Несприятливий прогноз

Війна на Близькому Сході вже створила чимало ризиків для української економіки. Пальне подорожчало, а через це зросли ціни на логістику та низку товарів. У Національному банку зазначають, що війна в Ірані одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит. Влада розглядає два сценарії, як саме ці фактори можуть вплинути на інфляцію. За більш поміркованого розвитку подій, до інфляції додасться 1,5%, за гіршого — 3%. Також у Національному банку наголошують, що українська економіка дещо сповільниться на фоні конфлікту на Близькому Сході. Насамперед, постраждають галузі, що залежать від транспорту та енергетики. Імовірно, бізнесу доведеться скорочувати виробництво через зростання собівартості. Відомо і про ризики для аграрної галузі: війна в Ірані сильно вдарила по світовому ринку добрив. У перспективі йдеться про зменшення врожайності та зміни цін на продукти.

Наприкінці квітня Національний банк вже оновив прогноз інфляції для України. Зокрема, замість раніше передбачених 7,5% цей показник погіршився до 9%.  

Заощадження українців

Навесні цього року українці змінили свої пріоритети у заощадженнях: у березні 2026 наші співвітчизники вперше придбали більше євро, ніж доларів. Серед причин експерти назвали подальшу європейську інтеграцію, адже саме ця валюта зручна для розрахунків під час подорожей, навчання чи покупок за кордоном. А також світові коливання валюти, повʼязані зокрема і з сучасною політикою Сполучених Штатів, на тлі яких євро утримує більшу стабільність.

Втім, американський долар не втрачає популярності і залишається лідером серед готівкових операцій та одним з найбільш звичних для українців способів зберігати гроші.

Куди вкладати кошти

За даними “РБК-Україна”, інфляція щороку “зʼїдає” до 5% у валюті та понад 10% у гривні від заощаджень українців. Водночас, вкладати кошти у ризиковані операції в умовах нинішнього нестабільного ринку експерти також не радять. “Намагатися заробити зараз, у період кризових явищ, особливо у світовій економіці, — завдання надважливе, але воно ризиковане. Головне зараз для населення — не втратити. А не втратити — це відповідно зберігати. Три частини: долар, євро і гривня. Це оптимально зараз для українців”, — зазначає економіст Олег Устенко. За його словами, заощадження слід розділити на три рівних частини.

Водночас, CEO компанії “HUGS” Гліб Кабальнов в інтервʼю “РБК-Україна” зазначає, що базовим інструментом збереження капіталу для українців за нинішніх умов є державні облігації. “Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10 000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань”, — наголошує експерт. Серед можливих інструментів протистояння інфляції згадує і використання банківських депозитів.

Також експерт називає інвестиції у нерухомість одним зі методів збереження коштів. Щоправда, наголошує, такий спосіб не принесе відчутного зростання капіталу. Водночас, криптовалюту Гліб Кабальнов називає інструментом високого ризику. І не радить використовувати її як захист від інфляції.

Невтішні прогнози

Уже в наступних сезонах ціни на продукти в усьому світі можуть стати неконтрольованими, застерігає у своїй статті видання Financial Times. Такий сценарій може стати наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Річ у тім, що цим морським шляхом проходить не лише п’ята частина світових поставок нафти і газу, а й третина морської торгівлі добривами. А без них постраждають аграрії та знизяться врожаї в усьому світі.

Блокування Ормузької протоки створило і логістичний колапс. Частина світових покупців кинулася закупати нафту у Сполучених Штатах. Перевозять її Панамським каналом, де через надмір охочих судна застрягають більше, ніж на місяць. Нафтові гіганти платять, аби пройти без черги, зазначає Financial Times. А от фермери, які перевозять зерно, дозволити собі такі витрати не можуть. Відтак, доставка збіжжя деякими маршрутами здорожчала більш ніж наполовину. ООН також попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти.

Енергетична криза

Світ ще не знав подібної енергетичної кризи, заявляє директор Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв’ю радіо France Inter Фатіх Біроль заявив, що війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. “Справді, це найбільша криза в історії. Йдеться не лише про нафту та газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються”, — наголосив він. За прогнозами директора Міжнародного енергетичного агентства, ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки.

Особливо відчутними наслідки енергетичної кризи вже стали для європейської авіації. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають. Все — через залежність від авіаційного палива, третину якого Європейський Союз імпортував саме з Близького Сходу. “Дуже ймовірно, що це вплине на плани (літнього — ред.) відпочинку багатьох людей — як через скасування рейсів, так і через суттєве подорожчання квитків”, — такий коментар єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена наводить видання “Європейська правда”. 

Наслідки для України

Наслідки світової кризи для нашої країни можна умовно поділити на негайні і ті, які доведеться пережити згодом. Українці вже побачили зростання цін на пальне та подорожчання проїзду у громадському транспорті. Втім, на думку експертів, попереду ще зростання цін на харчі. Адже витрати на посівну кампанію зросли приблизно на 18%, а частина фермерів змушена економити на добривах і насінні. Це може обернутися як нижчими врожаями, так і зростанням вартості готової продукції.

Енергетична криза може призвести і до скорочення кількості автозаправних станцій в Україні. Насамперед, йдеться про невеликі мережі. 

Матиме війна в Ірані також ще один негативний наслідок. Йдеться про поповнення російського бюджету. Адже наразі послаблено обмеження на закупівлю нафти з країни-агресорки. Отже, вона може отримати додаткові кошти на ведення війни.

Удар нижче пояса

Несподіваний наслідок війни в Ірані вже незабаром відчують дорослі з різних країн — зросте ціна на найбільш популярні марки презервативів. Подорожчати вони можуть аж на третину. Найбільший у світі виробник цієї продукції, малайзійська компанія Karex, скаржиться на різке збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. “Ми вже ведемо переговори про коригування цін із більшістю наших клієнтів, і це, безумовно, одне з найбільш значних коригувань цін, які ми проводили за дуже довгий час”, — поскаржився генеральний директор компанії в інтерв’ю BBC. За його словами, ціни зростуть вже у найближчі кілька місяців.

Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

926 млрд гривень в обігу

У 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 103,9 млрд гривень — це на 12,6% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 січня 2026-го в гаманцях українців перебуває 926,3 млрд гривень. За даними Національного банку, прискорення темпів зростання готівки пов’язане з відновленням економічної активності. “Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції”, — йдеться в повідомленні НБУ.

Щоправда, на поширення готівки також вплинули інтенсивність російських атак, зокрема, по об’єктах енергетики. Адже це спонукає багатьох українців робити запас готівкової гривні.

Найпопулярніші банкноти та монети

Нині в обігу — 2,6 млрд банкнот, а також 15,2 млрд монет. Так що на одного українця припадає приблизно 64 банкноти і 193 монети. Найбільше на руках у людей 500-гривневих банкнот, найменше — 50-гривневих. 

Щодо монет, то найпоширенішими є одногривневі, найрідше трапляються — номіналом 10 гривень.

Копійки на шаги

У Нацбанку нагадують, що з 1 жовтня  2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Пояснюють — вони припинили відігравати суттєву роль у  розрахунках. Натомість вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на їхнє виготовлення та обслуговування. 

Водночас, 50 копійок — досі зберігають попит. Щоправда, їм на зміну вже скоро може прийти нова монета — шаг. Відповідний законопроєкт Верховна рада проголосувала у першому читанні у грудні минулого року. Згідно із документом, копійки з обігу не вилучатимуть, вони із шагами “ходитимуть” паралельно. Як пояснили в НБУ, в Україні в готівковому обігу перебуває 1,5 млрд монет номіналом 50 копійок. Щоб підтримувати їхню належну якість, щороку потрібно докарбовувати близько 30 млн штук. Цю частину і планують замінювати шагами. Наразі в Нацбанку очікують на остаточне голосування  Парламенту з цього питання. 

Гроші на рахунках

Станом на 1 грудня минулого року сума на банківських рахунках фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) сягнула 1 552,8 млрд грн. “У другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі даних банків, надалі зростали темпами понад 20% на рік. Цьому сприяли подальше зниження безробіття та підвищення середньої заробітної плати. Зростання доходів дає змогу населенню більше заощаджувати. Спостерігається приріст коштів населення на поточних рахунках та депозитах у банках”, — зазначають аналітики Національного банку.

Розмір гривневих депозитів збільшується значно швидше, ніж валютних. І хоча серед валютних вкладів першість і далі тримають доларові, частка євро поступово зростає: у вересні 2025 року сягнула 33%. 

Водночас, попри загальне зростання заощаджень, темпи приросту сповільнюються. “Кошти населення в усіх валютах за рік збільшилися на 15%, гривневі вклади зростали лише незначно швидше. Це найнижчі темпи припливів гривневих коштів до банків за період повномасштабної війни, і менші, ніж до 2022 року”, — йдеться у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, який цитує видання Мінфін. 

Більше того — понад 70% грошей українців у банках зберігаються на карткових або поточних рахунках. При цьому станом на 1 грудня менш як 1% вкладників контролювали 51,45% усіх банківських заощаджень населення. Йдеться про клієнтів із вкладами понад 600 тисяч гривень — саме їхня частка за останній рік зросла. Натомість сума коштів, що належать власникам найдрібніших вкладів (від 10 до 200 тисяч гривень), зменшилася: з 29,55% у грудні 2024 року до 27,22% у грудні 2025-го.

Економічні показники

Вже з 1 січня наступного року на майже 10% зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 3328 гривень, а для непрацездатних — 2595 гривень. Відтак, зміниться і низка виплат, орієнтованих на цей показник. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні зросте до 2564 гривень. А от мінімальна зарплата збільшиться з 8000 гривень до 8647 гривень. Через це зростуть, наприклад, виплати одиноким матерям і допомога на дітей під опікою та піклуванням, оскільки їхній розрахунок привʼязаний до прожиткового мінімуму.

Зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні вплине і на розмір податків, насамперед, для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, збільшаться розміри єдиного соціального внеску, єдиних податків для ФОПів 1 та 2 групи і військового збору. 

Чи зростуть тарифи

У новому році передбачено збільшення тарифів на електроенергію. Щоправда, стосуватиметься воно не громадян, а бізнесу. Піднімати ціни планують у два етапи: у січні та у квітні. Попри те, що напряму збільшення тарифів на електрику українських споживачів не стосуватиметься, воно все ж може призвести до зростання цін на вітчизняні товари.

Зміниться і вартість розподілу газу — як для населення, так і для бізнесу. Слід нагадати, що мораторій на підвищення тарифів для українців на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та півроку після його завершення.

Соціальні виплати

З 1 січня 2026 року зросте допомога при народженні дітей. Разова виплата становитиме 50 000 гривень на кожну дитину. Якщо народжені двоє і більше дітей, допомога надаватиметься на кожну дитину окремо. Передбачив уряд також допомогу жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

Розкрили в уряді і подробиці програми “єЯсла”. Чиновники зауважують, що виплати за нею отримуватимуть батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір виплати становитиме 8 тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Рівень доходу батьків на можливість отримати підтримку не впливатиме. Витратити кошти можна буде на приватний дитячий садочок, послуги няні чи розвивальні гуртки. Обовʼязковою умовою буде лише, щоби ці послуги відповідали встановленому Кабміном переліку. Наразі урядовці допрацьовують механізми подачі заяв на цей вид допомоги. Виплати припинятимуть, щойно дитина досягне граничного віку для програми. 

Турбота про здоровʼя

Для українців, старших за 40 років, запрацює програма профілактичних медичних оглядів. Держава виділятиме 2 тисячі гривень на одну людину на рік. За ці кошти можна буде пройти обстеження в державних, комунальних і приватних установах, що відповідають вимогам МОЗ. 

Програма передбачає обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. За потреби, пацієнт отримає електронний рецепт на безкоштовні ліки, а також консультації лікарів, лабораторні та інструментальні дослідження. Урядовці сподіваються, що це допоможе виявляти в українців хвороби на ранній стадії.

Зараховувати допомогу планують на “Дія.Картку”. За місяць після дня народження українцям надходитимуть запрошення на обстеження. Той, хто не користуються застосунком “Дія”, зможе отримати кошти через банки та ЦНАПи.

Перелік закладів, де можна пройти обстеження, Міністерство охорони здоровʼя оприлюднить незабаром. 

Зміни для бізнесу

Деякі зміни з 1 січня стосуватимуться бізнесу. Так, підприємцям, які належать до ФОПів 1-ї групи, а також торговцям, які займаються виїзною торгівлею або реалізують власноруч вирощену продукцію, доведеться забезпечити можливість безготівкової оплати для своїх клієнтів. Йдеться про застосування терміналів для банківських карток, платіжних застосунків або інших електронних інструментів. У разі порушень, державою передбачено штрафи.

У новому році почнуть діяти і змінені правила працевлаштування людей з інвалідністю. Так, роботодавці мають уникати дискримінації українців за цією ознакою. Зокрема, облаштовувати робочі місця, враховуючи “розумне пристосування” для людей з інвалідністю, сприяти з гнучким графіком, зміною тривалості робочого дня чи додатковими перервами, наданням асистента. Оплачувати такі витрати можуть державні установи, що реалізують заходи соціального захисту, за зверненням роботодавця.

Як ухвалювали бюджет 

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, а під час самого ухвалення у залі лунали крики “Ганьба!”. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева. 

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Дефіцит бюджету — 1,9 трлн гривень

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки — 4 трлн 781 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту — 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, а саме близько 800 млрд грн — наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Безпека та оборона

На сектор безпеки й оборони виділили — 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових — 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку — 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.

Видатки на освіту
На освіту в бюджеті заклали 278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.

14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд грн — придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн — безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн — нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Соціальна підтримка

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них виплата пенсій — 251,3 млрд грн; підтримка громадян у складних життєвих обставинах — 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн — базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн — підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини — 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку — 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу — 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” — 5 тис. грн.

Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги — 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг — 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати — 2,1 млрд грн.

Зростання прожиткового мінімуму

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів — вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Критика бюджету

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій — документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. “Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”, — заявила народна депутатка Ірина Геращенко.

Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. “Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника,  і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. “Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це — популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам”, — сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.

Затримки з виплатами

В останній тиждень листопада 3,8 мільйона українців отримали кошти за вересень у рамках “Національного кешбеку”. Загальна сума виплат сягнула майже 600 мільйонів гривень. За інформацією міністерства економіки, затримка з виплатою за вересень пов’язана з потребою перерозподілу коштів. Виплату за жовтень планують провести з 11 по 20 грудня, за листопад — наприкінці грудня. Виплата за грудень відбудеться в лютому 2026 року, після чого графік обіцяють знову зробити  регулярним — щомісяця наприкінці наступного місяця. 

Зміни у програмі

З 22 листопада змін зазнав перелік товарів і послуг, на які можна витрачати гроші, отримані за “Національним кешбеком”. “Оновлення пов’язане з особливостями роботи політики “Зимова підтримка”, зокрема, виплати 1000 грн для всіх громадян, яка також надійде на картку Національного кешбеку. Тож категорії витрат в обох програмах вирішили уніфікувати. Завдяки цьому обидві програми працюватимуть коректно, а кошти державної підтримки будуть спрямовані передусім на базові й необхідні витрати”, — пояснює міністерство.

Відтепер накопичений кешбек можна спрямувати на комунальні та поштові послуги, харчі, ліки, книги та іншу друковану продукцію, благодійність — зокрема на донати для ЗСУ. А от оплатити цими коштами мобільний зв’язок, транспорт, чи квитки в кіно — більше не вдасться.

“Кешбек” закривають?

Після змін від 22 листопада у ЗМІ з’явилася інформація, що “Національний кешбек” не продовжать вже з початку наступного року. Згодом міністерство економіки на офіційному сайті опублікувало заяву, в якій спростувало такі повідомлення. “Мінекономіки наголошує: у разі будь-яких рішень, які можуть впливати на роботу програми, громадськість буде поінформована завчасно та в повному обсязі. Наразі програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі”, — запевнили в міністерстві. Заявлений час роботи — до 30 червня 2026 року.

І вже 1 грудня очільник Мінекономіки Олексій Соболев заявив, що на “Нацкешбек” чекатимуть чергові зміни. “Ми, як і домовлялося минулого року, дивимося на рік запуску програми, робимо оцінку в яких галузях, як воно працює, щоб сформувати більш точні умови програми наступного року”, — розповів він  під час форуму “Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека”.

Чи знайдуть кошти

“Українська правда” ще на початку листопада писала про проблеми з фінансуванням “кешбеку”. Через  ці труднощі платежі і за липень, і за серпень надходили із запізненням.

“За даними співрозмовників ЕП в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — йшлося у матеріалі. 

І навряд чи справи поліпшаться, адже у листопаді уряд запустив ще одну програму — “Зимова підтримка”, за якою українці отримають по 1000 та 6500 грн. Відповідно навантаження на бюджет лише побільшає.

Що таке “Національний кешбек”

“Національний кешбек” — це державна програма підтримки внутрішнього попиту. Вона передбачає повернення 10% вартості покупки зареєстрованих українських товарів у торгових точках-партнерах. Кешбек нараховують за купівлю близько 400 тисяч найменувань. Перевірити товар можна у застосунку “Дія” або на сайті “Зроблено в Україні”. Максимальна сума кешбеку — 3000 грн на місяць.

У “Нацкешбеку” беруть участь понад 7,5 млн українців, які отримали понад 4 млрд грн виплат. До цього долучилися більше 1870 українських виробників у різних галузях.

Програми підтримки

На початку листопада президент Зеленський анонсував пакет програм “Зимова підтримка” для українців. Запрацювати частина цих ініціатив може вже у грудні. Йдеться як про прямі виплати, так і про додаткові можливості для українців. Так, уряд обіцяє зберегти на зиму фіксовані ціни на газ та електрику для побутових споживачів.

Серед прямих виплат для українців передбачено два види підтримки. Перший — одноразова виплата тисячі гривень. Її можна буде витратити зокрема на комунальні платежі, ліки, книги, товари українського виробництва чи донат на Сили оборони або ж волонтерів. Подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня.

І другий — виплата 6500 гривень для певних категорій громадян. Йдеться про виплати для найбільш соціально вразливих українців (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім’ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів). За ці кошти можна буде також придбати одяг, взуття та лікарські засоби.

Також раніше в уряді представили проєкт, що дозволить старшим за 40 років українцям пройти медичні обстеження. Почати реалізовувати його планують вже у січні. А оприлюднити всі деталі урядовці хочуть всередині листопада.

Непрямою допомогою для всіх українців може стати і програма транспортної підтримки “УЗ-3000”. Йдеться про безкоштовні подорожі залізницею у межах трьох тисяч кілометрів. Здійснювати їх можна буде у дні низького попиту, коли залишаються невикупленими 200−250 тисяч квитків.

Скільки коштують ці проєкти

Масштабні плани викликали у суспільстві низку питань до влади, головне з яких: скільки коштуватимуть ці програми? Наразі урядовці вже мають певні очікування щодо витрат.

Зокрема, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін спрогнозував, скільки ж українців можуть скористатися програмами “Зимової підтримки”. За його словами, переважна більшість — близько 10 мільйонів громадян — отримають виплати у 1000 гривень. Тоді, як 660 тисяч українців — можуть подавати заявки на виплату 6500 гривень. Отже, загалом в уряді прогнозують витрати у 14,4 мільярда гривень. Фінансувати ці програми планують в межах наявних коштів державного бюджету, без додаткових витрат.

Не витрачати додаткові кошти на безкоштовні для українців поїздки обіцяє й “Укрзалізниця”. Там наголошують, що держава вже співфінансує роботу компанії через дефіцит між реальною собівартістю квитків і їхньою ціною для пасажирів. Рейси, на які пропонуватимуть квитки, їздитимуть у будь-якому разі. Тож додаткові пасажири, запевняють у компанії, не збільшать вартість цих поїздок. 

Бюджетне питання

Критики програми “Зимова підтримка” наголошують, що вартість нових ініціатив влади може стати тягарем для українського бюджету. 

Як приклад, наводять ситуацію з програмою “Національний кешбек”. Її уряд презентував минулоріч. З одного боку, ідея полягала у підтримці українських товаровиробників. З іншого — у соціальній підтримці громадян. За умовами програми, покупка українських товарів дозволяла учасникам накопичувати кешбек, який можна було витратити на певні категорії товарів. А також оплатити комунальні платежі чи задонатити ці кошти. Втім, наразі виплати за цією програмою затримуються. Як повідомляє видання “Економічна правда”, сталося це через брак грошей. “За даними співрозмовників “ЕП” в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — пише ЗМІ.

За п’ять років Україна витратила понад 40 мільярдів гривень на одноразові виплати громадянам, наголошує видання “NV”. Якщо минулоріч програми зимової підтримки українців профінансували з залишків бюджетних коштів, нині ситуація трохи складніша. За даними співрозмовників “Економічної правди”, знайти гроші можуть у програмах міністерства соціальної політики, але виникнуть юридичні перепони. “Співрозмовник “ЕП”, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну “зимову підтримку” профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. “Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей — “ЕП”). У них є порядки, цільове використання коштів”, — цитує своє джерело ЗМІ. 

Навіть якщо урядовці знайдуть фінансування для раніше озвучених програм “Зимової підтримки”, з однією з них можуть виникнути додаткові складнощі. Йдеться про безкоштовні поїздки від “Укрзалізниці”. За прогнозами, держава не мала би витрачати на них зайві кошти. Втім, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії “Concorde Capital” Олександр Паращій попереджає, що можуть виникнути несподівані для авторів ініціативи збитки. “Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів людей), і вони зроблять дві поїздки “туди-назад” на загальну відстань 2 тисячі кілометрів, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік”, — зазначає експерт.

Скільки ж коштуватиме урядова програма медичного огляду для українців після сорока, та які витрати понесе держава, щоб зафіксувати взимку ціни на газ та електрику, поки навіть не прогнозують.

Прогнози Нацбанку

За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. На початку року українці в середньому завозили електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць. “Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд дол. США (порівняно з 1,3 млрд дол. США у 2024 році)”, — прокоментували в НБУ виданню “Економічна правда”. 

Історія “нульового” розмитнення

Пільги на ввезення електромобілів, які  передбачають звільнення ввезених електроавто від сплати ПДВ (20%) та мита (10%) Україна запровадила наприкінці 2017 року. Послаблення мали працювати лише рік, але цей термін неодноразово продовжували. Напередодні Верховна Рада підтримала у першому читанні правку Дмитра Разумкова до проєкту Закону про Державний бюджет на 2026 рік, якою пропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому уряд не врахував цієї правки у бюджеті.

Вигода та збитки

Прихильники продовження пільг, зокрема автор правки до Держбюджету Дмитро Разумков, вважають, що пільговий режим сприяє розвитку ринку та зменшує залежність від пального. Вони пропонували залишити послаблення ще на рік, але з можливим запровадженням компенсаторних механізмів. Йдеться, зокрема, про введення дорожнього збору, оплату за спожиту кіловат-годину батареї або розрахунок плати залежно від потужності автомобіля.

Противники продовження пільг наголошують на величезних втратах для державного бюджету від “нульового” розмитнення “зелених” авто. Так голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначив, що у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків. А директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн певен, що ситуація із втратами ще критичніша. “У 2025 році втрати через пільгове розмитнення сягнуть 30 млрд грн, дотації держави на електрику для “електричок” — 2 млрд грн, втрати від акцизів на пальне — 5 млрд грн. За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 млрд грн!!! Кожному покупцю “електрички” вартістю 1 млн грн держава прощає 420 тис. грн! 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапу для військових!” — написав Куюн на своїй сторінці у соцмережі. 

Скільки електрокарів в Україні

Пільги на розмитнення електроавто за 7 років справді стимулювали ріст електротранспорту в Україні. Як зазначає директор інформаційної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький, на “електрички” припадає 2,7-2,9% від всього автопарку українців. Таким чином, наша країна входить до лідерів за часткою електрокарів у Європі. За даними Сергія Куюна, попереду нас лише скандинавські країни, де кількість “зелених” авто іноді сягає третини від усіх транспортних засобів, а також Франція (4%) та Німеччина (3%). Себто, йдеться про найбагатші європейські країни, де немає  війни.  

Майбутнє ринку

Незважаючи на очікуване скорочення імпорту електроавто після 2025 року, електромобілі вже зайняли помітну частку на українському ринку. У вересні вони вперше стали найпопулярнішими серед нових авто — на них припала третина продажів. За оцінками фахівців, навіть після повернення ПДВ і мита електромобілі залишатимуться привабливими для покупців.

“Якщо зараз китайський кросовер VW ID.4 коштує на $21 тис. дешевше за “дизельний” VW Tiguan, то після повернення ПДВ й мита буде дешевшим на $11 тис.”, — переконаний директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

У Національному банку прогнозують, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися. “Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, — запевнили у Нацбанку.