Штрафи за касові апарати

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил використання  касових апаратів (РРО/ПРРО). На початку великої війни держава заборонила штрафувати підприємців за невикористання ПРРО/РРО, крім випадків, що стосуються підакцизних товарів. У 2023 році штрафи відновили, але тимчасово зменшили їхній розмір до 25% і 50% — для адаптації бізнесу до нових умов. 

Проте вже з серпня штрафи за незастосування касових апаратів та невидачу чеків знову стягуватимуть у повному обсязі: 100% вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні та 150% — при кожному наступному.

Патенти та торгові марки

До 14 серпня 2025 року бізнес може надолужити зобов’язання щодо сплати за патенти. Річ у тім, що у період великої війни підприємцям дозволяли не платити річні збори та не поновлювати патенти. Проте з 31 травня 2025 року в Україні припинили дію “воєнні” пільги у галузі інтелектуальної власності. Бізнесу дали 75 днів, щоб сплатити заборговане. І термін спливає у середині серпня. 

Нові відстрочки у “Резерв+” 

На початку серпня в мобільному застосунку “Резерв+” з’явиться можливість оформити відстрочку від мобілізації, зокрема, для викладачів. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко. Відстрочки стосуватимуться наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищої та профосвіти, якщо дані про них є в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Також відстрочки передбачені для українців, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю 1 чи 2 групи, якщо цей статус підтверджується даними Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та ДРАЦС.

Надалі планується надати таку можливість родинам, які виховують дитину з інвалідністю.

Повернення із СЗЧ

До 30 серпня 2025 року діятиме спрощений механізм повернення на службу військових, які самовільно залишили частини або дезертирували. Їм потрібно добровільно звернутися до органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, одного із батальйонів резерву, Державного бюро розслідувань або Національної поліції України. Також можна скористатися мобільним застосунком “Армія+”, подавши відповідний рапорт. Після підтвердження в застосунку у військового буде 24 години, щоб прибути у відповідний підрозділ ВСП, отримати там припис та вирушити до визначеного батальйону резерву.

Протягом 3 діб таким військовим продовжиться служба, дія контракту, а також поновиться виплата грошового забезпечення. 

Повернутися на службу можна не обов’язково у свою військову частину. Зокрема, у батальйоні резерву допоможуть скласти клопотання до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до своєї колишньої або іншої військової частини чи місця служби.

Виплати до Дня Незалежності

До Дня Незалежності уряд, як і щороку, готує виплати для окремих категорій українців. Люди з інвалідністю першої групи отримають 3100 грн, другої та третьої груп — по 2900 та 2700 відповідно. Також 3100 грн отримають люди з особливими заслугами перед Батьківщиною. Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності мають виплатити 1000 грн. Колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання передбачені виплати у 1000 грн. Члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України мають отримати 650 грн. Учасники війни та колишні в’язні таборів, особи, вивезені на примусові роботи, діти партизан і підпільників — 450 грн.

Люди, які отримують пенсію за віком чи за інвалідністю, отримають виплату автоматично на пенсійний рахунок. Військові зі статусом УБД, які продовжують служити, отримають гроші за місцем служби. Ті, хто мають право на виплату, але не є пенсіонерами та не служать, повинні особисто або онлайн подати заяву до Пенсійного фонду до 1 серпня (кінцевий термін — до 1 жовтня 2025).

Медична реформа

Уже понад півроку в світі вирує пандемія коронавірусу. Як і в більшості країн, медична система України не була готова до такого виклику і мусила швидко адаптуватись. Задля боротьби з хворобою у квітні було створено спеціальний Фонд боротьби із поширенням коронавірусу, який витратили на закупівлю медичного обладнання і підвищення зарплат лікарям. Зокрема, 5,9 мільярда гривень пішло на доплати та надбавки медикам, 5,3 мільярда гривень – на обладнання для опорних лікарень, 2,9 мільярда гривень – на оновлення лабораторій МОЗ і закупівлю медичних засобів.

Крім того, попри пандемію, 1 квітня в Україні стартував другий етап медичної реформи. Змінився підхід до фінансування спеціалізованих лікарень. Медзаклади перейшли на принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Лікарні стали автономними одиницями, які напряму уклали фінансові договори з Національною службою здоров’я. Було запущено програму медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів послуг. Зокрема, це пологи, допомога при інсульті та інфаркті тощо. Кожну послугу, яку надає медзаклад, оплачує Національна служба здоров’я.

Уже з 1 вересня мають зрости зарплати українських медиків. Міністр охорони здоров’я Максим Степанов уточнює деталі підвищення: «Лікарям у розмірі 70% від посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядом єдиної тарифної сітки, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей – у розмірі 50% мінімальної заробітної плати. Молодшим медичним сестрам у розмірі 25% мінімальної заробітної плати».

Ринок землі

Багато років українські політики сперечались щодо зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Поставити крапку у цьому питанні вдалося тільки цієї весни. 31 березня Верховна Рада ухвалила закон, що дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення.

Відповідно до нього, ринок землі запрацює 1 липня 2021 року. Впродовж перших років в обігу будуть лише приватні паї, продаж державної землі сільськогосподарського призначення буде заборонений. Крім того, закон передбачає обмежену концентрацію землі в одних руках у 100 гектарів.

Питання продажу землі іноземцям мають винести на референдум. Проте незалежно від його результатів, закон забороняє іноземцям купувати землю у 50 км прикордонній зоні. Не зможуть придбати українську землю росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.

Велике будівництво

Жахливий стан українських доріг є проблемою протягом усіх років незалежності. Причина тому – корупція та відсутність системного підходу до будівництва. Надія розірвати це замкнене коло з’явилась цього року. У березні стартувала програма «Велике будівництво», яка передбачає будівництво і реконструкцію 4 тисяч км доріг за рік. За словами голови Укравтодору Олександра Кубракова, на кінець липня в Україні вже оновлено у півтора раза більше доріг, ніж за весь 2018 рік, а саме 1 450 км. Наразі у лідерах Закарпатська, Запорізька, Луганська та Харківська області. У кожній з них влаштовано понад 100 км доріг.

Водночас «Велике будівництво» – це не тільки про дороги. Програма також передбачає будівництво сотень соціальних об’єктів – шкіл, садочків, лікарень і стадіонів. Якщо будівництва будуть успішні, то наступного року програму розширять ще на культурні об’єкти.

«Цього року ми почали програму «Велике будівництво» й, окрім доріг, у нас 100 садочків, 100 стадіонів, 100 шкіл. Це не значить, що наступного року ми не будемо будувати ці об’єкти, це – початок. Наступного року в нас є друга частина цієї програми – це 100 культурних об’єктів», – анонсував продовження програми Президент Володимир Зеленський.

Децентралізація

До 2020 року в Україні діяла радянська система районування. Вона вже давно не відповідала потребам сучасності, адже з минулого століття чимало змінилось: кількість жителів, економічна зайнятість, співвідношення між сільським і міським населенням. Наслідок цього – дисбаланс між районами і відсутність ефективного управління територіями. Аби змінити ситуацію, Верховна Рада втричі скоротила кількість районів, утворивши замість 490 існуючи 136 нових.

За словами експертів, такий поділ є кроком до продовженням децентралізації і створення спроможних громад. Адже саме громади перебирають на себе повноваження ліквідованих районних центрів. Адміністративні послуги населення отримуватиме у своїй громаді, а основні фінансові ресурси: місцеві податки, збори, освітню субвенцію – будуть зараховуватись до бюджетів місцевого самоврядування.

«У нас є певна радянська спадщина – люди звикли їздити в районні центри, там є «Білий дім», адміністрація, пам’ятник Леніну і взагалі районний центр – це центр життя. Ні, вже не так! У нас фактично кожен центр громади став районним центром у колишньому розумінні, де має бути культура, ЦНАП, пам’ятника Леніну, бажано, щоб не було», – пояснює радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря.

Завдяки реформі місцеве самоврядування має перейти від декларативного формату до фактичного. Місцеві вибори 25 жовтня вже проходитимуть у нових районах.

Економіка

У другому кварталі 2018 року реальний ВВП України зріс на 3,6% порівняно з минулим роком. Економісти кажуть, що такий вплив має зростання торгівлі з Європою.

Через майже 4 роки дії Угоди про Асоціацію з ЄС 42% українського експорту припадає на Європу. У списку товарів – 366 позицій, серед яких такі несподівані, як лижне обладнання чи равлики. За даними Мінекономрозвитку, Україна є одним із найбільших постачальників курятини, яєць, соняшникової олії та вершкового масла до країн Євросоюзу.

При цьому Україна постійно зменшує товарообіг з Росією. Як відомо, 2015 року ми повністю відмовились від російського «блакитного палива». І за рішенням стокгольмського арбітражу «Газпром» повинен сплатити «Нафтогазу» 2,56 млрд дол. компенсації у «транзитній» справі.

На думку голови Ради Національного банку України Богдана Данилишина, аби прискорити економічне зростання, потрібно «завершити реформи стосовно створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та приватизації».

Реформи

Питання реформ одне з найактуальніших в українському суспільстві. З 2014 року влада почала оновлення майже у всіх сферах життя: освіті, медицині, обороні, правоохоронній та судовій системі. З’явилася нова патрульна поліція і Верховний суд (вперше в історії сформований на основі відкритого конкурсного відбору). ЗСУ перетворились на потужне професійне військо і зайняли 8-му сходинку серед армій Європи. Було створено антикорупційні органи: Спеціальну антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро України та Національне агентство з питань запобігання корупції. Незабаром також буде сформовано Вищий антикорупційний суд, що експерти вважають одним із найбільших досягнень цього року.

«Хотів би окремо наголосити, ми його (закон про Вищий антикорупційний суд, – ред.) приймаємо не для МВФ, як дехто може подумати. Ми його приймаємо і не для Венеційської комісії. Не для Ради Європи, не для ЄС чи для США. Ми його приймаємо для України», – прокоментував рішення Петро Порошенко.

Активно впроваджується реформа децентралізації, завдяки якій місцеві громади отримали гроші для розвитку. Наразі створено 750 об’єднаних територіальних громад. За даними уряду, цього року реалізується 477 локальних проектів на суму понад 4 млд грн. В основному – з енергоефективності, будівництва доріг, шкіл, садочків та медзакладів.

Суспільство

Відродження національної ідентичності, відмова від радянського минулого, європейські  демократичні цінності – це те, чим живе українське суспільство сьогодні. Від   музики, книжок і фільмів і аж до релігії. За даними Нацради з телерадіомовлення, завдяки мовним квотам сьогодні 40% радіоефіру звучать українські пісні і 75% телеефіру – українські передачі.

З 2014 року в Україні заборонені комуністична партія і тоталітарна символіка. За даними Українського інституту національної пам’яті, декомунізація майже завершена. За 4 роки було відновлено понад 300 історичних назв міст і сіл, перейменовано понад 50 тисяч вулиць та площ, скинуто майже 2,5 тисячі пам’ятників тоталітарним вождям.

Українці відкрили для себе Європу. У 2017 році ЄС лібералізував візовий режим із Україною. Громадяни із біометричними закордонними паспортами змогли подорожувати у 30 країн Європи без віз. За рік цією можливістю скористалися понад мільйон українців.

Зміна суспільних настроїв дозволила також почати об’єднання українських православних вірян. Уже восени Вселенський Патріархат може ухвалити рішення про надання українській церкві автокефалії. За словами експертів, це нарешті нівелює вплив Москви й відновить історичну справедливість.

«Доля української церкви вирішується не у Москві чи Константинополі, а у Києві. Якщо раніше розлам між церквами був адекватним суспільному розламу щодо історії та культури, то зараз у цьому сенсі суспільство більш консолідоване на фоні конфлікту з Росією», – переконаний  релігієзнавець Віктор Єленський.

Міжнародна підтримка

У березні 2018 року на офіційному сайті НАТО з’явилась інформація про те, що Україна стала аспірантом Альянсу, а в червні Верховна Рада ухвалила закон про нацбезпеку, в якому закріпила прагнення України до членства в ЄС та НАТО.

Зі свого боку Захід незмінно підтримує Україну на шляху реформ та зміцнення обороноздатності. США та ЄС непохитні у продовженні економічних санкцій проти РФ за її агресію щодо України.

«Це, поза сумнівом, свідчить про те, що світ лишається солідарним в оцінці дій Росії у Криму і на Донбасі й прихильно ставиться до України», – переконаний експерт «Групи стратегічних і безпекових студій» Сергій Герасимчук.

Сьогодні в активі Києва – унікальні американські протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», погоджені 1 млрд фінансової допомоги від ЄС та 250 млн оборонної підтримки від США. Аналітики впевнені, що успішні реформи разом із потужною міжнародною допомогою здатні зробити Україну міцною та конкурентною незалежною державою у світі.