Кому присвячена купюра

На лицьовому боці нової банкноти розмістили портрет поета-шістдесятника Василя Стуса, а на зворотному — будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де він навчався.

“Нова банкнота вшановує не лише життєвий шлях Василя Стуса, а й усіх його однодумців та дух тогочасної епохи українського морального спротиву. На ній немає жодного випадкового елементу, її можна читати як книгу. Ви побачите елементи, натхненні мозаїками Алли Горської. Наприклад, образ сокола-боривітра, взятого із її легендарного маріупольського панно”, — розповів голова НБУ Андрій Пишний.

Також на банкноті використано рядок із поезії Стуса, написаної в ув’язненні: “І свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве”. 

Коли з’явиться в гаманцях українців

Нова банкнота надійде в обіг 4 вересня 2026 року. “Саме 4 вересня 1965 року під час прем’єри фільму “Тіні забутих предків” у київському кінотеатрі “Україна” Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою провів перший в срср відкритий публічний протест проти масових політичних репресій української інтелігенції. А 4 вересня 1985 року Василь Стус загинув в ув’язненні у таборі особливого режиму”, – пояснив Андрій Пишний.

Зміни в економіці

Як пояснюють у Національному банку, банкнотний ряд оновлюють через зміни в економіці країни. За сім років, що минули після введення банкноти номіналом 1 000 гривень, середньомісячна зарплата в Україні зросла втричі, а рівень цін, за індексом інфляції, — удвічі. Якщо у 2019 році для виплати середньомісячної зарплати було достатньо 10 банкнот номіналом 1 000 гривень, то у 2026-му для цього потрібно вже понад 30 таких купюр. 

Ще одна причина — значне зростання обсягу готівки в обігу. Якщо у 2019 році він становив майже 390 млрд гривень, то станом на 1 липня 2026 року перевищив 970 млрд гривень. Попит на готівку зріс, зокрема, через потреби воєнного часу. А її доступність особливо важлива для мешканців прифронтових громад.  Адже через відсутність стабільного зв’язку там не завжди можна розрахуватися карткою. 

Крім того, нині понад 55% гривневої маси припадає на банкноти номіналом 1 000. У НБУ зазначають, що у світовій практиці центральних банків це є одним із показників, що настав час вводити банкноту вищого номіналу. 

Зручність у користуванні

Регулятор наголошує, що нова банкнота матиме переваги як для держави, так і для банків, бізнесу та людей. Для держави це — менші витрати на виготовлення, транспортування, інкасацію, оброблення та зберігання готівки, адже для проведення тих самих операцій знадобиться менше банкнот. Банки зможуть швидше забезпечувати клієнтів готівкою та оптимізувати касові процеси. Для торгівлі й бізнесу нова купюра має спростити розрахунки та зменшити навантаження на працівників. А людям обіцяють зручність у використанні та зберіганні коштів.

Посилений захист від підробок

Банкнота 2 000 гривень виконана в дизайні модифікованої серії зразка 2014–2019 років. Вона відрізнятиметься від інших купюр за розміром і кольором, що допоможе легко визначити її номінал. Крім того, має понад 20 ступенів захисту — від спеціальних елементів паперу до сучасних поліграфічних технологій, які ускладнюють підроблення.

Що змінилося

Із 3 липня стартували виплати “Національного кешбеку” за квітень. Разом із ними українці отримують і паливний кешбек, який діяв із 20 березня до 31 травня.  Максимальний розмір такої компенсації за квітень становив 1 тис. грн.

Рішення про продовження терміну використання коштів стосується не лише квітневої виплати, а й усіх грошей, які були накопичені на картках “Національного кешбеку” раніше. Урядовці нагадують — якщо не витратити їх до серпня, вони повернуться до державного бюджету.

Наприкінці червня стало відомо, що Уряд збільшив фінансування програми на цей рік ще майже на 800 мільйонів гривень. А станом на початок травня цього року загальна сума виплат за програмою сягнула близько 8 млрд грн.

Кешбеком користуються понад 5 млн українців

Нараховані кошти можна використати на оплату комунальних і поштових послуг, книжок, придбання ліків та продуктів українського виробництва, а також спрямувати на благодійність чи підтримку Сил оборони.

Як розповів в інтерв’ю РБК-Україна міністр економіки Олексій  Соболев, програма наразі виконує важливу соціальну функцію, оскільки більшість її учасників мають сімейний дохід до 40 тисяч гривень. “70% коштів кешбека витрачають на комуналку. Решта — на українські товари або послуги, всі кошти залишаються в економіці”, — розповів Соболев.

Наразі програмою “Національний кешбек” користуються понад 5 млн українців. До неї вже долучилися більше 2 тис. українських виробників, зареєстрували більш як 422 тис. товарів, а також майже 1,5 тис. продавців. Із 1 травня розпочався новий етап програми, у межах якого накопичення кешбеку формуються заново. За задумом, цей етап має діяти ще 2 роки.

Несприятливий прогноз

Війна на Близькому Сході вже створила чимало ризиків для української економіки. Пальне подорожчало, а через це зросли ціни на логістику та низку товарів. У Національному банку зазначають, що війна в Ірані одночасно тисне на внутрішні ціни, стримує економічне зростання та поглиблює торговельний дефіцит. Влада розглядає два сценарії, як саме ці фактори можуть вплинути на інфляцію. За більш поміркованого розвитку подій, до інфляції додасться 1,5%, за гіршого — 3%. Також у Національному банку наголошують, що українська економіка дещо сповільниться на фоні конфлікту на Близькому Сході. Насамперед, постраждають галузі, що залежать від транспорту та енергетики. Імовірно, бізнесу доведеться скорочувати виробництво через зростання собівартості. Відомо і про ризики для аграрної галузі: війна в Ірані сильно вдарила по світовому ринку добрив. У перспективі йдеться про зменшення врожайності та зміни цін на продукти.

Наприкінці квітня Національний банк вже оновив прогноз інфляції для України. Зокрема, замість раніше передбачених 7,5% цей показник погіршився до 9%.  

Заощадження українців

Навесні цього року українці змінили свої пріоритети у заощадженнях: у березні 2026 наші співвітчизники вперше придбали більше євро, ніж доларів. Серед причин експерти назвали подальшу європейську інтеграцію, адже саме ця валюта зручна для розрахунків під час подорожей, навчання чи покупок за кордоном. А також світові коливання валюти, повʼязані зокрема і з сучасною політикою Сполучених Штатів, на тлі яких євро утримує більшу стабільність.

Втім, американський долар не втрачає популярності і залишається лідером серед готівкових операцій та одним з найбільш звичних для українців способів зберігати гроші.

Куди вкладати кошти

За даними “РБК-Україна”, інфляція щороку “зʼїдає” до 5% у валюті та понад 10% у гривні від заощаджень українців. Водночас, вкладати кошти у ризиковані операції в умовах нинішнього нестабільного ринку експерти також не радять. “Намагатися заробити зараз, у період кризових явищ, особливо у світовій економіці, — завдання надважливе, але воно ризиковане. Головне зараз для населення — не втратити. А не втратити — це відповідно зберігати. Три частини: долар, євро і гривня. Це оптимально зараз для українців”, — зазначає економіст Олег Устенко. За його словами, заощадження слід розділити на три рівних частини.

Водночас, CEO компанії “HUGS” Гліб Кабальнов в інтервʼю “РБК-Україна” зазначає, що базовим інструментом збереження капіталу для українців за нинішніх умов є державні облігації. “Вони прості у використанні, доступні від невеликих сум (від 1000-10 000 грн), мають податкові переваги, не потребують глибоких знань”, — наголошує експерт. Серед можливих інструментів протистояння інфляції згадує і використання банківських депозитів.

Також експерт називає інвестиції у нерухомість одним зі методів збереження коштів. Щоправда, наголошує, такий спосіб не принесе відчутного зростання капіталу. Водночас, криптовалюту Гліб Кабальнов називає інструментом високого ризику. І не радить використовувати її як захист від інфляції.

Невтішні прогнози

Уже в наступних сезонах ціни на продукти в усьому світі можуть стати неконтрольованими, застерігає у своїй статті видання Financial Times. Такий сценарій може стати наслідком блокади Ормузької протоки під час війни в Ірані. Річ у тім, що цим морським шляхом проходить не лише п’ята частина світових поставок нафти і газу, а й третина морської торгівлі добривами. А без них постраждають аграрії та знизяться врожаї в усьому світі.

Блокування Ормузької протоки створило і логістичний колапс. Частина світових покупців кинулася закупати нафту у Сполучених Штатах. Перевозять її Панамським каналом, де через надмір охочих судна застрягають більше, ніж на місяць. Нафтові гіганти платять, аби пройти без черги, зазначає Financial Times. А от фермери, які перевозять зерно, дозволити собі такі витрати не можуть. Відтак, доставка збіжжя деякими маршрутами здорожчала більш ніж наполовину. ООН також попереджає, що через підвищення транспортних витрат зростуть ціни на цукор, молочні продукти та фрукти.

Енергетична криза

Світ ще не знав подібної енергетичної кризи, заявляє директор Міжнародного енергетичного агентства. В інтерв’ю радіо France Inter Фатіх Біроль заявив, що війна в Ірані змінить світову енергетику на роки. “Справді, це найбільша криза в історії. Йдеться не лише про нафту та газ, а й про добрива, нафтохімічну продукцію, сірку — всі ці ресурси можуть опинитися в дефіциті. Це підштовхне інфляцію в усьому світі, зокрема в країнах, що розвиваються”, — наголосив він. За прогнозами директора Міжнародного енергетичного агентства, ринок залишатиметься нестабільним протягом тривалого часу, а на відновлення знадобляться роки.

Особливо відчутними наслідки енергетичної кризи вже стали для європейської авіації. Компанії скасовують тисячі рейсів, а ціни на квитки зростають. Все — через залежність від авіаційного палива, третину якого Європейський Союз імпортував саме з Близького Сходу. “Дуже ймовірно, що це вплине на плани (літнього — ред.) відпочинку багатьох людей — як через скасування рейсів, так і через суттєве подорожчання квитків”, — такий коментар єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена наводить видання “Європейська правда”. 

Наслідки для України

Наслідки світової кризи для нашої країни можна умовно поділити на негайні і ті, які доведеться пережити згодом. Українці вже побачили зростання цін на пальне та подорожчання проїзду у громадському транспорті. Втім, на думку експертів, попереду ще зростання цін на харчі. Адже витрати на посівну кампанію зросли приблизно на 18%, а частина фермерів змушена економити на добривах і насінні. Це може обернутися як нижчими врожаями, так і зростанням вартості готової продукції.

Енергетична криза може призвести і до скорочення кількості автозаправних станцій в Україні. Насамперед, йдеться про невеликі мережі. 

Матиме війна в Ірані також ще один негативний наслідок. Йдеться про поповнення російського бюджету. Адже наразі послаблено обмеження на закупівлю нафти з країни-агресорки. Отже, вона може отримати додаткові кошти на ведення війни.

Удар нижче пояса

Несподіваний наслідок війни в Ірані вже незабаром відчують дорослі з різних країн — зросте ціна на найбільш популярні марки презервативів. Подорожчати вони можуть аж на третину. Найбільший у світі виробник цієї продукції, малайзійська компанія Karex, скаржиться на різке збільшення виробничих витрат і дефіцит сировини. “Ми вже ведемо переговори про коригування цін із більшістю наших клієнтів, і це, безумовно, одне з найбільш значних коригувань цін, які ми проводили за дуже довгий час”, — поскаржився генеральний директор компанії в інтерв’ю BBC. За його словами, ціни зростуть вже у найближчі кілька місяців.

Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

926 млрд гривень в обігу

У 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 103,9 млрд гривень — це на 12,6% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 січня 2026-го в гаманцях українців перебуває 926,3 млрд гривень. За даними Національного банку, прискорення темпів зростання готівки пов’язане з відновленням економічної активності. “Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції”, — йдеться в повідомленні НБУ.

Щоправда, на поширення готівки також вплинули інтенсивність російських атак, зокрема, по об’єктах енергетики. Адже це спонукає багатьох українців робити запас готівкової гривні.

Найпопулярніші банкноти та монети

Нині в обігу — 2,6 млрд банкнот, а також 15,2 млрд монет. Так що на одного українця припадає приблизно 64 банкноти і 193 монети. Найбільше на руках у людей 500-гривневих банкнот, найменше — 50-гривневих. 

Щодо монет, то найпоширенішими є одногривневі, найрідше трапляються — номіналом 10 гривень.

Копійки на шаги

У Нацбанку нагадують, що з 1 жовтня  2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Пояснюють — вони припинили відігравати суттєву роль у  розрахунках. Натомість вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на їхнє виготовлення та обслуговування. 

Водночас, 50 копійок — досі зберігають попит. Щоправда, їм на зміну вже скоро може прийти нова монета — шаг. Відповідний законопроєкт Верховна рада проголосувала у першому читанні у грудні минулого року. Згідно із документом, копійки з обігу не вилучатимуть, вони із шагами “ходитимуть” паралельно. Як пояснили в НБУ, в Україні в готівковому обігу перебуває 1,5 млрд монет номіналом 50 копійок. Щоб підтримувати їхню належну якість, щороку потрібно докарбовувати близько 30 млн штук. Цю частину і планують замінювати шагами. Наразі в Нацбанку очікують на остаточне голосування  Парламенту з цього питання. 

Гроші на рахунках

Станом на 1 грудня минулого року сума на банківських рахунках фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) сягнула 1 552,8 млрд грн. “У другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі даних банків, надалі зростали темпами понад 20% на рік. Цьому сприяли подальше зниження безробіття та підвищення середньої заробітної плати. Зростання доходів дає змогу населенню більше заощаджувати. Спостерігається приріст коштів населення на поточних рахунках та депозитах у банках”, — зазначають аналітики Національного банку.

Розмір гривневих депозитів збільшується значно швидше, ніж валютних. І хоча серед валютних вкладів першість і далі тримають доларові, частка євро поступово зростає: у вересні 2025 року сягнула 33%. 

Водночас, попри загальне зростання заощаджень, темпи приросту сповільнюються. “Кошти населення в усіх валютах за рік збільшилися на 15%, гривневі вклади зростали лише незначно швидше. Це найнижчі темпи припливів гривневих коштів до банків за період повномасштабної війни, і менші, ніж до 2022 року”, — йдеться у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, який цитує видання Мінфін. 

Більше того — понад 70% грошей українців у банках зберігаються на карткових або поточних рахунках. При цьому станом на 1 грудня менш як 1% вкладників контролювали 51,45% усіх банківських заощаджень населення. Йдеться про клієнтів із вкладами понад 600 тисяч гривень — саме їхня частка за останній рік зросла. Натомість сума коштів, що належать власникам найдрібніших вкладів (від 10 до 200 тисяч гривень), зменшилася: з 29,55% у грудні 2024 року до 27,22% у грудні 2025-го.

Економічні показники

Вже з 1 січня наступного року на майже 10% зросте прожитковий мінімум. Для працездатних осіб він становитиме 3328 гривень, а для непрацездатних — 2595 гривень. Відтак, зміниться і низка виплат, орієнтованих на цей показник. Зокрема, мінімальна пенсія в Україні зросте до 2564 гривень. А от мінімальна зарплата збільшиться з 8000 гривень до 8647 гривень. Через це зростуть, наприклад, виплати одиноким матерям і допомога на дітей під опікою та піклуванням, оскільки їхній розрахунок привʼязаний до прожиткового мінімуму.

Зростання прожиткового мінімуму та мінімальної зарплатні вплине і на розмір податків, насамперед, для фізичних осіб-підприємців. Зокрема, збільшаться розміри єдиного соціального внеску, єдиних податків для ФОПів 1 та 2 групи і військового збору. 

Чи зростуть тарифи

У новому році передбачено збільшення тарифів на електроенергію. Щоправда, стосуватиметься воно не громадян, а бізнесу. Піднімати ціни планують у два етапи: у січні та у квітні. Попри те, що напряму збільшення тарифів на електрику українських споживачів не стосуватиметься, воно все ж може призвести до зростання цін на вітчизняні товари.

Зміниться і вартість розподілу газу — як для населення, так і для бізнесу. Слід нагадати, що мораторій на підвищення тарифів для українців на газ, тепло та гарячу воду продовжує діяти на період воєнного стану та півроку після його завершення.

Соціальні виплати

З 1 січня 2026 року зросте допомога при народженні дітей. Разова виплата становитиме 50 000 гривень на кожну дитину. Якщо народжені двоє і більше дітей, допомога надаватиметься на кожну дитину окремо. Передбачив уряд також допомогу жінкам у зв’язку з вагітністю і пологами (у разі відсутності страхового стажу) — 7 000 гривень на місяць.

Розкрили в уряді і подробиці програми “єЯсла”. Чиновники зауважують, що виплати за нею отримуватимуть батьки дітей віком від 1 до 3 років, які виходять на роботу на повний день. Розмір виплати становитиме 8 тисяч гривень, а для дітей з інвалідністю — 12 тисяч гривень. Рівень доходу батьків на можливість отримати підтримку не впливатиме. Витратити кошти можна буде на приватний дитячий садочок, послуги няні чи розвивальні гуртки. Обовʼязковою умовою буде лише, щоби ці послуги відповідали встановленому Кабміном переліку. Наразі урядовці допрацьовують механізми подачі заяв на цей вид допомоги. Виплати припинятимуть, щойно дитина досягне граничного віку для програми. 

Турбота про здоровʼя

Для українців, старших за 40 років, запрацює програма профілактичних медичних оглядів. Держава виділятиме 2 тисячі гривень на одну людину на рік. За ці кошти можна буде пройти обстеження в державних, комунальних і приватних установах, що відповідають вимогам МОЗ. 

Програма передбачає обстеження на серцево-судинні захворювання, діабет і психічні розлади. За потреби, пацієнт отримає електронний рецепт на безкоштовні ліки, а також консультації лікарів, лабораторні та інструментальні дослідження. Урядовці сподіваються, що це допоможе виявляти в українців хвороби на ранній стадії.

Зараховувати допомогу планують на “Дія.Картку”. За місяць після дня народження українцям надходитимуть запрошення на обстеження. Той, хто не користуються застосунком “Дія”, зможе отримати кошти через банки та ЦНАПи.

Перелік закладів, де можна пройти обстеження, Міністерство охорони здоровʼя оприлюднить незабаром. 

Зміни для бізнесу

Деякі зміни з 1 січня стосуватимуться бізнесу. Так, підприємцям, які належать до ФОПів 1-ї групи, а також торговцям, які займаються виїзною торгівлею або реалізують власноруч вирощену продукцію, доведеться забезпечити можливість безготівкової оплати для своїх клієнтів. Йдеться про застосування терміналів для банківських карток, платіжних застосунків або інших електронних інструментів. У разі порушень, державою передбачено штрафи.

У новому році почнуть діяти і змінені правила працевлаштування людей з інвалідністю. Так, роботодавці мають уникати дискримінації українців за цією ознакою. Зокрема, облаштовувати робочі місця, враховуючи “розумне пристосування” для людей з інвалідністю, сприяти з гнучким графіком, зміною тривалості робочого дня чи додатковими перервами, наданням асистента. Оплачувати такі витрати можуть державні установи, що реалізують заходи соціального захисту, за зверненням роботодавця.

Як ухвалювали бюджет 

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, а під час самого ухвалення у залі лунали крики “Ганьба!”. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева. 

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Дефіцит бюджету — 1,9 трлн гривень

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки — 4 трлн 781 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту — 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, а саме близько 800 млрд грн — наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Безпека та оборона

На сектор безпеки й оборони виділили — 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових — 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку — 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.

Видатки на освіту
На освіту в бюджеті заклали 278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.

14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд грн — придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн — безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн — нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Соціальна підтримка

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них виплата пенсій — 251,3 млрд грн; підтримка громадян у складних життєвих обставинах — 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн — базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн — підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини — 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку — 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу — 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” — 5 тис. грн.

Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги — 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг — 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати — 2,1 млрд грн.

Зростання прожиткового мінімуму

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів — вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Критика бюджету

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій — документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. “Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”, — заявила народна депутатка Ірина Геращенко.

Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. “Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника,  і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. “Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це — популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам”, — сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.

Затримки з виплатами

В останній тиждень листопада 3,8 мільйона українців отримали кошти за вересень у рамках “Національного кешбеку”. Загальна сума виплат сягнула майже 600 мільйонів гривень. За інформацією міністерства економіки, затримка з виплатою за вересень пов’язана з потребою перерозподілу коштів. Виплату за жовтень планують провести з 11 по 20 грудня, за листопад — наприкінці грудня. Виплата за грудень відбудеться в лютому 2026 року, після чого графік обіцяють знову зробити  регулярним — щомісяця наприкінці наступного місяця. 

Зміни у програмі

З 22 листопада змін зазнав перелік товарів і послуг, на які можна витрачати гроші, отримані за “Національним кешбеком”. “Оновлення пов’язане з особливостями роботи політики “Зимова підтримка”, зокрема, виплати 1000 грн для всіх громадян, яка також надійде на картку Національного кешбеку. Тож категорії витрат в обох програмах вирішили уніфікувати. Завдяки цьому обидві програми працюватимуть коректно, а кошти державної підтримки будуть спрямовані передусім на базові й необхідні витрати”, — пояснює міністерство.

Відтепер накопичений кешбек можна спрямувати на комунальні та поштові послуги, харчі, ліки, книги та іншу друковану продукцію, благодійність — зокрема на донати для ЗСУ. А от оплатити цими коштами мобільний зв’язок, транспорт, чи квитки в кіно — більше не вдасться.

“Кешбек” закривають?

Після змін від 22 листопада у ЗМІ з’явилася інформація, що “Національний кешбек” не продовжать вже з початку наступного року. Згодом міністерство економіки на офіційному сайті опублікувало заяву, в якій спростувало такі повідомлення. “Мінекономіки наголошує: у разі будь-яких рішень, які можуть впливати на роботу програми, громадськість буде поінформована завчасно та в повному обсязі. Наразі програма триває, а всі процеси працюють у звичайному режимі”, — запевнили в міністерстві. Заявлений час роботи — до 30 червня 2026 року.

І вже 1 грудня очільник Мінекономіки Олексій Соболев заявив, що на “Нацкешбек” чекатимуть чергові зміни. “Ми, як і домовлялося минулого року, дивимося на рік запуску програми, робимо оцінку в яких галузях, як воно працює, щоб сформувати більш точні умови програми наступного року”, — розповів він  під час форуму “Відновлення України: якісні інституції та економічна безпека”.

Чи знайдуть кошти

“Українська правда” ще на початку листопада писала про проблеми з фінансуванням “кешбеку”. Через  ці труднощі платежі і за липень, і за серпень надходили із запізненням.

“За даними співрозмовників ЕП в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — йшлося у матеріалі. 

І навряд чи справи поліпшаться, адже у листопаді уряд запустив ще одну програму — “Зимова підтримка”, за якою українці отримають по 1000 та 6500 грн. Відповідно навантаження на бюджет лише побільшає.

Що таке “Національний кешбек”

“Національний кешбек” — це державна програма підтримки внутрішнього попиту. Вона передбачає повернення 10% вартості покупки зареєстрованих українських товарів у торгових точках-партнерах. Кешбек нараховують за купівлю близько 400 тисяч найменувань. Перевірити товар можна у застосунку “Дія” або на сайті “Зроблено в Україні”. Максимальна сума кешбеку — 3000 грн на місяць.

У “Нацкешбеку” беруть участь понад 7,5 млн українців, які отримали понад 4 млрд грн виплат. До цього долучилися більше 1870 українських виробників у різних галузях.