Життя без інтернету

За даними Міністерства цифрової трансформації, 4 мільйони українців живуть у населених пунктах, де немає жодного інтернет-провайдера. Ще 1,5 млн українців проживають на околицях населених пунктів, де провайдери є, але вартість підключення занадто дорога і часто перевищує кілька тисяч гривень. Всього понад 17 тисяч населених пунктів в Україні не мають інтернет-інфраструктури. Так само до якісного підключення не мають доступу 40% шкіл, 37% лікарень, 92% бібліотек країни.

«Здебільшого вони розміщені в селах та невеликих містах. Це, зокрема, означає, що школи не можуть організувати дистанційне навчання в період карантину, а лікарні – впроваджувати телемедицину та повноцінно консультувати онлайн», – зауважує міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Експерти кажуть, що головна причина відсутності інтернету у селах – це вартість його проведення. Якщо в селі замала кількість потенційних абонентів, оператору не вигідно витрачатися на закупівлю мережевого обладнання.

Щоб допомогти громадам побудувати недешеву інфраструктуру, Мінцифри запустило програму інтернет-субвенцій.

Гроші на підключення

Цього року на проведення інтернету в селах виділили 500 млн грн. Цю суму обіцяють розподілити по всіх регіонах за пропорційним принципом. Всього в планах у 2021 році підключити 1,5 млн українців, що проживають у 3 тисячах сіл.

Найперше підключатимуть населені пункти, де немає жодного інтернет-провайдера. Інфраструктуру будуватимуть, щоб забезпечити інтернетом соціальні заклади – школи, лікарні, бібліотеки, пожежні частини, ЦНАПи. Далі ж оператори зможуть підключати окремі домогосподарства.

Закупівлі проводитимуть самі територіальні громади. У них зможе взяти участь будь-який учасник ринку, який виконає всі умови тендеру. Процес координуватиме Міністерство цифрової трансформації.

В уряді обіцяють, що після проведення інтернету соціальні заклади зможуть користуватись ним два роки без абонплати.

«Оскільки інфраструктура після закупівлі залишається у власності оператора, ми просимо забезпечити послугу без абонплати з швидкістю 100 Мбіт/с для кожного соціального закладу протягом двох років після підключення. Так ми виключимо випадки, коли держава витратила десятки тисяч гривень на підключення, а в місцевому бюджеті відсутні кошти для абонентської плати», – пояснює керівник експертної групи з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Андрій Набок.

Координатори програми наголошують, що держава фінансуватиме підключення з використанням волоконно-оптичних технологій, тобто дротовий інтернет. Це сучасне рішення, яке буде актуальне ще десятки років. Попри розвиток бездротових технологій, експерти впевнені, що мобільний інтернет не зможе забезпечити вимоги користувачів щодо швидкості та якості підключення.

Порядок отримання субвенції

Для отримання субвенції головам громад необхідно зібрати інформацію про покриття оптичними мережами у їхніх селах, налагодити комунікацію з операторами, які працюють в регіоні, зібрати пропозиції щодо вартості підключення. Останній крок – подача попередньої заявки на сайті Мінцифри (thedigital.gov.ua/broadband2021). Усі деталі проєкту також зібрані на спеціальному сайті (bb.gov.ua).

Станом на 15 квітня, до програми долучились вже понад 660 громад, всього у заявках понад 4,3 тисячі сіл та 14,6 тисяч соцзакладів. Координаторами проекту на місцевому рівні є представники обласних адміністрацій. До них громада може звернутись за інформацією та підтримкою.

Важливо знати, що зараз складається тільки орієнтовний перелік сіл для підключення. Одразу після набрання чинності постанови КМУ, якою урегульовується порядок надання субвенції, почнеться офіційний збір клопотань. Усі, хто подався попередньо, отримає повідомлення на електронну пошту.

Далі Мінцифри перевірятиме інформацію від територіальних громад щодо наявності мереж, аналізуватиме потрібні суми фінансування. Після отримання всіх заявок, Кабмін затвердить розподіл коштів між регіонами. Останнім кроком буде проведення закупівель.

Якщо усі етапи будуть успішними, цьогоріч тисячі українських сіл вперше будуть підключені до швидкісного інтернету. Всього у планах Мінцифи до 2024 року підключити 95% закладів соціальної інфраструктури по всій Україні.

Реорганізація районів без хаосу

У результаті реформи децентралізації в Україні було утворено 1469 територіальних громад і 136 районів. Однак для повноцінної роботи місцевого самоврядування потрібні додаткові правові механізми. Саме їх запроваджує законопроєкт №3651-д, який Верховна Рада ухвалила повторно у першому читанні.

Зокрема, документ врегульовує завершення повноважень та правонаступництво органів місцевого самоврядування у разі затвердження нових територіальних громад Кабміном. Також він унормовує питання призначення виборів старост у затверджених урядом територіальних громадах.

Крім того, закон встановлює правові механізми для правонаступництва майна, майнових прав, зобов’язань тощо районних рад районів, ліквідованих Верховною Радою. Як пояснила заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, наприклад, закон визначає, «як та чи інша районна лікарня передаватиметься в громаду, де розміщена територіально».

«Дехто стверджує, що насправді майно не переходить до громад. Це не так. Адже за нормою законопроекту, правонаступником старого району є новий район, який згодом до певного періоду має передати майно громадам», – зауважив депутат «Слуги народу», голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою ВР Віталій Безгін.

За словами експертів, законопроєкт заповнює дуже важливу правову прогалину: він дозволяє Кабінету міністрів створювати та ліквідовувати районні державні адміністрації. Наразі жоден орган в країні не має такого права. Таким чином, ухвалення цього закону в другому читанні дозволить уникнути хаосу у передачі повноважень в умовах нового районного поділу та чітко розмежувати самоврядування на рівні громад і районів.

«Якщо не прийняти законопроект, право фінансувати та управляти усією важливою для людей інфраструктурою – освітньою, медичною, культурною, спортивною тощо – і надалі залишиться у районів, але ресурсів на цьому рівні з 1 січня 2021 року вже не буде, вони перейдуть в громади», – наголосив заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Якісні адміністративні послуги

Інший важливий закон, який парламент ухвалив для завершення реформи децентралізації, стосується функціонування Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) та удосконалення доступу до електронних державних сервісів. За словами авторів законопроєкту №2679, цей документ вирішить законодавчі колізії, які виникли через скорочення кількості районів та утворення нових територіальних громад, а отже, зробить адмінпослуги простішими і доступнішими для громадян.

Справа в тому, пояснюють експерти, що чинні Центри надання адміністративних послуг були створені районними держадміністраціями. Однак тепер частина цих адміністрацій втратили свої повноваження.

Щоб громади не залишились без доступу до адмінпослуг, ухвалений законопроєкт передбачає ліквідацію ЦНАПів, утворених райадміністраціями. Відтепер такі центри будуть створювати лише органи місцевого самоврядування. За словами аналітиків, це означає, що ЦНАПи з’являться не лише у великих містах і райцентрах, а й у кожній громаді. Відповідно до проєкту, у кожному містечку чи селі з населенням більш як 1 тис. осіб. Тож щоб отримати ту чи іншу довідку, не доведеться їхати до райцентру.

За підрахунками експертів, уже зараз 310 Центрів надання адмінпослуг райдержадміністрацій перетворяться на центри органів місцевого самоврядування. При цьому спектр послуг розшириться.

Щодо працівників ЦНАПів, то в Міністерстві цифрової трансформації пояснили, що «законопроектом 2679 передбачено, що переведення державних службовців з посад адміністраторів ЦНАП, утворених при РДА, що ліквідуються, на такі самі посади в органи місцевого самоврядування може здійснюватися за згодою сторін без проведення конкурсу та з урахуванням положень Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»».

Послуги зможуть надавати не лише адміністратори ЦНАП, а й безпосередньо самі представники органів влади. Таким чином, послуги можна буде отримати швидше.

Також у рамках «Держави в смартфоні» законопроєкт передбачає появу Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, яким можна буде користуватись навіть із смартфону. Новий портал дозволить збільшити кількість адмінпослуг, які можна отримати онлайн.

Крім того, згідно із законопроєктом, запроваджується механізм моніторингу якості надання адміністративних послуг. Таким чином, громадяни зможуть поскаржитись на неякісні послуги.

Закон про ЦНАПи наразі очікує підпису голови Верховної Ради, а потім Президента України Володимира Зеленського. Тим часом закон про місцеве самоврядування спочатку  повинен пройти друге читання.

Як поділять?

Урядовці пропонують ліквідувати чинні 490 районів та утворити замість них 129, зокрема 10 в АР Крим та 7 на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до урядового плану, найбільше районів матимуть Харківська та Львівська області – по 7. У Дніпропетровській, Київській та Одеській областях буде по 6 районів. У Івано-Франківській, Хмельницькій, Вінницькій, Закарпатській, Сумській та Запорізькій – по 5 районів. Вісім областей матимуть по 4 райони – Житомирська, Миколаївська, Черкаська, Волинська, Кіровоградська, Полтавська, Чернігівська і Рівненська. Найменше районів – лише 3 – планують утворити в Тернопільській, Херсонській і Чернівецькій областях.

«Схвалення цих постанов парламентом забезпечить відповідність системи адмінтерустрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам. Це в свою чергу сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування», – заявив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Проєкт утворення нових районів має низку дискусійних питань, які необхідно обговорити в стінах Ради. Не всі погоджуються із запропонованим поділом, тому у проєкті ще можливі правки. Зокрема, про це заявила у відповідь на питання українців заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук: «Було безліч обговорень з експертами, з громадами, приїжджали в Київ, депутати приїжджали в регіони. І зараз вони якраз фіналізуються додатково, проходять обговорення. І я знаю, що вже певні зміни в карті нових районів вони будуть і вже зараз узгоджуються».

Тож фінальний варіант розмежування районів ще попереду.

Чому менше?

Як пояснили у Міністерстві розвитку громад та територій, чинний районний поділ не дозволяє місцевій владі ефективно управляти цими територіями. Адже райони утворювались ще в Радянському Союзі у 60-х роках минулого століття. З того часу кількість населення і його зайнятість дуже змінились.

«Іншою проблемою є те, що існуючий районний поділ дуже нерівномірний – є райони, де проживає менше шести тисяч населення, а є ті, де проживає майже 200 тисяч населення. Зауважте, що і в маленькому, і у великому районі діють однакові органи державної виконавчої влади з однаковими повноваженнями, але з різною завантаженістю», – пояснив заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

За його словами, під час формування меж майбутніх районів враховували кількість жителів – 150 тисяч і більше мешканців. Цей критерій базується на «Номенклатурі територіальних одиниць NUTS-3» Європейського Союзу. Оскільки багато нинішніх районів мають менше населення, вони будуть укрупнені. Хоча є і певні винятки, зумовлені особливостями конкретних територій.

Чи змінюється щось для населення?

Як стверджують експерти з децентралізації, перерозподіл районів не зачепить безпосередньо мешканців громад. Адже утворення нових районів – це вже наступний крок після утворення спроможних громад, яке триває вже кілька років. Саме громади, по суті, перебирають на себе повноваження, які традиційно мали районні центри. Тож адміністративні послуги населення отримуватиме, як і раніше, у своїй громаді.

Якщо ж спроможна громада ще не створена чи не має власного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), то місцева влада може укласти договір про обслуговування у сусідній громаді. Але в будь-якому випадку мешканцям громад не доведеться оформляти документи у районному центрі.

Щодо розподілу владних повноважень після реформи, то урядовці запевняють, що функції рад об’єднаних громад і районів не дублюватимуться, однак консультації з цього питання ще тривають. Як наголосив В’ячеслав Негода: «Не буде ніякого підпорядкування органів місцевого самоврядування територіальних громад районним радам ні адміністративно, ні фінансово».

Що ж стосується районних державних адміністрацій, то цього року ніякі зміни їх також не зачеплять. Їхня реорганізація чи ліквідація може розпочатись лише після ухвалення меж нових районів та оновленої редакції проєкту закону «Про місцеві державні адміністрації», тобто не раніше 2021 року. При цьому у Міністерстві розвитку громад та територій стверджують, що нинішні держслужбовці не залишаться без роботи. Після реформи вони зможуть працювати у виконавчому комітеті ради громади чи у ЦНАПі.

Експерти закликають депутатів ухвалити рішення про нові райони до осені, адже на осінь заплановані місцеві вибори. Більше того, реформа децентралізації є основою для всіх інших змін у регіонах. Без ефективної влади на місцях неможливо впроваджувати економічні і структурні реформи.

Громади – основна одиниця

Законопроєкт №2598 пропонує змінити систему адміністративно-територіального устрою. У чинній Конституції сказано, що територію держави складають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. В Основному законі перераховані назви всіх областей, а Київ та Севастополь згадані як такі, що мають спеціальний статус.

На думку експертів, фіксація назв адміністративних одиниць є необхідною для федерацій, а для унітарних держав, як Україна, є зайвою. Зокрема, це створює складності з перейменуванням (як наприклад, із Дніпропетровською областю), адже для цього необхідно змінювати Конституцію.

Президент Володимир Зеленський пропонує спростити адміністративно-територіальний поділ до такого переліку: громади, округи, області та АР Крим.

«Територію України складають громади. Громада є первинною  одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України», – йдеться в законопроєкті.

Відповідно до документа, декілька суміжних громад становлять округ. Правовий статус міста Києва як столиці України визначається окремим законом. До речі, цей закон Верховна Рада ухвалила в першому читанні восени (у ньому розділяються обов’язки мера та голови Київської ОДА).

Префекти, як у Франції

Новацією законопроєкту є також поява інституції префектів замість голів районних, обласних та київської адміністрацій. За словами експерта із конституційного права Олександра Москалюка, подібна система успішно діє у Франції, тож допоможе впорядкувати систему влади і в Україні.

«В законопроекті Зеленського глобальна стратегічна ціль така, що префекти будуть лише здійснювати контроль за діяльністю місцевих органів влади, а також координувати діяльність територіальних та центральних органів виконавчої влади», – пояснив юрист.

Згідно із документом, префекта призначає і звільняє з посади президент за поданням уряду. Строк перебування префекта на посаді не може перевищувати 3 років. Як наголошують експерти, префекти стануть запобіжником проти сепаратизму, адже слідкуватимуть за конституційністю рішень місцевих депутатів.

Без особливого статусу для Донбасу

Фіксація децентралізації у Конституції є однією із умов виконання Мінських угод. Нинішній документ на 90% повторює проєкт №2217а, запропонований попереднім президентом Петром Порошенком. Втім, у ньому немає найгострішого пункту – про особливий статус Донецької та Луганської областей.

Саме це положення у законопроєкті Порошенка спричинило спочатку конфлікт у парламенті, а потім масові сутички між активістами і силовиками під Верховною Радою у 2015 році. Тоді внаслідок вибухів гранат загинуло троє нацгвардійців.

У новому проєкті жодної згадки про особливий статус для Донбасу немає. Водночас АР Крим залишається у складі України. А Севастополь втрачає свій спеціальний статус, який був зумовлений базуванням російського флоту в Україні.

«Єдині особливості за Конституцією мають два регіони – це Республіка Крим… і столиця України Київ», – наголосив перший заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко.

Тож будь-які закиди опонентів щодо цих пунктів є безпідставними, вважають експерти.

Більше свободи громадам

Як стверджують політологи, ухвалення реформи розширить повноваження місцевих громад. Вони зможуть самостійно ухвалювати рішення, які стосуються їхнього розвитку. Більше того, вони отримають гроші на реалізацію цих рішень.

Зокрема, проєкт на конституційному рівні закріплює право громади на проведення місцевих виборів та референдумів. У власність громад передається земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси та інші об’єкти комунальної власності. До бюджету громад надходять усі місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів.

Децентралізація усуне дублювання повноважень між органами місцевого самоврядування і місцевими державними адміністраціями. Уся повнота влади перейде до рад громад, а префекти будуть лише наглядати, щоб вони не порушували законодавство. Непотрібні районні ради будуть ліквідовані, а кількість депутатів буде скорочено. Тож на місцях буде менше чиновників, а значить – менше непотрібної бюрократії.

«Децентралізація наближає до громадян центри ухвалення рішень, які прямо впливають на їхнє життя. Більшість людей не мають впливу на уряд чи президента. Але можуть питати з мера чи голови села. Це посилює імовірність, що люди на посадах служитимуть громадським інтересам», – переконаний експерт з конституційного та адміністративного права Ігор Коліушко.

Аби на місцях не утворювались «феодальні вотчини», строк повноважень голови громади та депутатів скорочується до чотирьох років. А строк повноважень голови окружної та обласної рад обмежується лише одним роком.

У разі прийняття змін до Конституції нова система запрацює з березня 2021 року. Наразі Комітет ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував направити законопроєкт на перевірку до Конституційного Суду.

Хмельниччина серед рекордсменів

Сьогодні в Україні налічується 875 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), у яких проживають 9 мільйонів українців. Лідером із децентралізації є Хмельниччина, також активно об’єднуються громади у Житомирській, Чернігівській, Запорізькій, Волинській і Тернопільській областях. Пасуть задніх Закарпатська, Кіровоградська та Київська області, у яких немає стратегії щодо створення ОТГ.

За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка,  першочергове завдання уряду на 2019 рік – 100% формування перспективних планів громад. «З іншого боку, ми як уряд ставимо собі за завдання – промоделювати найбільш ефективні перспективні плани спроможних громад на території області. Це дозволить обрати ідеальну модель спроможної громади, яка здатна брати на себе повноваження і реалізовувати всі можливості розвитку місцевого самоврядування», – наголосив він.

Варто зауважити, що минулого року уряд дозволив громадам об’єднуватись навколо міст обласного значення (всього у планах 142 таких міста). Тож 2018 року було створено 24 такі ОТГ.

Від фінансової до енергетичної незалежності  

За підсумками Мінрегіонбуду 2018 року власні доходи місцевих бюджетів становили 234 млрд грн, що на 22% більше ніж попереднього року. Фінансовий приріст забезпечили надходження із податків – на доходи фізичних осіб (ПДФО), на землю, акцизного та єдиного податків. Зокрема, найбільше місцеві скарбниці наповнив ПДФО – на 138,2 млрд грн. У 2019 році очікується, що надходження від податків будуть ще вищими – 291 млрд грн.

Найголовніше, наголошують експерти, що громади самі розпоряджаються цими коштами, а також додатковими державними субвенціями. Завдяки їм будуються нові дороги, школи, дитячі садки тощо.

«Для всіх вже очевидно, що отримані громадами нові фінанси та нові повноваження стали новими можливостями для розвитку та руху вперед до підвищення якості життя українців. Органи місцевого самоврядування тепер самостійно вирішують, які потреби є першочерговими і на які проекти слід спрямувати кошти. Але дуже важливо навчитися ефективно управляти ресурсами, визначати пріоритетні напрями, планувати розвиток громади», – зазначив виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Власне, чотири роки децентралізації довели, що громади навчились економити кошти. Найперше – за рахунок ощадного споживання  енергії. У селах запроваджують світлодіодне вуличне освітлення, утеплюють фасади будівель, замінюють двері та вікна, встановлюють сонячні панелі та системи опалення на альтернативному паливі. Наприклад, село Веселе на Харківщині завдяки децентралізації і міжнародним грантам стало повністю енергонезалежним.

«У рамках проекту «Польської допомоги» ми придбали лінію, яка брикетує солому. З цих брикетів та завдяки технології утеплення вдалося на 82% зменшити витрати на опалення школи. Повністю поміняли систему опалення, систему освітлення, замінили дах», – розповів засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв.

Щоб освітлювати школу, дитсадок і сільський клуб, у селі побудували сонячну електростанцію на 1,2 МВт. Також провели світлодіодне освітлення й обладнали енергонезалежною опалювальною системою місцеву амбулаторію. За словами Ігнатьєва, громаду можна зробити енергонезалежною, не використовуючи бюджетні гроші, а залучаючи міжнародні гранти. Але наразі більшість закордонної технічної допомоги на енергоефективність не використовується через незнання і невміння оформити заявку.

Бізнес-план для села

Як наголошують експерти з реформ, головна мета децентралізації – ширші можливості громадам для розвитку. Тому влада спонукає всіх місцевих керівників та активістів завзятіше розробляти бізнес-плани для інфраструктурних, освітніх та медичних проектів. Цього року у держбюджеті на них передбачено понад 30 млрд грн. За інформацією Мінрегіону, обов’язковою умовою для реалізації проектів є спрямування 10% коштів на об’єкти спортивної інфраструктури, 10% – на енергоефективні заходи для освітніх і медичних закладів, а також 500 млн грн – для реалізації проектів-переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

Як розповіли в Мінрегіоні, вперше цього року уряд підтримуватиме стартапи, які реалізовуватимуться в громадах за рахунок Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). Ці проекти обиратимуть на конкурсній основі.

Експерти радять жителям громад активніше долучатися до обговорення розвитку власних сіл та містечок, пропонуючи свої проекти. Адже час вказівок «згори» минув, сьогодні виграють ті громади, де мешкають ініціативні жителі і працюють готові до змін керівники.

Децентралізація доріг у дії

З 1 січня цього року «Укравтодор» відповідає лише за 50 тис. км² доріг державного значення, 120 тис. км² місцевих доріг перейшли на баланс обласних адміністрацій. Такий перерозподіл відповідальності вже прозвали «децентралізацією доріг». Головна мета нового підходу – оптимізувати процес будівництва і ремонту.

«Передача доріг місцевого значення разом з джерелами фінансування на місцях необхідна тому, що місцеві органи влади краще знаються на проблемах і потребах мешканців своїх регіонів, а отже, першочергові напрями спрямування отриманих ресурсів визначатимуть краще», – зауважує експерт з питань інфраструктури Проектного офісу секторальної децентралізації Вадим Олійник.

Якщо раніше кошти на ремонт доріг виділялися з державного бюджету за залишковим принципом, то з 1 січня 2018 року цільові гроші акумулюються у спеціальному Дорожньому фонді. Він наповнюється з трьох джерел: акцизного збору, ввізного мита на нафтопродукти і з імпортованих на митну територію України транспорту і шин. Ці гроші не можна використовувати ні на що інше, крім ремонту доріг. Їхній розподіл відбувається наступним чином: 60% на будівництво і ремонт доріг державного значення, 35% – місцевого значення та 5% – на безпеку дорожнього руху. Цього року бюджет Дорожнього фонду сягає 33 млрд гривень, з яких 11,5 млрд призначені на місцеві дороги.

«Ніколи держава не виділяла стільки грошей для того, щоб забезпечити пріоритетне дорожнє будівництво», – зауважив Президент Петро Порошенко у рамках однієї із робочих поїздок до Запорізької області.

За чотири місяці найбільший обсяг дорожніх робіт здійснено на Заході України. За даними міністерства інфраструктури, найкращі темпи ремонтів місцевих доріг у Івано-Франківській області. Також високі показники у Хмельницькій, Вінницькій і Чернівецькій областях. Активне будівництво йде і в Києві.

Тим часом повільні темпи демонструють Черкаська, Полтавська, Рівненська і Луганська області. Директор департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Мінінфраструктури Віктор Сасін зауважує, що чимало областей лише нещодавно затвердили проектну документацію та розпочали тендери, а отже, втратили час для будівництва доріг. На його думку, це пов’язано із відсутністю на місцях фахівців із підготовки тендерної документації, але з досвідом процес відбуватиметься швидше.

Перевірка якості

Фахівці погоджуються, що, попри високі темпи робіт, слабким місцем дорожнього будівництва в Україні залишається якість. Але і тут відбуваються зрушення. Якщо раніше «Укравтодор» виступав і замовником, і виконавцем, і контролером дорожніх робіт, то, згідно з новою структурою, він залишився тільки замовником. Відтепер підрядники обираються через електронну систему ProZorro, а контролем якості будуть займатися міжнародні спостерігачі.

В уряді запевняють, що незалежні компанії робитимуть повний зріз закладених матеріалів на місцях дорожніх робіт за стандартом Міжнародної федерації інженер-консультантів (FIDIC). Наразі Кабмін адаптує міжнародні вимоги до українського законодавства і шукає іноземних фахівців.

«Надважливо, щоб дороги були в належному стані не лише на час їхнього гарантійного ремонту, але й на 20-30 років мінімум», – зауважує міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Крім контролю міжнародних експертів, на якість будівництва має вплинути новий механізм гарантійного ремонту за рахунок підрядника. За словами керівника Державного агентства автомобільних доріг Славоміра Новака, усі нові контракти повинні передбачати гарантії зі сторони будівельної компанії, зокрема, 5 років на ямковий ремонт і 10 на капітальний ремонт. Тобто, якщо дорога побудована неякісно, компанія переробляє роботу власним коштом. Такі прецеденти вже є. Наприклад, у столиці «Київавтодор», як замовник дорожніх робіт, зобов’язав підрядника провести повторний дорожній ремонт на проспекті Миколи Бажана. Ба більше Київська міська державна адміністрація почала заносити непорядних підрядників з ремонту у «чорний список». До нього вже потрапили шість компаній.

«Списки несумлінних працівників можуть сприяти конкуренції. Підрядники турбуються про свою репутацію, бо від цього залежить кількість їхніх замовлень – це європейська практика», – зазначає експерт Реанімаційного пакету реформ з дерегуляції економіки Андрій Мартенс.

Уже за місяць буде завершуватись сезон дорожніх робіт і можна буде підводити остаточні підсумки. Цьогорічні результати децентралізації доріг покажуть, що було досягнуто завдяки Дорожньому фонду, чи є ефективним розподіл повноважень між «Укравтодором» та областями.

Від Геокадастру до спроможних громад

На кінець 2017 року в Україні було зареєстровано 692 об’єднані територіальні громади. Минулого року власний дохід ОТГ, які вже перейшли на прямі міжбюджетні відносини із державою, склав 9,28 млрд грн. Однак, вважають експерти, це число могло би бути більшим, якби громади мали додаткове джерело прибутку – землю за межами населених пунктів.

«Громада має сільськогосподарську землю, але практично її не бачить. Ця земля оформлена на рівні району, області або держави. Люди знають, що земля є, але не усвідомлюють, скільки вона здатна коштів принести до бюджету громади: які податки, чи оформлена вона в оренду… Податок на землю сплачується на рахунок місцевого бюджету з моменту оформлення земельної ділянки. Це означає, що господар на своїй території не розуміє, скільки він може зібрати доходу», – зазначає міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко.

Наразі територія поза населеними пунктами належить до зони відповідальності Державного геокадастру. Саме він надає дозволи на будівництво чи оренду землі. Президентський законопроект №7363 передбачає зміни до Земельного кодексу, законів «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про оренду землі», щоб передати радам ОТГ право розпоряджатися державними землями поза населеними пунктами. Винятками є землі оборони, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також інші землі, які мають важливе значення для держави.

Також законопроект пропонує врегулювати питання використання земель колишньої колективної власності, запроваджує низку антирейдерських заходів, а також  захищає майнові права власників і користувачів земельних ділянок.

Ресурс для розвитку і джерело додаткових доходів

На думку авторів законопроекту, ухвалення цього документа принесе громадам нове джерело доходів. За даними Мінрегіону, минулого року бюджетні надходження об’єднаних громад від плати за землю зросли на 20% – до 1,4 млрд грн. Найбільше грошей отримали громади Житомирської, Закарпатської та Тернопільської областей. Якби ОТГ могли розпоряджатися ще й землями за межами міст і сіл, то дохідна частина їхніх бюджетів була би ще більшою. За підрахунками голів ОТГ, бюджетний приріст міг би сягнути 20%.

Наразі фермери, які працюють у межах ОТГ, сплачують податки за місцем реєстрації свого підприємства, а не до бюджету місцевої громади. Після ухвалення нового закону ситуація зміниться.

«Що необхідно громадам, щоб бути спроможними вирішувати питання місцевого значення? Ресурси і повноваження. Земля – потужний ресурс для розвитку громади. З розширенням повноважень громад у сфері земельних відносин, території отримають нові можливості для втілення таких проектів, які створюватимуть робочі місця», – вважає голова Зимнівської ОТГ Волинської області В’ячеслав Католик.

Для прикладу, ОТГ зможуть реалізувати різноманітні інфраструктурні, промислові, рекреаційні та фермерські проекти, зокрема з розвитку тваринництва тощо. Неодноразово голови об’єднаних громад скаржилися на випадки, коли вони втрачали інвестора через те, що змушені були вирішувати це питання спочатку з Держгеокадастром. За словами Петра Кіяшка, голови Веселівської об’єднаної громади Запорізької області, через довгу тяганину з Держгеокадастром інвестор знайшов інше місце для побудови заводу.

На думку фахівців, передача управління землею громадам знизить корупцію у цій сфері, оскільки рішення щодо її використання ухвалюватиме колегіально громада, а не одноосібно чиновники. Хоча опоненти змін у земельних відносинах вважають, що це, навпаки, розв’яже руки місцевим керівникам для махінацій із землею. Втім, прихильники законопроекту запевняють, що право державної реєстрації у місцевих радах допоможе зменшити земельне рейдерство і конфлікти за врожай.

Також експерти зазначають, що важливою проблемою сьогодні є велика кількість неоформленої сільськогосподарської землі. За підрахунками Світового банку, за останні два роки кількість «тіньової» землі в Україні зросла до близько 12 млн га. Це майже 30% всіх сільськогосподарських земель у державі.

«Громада повинна мати можливість контролювати податок на землю. Отже, ми маємо створити умови, коли власнику землі буде вигідніше офіційно передавати землю в оренду або самостійно на ній працювати і сплачувати необтяжливі податки, ніж йти в «сіру» зону. Це має бути просто неможливо. І в цьому, ще раз наголошую, мають бути зацікавлені місцеві громади», – переконаний Президент України Петро Порошенко.

Таким чином, першочерговим завданням після передачі об’єднаним громадам права розпоряджатися землями поза населеними пунктами є інвентаризація наявних угідь. А відтак – і нормативно-правова оцінка сільськогосподарських земель, вважає експерт Проектного офісу секторальної децентралізації з питань земельних відносин при Мінрегіонбуді Олег Проценко.

Оскільки запропонований законопроект передбачає розширення повноважень лише для ОТГ, то його ухвалення стимулюватиме інші громади до об’єднання. Тож, за словами експертів, передача земель громадам піде на користь як ОТГ, так і реформі децентралізації в цілому.