Тимчасовий захист

Масову міграцію українців з початком повномасштабного вторгнення називають найбільшою в Європі з часів Другої світової війни. В Управлінні Верховного комісара ООН у справах біженців заявляють, що за кордон виїхали близько 7 мільйонів українців. Більшість з них — 4,3 мільйона — отримали тимчасовий захист у державах Євросоюзу. Цю процедуру розробили у 2022 році, щоби наші співгромадяни змогли легально залишатися в ЄС, працювати, мати доступ до соціальних, медичних та освітніх послуг. Відтоді дію Рішення про тимчасовий захист не раз продовжували. Аж поки минулої осені Рада ЄС остаточно не вирішила — скоординована допомога у нинішньому вигляді має припинитися у березні 2027 року.

Найбільше наших громадян  прийняла Німеччина (28,7% від загальної кількості в ЄС), Польща (22,3%) та Чехія (9%). Втім, якщо співставити кількість українських біженців з кількістю населення країни, що їх приймає, лідерами будуть Чехія, Польща та Словаччина. На початку повномасштабного вторгнення виїжджали мільйони українців. Нині міграція триває, але йдеться вже про десятки тисяч біженців. За даними Євростату, минулоріч країни ЄС видали на 14% менше рішень про тимчасовий захист, ніж у 2024 році. Водночас нині дещо змінюється демографічна структура українських біженців. Жінки (40%) та діти (31%) все ще залишаються головними категоріями отримувачів прихистку. Втім, минулоріч на 2% зросла частка чоловіків (наразі йдеться про 29% від загальної кількості осіб під тимчасовим захистом).

Підтримка українців  

За час, що минув з початку повномасштабного вторгнення, підтримка українських біженців дещо знизилася. Так, за даними на весну 2025 року, за те, аби приймати наших співгромадян, виступають близько 80% європейців. Цей показник різниться залежно від країни: найнижчий рівень підтримки у Чехії (53%), Болгарії (69%) та Румунії (71%). А от найвищий — у Фінляндії та Швеції (по 97%), а також у Данії (94%). Також суттєво вплинуло на підтримку українських біженців рішення влади дозволити виїзд за кордон юнакам 18-22 років. Як зазначає “BBC-Україна”, опитування з цього приводу провели зокрема у Німеччині. Тамтешнє видання “Bild” пише, що 62% опитаних підтримали ідею повернення працездатних чоловіків призовного віку, які приїхали в Німеччину після 2022 року, до України. 

Тему підтримки українських біженців нерідко використовують у своїх спекуляціях праворадикальні європейські партії. Зокрема, виборцям ці політсили намагаються навʼязати образ наших співгромадян як таких, що не працюють. Офіційна статистика спростовує подібні твердження: загальний рівень працевлаштування українців, за даними ООН, становить близько 57%. Цей показник навіть перевищено в Естонії, Угорщині, Британії, Польщі, Болгарії, Чехії, Нідерландах, Іспанії та Італії. Водночас зауважує “BBC-Україна”, майже 60% працюючих біженців з України кажуть, що працюють нижче свого рівня кваліфікації. 

Спекулюють політики і на темі витрат на допомогу українцям. Захист наших співгромадян з початку російського вторгнення коштував державам Євросоюзу близько 34 мільярдів євро. Водночас українці приносять і користь бюджетам держав-членів. Зокрема, за даними Польського економічного інституту, від 2022 року українці, які мешкають і працюють у Польщі, згенерували для економіки країни близько 328,6 мільярдів злотих додаткового ВВП. Це майже у вісім разів більше, ніж витратила на підтримку наших біженців Варшава.

Зміна умов

Наразі вже кілька країн Європи змінили умови тимчасового захисту для українців. На початку ці зміни стосувалися переважно виплат. Наприклад, для отримання коштів українцям потрібно було довести, що вони намагаються знайти роботу та вчать мову, каже у коментарі РБК-Україна постдокторантка Київської школи економіки Дарія Михайлишина. “Також деякі країни роблять умови для нових біженців жорсткішими, аніж для старих, особливо, якщо вони уже жили в інших країнах, або виїхали з “безпечніших” регіонів України. Частково ці люди сприймаються як економічні мігранти, які шукають країну з більш комфортним рівнем життя, а не біженці, що тікають від війни”, — розповідає експертка.

Нині ж зміни стосуватимуться майбутнього наших співгромадян та шляхів, як українці зможуть залишитися у країні перебування. Однією з перших працювати над цим питанням почала Австрія. Там вже зараз пропонують біженцям підготуватися до зміни статусу та не чекати завершення чинного режиму. Робити це пропонують, оформлюючи картку “Rot-Weiß-Rot Karte Plus”. Задля цього українцям доведеться підтвердити офіційне працевлаштування, достатній дохід і базове знання німецької мови. Водночас відкритими залишаться й інші шляхи легалізації: класична картка з дозволом на проживання, воззʼєднання сімей, студентський вид на проживання. 

А от Норвегія, хоч і не входить до Євросоюзу, вже почала переглядати умови прийому біженців. Насамперед, зміни стосуються чоловіків з України. Тим з них, що мають від 18-ти до 60-ти років, більше не надаватимуть тимчасовий колективний захист. Тож заяву на отримання притулку доведеться подавати за звичайними правилами. Втім, виняток зроблять для батьків-одинаків та звільнених від служби українців.

Змінити правила прийому українців у квітні планує і Данія. Серед пропозицій — обмежити захист для чоловіків з України та для мешканців регіонів, які Копенгаген вважає відносно безпечними.

Чого очікувати українцям

Європейські плани зупинити тимчасовий захист для українців наразі стикаються з реальністю того, що війна триває. Тож серед варіантів, які доводиться обговорювати Єврокомісії, за даними видання “Європейська правда”, є і подовження тимчасового захисту ще на рік. “Розглядаються фактично всі можливі варіанти — від переведення українських громадян на загальні умови отримання дозволів на проживання в державах ЄС до створення нового спецстатусу для українських біженців”, — зазначається у статті. Підготувати для держав-членів конкретну пропозицію щодо статусу українців Єврокомісія має до кінця травня цього року.

Загальний підхід

У Брюсселі пропонують всім державам ЄС діяти у межах загального підходу. Задля цього підготували для них спільні рекомендації. Наразі тимчасовий захист для українців на території Євросоюзу діє до березня 2027 року. До того часу, сподіваються в ЄС, окремі держави зможуть підготувати все для повернення чи інтеграції українців. 

У рекомендаціях зауважують: “Хоча тимчасовий захист залишається свідченням солідарності Союзу з народом України, він за своєю природою є тимчасовим. Тому необхідно підготувати поступовий, сталий та добре скоординований перехід від цього статусу до того, коли умови в Україні будуть сприятливими для припинення тимчасового захисту, враховуючи при цьому можливості та потреби України у відбудові”.

Повернутися чи залишитися

Серед механізмів, які мають розробити країни-члени, надання дозволів на проживання певним категоріям наших громадян, які підпадають під особливі умови. Визначити ці умови мають самі держави. Наприклад, підставами залишитися можуть стати наявність роботи, отримання освіти чи родинні обставини. Також дозволи можуть передбачити для висококваліфікованих працівників, аби ті залишилися працювати у Євросоюзі. 

Затриматися з поверненням зможуть батьки, чиї діти ходять до шкіл в країнах Євросоюзу. У Раді ЄС рекомендують дозволити таким сім’ям не виїжджати до кінця навчального року — навіть якщо тимчасовий захист вже втратить чинність. Окремі рекомендації стосуються і повернення людей з інвалідністю — воно має враховувати здатність України забезпечити їхні особливі потреби.

Задля того, щоби біженцям було легше повертатися, у Брюсселі запропонували створити програми підтримки добровільного повернення. Допомагати планують не окремим українцям, а громадам, до яких планують виїжджати люди. 

Ще один механізм, який зможуть застосувати країни-члени — це так звані “ознайомчі візити”. Координувати ці програми мають спільно держави ЄС. У рекомендаціях державам наголошують, що такі поїздки “дозволять перевірити стан сім’ї чи майна, або оцінити рівень руйнувань у своїх громадах та загальні умови в Україні”. 

Куди виїхало найбільше українців

З початку повномасштабного вторгнення країну залишили мільйони наших співгромадян. Станом на липень цього року Агентство ООН у справах біженців нарахувало 5,643 мільйонів біженців з України. Переважна більшість з них знайшли притулок у Європі.

Найбільше українців, які скористалися програмою тимчасового захисту, живуть у Німеччині. Йдеться про 1 мільйон 233 тисячі людей. До першої трійки держав, які прихистили наших співвітчизників, потрапили також Польща (близько 1 мільйона українців) та Чехія (там живуть 380 тисяч наших співгромадян).

За результатами опитування Gradus Research, у 2025 році частка тих, хто хоче повернутись в Україну, становить 64 відсотка.

Інформаційні кампанії

У своїх рекомендаціях Рада ЄС зазначає, що рішення українців про повернення додому має бути результатом всебічної поінформованості. Тобто, біженці мають не лише право знати, яка безпекова ситуація складається у регіоні, звідки вони виїжджали. А й отримати всі дані про можливості залишитися, змінивши статус у країні перебування.

Держави-члени ЄС зобовʼязують надати всі необхідні розʼяснення, зокрема й за допомогою інформаційних кампаній. І наголошують у рекомендаціях, що “вкрай важливо забезпечити, щоби повернення додому в Україну … відбувалося впорядкованим та гуманним чином”. 

Попри підготовку до масового повернення українців з Євросоюзу, у рекомендаціях закликають враховувати індивідуальні обставини конкретних людей. І наголошують — декому може знадобитися на повернення більше часу.

Документ з історією

Проєктів закону про множинне громадянство у Верховній Раді не менше пʼяти, зазначає “BBC-Україна”. Послідовним прихильником такої ідеї є президент України. Володимир Зеленський вносив відповідні законопроєкти протягом усієї каденції. Нинішній документ, який Верховна Рада ухвалила, також ініційований Офісом президента. Проголосували за нього 243 депутати. 

Зміни для громадян

Основна зміна для українців, яку принесе закон: наші співгромадяни зможуть отримувати паспорт іншої держави, не відмовляючись від громадянства України. Раніше для цього офіційно потрібно було відмовитися від українського паспорта. Втім, фактичного покарання за недотримання цієї вимоги не передбачалося.

Новий документ визначає множинність громадянства у певних випадках. Наприклад, якщо повнолітні українці автоматично отримали громадянство іншої країни чи отримали його у спрощеному порядку. Також множинне громадянство можливе, коли українська дитина одночасно набуває його за правом народженням чи внаслідок усиновлення. Громадяни України можуть автоматично набувати іншого громадянства і під час шлюбу з іноземцем.

Множинне громадянство не отримують ті, хто має російський паспорт. Права на множинне громадянство не матимуть і власники документів низки держав, що не визнають територіальну цілісність та суверенітет України. Йдеться про тих, хто не підтримав Резолюцію Генасамблеї ООН “Про територіальну цілісність України” від 27 березня 2014 року № 68/262. Окрім Росії, це Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, КНДР, Нікарагуа, Судан, Сирія, Зімбабве та Венесуела.

Не матимуть права на множинне громадянство і певні категорії українців, як от державні службовці і судді.

Зміни для іноземців

Множинне громадянство дозволять лише для іноземців із низки дружніх країн. Зокрема, йдеться про ті держави, що запроваджували санкції за російську агресію. Підготувати перелік цих країн протягом двох місяців має Кабінет Міністрів. Громадянам решти держав — доведеться відмовлятися від свого паспорта, щоб отримати український.

Відповідно до ухваленого закону, іноземці, які хочуть набути українського громадянства мають бути фізично в Україні під час подачі документів: зробити це через посольство чи консульство не дозволяється. Також іноземці складатимуть іспити на знання Конституції, історії та мови України. 

За скороченою процедурою громадянство України зможуть отримати іноземці українського походження, наприклад, представники діаспор в інших державах. Передбачено спрощення процедури для іноземців, які проходять військову службу в Україні. Та для людей, які становлять державний інтерес: науковців, знаменитостей тощо. 

На тих, хто набуде українського громадянства, поширюватимуться чинні обовʼязки наших громадян, зокрема, обов’язок щодо захисту вітчизни. Відтак, прогнозує влада, про масову міграцію іноземців до України не йтиметься.

Підтримка документу

Ухвалення цього закону має посприяти поверненню українців з-за кордону, вважає президент Володимир Зеленський. За даними Міністерства національної єдності, 90% наших співвітчизників за кордоном перебувають в країнах, де дозволено множинне громадянство. Також у відомстві підрахували, що наразі за кордоном проживають близько 20 мільйонів українців. Йдеться про нащадків мігрантів, людей, що виїхали у 1990-х та 2000-х, а також про біженців, які залишили Україну на початку повномасштабного вторгнення. Мета закону, зазначають його прихильники — дозволити цим категоріям українців та їхнім дітям зберегти звʼязок з Батьківщиною та залучити їх до відновлення держави.

Заступниця голови президентської фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук називає ухвалення закону “історичним” і “рішенням, яке важливе мільйонам”. А Уповноважений із захисту державної мови наголошує: завдяки тому, що парламентарі врахували його правки, документ гарантує рівні мовні умови для всіх громадян та посилює захист статусу української мови в умовах війни.

Критика законопроєкту

Критикують документ, зокрема, через норми, що стосуються наявності паспортів країни-агресорки. Адже, за словами правозахисників, закон створює ризики втрати громадянства України для жителів тимчасово окупованих територій.

Так, Гельсінська спілка з прав людини звертає увагу на те, що отримання російських документів на окупованих територіях не завжди відбуваються добровільно. “Формально, мешканці тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської областей, а також невизначена кількість ВПО, які набули громадянство РФ через подання відповідних заяв, у разі прийняття закону і набрання ним чинності в запропонованій редакції можуть згодом вважатися такими, що набули громадянство РФ добровільно”, — наголошують правозахисники. І закликають закон доопрацювати.

Коли зміни запрацюють

Наразі просування документу сповільнилося: підписати його і запустити подальшу процедуру Голова Верховної Ради не може. Все через постанови, внесені низкою народних обранців. Їх спершу має ухвалити чи відхилити парламент. А відбудеться наступне пленарне засідання вже у липні.

Для того, щоб закон набрав чинності, його також має підписати глава держави. Враховуючи позицію Володимира Зеленського, проблем із його підписом, ймовірно, не виникне.

Де найбільше українців

Понад 6,9 млн українців перебувають за межами нашої країни. Про це повідомляє Національний банк України у червневому Макроекономічному та монетарному огляді з посиланням на дані Організації об’єднаних націй (ООН). Станом на 17 квітня 2025 року найбільше українців перебуває: в Німеччині (1,443 млн), Польщі (майже 1 млн), Чехії (401,4 тис.), Великій Британії (254 тис.), Іспанії (235,7 тис.), Італії (171 тис.), Франції (70,1 тис.).

За межами Європи проживає приблизно 560 тисяч українських біженців. Водночас в Росії, станом на червень 2022 року було 1,2 млн українців зі статусом біженців, а в Білорусі — 44 тисячі (на березень 2025 року).

Усередині країни — 3,8 млн ВПО

Станом на березень 2025-го, за даними Міжнародної організації з міграції, в Україні 3,8 млн внутрішньо переміщених осіб — на 188 тис. більше, ніж на початку року. Найбільше переселенців — у Дніпропетровській (16%) та Харківській (12%) областях. 52% переселенців походять з територій, які були повністю або частково окуповані.

Що робить ЄС

Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українців, які були змушені покинути країну через війну, до 4 березня 2027 року. Єврокомісія також готує рекомендації для країн-членів щодо подальшої інтеграції тих, хто працює або навчається, а також забезпечення вільного повернення додому. Прагнуть розробити механізм поступового та обережного повернення, щоб уникнути різкого потоку мігрантів, який міг би створити навантаження як на Україну, так і на країни Євросоюзу. Брюссель пропонує країнам ЄС створити “центри єдності” — інформаційні хаби, які надаватимуть консультації та підтримку українцям, що планують повернення. У цих центрах допомагатимуть із пошуком роботи в Україні або в країні перебування, пропонуватимуть мовні курси та культурні заходи. Перші такі центри з’являться в Німеччині та Іспанії.

Скільки повернуться

Україна також розробляє певні практичні моделі, які заохочуватимуть повернення співвітчизників. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов. За його словами, появи цих моделей можна очікувати вже цього року. 

За інформацією міністра, для повоєнної відбудови і подвоєння ВВП України за 10 років потрібно буде залучити від 3,1 до 4,2 млн репатріантів та іммігрантів. Щоправда, після того, як в Україні стане безпечно, до неї повернеться лише 30% тих, хто її покинув після початку повномасштабного вторгнення РФ, певен Чернишов. “Ми чітко розуміємо, що значна частина українців вже не повернеться. Вони вирішили залишитися там, де вони є. Це не є катастрофою. Це треба визнати”, — додав він.

За даними ж Нацбанку, впродовж 2025 році з України виїде загалом 200 тисяч українців, натомість з 2026 року почнеться повернення людей додому. Очікують, що наступного року приїдуть 200 тисяч українців, а у 2027 році  — близько 500 тисяч.

Допомога на оренду житла

В останні дні січня внутрішньо переміщені українці отримали змогу скористатися новим інструментом підтримки від Міністерства соціальної політики — субсидією на оренду житла. Призначена вона для тих громадян, які виїхали з окупованих територій чи зони бойових дій і не мають власного помешкання в інших регіонах. Йдеться про родини, яким бракує коштів на оренду, або про сімʼї, що витрачають на неї понад 20% сукупного доходу.

За новими правилами субсидією зможуть скористатися переселенці, які перемістилися в будь-який регіон України, підконтрольний Уряду. Раніше допомога поширювалася лише на дев’ять областей.

Як подати заявку

Подати документи на субсидію можна двома способами: прийти до найближчого сервісного центру Пенсійного фонду України чи Центру надання адміністративних послуг, або ж оформити все онлайн через портал електронних послуг ПФУ чи мобільний додаток. У першому випадку необхідно всі папери подавати особисто. У другому — оформлення дистанційне, однак внутрішньо переміщена особа та орендодавець повинні мати електронний підпис для оформлення субсидії.

З документів знадобляться договір найму (за встановленою формою), заява (зразок якої також можна знайти на сайті Верховної Ради) та документи, що підтверджують особливі обставини (повноваження законного представника, опікуна, піклувальника, батьків-вихователів).

Хто не отримає субсидію

Не всі ВПО можуть отримати субсидію на оренду житла. Її не нададуть, якщо:

• орендодавець та орендар є родичами; 
• орендар отримує від держави допомогу на проживання ВПО;
• члени родини орендаря мають заборгованості з аліментів;
• орендодавець житла отримує на нього компенсацію за програмою Прихисток.

Водночас, родина ВПО може одночасно отримувати і субсидію на оренду, і субсидію на житлово-комунальні послуги. 

Зміни у виплатах

Виплати для внутрішньо переміщених осіб Уряд продовжив з березня 2025 на півроку. Отже, ті, хто вже отримує таку допомогу, матимуть автоматичне продовження виплат. Подавати нову заявку їм не потрібно. Зокрема, йдеться про найбільш вразливі категорії переселенців: пенсіонерів, у яких розмір пенсії не перевищує 9444 грн; людей з інвалідністю I чи II групи, дітей з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворих дітей; дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування віком до 23 років, а також батьків-вихователів і прийомних батьків.

Виплата для ВПО з інвалідністю та дітей становить 3000 грн на місяць, для інших категорій — 2000 грн на місяць. 

Подати спеціальну заяву на продовження чи призначення виплат у лютому можуть ще й такі категорії внутрішньо переміщених українців: 

• родини з дітьми до 14 років, які проживають в зоні активних чи можливих бойових дій, або ж в умовно безпечних регіонах, але діти там не мають змогу вчитися офлайн;
• родини, де один з членів доглядає за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або тяжко хворою дитиною;
• жінки з 30 тижня вагітності;
• діти до 14 років, які прибули без супроводу батьків (за заявою особи, що перебуває у родинних відносинах).

Скільки переселенців в Україні

Згідно з даними Міністерства соціальної політики, статус внутрішньо переміщених осіб мають 4,6 мільйона українців. Щомісяця цей статус отримують десятки тисяч наших співгромадян. Найбільше внутрішньо переміщених осіб у Донецькій та Харківській областях. Серед ВПО 59,9% становлять жінки, 40,1% — чоловіки. Найбільше серед внутрішньо переміщених —  людей від 61 до 70 років. 

Переселенці у прифронтових областях: скільки їх зараз?

За два роки великої війни виник стереотип, що найбільше переселенців в західних областях України, зокрема на Львівщині та Закарпатті. Але насправді — ні. За даними Мінреінтеграції, на вересень 2023 року лідером за кількістю зареєстрованих ВПО стала Харківська область, яка прийняла майже 530 тисяч переселенців. Причому, їхня кількість постійно змінюється: якщо після звільнення Харківщини у вересні 2022 року багато хто повернувся додому, то з листопада 2023 року, коли влада оголосила евакуацію з сіл Куп’янського району, кількість ВПО знову зросла. Інші прифронтові області за кількістю ВПО також не пасуть задніх: Запоріжжя прихистило понад 227 тисяч переселенців, Миколаївщина — понад 127 тисяч, Херсонщина — понад 40 тисяч українців.

Багато обов’язків — замало коштів

Забезпечення переселенців житлом — одна з найгостріших проблем, з якою стикаються громади прифронтових областей України. Законодавством визначено, що під час дії воєнного стану окремі категорії внутрішньо переміщених осіб мають право на безоплатне тимчасове проживання без обмеження строку. Водночас, органи місцевого самоврядування мають формувати фонди житла, призначеного для ВПО, зокрема, шляхом викупу, оренди, будівництва нового житла, реконструкції будинків і гуртожитків, переобладнання нежитлових приміщень у житлові, а також ремонту об’єктів наявного житлового фонду. Це потребує великих коштів, і громадам прифронтових областей вкрай складно їх знаходити: внаслідок війни місцеві бюджети втратили велику частку податкових надходжень, а також змушені постійно витрачатись на ліквідацію наслідків російських обстрілів.

Як прифронтові області вирішують питання житла

Як пояснював в інтерв’ю очільник Запорізької ОВА Іван Федоров, адміністрації областей працюють у цьому питанні за трьома напрямками: пошук соціальних гуртожитків для розміщення переселенців тут і зараз, вирішення питання будівництва соціального житла на довгостроковий період, а також допомога тим переселенцям, хто може купувати житло з отриманням пільгових кредитів за програмою “єОселя”.

Багато проєктів, пов’язаних з житлом для переселенців, у прифронтових областях реалізуються за допомоги грантових та благодійних організацій. Зокрема, на Харківщині у Валківській громаді нещодавно облаштували багатоквартирний комплекс у приміщенні комунального підприємства. А у Запорізькому районі для розміщення переселенців обладнали одну з місцевих амбулаторій. Шукає донорів для зведення житла для ВПО і Миколаївщина: у січні цього року ОВА розробила проєкт на 1700 квартир, що має суттєво покращити ситуацію з розміщенням переселенців в області. У наближених до лінії фронту громадах рішення проблеми бачать, зокрема, у модульних будинках для розміщення ВПО, але вони нерідко стають цілями окупантів. Зокрема, 5 січня від обстрілів постраждали будинки переселенців в Тягинській громаді Херсонщини.

Скільки держава економить, скорочуючи допомогу ВПО

Зараз в Україні зареєстровані приблизно 4,9 млн внутрішньо переселених осіб. Їхня кількість постійно змінюється: дехто повертаються додому, а дехто, навпаки, виїжджає з прифронтових територій. Як зазначила очільниця Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, близько 2,5 млн переселенців отримують щомісячну державну допомогу. У 2022 році Україна спрямувала на виплати переселенцям 57 млрд грн, у 2023-му — 73 млрд грн. У 2024 році Уряд планує знову зменшити суму виплат до 57 млрд грн, зекономивши понад 15 млрд.

Кому держава і далі допомагатиме

Право на отримання державних виплат з 1 березня втрачають три категорії внутрішньо переміщених громадян: переселенці, сукупний дохід яких перевищує 9 444 грн на одного члена сім’ї, пенсіонери, пенсія яких понад 9 444 грн на місяць, а також сім’ї, які мають власне житло на неокупованій території, автомобіль, іноземну валюту чи банківський депозит у понад 100 тисяч гривень.

Низка категорій переселенців мають подати заявку на продовження державної підтримки на півроку. Це, зокрема, діти, які евакуювались без супроводу законного представника, вагітні жінки після 30 тижня вагітності, люди, що втратили працездатність, але не мають пенсії чи соціальної допомоги, працездатні люди, які не працюють, але доглядають за дитиною до 14 років, та багатодітні родини.

Водночас, державна допомога автоматично продовжується на півроку пенсіонерам, що отримують менше 9 444 грн, людям з інвалідністю І та ІІ груп, дітям з інвалідністю та тяжкохворим дітям, дітям-сиротам, а також прийомним батькам. Суми виплат змінюватись не будуть: допомога дорослим — 2 тис. грн, дітям та людям з інвалідністю — 3 тис. грн.

Два роки — достатньо для адаптації

Необхідність скоротити виплати для внутрішньо переміщених осіб стала гострою на початку 2024 року через скорочення міжнародної допомоги для України. При цьому, майже 40% переселенців впродовж двох років війни так і не знайшли роботу, та досі живуть виключно на державну допомогу. Часто — це матері з дітьми, яких немає з ким залишити “Партнери ставлять вимоги постійно верифікувати виплати з метою їхнього зменшення або оптимізації. Йдеться про те, що за міжнародними лекалами 2 роки достатньо для того, щоб адаптуватися. Вразливі мають продовжити отримувати виплати, а ті, хто вже, приміром, адаптувалися, або отримали житло, або мають роботу високооплачувану… підходи мають бути більш справедливі”, — пояснила таке рішення Ірина Верещук.

Скільки українців живе в Україні?

Останні 30 років, з 1993 року, чисельність населення України системно скорочується: якщо на той час в країні жили 52,2 млн людей, то на початок 2022 року, за даними Державної служби статистики, вже 41,6 млн. Більш позитивні дані наводить ООН: за їхніми підрахунками, на початок 2022 року населення України становило майже 43,8 млн. Утім, ці показники — дуже умовні, оскільки враховують мешканців окупованих на той час районів Донецької, Луганської областей та Криму.

Таке різке зменшення пояснюють багатьма причинами — виїздом українців за кордон на постійне проживання, збільшенням рівня смертності, пандемією коронавірусу, а також війною, що триває з 2014 року. Повномасштабне вторгнення лише загострило проблему. За даними управління Верховного комісара ООН у справах біженців, внаслідок війни за кордон емігрувало понад 6 млн українців. Отже, в Україні залишилось від 35 до 37 млн громадян, а на підконтрольних територіях — близько 30 мільйонів.

Разом з тим, в країні суттєво скоротився рівень народжуваності. “Щоб забезпечити просте відновлення поколінь за українських умов смертності, треба, щоб пересічна жінка за своє життя народила десь 2,15 дитини. У 2021 році на одну жінку народжувалося 1,2 дитини. Щодо 2022 року, то ми оцінюємо рівень народжуваності десь у 0,9 дитини на одну жінку. Катастрофічне падіння народжуваності ми очікуємо у 2023 році — показник буде десь 0,7 дитини на одну жінку”, — зазначає  в інтерв’ю Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи.

Що буде в Україні після війни?

Подальша динаміка чисельності населення України передусім залежить від тривалості війни. Що довше вона триває — то більше військових та цивільних громадян втрачає країна, більше біженців вирішують не повертатися, менше сімей планують дітей в найближчій перспективі.

За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень, якщо війна закінчиться наприкінці 2024 — на початку 2025 року, то за 12 років, у 2037-му, населення України в міжнародно визнаних кордонах складатиме 30,5 млн. Дослідники орієнтуються, що після війни до України повернуться 50-60% біженців, однак відбуватимуться й зустрічні міграційні потоки, адже відкриття кордонів дозволить чоловікам від’їжджати до своїх сімей в інші країни.

“Чи буде такої кількості українців достатньо, зараз важко сказати. Все залежить від того, яку модель розвитку економіки буде обрано після закінчення війни — сировинну, чи економіку переробки — та скільки робочої сили вона буде потребувати, які галузі будуть на першому місці. Якщо західні партнери будуть інвестувати в Україну багато коштів, то, скоріш за все, власної робочої сили нам не вистачить і буде необхідність розглядати питання залучення трудових мігрантів”, — пояснює Олександр Гладун, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи.

Експерти резюмують, що такі песимістичні прогнози — це попередження державі. Аби уникнути катастрофи, Україні потрібно терміново розробляти демографічну політику, що передбачатиме конкретні кроки, — стимулюватиме біженців повертатися в Україну, а молодь — народжувати двох чи більше дітей. В іншому разі наслідки будуть вкрай невтішними.

Центр громадського моніторингу та контролю вирішив з’ясувати, які існують тенденції із виїздом українців за кордон після майже двох років повномасштабного вторгнення. І чи планують люди повертатися додому? 

Більшість біженців хочуть жити в Україні

Найбільше українських біженців нині живуть у Європі — близько 6 мільйонів. Ще понад 400 тисяч українців знайшли притулок від війни за межами Європи. Такими є дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.  Кількість українців за кордоном зменшилася від початку повномасштабної війни, адже тоді близько 8 мільйонів наших співвітчизників покинули країну через повномасштабне вторгнення Росії. 

Найбільше українців нині у Німеччині: там зареєструвалися понад мільйон утікачів. Також серед країн-лідерів за кількістю наших громадян: Польща, де мешкає 956 тисяч біженців та Чехія — 373 тисячі. Це, здебільшого, жінки віком від 35 до 49 років, які виїхали разом з неповнолітніми дітьми. Близько 70% дорослих мають вищу освіту та до війни жили у великих містах.

За словами представниці Управління верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліни Ліндхольм Біллінг, більшість цих людей — хочуть додому. “Ми проводимо регулярні опитування, і близько 80% кажуть, що хочуть повернутися в Україну, але безпекова ситуація, звісно, є головною проблемою. Але є й інші — ті, кому потрібна допомога в ремонті будинків, їм потрібна допомога у пошуку роботи, тому що багато хто втратив роботу. Також — доступ до базових послуг у їхніх рідних громадах”,— розповіла Кароліна Ліндхольм Біллінг в інтерв’ю Радіо Свобода.

Трохи інші дані у Центру економічної стратегії (ЦЕС), відповідно до їхнього дослідження, яке опублікували у вересні минулого року, до України планують повернутися 63% біженців. 

32 мільйони перетинів кордону

За 11 місяців минулого року прикордонники зафіксували 32 мільйони перетинів українського кордону. Таку статистику оприлюднив Опендатабот, проаналізувавши дані Держприкордонслужби. Але вражаюча кількість перетинів пунктів пропуску не означає, що люди покидають країну. Адже різниця між тими, хто виїхав, та тими, хто повернувся до України, становить менше 1%: 142 тисячі.

“Для порівняння, це у 15 разів менше, ніж у перший рік повномасштабної війни. Так, у 2022 різниця між тими, хто виїхав з України та тими, хто повернувся, складала 2,2 мільйони. Якщо на початку року українці частіше виїжджали, аніж повертались, то вже з липня ця тенденція змінилась. Пік повернень у 2023 році припав на квітень — +114 тисяч громадян та на серпень — +144 тисяч громадян України”, — йдеться на сторінці Опендатабот.

Повернення 3 мільйонів людей — оптимістичний сценарій

Одна з основних умов для повернення біженців — завершення війни. Її назвали 51,2% опитаних під час дослідження ЦЕС. Ще 28,3% респондентів серед умов свого повернення на батьківщину вказали достойно оплачувану роботу. 20,7% повернуться у разі підвищення рівня життя в Україні.

За розрахунками Центру економічної стратегії, існують 3 сценарії повернення українських біженців з-за кордону. За найбільш оптимістичним, до України повернуться 3 мільйони біженців. Другий сценарій передбачає повернення 2,5 мільйонів, врешті за найбільш песимістичним сценарієм, до України повернуться лиш 2,1 мільйона співвітчизників, а понад 3 мільйони українців залишаться назавжди у інших країнах. Неповернення такої кількості людей матиме серйозний вплив на демографічну ситуацію в Україні, який  триватиме ще багато років після закінчення війни.

З іншого боку, біженці, які знаходять роботу за кордоном, насичують валютою українську економіку, адже надсилають родичам гроші. Щоправда, обсяги грошових переказів з-за кордону різко скоротилися після початку російського вторгнення. Якщо у 2021 році трудові мігранти щомісяця надсилали в Україну 1,1-1,2 мільярда доларів, то у 2023 році — менше 1 мільярда доларів. Після війни суми можуть іще зменшитися, якщо частина чоловіків возз’єднається з родинами за кордоном.