Як ухвалювали бюджет 

3 грудня Верховна Рада 257 голосами ухвалила державний бюджет на 2026 рік. Голосуванню передували численні консультації нардепів з міністрами, а під час самого ухвалення у залі лунали крики “Ганьба!”. “Європейська солідарність” та “Батьківщина” не дали жодного голосу за новий кошторис країни, а від “Голосу” кнопку “за” натисла лише депутатка Таміла Ташева. 

Найбільше депутати обурювалися тим, що Кабмін повністю проігнорував правки депутатів щодо підвищення зарплат військовим. Натомість урядовці залишили фінансування програм “Національний кешбек”, “Зимова підтримка” та мільярди на “стратегічні комунікації”. Опозиція заявила про 68 млрд грн неефективних і популістських видатків та вимагала голосувати за бюджет постатейно, аби прибрати такі програми. Однак цю пропозицію більшість відкинула.

Дефіцит бюджету — 1,9 трлн гривень

Доходи бюджету склали 2 трлн 918 млрд гривень, видатки — 4 трлн 781 млрд гривень. Граничний обсяг дефіциту — 1,9 трлн гривень, що становить 18,5% ВВП. Джерел покриття великої частини цього дефіциту, а саме близько 800 млрд грн — наразі немає. Раніше в уряді сподівалися, що таким джерелом може стати репараційний кредит від ЄС, проте блок не ухвалив остаточного рішення щодо виділення коштів.

Безпека та оборона

На сектор безпеки й оборони виділили — 2 трлн 806 млрд гривень (27,2% ВВП). З них на зарплату військових — 1 трлн 273 млрд гривень. На озброєння та військову техніку — 709 млрд гривень.

Окремо на ветеранську політику передбачено 19 млрд грн. Це на 6,3 млрд грн більше, ніж цього року. Серед витрат — 5,7 млрд грн на компенсацію житла ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, 4 млрд грн — на підтримку ветеранів, майже 3 млрд грн — на фахівців із супроводу, понад 1 млрд грн — на створення ветеранських просторів.

Видатки на освіту
На освіту в бюджеті заклали 278,7  млрд грн (+79,8 млрд грн до 2025 року). Передбачено поетапне зростання заробітних плат для освітян: з 1 січня — на 30% та з 1 вересня — ще на 20%.

14,4 млрд грн заклали на безкоштовне шкільне харчування. 6,6 млрд грн — підвищення вдвічі академічних стипендій з вересня. 2,1 млрд грн — придбання 14,1 млн підручників для 4-х і 9-х класів.

Охорона здоров’я

На охорону здоров’я у бюджеті виділили 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн до 2025 року). Зокрема, 191,6 млрд грн піде на програми медичних гарантій, 41 млрд грн — підвищення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги до 35 тис. грн; 8,7 млрд грн — безкоштовні ліки, зокрема, для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та інших хронічних захворювань; 15,2 млрд грн — централізовані закупівлі ліків (онкопрепарати, серцево-судинні препарати, препарати при орфанних хворобах, ендопротезування, донорство тощо); 10 млрд грн — нова програма перевірки стану здоров’я для людей віком від 40 років.

Соціальна підтримка

Державний бюджет на 2026 рік передбачає 468,5 млрд грн фінансування Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. З них виплата пенсій — 251,3 млрд грн; підтримка громадян у складних життєвих обставинах — 102,7 млрд грн, зокрема: 9,2 млрд грн — базова соціальна допомога; 48,4 млрд грн — підтримка ВПО.

Також держбюджет передбачає підтримку сімей з дітьми в сумі 52,7 млрд грн, зокрема 24,5 млрд грн спрямовується на запуск нових програм: одноразова виплата при народженні дитини — 50 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною до однорічного віку — 7 тис. грн; щомісячна допомога для догляду за дитиною від року до трирічного віку “єЯсла” при виході батьків на роботу — 7 тис. грн; надання одноразової грошової допомоги учням перших класів “Пакунок школяра” — 5 тис. грн.

Крім того, на соціальний захист осіб з інвалідністю виділять 9,9 млрд грн; на субсидії та пільги — 42,3 млрд грн; на розвиток системи соціальних послуг — 2,4 млрд грн; на інші соціальні виплати — 2,1 млрд грн.

Зростання прожиткового мінімуму

У бюджеті на 2026 рік уряд передбачив збільшення соціальних стандартів — вперше з 2023 року. Мінімальна зарплата має зрости з 8 000 грн до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум — з 2 920 грн до 3 209 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн до 3 328 грн; прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн до 2 595 грн (+9,9%).

Критика бюджету

Головна претензія до бюджету від представників різних депутатських францій — документ не передбачає підвищення матеріального забезпечення військових. В “Європейській Солідарності” цю ситуацію назвали неприйнятною. “Не може існувати бюджет у воєнний час, де уряд закладає мільярди на комунікації, марафони, але не закриває потреби фронту”, — заявила народна депутатка Ірина Геращенко.

Нардеп Ярослав Железняк (“Голос”) звернув увагу, що навіть без підвищення зарплат військовим на наступний рік не вистачає мінімум 180 млрд грн на їхнє грошове забезпечення. “Загалом дірка на армію — 300 млрд грн у порівнянні з цим роком”, — попередив Железняк.

Критикують бюджет і за занадто щедрі соціальні видатки, особливо при такому суттєвому дефіциті. Так, на думку експерта з економічних питань Василя Поворозника,  і “Національний кешбек” і інші видатки досить сумнівні в умовах, що склались. “Можливо, коли закладався бюджет, то були сподівання, що війна не буде тривати весь 26-й рік і рано чи пізно відбудуться вибори. І відповідно, виходили з того, що бюджет має містити певні позиції, щоб привабити виборців. Це — популізм. Це буде складно пояснити нашим західним партнерам”, — сказав Поворозник у коментарі Deutsche Welle.

А економістка Центру економічної стратегії Олександра Мироненко зазначила, що 4 мільярди гривень, які заклали на марафон “Єдині новини”, можна було б використати доцільніше.

Програми підтримки

На початку листопада президент Зеленський анонсував пакет програм “Зимова підтримка” для українців. Запрацювати частина цих ініціатив може вже у грудні. Йдеться як про прямі виплати, так і про додаткові можливості для українців. Так, уряд обіцяє зберегти на зиму фіксовані ціни на газ та електрику для побутових споживачів.

Серед прямих виплат для українців передбачено два види підтримки. Перший — одноразова виплата тисячі гривень. Її можна буде витратити зокрема на комунальні платежі, ліки, книги, товари українського виробництва чи донат на Сили оборони або ж волонтерів. Подати заявку на виплату можна буде протягом лише одного місяця: з 15 листопада до 15 грудня.

І другий — виплата 6500 гривень для певних категорій громадян. Йдеться про виплати для найбільш соціально вразливих українців (дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей з інвалідністю в прийомних сім’ях, дітей-переселенців, внутрішньо переміщених осіб з дітьми, самотніх пенсіонерів). За ці кошти можна буде також придбати одяг, взуття та лікарські засоби.

Також раніше в уряді представили проєкт, що дозволить старшим за 40 років українцям пройти медичні обстеження. Почати реалізовувати його планують вже у січні. А оприлюднити всі деталі урядовці хочуть всередині листопада.

Непрямою допомогою для всіх українців може стати і програма транспортної підтримки “УЗ-3000”. Йдеться про безкоштовні подорожі залізницею у межах трьох тисяч кілометрів. Здійснювати їх можна буде у дні низького попиту, коли залишаються невикупленими 200−250 тисяч квитків.

Скільки коштують ці проєкти

Масштабні плани викликали у суспільстві низку питань до влади, головне з яких: скільки коштуватимуть ці програми? Наразі урядовці вже мають певні очікування щодо витрат.

Зокрема, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін спрогнозував, скільки ж українців можуть скористатися програмами “Зимової підтримки”. За його словами, переважна більшість — близько 10 мільйонів громадян — отримають виплати у 1000 гривень. Тоді, як 660 тисяч українців — можуть подавати заявки на виплату 6500 гривень. Отже, загалом в уряді прогнозують витрати у 14,4 мільярда гривень. Фінансувати ці програми планують в межах наявних коштів державного бюджету, без додаткових витрат.

Не витрачати додаткові кошти на безкоштовні для українців поїздки обіцяє й “Укрзалізниця”. Там наголошують, що держава вже співфінансує роботу компанії через дефіцит між реальною собівартістю квитків і їхньою ціною для пасажирів. Рейси, на які пропонуватимуть квитки, їздитимуть у будь-якому разі. Тож додаткові пасажири, запевняють у компанії, не збільшать вартість цих поїздок. 

Бюджетне питання

Критики програми “Зимова підтримка” наголошують, що вартість нових ініціатив влади може стати тягарем для українського бюджету. 

Як приклад, наводять ситуацію з програмою “Національний кешбек”. Її уряд презентував минулоріч. З одного боку, ідея полягала у підтримці українських товаровиробників. З іншого — у соціальній підтримці громадян. За умовами програми, покупка українських товарів дозволяла учасникам накопичувати кешбек, який можна було витратити на певні категорії товарів. А також оплатити комунальні платежі чи задонатити ці кошти. Втім, наразі виплати за цією програмою затримуються. Як повідомляє видання “Економічна правда”, сталося це через брак грошей. “За даними співрозмовників “ЕП” в уряді, фінансування на виплати кешбеку в бюджеті немає. Його планували “перекидати” з резервного фонду, однак кошти закінчилися і там, через що й затримуються платежі”, — пише ЗМІ.

За п’ять років Україна витратила понад 40 мільярдів гривень на одноразові виплати громадянам, наголошує видання “NV”. Якщо минулоріч програми зимової підтримки українців профінансували з залишків бюджетних коштів, нині ситуація трохи складніша. За даними співрозмовників “Економічної правди”, знайти гроші можуть у програмах міністерства соціальної політики, але виникнуть юридичні перепони. “Співрозмовник “ЕП”, ознайомлений з питанням фінансування бюджету, зазначає, що цьогорічну “зимову підтримку” профінансують коштами, закладеними в програми Мінсоцполітики. “Однак там є певні юридичні нюанси: не з усіх програм допустимо фінансувати це (роздачу грошей — “ЕП”). У них є порядки, цільове використання коштів”, — цитує своє джерело ЗМІ. 

Навіть якщо урядовці знайдуть фінансування для раніше озвучених програм “Зимової підтримки”, з однією з них можуть виникнути додаткові складнощі. Йдеться про безкоштовні поїздки від “Укрзалізниці”. За прогнозами, держава не мала би витрачати на них зайві кошти. Втім, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії “Concorde Capital” Олександр Паращій попереджає, що можуть виникнути несподівані для авторів ініціативи збитки. “Якщо акцією скористається половина від тих, хто отримав минулорічну зимову підтримку (7 мільйонів людей), і вони зроблять дві поїздки “туди-назад” на загальну відстань 2 тисячі кілометрів, то загальний пасажирооборот від акції становитиме 14 мільярдів пасажиро-кілометрів. Це близько 88% від загального пасажирообороту УЗ в далекому сполученні за 2024 рік”, — зазначає експерт.

Скільки ж коштуватиме урядова програма медичного огляду для українців після сорока, та які витрати понесе держава, щоб зафіксувати взимку ціни на газ та електрику, поки навіть не прогнозують.

Прогнози Нацбанку

За підрахунками Національного банку, у 2025 році обсяг імпорту електромобілів до України може перевищити 2 млрд доларів. На початку року українці в середньому завозили електрокарів на суму 120 млн доларів на місяць. “Однак вже з травня цей показник відчутно зріс, сягнувши в середньому 200 млн доларів США на місяць. Якщо така тенденція збережеться, то імпорт у 2025 році може перевищити 2 млрд дол. США (порівняно з 1,3 млрд дол. США у 2024 році)”, — прокоментували в НБУ виданню “Економічна правда”. 

Історія “нульового” розмитнення

Пільги на ввезення електромобілів, які  передбачають звільнення ввезених електроавто від сплати ПДВ (20%) та мита (10%) Україна запровадила наприкінці 2017 року. Послаблення мали працювати лише рік, але цей термін неодноразово продовжували. Напередодні Верховна Рада підтримала у першому читанні правку Дмитра Разумкова до проєкту Закону про Державний бюджет на 2026 рік, якою пропонували продовжити дію пільги ще на рік. Проте відповідне рішення має голосуватися окремим законом про внесення змін до Податкового кодексу, тому уряд не врахував цієї правки у бюджеті.

Вигода та збитки

Прихильники продовження пільг, зокрема автор правки до Держбюджету Дмитро Разумков, вважають, що пільговий режим сприяє розвитку ринку та зменшує залежність від пального. Вони пропонували залишити послаблення ще на рік, але з можливим запровадженням компенсаторних механізмів. Йдеться, зокрема, про введення дорожнього збору, оплату за спожиту кіловат-годину батареї або розрахунок плати залежно від потужності автомобіля.

Противники продовження пільг наголошують на величезних втратах для державного бюджету від “нульового” розмитнення “зелених” авто. Так голова податкового комітету Данило Гетманцев зазначив, що у 2025 році держава недоотримала 14,5 млрд грн податків. А директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн певен, що ситуація із втратами ще критичніша. “У 2025 році втрати через пільгове розмитнення сягнуть 30 млрд грн, дотації держави на електрику для “електричок” — 2 млрд грн, втрати від акцизів на пальне — 5 млрд грн. За останні два роки втрати бюджету становлять понад 60 млрд грн!!! Кожному покупцю “електрички” вартістю 1 млн грн держава прощає 420 тис. грн! 10 тисяч доларів!!! Це вартість половини нового пікапу для військових!” — написав Куюн на своїй сторінці у соцмережі. 

Скільки електрокарів в Україні

Пільги на розмитнення електроавто за 7 років справді стимулювали ріст електротранспорту в Україні. Як зазначає директор інформаційної групи AUTO-Consulting Олег Омельницький, на “електрички” припадає 2,7-2,9% від всього автопарку українців. Таким чином, наша країна входить до лідерів за часткою електрокарів у Європі. За даними Сергія Куюна, попереду нас лише скандинавські країни, де кількість “зелених” авто іноді сягає третини від усіх транспортних засобів, а також Франція (4%) та Німеччина (3%). Себто, йдеться про найбагатші європейські країни, де немає  війни.  

Майбутнє ринку

Незважаючи на очікуване скорочення імпорту електроавто після 2025 року, електромобілі вже зайняли помітну частку на українському ринку. У вересні вони вперше стали найпопулярнішими серед нових авто — на них припала третина продажів. За оцінками фахівців, навіть після повернення ПДВ і мита електромобілі залишатимуться привабливими для покупців.

“Якщо зараз китайський кросовер VW ID.4 коштує на $21 тис. дешевше за “дизельний” VW Tiguan, то після повернення ПДВ й мита буде дешевшим на $11 тис.”, — переконаний директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. 

У Національному банку прогнозують, що після закінчення терміну дії пільг на безмитне ввезення електромобілів обсяги їхнього імпорту в Україну мають скоротитися. “Таке скорочення імпорту триватиме до моменту суттєвого зниження запасів. Після чого очікується поступове відновлення імпорту електромобілів, який загалом за 2026 рік може повернутися до рівня 2024 року”, — запевнили у Нацбанку.

Поки проєкт Держбюджету чекає другого читання, Центр громадського моніторингу та контролю зібрав основні дані із головного кошторису країни на наступний рік. 

Інфляція 9,5% і долар по 45 грн.

У 2025 році Уряд очікує, що ВВП України зросте на 2,7%. Інфляція за підсумками 2025 року становитиме 9,5%. При цьому безробіття скоротиться з 18,2% до 17,7%. Середньорічний курс долара у 2025 році очікують на рівні 45 грн. Для порівняння, у 2024 році ріст ВВП — 3,5%, інфляція сягає 7,9%, а курс долара заклали на рівні 41,27.

Середня зарплата у 2025 має зрости до 24 389 грн на місяць.

Доходи загального фонду держбюджету (без грантів та міжбюджетних трансфертів) на 2025 рік мають скласти 2 трлн 7 млрд гривень, що на 411 млрд грн більше ніж цього року. Видатки загального фонду держбюджету плануються в обсязі 3 трлн 644 млрд грн, що більше показника цього року на 535 млрд гривень.

Дефіцит державного бюджету на 2025 рік передбачено у розмірі 1,64 трлн грн, або 19,4% ВВП. Для покриття цього дефіциту Уряд розраховує на надходження наступного року зовнішнього фінансування в обсязі $38,4 млрд.

Безпека і оборона — основна стаття витрат

Найбільша стаття витрат у 2025 році — на національну безпеку та оборону. На неї виділили 2 трлн 223 млрд грн. Це на 46 млрд грн більше, ніж у 2024 році і становить близько 26% ВВП. 

“Усі податки, які сплачують люди та бізнес, будемо направляти на посилення наших захисників та військових спроможностей”, — повідомив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

Традиційно більшість цих грошей перерозподілять через бюджет Міноборони.

Видатки на освіту та соціальну галузь

З 1 січня 2025 року мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 000 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб — 3 028 грн. За словами економістів, відсутність підвищення цих соціальних показників спричинена браком коштів.

“Практично по всіх показниках соціальних видатків відбудуться скорочення, спричинені відсутністю фінансування та неможливістю акумулювати необхідні кошти, щоб підвищувати соціальні стандарти. Ця ситуація дуже впливає на можливість держави забезпечувати постійний ріст соціальних видатків. Бюджетна декларація, прийнята кілька місяців тому, визначає, що у найближчі три роки теж не планують збільшувати соціальні стандарти. Тобто 2025 рік — тільки перший з цього трирічного періоду, протягом якого ні мінімальна зарплата, ні прожитковий мінімум теоретично не мають збільшуватись”, — пояснив економіст Олег Пендзин.

Більшість соціальних видатків, які цьогоріч становлять 420,6 млрд грн, Уряд витратить на дотацію Пенсійному фонду — 280,2 млрд грн. Друга найбільша стаття цих видатків — програма соціального захисту громадян, які потрапили в складні життєві обставини. 

На виплату житлових субсидій у 2025 році планують витратити 42,32 млрд грн. Їх отримають 2,8 млн сімей. Як сказано в пояснювальній записці до законопроєкту про держбюджет, такий обсяг отримувачів підраховано за підсумками підвищення адресності виплат субсидій та припинення цих виплат особам, які перебувають за кордоном або проживають на тимчасово окупованих територіях.

На освіту наступного року заклали 167 млрд грн проти майже 175 млрд грн у 2024 році. Більша частина з них — понад 103 млрд грн — підуть на оплату праці педагогічним працівникам.

Що далі?

За проєкт Державного бюджету на 2025 рік проголосували 247 парламентарів. При цьому депутати не погодили підвищення зарплат прокурорам, що раніше було передбачено в проєкті бюджету.

Після засідання народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що правок і пропозицій до проєкту бюджету від нардепів було 2098. Бюджетний комітет уклав їх у бюджетні висновки і пропозиції. Далі їх розгляне Уряд. Зробити це має вже у найближчі 2 тижні. Адже згідно з регламентом,  розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік завершується не пізніше 20 листопада. А остаточне прийняття — не пізніше 1 грудня.

Які податки зростуть восени?

Податковий законопроєкт, який Верховна Рада ухвалила за основу, значно відрізняється від того, який був запропонований Кабінетом міністрів кілька місяців тому. Приміром, з нього прибрали такі норми, як підвищення до 15% військового збору при купівлі нових автівок та до 5% при купівлі цінних металів. Утім, основні норми — залишились: підвищення військового збору із заробітної плати працівників з 1,5% до 5%, встановлення військового збору для ФОП 1-2 групи у розмірі 800 грн на місяць, встановлення військового збору в 1% від обороту для ФОП 3 групи. Також закон “вдарить” по роздрібних продавцях пального (АЗС), які тепер зобов’язані робити авансові внески з податку на прибуток, по банках, які будуть зобов’язані сплатити 50% податку на прибуток за 2024 рік, та по інших фінустановах, які платитимуть 25% на прибуток.

Оскільки будь-яке підвищення податків для приватних підприємств — це додаткові витрати, бізнес відреагував на ухвалення цього податкового законопроєкту вкрай критично. Так, Європейська бізнес-асоціація розкритикувала цю ініціативу, заявивши, що “поточна версія законопроєкту не допоможе належним чином збільшити надходження до держбюджету”. В ЄБА вважають, що ці норми не сприяють детінізації економіки, тож Уряд та Парламент мали б зосередитись на реформуванні митниці, збільшенні ефективності роботи правоохоронних органів та на справжньому перезапуску Бюро економічної безпеки. “Потрібні рішення, які сприяли б урегулюванню проблеми тіньової зайнятості — питання зарплат у конвертах тощо”, — пояснили в Асоціації.

Лише початок: чому без подальшого підвищення податків не обійтися?

Попри критичне ставлення бізнесу до податкового законопроєкту №10416-д, підвищення податків було необхідне, оскільки Уряду бракує коштів для покриття зарплат військових, закупівлі снарядів та озброєння. Як пояснив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, оскільки Держбюджет-2024 планувався з розрахунку, що бойові дії триватимуть до літа цього року, в бюджеті були заплановані військові витрати на недостатньому рівні. Саме тому 18 вересня Верховна Рада ухвалила закон про підвищення видатків бюджету на 500 млрд грн, частина яких буде покрита за рахунок підвищення податків.

Разом з тим, на минулому тижні Кабінет міністрів представив проєкт Державного бюджету України на 2025 рік. Відповідно до прогнозів Міністерства фінансів, зростання ВВП наступного року очікується на рівні 2,7% (проти 3,5% у 2024 році), що дорівнює 8,466 трлн гривень. Очікується, що доходи бюджету наступного року складуть 2,007 трлн гривень. Зокрема, Уряд планує зібрати 911,8 млрд грн податку на додану вартість (на 17,2% більше, ніж цьогоріч), 354,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору — 354,1 млрд грн (на 73,6% більше) та 247,2 млрд грн акцизного податку (зростання на 27,9%). 

Водночас, видатки держбюджету наступного року складуть 3,644 трлн гривень, з яких 2,223 трлн гривень будуть спрямовані на сектор безпеки і оборони (26,3% від ВВП). Зокрема, 1,158 трлн гривень передбачено на оплату праці військових, 737,2 млрд гривень — на озброєння та військову техніку. Очікується, що дефіцит державного бюджету у 2025 році становитиме 19,4% від ВВП, для покриття якого Уряд планує залучити 2,237 трлн грн на внутрішньому ринку та від міжнародних партнерів. Проте якщо державі не вдасться закрити цей дефіцит навіть частково, парламентарям доведеться знову підвищувати податки. І наступне підвищення може стати більш суттєвими, аніж пропонується в законопроекті #10416-д.

Можуть зрости ціни на заправках

З 1 вересня Уряд планує чергове підвищення акцизних податків на різні види пального. А це може призвести до зростання цін на заправках. Так, ставки акцизу на бензин збільшаться з 215,5 євро до 242,6 євро на тисячу літрів. Ставки на дизельне пальне зростуть зі 139,5 євро до 177,6 євро. Ставки на автогаз зростуть з 52 до 165 євро. Надалі акцизи зростатимуть поступово впродовж 4 років. 

За прогнозом НБУ, до кінця року пальне подорожчає на понад 9%. Більш оптимістичний у своїх прогнозах щодо осінніх цін на АЗС експерт з ринку пального Сергій Куюн. На його думку, збільшення акцизів на гаманці автомобілістів суттєво не вплине. 

“З 1 вересня акциз на бензин зростає на 1,5 грн, на дизпальне  менше, ніж на 2 грн, більше зростання, близько 5 грн, буде на скраплений газ. По бензину, дизелю взагалі не факт, що ми побачимо якісь зміни, якесь зростання, оскільки 1,5-2 грн — це є такі буденні ринкові коливання, які зазвичай споживач навіть не помічає”, — зазначив Сергій Куюн під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Водночас, він вказав на позитивні тенденції щодо ціни на нафту, які також можуть позначитися на вартості пального. “Учора (31 липня — ред.) ціна на нафту провалилася нижче позначки 80 доларів за барель, ще місяць тому вона була 87 доларів і відповідно, якби сьогодні цей акциз запрацював, наприклад, не з 1 вересня, а з 1 серпня, то, я впевнений, ми б взагалі не побачили ніяких змін на стелах. Тому що закупівельна вартість впала, акциз зріс, і відповідно вони компенсували б одне одного. Можливо було б ще й подальше зниження цін, яке ми сьогодні бачимо на внутрішньому ринку”, — додав експерт.

Також, за його словами, збільшення акцизів на пальне, окрім євроінтеграційних зобов’язань, спрямоване на ліквідацію дефіциту державного бюджету. І за рік може принести близько 30 мільярдів гривень.

Вартість нових авто ризикує піти угору

Вже восени може зрости ціна не лише на пальне, а й на самі автомобілі. Адже Кабмін схвалив пакет змін до Податкового кодексу, які передбачають, зокрема, військовий збір у 15% від ціни авто при його першій реєстрації в Україні.  

“Наскільки зараз це (автомобілі — ред.) нагальна потреба? У нас проблема безпеки, горить хата, а ви кажете, що не треба купувати засоби гасіння, а краще купити автомобіль. По-перше, купівля авто зараз не є нагальною критичною потребою. По-друге, для сектора безпеки і оборони автомобілі ввозяться без мита та без сплати ПДВ”, — заявив міністр фінансів Сергій Марченко у інтерв’ю РБК-Україна.

Слова міністра викликали хвилю критики, як серед простих українців, так і серед автодилерів. На їхню думку, новий військовий збір просто обвалить ринок нових авто. І як наслідок, бюджет України отримає не збільшення, а зменшення зборів.  Врешті Марченко на власній сторінці у соцмережі пояснив, що Уряд обговорює пропозиції всіх зацікавлених сторін і готовий шукати компроміс щодо податкових заходів. Але все необхідно зробити саме до вересня.  

Продовжать виплати переселенцям

Також з 1 вересня внутрішньо переміщеним особам, які до того вже отримували допомогу, продовжать виплати ще на півроку. За словами, очільниці Міністерства реінтеграції Ірини Верещук, йдеться про 1,5 млн людей. “Також ми звернулися до Міністерства соціальної політики з проханням розширити коло отримувачів цієї допомоги. Наразі очікуємо від них відповідь”, — наголосила віцепрем’єрка. Зокрема, виплати отримують переселенці, які не можуть працювати, доглядають дітей, важкохворих, осіб з інвалідністю, мають низькі доходи або не мають їх узагалі. Для людей з інвалідністю та дітей виплати становлять 3000 грн на місяць. Для усіх інших — 2000 грн.

Скільки грошей необхідно

Наприкінці минулого року народна депутатка Роксолана Підласа заявила, що запит Міністерства оборони на фінансування Збройних сил України складає 17 трильйонів гривень, що майже в 5 разів перевищувало поточні видатки бюджету та в 9 разів — внутрішній ресурс держави, який можна спрямувати на оборону. У Державному бюджеті на 2024 рік на безпеку та оборону закладено в десять разів менше — лише 1,69 трлн грн. Тим не менш, це майже 100% усіх внутрішніх доходів України. 18 липня Уряд схвалив збільшення видатків на безпеку та оборону майже на 500 млрд грн: це кошти, залучені внаслідок перевиконання поточного плану доходів (75,8 млрд грн), скорочення видатків (65,7 млрд грн) та державних запозичень (220 млрд грн). Решту — майже 140 млрд грн — Уряд планує залучити після вже анонсованого підвищення податків.

Основна зміна, запропонована в урядовому законопроєкті №11416, — збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Окрім фізичних осіб, його платитимуть підприємства (1% від доходу), ФОПи першої, другої та четвертої груп (5% від двох мінімальних зарплат, що дорівнює 800 грн/місяць), ФОПи третьої групи (1% від доходу). Крім того, військовий збір стягуватиметься з деяких інших операцій: 5% від вартості банківських металів при купівлі, 30% — при купівлі ювелірних виробів, 15% — при купівлі нових легкових автівок, 5% — від доходу з продажу нерухомості фізичними особами та 5% — від тарифу за користування мобільним зв’язком. Уряд також пропонує знизити поріг оподаткування міжнародних посилок — тепер збори стягуватимуться з відправлень, що не дешевші за 45 євро. І наостанок — запроваджується акцизний податок на солодку воду у розмірі в 0,1 євро на кожні 100 грам цукру у літрі солодкої води. За даними ЗМІ, народні депутати розглянуть цей законопроєкт наприкінці серпня.

Економічні реформи принесуть більше користі?

Економічні експерти, коментуючи запропоновані Урядом податкові зміни, погоджуються, що це є, фактично, безальтернативним варіантом для збільшення фінансування потреб безпеки та оборони. “В бюджеті немає грошей зовсім. У зв’язку з тим, що на початку року не було від американців допомоги, сьогодні вже “перевитрачено” кошти, які мали спрямовуватись на фінансування військово-технічної допомоги ЗСУ”, — пояснює економіст Олег Пендзин. Проте крім підвищення податків, Кабінету міністрів та Верховній Раді слід працювати над економічними реформами та детінізацією економіки держави. “Це реформа митниці, реформа податкової служби, повне переосмислення системи, через яку блокуються податкові накладні, і бізнес втрачає близько 10 млрд гривень на рік. Є багато інструментів, більше того — по них є багато законопроектів, які роками лежать у парламенті… В ситуації, коли ти не хочеш проводити економічні реформи, не хочеш давати економічних свобод і не прагнеш економічного розвитку, єдине, що в тебе залишається — це підвищення податків”, — каже доктор економічних наук, голова Advanter Group Андрій Длігач. Він припускає, що якби ці кроки були зроблені раніше, бюджет отримав би від 400 млрд до 1 трлн грн, що суттєво більше, аніж принесе заплановане підвищення податків.

Скільки держава економить, скорочуючи допомогу ВПО

Зараз в Україні зареєстровані приблизно 4,9 млн внутрішньо переселених осіб. Їхня кількість постійно змінюється: дехто повертаються додому, а дехто, навпаки, виїжджає з прифронтових територій. Як зазначила очільниця Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, близько 2,5 млн переселенців отримують щомісячну державну допомогу. У 2022 році Україна спрямувала на виплати переселенцям 57 млрд грн, у 2023-му — 73 млрд грн. У 2024 році Уряд планує знову зменшити суму виплат до 57 млрд грн, зекономивши понад 15 млрд.

Кому держава і далі допомагатиме

Право на отримання державних виплат з 1 березня втрачають три категорії внутрішньо переміщених громадян: переселенці, сукупний дохід яких перевищує 9 444 грн на одного члена сім’ї, пенсіонери, пенсія яких понад 9 444 грн на місяць, а також сім’ї, які мають власне житло на неокупованій території, автомобіль, іноземну валюту чи банківський депозит у понад 100 тисяч гривень.

Низка категорій переселенців мають подати заявку на продовження державної підтримки на півроку. Це, зокрема, діти, які евакуювались без супроводу законного представника, вагітні жінки після 30 тижня вагітності, люди, що втратили працездатність, але не мають пенсії чи соціальної допомоги, працездатні люди, які не працюють, але доглядають за дитиною до 14 років, та багатодітні родини.

Водночас, державна допомога автоматично продовжується на півроку пенсіонерам, що отримують менше 9 444 грн, людям з інвалідністю І та ІІ груп, дітям з інвалідністю та тяжкохворим дітям, дітям-сиротам, а також прийомним батькам. Суми виплат змінюватись не будуть: допомога дорослим — 2 тис. грн, дітям та людям з інвалідністю — 3 тис. грн.

Два роки — достатньо для адаптації

Необхідність скоротити виплати для внутрішньо переміщених осіб стала гострою на початку 2024 року через скорочення міжнародної допомоги для України. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. Часто — це матері з дітьми, яких немає з ким залишити “Партнери ставлять вимоги постійно верифікувати виплати з метою їхнього зменшення або оптимізації. Йдеться про те, що за міжнародними лекалами 2 роки достатньо для того, щоб адаптуватися. Вразливі мають продовжити отримувати виплати, а ті, хто вже, приміром, адаптувалися, або отримали житло, або мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі”, — пояснила таке рішення Ірина Верещук.

Нацбанк ввів “режим керованої гнучкості”. Що це означає?

2 жовтня Національний банк України повідомив, що відмовляється від фіксованого обмінного курсу, який діяв від початку війни, і переходить до “режиму керованої гнучкості”. Це означає, що курс валют у банках, який з липня 2022 року становив 36,57 грн/долар, буде більш схожим до курсу валют в “обмінниках” (останнім часом — близько 38,5 грн/долар), і встановлюватимуть його самі банки, як до війни. Водночас, “режим керованої гнучкості” означає, що НБУ відпустив гривню “у вільне плавання”, але втручатиметься, якщо вона різко зміцнюватиметься чи слабшатиме.

Економісти та бізнесмени позитивно оцінили це рішення. За словами співзасновника monobank Олега Гороховського, вільне формування курсу є ознакою нормальності і Нацбанк цим рішенням намагається натякнути, що життя триває, економіка тримається, фінансова система працює попри війну. Щодо курсу валют, на думку фахівців, зростання долара можливе, але не буде суттєвим. “Цього лякатися не треба. Курс максимум мігрує кудись на 5-10% від поточного: десь на рівні 41 грн/долар”, — прогнозував інвестиційний банкір та економіст Сергій Фурса.

За підсумками жовтня прогнози економістів справдились: курс дійсно змінився, але в бік зменшення. Протягом перших трьох тижнів жовтня гривня послаблювалась в межах п’яти копійок, а з 23-го числа зміцнилась на 40 копійок до 36,17 грн/долар. В пунктах обміну валют динаміка була схожою: у перших числах жовтня курс був на рівні 38,0-38,3 грн/долар, а наприкінці місяця – 37,6-37,9 грн/долар. Таким він і залишився на початку листопада. В НБУ таке посилення гривні пояснюють ринковими факторами — зменшився попит на валюту, тож впала її ціна.

Що буде з гривнею наприкінці року?

Фінансові аналітики не очікують суттєвих змін курсу валют у листопаді та грудні. Так, НБУ прагне зберегти стабільну ситуацію на валютному ринку, а отже підтримуватиме курс гривні на поточному рівні. Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин відзначає, що валюта найближчим часом не перевищить позначку 38 грн/долар. Причинами цього є значна макрофінансова допомога, яку Україна отримала від партнерів, а також гарні показники (3,6% зростання) у відновленні ВВП.

Що буде з гривнею у 2024 році — питання відкрите. У Державному бюджеті на 2024 рік закладено середній курс у 40,7 грн/долар, а на кінець року — 42,1 грн/долар. Традиційно бюджетні показники на кілька гривень завищені, проте підстави очікувати незначного зростання долара все ж таки є. Адже рано чи пізно Нацбанк буде змушений відмовитись від значних інтервенцій на валютному ринку і дозволить курсу коливатися у більшому діапазоні.