Плани на розширення

Компанія “Укрфінжитло”, яка надає українцям пільгові іпотечні кредити  за програмою єОселя, планує докапіталізацію. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк. 

Кошти, за її словами, планують залучити за рахунок співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. “Зараз компанія працює з МВФ, йде робота над адаптацією стратегії компанії, після чого її зможуть докапіталізовувати. Це дасть можливість в рази масштабувати обсяги виданих кредитів”, — зазначила Шуляк. 

Результати програми

Нині єОселя закриває більше ніж 90% іпотечного ринку України. І попри війну продовжує нарощувати обсяги виданих українцям кредитів. 

Станом на квітень цього року компанія “Укрфінжитло” видала майже 16,4 тисяч кредитів на загальну суму майже 27 мільярдів гривень. Найбільше з них, зазначають у Верховній Раді, видано у Київській області і Києві. 

Умови участі

Взяти участь у програмі можуть повнолітні громадяни України, яким на момент погашення кредиту ще не виповниться 70 років. Серед інших умов:

• учасники є платоспроможними;
• не мають власного житла або воно є меншим за 52,5 м² + 21 м² на кожного наступного члена сім’ї додатково (йдеться як про чоловіка/дружину, так і про неповнолітніх дітей, що проживають з заявником);
• житло учасників розташоване в районі бойових дій або на тимчасово окупованій території;
• заявники не фігурують у санкційних списках;
• не беруть участі в інших чинних державних програмах із забезпечення житлом.

Для військових, медичних працівників, науковців та педагогів діє пільгова ставка 3% на придбання житла. Для ВПО та українців, що не мають власного житла або володіють нерухомістю з малою площею — ставка становить 7%.

Минулоріч набули чинності важливі зміни щодо того, скільки років має бути квартирі чи будинку, які беруть в іпотеку. Якщо на перших етапах програми мова могла йти про житло 10-річного віку, тепер уряд зробив акцент на первинний ринок житла. Тож для більшості українців за програмою єОселя доступні домівки  не старше 3 років.

єОселя для переселенців

В уряді наголошують — вже зараз програму єОселя можна поєднувати з можливостями державної програми компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло єВідновлення. Зокрема, сертифікат єВідновлення можна використовувати як перший внесок за програмою єОселя. 

На відміну від інших категорій українців, переселенці можуть купувати житло, старше за 3 роки. “Позитивний момент в тому, що їм дозволили купувати житло на вторинному ринку по всій території України – йдеться про житло віком до 10 років замість трьох, якщо воно було прийнято в експлуатацію за умови надання експертного звіту, що означене житло відповідає Державним будівельним нормам та придатне для проживання”, — зазначає Олена Шуляк. 

Наступними кроками уряду, за словами чиновниці, мають стати зменшення відсоткової ставки для переселенців з 7% до 3%. І зменшення першого внеску з 20% до 15%.

Усі дані мають бути у Реєстрі  речових прав

У квітні цього року 443 українцям відмовили у компенсації за зруйноване житло за програмою “єВідновлення”. Це приблизно чверть усіх заявників за місяць. Про таке розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, глава партії “Слуга Народу” Олена Шуляк. Щоправда, за словами депутатки, з кожним місяцем кількість відмов зменшується. “З 7 квітня по 8 травня на компенсацію за знищене житло подалася 1651 родина. І відмовлено лише 26% з них. При цьому, наприклад, відсоток відмов станом на 3 березня становив 34%”, — пояснила Шуляк.

Головною ж причиною відмов депутатка називає відсутність реєстрації житла у Державному реєстрі речових прав. “Ми розуміємо, що частина людей ще доносить дані, хтось намагається поновити правоустановчі документи, тому що у багатьох вони або згоріли, або взагалі були загублені. Тому надважливо, щоб у ДРРП був відповідний запис. Якщо його немає, отримати право на компенсацію людина може тільки через суд. Але як показує судова практика — це також не боляче і не страшно, оскільки суди зазвичай виносять такі рішення на користь позивачів”, —  наголосила депутатка. 

Людям, які не певні, чи є їхні дані в Реєстрі, Шуляк радить про всяк випадок це перевірити. За її словами, Реєстр почав працювати лише з 2013 року, тож багато нерухомості туди могли досі не внести. 

По мільярду гривень компенсацій на місяць

За рік роботи програми “єВідновлення” більше 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні ремонти. Виплати підтвердили понад 52 тисячам заявників на загальну суму 5,6 млрд гривен. Ще майже 13 тисяч українців подали заяви на отримання житлових сертифікатів за повністю знищене житло на понад 10 млрд гривень. З них  2 400 українців вже придбали нове житло замість знищеного.

За словами Олени Шуляк, нині держава видає більше тисячі житлових сертифікатів на місяць. “Темпи видачі житлових сертифікатів, як ми бачимо, зростають дуже суттєво. Так, сертифікати на 5 млрд гривень ми видали станом на 8 лютого, а сьогодні ця цифра вже в два рази вища. Тобто, за 2 з половиною місяці роботи сума, яку українцям погодили для придбання нової домівки замість знищеної, зросла вдвічі”, — підкреслила Шуляк.

Вона також зазначила, що з погоджених заявникам 10 млрд грн українці вже витратили 4,8 млрд — на купівлю нового житла. За її словами, це приблизно по мільярду гривень на місяць, якщо рахувати від січня цього року. Адже видача житлових сертифікатів  стартувала лише в останніх числах грудня 2023-го. До цього компенсації можна було отримати лише на ремонти пошкоджених осель.

Загалом, за інформацією Шуляк, мета на 2024 рік — відпрацювати 300 тис заяв громадян, чиє житло постраждало від російської збройної агресії, що дасть можливість забезпечити житлом мільйон українців.

Щоправда, депутатка закликає людей швидше визначитися із житлом, яке планують придбати. Нагадує — після отримання сертифікату в “Дії” угоду купівлі-продажу необхідно укласти протягом 30 днів. Якщо цього не зробити, то заяву на компенсацію “єВідновлення” доведеться подавати повторно.

Харківщина у лідерах за кількість заяв на відшкодування

Серед регіонів за кількістю заяв на відшкодування збитків за програмою “єВідновлення” — лідером є Харківщина. За інформацією Шуляк, 37%  усіх заяв — саме з цієї області. За даними ж Міністерства розвитку громад, окрім Харківщини, найбільше заяв на отримання державної програми компенсацій —  і за пошкоджене, і за зруйноване житло — надійшло також із Київської, Донецької та Миколаївської областей. А жителям Херсонщини вже нарахували понад мільярд гривень компенсацій.

Люди, які отримали житлові сертифікати за зруйновану домівку в одному регіоні, мають право придбати оселю у будь-якій області на власний вибір. Частіше за все нові оселі люди купують на Київщині та у самому Києві. Також користується попитом нерухомість в Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. 

У планах — компенсації за житло на тимчасово окупованих територіях

Не всі українці, житло яких постраждало внаслідок російського вторгнення, мають право на компенсацією за програмою “єВідновлення”. Наразі така опція недоступна для мешканців районів, де тривають активні бойові дії, а також для тих, чиї помешкання опинилися на тимчасово окупованих територіях. Одна з головних проблем — неможливість верифікувати пошкодження. Однак, вже існують шляхи вирішення. Як приклад, Олена Шуляк наводить “мелітопольський експеримент”, який проводять одразу кілька міністерств. Зараз держава чекає на результати, того, чи можуть зображення із супутників надавати стовідсоткову верифікацію пошкоджень житла за певними адресами. Якщо все вдасться, то супутникові знімки будуть використовувати для роботи з іншими населеними пунктами на тимчасово окупованих територіях та в районах, де тривають бої. “У Мінвідновленні дуже хочуть максимально масштабувати на інші міста — Бахмут, Маріуполь. Бо по Маріуполю ми зараз бачимо понад 52 тисячі заяв щодо того, що у них зруйновано вщент житло”, — сказала Шуляк.

Переселенці у прифронтових областях: скільки їх зараз?

За два роки великої війни виник стереотип, що найбільше переселенців в західних областях України, зокрема на Львівщині та Закарпатті. Але насправді — ні. За даними Мінреінтеграції, на вересень 2023 року лідером за кількістю зареєстрованих ВПО стала Харківська область, яка прийняла майже 530 тисяч переселенців. Причому, їхня кількість постійно змінюється: якщо після звільнення Харківщини у вересні 2022 року багато хто повернувся додому, то з листопада 2023 року, коли влада оголосила евакуацію з сіл Куп’янського району, кількість ВПО знову зросла. Інші прифронтові області за кількістю ВПО також не пасуть задніх: Запоріжжя прихистило понад 227 тисяч переселенців, Миколаївщина — понад 127 тисяч, Херсонщина — понад 40 тисяч українців.

Багато обов’язків — замало коштів

Забезпечення переселенців житлом — одна з найгостріших проблем, з якою стикаються громади прифронтових областей України. Законодавством визначено, що під час дії воєнного стану окремі категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання без обмеження строку. Водночас, органи місцевого самоврядування мають формувати фонди житла, призначеного для ВПО, зокрема, шляхом викупу, оренди, будівництва нового житла, реконструкції будинків і гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові, а також ремонту об’єктів наявного житлового фонду. Це потребує великих коштів, і громадам прифронтових областей вкрай складно їх знаходити: внаслідок війни місцеві бюджети втратили велику частку податкових надходжень, а також змушені постійно витрачатись на ліквідацію наслідків російських обстрілів.

Як прифронтові області вирішують питання житла

Як пояснював в інтерв’ю очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, адміністрації областей працюють у цьому питанні за трьома напрямками: пошук соціальних гуртожитків для розміщення переселенців тут і зараз, вирішення питання будівництва соціального житла на довгостроковий період, а також допомога тим переселенцям, хто може купувати житло з отриманням пільгових кредитів за програмою “єОселя”.

Багато проєктів, пов’язаних з житлом для переселенців, у прифронтових областях реалізуються за допомоги грантових та благодійних організацій. Зокрема, на Харківщині у Валківській громаді нещодавно облаштували багатоквартирний комплекс у приміщенні комунального підприємства. А у Запорізькому районі для розміщення переселенців обладнали одну з місцевих амбулаторій. Шукає донорів для зведення житла для ВПО і Миколаївщина: у січні цього року ОВА розробила проєкт на 1700 квартир, що має суттєво покращити ситуацію з розміщенням переселенців в області. У наближених до лінії фронту громадах рішення проблеми бачать, зокрема, у модульних будинках для розміщення ВПО, але вони нерідко стають цілями окупантів. Зокрема, 5 січня від обстрілів постраждали будинки переселенців в Тягинській громаді Херсонщини.

271 влучання в енергетичні об’єкти

Від початку повномасштабного вторгнення Україна пережила 271 влучання в енергетичні об’єкти. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, у нас немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала ворожих атак. І попри самовіддану працю українських енергетиків, ефект від шкоди, яку завдали ворожі ракети та дрони — накопичився. 

Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що компанія вже 5 місяців поспіль робить поточні ремонти. “У 2023 році плануємо привести до ладу 27 блоків ТЕС. Також потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей”, — повідомив він. Відновлювальні роботи проводить і державна компанія “Укренерго”.

Але експерти сумніваються, що все необхідне встигнуть зробити до холодів. Як пояснив під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, з високовольтного обладнання  важкого типу до опалювального сезону вдасться отримати і встановити щонайбільше 20% від того, що дійсно потрібно. 

Про те, що потреби в енергетичному обладнанні, особливо у високовольтному — залишаються актуальними, заявив і міністр енергетики України Герман Галущенко. Також, за його словами, потребуємо систем, які можуть забезпечити децентралізацію генерації, зокрема — у газових турбінах. Міністр додав  що Україна очікує продовження ворожих атак на енергетичні об’єкти протягом наступної зими.

Не лише ремонт, а й будівництво

В Україні не лише ремонтують пошкоджені, а й будують нові об’єктів генерації електроенергії. Про таке розповів голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус. За його словами, йдеться про невеликі об’єкти “зеленої” енергетики: сонячні та вітрові електростанції. Крім того, створюють газопоршневі електростанції, які, здебільшого, встановлюють на підприємствах. 

Створення запасів вугілля та газу

За даними голови Уряду Дениса Шмигаля, зараз на складах маємо 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубометрів газу. Андрій Герус заявив, що накопичення вугілля відбувається за планом, як і створення запасів газу. “Через війну в Україні зупинилася велика кількість промислових підприємств, внаслідок чого значно скоротилося споживання газу. Тому, можливо, імпорт і не знадобиться”, — зазначив він.

Перевірте генератор та придбайте пальне для нього

Пошкодження енергосистеми та нові російські обстріли можуть призвести до того, що, попри всі зусилля фахівців, на українців знову чекатимуть відключення електроенергії взимку. Тож експерти радять підготуватися до такого сценарію. 

“Якщо у вас є генератор, проведіть його техогляд і запасіться пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтеся до того, що ці речі вам знадобляться”, — каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. А виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, в свою чергу, пропонує утеплювати помешкання, поки для цього є час. 

А ще екперти радять не опускати рук. За їхніми словами, Україна зробили величезну роботу із забезпечення самодостатності низки об’єктів критичної інфраструктури. А ще, порівняно з 2022 роком, і енергетики, і прості українці тепер мають безцінний досвід. І вихід з ладу якоїсь енергосистеми більше не стане ані несподіванкою, ані катастрофою.

Що вже вдалось налагодити на деокупованих територіях та які плани керівництво держави має на відновлення постраждалих від росіян регіонів — підсумували у Центрі громадського моніторингу та контролю.

Плани на відновлення

136 млрд доларів прямих збитків завдала росія Україні в ході повномасштабної війни, станом на кінець листопада. Таку суму у своєму звіті озвучили фахівці Київської школи економіки. Найбільше постраждали підприємства, об’єкти інфраструктури та житловий фонд.

Щоб структурувати процес відбудови постраждалих деокупованих регіонів, урядовці склали план відновлення для органів місцевого самоврядування, повідомили у Мінреінтеграції. Загалом, документ містить 131 захід з відновлення життєдіяльності звільнених населених пунктів.

Перш за все — це розмінування (за даними Президента, загалом, в Україні заміновано 30% площі — понад 170 тис. кв. км) та розбір завалів, відновлення роботи місцевої влади та правоохоронних органів, забезпечення населення продуктами, ліками та медичною допомогою, відновлення соціальних виплат, тощо.

Міжнародна допомога

Плани з відновлення нашої держави будують не лише українські урядовці, а й керівництво десятків країн світу. Зокрема, ще влітку у ході Міжнародної конференції з відновлення України в швейцарському місті Лугано, за інформацією Bloomberg, партнери України попередньо схвалили план з відбудови держави, який представив Прем‘єр Денис Шмигаль. Єврокомісія взялась планувати кредити та гранти для українського відновлення на $523 млрд. Станом на 11 січня, уряд вже зібрав на програми відновлення України 110 млрд грн, повідомив Прем’єр-Міністр Денис Шмигаль.  

Деякі країни взяли на себе зобов’язання допомагати у відбудові конкретних міст чи регіонів. Велика Британія пообіцяла допомагати у відбудові Київщини, Німеччина планує фінансувати відновлення зруйнованої інфраструктури в Чернігові. Асоціація мерів Франції — зробить внесок у реконструкцію Ірпіня.

Водночас, деякі країни не відкладають допомогу деокупованим територіям на закінчення війни. Приміром, Фінляндія та Польща — профінансувалибудівництво модульних будинків для людей, що залишились без житла, Норвегія — у грудні передала 10 тимчасових мостів, загальною вартістю 3 млн доларів, які встановлять у звільнених від окупантів населених пунктах.

Мешканці деокупованих територій отримують і матеріальну допомогу від  міжнародних організацій. Станом на 6 січня, за даними Мінреінтеграції, за допомоги Червоного Хреста та Міжнародної організації з міграції жителі звільнених територій Харківщини, Донеччини, Херсонщини та Луганщини сумарно отримали 146 мільйонів гривень.

Тільки початок шляху

Повоєнна відбудова деокупованих територій, як і, загалом, країни — займе не менше десяти років, впевнені у Національній раді з питань відновлення. Попередній план таких заходів наразі розрахований до 2032 року. Утім, органи місцевого самоврядування — часто під обстрілами окупантів — намагаються повернути мешканцям хоча б базовий комфорт, що ускладнюється постійними обстрілами ворога.

Приміром, нині на Херсонщині, за даними ОВА, вдалось відновити подачу електроенергї всього у третині деокупованих населених пунктів. На Харківщині електропостачання, від вересня, відновили для 80% абонентів, газопостачання —для 77%.  

Документація пошкоджень

Найбільше руйнувань від війни зазнали Маріуполь, Волноваха, Харків, Ізюм, Охтирка, Тростянець, Суми, Чернігів, Гостомель, Буча, Бородянка. За даними місцевої влади, 95% будівель у Маріуполі пошкоджені обстрілами, 40% багатоповерхівок – повністю зруйновані. За підрахунками Маріупольської міськради, 84 тисяч містян втратили житло.

Чернігів зруйнований на 70%. За словами мера Владислава Атрошенка, серйозних ушкоджень зазнали приблизно 150 багатоповерхових будинків. Тим часом у Харкові руйнувань зазнав 1671 житловий будинок.

Влада закликає громадян ретельно документувати всі наслідки російської війни. За можливості необхідно робити фото і відеофіксацію пошкоджень, обов’язково викликати ДСНС, збирати свідчення очевидців, матеріали про подію у ЗМІ тощо. Ці документи стануть у пригоді для оформлення державної компенсації та стягнення репарацій із РФ.

Компенсація за втрачене житло

Процедура компенсації за втрачене чи пошкоджене нерухоме майно вже розроблена. Відповідний законопроєкт депутати ухвалили за основу 1 квітня. Як розповіла голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк під час брифінгу у медіацентрі «Україна», законопроєкт передбачає компенсацію у вигляді фінансової допомоги або надання квартир у новобудовах. Обсяг компенсації не може перевищувати вартість житла площею 150 кв. м.  При цьому громадяни зможуть обирати місто, в якому бажають оселитись.

Відповідно до законопроєкту, компенсацію можуть отримати не лише власники квартир чи приватних будинків, а й інвестори, члени кооперативів, які ще не мають права власності, а також спадкоємці житла. Крім того, передбачено відшкодування за пошкодження спільного майна. Отримати компенсацію можуть управителі багатоквартирних будинків, ОСББ, кооперативи.

Наразі законопроєкт очікує на друге читання. Однак подати заяву на відшкодування можна вже зараз: через урядовий додаток «Дія» або в Центрі надання адміністративних послуг. Щоб подати заяву онлайн, необхідно вибрати у послугах «Дії» розділ «Пошкоджене майно». Далі заповнити форму, вказавши інформацією про пошкоджений об’єкт (адресу, опис і фото пошкоджень) та власні контактні дані. За інформацію Мінцифри станом на 14 квітня, «Дія» зареєструвала вже 76,7 тисяч звернень про компенсацію.

В очікувані відшкодувань

Експерти вже почали обстежувати пошкоджені та зруйновані споруди внаслідок війни. Перша група таких експертів виїхала на Київщину. Вони визначають можливості подальшої експлуатації будинків, обсяг і вартість ремонтних робіт чи демонтажу.

«У результаті збройної агресії РФ в Україні було  пошкоджено та знищено тисячі житлових будинків, шкіл, лікарень, об’єктів критичної інфраструктури. Відтак для їх обстеження вже сформовано низку груп, до яких входять небайдужі фахівці та експерти, які мають відповідну кваліфікацію. І такі групи продовжують формуватися», – зазначила заступниця міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська.

Тим часом у Львівській області облаштовують тимчасові модульні містечка для людей, які були змушені покинути свої домівки через війну. Одне з таких містечок влада планує спорудити для вагітних жінок.

«У містечку зможе проживати до 160 людей. Тут буде передбачено окреме місце для візочків, для приготування їжі тощо», – розповів мер Львова Андрій Садовий на брифінгу у медіацентрі «Україна». За його словами, це будуть дерев’яні будиночки хостельного типу, адаптовані до потреб сім’ї.

Поки невідомо, коли постраждалі зможуть отримати державні виплати за пошкоджене майно. Щонайменше два місяці повинно минути після того, як буде ухвалено й опубліковано законопроєкт про процедуру компенсацій. Потім знадобиться час і ресурси на відновлення та побудову житла. Експерти сподіваються, що з допомогою іноземних архітекторів і фінансовою підтримкою Заходу, Україна відбудується якнайшвидше.

Підсумки року

За даними Укравтодору, із запланованих на цей рік 4 200 км доріг державного значення вже побудували – 3 900 км, решту планують здати до кінця 2020-го. Для порівняння торік в експлуатацію ввели 847 км доріг, у 2018 році – 1 412, у 2017-му – 1 407.

Лідерами за кількістю нових і реконструйованих доріг є Харківська, Закарпатська, Запорізька, Сумська та Хмельницька області. У кожній з них побудовано близько 200 км доріг. Загалом дорожнє будівництво охопило усі області України. За інформацію Держагентства автодоріг, чимало доріг оновлюються одразу в кількох областях, наприклад: Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, M-18 Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта, М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, М-03 Київ – Харків – Довжанський.

«Результати нашої роботи дуже помітні в цьому році, їх не вдасться заховати, і сказати що це було побудовано у минулі роки – це все побудовано та добудовано у 2020 році. Більше, ніж в будь-який інший рік за весь період незалежності», – тішиться голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Так само успішно просувається відновлення мостів. Зі 100 запланованих уже відремонтовано 78 мостів та шляхопроводів. Уже ввели в експлуатацію чотири мости-довгобуди – в Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях. Відбудовали мости у Донецькій області, зруйновані за роки війни на Донбасі. Особливу увагу приділили легендарному довгобуду у Запоріжжі. За інформацією Держагентства, до кінця року буде відкрито рух мостом через річку Старий Дніпро з Хортиці до Бабурки. Повністю роботи планують завершити за два роки.

Цьогоріч стартувало також кілька довгострокових проектів. Приміром будівництво доріг у прикордонних регіонах, а також першої цементобетонної траси Кропивницький – Миколаїв – Дніпро – Решетилівка.

Контроль за якістю і плани на 2021

В Укравтодорі кажуть, що цьогорічне будівництво відрізняється не тільки кількісно, а й якісно. Так, у 2020 році вперше до контролю якості дорожніх робіт залучили іноземних наглядачів. За статистикою, на кожному третьому кілометрі будівництва працюють консультанти незалежного технагляду з Австрії, Франції, Польщі, Туреччини.

Так само вперше розпочалась робота зі збереження нових доріг, а саме цілодобовий ваговий контроль. За статистикою, протягом січня-вересня 2020 року інспектори Укртрансбезпеки у співпраці з Нацполіцією перевірили понад 500 тисяч транспортних засобів, склали близько 10,5 тисячі актів порушень габаритно-вагових параметрів і нараховали майже 100 млн грн плати за перевантаження. Наступного року габаритно-ваговий контроль буде вже здійснюватися автоматично. За інформацією уряду, до кінця 2021 року на українських дорогах планують встановити понад 150 автоматичних комплексів Weigh-in-Motion (зважування у русі).

Також наступного року Укравтодор планує побудувати і відремонтувати 6,8 тисяч км доріг, а також реконструювати 150 мостів. Серед масштабних інфраструктурних проектів, які планують розпочати у 2021 році: Київська обхідна дорога орієнтовною вартістю 85 млрд грн, а також будівництво нового моста через Дніпро в Кременчуці (12,5 млрд грн).

Загалом за п’ять років в Україні планують відбудувати більшість доріг. Про таку амбіційну мету неодноразово казав Президент Володимир Зеленський: «Я хотів би бути Президентом, якого запам’ятають, як людину, після якої в Україні з’явились дороги. Я дуже цього хочу, бо я збираюсь жити в Україні і після своєї каденції і хочу їздити по дорогах і щоб люди бачили, і мені не було соромно. Наша задача побудувати всі державні дороги, які об’єднають нашу країну, які будуть вітриною нашої європейської країни. А це 25 тисяч пріоритетних доріг. І я до кінця своєї каденції – скільки вона там буде, вирішує народ України – але я впевнений, що до кінця своєї каденції ми добудуємо усі державні дороги».

Цьогоріч будівельний сезон майже добіг кінця. Попри пандемію та кризу, вдалось чимало. Експерти погоджуються, що розвиток інфраструктури є важливим навіть у важкі часи, оскільки дає робочі місця багатьом українцям і робить країну успішнішою.

Перші дороги і працевлаштування онлайн

4 червня Укравтодор відкрив одну з перших доріг у рамках програми «Велике будівництво», а саме: Т-14-16 Львів – Пустомити – Меденичі. За кілька місяців на ділянці с. Колодруби – смт. Меденичі відновили 8,4 км шляху та два мостові переходи. Тепер дорога має нове покриття із асфальтобетонної суміші, впорядковані узбіччя та безпечні переходи. Відремонтована дорога є найкоротшим шляхом до курортного міста Трускавець і альтернативою більш завантаженої міжнародної траси Київ – Чоп.

За словами керівника Служби автомобільних доріг у Львівській області Олега Берези, у рамках «Великого будівництва» тривають роботи ще на кількох важливих об’єктах. Активно ремонтується дорога Т-14-02 Східниця – Пісочна, Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, також  розпочалась реалізація проєкту «велике транзитне кільце» для зручного об’їзду міста Львів. Загалом 2020 року в області мають оновити майже 250 км.

Похвалитись дорожнім будівництвом можуть і на Тернопільщині. 9 червня стартував ремонт на відрізку дороги М-19 Доманове – Ковель – Чернівці – Тереблече. Зокрема, в районі населеного пункту Дружба. З ходом ремонтних робіт вже ознайомився голова Державного агентства автомобільних доріг Олександр Кубраков разом із членом Ради Тернопільського осередку «Слуги Народу» Євгенією Кравчук.

«Сподіваюся, всі роботи буде виконано якісно і вчасно. Для прикладу у 2019 році на Тернопільщині було відремонтовано всього 18 км доріг. А цього року наш амбітний план – 162,1 км нових та сучасних доріг», – зауважив Кубраков.

За словами Євгенії Кравчук, відремонтована дорога на всій її протяжності у Тернопільській області позитивно вплине на туристичний потенціал.

«Ця траса іде через усю область – від Кременця до Заліщик, через Тернопіль, Теребовлю, Чортків. Сподіваюсь, багато українців відкриють для себе туристичну Тернопільщину і будуть мандрувати Україною якісними дорогами», – зауважує депутат.

В рамках «Великого будівництва» вже відкрили нову ділянку дороги М-05 Київ – Одеса. Йдеться про 25 кілометрів доріг через Київську та Черкаську області. До наступного року Укравтодор планує повністю оновити трасу, зокрема, провести капітальний ремонт, побудувати дві нові розв’язки, встановити майданчики відпочинку та системи зважування у русі.

Тривають роботи і на Сході України. Як розповідає координатор програми Юрій Голик, рекордними темпами йде ремонт траси Станиця Луганська – Сєвєродонецьк. Роботи на дорозі загальною довжиною майже 130 км будуть завершені вже в липні.

Загалом дорожнє будівництво триває по всій країні, даючи роботу тисячам українців. За даними Укравтодору, з травня на об’єктах «Великого будівництва» працевлаштувалися 7 729 дорожників. Аби зробити пошук робітників ефективнішим, Кабмін у партнерстві з robota.ua запустив онлайн-інструмент для пошуку роботи у дорожній галузі – «Дороги та робота» (robota.ukravtodor.gov.ua). Наразі на сайті проєкту  залишаються актуальними 1 415 вакансій у галузі дорожнього будівництва. Серед них – інженерні спеціальності, геодезисти, машиністи, виконроби та водії.

Соціальна інфраструктура і розширення програми

Цьогорічне будівництво прикметне не тільки дорогами, а й сотнями об’єктів соціальної інфраструктури. Згідно з планами, за рік повинні збудувати 142 школи, 117 дитячих садків, 122 об’єкти спортивної інфраструктури, 212 приймальних відділень. Зважаючи на масштаби проєкту, темпи будівництва країною дуже різні. Десь тільки затверджують плани, а десь вже обрали підрядників та стали до роботи.

Так, у Сумах в межах «Великого будівництва» на території 12-го мікрорайону розпочалося будівництво дитячого садка. Будівля матиме три поверхи, підвал, мансарду і навіть басейн. Це буде перший в обласному центрі садочок з ліфтом, доступним для маломобільних груп. Новий садок зможе прийняти 160 дітей і розвантажити єдиний  дошкільний заклад у мікрорайоні.

Триває модернізація опорної школи на Донеччині. Згідно з проєктом, Нікольська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 отримає модульну котельню та тепломережу. У Дніпропетровській області майже закінчили реконструкцію Покровського ліцею.

«Вже виконали понад 60% робіт. Повністю завершили зовнішні роботи – утеплили фасад, цоколь та горище, встановили енергозберігаючі вікна, замінили покрівлю, змонтували водостік та вимостили плиткою прилеглу територію. Також зробили пожежну та охоронну сигналізації. Наразі у розпалі – внутрішні оздоблювальні роботи», – пояснює директорка ліцею Людмила Каліберда.

На Київщині тільки-но затвердили модернізацію та облаштування приймальних відділень в 13 опорних лікарнях області.

«Наразі наша основна мета – привести усі приймальні відділення до одного стандартного зовнішнього вигляду та оснастити медичним обладнанням. Варто наголосити, що вже до 15 жовтня поточного року буде закінчено реконструкцію приймальних відділень по 10 об’єктах, а саме: Броварській, Бориспільській, Вишгородський, Іванківській, Макарівській, Миронівській, Обухівський, Переяслав-Хмельницькій, Тетіївській, Фастівській ЦРЛ», – зауважує заступник голови Київської ОДА Андрій Лісовик.

Якщо будівництва будуть успішні, то програму розширять. Так, під час візиту до Хмельницької області Президент Володимир Зеленський запропонував включити до проєкту «Велике будівництво» спорудження гуртожитків для студентів.

«Наша стратегія дуже проста: за ці п’ять років, які нам надав народ України і Бог, побудувати максимальну кількість таких інфраструктурно важливих об’єктів», – додав Зеленський.

Наразі «Велике будівництво» показує тільки перші маленькі успіхи, адже пік будівельного сезону ще попереду. Повною мірою оцінити ефективність програми можна буде вже восени.

Плани будівництва та ремонту

Перед стартом програми Міністерство розвитку громад та територій визначило, що слід побудувати і відремонтувати насамперед. Разом із місцевою владою у кожній області було узгоджено перелік об’єктів, які область потребує вже цього року. Пріоритет надавали  приймальним відділенням екстреної допомоги, дитячим садкам і школам. Окремо керівники обласних держадміністрацій узгодили з «Укравтодором» перелік доріг, які планують будувати в рамках фінансування Дорожнього фонду.

Всього до цьогорічної програми «Великого будівництва» потрапило 236 шкіл, 155 дитсадків, 212 багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого рівнів, 422 медичних амбулаторії та 169 спорткомплексів по всій Україні.  Також програма передбачає будівництво та ремонт 6 500 кілометрів доріг державного і місцевого значення.

Реалізуватимуть програму за рахунок державного бюджету, державного фонду регіонального розвитку та місцевих бюджетів. Бюджет дорожніх робіт складе рекордні для України 107 млрд гривень. На ремонт і будівництво доріг державного і міжнародного значення передбачено 85 млрд гривень, решта коштів піде на регіональні дороги. Частину суми виділять із коштів, які «Нафтогаз» відсудив у «Газпрому» за підсумками Стокгольмського арбітражу.

Дорожнє будівництво

В уряді кажуть, що тепла погода дозволила почати дорожні роботи раніше, ніж було заплановано. Уже кілька тижнів триває будівництво на трасах Житомир – Черняхів, Київ – Чернігів, Київ – Знам’янка. Стартувало будівництво першої бетонної дороги в Україні Дніпро – Решетилівка, яке на початку березня відвідав Президент Володимир Зеленський. Глава держави наголосив на необхідності цього року завершити будівництво всієї дороги, включно з 29 км полотна у Дніпропетровській області.

«Ми домовлялися, що у 2020 році ми цю історію закінчимо. Вся дорога – це не лише Полтавська область. Дорогу потрібно завершити. Це – амбітний план», – сказав глава держави.

Загалом у Полтавській області планують оновити понад 95 км доріг. Крім того, в області відбувається реконструкція п’яти дитячих садків, чотирьох стадіонів, у планах збудувати ще один новий стадіон та спортивний комплекс. Триває добудова восьми приймальних відділень лікарень, а також завершується будівництво нового корпусу Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру.

Хід будівництва від столиці до маленької громади

Загалом масштабне будівництво охопило вже всю країну. Координатор Національної програми «Велике будівництво» Юрій Голик звітує, як ведуться роботи у різних регіонах України від Києва до маленької громади. Так, в Авангардівському ОТГ Одеської області будують новий дитячий садок, а також старшу школу на 240 місць. Початкова школа в населеному пункті є, але старші діти змушені їздити до школи в Одесу і в Біляївський район.

«У школі 542 учні. Дві зміни. Реконструкція школи уможливить навчання всіх дітей в одну зміну. Один корпус побудований в 1897 році. Другий в 60-х роках минулого століття. Зараз тут будується новий корпус, де будуть класи та актовий зал, якого в школі немає», – розповідає Голик.

У Києві будівельні роботи тривають у Деснянському, Солом’янському районах, а також на Троєщині. Місцева влада обіцяє здати усі три нові дитячі садки цього року. Так само до кінця року має бути завершене будівництво новому корпусу лікарні Охмадит.

Юрій Голик уточнює: «Вже влітку в Охматдиті працюватимуть ще кілька нових відділень, а операцій з трансплантації кісткового мозку буде проводитися в чотири рази більше. Максимально прискорили все, що можливо, щоб закінчити будівельні роботи тут вже 31 березня».

Йде будівництво і на Донеччині. За словами очільника Донецької області Павла Кириленка, до кінця року планують збудувати п’ять стадіонів, п’ять шкіл, п’ять дитячих садочків, одинадцять опорних лікарень і житло для переселенців. Нові дитсадки з’являться в Бахмуті, Дружківці, Костянтинівці, Краматорську, Маріуполі, оновлені школи – у Добропільському та Нікольському районах, Маріуполі, Селидовому та Новогродівці. Як зауважують в уряді, окрім загальних джерел фінансування, таких як державний фонд регіонального розвитку, окремо для Донбасу передбачені кошти європейських донорів.

У команді проєкту наголошують, що цьогорічне будівництво відрізняється від минулих років своїм комплексним підходом, дуже конкретними строками і спільною відповідальністю як державної, так і місцевої влади. Наскільки новий підхід виправдає себе, можна буде побачити наприкінці року.