на 1 грудня минулого року сума на банківських рахунках фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) сягнула 1 552,8 млрд грн. “У другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі даних банків, надалі зростали темпами понад 20% на рік. Цьому сприяли подальше зниження безробіття та підвищення середньої заробітної плати. Зростання доходів дає змогу населенню більше заощаджувати. Спостерігається приріст коштів населення на поточних рахунках та депозитах у банках”, — зазначають аналітики Національного банку.

Розмір гривневих депозитів збільшується значно швидше, ніж валютних. І хоча серед валютних вкладів першість і далі тримають доларові, частка євро поступово зростає: у вересні 2025 року сягнула 33%. 

Водночас, попри загальне зростання заощаджень, темпи приросту сповільнюються. “Кошти населення в усіх валютах за рік збільшилися на 15%, гривневі вклади зростали лише незначно швидше. Це найнижчі темпи припливів гривневих коштів до банків за період повномасштабної війни, і менші, ніж до 2022 року”, — йдеться у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, який цитує видання Мінфін. 

Більше того — понад 70% грошей українців у банках зберігаються на карткових або поточних рахунках. При цьому станом на 1 грудня менш як 1% вкладників контролювали 51,45% усіх банківських заощаджень населення. Йдеться про клієнтів із вкладами понад 600 тисяч гривень — саме їхня частка за останній рік зросла. Натомість сума коштів, що належать власникам найдрібніших вкладів (від 10 до 200 тисяч гривень), зменшилася: з 29,55% у грудні 2024 року до 27,22% у грудні 2025-го.