Чому зміни ухвалили саме зараз та які документи потрібні для перетину кордону — розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Правила для чоловіків

Ідея змінити правила виїзду для молодих чоловіків була озвучена президентом України в середині серпня. На думку Володимира Зеленського, такі заходи допомогли би відчути більше свободи й упевненості багатьом українським родинам. Відповідну постанову урядовці оприлюднили наприкінці місяця. Виїжджати дозволили чоловікам віком 18-22 років. Правила стосуються також громадян, які з різних причин опинились за кордоном.

Що саме потрібно для виїзду, на брифінгу у Медіацентрі Україна роз’яснив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко. “Щоб чоловікові у віці 18-22 років виїхати за кордон, треба при собі мати закордонний паспорт, а також обов’язково наявність військово-облікового документу. Як у паперовому вигляді, так і у електронному форматі. Без наявності цього документу людина може отримати відмову у перетині кордону”, —  зазначив він.

Оформлюють охочих на виїзд вже у пунктах пропуску прикордонні інспектори. Єдина категорія чоловіків 18-22 років, які не можуть виїхати, — це ті, хто працюють в органах місцевої влади та місцевого самоврядування. Їм і надалі можна виїжджати за кордон тільки у відрядження.

Виїзд для жінок

Внесли урядовці і важливі зміни щодо виїзду жінок. Йдеться зокрема про депутаток місцевих рад — вони не могли залишати територію країни більш ніж два з половиною роки (уряд заборонив їм виїзд у 2023). “Раніше навіть у законну відпустку вони не могли виїхати — щоб побачити рідних чи привезти допомогу для наших військових. Це обмежувало волонтерську діяльність і змушувало деяких складати мандат”, — так прокоментувала ситуацію Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. Зміни стосуватимуться майже 15 тисяч українок.  

Втім, у цій постанові також є винятки. Як пояснив глава МВС України Ігор Клименко, виїзд дозволили тим, хто не отримує зарплату з місцевого бюджету. “Депутат місцевої (сільської, селищної, міської, районної у містах, районної , обласної) ради — це неоплачувана діяльність. Тож законодавство не забороняє працювати на інших роботах, зокрема тих, що не повʼязані з органами місцевого самоврядування. Наприклад, депутатка місцевої ради може бути вчителькою чи лікаркою. У такому випадку вона може перетинати кордон”, — наголосив міністр. Водночас, депутатки, що працюють в органах місцевого самоврядування та отримують зарплату з місцевого бюджету, — зможуть виїжджати за кордон лише у відрядження.

Причини і наслідки змін

Виїзд за кордон для низки українців обмежили з початком повномасштабного російського вторгнення. Йшлося про чоловіків віком 18-60 років та деякі категорії військовозобов’язаних жінок. А у 2023 році, після низки гучних скандалів з виїздом депутатів за кордон, обмеження поширили і на депутатів рад усіх рівнів — і жінок, і чоловіків, яким за 60.

На тлі цих обмежень з’явилась, зокрема, тенденція юнакам залишати країну до повноліття, повідомляли у Міносвіти. 

Виникла у державі і суперечлива ситуація щодо призову: він не передбачений для чоловіків до 25 років. Втім, виїжджати за кордон їм наразі також не можна. Змінити це — незабаром планує Верховна Рада. Там зареєстрували відповідний проєкт закону.

“Дешеві” українці захопили ринок автоперевезень?

Коріння конфлікту тягнеться ще від лютого минулого року, коли Європейський Союз відкрив так звані “коридори солідарності”, аби спростити ввезення імпортних товарів в Україну. Ці коридори були розраховані, передусім, на гуманітарну та військову допомогу, а також на вивезення аграрної продукції, продаж якої є основним джерелом заробітку для України. 14 червня минулого року Україна з ЄС погодили Угоду про лібералізацію автомобільних перевезень, відому як “транспортний безвіз”. Вона скасувала дозволи на міжнародні перевезення країнами ЄС для українських перевізників, а також визнавала українські водійські права та сертифікати для професійних водіїв.

Рішення про спрощений в’їзд на територію ЄС є вигідним для України, не критичним для країн Європи, але вкрай болючим для місцевих перевізників. Ось як коментує ситуацію один з учасників акції на кордоні — водій-підприємець Єжи з польського міста Біла Підляська: “Українці дешевші, їм не потрібно відповідати європейським стандартам, тому вони мають великі переваги. Вони можуть перевозити будь-який вантаж в Європі дешевше, а ми, польські експедитори, повинні відповідати всім стандартам ЄС і сплачувати високі соціальні збори”. За його словами, українці захопили 90% ринку транскордонних перевезень, хоча раніше мали частку до 60%.

Збитки для економіки, пекло — для водіїв

Поляки блокують лише автомобільні пункти пропуску, залізничні ж працюють в штатному режимі. Але блокування однаково завдає суттєвого удару нашій економіці. Як заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ, лише прямі збитки за перші два з половиною тижні блокади становлять понад 400 млн євро. Щодо непрямих втрат — блокада пунктів пропуску на кордоні стимулювала зростання цін на пальне. Наприклад, автомобільний газ за місяць здорожчав на 11,5 грн, або майже на 30%.

Хоча польські протестувальники заявляли, що не блокуватимуть приватні автівки, автобуси та вантажівки з товарами військового призначення і гуманітарну допомогу, на практиці блокується все. Зокрема, 3 грудня у черзі сфотографували вантажівку з військовими човнами, які Україна отримує від США. Блокада також загрожує життю та здоров’ю українських перевізників — впродовж місяця зафіксували вже дві смерті. Наші водії перебувають у вкрай поганих умовах — з дефіцитом води, продуктів, без душу та елементарних зручностей.

Яким може бути рішення?

Польські протестувальники вимагають відновити норму про обов’язкові транспортні дозволи для водіїв з країн, що не є членами ЄС. Також серед вимог — заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з-поза меж ЄС, доступ до української системи “Шлях”, окремі черги для машин з ЄС у системі “єЧерга” та для порожніх авто. Виконання останньої вимоги представники України і Польщі вже погодили. Щодо інших — складніше. Польські перевізники, фактично, вимагають скасування “транспортного безвізу” для України. За словами очільника Мінвідновлення Олександра Кубракова, це — неможливо, і таке рішення навіть не обговорюється. Отже, компромісу доведеться шукати в іншій площині. Ситуація ускладнюється політичною кризою в Польщі. Команда чинного прем’єра Матеуша Моравецького, ймовірно, не залишиться при владі, а новий, опозиційний уряд буде сформовано не раніше середини грудня. Саме тоді й варто очікувати вирішення кризи на кордоні.

“40 жінок їдуть, яким документом передбачено перевірити у всіх дипломи?”

З 1 жовтня цього року жінки, які мають фармацевтичну чи медичну спеціальність, підлягають обов’язковому військовому обліку. Тож повинні з’явитися до Територіального центру комплектування і пройти всі необхідні процедури. Після цього вони набувають статусу військовозобов’язаних. І, як повідомив представник президента у Верховній раді Федір Веніславський, для цих жінок виїзд за кордон може бути обмеженим. Відповідне роз’яснення Веніславського оприлюднили на сайті Парламенту 6 вересня. Але вже наступного дня публікація з сторінки ВРУ — зникла.

Натомість з поясненнями виступила Державна прикордонна служба. Речник ДПСУ Андрій Демченко під час брифінгу у Медіацентрі Україна —  Укрінформ розповів, що правила перетину кордону затверджені Постановою Уряду №57, де чітко визначено, кому дозволено перетинати кордон під час воєнного стану. І жодних нововведень щодо жінок у Постанові немає.  

Про те, що не існує підстав не випускати жінок з України, заявили і в ЗСУ.  “Дивіться, їде автобус 40 жінок, їдуть вони на відпочинок за кордон, яким документом передбачено що ДПСУ має перевірити у всіх дипломи? Є обмеження щодо чоловіків, щодо жінок не прописано. Немає зараз законних підстав для обмеження виїзду військовозобов’язаних жінок за кордон”, — розповів у коментарі Суспільному начальник пресслужби командування Сухопутних військ Збройних Сил України Володимир Фітьо.

Можна виїхати на навчання в авіаційній школі

А от щодо виїзду за кордон чоловіків —  за останні місяці в Україні відбулися певні зміни. Так, за інформацією Демченка, тепер за кордон можуть виїжджати ті, хто не підлягають призову на військову службу за мобілізацією, якщо їхні рідні загинули або зникли безвісти під час участі в Антитерористичній операції або забезпечували її проведення з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018-го.

Також виїхати можуть студенти або курсанти українських закладів освіти, які прямують для проходження льотної підготовки в іноземні авіаційні школи.

Понад 1800 посадовцям відмовили у перетині кордону

Як і раніше, український кордон не можуть перетинати державні посадовці, крім певних винятків. За словами Демченка, від початку дії обмежень для держслужбовців, у перетині кордону відмовити 1800 людям. Серед них були і чоловіки, і жінки.

Що ж до інших порушників кордону, за даними ДПСУ, починаючи з 24 лютого минулого року, на так званій “зеленій” ділянці кордону, себто поза межами пунктів пропуску, затримали 14 600 людей, які хотіли незаконно покинути Україну. Ще 6 200 людей затримали безпосередньо в пропускних пунктах: вони намагалися пройти кордон, використовуючи підроблені документи.

“По “зеленій” ділянці кордону найбільше спроб перетнути кордон фіксується  на кордоні з Румунією та Молдовою. А по пунктах пропуску — найбільше на кордонах з Польщею. І власне, чому саме з Польщею, бо там найбільший пасажиропотік через державний кордон”, — пояснив Андрій Демченко. 

За один день кордон перетнули 100 тисяч людей

Лише за 24 серпня цього року західні кордони України з ЄС та Молдовою перетнули 100 тисяч людей та 21 тисяча транспортних засобів. Про це відзвітували у Державній прикордонній службі. 

З України в цей день виїхали 54 тисячі, а приїхали 46 тисяч людей. З них 42 тисячі — українські громадяни.

Загалом, як свідчать дані Опендатабот, за перше півріччя року з України виїхало 8,2 мільйони осіб, а в’їхало — 7,97 мільйонів. 

Спільний митний та прикордонний контроль

Щоб зменшити черги на україно-польському кордоні, там планують зробити спільний митний та прикордонний контроль. Про таке 22 серпня заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, це поки що буде пілотний проєкт. 

“Буде один пункт пропуску, де працюватимуть представники обох держав. Цим досягаємо більшої інтеграції в європейський простір, прискорюємо логістику, мінімізуємо корупцію”, — пояснив Шмигаль. Глава уряду додав, що Україна зробила відповідну пропозицію і Румунії.

“єЧерга” тепер працює і для пасажирських автобусів

Зменшити час перебування людей на кордоні має і послуга “єЧерга”. Із 1 серпня 2023 року вона запрацювала, зокрема, для пасажирських автобусів. Спершу скористатися нею водії могли лиш на пункті “Ягодин – Дорогуськ”. Але вже невдовзі проєкт “єЧерга” для пасажирських автобусів масштабували на 8 пропускних пукнтів. Йдеться про “Краківець – Корчова” та “Шегині – Медика”  на Львівщині, “Порубне – Сірет” та “Мамалига – Крива” у Чернівецькій області, “Ягодин – Дорогуськ” і “Устилуг – Зосин” на Волині, а також “Чоп (Тиса) – Захонь” та “Ужгород – Вишнє Нємецьке” на Закарпатті. 

Щоб перетнути кордон дані водія та автобуса треба внести в систему єЧерга на відповідному сайті. Також необхідно обрати потрібний прикордонний перехід. Реєстрація доступна за день до старту подорожі. Йдеться як і про регулярні автобусні маршрути, так і про нерегулярні. Після проходження реєстрації водій отримує конкретний час, у який має прибути на кордон. 

Від грудня минулого року і до серпня цього року єЧерга працювала виключно для вантажних авто. За цей час за допомогою послуги кордон перетнули майже 340 тисяч тисяч вантажівок.

Як працюють нові заходи безпеки

Рішення про запровадження біометричного контролю для іноземців, які перетинають український кордон, ухвалила Рада національної безпеки і оборони у липні минулого року. 1 вересня Президент України Петро Порошенко підписав відповідний указ і доручив почати обладнання прикордонних пунктів. Головна мета – забезпечити національну безпеку, посилити контроль за в’їздом і виїздом з України іноземців, особливо громадян країни-агресора.

«В умовах, коли країна є об’єктом військової агресії з боку Росії, ця практика є цілком виправданою», – зауважив глава держави.

Українські прикордонники мали майже півроку, аби підготуватися до нових правил. Спочатку систему запустили в аеропортах та на ділянках українсько-російського кордону. На сьогодні вже всі 157 міжнародних пунктів пропуску, зокрема 3 контрольні пункти на межі з окупованим Кримом, обладнані системою зчитування інформації з біометричних документів та для збору відбитків пальців. Технічні засоби дозволяють зчитувати паспорти, які виготовлені за міжнародними стандартами ІКАО, ІD-картки та водійські посвідчення, а також порівнювати відбитки пальців із інформацією у документах.

За інформацією Держприкордонслужби, якщо особа вперше в’їжджає в Україну, вона повинна залишити всі відбитки пальців. При повторному в’їзді відбитки будуть лише перевірятися і процес ідентифікації особи відбуватиметься швидше. Варто зазначити, що кожну особу перевіряють одразу за кількома базами даних – МВС, СБУ та Інтерполу.

«Це контроль в’їзду всіх людей, які потенційно можуть створити проблеми для безпеки нашої держави. Наприклад, скоїла людина злочин за кордоном. Вона потрапляє в базу даних Інтерполу, там є її відбитки пальців. Але, перетинаючи кордон з Україною, що злочинець показує прикордоннику? Чистий паспорт. Там же немає відбитків пальців. А якщо на кордоні є можливість оперативно зняти відбитки пальців, то їх можна перевірити по системі Інтерполу і відразу зрозуміти, хто хоче в’їхати в нашу країну: законослухняний громадянин або злочинець, терорист, у якого були проблеми з законом», – пояснює колишній керівник Національного бюро Інтерполу Кирило Куликов.

Радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк зауважує, що, беручи до уваги неконтрольовану ділянку кордону на Донбасі, система біометричного контролю не є досконалою. Втім, прикордонники стверджують, що в них є рішення. Речник ДПСУ Олег Слободян запевняє, що оскільки на пропускних постах в зоні АТО біометрична перевірка не здійснюватиметься, громадяни РФ, які перетнули українсько-російський кордон через неконтрольовані Києвом ділянки, будуть повернуті назад. Тож росіяни зможуть заїхати до України тільки з підконтрольної території і, звісно, будуть проходити біометричну перевірку.

Біометрика у дії: перші реакції та результати

За даними Державної прикордонної служби, за перші десять днів функціонування системи біометричного контролю процедуру пройшли 32,5 тисячі іноземців, із них 25 тисяч – росіяни. Як зазначає заступник голови служби Василь Серватюк, лише за перші три доби прикордонники зафіксували 48 спрацювань за базами даних Інтерполу. Водночас якихось конфліктних ситуацій або провокацій на українському кордоні не було, і звичайні громадяни спокійно реагують на нові вимоги.

«Це правильно, що кожна людина повинна бути врахована», – каже росіянин Антон Рогозін, який пройшов процедуру у контрольно-пропускному пункті Юнаківка.

Проте прогнозовано негативно на біометричний контроль відреагували у самій Росії. У МЗС назвали цю норму неприйнятною, а на російському кордоні почали блокувати український транспорт.

«Як ми і очікували, в святкові дні відбулися провокаційні дії проти наших громадян з боку РФ у зв’язку з введенням біометричного контролю. Тільки протягом сьогоднішньої доби російська сторона відмовилася пропускати 18 наших транспортних засобів без складання відповідних документів і пояснення причини», – пояснив Серватюк на прес-конференції 9 січня.

Попри нервову реакцію росіян, українська сторона реагує стримано. У ДПСУ стверджують, що готові до провокацій і всі пункти пропуску посилені технікою та особовим складом. Водночас Міністерство закордонних справ застерігає українців від поїздок до Росії через систематичні провокації російських спецслужб, які підтверджені і задокументовані СБУ. Наприклад, 3 січня у Москві незаконно затримали учасника АТО Олега Негоду, який їхав до своїх родичів. Тому у Службі безпеки вкотре підкреслюють, що наразі поїздки до країни-агресора вкрай небезпечні.

За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, біометричний контроль – це тільки початок, і в найближчому майбутньому росіяни повинні будуть попередньо повідомляти про подорож до України.

«З 1 січня введена система реєстрації біометричних даних. Це реально перший етап. Другий етап – це буде заява, яка піде відповідно у Державну міграційну службу, копія її буде спрямована у МЗС. І третій етап, він перебуває у стані створення – це контроль за переміщенням російських громадян на всій території України», – зауважує глава МЗС.

Звичайно, безпекові новації ще потребують часу. І біометрична система  – це тільки перша цеглина комплексного захисту українських кордонів. За словами речника Державної прикордонної служби Олега Слободяна, база біометричного контролю наразі лише наповнюється, тому ще продемонструє свою ефективність.

Аби ефективніше протистояти зовнішній загрозі, Держприкордонслужба ще три роки тому розпочала процес реформування та переоснащення. Яких змін зазнало відомство за цей час, досліджували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

Роззброїли та розформували

Після проголошення незалежності у 1991 році захист територіальної цілісності України був покладений на прикордонні війська. У 2003 році вони були розформовані, а замість них було створено Державну прикордонну службу (ДПСУ). Розпочалася «демілітаризація» установи, тобто перетворення її з воєнізованої структури на правоохоронний орган, основні функції якого – контроль за перетином кордону. За словами тодішнього радника Міністра оборони України Анатолія Лопати, від силового потенціалу прикордонних військ у новоствореної служби залишилося не більше третини, а то й менше: важке озброєння знімали, а російську сторону розглядали як основних партнерів. На думку аналітиків, це стало головним прорахунком влади.

«У нас не були визначені стратегічні цілі – об’єкти загрози. Можна країну пустити помилковим шляхом, і вона опинилася беззахисною. Найбільша помилка була допущена, коли Росію виключили з переліку потенційних загроз», – розповів директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Коли у 2014 році РФ розпочала вторгнення на сході України, наші прикордонники мали при собі лише стрілецьку зброю, з якою не могли відбити наступ російських танків і БТРів. Намагаючись зупинити ворога, українські «зелені кашкети» пережили власний «котел» – Довжанський – за однойменною назвою контрольно-пропускного пункту на українсько-російському кордоні. Захищаючи українські позиції, вони провели на КПП 22 дні під постійним вогнем в оточенні ворога. Загалом з початку війни загинуло 69 бійців ДПСУ, ще 428 – отримали поранення.

Підвищення боєздатності

Головний акцент у реформуванні Держприкордонслужби робиться на посиленні бойової підготовки військовослужбовців і забезпеченні їх перспективними зразками озброєння і військової техніки. Для цього влада збільшила бюджет ДПСУ майже втричі: з 2,5 млрд грн у 2014 році до 7,3 млрд грн у 2017 році. А на наступний рік на потреби «зелених кашкетів» уже закладена сума 9,01 млрд грн. Завдяки цьому за останні три роки службі вдалося суттєво оновити матеріально-технічну базу.

«Одним із ключових елементів безпеки держави в умовах російської агресії є міцний кордон. Ми маємо все зробити для того, щоб наші війська, наші прикордонники завжди були готові зупинити ворога, показати міць та силу захисника України», – підкреслив Президент України 20 жовтня під час передачі сертифікатів на отримання нової техніки представникам Західного, Східного та Північного регіональних управлінь ДПСУ.

За рахунок бюджетного фінансування та проектів міжнародної технічної допомоги прикордонники взяли на озброєння низку сучасних технічних засобів, зокрема бездротові системи спостереження «SMARTDEC», мультиспектральні камери та датчики, засоби передачі даних та командні центри, бронеавтомобілі «Тритон» вітчизняного виробництва. Ці бойові машини не лише добре захищені, а й укомплектовані системами виявлення та ідентифікації цілей. «Тритони» здатні одночасно відслідковувати десятки цілей та у разі необхідності вести по них вогонь. Вони також оснащені супутниковим зв’язком, що дозволяє військовикам оперативно передавати інформацію в режимі он-лайн. За офіційними даними адміністрації прикордонної служби, середній пробіг «Тритонів» за 2017 рік уже склав 3,5 тисяч кілометрів, що свідчить про щоденне їхнє використання.

У переозброєнні прикордонників активну участь беруть вітчизняні підприємства. Наприкінці минулого року Державний концерн «Укроборонпром» передав «зеленим кашкетам» 18 безпілотних літальних апаратів і новітній комплекс раннього виявлення, попередження та ідентифікації цілей AEROS. Він вирішить проблему спостереження за найбільш небезпечною ділянкою кордону в Азовському морі поблизу Маріуполя. За інформацію ДК «Укроборонпром», AEROS може фіксувати надводні, повітряні та наземні об’єкти на відстані до 40 кілометрів. Це дає можливість прикордонникам відстежувати переміщення ворожих загонів та сповіщати ЗСУ про їхнє точне розташування.

Відгородитися від ворога

З 2014 року одним із головних завдань Державної прикордонної служби України є створення «інтелектуальної» системи охорони державного кордону – це кілька ліній фортифікаційних та інженерно-технічних споруд, підсилених технічними засобами спостереження (датчиками руху, відеокамерами, тепловізорами). Станом на листопад 2017 року на російсько-українській ділянці вже зведено 274,6 км протитранспортних ровів, 49,4 км контрольно-слідових смуг, 193,7 км рокадних доріг, 88,9 км загороджувального паркану, 6 спостережних веж. Цього не достатньо, щоб перекрити весь кордон з РФ, але робота зі зміцнення наших позицій триватиме і надалі.

«Ми плануємо все-таки збільшити присутність прикордонників на кордоні і розгорнути нові підрозділи, – зазначив голова ДПСУ Петро Цикигал. – Наразі ми маємо один прикордонний підрозділ на 80-100 км кордону. Але іноземний досвід підказує, щоб забезпечити надійну охорону рубежів держави, необхідно мати такі підрозділи кожні 20 км. На самому кордоні мають з’явитися модульні містечка, між якими будуть зведені спостережні вежі».

На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, українці бажають бачити неприступний мур між Україною та Росією, і реальність їх подекуди розчаровує. Втім, головне, за його словами, не укріплені оборонні споруди, а сучасні високоточні системи спостереження та відеоконтролю, які дозволяють заздалегідь зафіксувати можливу загрозу та швидко відреагувати на неї.

А з нового року прикордонники зведуть ще одну невидиму стіну на шляху російських диверсантів та шпигунів.

«Поки росіяни перетинають кордон за закордонними паспортами. Зараз ми розглядаємо питання, щоб з 1 січня був введений біометричний контроль, будемо знімати відбитки пальців, – повідомив керівник служби. – І цю інформацію передаватимемо СБУ, міграційній службі, поліції».

На його думку, це дозволить суттєво зменшити кількість російських громадян, які потрапляють на територію нашої держави під виглядом «журналістів» або за підробленими документами. У ДПСУ переконані, що незваних «гостей», а отже, і провокацій та диверсій, влаштованих ними в Україні, має значно поменшати.