За російські гроші придбають засоби ППО та артснаряди

“ЄС підтримує Україну. Сьогодні ми переказуємо 1,5 мільярда євро надходжень від заморожених російських активів на оборону та відновлення України. Немає кращого символу або використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя,  — такий допис у соцмережі Х (колишній Twitter) 26 липня зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 

Тепер гроші будуть направлені через Європейський фонд миру до Українського фонду. Як розповів Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, ці півтора мільярда підуть на закупівлю найнеобхіднішого озброєння, ППО, артилерійських снарядів та на розвиток Оборонно-промислового комплексу.

Близько 300 млрд російських активів у різних країнах

Далі таких траншів має бути ще чимало. Адже у червні цього року G7 досягла політичної угоди про 50 млрд доларів для України за рахунок заморожених російських активів. Працюватиме це так — країни G7 надають Києву позики, які будуть погашені за рахунок прибутків, отриманих від заблокованих російських фондів на суму близько 280 мільярдів доларів. Йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли країни ЄС досягли згоди щодо використання цих коштів на потреби України. 

Передати Україні самі російські кошти, а не лише відсотки від них, європейці поки не наважуються. 

За підрахунками ресурсу “Слово і діло” у різних країнах заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільше зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії — 191 млрд євро. Ті 1,5 млрд євро, що вже переказали Україні, це прибуток саме з заморожених коштів  Euroclear. 

Крім того, кілька мільярдів заблоковано у депозитарії Clearstream у Люксембурзі. У Великій Британії заморожено приблизно 30 млрд євро російських активів. Також у країні заблоковані близько 20 млрд приватних активів росіян. Ще 19 млрд євро Росії заблоковані у Франції. У США та Швейцарії заморозили по 7 млрд євро. У Німеччині заблоковані активи на суму 5 млрд євро (щоправда, невідомо, йдеться про суверенні чи приватні кошти). Австралія заморозила ще 5 мільярдів євро активів. Також 2 млрд євро російських олігархів заморозила Італія, а 1 млрд — Польща.

Як заявляють в Кабміні, боротьба за ці кошти триватиме. Адже Україна принципово наполягає на тому, що всі російські активи на Заході мають бути конфісковані та спрямовані на відновлення й оборону нашої держави.

Глобальний саміт миру: політична підтримка України зростає

Глобальний саміт миру, який відбудеться 16-17 червня, стане першою зустріччю світових лідерів щодо обговорення української формули миру. Свою участь, — а отже і схвалення українського плану, — вже підтвердили понад 90 країн, багато з яких будуть представлені на найвищому рівні — президентами або прем’єр-міністрами. Як заявляла президентка Швейцарії Віола Амгерд, на саміті планується обговорити шляхи досягнення справедливого миру в Україні на основі міжнародного права — усі учасники саміту прагнуть виробити спільне розуміння структури для досягнення цієї мети. За словами президента України Володимира Зеленського, пріоритетними питаннями саміту стануть енергетична та ядерна безпека, вільне судноплавство та гуманітарний трек — повний обмін військовополоненими та повернення в Україну незаконно депортованих Росією дітей. Очікується, що всі учасники саміту ухвалять чіткий план, який буде переданий Росії та стане основою мирного процесу.

Економічна та військова допомога 

Не менш важливою в контексті завершення війни та повоєнної відбудови є Міжнародна конференція з питань відновлення України, що 11-12 червня відбулася в Берліні. Окрім інвестицій в українську енергетику та інфраструктуру від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму в один мільярд євро, Україна отримала низку пакетів військової допомоги — від Німеччини та Італії — які включатимуть системи ППО Patriot та IRIS-T, а також боєприпаси. Також під час конференції у Берліні пролунала вкрай важлива політична заява: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз до кінця червня має розпочати з Україною перемовини про членство. Також під час Берлінської конференції стало відомо, що Україна виконала необхідні умови і незабаром отримає перший транш допомоги в 1,4 млрд євро за програмою Ukraine Facility.

Чим швидші реформи, тим вищі результати

Обидві події — Глобальний саміт миру та Міжнародна конференція з питань відновлення — свідчать, що Україна має безпрецедентний рівень міжнародної підтримки. Як зазначила під час Берлінської конференції Урсула фон дер Ляєн, Україна здійснює необхідні реформи та демократичні перетворення, включаючи зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією. Вона також назвала досягнення України вражаючими та подякувала Україні за те, що залишається стійким і надійним партнером.

Аби підтримати реноме європейської країни і конвертувати політичні заяви в результати, ключовими для України на сьогодні є внутрішні зміни, зокрема, продовження боротьби з корупцією та посилення антикорупційних органів. Україна продовжує вичищати державну систему від цього ганебного явища, і за останні місяці було зроблено чимало. Від початку року Національне антикорупційне бюро взялось за чинних міністрів, їхніх заступників та народних депутатів: статус підозрюваних у корупції отримали заступник міністра інфраструктури Василь Лозинський, міністр аграрної політики Микола Сольський, нардепи  Андрій Клочко та Андрій Одарченко. Також на лаву підсудних за корупцію можуть сісти екс-чиновники державних підприємств — “Укрзалізниці”, “Укргазвидобування”, “Укренерго”. Викриття таких багатомільйонних злочинів свідчить, що Україна методично очищує державну систему від корупції, яка перебуває у фокусі уваги міжнародних партнерів.

1990-2000 роки: знайомство та перша співпраця

Стратегічний зовнішньополітичний шлях до Європи був обраний Україною одразу після здобуття незалежності. У 1993 році Верховна Рада ухвалила постанову “Про основні напрями зовнішньої політики України”, у якій декларувала намір України стати членом Європейських Співтовариств. У 1994 році Україна та ЄС підписали Угоду про партнерство і співробітництво, яка набула чинності з 1998 року. У 1996 році на засіданні Ради Європи тодішній президент Леонід Кучма вперше оголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу.

2000-ні роки у відносинах України та ЄС запам’ятались поглибленням економічної та політичної співпраці: на регулярній основі розпочалось проведення Саміту Україна-ЄС. У 2006 році Україна в односторонньому порядку встановила безвізовий режим для громадян країн-членів ЄС, а з 2007 році почалась масштабна підготовка Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2010-ті роки: Євромайдан і безвізовий режим

У листопаді 2013 року, коли підготовка Угоди про асоціацію була на фінальному етапі, Україна, очолювана президентом-зрадником Віктором Януковичем, під тиском Російської Федерації призупинила підготовку до їїпідписання. Це спровокувало масові протести у різних містах України, які отримали назву “Євромайдан”. Після побиття студентів правоохоронцями у ніч проти 30 листопада 2013 року протести переросли в Революцію Гідності. Її наслідки — втеча з країни Януковича та початок гібридної агресії РФ проти України.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана у 2014 році: перша частина, політична — 21 березня, друга, основна економічна частина — у червні. Ратифікація угоди завершилась у 2017 році.

Найбільший ривок у бік Європейського Союзу Україна здійснила за президентства Петра Порошенка. Тоді, зокрема, між ЄС та Україною почала діяти поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі. Разом з безвізовим режимом для українців це мало покращити економічне становище України, зокрема, зменшити залежність від Росії у стратегічних галузях промисловості. 7 лютого 2019 року за ініціативи Петра Порошенка Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, якими було закріплено курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.

2020-ті: повноправне членство України в ЄС?

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року не сповільнило, а навіть пришвидшило європейську інтеграцію України. На п’ятий день війни, 28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. 22 червня 2022 року Європейська Рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Логічним завершенням цього тридцятирічного процесу має бути повноправне членство України в ЄС. Це єдино правильне рішення передусім для Європи, адже українці — єдина нація, яка власною кров’ю захищає європейські цінності та право бути в Євросоюзі.

Оновлення Угоди про Асоціацію

Головна новина саміту – це домовленість про оновлення Угоди про асоціацію. Воно стосуватиметься цифрового ринку, захисту довкілля, боротьби зі змінами клімату та фінансової співпраці. Також найближчим часом Україна та ЄС мають визначити, наскільки масштабним буде перегляд безмитних квот.

«Ми говорили про перегляд Угоди про асоціацію з ЄС. Цей документ шість років тому був проривом у наших економічних відносинах. Євросоюз не має таких угод ні з ким за своїми межами. Нині понад 40% нашої торгівлі припадає на ЄС, це зробило Європейський Союз головним торговельним партнером України. Але як і кожному, хто зростає, нам уже потрібно більше. Наші підприємці хочуть і можуть продавати в країни ЄС більше товарів», – зауважив Президент Володимир Зеленський.

Крім того, Україна рухається у бік «промислового безвізу»», який допоможе збільшити експорт товарів на ринок ЄС. На саміті сторони домовились про початок роботи європейської місії, яка оцінить готовність держави до укладення Угоди.

«Українська делегація досягла цілей, які ставила перед собою. Євросоюз відзначив прогрес України у реформах та імплементації Угоди про асоціацію. Ми фактично підтвердили спільне з ЄС бачення по ключових питаннях, таких як «промисловий безвіз», спільний намір щодо оцінки досягнень угоди, долучення до Єдиного цифрового ринку та Зеленого курсу ЄС, готовність України до підписання угоди про спільний авіапростір і принципове бажання з боку Євросоюзу підписати цю угоду у найкоротші строки», –підсумувала віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина.

Безвіз у безпеці

Саміт поставив крапку щодо чуток про скасування безвізу. Щойно пандемія коронавірусу піде на спад, українці знову будуть вільно подорожувати Європою. Україна дотримується всіх критеріїв візової лібералізації, тож жодних обмежень бути не може. На цьому на спільній пресконференції наголосив Президент Володимир Зеленський: «Ми отримали запевнення в тому, що безвізовому режиму нічого не загрожує і він буде відновлений після пандемії».

Ця позиція ЄС підтверджена і в тексті спільної заяви за підсумками саміту. У документі сторони вітають продовження успішної імплементації безвізового режиму для громадян України та наголошують на важливості продовжувати виконувати безвізові критерії та пришвидшувати реформи.

«Ми з нетерпінням чекаємо відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, як тільки це дозволять епідемічні умови», – йдеться у заяві.

Спільна боротьба з коронавірусом

Євросоюз готовий допомогти Україні і в боротьбі з пандемією. Зокрема, отримати вакцину проти коронавірусу, щойно вона з’явиться у продажу. Уже зараз ЄС виділив 400 млн євро на програму глобальної доступності вакцини від COVID-19. Ухвалене на саміті рішення гарантує – наша країна буде частиною цієї ініціативи.

У підсумковій заяві саміту наголошується: «Ми висловили готовність співпрацювати над забезпеченням доступу до майбутньої вакцини проти COVID-19 як глобального спільного надбання за доступними цінами».

Цю позицію на пресконференції також підтвердив Президент Європейської Ради Шарль Мішель: «COVID-19 дав нам один урок – що дуже важливо підтримувати стосунки та співробітництво. Саме тому фізична зустріч сьогодні – це дуже великий сигнал розбудови, поглиблення наших стосунків з Україною. Вона надсилає чіткий сигнал громадянам як в Євросоюзі, так і в Україні про важливість наших стосунків в ці особливо небезпечні часи».

Опір російській агресії

Не оминули на саміті і питання війни на Донбасі. Євросоюз вчергове наголосив на підтримці територіальної цілісності України, а також необхідності збереження санкцій проти Росії.

«Ми засуджуємо нелегальну анексію Росією Кримського півострова. Підтримка з боку ЄС повного впровадження Мінських угод і невизнання незаконної анексії Криму і Севастополя Росією залишаються з нашого боку непохитними», – зазначив Президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Крім того, європейські політики підтримали підхід України до переговорів у Нормандському форматі і в Тристоронній контактній групі, а також спроби запропонувати мирне рішення.

Фінансові угоди

Згідно з домовленостями саміту, вже незабаром Україна отримає 60 мільйонів євро за трьома програмами: 30 мільйонів – на допомогу місцевим органам влади з реагування на наслідки пандемії COVID-19, 20 мільйонів – на підтримку громадянського суспільства і ще 10 мільйонів – на кліматичні програми.

Ще 30 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) отримає «Укрпошта». Ці кошти спрямують на модернізацію логістичної мережі: закупівлю сортувального обладнання, створення сортувальних хабів і депо, а також системи автоматичного відстеження пересування вантажів. Ще майже 300 мільйонів європейський банк виділить на підвищення енергоефективності громадських будівель в Україні.

Загалом українська делегація досить позитивно оцінює результати саміту. Нові угоди про співпрацю та фінансові домовленості доводять – навіть у складні часи Україна та ЄС залишаються надійними партерами.

Безпека і «всесвітня стурбованість»

Останні роки українське питання, зокрема його безпекова складова, регулярно звучить під час дискусій та у кулуарах Всесвітнього форуму. Цей рік також не став винятком. Президент Володимир Зеленський нагадав світові про шостий рік війни в Україні та анексію Криму Росією і наголосив, що «стурбованості» недостатньо.

«Шостий рік у моїй країні йде війна. Шостий рік, як Росія анексувала в нас частину території. Незважаючи на тисячі сторінок міжнародного права та сотні організацій, покликаних його захищати, – зазначив він. – Так, світ згуртувався навколо вирішення цих питань. Але чи достатньо українцям – загиблим і тим, хто втратив домівки, – чи достатньо їм всесвітньої «стурбованості» та «занепокоєння»? Цього замало».

За словами Зеленського, ситуація в Україні яскраво свідчить, що нинішня архітектура світу вразлива, і світ потребує переосмислення правил міжнародної безпеки. Він також заявив, що війну в Україні можна припинити, «якщо всі сторони захочуть припинити війну». І наголосив, що Україна захищає свою землю.

Три проекти для інвесторів

Українська делегація поїхала на форум із конкретною метою – привабити закордонних інвесторів. У Давосі Володимир Зеленський озвучив три проекти, які повинні зацікавити іноземних бізнесменів. Перший – це «Інвестиційна няня». З великими інвесторами, які вкладуть в українську економіку понад 100 млн грн, держава укладатиме прямий договір. Вони матимуть особистого помічника з уряду, який допомагатиме у різних питаннях, зокрема у спілкуванні з правоохоронцями та держслужбовцями, у випадках рейдерства тощо.

«Ми підготували програму, яка називається Investment nanny. Кожному інвестору, який приведе в Україну понад 100 мільйонів доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, який розмовляє 5 мовами, і 24/7 цей менеджер буде з вами працювати»,  – повідомив Зеленський.

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій одразу запропонував інвесторам свої послуги «няні», закликаючи вкладати гроші в українські порти, дороги, аеропорти та вокзали.

Другий проект полягає у податкових пільгах для тих бізнесменів, які приватизують державні підприємства. Інвестор, який придбає держпідприємство за понад 10 млн дол., зможе не платити податок на прибуток впродовж 5 років.

Третій проект передбачає створення в Україні міжнародного арбітражного суду. Він розглядатиме спори тих інвесторів, які вклали в економіку країни до 10 млн дол. За словами експертів, усе це повинно допомогти залучити нових донорів.

Україна в міжнародному пріоритеті

У Давосі президент та урядовці зустрілися із низкою світових фінансових гігантів. Зокрема, Володимир Зеленський провів перемовини з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сумою Чакрабарті. Президент ЄБРР назвав Україну одним із топ-3 пріоритетів для інвестицій у європейському регіоні. Власне, торік банк вклав 1,115 млрд євро в різноманітні проекти і став одним із найбільших інвесторів нашої держави.

Також знаковою подією, за словами експертів, були переговори української команди із директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду (МВФ) Кристаліною Георгієвою. Після зміни керівництва фонду це була перша зустріч із новою українською владою.

«Ми провели дуже плідні переговори з президентом Зеленським щодо прогресу у судовій реформі, у сфері верховенства права, а також обговорили необхідність виконати попередні вимоги МВФ для того, аби ми могли направити програму на погодження радою директорів», –  заявила Георгієва.

Водночас прем’єр-міністр Олексій Гончарук, підсумовуючи результати зустрічі, розповів, що нова програма МВФ повинна запрацювати вже найближчими місяцями.

Українська делегація також зустрілася з представниками американської аграрної компанії Cargill Inc., азербайджанської енергетичної компанії Socar та німецької залізниці Deutsche Bahn. З останньою уряд підписав меморандум про співпрацю. Міністр інфраструктури Владислав Криклій уточнив, що німці будуть консультувати Укрзалізницю.

За словами глави держави, зустрічі у Давосі показали, що Україна має підтримку з боку інвесторів. Тож держава з нетерпінням чекає на поглиблення економічних зв’язків, і результати відчує кожен українець.

Припинення вогню та розведення військ

За даними пресслужби президента України, «нормандська четвірка» підтримала припинення вогню до кінця 2019 року. При цьому сторони домовились про розробку та впровадження оновленого плану з розмінування «на основі рішення Тристоронньої контактної групи (ТКГ) про протимінну діяльність від 3 березня 2016 року», а також про відкриття нових пунктів пропуску через лінію розмежування. Мандат СММ ОБСЄ буде розширений з 12-годинного до цілодобового спостереження на всій окупованій території.

«Спеціальна моніторингова місія Організації безпеки і співробітництва в Європі має бути спроможною використовувати усі можливості мандату (від 21 березня 2014 року) і мати безпечний і надійний доступ на всій території України з метою повного виконання свого мандата», – йдеться у висновках Паризького саміту.

«Нормандська четвірка» серед іншого підтвердила рішення Тристоронньої контактної групи щодо розведення техніки та військ ще на трьох ділянках до березня 2020 року.

«На уловки Кремля, наприклад, стосовно розведення сил по всій лінії розмежування – Зеленський не пішов», – прокоментувала заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.

Обмін «всіх на всіх»

Безумовним досягненням переговорів у Парижі експерти називають домовленість про обмін полоненими за формулою «всіх на всіх» до кінця року. За словами представниці України в ТКГ Валерії Лутковської, українська сторона має підтверджений список із 77 українцями, яких незаконно утримують на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

«77 осіб – це та кількість осіб, яку ми можемо повернути станом на сьогоднішній день. Це підтверджені особи з боку Донецька (53 особи) та Луганська (24 особи)», – уточнила Лутковська.

При цьому СБУ налічує 245 незаконно ув’язнених українців на території ОРДЛО. Тож погодження списків на обмін ще триває. Детально про це буде йтися на засідання ТКГ у Мінську 18 грудня.

Прийняття «формули Штайнмаєра»

Напередодні паризького саміту у Києві та інших українських містах прокотилась хвиля акцій проти використання «формули Штайнмаєра». Але, попри побоювання, жодної капітуляції в Парижі не відбулося. Сторони домовилась «інкорпорувати «формулу Штайнмаєра» в українське законодавство згідно з версією, узгодженою Нормандською четвіркою та Тристоронньою контактною групою». Однак тлумачення цієї формули у підсумковому документі немає, так само як немає фіксованої дати проведення виборів на окупованому Донбасі.

«Я підкреслив, що проведення місцевих виборів у ОРДЛО можливе виключно відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі Копенгагенських критеріїв», – зазначив Володимир Зеленський.

За словами президента України, він наполягав на необхідності відновлення Україною повного контролю над державним кордоном, роззброєння бойовиків та виведення всіх російських військ і техніки з Донбасу. Без виконання цих умов вибори в ОРДЛО неможливі. Тож ці питання знову обговорюватимуться на нормандській зустрічі через 4 місяці.

Засадничі принципи української позиції залишаються незмінними: ні федералізації, поступкам територіями і зовнішньому впливу на вектор розвитку держави.

Політологи оцінюють результати нормандської зустрічі загалом позитивно. «Зеленський тримався добре й говорив загалом те, що хотіла почути українська аудиторія, – написав у Фейсбуку експерт-міжнародник Олексій Кафтан і додав: «Говорив навіть більше – згадав про Крим, заперечив можливість федералізації, згадав про примат безпеки над політикою, власним прикладом продемонстрував, що російськомовний не тотожній русскому. Навстромляв прозорих шпильок за неповністю повернуті катери й буксир».

На думку голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, чи не найбільшим успіхом паризької зустрічі є сам факт відновлення переговорів, адже востаннє «нормандська четвірка» збиралась три роки тому. Тож сьогодні мирний шлях вирішення конфлікту нарешті розблоковано.

5 фінансових угод

Під час саміту Україна і Євросоюз уклали п’ять фінансових угод, які допоможуть нашій державі далі впроваджувати ключові реформи. Зокрема, 44 млн євро Україна отримає від європейських партнерів у рамках «Програми технічного співробітництва 2019 року». Кошти підуть на експертну та аналітичну підтримку міністерств, які займаються реформами, а також на гармонізацію українського законодавства із європейським у сферах, що стосуються поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС. Це – сільське господарство, довкілля, енергетика, державні закупівлі, діловий та інвестиційний клімат, торгівля і трудові відносини.

Крім того, Євросоюз надасть Україні 40 млн євро на продовження реформи децентралізації, відповідно до угоди «U-Lead з Європою: програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку – друга фаза».

«Ключовий фокус реалізації другої фази Програми «U- Lead з Європою» – регіональна політика. Зокрема, запровадження сучасної системи моніторингу та оцінки регіонального розвитку, покращення доступу громадян до адміністративних послуг, підтримка інноваційних інфраструктурних проектів в ОТГ, – розповів віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

Під час саміту також було підписано другу частину «Антикорупційної ініціативи». Згідно з угодою, ЄС спрямує 22,9 млн євро на посилання боротьби із хабарництвом на національному та місцевому рівнях.

Серед укладених договорів є також підтримка культурних та громадських організацій в Україні (10 млн євро) і додаткові кошти для розвитку Сходу та Приазов’я. Тож ще 10 млн євро ЄС виділить на потреби Донецької, Луганської і Запорізької областей.

Санкції – продовжені!

У Києві голова Євроради  Дональд Туск підтвердив, що санкції проти Росії не будуть скасовані. Єдина умова зняття обмежувальних заходів проти агресора – повне виконання  Мінських домовленостей.

«Декілька днів тому ЄС продовжив економічні санкції проти Росії на наступні шість місяців. Санкції залишатимуться у силі, доки не будуть у повному обсязі виконані Мінські домовленості», – заявив Туск і додав, що засуджує надання російських паспортів українцям на окупованих територіях.

Очільник Євроради закликав Росію звільнити незаконно утримуваних українців в РФ, зокрема 24 моряків, яких російські військові захопили поблизу Керченської протоки.

Лідери ЄС також наголосили, що ніколи не визнають нелегальну анексію Криму та Севастополя Росією.

«Усі російські спекуляції про те, що питання Криму вже вирішено, і світ має змиритись із російським знущанням над міжнародним правом і окупацією суверенної території України, – залишаються лише порожніми гаслами російської пропаганди», – прокоментував підсумки саміту представник України при Раді Європи Микола Точицький.

Окрім політичних декларацій, у фінальній заяві саміту також було закріплено послідовність секторальної інтеграції України до ЄС у таких пріоритетних сферах, як енергетика, цифрова економіка, митна справа, сфери юстиції та внутрішніх справ.

Варто зауважити, що 21-й саміт був останнім для нинішніх очільників ЄС і першим для президента Володимира Зеленського. Тому важливо, зауважують експерти, щоб досягнуті домовленості були підтверджені під час Ради асоціації у грудні цього року.

«Певні високі політичні цілі декларуються під час саміту і потім реалізуються або деталізуються під час Ради асоціації. Цього року це буде ще більш важливо, тому що ми маємо саміт до наших парламентських виборів і ще до формування європейських інституцій нових, а Рада асоціації в грудні – це вже буде власне такий місток між політичними циклами і в Україні і в ЄС», – наголосив радник міністра закордонних справ Тарас Качка.

Загалом українські дипломати й політологи позитивно оцінюють результати саміту Україна– ЄС. Адже головне завдання – фіксувати прогрес у виконанні Угоди про асоціацію з ЄС, а також визначати нові етапи – вдалося виконати.

Російський реванш

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала зміни у регламенті, що позбавляють ПАРЄ права накладати санкції на делегації, які порушили норми і цінності інституції. За це рішення проголосували 118 членів асамблеї, 62 – висловились проти, 10 – утримались. Одностайно проти проголосували делегати з України, Грузії, Польщі, Естонії, Литви та Латвії.

У середу, 26 червня, делегати ПАРЄ офіційно повернули до організації представників РФ, які з 2015 року не брали участі в засіданнях і не мали права голосу. Тепер вони зможуть просувати свої інтереси у ПАРЄ і навіть делегувати депутатів з анексованого Криму. Українці разом із представниками Литви, Латвії, Естонії та Польщі покинули засідання, щоб продемонструвати свою незгоду. На знак протесту проти рішення асамблеї українська делегація вирішила припинити загалом участь у роботі сесії ПАРЄ.

«Делегація звертається до Верховної Ради з необхідністю терміново розглянути питання зупинення участі України в ПАРЄ у подальшому», – повідомив на своїй сторінці у Facebook голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.

Гроші VS Цінності

Формальним приводом для повернення Росії в ПАРЄ стала необхідність захищати 140 мільйонів росіян у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ). Прихильники РФ в асамблеї наголошували на тому, що домовлятись із Москвою буде легше, якщо її представники сидітимуть в стінах асамблеї. На думку експертів, це було лише маніпуляцією, адже з одного боку, відсутність делегатів з Москви не зупиняла юрисдикцію ЄСПЛ. А з іншого – Росія переважно ігнорує рішення європейського суду.

Реальною причиною міжнародні й вітчизняні оглядачі називають російські гроші, що їх потребує Європа. Адже у 2017 році РФ, яка формує 1/10 бюджету інституції, припинила платити внески до РЄ.

Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до ПАРЄ є моральною капітуляцією цієї інституції.

«Проблема аж зовсім не у самому факті повернення російської делегації до ПАРЄ – це радше символіка. Дуже неприємна, але символіка. Реальна проблема у тому, що це поштовх до створення нової нормальності у відносинах з РФ», – переконаний міністр закордонних справ Павло Клімкін.

За його словами, небезпека в тому, що одразу після парламентських виборів в Україні  російські та європейські політики «намагатимуться вирішувати питання Донбасу і енергетичної незалежності, наприклад, газового транзиту, за наш рахунок».

Приниження Європи

Спроби повернути РФ до асамблеї тривали від початку її вигнання. Утім, наголошують політологи, раніше більшість країн підтримували чітку позицію України в цьому питанні. Після президентських виборів в Україні шальки терезів похитнулися. Попри зустрічі президента Володимира Зеленського із лідерами Німеччини і Франції, їхні делегації проголосували за присутність агресора в ПАРЄ.

Європейські журналісти та політики по-різному відреагували на ситуацію у Страсбурзі. Фонд родин жертв MH17 надіслав ПАРЄ листа з проханням не повертати право голосу РФ. Його голова Піт Плоег заявив, що не розуміє рішення асамблеї.

Тим часом німецькі журналісти назвали повернення Москви до асамблеї результатом шантажу, а швейцарці заявили про підрив авторитету організації та приниження Європи. На думку швейцарського видання   Neue Zürcher Zeitung, відсутність стійкої позиції щодо тиранії ніколи не приводить до успіху.

Чи повернеться українська делегація?

Прогнозувати подальші кроки України у ПАРЄ складно. Чинна делегація має чітку позицію: не йти на поступки агресору.

«Я переконаний, що Україна має жорстко відреагувати на те, що відбулося – це питання самоповаги. І ця реакція має стосуватися не лише блоку міжпарламентського співробітництва ПАРЄ, але і блоку міжурядового співробітництва», – переконаний посол України в ПАРЄ Микола Кулеба, якого відкликали зі Страсбургу до Києва для консультацій.

Втім, після парламентських виборів українське питання у ПАРЄ відстоюватимуть уже інші делегати. Яку стратегію для них передбачає президент, поки не відомо. У відповідь на рішення ПАРЄ президент Зеленський заявив, що він «розчарований». Соратник Зеленського, голова партії «Слуга народу» Дмитро Разумков розкритикував дії української делегації в ПАРЄ.

Тим часом регламентний комітет ПАРЄ ухвалив рішення звернутися до Венеційської комісії за офіційним роз’ясненням про статус депутатів Державної думи РФ, обраних за багатомандатним округом, що включає анексовані Крим та Севастополь. Якщо Венеційська комісія стане на бік України, це може припинити повноваження російської делегації, у партійних списках якої є депутати з анексованого Криму. Крім того, новообраний генсек ПАРЄ Марія Пейчинович-Бурич є представницею Хорватії, яка не відзначається дружніми зв’язками із Росією. На думку політологів, це є позитивним сигналом для України.

Курс на ЄС і НАТО

22 листопада Верховна Рада підтримала законопроект про внесення змін до Конституції про інтеграцію України до Євросоюзу та НАТО. Закріпити незворотність курсу країни до Європи в Основному законі запропонував Президент, пояснивши цей крок захистом від Росії.

«Фіксуючи в Конституції обов’язковість курсу на вступ до НАТО і Євросоюзу, ми посилаємо меседж і в Москву: ми розлучаємося остаточно і безповоротно. Росія як країна-агресор не має і не буде мати права вето на наш вступ ні в НАТО, ні в Європейський Союз. Це суверенне право України як країни, яка впевнено йде своїм шляхом», – сказав Петро Порошенко під час розгляду законопроекту у парламенті.

З главою держави погоджуються і політичні експерти. Кандидат історичних наук Олександр Палій впевнений, що Росія б ніколи не наважилася анексувати Крим, якби Україна була членом Альянсу.

«Такий крок демонструє західним партнерам серйозність наших намірів щодо євроатлантичної інтеграції, оскільки означає, що жоден новий український уряд вже не змінить напрямку, закріпленого в Конституції», – пояснює експерт.

Варто зауважити, що у НАТО вже визнали євроатлантичні амбіції України. Цього року наша країна стала аспірантом Альянсу, що, відповідно до термінології НАТО, означає статус держави, яка офіційно прагне до членства. Наступний крок – отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але для цього Україна повинна виконати низку реформ не лише в оборонному секторі, а й економіці, і соціально-політичній сфері.

Розлучення з СНД

Цього року Україна продовжила переглядати угоди із Росією, що втратили будь-який зміст в умовах агресії РФ. Навесні країна ухвалила рішення припинити членство у статутних органах Співдружності Незалежних Держав (СНД).

«З тактичної точки зору, а особливо – з економічної, участь України в СНД не давала країні нічого – ні позитивного, ні негативного, крім віртуального присутності багатьох колишніх радянських республік в цій перехідній структурі», – вважає голова Комітету економістів Андрій Новак.

Також було розпочато процес припинення Договору про дружбу, співробітництво та партнерство з РФ. У вересні Київ офіційно повідомив Москву про непродовження дії договору і направив відповідну ноту. У грудні законопроект ухвалила Верховна Рада і підписав Президент.

Заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков зауважує, що від договору про дружбу з Росією на сьогодні нічого не залишилося. Адже згідно з його умовами, сторони зобов’язувалися поважати територіальну цілісність і суверенітет двох країн.

За словами голови комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганни Гопко, процес розірвання відносин із РФ не буде швидким. Адже зараз між Україною та Росією діє понад 450 міждержавних угод, які потребують ревізії. Але початок вже покладений.

Створення Антикорупційного суду

Важливим пріоритетом цього року була боротьба з корупцією всередині держави. Так, 7 червня Верховна Рада ухвалила закон про створення Вищого антикорупційного суду (ВАС). Згідно із ним, ВАС здійснює правосуддя у великих корупційних справах, а також контролює розслідування цих злочинів.

Наразі тривають конкурсні відбори суддів: уже відбулись перші два етапи тестування і практичних завдань, і зараз кандидати переходять до співбесід. Очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький прогнозує, що суд запрацює в кінці березня – на початку квітня наступного року.

У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) також наголошують на якнайшвидшому початку роботи Вищого антикорупційного суду, який зможе поставити крапку у розслідуваннях НАБУ та САП. На сьогодні з-поміж 155 кримінальних проваджень, у яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, лише у 33 є судові рішення.

На важливості створення Антикорупційного суду неодноразово наголошували і міжнародні партнери. Його створення привітали у Міжнародному валютному фонді та Венеційській комісії. За словами старшого наукового співробітника Центру аналізу європейської політики Едварда Лукаса, Україна вже є «історією успіху», бо на сьогодні впоралася із викликами, які збили б з ніг будь-яку іншу країну.

«Україна – це вже історія успіху. Так, ви маєте проблеми досі. Але виклики, з якими ви стикнулися – вони би збили з ніг будь-яку іншу країну. Маю на увазі фінансово-економічну, конституційну, геополітичну і безпекову кризи, із якими всіма Україна стикнулася одночасно. Вам вдалося з ними впоратися – і це справді вражає», – впевнений Лукас.

Рішення, ухвалені цього року, повинні запрацювати вже у 2019-му. Навесні наступного року депутати розглядатимуть у другому читанні зміни до Конституції, так само у квітні припинить свою дію договір з РФ і стане до роботи Антикорупційний суд.