<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Спирт у баку: що варто знати про нове пальне в Україні | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<atom:link href="https://naglyad.org/uk/category/ekologiya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://naglyad.org</link>
	<description>Центр громадського моніторингу та контролю</description>
	<lastBuildDate>Tue, 06 May 2025 07:07:34 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=5.9.13</generator>

<image>
	<url>https://naglyad.org/wp-content/uploads/2017/03/cropped-01-32x32.png</url>
	<title>Спирт у баку: що варто знати про нове пальне в Україні | Центр громадського моніторингу та контролю</title>
	<link>https://naglyad.org</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Спирт у баку: що варто знати про нове пальне в Україні</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/05/06/spirt-u-baku-shho-varto-znati-pro-nove-palne-v-ukrayini/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/05/06/spirt-u-baku-shho-varto-znati-pro-nove-palne-v-ukrayini/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 May 2025 07:07:34 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Пальне]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7640</guid>

					<description><![CDATA[З 1 травня українські мережі АЗС почали продавати бензин з  біоетанолом. За словами посадовців, впровадження такого пального позитивно вплине на українську екологію та економіку. Щоправда, деякі експерти попереджають про ризики пального зі спиртом. Про що саме йдеться, з’ясовував Центр громадського моніторингу і контролю. Нові правила Запровадити пальне з біоетанолом в Україні вирішили ще у 2024 &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/05/06/spirt-u-baku-shho-varto-znati-pro-nove-palne-v-ukrayini/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">З 1 травня українські мережі АЗС почали продавати бензин з  біоетанолом.</span><span style="font-weight: 400;"> За словами посадовців, впровадження такого пального позитивно вплине на українську екологію та економіку. Щоправда, деякі експерти попереджають про ризики пального зі спиртом. Про що саме йдеться, з’ясовував Центр громадського моніторингу і контролю.</span></p>
<p><b>Нові правила</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Запровадити пальне з біоетанолом в Україні вирішили ще у 2024 році: тоді Верховна Рада схвалила необхідні зміни до законодавства. Перейти на таке пальне Україна мала в рамках євроінтеграції. Адже як кандидат на членство в ЄС </span><b>—</b><span style="font-weight: 400;"> має впроваджувати європейські норми. Ще одна причина нововведення — екологія. Біоетанол чистіший за викопне пальне, тож під час згоряння виділяє менше шкідливих речовин. Йдеться і про потенційне зниження енергетичної залежності (адже ініціатива дозволить нашій країні імпортувати менше нафтопродуктів), і про перспективи для українських аграріїв (біоетанол можна виготовляти з зернових та цукрових культур, які вирощують у нашій державі).</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За правилами, які почали </span><a href="https://epravda.com.ua/energetika/v-ukrajini-do-benzinu-dodavatimut-spirt-yak-ce-vpline-na-cini-805557/"><span style="font-weight: 400;">діяти</span></a><span style="font-weight: 400;"> з 1 травня, українські мережі АЗС мають продавати бензин з вмістом біоетанолу не менше 5%. Додавати біоетанол мають до всіх бензинів, крім марок з октановим числом 98 та вище. Винятки зроблять лише для палива Міністерства оборони та Державного резерву. </span></p>
<p><b>Досвід інших країн</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Додавання біоетанолу – світова практика, яка працює вже десятки років у США, ЄС, Бразилії та інших країнах. </span><span style="font-weight: 400;">Це стосується і сусідів України: відповідні норми набули чинності у Польщі, Словаччині та Румунії два роки тому. Держави Європи застосовують пальне з 5-відсотковим та 10-відсотковим вмістом біоетанолу. А от у Бразилії частка спирту у пальному може сягати й 80%.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Україна також має досвід використання пального з певним відсотком спирту: на наших заправках воно почало з’являтися ще у 2022 році. </span></p>
<p><b>Звідки братимуть пальне</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Технологія виготовлення біобензину передбачає, що пальне змішують зі спиртом на нафтобазах</span><b>,</b><span style="font-weight: 400;"> а вже звідти поширюють готовий продукт. Втім, через повномасштабне вторгнення гравці українського ринку пального перспективи власного виробництва відтермінували. Тож поки що нове пальне імпортуватимуть з Європи. “Багато мереж АЗС в Україні до кінця цього року уклали контракти із європейськими НПЗ щодо купівлі бензину із біоетанолом. Коли ці контракти закінчаться, ми будемо брати з ЄС лише бензини та додавати наш біоетанол в Україні”, — розповів у </span><a href="https://www.rbc.ua/rus/news/benzin-zi-spirtom-azs-shcho-bude-tsinami-1746041676.html"><span style="font-weight: 400;">коментарі</span></a><span style="font-weight: 400;"> “РБК-Україна” аналітик компанії “НафтоРинок” Олександр Сіренко.</span></p>
<p><b>Небезпеки біоетанолу</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Значна частина автомобілів, на яких їздять українці, імпортована з Європи та США. Тож, за словами експертів, у техніки не мало б виникати проблем з використанням біоетанолу. Загроза криється в іншому: такий тип пального дуже добре абсорбує воду. “Після цього бензинова суміш розшаровується і втрачає свої експлуатаційні властивості. Постачальник може купити якісний Е5, але якщо в нього в бензовозі, резервуарі на нафтобазі або на АЗС є мізерні залишки води, іржі або дрібного бруду — будуть проблеми”, — розповів у </span><a href="https://epravda.com.ua/energetika/v-ukrajini-do-benzinu-dodavatimut-spirt-yak-ce-vpline-na-cini-805557/"><span style="font-weight: 400;">коментарі</span></a><span style="font-weight: 400;"> “Економічній правді” директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Значна частина великих гравців до змін підготувалася: почистили свої резервуари перед заповненням їх новою сумішшю. Однак, перевірити рівень підготовки малих заправок наразі нереально, наголошують експерти. “Порада для власників авто — використовувати великі та відомі бренди, адже є сподівання, що вони провели належні підготовчі роботи”, — </span><a href="https://www.rbc.ua/rus/news/benzin-zi-spirtom-azs-shcho-bude-tsinami-1746041676.html"><span style="font-weight: 400;">зазначає</span></a><span style="font-weight: 400;"> у коментарі “РБК-Україна” аналітик компанії “НафтоРинок” Олександр Сіренко.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Питання до якості пального може виникнути і через те, що механізм перевірок щодо вмісту біоетанолу наразі відсутній. “Держекоінспекція поки не буде штрафувати за торгівлю бензином без біоетанолу. Для цього потрібна затверджена форма протоколу про відповідне правопорушення, якої ще немає”, — </span><a href="https://www.nefterynok.info/novosti/3-kvitnya-vidbulasya-b2b-zustrich"><span style="font-weight: 400;">цитує</span></a><span style="font-weight: 400;"> видання “Нафто Ринок” першого заступника Голови Держекоінспекції Дмитра Зарубу.</span></p>
<p><b>Як зміняться ціни</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Біоетанол у пальному може вплинути на вартість бензину. Адже для європейських країн здебільшого виготовляють пальне з 10% домішок. А 5-відсотковий вміст європейці робитимуть спеціально для нашої держави. “За це вони з нас просять 15-25 доларів за тонну. Це означає здорожчання літра на 50-80 копійок. Сподіваюся, що через падіння цін на нафту ми в травні отримаємо мінус три гривні на літрі і ніхто нічого не помітить”, — каже у </span><a href="https://epravda.com.ua/energetika/v-ukrajini-do-benzinu-dodavatimut-spirt-yak-ce-vpline-na-cini-805557/"><span style="font-weight: 400;">коментарі</span></a><span style="font-weight: 400;"> “Економічній правді” директор консалтингової групи &#8220;А-95&#8221; Сергій Куюн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо ж Україна у майбутньому сама почне додавати біоетанол у пальне, ціни знизяться ще більше. Наша держава лише минулоріч експортувала до Європи 99 тисяч тонн етанолу. Зокрема, й того, з якого виготовлятимуть новий бензин.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/05/06/spirt-u-baku-shho-varto-znati-pro-nove-palne-v-ukrayini/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>В Україні міліють річки: чим загрожує весняне маловоддя?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/04/01/v-ukrayini-miliyut-richki-chim-zagrozhuye-vesnyane-malovoddya/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/04/01/v-ukrayini-miliyut-richki-chim-zagrozhuye-vesnyane-malovoddya/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 01 Apr 2025 20:34:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Вода]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7583</guid>

					<description><![CDATA[Рівень води у річках нині опустився нижче за норму. Це впливає на запаси у водосховищах і може призвести до серйозних наслідків для галузей економіки, які залежні від водних ресурсів. Що саме чекає на ці сектори у разі тривалого маловоддя — з&#8217;ясував Центр громадського моніторингу та контролю. Що відбувається з річками Рівень води на Дніпрі, Десні, &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/04/01/v-ukrayini-miliyut-richki-chim-zagrozhuye-vesnyane-malovoddya/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Рівень води у річках нині опустився нижче за норму. Це впливає на запаси у водосховищах і може призвести до серйозних наслідків для галузей економіки, які залежні від водних ресурсів. Що саме чекає на ці сектори у разі тривалого маловоддя — з&#8217;ясував Центр громадського моніторингу та контролю.</span></p>
<p><b>Що відбувається з річками</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Рівень води на Дніпрі, Десні, Сіверському Дінці та їхніх притоках нижчий за середні багаторічні значення. А середньомісячна наповненість річок наразі становить менше 20% від кліматичної місячної норми, розповіла заступниця начальника відділу гідрологічних прогнозів Українського гідрометцентру Вікторія Корнієнко. “Зазвичай ми говоримо про підвищення рівня води, про затоплення, але наразі у звʼязку з тим, що у нас не спостерігається вираженого весняного водопілля на більшості річок України, ми стикаємося з тим, що річки, на деяких ділянках, вже увійшли в фазу маловоддя, тобто спостерігається гідрологічна посуха”, — заявила Корнієнко під час </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/v-ukrayini-fiksuyut-gidrologichnu-posuhu-cherez-vidsutnist-vesnyanogo-vodopillya/"><span style="font-weight: 400;">брифінгу</span></a><span style="font-weight: 400;"> в Медіацентрі Україна. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За її словами, змінити ситуацію могли б значні опади. Проте наразі синоптики </span><a href="https://www.meteo.gov.ua/ua/Prohnoz-na-misyac"><span style="font-weight: 400;">очікують</span></a><span style="font-weight: 400;">, що в квітні в Україні дощі не перевищать норми. А якщо дощитиме менше за норму, ситуація з річками може навіть погіршитися.</span></p>
<p><b>Які загрози несе маловоддя</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;"> </span><span style="font-weight: 400;">Одна з найбільших загроз маловоддя для України, як для держави, де розвинене сільське господарство, — це проблеми з посівною. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, посівна кампанія 2025 року почалася у складних умовах через тривалу відсутність опадів. “Посуха, яку ми спостерігали у 2024 році, перейшла у 2025 рік. Через безсніжну зиму фактично достатньої кількості води в ґрунті не було. І ми зосередилися, що в нормах, коли має бути 85-87 мм води, було 35-40 мм, тобто в два рази менше від норми, яка потрібна”, — </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/vologi-v-grunti-vdvichi-menshe-za-normu-denis-marchuk-povidomiv-u-yakih-umovah-ukrayinski-agrariyi-rozpochali-vesnyanu-posivnu/"><span style="font-weight: 400;">заявив</span></a><span style="font-weight: 400;"> Марчук.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аграрії сподіваються —  дощі, які випали нещодавно, дадуть можливість успішно завершити посівну. Адже від цього залежать майбутні врожаї та ціни на продукти. </span></p>
<p><b>Температурні рекорди</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Екстремальні погодні умови фіксують не лише в Україні, а й у світі. Так, січень цього року став </span><a href="https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3957111-sicen-2025-roku-stav-najteplisim-za-vsu-istoriu-sposterezen.html"><span style="font-weight: 400;">найтеплішим</span></a><span style="font-weight: 400;"> за весь час спостережень. Та й увесь 2025 рік, за </span><a href="https://www.reuters.com/business/environment/year-begins-with-warmest-january-despite-shift-towards-cooling-la-nina-2025-02-06/?utm_source=twitter&amp;utm_medium=Social"><span style="font-weight: 400;">прогнозами</span></a><span style="font-weight: 400;"> Метеорологічної служби Великої Британії, стане третім в історії найспекотнішим роком: після 2024 та 2023-го.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/04/01/v-ukrayini-miliyut-richki-chim-zagrozhuye-vesnyane-malovoddya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Надокучливий пилок: в Україні стартує сезон весняних алергій</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/03/25/nadokuchlivij-pilok-v-ukrayini-startuye-sezon-vesnyanih-alergij/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/03/25/nadokuchlivij-pilok-v-ukrayini-startuye-sezon-vesnyanih-alergij/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 25 Mar 2025 11:34:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Медицина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7573</guid>

					<description><![CDATA[Чхання, закладеність носа, свербіж і сльозотеча навесні можуть бути симптомами сезонної алергії. Адже з потеплінням починають цвісти рослини, пилок яких здатен викликати неприємні симптоми. Рекомендована МОЗ інтерактивна мапа показує: ризик алергій в Україні посилиться у кількох областях. Мешканцям яких регіонів варто вжити заходів профілактики — з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. Небезпечне цвітіння Сезонна алергія &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/03/25/nadokuchlivij-pilok-v-ukrayini-startuye-sezon-vesnyanih-alergij/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Чхання, закладеність носа, свербіж і сльозотеча навесні можуть бути симптомами сезонної алергії. Адже з потеплінням починають цвісти рослини, пилок яких здатен викликати неприємні симптоми. Рекомендована МОЗ інтерактивна мапа показує: ризик алергій в Україні посилиться у кількох областях. Мешканцям яких регіонів варто вжити заходів профілактики </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.</span></p>
<p><b>Небезпечне цвітіння</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Сезонна алергія розвивається, коли імунна система людини надмірно реагує на подразники навколишнього середовища. Для багатьох таким подразником стає пилок рослин. Терміни цвітіння різних видів залежать від клімату та особливостей погоди. Щоб відслідковувати, коли у повітря можуть потрапити ті чи інші алергени, варто скористатися </span><a href="http://allergy.in.ua/#"><span style="font-weight: 400;">інтерактивною</span></a><span style="font-weight: 400;"> мапою.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За її даними, ризик алергій зростає на півдні України. Зокрема, підвищиться в Одеській, Миколаївській, Херсонський областях, а під кінець тижня до списку додадуться Запорізька, Кіровоградська, Дніпропетровська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька та Івано-Франківська.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Зазвичай, у березні та квітні до алергій призводить пилок вільхи, ліщини, граба, верби та тополі. У квітні-травні алергеном може бути пилок берези, дуба, ясена та клена. Також у травні починається цвітіння злакових трав.</span></p>
<p><b>Інші фактори ризику</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Спричинити весняну алергію може не лише пилок рослин. У цей період відбувається загострення ще кількох видів алергічної реакції. Наприклад, на укуси комах, цвіль чи домашній пил.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">“Загострення алергій на домашній пил та пилових кліщів виникає через те, що навесні збільшується кількість алергенів у житлових приміщеннях. Це відбувається внаслідок сезонних прибирань, змін температури та вологості”, </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> розповіла в </span><a href="https://life.pravda.com.ua/health/alergiya-na-vesnu-306958/"><span style="font-weight: 400;">інтерв’ю</span></a><span style="font-weight: 400;"> “Українській правді. Життя” кандидатка медичних наук, терапевтка Тетяна Антофійчук.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Підвищені шанси отримати на алергію мають люди із генетичною схильністю, ослабленим імунітетом чи хронічними захворюваннями. У групі ризику також діти і підлітки, мешканці міст (оскільки алергенні властивості пилку посилює забруднене повітря), люди певних професій. Наприклад, агрономи, садівники, пасічники, бібліотекарі, працівники складів, будівельники та маляри. </span></p>
<p><b>Симптоми алергії</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За </span><a href="https://moz.gov.ua/uk/scho-vazhlivo-znati-pro-sezonnu-alergiju-ta-jak-z-neju-vporatisja"><span style="font-weight: 400;">даними</span></a><span style="font-weight: 400;"> Міністерства охорони здоров’я, серед поширених симптомів алергії можна виокремити такі:</span></p>
<ul>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">почервоніння очей, сльозотеча;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">нежить, свербіння та закладеність носа;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">притуплення нюху, чхання;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">утруднене або прискорене дихання;</span></li>
<li style="font-weight: 400;" aria-level="1"><span style="font-weight: 400;">сухий кашель. </span></li>
</ul>
<p><span style="font-weight: 400;">Фахівці також зазначають, що в окремих випадках алергічна реакція може призвести до небезпечних для життя станів: анафілактичного шоку, набряку Квінке чи загострення бронхіальної астми. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Медики радять не зволікати і вчасно звертатися до сімейного лікаря. Адже спеціаліст допоможе правильно встановити тип алергена і призначить лікування, яке приборкає неприємні симптоми. </span></p>
<p><b>Як вберегтися</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Насамперед, медики радять уникати контакту з алергеном. Задля цього можна відслідковувати календар цвітіння чи поточний рівень концентрації пилку у вашому населеному пункті </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> щоб уникати прогулянок у небезпечний час. На вулиці можна захистити органи дихання маскою, а очі </span><span style="font-weight: 400;">—</span><span style="font-weight: 400;"> сонцезахисними окулярами.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Лікарі рекомендують змінювати одяг після вулиці, мити обличчя і волосся. Важливо також контролювати рівень вологи у приміщенні, а після провітрювання використовувати очисник повітря. А ще пити більше води, адже вона допомагає виводити алергени.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/03/25/nadokuchlivij-pilok-v-ukrayini-startuye-sezon-vesnyanih-alergij/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Березень посеред зими: як аномальне тепло впливає на Україну</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/02/03/berezen-posered-zimi-yak-anomalne-teplo-vplivaye-na-ukrayinu/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/02/03/berezen-posered-zimi-yak-anomalne-teplo-vplivaye-na-ukrayinu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 03 Feb 2025 14:35:18 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[АПК]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Зима]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7512</guid>

					<description><![CDATA[Наприкінці січня одразу у кількох районах Києва почали цвісти сакури. Такі аномалії пов&#8217;язані з теплою зимою, спричиненою глобальною зміною клімату. І хоч початок лютого приніс зниження температур — вони однаково залишаються вищими за норму для цієї пори року.  Аграрії між тим стурбовані: незвичне зимове тепло та відсутність снігу можуть вплинути на майбутній ріст овочів та &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/02/03/berezen-posered-zimi-yak-anomalne-teplo-vplivaye-na-ukrayinu/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Наприкінці січня одразу у кількох районах Києва </span><a href="https://www.facebook.com/story.php?story_fbid=2986550244828221&amp;id=100004198245785&amp;rdid=sl2JAcTVfA9w0x5r"><span style="font-weight: 400;">почали</span></a><span style="font-weight: 400;"> цвісти сакури. Такі аномалії пов&#8217;язані з теплою зимою, спричиненою глобальною зміною клімату. І хоч початок лютого приніс зниження температур — вони однаково залишаються вищими за норму для цієї пори року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Аграрії між тим стурбовані: незвичне зимове тепло та відсутність снігу можуть вплинути на майбутній ріст овочів та зернових. Чи є ризик неврожаю, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.   </span></p>
<p><b>Знову температурні рекорди</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кінець січня приніс Україні низку температурних рекордів. Зокрема, 27 січня у Києві </span><a href="https://www.facebook.com/CGO.Official/posts/pfbid02pz4kpN3eoak59miozvTjhymnpc6bvEMbyeRXU4EobXmtzt1ve8ksEUo297pQPspol"><span style="font-weight: 400;">зафіксували</span></a><span style="font-weight: 400;"> два максимуми. Мінімальна температура повітря не опустилась нижче 5,1°С, що на 2,1°С вище попереднього рекордного показника для цього дня 1902 року. Також середньодобова температура повітря виявилася найвищою за весь час спостережень і більше відповідала кінцю березня, ніж середині зими.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У лютому стовпчики термометрів почали знижуватися. За </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/temperatura-vishha-za-klimatichnu-normu-v-ukrgidromettsentri-rozkazali-pro-te-yakoyu-bude-pogoda-v-lyutomu/"><span style="font-weight: 400;">словами</span></a><span style="font-weight: 400;"> речниці Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, середньомісячна температура буде коливатися від -3 до +2. А це на 1,5-2 градуси вище кліматичної норми. </span></p>
<p><b>Тепло може стати проблемою для аграріїв</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Березневі температури у січні можуть не минути безслідно для українського сільського господарства. Як </span><a href="https://glavcom.ua/interviews/borshchu-ne-bude-meteoroloh-pro-naslidki-anomalno-teploji-zimi-dlja-ukrajintsiv-1042224.html"><span style="font-weight: 400;">пояснила</span></a><span style="font-weight: 400;"> завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, зміни клімату можуть негативно вплинути на вирощування капусти, огірків та картоплі. “У червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто “спечеться”, тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови”, — зазначила Віра Балабух.</span></p>
<p><b>Ризики для урожаю зернових</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Тим часом науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН стурбовані спричиненою аномальним теплом дочасною вегетацією озимих, яка загрожує їхній зимівлі в разі різкого похолодання. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На думку ж речниці Укргідрометцентру Наталії Птухи, тепла погода взимку навпаки сприяла кращому сходженню озимих культур. “Певні перестороги є в аграріїв, але, наприклад, в цьому році є певний позитивний вклад у тому, що, оскільки осінній період був дуже сухий, не встигли вчасно посіяти всі культури, які були заплановані, тому що дуже сухий ґрунт був, це було неможливо зробити, і деякі культури озимі посіяли пізніше. І те, що зараз ось ці місяці зимові були досить теплими, є плюсом, тому що вони розвинулися, зійшли”, — зазначила вона.</span></p>
<p><b>Нові можливості</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Про те, що аномальне тепло може принести не лише ризики, а й нові можливості, </span><a href="https://glavcom.ua/country/society/tse-prosto-podarunok-klimatoloh-pojasnila-jaki-pozitivi-daje-ukrajintsjam-anomalno-tepla-zima-1042568.html"><span style="font-weight: 400;">говорить</span></a><span style="font-weight: 400;"> і Віра Балабух. Серед плюсів, які бачить науковиця: м’які зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, економію електроенергії. А це дуже важливо, зважаючи на постійні російські удари по нашій інфраструктурі. Також, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт. До того ж, збільшення вегетаційного періоду дає Україні шанс збирати три врожаї на рік, а також вирощувати на півночі культури, які раніше росли лише на півдні — наприклад, кукурудзу та соняшник.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/02/03/berezen-posered-zimi-yak-anomalne-teplo-vplivaye-na-ukrayinu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Температурні рекорди триватимуть? Чого чекати Україні</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2025/01/06/temperaturni-rekordi-trivatimut-chogo-chekati-ukrayini/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2025/01/06/temperaturni-rekordi-trivatimut-chogo-chekati-ukrayini/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 06 Jan 2025 14:07:55 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7478</guid>

					<description><![CDATA[Минулий рік встановив кілька кліматичних рекордів: літо-2024 стало найспекотнішим за всю історію спостережень. Температурні максимуми фіксували і в українських містах, зокрема, у Києві. Чого очікувати у 2025 році — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю. Що показали термометри Протягом року лише в українській столиці зафіксували 52 температурні рекорди, найбільше — у липні та вересні. Як &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2025/01/06/temperaturni-rekordi-trivatimut-chogo-chekati-ukrayini/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Минулий рік встановив кілька кліматичних рекордів: літо-2024 стало найспекотнішим за всю історію спостережень. Температурні максимуми фіксували і в українських містах, зокрема, у Києві. Чого очікувати у 2025 році — зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.</span></p>
<p><b>Що показали термометри</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Протягом року лише в українській столиці зафіксували 52 температурні рекорди, найбільше — у липні та вересні. Як </span><a href="http://cgo-sreznevskyi.kyiv.ua/uk/diialnist/21213/9-pidsumki-shchedrogo-na-rekordi-chervnya-u-stolitsi"><span style="font-weight: 400;">повідомляють</span></a><span style="font-weight: 400;"> у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньорічна температура 2024 року у Києві склала +11,4°С, що на 2,4°С вище кліматичної норми.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Як </span><a href="https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5yprlz4nelo"><span style="font-weight: 400;">зазначає</span></a><span style="font-weight: 400;"> “ВВС-Україна”, раніше у нашій державі найспекотнішим був кінець липня-серпень. Минулоріч аномально теплим виявився навіть березень.</span></p>
<p><b>Які причини?</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Головною причиною змін клімату науковці називають людську діяльність. Зокрема, викиди в атмосферу парникових газів. Втім, рекорди 2023 та 2024 років, </span><a href="https://www.bbc.com/ukrainian/articles/c5yprlz4nelo"><span style="font-weight: 400;">наголошує</span></a><span style="font-weight: 400;"> “ВВС-Україна”, спричинені і таким явищем, як Ель Ніньйо. Це природне підвищення температури поверхні води у східній частині Тихого океану. Вчені фіксували його від червня 2023 до травня 2024. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Наслідки глобального потепління українці відчувають вже впродовж кількох років. Йдеться про обміління річок, аномально теплі зими та посушливе літо. Посилює вплив на клімат і війна Росії проти України. Адже під час бойових дій виникають пожежі, знищуються екосистеми та руйнується інфраструктура. </span></p>
<p><a href="https://focus.ua/uk/eksklyuzivy/669106-klimatichni-zmini-v-ukrajini-chogo-chekati-v-maybutnomu"><span style="font-weight: 400;">За словами</span></a><span style="font-weight: 400;"> асистентки відділу комунікацій ГО “Екодія” Анни Корягіної, загальний кліматичний збиток, завданий Росією лише за перші два роки повномасштабного вторгнення, становить 32 мільярди доларів. За цей же час до атмосфери потрапило додатково 175 мільйонів тонн вуглекислого газу. Це можна порівняти з річними викидами такої країни, як Нідерланди. </span></p>
<p><b>Наскільки теплим буде 2025 рік</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цей рік може потрапити до категорії найтепліших за всю історію спостережень, слідом за 2023 та 2024. Принаймні, такий прогноз </span><a href="https://www.metoffice.gov.uk/about-us/news-and-media/media-centre/weather-and-climate-news/2024/2025-global-temperature-outlook"><span style="font-weight: 400;">озвучують</span></a><span style="font-weight: 400;"> у національній метеорологічній службі Великої Британії Met Office. І станеться це попри певну прохолоду у тропічній частині Тихого океану. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Робити точні прогнози щодо температур в Україні у 2025 році синоптики поки не поспішають. Втім, загальні тенденції озвучують. Як </span><a href="https://www.rbc.ua/rus/news/klimatichniy-prognoz-2025-chi-nakrie-zemlyu-1735570294.html"><span style="font-weight: 400;">зазначила</span></a><span style="font-weight: 400;"> завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух, середньомісячні температури цього року будуть вищими за норму. Імовірний також дефіцит опадів у лютому та березні. Зростатиме і кількість надзвичайно спекотних днів улітку.  </span></p>
<p><b>Кліматичні плани України</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Боротьбу з глобальним потеплінням країни світу </span><a href="https://ecoaction.org.ua/300-mlrd-na-klimat-cop29.html"><span style="font-weight: 400;">обговорювали</span></a><span style="font-weight: 400;"> у листопаді 2024 на Конференції сторін конвенції ООН з питань зміни клімату. Наша держава презентувала проєкти “зеленого” відновлення після війни та намагалася привернути увагу інших учасників заходу до діяльності Росії. Адже країна-агресорка не лише шкодить екології, видобуваючи викопне паливо, а й спрямовує отримані від його продажу кошти на ведення війни. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Цього року Україна, як і інші держави-учасниці Конференції, презентуватиме оновлений національно визначений внесок зі скорочення викидів. Перед нашою державою стоятиме непросте завдання: поєднати вже поставлені цілі щодо досягнення кліматичної нейтральності з реаліями війни. Які насамперед передбачають боротьбу з наслідками російської агресії та екологічне відновлення після неї. </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2025/01/06/temperaturni-rekordi-trivatimut-chogo-chekati-ukrayini/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Україна у вогні. Чому ситуація з пожежами погіршується?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2024/09/30/ukrayina-u-vogni-chomu-situatsiya-z-pozhezhami-pogirshuyetsya/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2024/09/30/ukrayina-u-vogni-chomu-situatsiya-z-pozhezhami-pogirshuyetsya/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 30 Sep 2024 10:46:08 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[ДСНС]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7380</guid>

					<description><![CDATA[Горить по всій країні: у другій половині вересня масштабні пожежі охопили одразу 7 регіонів. Димом накривало навіть столицю. Більше того, цей рік став рекордним за кількістю пожеж в екосистемах: їх уже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чому так масштабно палає, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.  18 великих пожеж одночасно Кількість пожеж &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2024/09/30/ukrayina-u-vogni-chomu-situatsiya-z-pozhezhami-pogirshuyetsya/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Горить по всій країні: у другій половині вересня масштабні пожежі охопили одразу 7 регіонів. Димом накривало навіть столицю. Більше того, цей рік став рекордним за кількістю пожеж в екосистемах: їх уже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Чому так масштабно палає, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. </span></p>
<p><b>18 великих пожеж одночасно</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Кількість пожеж в екосистемах України цьогоріч </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/tsogorich-kilkist-pozhezh-v-ekosistemah-ukrayini-zbilshilasya-v-ponad-dva-razi/"><span style="font-weight: 400;">збільшилася</span></a><span style="font-weight: 400;"> удвічі. Фахівці зафіксували понад  46 тисяч займань, в той час, як у 2023 році їхня кількість сягала 20 тисяч. Вогонь  уже забрав життя 17 людей, ще 55 отримали ушкодження. </span><span style="font-weight: 400;">Станом на кінець вересня палають одразу 7 українських регіонів. Горить на Донеччині, Київщині, Полтавщині, Рівненщині, Сумщині, Харківщині та Чернігівщині. Вогонь охопив близько 1300 гектарів. </span><span style="font-weight: 400;">“В Україні наразі триває гасіння 18 масштабних пожеж. Зокрема це пожежі в екосистемах — це і відкриті території, суха трава, чагарники, сухостій, це торфʼяні пожежі, це лісові пожежі, здебільшого, лісова підстилка”, — </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/v-ukrayini-narazi-trivaye-gasinnya-18-masshtabnih-pozhezh-na-zagalnij-ploshhi-ponad-1300-ga-dsns/"><span style="font-weight: 400;">розповів</span></a><span style="font-weight: 400;"> речник ДСНС Олександр Хорунжий під час брифінгу в Медіацентрі Україна. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Інші регіони також під загрозою. Як розповіла речниця Укргідрометцентру Наталія Птуха, у низці областей зберігає пʼятий, найвищий, рівень пожежної небезпеки.  </span><span style="font-weight: 400;">“В нас тривалий період впливав антициклон, поле високого тиску, він розташовувався на північний схід від території України та забезпечував погоду без опадів, малохмарну. Зараз його центр дещо зміщується у східному напрямку, але, все одно, повністю під його впливом залишається Лівобережжя України”, — </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/v-ukrgidromettsentri-vkazali-v-yakih-regionah-riven-pozhezhnoyi-nebezpeki-znizivsya-ta-v-yakih-budut-najvishhi-pokazniki/"><span style="font-weight: 400;">зазначила</span></a><span style="font-weight: 400;"> вона.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У безпеці хіба райони Карпат, Прикарпаття та Закарпаття.</span></p>
<p><b>Диверсії — одна з причин</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім людської недбалості, пожежі в екосистемах спричиняють і дії Росії. Адже для ворога це частина терору України.  </span><span style="font-weight: 400;">“Буквально цими вихідними лісова охорона затримала декілька диверсантів. Особливо це стосується Сумської прикордонної області. У них знайдені сірники, запалюючі суміші, в них знайдені гроші. Ми їх передаємо поліції і далі ведеться робота з ними. Але, крім того, країна-агресор, особливо на прикордонних територіях, скидає запалюючі суміші, які підпалюють ліс. І зараз відбуваються дуже активна робота стосовно гасіння”, — </span><a href="https://mediacenter.org.ua/uk/diyi-diversantiv-ta-skidannya-zapalyuyuchih-sumishej-krayinoyu-agresorkoyu-v-dp-lisi-ukrayini-vkazali-na-deyaki-z-faktoriv-lisovih-pozhezh/"><span style="font-weight: 400;">розповіла</span></a><span style="font-weight: 400;"> речниця ДП “Ліси України”  Ксенія Григор’єва.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Найближчим часом ситуація з пожежами, ймовірно, не покращиться. Адже з минулого тижня в Україні посилились вітри. А це, своєю чергою, збільшує ризики швидкого поширення вогню. </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2024/09/30/ukrayina-u-vogni-chomu-situatsiya-z-pozhezhami-pogirshuyetsya/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сезон носовичків та червоних очей: що допоможе впоратися з алергією на пилок?</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2024/04/23/sezon-nosovichkiv-ta-chervonih-ochej-yak-vporatisya-z-alergiyeyu-na-pilok/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2024/04/23/sezon-nosovichkiv-ta-chervonih-ochej-yak-vporatisya-z-alergiyeyu-na-pilok/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 23 Apr 2024 07:12:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Медицина]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7201</guid>

					<description><![CDATA[Весна разом із красивими квітами та буйними травами принесла із собою й менш приємні подарунки — пилкові алергії. У світі мільйони людей страждають на поліноз або ж сінну лихоманку. І з кожним роком їхня кількість лише зростає. Всесвітня організація охорони здоров’я навіть назвала поширення алергічних реакції — глобальною проблемою. Які причини такого росту алергічних захворювань, &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2024/04/23/sezon-nosovichkiv-ta-chervonih-ochej-yak-vporatisya-z-alergiyeyu-na-pilok/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Весна разом із красивими квітами та буйними травами принесла із собою й менш приємні подарунки — пилкові алергії. У світі мільйони людей страждають на поліноз або ж сінну лихоманку. І з кожним роком їхня кількість лише зростає. Всесвітня організація охорони здоров’я навіть назвала поширення алергічних реакції — глобальною проблемою. Які причини такого росту алергічних захворювань, зокрема, й полінозу. Як з ними боротися та як запобігти, розповідає, Центр громадського моніторингу та контролю.  </span></p>
<p><b>До 30% людей у світі мають симптоми полінозу</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Чхання, свербіж у носі, набряк очей, кашель та задишка — все це симптоми полінозу. За різними оцінками від 10 до 30% людей у світі мають алергію на пилок. Страждають і дорослі, і діти. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Алергія виникає, коли наша імунна система починає бурхливо реагувати на чужорідний білок, який міститься в пилку. Імунітет виробляє антитіла, які намагаються цей білок нейтралізувати. Найкращий спосіб позбутися алергії — уникати алергену, але у випадку всюдисущого пилку — це буває складно. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Загалом, пилкування в Україні </span><a href="https://www.facebook.com/ndslohmatdyt/posts/pfbid02DtmteuBrknHLWM1g6KaHC25sEE1mde9Fr7pKLqxwGxnuR7HGgRsLLczb6Y52boddl?locale=uk_UA"><span style="font-weight: 400;">має три хвилі</span></a><span style="font-weight: 400;">: в березні починають пилкувати дерева (основний алерген — береза), у кінці травня долучаються лугові трави, а в середині липня — бурʼяни (амброзія, полин). Щоб знати, чи є “ваш” алерген у повітрі, можна скористатися календарем цвітіння рослин — таких календарів чимало у інтернеті. Крім того, спеціалізовані сайти публікують алергопрогноз на тиждень. Навіть сайти </span><a href="https://weather.com/uk-UA/forecast/allergy/l/aef1ae844a5a6d6514dd32c8f723d7cd1ad4e49f08085207b5c0b336a9d0116d"><span style="font-weight: 400;">з прогнозом погоди</span></a><span style="font-weight: 400;">, поряд з температурою повітря та швидкістю вітру, часто дають інформацію про присутність в повітрі пилку дерев, квітів та амброзії.  </span></p>
<p><b>Спершу — </b><strong>в</strong><b>иявити алерген, далі — почати лікування</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За перших проявів алергії необхідно звернутися до сімейного лікаря, який скерує до алерголога для виявлення алергенів. Існує 2 типи </span><a href="https://life.pravda.com.ua/health/5ef208846f936/"><span style="font-weight: 400;">тестів</span></a><span style="font-weight: 400;">: шкірні проби (прік-тести) та молекулярний аналіз крові. Під час прік-тестів невелику кількість розведеного алергену наносять на шкіру. Ця процедура повністю безболісна та безкровна. Якщо ж шкірні тести з певних причин неможливі, лікар візьме кров з вени для молекулярного аналізу.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Фахівець також призначить лікування. Найчастіше — антигістамінні препарати, які допоможуть з легкими проявами пилкової алергії. Коли ж перебіг важкий — алерголог може прописати вам гормональні ліки.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Для лікування полінозу застосовують також імунотерапію, яку необхідно починати задовго до сезону цвітіння трав. Імунотерапію ще називають “уколами проти алергії”. Ці ін’єкції працюють, як вакцина, і у людини знижується чутливість до алергенів. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім медикаментозного лікування, є прості заходи, які можуть допомогти послабити прояви алергії. Зокрема, медики </span><a href="https://phc.org.ua/news/poradi-z-profilaktiki-sezonnoi-alergii"><span style="font-weight: 400;">рекомендують</span></a><span style="font-weight: 400;"> носити на вулиці маску, щоб зменшити кількість пилку, який потрапляє до рота та носа. Радять також не виходити на вулицю у вітряну погоду, вмиватися чи приймати душ після прогулянки, а одяг змінювати одразу по поверненню додому, адже на ньому залишаються часточки пилку. Не зайвим буде частіше робити вологе прибирання та не сушити випрані речі надворі. </span></p>
<p><b>Глобальне потепління сприяє алергії</b></p>
<p><a href="https://business.itn.co.uk/why-are-allergies-on-the-rise/"><span style="font-weight: 400;">Дослідження</span></a><span style="font-weight: 400;"> Манчестерського університету показало, що поширеність сінної лихоманки зросла на 33% за останні 20 років. На це могли вплинути різноманітні чинники, серед яких — урбанізація та зміни клімату. Річ у тім, що CO2, крім того, що є основним газом глобального потепління, є також “їжею” для рослин: він потрібен для вироблення цукрів під час фотосинтезу. Тож, що більше CO2 у атмосфері, то краще рослини ростуть і виробляють пилок. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">А поки у світі шукають способи боротьби зі змінами клімату, ВООЗ оприлюднила перелік, що можуть зробити пересічні люди, щоб зменшити поширення алергій. Серед порад, зокрема, вибір на користь грудного вигодовування, яке зменшує ризик розвитку алергічних захворювань у немовлят. Крім того, Всесвітня організації охорони здоров’я закликає батьків не створювати малюкам “стерильного” середовища, адже надто малий контакт з мікробами в ранньому дитинстві може призвести до збільшення ризику алергій у майбутньому. Фахівці наголошують і на важливості здорового харчування у профілактиці алергічних реакцій та закликають їсти побільше, овочів, фруктів та цільних злаків. </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2024/04/23/sezon-nosovichkiv-ta-chervonih-ochej-yak-vporatisya-z-alergiyeyu-na-pilok/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сезон пожеж: рятувальники закликають не спалювати суху траву</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2024/03/11/sezon-pozhezh-ryatuvalniki-zaklikayut-ne-spalyuvati-suhu-travu/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2024/03/11/sezon-pozhezh-ryatuvalniki-zaklikayut-ne-spalyuvati-suhu-travu/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 11 Mar 2024 21:21:49 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[ДСНС]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7153</guid>

					<description><![CDATA[Сотні пожеж палають по всіх Україні. І йдеться не про займання через приліт російських ракет чи обстріли на фронті. Горить в українських містах і селах, де весняне прибирання на присадибних ділянках — часто призводить до трагічних наслідків. Пожежі, які виникають через недбалість, загрожують і людям, і тваринам. А для самих паліїв можуть закінчитися величезними штарфами &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2024/03/11/sezon-pozhezh-ryatuvalniki-zaklikayut-ne-spalyuvati-suhu-travu/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">Сотні пожеж палають по всіх Україні. І йдеться не про займання через приліт російських ракет чи обстріли на фронті. Горить в українських містах і селах, де весняне прибирання на присадибних ділянках — часто призводить до трагічних наслідків. Пожежі, які виникають через недбалість, загрожують і людям, і тваринам. А для самих паліїв можуть закінчитися величезними штарфами або навіть — тюремним ув’язненням. </span></p>
<p><b>Горить по всій країні</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Від початку року Дніпропетровські рятувальники вже погасили </span><a href="https://adm.dp.gov.ua/news/ponad-800-pozhezh-z-pochatku-roku-na-dnipropetrovshchyni-pochastishaly-vypadky-zaiman-sukhostoiu"><span style="font-weight: 400;">понад 800 пожеж</span></a> <span style="font-weight: 400;">в екосистемах. Вогонь знищив більш ніж 670 гектарів, а головною причиною займань стало випалювання мешканцями сухої трави та сміття. До адміністративної відповідальності притягнули вже 106 жителів регіону.  </span><span style="font-weight: 400;">На Львівщині за цей же час вже </span><a href="https://www.facebook.com/LVIVDSNS/posts/pfbid02rDR4KouR9ZF1YuzGkwZTbdcGVX57VWUPSsi4kFfkkjMaJm18CsyjhhXDDDYqqCCSl"><span style="font-weight: 400;">виникло</span></a><span style="font-weight: 400;"> 188 пожеж сухої трави. Згарищем стало понад 30 гектарів, на “гарячому” ж спіймали 83 порушники. Закарпатські рятувальники від 1 січня </span><a href="https://zakarpattya.net.ua/News/232597-Zakarpattsi-vlashtuvaly-vzhe-100-pozhezh-v-ekosystemakh.-Za-zlovmysnykamy-poliuiut-drony-VIDEO"><span style="font-weight: 400;">зафіксували</span></a><span style="font-weight: 400;"> 100 пожеж в екосистемах. У області паліїв шукають навіть із допомогою дронів. Почастішали пожежі й на Київщині, лиш за одну добу — 5 березня — рятувальники 17 разів </span><a href="https://kv.dsns.gov.ua/pres-centr/news/nadzvicaini-podiyi/riatuvalniki-prodovzuiut-likvidovuvati-pozezi-v-ekosistemax"><span style="font-weight: 400;">виїздили</span></a><span style="font-weight: 400;"> на гасіння сухої трави. Займання в екосистемах зафіксували того дня у 5 районах області, загалом вигоріли близько 10 гектарів.</span></p>
<p><b>Небезпека для людей і тварин</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">При згорянні сухої трави у повітря </span><a href="https://dp.dsns.gov.ua/abetka-bezpeki/pozhezhna-bezpeka/prichini-pozhezh-v-ekosistemah-spalennya-smittya-ta-suhostoyu"><span style="font-weight: 400;">потрапляють</span></a><span style="font-weight: 400;"> оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому без доступу повітря листі утворюється бензопірен — речовина, яка може викликати ракові захворювання. Більше того, із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, а пластик та поліетилен при горінні виділяє до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Але шкода для здоров’я — не єдина небезпека від спалювання сухостою. Адже те, що починається, як невелике полум’я на власній ділянці, може швидко перерости у масштабну пожежу. Так, у вітряну погоду вогонь здатен миттєво перекинутися на будівлі. А іноді — стати причиною загибелі людей. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Не можна забувати і про шкоду для довкілля. Адже під час пожеж в екосистемах гине безліч тварин, птахів та комах. Звірі, які не можуть врятуватися, або згорають заживо, або помирають від задухи.  </span></p>
<p><b>Великі штрафи та тюремні ув’язнення</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Окрім шкоди для здоров’я, випалювання сухої трави може бути небезпечним і для гаманця. Та навіть здатне привести паліїв за грати. Три роки тому Верховна Рада суттєво </span><a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20#Text"><span style="font-weight: 400;">посилила</span></a><span style="font-weight: 400;"> відповідальність за забруднення повітря:  штраф становить від 30 600 грн до 61 200 грн. Також порушника можуть покарати позбавленням волі терміном до 3 років. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні або її залишків на землях сільськогосподарського призначення карається штрафом від 91 800 грн до 153 тис. грн.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Порушення вимог пожежної безпеки в лісах може коштувати до 4 590 грн для простих громадян та до 15 300 грн — для посадовців. Якщо ж це призвело до виникнення лісової пожежі  ще й на значній площі — штраф може сягнути 15 300 грн або ж 18 360 грн — для посадовців. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю — карається штрафом до 6 120 грн  або до 21 420 грн  — для посадових осіб. Якщо ті самі дії вчиняли на території заповідників — до 12 240 грн, а для посадових осіб — до 30 600 грн. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Якщо ж дії палія </span><a href="https://cv.dsns.gov.ua/news/ostanni-novini/riatuvalniki-nagaduiut-pro-vidpovidalnist-za-spaliuvannia-suxoyi-travi"><span style="font-weight: 400;">призвели</span></a><span style="font-weight: 400;"> до смерті людей, масової загибелі тварин або інших тяжких наслідків, йому може загрожувати від 5 до 10 років позбавлення волі.</span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2024/03/11/sezon-pozhezh-ryatuvalniki-zaklikayut-ne-spalyuvati-suhu-travu/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Потепління та аномальні явища. Якої погоди чекати у 2024 році</title>
		<link>https://naglyad.org/uk/2024/02/06/poteplinnya-ta-anomalni-yavishha-yakoyi-pogodi-chekati-u-2024-rotsi/</link>
					<comments>https://naglyad.org/uk/2024/02/06/poteplinnya-ta-anomalni-yavishha-yakoyi-pogodi-chekati-u-2024-rotsi/#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[uanaglyad]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 06 Feb 2024 12:50:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Війна]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://naglyad.org/?p=7108</guid>

					<description><![CDATA[2 лютого бабак Тимко, що живе на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна, спрогнозував, коли Україні чекати весни. Якщо вірити чотирилапому “синоптику”, тепло прийде до нас уже за 6 тижнів. Колега Тимка на іншому континенті — американський бабак Філ — пообіцяв цьогоріч ранню весну.  Передбачення на наступний рік зробили не лише бабаки. Свої прогнози оприлюднили &#8230; <div class="link-more"><a href="https://naglyad.org/uk/2024/02/06/poteplinnya-ta-anomalni-yavishha-yakoyi-pogodi-chekati-u-2024-rotsi/" class="more-link">Читати більше</a><div class="arrow_right"><img src="/wp-content/uploads/2017/03/Arrow-1.png"></div></div>]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><span style="font-weight: 400;">2 лютого бабак Тимко, що живе на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна, спрогнозував, коли Україні чекати весни. Якщо вірити чотирилапому “синоптику”, тепло прийде до нас уже за 6 тижнів. Колега Тимка на іншому континенті — американський бабак Філ — пообіцяв цьогоріч ранню весну. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Передбачення на наступний рік зробили не лише бабаки. Свої прогнози оприлюднили і метеорологи, і кліматологи. Фахівці, зокрема, попередили про подальше зростання температури на планеті, а також про — загрози різноманітних катаклізмів. То якою буде весна та увесь наступний рік, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю. </span></p>
<p><b>Кліматичні рекорди</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">2023 рік став найтеплішим за всю історію спостережень, які ведуть від 1850 року. На планеті було на 1,48°С спекотніше, порівняно з періодом, коли людство ще не почало масово спалювати викопне паливо. Про це йдеться у </span><a href="https://climate.copernicus.eu/copernicus-2023-hottest-year-record"><span style="font-weight: 400;">звіті</span></a><span style="font-weight: 400;"> агентства ЄС з моніторингу зміни клімату Copernicus. Середня температура у 2023 році була на 0,17°С вищою, ніж у 2016-му, який раніше вважали найспекотнішим роком в історії. А це свідчить про дуже значне підвищення кліматичних показників. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Основною причиною прискорення глобального потепління вчені називають рекордні викиди вуглекислого газу, а також повернення природного кліматичного явища Ель-Ніньо. І прогнозують, що температура на планеті ростиме й далі: підвищення у 1,5°С відбудеться вже у найближчі 12 місяців. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">У Всесвітній метеорологічній організації (ВМО) при ООН додають: 2024-й рік може побити температурний рекорд 2023-го. “Враховуючи, що Ель-Ніньйо, зазвичай, найбільше впливає на глобальну температуру після свого піку, 2024 рік може бути ще спекотнішим (за 2023-й рік — ред.)”, — </span><a href="https://wmo.int/media/news/wmo-confirms-2023-smashes-global-temperature-record"><span style="font-weight: 400;">йдеться</span></a><span style="font-weight: 400;"> у пресрелізі ВМО.</span></p>
<p><b>Війна погіршує ситуацію</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Величезної шкоди планеті завдає і війна Росії проти України, адже провокує масштабні викиди парникових газів. Передусім через споживання пального військовою технікою, розвири боєприпасів. Також негативний вплив спричиняють пожежі, які починаються через бойові дії. У грудні минулого року цю проблему обговорювали на полях кліматичної конференції ООН у Дубаї та анонсували уже третій звіт щодо впливу російської війни на клімат.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">За наявними ж нині </span><a href="https://www.epravda.com.ua/columns/2023/06/7/700922/"><span style="font-weight: 400;">даними</span></a><span style="font-weight: 400;">, викиди вуглекислого газу лише за перший рік повномасштабної війни склали 120 млн тонн СО2 екв. Стільки парникових газів за цей же час, до прикладу, викинула в атмосферу Бельгія. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Війна буде мати вплив на клімат навіть після завершення, попереджають експерти. Адже й відбудова пошкодженої інфраструктури: будинків, шкіл, лікарень, мостів та доріг, спричинятиме значні викиди СО2.</span></p>
<p><b>Вчені прогнозують катаклізми</b></p>
<p><span style="font-weight: 400;">Як </span><a href="https://glavred.net/synoptic/2024-budet-chrezvychaynym-klimatolog-balabuh-rasskazala-o-rekordnyh-temperaturah-v-ukraine-10529159.html"><span style="font-weight: 400;">розповіла</span></a><span style="font-weight: 400;"> кліматолог Віра Балабух, проблема сучасних кліматичних змін полягає у тому, що відбуваються аж надто швидко. Ті коливання температури, які зараз бачить за життя лише одне покоління людей, раніше тривали б впродовж 1400 років. Тож через глобальне потепління на всю планету та Україну, зокрема, очікує все більше аномальних погодних явищ. І трапитися можуть вже 2024 року. </span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">“За оцінками Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату, інтенсивність і частота таких явищ зростає. Крім того, ми стаємо свідками безпрецедентних явищ, які раніше взагалі не могли б виникнути, якби не глобальне потепління. То ж ймовірно і 2024 рік не буде винятком і ми з вами ще не раз почуємо про надзвичайні погодні події.</span></p>
<p><span style="font-weight: 400;">На жаль, за кліматичними прогнозами очікується, що екстремальних погодних умов у нас може бути більше і в наступні роки. Тож ми маємо бути до цього готовими й докласти максимум зусиль, щоб не допустити підвищення глобальної температури повітря понад 2°С, а краще зупинити на 1,5°С, скоротивши викиди парникових газів”, — підсумувала кліматолог. </span></p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://naglyad.org/uk/2024/02/06/poteplinnya-ta-anomalni-yavishha-yakoyi-pogodi-chekati-u-2024-rotsi/feed/</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
