Середня зарплата — понад 28 тисяч

28 321 гривні сягнула середня зарплата в Україні. Такими є оновлені дані Державної служби статистики за лютий цього року. Порівняно із січнем цей показник зріс на 1,2%. А заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 року становить 3,5 млн грн.

Водночас відповідно до розрахунків платформи Work.ua, середня зарплата в Україні становить 28 500 грн. Це на 16% більше, якщо порівнювати з квітнем минулого року. Такі дані отримали на основі понад 180 тисяч вакансій, які з’явилися на платформі за останні три місяці.

Які професії оплачують найкраще

За інформацією Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксували у галузі інформації та телекомунікацій — 78 941 грн. Найнижчі зарплати — у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку: середній рівень становить 18 681 грн.

За даними Work.ua, серед найбільш оплачуваних посад, які нині мають на сайті, — .Net-програміст — 82 500 грн (+83%), директор з маркетингу — 80 000 грн (+26%), заступник фінансового директора — 80 000 грн (+14%), керівник відділу продажу — 70 000 грн (+8%), директор із закупівель — 70 000 грн (+27%), ортодонт — 70 000 грн (+22%), операційний директор — 67 500 грн (+13%), брокер — 65 000 грн (+14%), керівник монтажного відділу — 65 000 грн, а також програміст 1C — 65 000 грн (+8%).

Серед професій, які зросли за рік найбільше: .Net-програмісти — 82 500 грн (+83%), муляри — 59 500 грн (+70%), соціальні працівники — 28 500 грн (+68%) та швейцари — 30 500 грн (+65%).

Регіони-лідери за розміром зарплат

За даними Держстату, найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві — у середньому 45 651 грн, а також у Київській області — 29 077 грн. Найнижчі показники — у Кіровоградській області, де середня зарплата становить 20 083 грн, та у Чернівецькій області — 20 460 грн.

За інформацією Work.ua, найвищі зарплати також пропонують у Києві — близько 34 тис. грн, Львові — 30 тис. грн, Дніпрі — 27 500 грн, Ужгороді — 28 тис. грн. У Чернівцях та Одесі середня зарплата становить 26 500 грн, у Тернополі та Івано-Франківську — 26 тис. грн. У Харкові, Вінниці, Рівному, Хмельницькому та Черкасах — близько 25 тис. грн.

Найнижчі зарплати — у Сумах та Херсоні — близько 21 тис. грн. Водночас на дистанційній роботі середній рівень оплати сягає 35 тис. грн.

Продукти харчування

Цього року в Україні продовжить зростати ціна продуктового кошика. Серед основних причин аналітики називають російські обстріли, проблеми з експортом та збільшення виробничих витрат. Як розповів на брифінгу у Медіацентрі Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, крупи можуть подорожчати на 5%. Експерт прогнозує, що ціна на хліб зростатиме на 1,5-2% щомісяця. А от ситуація на ринку м’яса залишається відносно стабільною, хоча коливання вартості свинини та яловичини не виключені. Цінник курячих яєць у січні-лютому може збільшитися на 10%.

Ціни на овочі підвищуються, бо росте собівартість їхнього зберігання. Збільшилися також витрати на закупівлю імпортної продукції, зокрема, огірків та помідорів. “Щонайменше це залишатиметься актуальним до появи овочів відкритого ґрунту, що дозволить збільшити пропозицію та частково стабілізувати ціни”, — наголосив Денис Марчук.

Вартість пального

Уже до кінця цього місяця українці відчують зростання вартості пального. Цінники мали би збільшитися ще торік, на тлі традиційного підняття акцизів. Втім, у грудні впали світові ціни на нафту. Нею торгували по 60 доларів за барель — і це був найнижчий показник минулого року. Тож, як розповів експерт з паливного ринку Сергій Куюн, підвищення акцизів було непомітним. “Зараз маємо ріст цін в оптовій закупівлі. Поки що ринок тримається, однак, варто очікувати зростання ціни ще у січні. На це впливає ріст курсу валют та світова ціна на нафту, яка вже становить 65 доларів за барель”, — розповів аналітик.

Саме курс валют додає до вартості літра пального близько 1 гривні, розповідає експерт. Тоді як збільшення світових цін на нафту нарощує цінник ще на 1,5 гривні.

Підвищення тарифів

Українським підприємствам вже незабаром доведеться більше витрачати на комунальні послуги. Зокрема, для них підвищують тарифи на розподіл газу. Станеться це вже з 1 квітня. Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, аргументує перегляд тарифів економічною ситуацією. Мовляв, чинні ставки, за якими працюють оператори газорозподільних мереж, вже не покривають фактичних витрат.

Скільки доведеться платити, визначатимуть окремі оператори. Так, за прогнозами, подекуди тарифи можуть зрости до 60%. 

Підвищення цін на розподіл газу стосуватиметься промислових підприємств, агрокомпаній та малого бізнесу. Зокрема, ресторанів, кафе, пекарень, офісів і торговельних центрів. 

На що вплине здорожчання

Насамперед, збільшення цін на продукти і комунальні послуги призведе до зростання кінцевої вартості певних товарів. Наприклад, зі здорожчанням компонентів страв у кафе чи ресторанах зміняться і цінники в меню. 

Зміна вартості пального, повʼязана з російськими обстрілами, проблеми в енергетиці та додаткові комунальні витрати підприємств також вплинуть на ціну низки товарів і послуг.

Крім того, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, цього року посівна кампанія коштуватиме на 10-15% дорожче, ніж минулоріч. “Ситуація з логістикою тягне додаткові затрати на страхування. Відповідно товаровиробник буде отримувати меншу ціну за свою продукцію, і на скільки якісно він буде підготовлений до посіву ярих культур. Бо і обладнання, і посівний матеріал купується за валюту”, — пояснив експерт.

Вакансії в Україні і за кордоном

Перед осіннім сезоном зросла кількість вакансій у галузі виробництва, роздрібної торгівлі та освіти.  Такими є висновки дослідження від OLX Робота. Рекордсменом за зростанням попиту серед роботодавців у серпні була вакансія комплектувальника у галузі “Виробництво/робітничі спеціальності” — плюс 331% у кількості оголошень, якщо порівнювати з травнем 2025. Медіанна платня — 25 тис. грн.

Також зріс попит на продавців у роздрібній торгівлі та менеджерів з роботи з клієнтами (середня зарплата 21 тис. гривень). Крім того, перед початком навчального року  на 96% зросла кількість вакансій в освіті. Медіанна зарплата  — 14 тис. грн.

На низку вакансій попит серед роботодавців у серпні 2025 був вищим на 50-60%, серед них: рихтувальник (СТО, автомийки) — середня зарплата 50 тис. грн; плиточник (будівництво) — 45 тис. грн.; HR — 29 тис. грн; офіс-менеджер —  23 тис. грн; помічник кухаря — 21 тис. грн.

Суттєво зросла і кількість вакансій на роботу за кордоном. Наприклад, на посаду пакувальника кількість оголошень зросла на 213%, на 65% збільшився попит на будівельників, на 41% — на різноробочих. Заробітна плата на ці вакансії — від 3 до 5 тис. євро.

Ще одна тенденція, зростання переліку вакансій на службу у Силах оборони. Зокрема з травня 2025 кількість таких оголошень по Україні зросла на 33%. Середня зарплата, станом на серпень, становила 70,5 тис. грн.

Від Києва до Тернополя

Відповідно до даних платформи WORK.ua, найбільше вакансій нині у категоріях “Робочі спеціальності, виробництво” (близько 21 тис.), “Сфера обслуговування” (майже 20 тис.), “Роздрібна торгівля” (близько 14 тис.), “Логістика” (майже 13 тис.),  “Продаж, закупівля” (близько 12 тис.). 

Щодо самих посад, то найбільше роботодавці шукають продавців-консультантів (майже 10 тис. вакансій), військовослужбовців, водіїв, менеджерів з продажу (близько 6 тис. по кожній позиції) та адміністраторів (близько 4 тис.).  

Серед міст, де робітники потрібні найбільше — Київ (майже 31 тис. вакансій), Львів (близько 8 тис.), Дніпро (6,5 тис.), Одеса (5,5 тис.), Харків (понад 3 тис.), Вінниця (2,5 тис.), Івано-Франківськ (понад 2 тис.), Запоріжжя та Тернопіль (близько 2 тис.). Крім того, понад 6 тис. вакансій стосуються дистанційної роботи.

Середня зарплата у жовтні цього року, за даними порталу WORK.ua, які проаналізували понад 200 тис. поданих вакансій, сягнула 25 500 гривень. За рік вона зросла на 16%. 

Найнижчі зарплати в освіті та мистецтві

Дані Держстату наразі не відображають розмір середньої заробітної плати у вересні та жовтні цього року. А от у серпні, за їхніми підрахунками, становила 25 911 грн. Найвищі середні зарплати — у галузі інформації та телекомунікацій (65 213 грн), на авіаційному транспорті — 57 582 грн, у галузі фінансів і страхової діяльності — 52 269 грн. 

Найнижчі — в освіті (14 432 грн), у працівників бібліотек, архівів та музеїв — 14 379 грн та у сфері мистецтва та розваг — 14 015 грн.

Найвищий розмір середньої зарплати зафіксовано у Києві — 39 535 грн, Луганській області — 32 541 грн (ймовірно, йдеться про державні структури, релоковані з Луганщини), Дніпропетровській області — 26 779 грн. Найнижчий — у Чернівецькій області — 18 451 грн та у Кіровоградській — 18 778 грн.

Змінюється вік працівників

41% українських роботодавців зазначили, що рішення про дозвіл чоловікам віком 18–22 років вільно перетинати кордон вплинуло на заповнення вакансій. Про це заявила керівниця напряму OLX.Робота Марія Абдулліна.

Серед респондентів 59% зазначили, що зросла кількість звільнень серед молодих працівників, 54% — що стало важче шукати молодих кандидатів на вакансії, у 43% респондентів зменшилася кількість відгуків на вакансії.

Водночас, це змусило частину роботодавців переглянути свої кадрові стратегії. Так, 32% опитаних роботодавців почали активніше залучати старших кандидатів, 16% — активніше залучати жінок.

Штрафи за касові апарати

З 1 серпня 2025 року завершиться перехідний період, під час якого діяв зменшений розмір штрафів за порушення правил використання  касових апаратів (РРО/ПРРО). На початку великої війни держава заборонила штрафувати підприємців за невикористання ПРРО/РРО, крім випадків, що стосуються підакцизних товарів. У 2023 році штрафи відновили, але тимчасово зменшили їхній розмір до 25% і 50% — для адаптації бізнесу до нових умов. 

Проте вже з серпня штрафи за незастосування касових апаратів та невидачу чеків знову стягуватимуть у повному обсязі: 100% вартості товарів (робіт, послуг) при першому порушенні та 150% — при кожному наступному.

Патенти та торгові марки

До 14 серпня 2025 року бізнес може надолужити зобов’язання щодо сплати за патенти. Річ у тім, що у період великої війни підприємцям дозволяли не платити річні збори та не поновлювати патенти. Проте з 31 травня 2025 року в Україні припинили дію “воєнні” пільги у галузі інтелектуальної власності. Бізнесу дали 75 днів, щоб сплатити заборговане. І термін спливає у середині серпня. 

Нові відстрочки у “Резерв+” 

На початку серпня в мобільному застосунку “Резерв+” з’явиться можливість оформити відстрочку від мобілізації, зокрема, для викладачів. Про це на своїй сторінці у соцмережі повідомила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко. Відстрочки стосуватимуться наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників вищої та профосвіти, якщо дані про них є в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Також відстрочки передбачені для українців, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю 1 чи 2 групи, якщо цей статус підтверджується даними Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та ДРАЦС.

Надалі планується надати таку можливість родинам, які виховують дитину з інвалідністю.

Повернення із СЗЧ

До 30 серпня 2025 року діятиме спрощений механізм повернення на службу військових, які самовільно залишили частини або дезертирували. Їм потрібно добровільно звернутися до органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, одного із батальйонів резерву, Державного бюро розслідувань або Національної поліції України. Також можна скористатися мобільним застосунком “Армія+”, подавши відповідний рапорт. Після підтвердження в застосунку у військового буде 24 години, щоб прибути у відповідний підрозділ ВСП, отримати там припис та вирушити до визначеного батальйону резерву.

Протягом 3 діб таким військовим продовжиться служба, дія контракту, а також поновиться виплата грошового забезпечення. 

Повернутися на службу можна не обов’язково у свою військову частину. Зокрема, у батальйоні резерву допоможуть скласти клопотання до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до своєї колишньої або іншої військової частини чи місця служби.

Виплати до Дня Незалежності

До Дня Незалежності уряд, як і щороку, готує виплати для окремих категорій українців. Люди з інвалідністю першої групи отримають 3100 грн, другої та третьої груп — по 2900 та 2700 відповідно. Також 3100 грн отримають люди з особливими заслугами перед Батьківщиною. Учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності мають виплатити 1000 грн. Колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання передбачені виплати у 1000 грн. Члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України мають отримати 650 грн. Учасники війни та колишні в’язні таборів, особи, вивезені на примусові роботи, діти партизан і підпільників — 450 грн.

Люди, які отримують пенсію за віком чи за інвалідністю, отримають виплату автоматично на пенсійний рахунок. Військові зі статусом УБД, які продовжують служити, отримають гроші за місцем служби. Ті, хто мають право на виплату, але не є пенсіонерами та не служать, повинні особисто або онлайн подати заяву до Пенсійного фонду до 1 серпня (кінцевий термін — до 1 жовтня 2025).

Середній вік вживаного авто — 9 років

Впродовж 2024 року українці придбали понад 222 тисячі вживаних авто, ввезених з-за кордону. Як повідомляє канал Укравтопром, це понад три чверті від всіх легковиків, що у минулому році поповнили вітчизняний автопарк. У 2024 українці купили на 4% вживаних авто більше, ніж у 2023.

Середній вік таких автівок становив 9 років, а найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто — 47%. Дизельні машини становили 25%, електромобілі — 18%, авто з ГБО та гібриди — по 5%.

Лідером серед ввезених вживаних авто залишається Volkswagen Golf, до України минулоріч потрапили понад 12 тисяч цих машин. До топ-трійки також входять RENAULT Megane (9608 авто) та SKODA Octavia (8083 авто). 

Найпопулярніші — на бензині

Нових авто українці минулого року купили близько 70 тисяч. Це на 14% більше ніж у 2023 році. Понад 5,5 тисяч машин придбали у грудні минулого року. До топ-трійки тут потрапили Toyota (10731 авто), Renault (7266 авто) та Skoda (5033 авто).

Найпопулярнішими на українському ринку нових легкових автомобілів залишались моделі з бензиновими двигунами. Утім, їхня ринкова частка відносно 2023 року зменшилась на 7% — до 40%. Дизельні авто зросли з 22,8% до 25,6%, гібриди — з 17,7% до 19,5%. Збільшилась і частка електромобілів з 12% до 14,5%. А от машинам із газобалонним обладнанням, як і раніше, належало менше 1% ринку нових легковиків.

Українці надають перевагу вживаним електрокарам

За оцінками Інституту дослідження авторинку, підвищення побутового тарифу на електроенергію не вплинуло на сегмент електромобілів. Більше того, не вплине і в майбутньому, адже навіть при вартості 15-16 грн за кіловат на швидкісних електрозарядних станціях електромобілі виграють по собівартості пробігу в найближчих конкурентів — легковиків з ГБО. 

Тож минулоріч українці купили понад 51 тисячу електромобілів — як нових, так і вживаних. Це аж на 38% більше, ніж у 2023 році. Так, само, як і роком раніше, у 2024 українські покупці надавали перевагу вживаним машинам з нульовими викидами: частка нової техніки становила 20%.

Що чекає на авторинок?

За прогнозами аналітиків Інституту дослідження авторинку, продажі нових та вживаних авто у наступному році будуть триматися приблизно на тому ж рівні, що і у 2024. Оскільки немає чинників, які б вплинули на збільшення чи зменшення інтересу споживачів. 

Проте зміни можуть очікувати на електромобілі: 2025 рік має стати останнім, коли в Україні діятиме пільгове розмитнення цих авто. Тож експерти передбачають зростання обсягів торгів у цьому сегменті ближче до кінця року, з піком у листопаді-грудні. Можливо, з середини року відбудеться активізація імпорту електромобілів зі США через очікуване подорожчання. А сумарне поповнення автопарку за 2025 рік може скласти близько 70 тисяч електроавто.

Ціни на вживані електрокари, які минулими роками стрімко знижувалися, більше не падатимуть. Середній цінник на закордонних аукціонах залишається незмінним, а якщо пільги на розмитнення не продовжать — ближче до середини чи кінця року слід готуватися до подорожчання цих авто в Україні.

Нерівномірний ріст

За даними Державної служби статистики, середня зарплата в Україні нині становить 21 946 гривень. Найбільше платять у галузі “Інформація та телекомунікації”. Зарплата становить 50 752 гривень (зросла на 37,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року). На другому місці – “Фінансова та страхова діяльність” – в середньому фахівці отримують 40 194 гривень (на 20,5% більше, ніж минулоріч). На третій позиції “Професійна, наукова та технічна діяльність” – 28 167 гривень (на 24,6% більше, ніж у 2023).

Також зросли зарплати у галузі “Державне управління та оборона” – до 26 904 гривень (на 24%). Найнижчі зарплати в освіті – 13 970 гривень (порівняно з минулим роком, зросли на 15,6%).

Київ та Львів – традиційно в лідерах

Трохи вище, ніж у Держстаті, оцінюють середню зарплату українців на сайті work.ua. За їхніми даними, станом на грудень становить 22 500 грн. Серед спеціальностей, де зросла найбільше – керівник відділу контенту (+155%), ортодонт (+90%), продюсер (+58%), кредитний експерт (+57%) та інструктор в автошколу (+56%).

Традиційно найвища середня зарплата у Києві – 25 000 грн. На другому місці Львів – 23 000 грн, на третьому Дніпро та Ужгород – 22 000 грн. До п’ятірки також входить Одеса – 21 500 грн. Найнижча серед обласних центрів середня зарплата у Сумах – 16 000 грн.

У гривнях і доларах

Згідно даних Держстату, від початку війни середня зарплата зросла більш ніж вдвічі –  на 56,6%, порівняно з довоєнним 2021 роком. Тоді становила 14 014 гривень. Щоправда, в доларовому еквіваленті зміни не такі суттєві: зараз середня зарплата – 532 долара, а у 2021 році була 514 доларів.

Найбільше — в IT, найменше — в музеї

Як свідчать дані Держстату, середня зарплата офіційно працевлаштованих українців у другому кварталі цього року зросла до 20 964 гривень. Це на 22,1% більше, ніж за аналогічний період 2023-го. 

Найвищу офіційну зарплату отримують в галузі IT: становить у середньому 50 188 гривень — на 37,1% більше, ніж у жовтні минулого року. На другому місці за розміром середньої зарплати опинились фахівці галузі авіаційного транспорту. Вони отримують 43 387 гривень — на  46,3% більше, ніж минулоріч. Найнижчі середні зарплати  мають працівники галузі мистецтва та розваг — в середньому заробляють 12 791 гривню, а також співробітники бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури — 12 802 гривні. 

Причина збільшення зарплат — брак кадрів

Схожі дані щодо розмірів середньої зарплати наводить також сайт пошуку роботи work.ua. Проаналізувавши понад 213 тисяч вакансій, там підрахували, що у жовтні цього року середня зарплата українців сягнула 21 500 грн. Це на 19% більше за жовтень минулого року. Однією з основних причин зростання може бути брак кадрів, що посилює конкуренцію роботодавців за працівників. 

Відповідно до даних work.ua, за рік зарплати найбільше зросли у керамістів — аж на 122%. Нині середня платня на такій вакансії становить 50 000 гривень. На 80% зросли зарплати в ортодонтів (до 52 500 гривень), операторів атракціонів (до 22 500 гривень) та Unity 3D програмістів (до 45 000 грн). Викладачі правил дорожнього руху цьогоріч заробляють на  75% більше, ніж минулоріч —  до 35 000 гривень у середньому. 

Освіта та бронювання

Грунтуючись на даних work.ua, “Економічна правда” проаналізувала зміни в доходах працівників майже 600 професій. За висновками журналістів, на розмір зарплатні впливало кілька чинників. Зокрема, чи має людина спеціальну або вищу освіту. Прибутки таких працівників зросли на кілька відсотків вище базового рівня. Якщо ж вакансія належала до “робітничої спеціальності”, то це в середньому додавало ще 8% до зарплати, порівняно з так званими “білими комірцями”.

На відміну від інформації Держстату, яка свідчить про зростання зарплат в ІT-галузі, дані work.ua демонструють, що айтівцям почали платити менше. Так, за рік програмісти C++, Android- та Python-розробники втратили 25-30% доходів. “Це пов’язано з кризою IT-професій. Якщо загалом на ринку праці є дефіцит кадрів та надлишок вакансій, то в IT спостерігаються надлишок кандидатів та нестача вакансій”, — пояснюють у work.ua.

Зростають і зарплати в бюджетному секторі, одним із чинників, що впливає на це, може бути система бронювання. Адже певний рівень зарплата на підприємстві — один з ключових критерії, встановлених Мінекономіки, аби мати право забронювати працівника. 

З прогнозами НБУ, зарплати українців і далі зростатимуть і вже у 2025 році перевищать довоєнний рівень.

Відкриваєш картку в банку — чекаєш на гроші

Отримати кешбек за купівлю українських товарів зможуть усі повнолітні громадяни. Для цього потрібно зробити три кроки: відкрити в своєму банку чи додатку спеціальний рахунок і отримати картку, дати згоду на передачу даних про транзакції прив’язаної картки, а також активувати послугу “Національний кешбек” в мобільному додатку “Дія”. Очікується, що учасниками програми стануть найбільші в Україні виробники споживчих товарів та основні торгові мережі, зокрема, й інтернет-магазини. Заклади самостійно маркуватимуть товари українського виробництва, на які нараховуватиметься кешбек. Вітчизняний бізнес — виробники українських товарів та невеликі магазини — також може долучитися до програми через додаток “Дія”, де необхідно заповнити заявку та пройти перевірку.

Кошти від кешбеку надходитимуть громадянам не одразу, а до 20 числа наступного місяця. Наприклад, кошти за вересень учасники програми отримають до 20 жовтня. Максимальна сума, яку можна отримати за програмою, — 3 000 грн. Окрім оплати комуналки, їх можна буде використати на медичні послуги, спорт, кіно, квитки на потяг, заклади харчування, мобільний зв’язок, а також на купівлю інших українських товарів. Також за них можна купити військові облігації, або ж задонатити кешбек на ЗСУ. А ось зняти готівкові кошти зі спеціального рахунку для кешбеку буде неможливо. Наразі програма є тимчасовою: отриманий національний кешбек можна використати лише до 31 січня наступного року. Але у разі успіху проєкту, його можуть продовжити й надалі.

Що дасть національний кешбек економіці?

Президент Володимир Зеленський анонсував програму національного кешбеку ще в лютому. За його словами, ключове завдання програми — щоб українські гроші залишалися в Україні та працювали в Україні. Як пояснюють в Міністерстві економіки, окрім стимулювання вітчизняного виробництва та невеликих виробників, метою програми є детінізація української економіки та допомога громадянам. “Національний кешбек — це соціальна програма та державна допомога громадянам, але з певними умовами. Основне — це обирати на поличках магазинів товари українських виробників і сплачувати віртуальною карткою, аби щомісяця отримувати компенсацію у розмірі 10 відсотків за придбані товари”, — розповіла під час брифінгу у Медіацентрі Україна заступниця міністра економіки Надія Бігун. 

Представники українського бізнесу та експерти позитивно ставляться до цієї ініціативи. “Кешбек позитивно вплине на продажі товарів українського виробництва, очікуємо, що їхня частка у продажах зросте приблизно на 30%”, — пояснює комерційна директорка маркетплейсу Rozetka Тетяна Мойсеєнко.

Користь програми для економіки відзначає і економічний експерт Олег Пендзин. “Витрати на цю програму здійснюються з коштів, які не можна перекинути на оборону. Джерело цих коштів — донорські гроші наших партнерів на соціальні потреби. По-іншому — на закупівлю озброєння чи зарплати військовим — ці гроші витратити неможливо”, — каже експерт. Він додає, що оскільки ці кошти надані міжнародними партнерами, слід очікувати посиленого контролю за їхнім використанням, а отже вони будуть розподілені прозоро та справедливо усім учасникам програми.

Площі зменшуються, але не критично

Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулося у перший рік великої війни — восени 2022 озимими культурами засіли на 26% менше ріллі, аніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).

Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. За даними Міністерства аграрної політики, складе 3,7%, порівняно із минулим сезоном, що еквівалентно 0,5 млн гектарів. Найбільше зменшаться посівні площі під кукурудзу — приблизно на 9%, також скорочення зазнають площі під соняшником. Натомість очікується зростання посівних площ під ярим ріпаком (24%), соєю (21%), цукровим буряком (17%), зернобобовими (11%), ярим ячменем (7%) та ярою пшеницею (2%).

В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії. “При оптимістичному посівні площі зменшаться на 3% — до 18,6 млн гектарів: під зерновими — скоротяться на 3%, до 10,2 млн гектарів, а під олійними — збільшаться на 1% — до 8,4 млн гектарів. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% — до 16 млн гектарів: під зерновими — на 17%, до 9,1 млн гектарів, під олійними — на 16% до 6,9 млн гектарів”, — каже керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім в районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.

Таким чином, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними. “Аграрії сьогодні змушені продавали кукурудзу в збиток: її собівартість складає більше 6 тис. грн, а пропонують 4.5-5 тис. грн. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру — сою і ярий ріпак”, — зазначив на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Блокування кордону б’є по аграріях

Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, аніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору. “Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць”, — пояснює Денис Марчук.

Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей — Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів в Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.

Окрім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, ймовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України.