Поступовий перехід на нове меню

У жовтні Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) опублікувало на своєму сайті технологічні карти для нового шкільного меню. У них є інформація про енергетичну цінність страв, наявні алергени, процеси приготування та температурні режими. Є окремі картки для безглютенових страв та інструкції, як таку їжу готувати. Над цими документами працювала команда шеф-кухаря Євгена Клопотенка, експерти МОЗ, дієтологи і технологи харчування.

Тепер будь-яка школа може взяти розроблене експертами меню або використовувати окремі рецепти з нього. Головне, щоб шкільна їдальня дотримувалася норм харчування. У стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має бути більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Калорійність сніданку повинна складати не менше – 25-30% від добової потреби, а обіду – 30-45%

Готові шкільні меню затверджує Держпродспоживслужба (ДПСС). За її даними, більшість шкіл України досить непогано справляються із переходом на нові стандарти. Станом на початок листопада, Держпродспоживслужба розглянула 17 550 шкільних меню і затвердила 14 208 з них. За словами фахівців служби, у регіональному розрізі тільки 20% від всіх поданих меню повертають на доопрацювання. Наразі найбільший показник затверджених меню у Тернопільській, Івано-Франківській, Київській та Хмельницькій областях.

«Держпродспоживслужба повертає на доопрацювання незначну кількість меню, що надходять нам на затвердження. Помилки, звісно, допускаються, однак ми їх виявляємо й завдяки системній спільній роботі на результат нам вдається вирішити проблеми. Це свідчить про те, що реформа шкільного харчування, ініційована першою леді України Оленою Зеленською, просувається у вірному напрямку», – зазначає голова ДПСС Владислава Магалецька.

У ДПСС зауважують, що серед найпоширеніших помилок, які допускають при складанні меню: невиконання норм харчування, нераціональне співвідношенню білків / жирів / вуглеводів, недостатня або завищена енергетична цінність страв, одноманітність страв та нераціональність їх чергування.

Виклики наступного року

Ініціаторка реформи перша леді Олена Зеленська каже, що деяким школам дуже непросто оновлювати систему харчування. У багатьох є проблеми не тільки з меню, а й з холодильниками, посудом, навіть проточною водою. Зробити ремонт або закупити нове обладнання є непідйомним завданням для місцевих бюджетів.

«Але ми таким школам допомагаємо і будемо продовжувати допомагати оновлюватися, допомагати навчатися новому», – наголошує перша леді.

Так, у 2021 році на модернізацію харчоблоків у школах було виділено 240 млн грн, з яких 150 млн  – з державного бюджету, 90 млн грн  – з місцевих бюджетів. На ці гроші було модернізовано 1298 харчоблоків у навчальних закладах. Наступного року на реформу системи шкільного харчування планують виділити ще 1,5 млрд грн.

Експерти кажуть, що успіх реформи залежить не тільки від фінансування, а й дуже багатьох людей із різних сфер: освітян, батьків, місцевих чиновників та бізнесу. Тому дуже важливо долучатись до контролю над змінами.

«Прослідкуйте у своїх школах, щоб обслуговуючий персонал, який готує їжу, відповідально ставився до санітарного законодавства. Держава може вкласти багато коштів, побудувати технологічні харчові блоки з сучасним обладнанням, але якщо кухар не помиє руки чи неналежно пройде медогляд, то це може призвести до подальшого епідеміологічного спалаху у школах», – наголошує Владислава Магалецька.

Уже з 1 січня 2022 року нові меню стануть обов’язковими для усіх шкіл країни. За порушення норм харчування школи будуть притягувати до відповідальності. Тож експерти радять не затягувати і впроваджувати зміни вже сьогодні.

Нове меню і перехідний період

Уже понад рік в Україні триває реформа харчування в школах. Нею займається перша леді Олена Зеленська разом із фахівцями міністерств освіти (МОН), охорони здоров’я (МОЗ) та Держпродспоживслужби (ДПСС). Минулий рік ініціатори реформи присвятили аналізу проблем шкільного харчування та оновленню нормативної бази. З початку 2021 року запрацював новий Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти, а у травні експерти презентували нове шкільне меню.

Оновлене меню, за яким годуватимуть школярів з вересня, розраховане на 4 тижні. Воно складається із 160 страв, зокрема традиційних українських, середземноморських, сезонних, безглютенових та безлактозних пропозицій. Наприклад, школярам планують давати сирну запіканку з бананом та ягодами, чахохбілі з куркою, кускус, шпундру, рибні нагетси, полтавський борщ, банош, пудинг, лобіо та бефстроганов. Меню розробив відомий український кухар Євген Клопотенко разом із командою проєкту CultFood. Над раціоном працювали технологи, дієтологи і фахівці МОЗ.

Згідно з новими нормами, у стравах школярів повинна бути обмежена кількість солі, цукру, жирів. У раціоні має з’явитися більше м’яса, молочних продуктів, фруктів, горіхів, ягід. Також встановлено калорійність сніданку – 25-30% від добової потреби, обіду – 30-45%.

З вересня в українських школах заборонено подавати ковбаси, сосиски, рибні консерви, непастеризоване молоко, непастеризовані соки, снеки, які перевищують норму цукру чи солі, вироби з кремом.

«Ця глобальна реформа, всеукраїнська реформа – про дітей і для дітей, задля здоров’я наших дітей сьогодні і задля здоров’я українців у майбутньому», – зазначила Олена Зеленська.

Аби всі школи встигли підготуватись до нових правил, до кінця року уряд встановив перехідний період і наклав мораторій на штрафи. Згідно з постановою, до 1 січня 2022 року школи не будуть притягувати до відповідальності, якщо перевірки виявлять порушення нових норм харчування. У МОН кажуть, що розуміють об’єктивні труднощі з організацією закупівель продуктів та послуг харчування. Але закликають не відкладати і вже долучатись до реформування.

Необхідність модернізації харчоблоків

Повноцінній перехід на нове меню майже неможливий без сучасного кухонного устаткування. Тож під особливий контроль потрапляє стан харчоблоків, де готується їжа для дітей. З початку серпня спеціалісти Держпродспоживслужби перевірили 1791 школу на предмет готовності до нового навчального року. Порушення виявили у 1174 закладах освіти.

«Цього року при комісійних перевірках звертається увага на дуже багато нових норм у зв’язку із впровадженням нового Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти. Вони стосуються: стану утримання території, створення умов для дітей з особливими освітніми потребами, стану забезпечення меблями, створення умов для учнів початкових класів, стану проведення лабораторних досліджень факторів середовища», – пояснює очільниця ДПСС Владислава Магалецька.

У ДПСС зауважують, що більшість порушень, які виявили під час перевірок, стосуються саме стану обладнання і харчоблоків. Серед найбільш поширених: недостатня кількість кухонного та столового посуду, холодильного і технологічного обладнання, відсутність належних умов для миття рук як в харчоблоках, так і в обідніх залах.

Окрема проблема – це необхідність проведення капітального ремонту. Але вона поступово вирішується. У 2020 році понад 1809 шкіл відремонтували свої харчоблоки. На це пішло майже 500 мільйонів гривень: 400 млн грн – з державного бюджету та майже 100 млн грн – з місцевих бюджетів. Найбільше коштів з державного бюджету було спрямовано до Дніпропетровської, Львівської та Одеської областей. З місцевих бюджетів найбільше коштів було виділено в Києві. Цьогоріч обіцяють виділити на модернізацію їдалень не меншу суму. На 2021 рік запланована субвенція «Спроможна школа», якою навчальні заклади можуть скористатися для оновлення харчоблоків.

Реформа харчування тільки-но набирає обертів. За пів року, коли усі школи перейдуть на новий стандарт харчування, можна буде проводити перші проміжні підсумки і дивитись, чи смакує школярам нове меню.

Популярність VS безпека

За інформацією Державного агентства розвитку туризму найпопулярніший туристичний напрям в Україні – Одещина. Також багато туристів їдуть до Львівської, Київської, Івано-Франківської, Закарпатської, Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Черкаської та Харківської областей.

Наймасовішим морським курортом є Затока, а найбільш відвідуваними туристичними місцями – Старе місто у Львові та Києво-Печерська лавра у столиці. Серед природних туристичних об’єктів найпопулярнішим є заповідник Асканія-Нова.

Але в умовах пандемії коронавірусу популярні місця не найкращий вибір для відпустки, нагадують лікарі. Адже карантин влітку триватиме далі.

«Ми повинні залишити основні протиепідемічні обмеження, зокрема обов’язковість захисних масок у громадських будівлях та транспорті, відповідальне ставлення до дотримання фізичної дистанції і не забувати про гігієну рук», – наголосив на початку червня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Тож не варто забувати про ці основні правила під час відпочинку. І за можливості краще їхати у відпустку своїм авто, а не в заповненому автобусі чи потязі.

Нові правила для дитячих таборів

Цього літа МОЗ дозволив роботу дитячих таборів і санаторіїв, однак із дотриманням протиепідемічних обмежень. Кожен табір повинен пройти спеціальну комісію й отримати дозвіл від Держпродспоживслужби. На початку червня служба обстежила 142 заклади оздоровлення й відпочинку – і кожен третій із них не відповідав санітарним  вимогам.

Як повідомили у відомстві, переважно у закладах бракувало матеріально-технічної бази, медичного персоналу, не було умов для  дотримання санітарно-протиепідемічного та дезінфекційних режимів, а також були проблеми із водозабезпеченням.

«Питання оздоровлення та відпочинку дітей є особливо актуальними в умовах карантину. Держпродспоживслужба тісно співпрацює з органами місцевої влади та власникам оздоровчих закладів для виявлення порушень та їх подальшого усунення», – зазначила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Власне, протиепідемічні обмеження для дитячих таборів і санаторіїв затверджені у постанові головного санітарного лікаря від 8 червня. Обов’язковими є антисептики і постійний температурний скринінг. Не можна використовувати багаторазові рушники, м’які іграшки, запрошувати до табору сторонніх людей чи батьків. МОЗ радить максимально зменшити кількість дітей у загонах, більше часу проводити надворі й уникати контактних ігор. Для заїзду дітям потрібно пройти медогляд і мати медичну довідку 079/о.

Фахівці радять ретельно перевірити умови проживання та дотримання протиепідемічних вимог перед тим, як обрати базу відпочинку чи санаторій.

Не забувайте про аптечку

Експерти рекомендують перед відпусткою обов’язково завітати до сімейного лікаря. Він перевірить наявність обов’язкових щеплень та основні показники здоров’я. Адже відпустка – це завжди підвищений ризик отримати травму чи підхопити інфекцію.

Сімейний лікар підкаже, що необхідно покласти в аптечку на відпочинок. Найперше – це засоби від алергії, знеболювальні та спазмолітичні препарати, ліки для серця (наприклад, нітрогліцерин). Також слід взяти з собою засоби від розладу шлунку, ліки від кашлю та  нежиттю.

«Перш ніж складати аптечку в дорогу, перевірте термін зберігання препаратів. Для зручності підпишіть упаковки: який препарат для чого використовується. А вже по приїзді складіть їх у прохолодне місце, далі від сонячних променів», – порадив завідувач консультативно-інформаційного відділу «1583» Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва Олександр Комашко.

Також в аптечці повинні бути захисні засоби від сонця і комах, вата, бинт, пластир, хлоргексидин тощо. Звичайно, слід подбати і про ліки від хронічних хвороб, якщо вони є.

Лікарі кажуть, що не варто відмовлятися від відпустки через пандемію. Навпаки, це хороший спосіб зняти стрес і зміцнити імунітет. Однак лише за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів.

Що таке фальсифікат?

За інформацією Держпродспоживслужби, фальсифіковані продукти – це ті, у яких склад, властивості та характеристики спеціально змінені на гірші. Зовні і на смак продукція схожа на справжню, але не має повноцінних білків, жирів та вітамінів. При цьому на упаковці вказана неповна або недостовірна інформація про товар.

Експерти визначають 5 різновидів фальсифікацій, які тісно пов’язані між собою, – асортиментну, якісну, кількісну, інформаційну та вартісну. У разі асортиментної фальсифікації повністю чи частково замінюють продукт на схожий. Наприклад, вершкове масло – на маргарин, вищий сорт борошна – на перший, персик у йогурті – на яблуко, кедрові горіхи – на волоські тощо.

Внаслідок якісної фальсифікації продукція завжди стає гіршою. Прикладом є використання шоколадної глазурі замість какао-масла у кондитерських виробах, рослинні жири замість вершків у морозиві, соя, шпиг і сухожилля у ковбасах тощо.

Щодо кількісної фальсифікації, то вона передбачає свідоме обважування чи обмір покупця. За даними Держпродспоживслужби, найбільше обманюють споживачів продавці кавунів. Для цього використовуються підпиляні чи нестандартні гирі, вага яких значно менша (750 г чи навіть 555 г замість 1 кг).

Інформаційна фальсифікація – це неточна або викривлена інформація для покупця. Зазвичай вона йде в парі із іншими видами фальсифікацій. Однак буває так, що продукт своєю упаковкою імітує інший якісний товар і таким чином обманює споживачів.

За словам фахівців, найчастішим видом фальсифікації є вартісна. Люди купують дешеві харчі за ціною дорогих або ж платять більше за менший обсяг. Цей вид невід’ємний від усіх зазначених вище фальсифікацій.

Найпопулярніші фальсифікати

Від початку року інспектори Держпродспоживслужби вилучили понад 31 тонну продовольчих продуктів, які були фальсифіковані у той чи інший спосіб. За даними відомства, найчастіше підробляють молоко та молочні продукти, рибу, м’ясо птиці, м’ясо та м’ясопродукти.

У молочному виробництві лідером підробок, як і раніше, є вершкове масло. Як повідомили у Держпродспоживслужбі, найпоширеніші порушення – наявність жирів немолочного походження та невідповідність маркування.

За результатами досліджень, які відомство проводить спільно із громадською організацією «Стоп Фальсифікат», 62% масла на ринку є підробленим. Серед порушників такі виробники, як ВАТ «Турківський маслозавод», ТМ «Чутянка», ТМ «Томаківка», ТзОВ «Терен Про», ТМ «Pastoral», ТОВ «Еней», ТОВ «Іва-Арт» («Вологодське»), ТОВ Фірма «Апрель» («Слобожанка»).

«Продукти харчування, які купують українські споживачі, мають бути безпечними та відповідати всім законодавчим нормам та вимогам. Ми маємо захистити споживачів. Робота в цьому напрямку тільки посилюватиметься», – переконана голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Окрім вилучення фальсифікованих продуктів, відомство оштрафувало виробників підробленої молочки, м’яса та інших харчів на  суму 1,6 млн грн. У 11 випадках справи про фальсифікацію передали до правоохоронних органів.

Як розпізнати підробку?

За словами фахівців, виявити фальсифікат без лабораторних аналізів майже неможливо. Так, споживач не зможе відрізнити за запахом чи смаком підроблену каву від справжньої. Тому найперше експерти радять звертати увагу на етикетки й оминати продукцію тих виробників, які були помічені у фальсифікаціях. Інформацію про недобросовісних підприємців часто можна почути в новинах чи знайти в інтернеті.

По-друге, фахівці закликають купувати товар у великих магазинах, уникаючи випадкових продавців.

«Супермаркети помітніші, їх легше «зловити» і оштрафувати. Тому велика частина фальсифікату все ж продається через ярмарки, базари, дрібнооптові ринки. Коли ви купуєте щось там, то ризикуєте набагато більше, ніж якщо купите масло в звичайному супермаркеті», – стверджує президент Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий.

Щодо ціни на товар, то вона не завжди є показником підробки. З одного боку, очевидно, що низька ціна сигналізує про складники невисокої якості. Старша експертка проекту ЄС Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні Яна Добідовська наголошує: «Ми маємо розуміти, що справжнє вершкове масло зараз не може коштувати 20-25 гривень».

З іншого боку, висока ціна не є гарантією відмінної якості. За словами фахівців, у багатьох випадках фальсифікат коштує стільки ж, як і справжній продукт.

У разі виявлення підробки експерти радять звертатись до Держпродспоживслужби. Найзручніше це можна зробити за допомогою чат-боту @derzhspozhivsluzhba_bot в Telegram. Відповідно до українського законодавства, громадяни мають право на відшкодування збитків, завданих фальсифікованими товарами.

21 тисяча звернень від споживачів

За даними Держпродспоживслужби, у 2020 році відомство отримало 20,9 тисяч пропозицій, звернень, скарг і заяв від споживачів. Найчастіше скарги українців (41,5%) стосувались неналежної якості непродовольчих товарів. Майже третина звернень були щодо тарифів чи якості житлово-комунальних послуг. Найменше громадяни скаржились на продовольчі товари (лише трохи більше 5%).

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, такий розподіл скарг не свідчить, що продукти в Україні лише якісні, а непродовольчі товари дуже погані. Насправді, тут відіграють роль інші фактори: ціна і наявність чеку за покупку чи послуги.

«Здебільшого, платіжки за житлово-комунальними тарифами та чеки на техніку, наприклад, ми зберігаємо частіше, ніж чеки на продукти», – пояснила Магалецька.

Власне, здебільшого громадяни оскаржують відмову в обміні чи поверненні коштів за неякісний товар, затримку доставки поштових відправлень, невиконання договорів чи сервісних зобов’язань тощо. У скаргах щодо житлово-комунальних послуг йдеться про завищені суми у платіжках, несправедливу заборгованість тощо. Цікаво, що 2020 року зросла кількість запитів з приводу зростання цін на ліки та харчові продукти.

Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька розповіла, що у половині випадків скарги українців були успішними: «Нам вдалося задовольнити більше, ніж половину вимог і повернули споживачам близько 10 мільйонів гривень за неякісні товари та надані послуги».

Без Книги скарг

Коли йдеться про відстоювання своїх інтересів як клієнта, то багато хто одразу згадує про «книгу скарг», яка перейшла в український бізнес ще з Радянського союзу. Однак її більше не існує. Торік Книгу відгуків та пропозицій офіційно скасували, і її наявність більше не є обов’язковою.

За словами експертів, паперова Книга відгуків та пропозицій уже давно втратила свою актуальність. Теоретично будь-хто міг написати свій відгук чи зауваження про роботу закладу. А той повинен був розглянути скаргу і впродовж тижня повідомити споживача про результати звернення. Однак в реальності виявлялось, що Книга або відсутня, або на записи ніхто не реагує.

«Необхідно було приїжджати в контролюючий орган і писати скаргу, що бізнес не реагує на ваші скарги в книзі скарг, продають прострочену продукцію, хамлять, обманюють із цінниками, і тоді контролюючі органи перевіряли книгу скарг, дивилися чи є відповідь, і в разі необхідності штрафували аж на 17 гривень», – розповів виконавчий директор Союзу споживачів України Максим Несміянов.

У Європейській бізнес асоціації вважають, що «книга скарг» не виконувала своїх функцій і була лише зайвою ланкою між споживачем і Держпродспоживслужбою. Тож її  скасування відкрило шлях для ефективнішого захисту прав споживачами.

Як скаржитись ефективно?

На думку експертів, більшість конфліктів із споживачами можна вирішити на місці. Поскаржитись менеджеру закладу, замінити неякісний товар чи повернути за нього гроші. Однак коли це не спрацьовує або ж це інтернет-магазин, потрібно діяти інакше.

Фахівці радять спочатку зателефонувати на гарячу лінію закладу. Якщо її немає, тоді  написати відгук на офіційному сайті, сторінці у соцмережах, Google картах чи форумах з відгуками. Як свідчить досвід останніх років, іноді публічне обговорення стократ дієвіше, ніж залишені скарги в кол-центрі. Можна пригадати скандал із рестораном у Львові, який виштовхав відвідувача з ДЦП, і багато інших.

Якщо це не допомагає, то слід звернутись до Держпродспоживслужби. Зробити це можна у будь-який зручний спосіб: особисто на прийомі в територіальному відділі,  телефоном, онлайн або поштою. Цілодобова гаряча лінія працює за номером (044) 364 77 80. Детальні контакти служби можна знайти на сайті https://dpss.gov.ua.

Варто зауважити, що відомство не приймає анонімних повідомлень. Також слід зазначити фактичну і юридичну назви магазину чи кафе, а також його адресу. За фактом звернення Держпродспоживслужба перевірить підприємство і, якщо виявить порушення, то оштрафує власників, а покупець може отримати компенсацію.

Експерти закликають не боятись відстоювати свої інтереси як споживача. Але щоб боротьба була ефективною, потрібно добре вивчити свої права.

Найприбутковіші – олія та зернові

У 2020 році експорт с/г та продовольчої продукції приніс до бюджету 22,2 млрд доларів (45% від загального експорту з України). До п’ятірки найбільш прибуткових увійшли зернові, насіння олійних рослин, жири та олії, залишки і відходи харчової промисловості, а також м’ясо та їстівні субпродукти.

За інформацією Державної митної служби України, експорт соняшникової олії сягнув 5,31 млрд доларів, кукурудзи – 4,88 млрд доларів, пшениці – 3,59 млрд доларів, ріпака – 1,01 млрд доларів, ячменю – 877,4 млн доларів,  м’ясопродуктів – 554,9 млн доларів.

Експерти зазначають, що пандемія COVID-19 суттєво вплинула на глобальну торгівлю. Торік Україна скоротила експорт м’яса та їстівних субпродуктів на 8%, молочних продуктів – на 23%, яєць – на 13%, овочів – на 9%. Однак експорт деяких продуктів, навпаки, зріс. Для прикладу, закордонні продажі українського меду збільшились на 38%, а кондитерських виробів – на 13%. Також зріс експорт заморожених фруктів – на 32%, макаронних виробів – на 23%, казеїну та його похідних – на 12%. Крім того, торік Україна встановила рекорд із експорту риби та морепродуктів, заробивши понад 50 млн доларів. Найбільше українську рибу споживали у Німеччині, Данії та Японії.

За словами аналітиків, приріст українського експорту відбувся, зокрема, і через розширення географії збуту. Впродовж останніх 5 років Держпродспоживслужба відкрила для національних виробників понад 90 нових ринків.

«Вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед Держпродспоживслужбою – це сприяння збільшенню експорту нашої держави», – наголошує голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька. – «Основними пріоритетами у цій сфері для нас є підтримка експорту української продукції на нові ринки та надання консультацій бізнесу та асоціаціям з метою модернізації виробництва та розвитку якості».

Боротьба за ринок ЄС

Євросоюз є одним із стратегічних торговельних партнерів України. Сьогодні 155 харчових підприємств мають право експорту до країн ЄС. Серед них 72 виробники меду, 24 – молочної продукції, 23 – риби та рибних продуктів, також є виробники курятини, яєць, колагену та кишкової сировини. Цікаво, що аж 22 підприємці постачають до Європи равликів. Завдяки великому попиту їхня кількість зросла більш як у 4 рази за останні 3 роки. Однак через карантинні обмеження зараз вони мусять шукати інші шляхи збуту.

«Серед наших напрямків равликового експорту такі країни, як Франція, Італія, Португалія. Однак нині через пандемію європейський ринок перенасичений пропозиціями, заклади громадського харчування працюють з обмеженнями, споживацький попит скоротився (все ж таки равлики – не курятина)», – прокоментував власник равликової ферми Валерій Ігнатов.

Варто зауважити, що відповідно до Асоціації з ЄС, Україна має безмитні квоти на експорт 40 продуктів. Лише протягом січня 2021 року ми вже вичерпали річні квоти на мед, виноградний та яблучний соки. Повністю використана квартальна квота на яйця, яєчні продукти і м’ясо птиці. Економісти прогнозують, що решту квот, серед яких цукор, борошно, оброблені томати тощо, українські підприємці також вичерпають за перше півріччя.

Цього року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом із Євросоюзом переглядатимуть умови потрапляння української продукції на європейські ринки.

«Якщо ми повністю відповідаємо вимогам ЄС по тих чи інших категоріях (довкілля, безпечність харчових продуктів), то маємо право на необмежений доступ до ринку ЄС», – переконаний заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – торговий представник України Тарас Качка..

Вихід на нові ринки

За словами фахівців, щоб українська продукція потрапляла на закордонні ринки, потрібні не лише висока якість і бажання виробників, а й системна державна політика. Кожен продукт повинен мати відповідний міжнародний сертифікат, що його із країною-партнером погодила Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Саме остання домовляється про правила виходу українських підприємців на зовнішні ринки і слідкує за дотриманням вимог країн-імпортерів.

Як розповіли у Держпродспоживслужбі, сьогодні відомство працює над розширенням збуту українських продуктів у 31 державу. Це країни Латинської Америки, Африки, Близького і Далекого Сходу, а також ЄС та США. Йдеться про експорт молока та молочних продуктів, меду, яблук, лохини, черешні, гороху, квасолі, цибулі, борошна, риби, м’яса тощо.

Власне, у лютому для українських молочарів було відкрито ринок Лівану, а для виробників столових яєць – ринок Ефіопії. Також у Держпродспоживслужбі очікують погодження сертифікатів для експорту вітчизняного молока до Японії та Аргентини.

Експортна статистика свідчить, що Україна є важливим гравцем на глобальному ринку продовольства. Однак експерти вважають, що наша держава повинна бути експортером не лише сировини, а й продукції з високою доданою вартістю. А це – спільний виклик для українських бізнесменів та держави.

Новий санітарний регламент

З 1 січня в Україні діє новий санітарний регламент для закладів середньої освіти. Він передбачає сучасні норми щодо облаштування шкіл, освітлення, звукового та температурного режиму, а також якості харчування. Відповідно до нових правил, зі шкіл мають зникнути шкідливі снеки та газовані напої. Так, у буфетах та автоматах заборонили продавати: кондитерські вироби, солодкі зернові продукти, що містять понад 10 г цукру на 100 г продукту, вироби з кремом, морозиво, м’ясні та рибні продукти промислового виробництва (ковбаси, сосиски, рибні консерви), непастеризоване молоко, непастеризовані соки, солодкі газовані та енергетичні напої, каву та кавові напої.

Крім заборон, регламент має низку нових вимог. Шкільне харчування має стати більш здоровим і різноманітним. Документ встановлює групи харчових продуктів, які повинні бути в щоденному шкільному раціоні учнів, зокрема, злакові, овочі, молочні продукти. Так, для учнів раз на тиждень обов’язково має готуватися риба, мають подаватися фрукти та ягоди.

Головний санітарний лікар Віктор Ляшко зауважує: «Регламентом встановлено вимоги до харчових продуктів та готових страв, що можуть пропонуватись дітям. Наприклад, передбачено низку обмежень за вмістом солі, цукру та жиру з урахуванням сучасних тенденцій щодо здорового харчування та рекомендацій ВООЗ».

У документі серед іншого передбачена орієнтовна калорійність кожного з прийомів їжі. Повинно бути організовано щонайменше одноразове гаряче харчування. Для дітей з особливими дієтичними потребами має бути організоване окреме харчування. Для цього батьки мають подати довідку від сімейного лікаря.

Стежитиме за виконанням нових санітарних правил Держпродспоживслужба, але до контролю закликають долучатись і батьків. Голова служби Владислава Магалецька наголошує: «Держпродспоживслужба буде приділяти посилену увагу дотриманню цих та інших норм  санітарного регламенту. Але ми не всесильні і не всевидящі. Тож про всі порушення прошу інформувати на нашу «гарячу лінію»: (044) 364 77 80 . Пам’ятаймо: немає нічого ціннішого за здоров’я наших дітей! І тут не має бути ніяких компромісів!».

Розробка сезонного меню

Ініціатори реформи кажуть, що минулий рік повністю присвятили зміні законодавчих норм, що дадуть змогу далі реформувати систему шкільного харчування. Крім оновленого санітарного регламенту, були затверджені нові гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів у школах. Закладам освіти розробили рекомендації щодо закупівель, а також настанови для використання системи аналізу безпечності харчових продуктів. Нові норми і порядок організації харчування учнів було подано на розгляд Кабміну.

Наступний етап реформи шкільного харчування, запланований на 2021 рік, – це оновлення меню. За словами Олени Зеленської, наразі фахівці працюють над зразками меню з рецептами страв і технологічними картками, які відповідають оновленим вимогам і нормам харчування для дітей усіх вікових груп. До створення страв залучили відомого кулінара Євгена Клопотенка, представників громадських організацій, експертів у галузі харчування та дитячих лікарів – ендокринологів і дієтологів. Шкільне меню складатимуть залежно від пори року. Восени даватимуть більше сезонних фруктів – слив, яблук, взимку – цитрусових і бананів.

«Сезонні меню готуються на шість тижнів. Робота рухається швидкими темпами: вже готові меню сніданків та обідів. Надалі будуть розроблені меню для вечері, других сніданків і підвечірків. Це унікальний досвід для України. І я дуже рада, що в українських навчальних закладах незабаром діятимуть нові сучасні стандарти у харчуванні дітей та підлітків», – ділиться успіхами перша леді.

Важливо зауважити, що діти початкових класів та пільгових категорій харчуються в Україні безкоштовно, решта ж школярів купують обіди за кошти батьків. Фахівці обіцяють, після оновлення меню вартість обідів не зросте.

Реформа шкільного харчування йде швидкими темпами. Якщо все піде за планом, вже цього року українські школярі почнуть їсти смачніше і здоровіше. Після десятиліть сосисок і «гумових» котлет – це справді добра новина.

Ферми і харчові підприємства

Ще на початку карантину, у травні, Мінекономіки разом із Держпродспоживслужбою і представниками бізнесу розробили рекомендації, щоб стримати поширення COVID-19 на фермах, скотобійнях і харчових підприємствах. Рекомендації стосувались запровадження протиепідемічних заходів – зменшення контактів, масковий режим, дотримання дистанції та гігієни працівниками,  дезінфекція робочих обладнань і приміщень тощо. Також урядовці пояснили, як діяти, щоб не допустити зупинення виробничих потужностей та забезпечити безперебійне постачання продуктів населенню.

Озираючись на останні місяці, експерти зауважують, що ці рекомендації були успішними, адже ніяких перебоїв у виготовленні чи постачанні харчів українці не відчули. Однак сьогодні перед галуззю постав новий виклик – небезпека масового інфікування тварин на фермах мутованим коронавірусом. В Іспанії, Швеції, Італії, Нідерландах і Данії він уже вразив норок на хутряних фермах. Як наслідок, уряд Данії вирішив терміново знищити 17 млн тварин.

В Україні сьогодні працює 8 норкових ферм, і досі таких випадків не було. У Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вже заявили, що моніторитимуть ситуацію на фермах і за потреби вживатимуть заходів.

«Звертаюся до всіх: мова не йде про масові вбивства звірів, закриття ферм чи корупційні перевірки. Я сама прийшла до влади з бізнесу і дуже добре розумію усі проблеми та переживання підприємців», – зазначила очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Продуктові ринки

Важлива ланка харчової безпеки – продуктові ринки. За будь-яких обставин громадяни повинні мати змогу купувати продукти, але робити це без ризиків для здоров’я. Щоб зменшити загрозу поширення коронавірусу серед продавців та покупців, уряд від початку епідемії також запровадив певні обмеження в роботі ринків.

Передусім працівники ринків допускаються до роботи лише за наявності захисної маски та проходження температурного скринінгу. Вони не можуть працювати із симптомами застуди. Усі контактні поверхні – прилавки, дверні ручки тощо – повинні дезінфікуватись щотри години.

Покупці також не можуть перебувати на ринку без масок. Кількість відвідувачів не повинна перевищувати одну особу на 10 кв. метрів. При цьому і покупці, і продавці повинні дотримуватись фізичної дистанції у 1,5 метра. На входах до ринку повинні бути антисептики. Стихійна торгівля довкола базарів заборонена.

Держпродспоживслужба регулярно перевіряє, як ринки дотримуються протиепідемічних вимог. Як свідчать звіти інспекторів, серед найпоширеніших порушень – відсутність температурного скринінгу і централізованого збирання використаних засобів індивідуального захисту. Також часто на ринках немає антисептиків на входах, покупці і продавці не носять масок тощо.

Кафе і ресторани

Додаткові санітарні норми, пов’язані із епідемією COVID-19, уряд запровадив також для закладів громадського харчування – їдалень, барів, кафе і ресторанів. Небезпека цих місць пов’язана з тим, що люди, які їдять, не можуть захиститись від інфекції маскою. Тож стають легкою мішенню для вірусу. Щоб максимально знизити імовірність поширення COVID-19, уряд рекомендував усім закладам дотримуватись протиепідемічних обмежень.

Загалом карантинні норми для кафе і ресторанів схожі на ті, що розроблені для ринків та магазинів. Працівники закладів обов’язково повинні мати засоби індивідуального захисту, використовувати одноразове або безконтактне меню, за можливості одноразовий посуд. На вході – антисептики. Відстань між столами не може бути меншою ніж півтора метра. Кількість людей за столом не має перевищувати чотирьох осіб. Переміщатись по закладу можна лише у масці. Крім того, робота кафе, ресторанів і барів дозволена лише до 22:00.

Як свідчать дані рейдів Держпродспоживслужби, не всі заклади виконують санітарні вимоги. Порушення досить типові – недотримання дистанції, обслуговування клієнтів після 22:00, недостатня дезінфекція.

«По закладах громадського харчування серйозним зауваженням було використання і видача замовлень клієнтам у багаторазовому посуді при тому, що у закладі відсутня посудомийна машина. Сума штрафу за статтею 42 передбачає накладення штрафу від 102 до 425 грн», – розповів про результати перевірки начальник херсонського управління Держпродспоживслужби Тарас Година-Арюпін.

Усього з початку карантину фахівці Держпродспоживслужби перевірили майже 30 тисяч різноманітних господарських об’єктів і контроль триває.

До переліку соціально значущих продуктів потрапили: гречка, цукор, пшеничне борошно вищого ґатунку, макаронні вироби українського виробництва, пастеризоване молоко в плівці жирністю 2,5%, житньо-пшеничний хліб, яйця категорії С1, куряча тушка, мінеральна вода без газу, вершкове масло жирністю 72,5%.

Під державне регулювання також підпадають ліки, які використовують для симптоматичного лікування Covid-19. Зокрема, парацетамол, азитроміцин, амоксицилін, ампіцилін, цефтріаксон, моксіфлокацин. Також антисептики: хлоргексидин, етанол, повідон-йод, засоби на спиртовій основі та хлорвмісні товари.

Ціни зафіксовано також на засоби індивідуального захисту: медичні маски, шапочки, халати, захисні костюми, медичні рукавички, маски для обличчя, захисні окуляри, респіратори, фартухи, бахіли, гумові чоботи.

Контроль за цінами на продовольчі товари в період карантину здійснює Держпродспоживслужба.

«Якщо ціну на визначені продукти продавцем планується підвищувати, то заклад торгівлі через електронну форму зобов’язаний повідомляти про це в службу. Держава буде з’ясовувати причини зростання цін в роздрібній торгівлі та матиме можливість впливу на ціни, що зростатимуть без економічного обґрунтування», – пояснює депутат «Слуги народу», член комітету з питань аграрної та земельної політики Олег Тарасов.

Декларуванню підлягає зміна роздрібних цін, і відбувається воно через офіційний сайт Держпродпотребслужби. Згідно постановою, задекларувати підвищення цін необхідно буде за 30 днів, якщо ціна підвищується на 15% і більше, за 15 днів – у разі підвищення на 10-15%, за три дні – в разі підвищення на 5-10%. У разі підвищення цін без повідомлення підприємців очікує штраф.

Державне регулювання цін діятиме до закінчення карантину. В уряді запевняють, що вартість найнеобхідніших продуктів більше не буде стрибати.