Безвіз, який відкрив кордони

Найбільший ривок у бік Європейського Союзу Україна здійснила після 2014 року, за часів президентства Петра Порошенка. 11 червня 2017 році почав діяти безвізовий режим — громадяни України отримали змогу вільно перетинати кордони та перебувати у країнах ЄС до 90 днів. Безвіз посприяв тому, що Україна стала частиною Європи не лише географічно, але й політично, соціально, культурно та ціннісно, не кажучи вже про потужний сплеск бізнес-активності з країнами ЄС.

Безвізовий режим став можливим, оскільки Україна провела масштабну підготовку та виконала низку взятих на себе зобов’язань. Було створено антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру та Вищий антикорупційний суд, запущено механізм електронних декларацій, запроваджено процедури спеціальної конфіскації та арешту тощо. Ці кроки суттєво покращили імідж України в очах західних партнерів, а також сприяли поліпшенню бізнес-клімату в середині країни.

Що дала Україні візова лібералізація

Завдяки безвізовому режиму, фактично, були усунуті штучні бар’єри для міжлюдських контактів, — так оцінювали наслідки впровадження у Міністерстві закордонних справ України. Безвіз також зрівняв конкурентні можливості громадян України: приміром, наші науковці стали постійними учасниками форумів та конференцій, тоді як раніше організатори утримувались від їх запрошення, бо не хотіли допомагати в оформленні візи.

За підрахунками МЗС, за перші три роки дії режиму, до літа 2020-го, українці здійснили 49 мільйонів подорожей до Європи. Ця кількість могла  суттєво зрости протягом наступних років, якби не пандемія коронавірусу та обмеження на перетин кордонів, введені як Україною, так і державами ЄС. “Це не лише сухі цифри — це 49 мільйонів зустрічей з рідними і близькими, ділових поїздок, туристичних подорожей, культурних заходів та спортивних змагань. Скасування віз стало ознакою високого рівня довіри і готовності відкрити наші суспільства одне одному”, — коментували представники МЗС у 2020 році.

Наслідки впровадження безвізового режиму проявились і під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Впродовж п’яти років українці презентували себе Європі на різних рівнях і в різних колах, що суттєво посприяло потужній міжнародній підтримці України у боротьбі з російським агресором. 24 лютого польські, словацькі, німецькі, латвійські, литовські, естонські волонтери гостинно зустрічали українських біженців, відкривали їм двері своїх домівок, адже вже знали, що це — люди зі спільними цінностями та переконаннями.

1990-2000 роки: знайомство та перша співпраця

Стратегічний зовнішньополітичний шлях до Європи був обраний Україною одразу після здобуття незалежності. У 1993 році Верховна Рада ухвалила постанову “Про основні напрями зовнішньої політики України”, у якій декларувала намір України стати членом Європейських Співтовариств. У 1994 році Україна та ЄС підписали Угоду про партнерство і співробітництво, яка набула чинності з 1998 року. У 1996 році на засіданні Ради Європи тодішній президент Леонід Кучма вперше оголосив про бажання України стати повноправним членом Європейського Союзу.

2000-ні роки у відносинах України та ЄС запам’ятались поглибленням економічної та політичної співпраці: на регулярній основі розпочалось проведення Саміту Україна-ЄС. У 2006 році Україна в односторонньому порядку встановила безвізовий режим для громадян країн-членів ЄС, а з 2007 році почалась масштабна підготовка Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

2010-ті роки: Євромайдан і безвізовий режим

У листопаді 2013 року, коли підготовка Угоди про асоціацію була на фінальному етапі, Україна, очолювана президентом-зрадником Віктором Януковичем, під тиском Російської Федерації призупинила підготовку до їїпідписання. Це спровокувало масові протести у різних містах України, які отримали назву “Євромайдан”. Після побиття студентів правоохоронцями у ніч проти 30 листопада 2013 року протести переросли в Революцію Гідності. Її наслідки — втеча з країни Януковича та початок гібридної агресії РФ проти України.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС була підписана у 2014 році: перша частина, політична — 21 березня, друга, основна економічна частина — у червні. Ратифікація угоди завершилась у 2017 році.

Найбільший ривок у бік Європейського Союзу Україна здійснила за президентства Петра Порошенка. Тоді, зокрема, між ЄС та Україною почала діяти поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі. Разом з безвізовим режимом для українців це мало покращити економічне становище України, зокрема, зменшити залежність від Росії у стратегічних галузях промисловості. 7 лютого 2019 року за ініціативи Петра Порошенка Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, якими було закріплено курс на повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО.

2020-ті: повноправне членство України в ЄС?

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року не сповільнило, а навіть пришвидшило європейську інтеграцію України. На п’ятий день війни, 28 лютого президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. 22 червня 2022 року Європейська Рада офіційно надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

Логічним завершенням цього тридцятирічного процесу має бути повноправне членство України в ЄС. Це єдино правильне рішення передусім для Європи, адже українці — єдина нація, яка власною кров’ю захищає європейські цінності та право бути в Євросоюзі.

«Білий» гральний бізнес

Відповідно до ухваленого закону, в Україні зможуть легально працювати наземні та онлайн казино, гральні зали та автомати. Крім того, буде дозволена діяльність букмекерів, як офлайн, так і онлайн, покер, а також державна лотерея.

«Завдяки легалізації ми захистимо людей від ігроманії та розорень, адже лише в «білому» бізнесі будуть контроль і обмежувачі. Гральний простір буде відокремлено від інших суспільних просторів чітко й жорстко», – заявили представники партії «Слуга народу» на своїй сторінці у Facebook.

Власне, закон передбачає, що наземні казино будуть розташовуватись лише у п’ятизіркових (від 150 номерів у Києві) та чотиризіркових  готелях (у регіонах). Крім того, казино можна буде відкрити у заміських комплексах відпочинку, якщо вони матимуть готель рівня 5 зірок. Також закон дозволяє за рішення Кабінету міністрів створювати спеціальні гральні зони, але не більше п’яти у всій країні.

Так само лише в готелях 3-5 зірок можна буде розмістити букмекерські пункти і зали гральних автоматів. Для готелів Києва вимога не менше 50 номерів, для інших населених пунктів – 25 номерів.

Таким чином, гральні заклади зникнуть із вулиць міст, і доступ до них буде обмеженим. В азартні ігри не зможуть грати люди, молодші 21 року, а також недієздатні особи. Гравці проходитимуть ідентифікацію на вході до закладу або ж онлайн. Тобто охоронець вимагатиме паспорт на посвідчення особи.

Вартість ліцензій на гральний бізнес прив’язана до рівня мінімальних зарплат. Для казино у Києві вона становить 60 тисяч мінімальних зарплат, а в інших містах – 30 тисяч. Дозвіл на відкриття букмекерського пункту коштуватиме 30 тисяч мінімальних зарплат, а зали гральних автоматів – 7,5 тисяч «мінімалок». Обмежень на кількість ліцензій немає і видаються вони строком на 5 років. Цікаво, що ліцензію можна отримати також безкоштовно за умови будівництва нового готелю категорії 5 зірок.

«Гроші від ліцензій йтимуть до Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки. Конкретно на освіту і науку – від ліцензій на провадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор», – розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук.

Контролювати галузь буде спеціальна Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей. До її складу входитимуть 7 осіб. Держслужбовців призначатиме Кабмін за результатами конкурсного відбору. Також буде створена державна система онлайн-моніторингу, яка вестиме облік закладів, операцій та гравців. Вона запрацює через 2,5 року після легалізації.

Гострі кути легалізації

За словами ініціаторів проєкту, після легалізації кількість гральних залів та автоматів зменшитися приблизно в 20 разів. «Білий» гральний ринок стимулюватиме розвиток готельної інфраструктури. Прибутки від бізнесу йтимуть не в руки кримінальних авторитетів та офшори, а до бюджету. Таким чином, держава отримає додаткові гроші на медицину, спорт, освіту, культуру. За попередніми підрахунками, це від 4 млрд до 9 млрд грн у перший рік діяльності.

Критики закону вважають, що він не достатньо захищає людей від ігрової залежності (лудоманії) та має корупційні ризики. Суперечливим пунктом деякі економісти називають відстрочення запуску онлайн-моніторингу. Також не всі експерти прогнозують великі надходження до бюджету.

У відповідь на критику автор законопроєкту Олег Марусяк наголошує, що в документі прописані запобіжники, щоб не перетворити азартні ігри на додаткову соціальну проблему. А голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев переконаний, що корупції вдасться уникнути завдяки новому закону про систему фінансового моніторингу: «У ньому вичерпно врегульовані відносини, що стосуються протидії відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, у тому числі й через гральний бізнес. Наш закон працює за кращими європейськими стандартами», – заявив журналістам Гетманцев.

Зрештою, експерти бачать більше позитиву в ухваленому законі, аніж негативу. На думку юриста Олександра Хацкевича, позитивом є вже сам факт виконання владою обіцянки щодо легалізації азартних ігор.

«Політична сила, яка нині при владі, підтверджує, що, дійсно, її мета – це легалізувати те, що перебуває в нелегальній площині. Адже в Україні працювало багато фейків під виглядом державних лотерей, багато бізнесів, які взагалі ніяк не оподатковувались, а грошовий потік, який існував, йшов просто повз бюджет. Тому це головний позитив: що гральний бізнес таки буде легалізований», – зауважив експерт.

Дискусія щодо азартних ігор, імовірно, ще не раз зринатиме у суспільстві. Втім,  із появою перших легальних гральних закладів стане очевидно, хто був правий – прихильники чи критики цього закону.

Найчастіше українці подорожували літаком, найрідше – морським транспортом. Уже традиційно найпопулярнішою країною для виїзду у Європу була Польща. За два роки польський кордон перетнули більше 1 млн наших громадян. Найрідше українці мандрують через кордон зі Словаччиною.

Більше подорожей

Два роки тому, 11 травня 2017 року, Рада ЄС ухвалила рішення скасувати візи для громадян України, які здійснюють короткострокові поїздки. Рівно через місяць, 11 червня, для українців із біометричними паспортами відкрились кордони 30-ти країн ЄС і Шенгенської зони. З того часу перевагами безвізу з Євросоюзом скористалися понад 2,5 мільйонів українців. Всього за два роки громадяни України здійснили більше ніж 33 мільйони поїздок до країн ЄС.

Як свідчить статистика Державної прикордонної служби, кількість охочих до подорожей українців зростає з року в рік. Так, 2018 року кількість українців, які виїжджали до Європи, збільшилась на 6%.

Найчастіше українці подорожують до Європи літаком. Торік повітряний транспорт обрали 10,7 млн осіб, що на 29% більше, ніж 2017 року.  Таку популярність експерти пояснюють активним розвитком лоукостерів, зокрема, збільшення кількості рейсів Wizz Air і Ryanair з України.

Традиційно українці переважно виїжджали до ЄС через сусідні Польщу та Угорщину. За даними прикордонної служби, у 2018 році наші громадяни стали частіше їздити до Німеччини (165 тис. осіб), Італії (125 тис.), Іспанії (50 тис.), Греції та Данії (30 тис.), Австрії і Кіпру (по 25 тис.).

Щодо відмов на в’їзд до ЄС, якими лякали українців, їх не так багато. За 2018 рік відмови у перетині кордону отримали 58 тисяч українців.

«Чому найчастіше відмовляють? Найчастіше це тому, що не всі можуть підтвердити свою мету візиту. Не треба забувати, що, хоч і віза як перший фільтр скасована, однак на кордоні перевірка все одно здійснюється. Необхідно пам’ятати, що з собою варто мати підтверджувальні документи, і перед поїздкою бажано подивитися на цей перелік документів», – пояснює виконавчий директор громадської організації «Європа без бар’єрів» Ірина Сушко.

Експерти кажуть, що загалом українці є законослухняними мандрівниками і не порушують вимог безвізових поїздок.

«Головне, що з кожною поїздкою українські громадяни везуть додому нові знання і контакти, які допомагають державі робити процеси євроінтеграції незворотними», – коментують у Представництві України при ЄС.

Чи загрожують безвізу українські вибори?

Протягом двох років роботи безвізу, соцмережами ширилися різні чутки про його обмеження або скасування. Спочатку українців лякали, що безвіз ніколи не запрацює, потім казали про можливі масові відмови у в’їзді та пророкували проблеми з документами. Остання хвиля чуток пов’язана із виборами Президента України, що нібито через перемогу Володимира Зеленського в країни відберуть безвіз.

Експерти наголошують, що це міф, адже Україна отримала безвізовий режим завдяки проведеним реформам, і обрання нового президента саме по собі нічого не змінює. Підставою для лібералізації візового режиму для України став успішно виконаний безвізовий план у відповідності до принципів Східного партнерства.

Голова представництва ЄС в Україні Хюг Мінгареллі вже заявив, що станом на сьогодні немає жодних причин для скасування безвізового режиму для українських громадян. При цьому дипломат наголосив, що Україна має продовжити співпрацю з МВФ для забезпечення макрофінансової стабільності, забезпечити верховенство права, незалежність роботи антикорупційних органів. Так само чутки про обмеження безвізового режиму спростовують українські дипломати.

«Безвіз не прив’язаний до результатів президентських виборів. Є цілком чіткі критерії, яким повинна відповідати Україна, щоб користуватися безвізовим режимом з Європейським союзом. Через зміну Президента України такі проблеми не почнуться», –запевняє постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе впевнена у міцних стосунках із Європою і сподівається, що Україна і надалі виконуватиме взяті на себе зобов’язання в рамках наданої з боку ЄС візової лібералізації.

«Те, що ми сприймаємо як даність, – безвіз для пересування людей, – буде частиною нашого життя і надалі», – переконана віце-прем’єр.

Експерти погоджуються, що статистика безвізових років досить втішна, і кількість мандрівників надалі буде рости. Адже за останні два роки безвізовий режим із Євросоюзом уже став звичним і зручним для українців, і що найважливіше – запустив незворотні процеси інтеграції України до Європи.

Лише у супроводі дорослих і за згодою батьків

За українськими законами, під час перетину кордону дітей до 16 років повинні супроводжувати батьки або ж їхні опікуни. Якщо діти виїжджають з іншим дорослим, то у них повинен бути нотаріально завірений дозвіл від обох батьків із зазначенням мети та країни поїздки, терміну та імені особи, яка їх супроводжує. Втім, нещодавно Кабмін дозволив дітям виїжджати також у супроводі членів екіпажу повітряного судна.

Якщо дитина проживає лише з одним із батьків і виїжджає за кордон на термін понад місяць, то для перетину кордону потрібно мати нотаріально засвідчений дозвіл від іншого з батьків.

Якщо батько не проживає з дитиною, то для спільної закордонної подорожі з дитиною йому потрібна офіційна, нотаріально завірена згода матері. Якщо колишня дружина не дає згоди, можна звернутися по дозвіл до суду. Втім, лише за умови відсутності заборгованості  аліментів. Така ж процедура для матері, якщо дитина живе з батьком.

Водночас є багато випадків, коли згода іншого з батьків не потрібна. Наприклад, якщо дитину виховує лише мати, і за документами у дитини немає батька або ж він пропав безвісти, помер, позбавлений батьківських прав, визнаний недієздатним чи є іноземцем.

Без згоди одного з батьків

25 липня Президент України Петро Порошенко підписав зміни до Сімейного кодексу, за якими матері чи батьку не потрібна згода на вивезення дитини за кордон, якщо строк поїздки менше за місяць. Це стосується батьків, із якими за рішенням суду проживає дитина.

«Для цього йому (або їй) необхідно написати на місце проживання іншого батька або матері повідомлення про цей намір поїздки за кордон. В цій частині забезпечується право на інформування», – пояснила заступник міністра юстиції Світлана Глущенко.

Також, згідно із новим законом, той із батьків, із яким проживає дитина, може самостійно вивозити дитину за кордон на понад місячний строк з метою лікування, навчання чи відпочинку, якщо другий із батьків заборгував аліменти за 4 місяці. У цьому разі потрібно взяти довідку про наявність заборгованості.

Крім того, не потрібно узгоджувати подорож дитини за кордон, якщо інший із батьків не виплачував аліменти впродовж останніх трьох місяців дитині з інвалідністю, важкими хворобами чи травмами. Стан дитини і факт заборгованості слід підтвердити відповідними довідками.

Варто знати, що за умисне порушення терміну поїздки закон передбачає штраф від 1700 до 3400 грн. Зміни набудуть чинності 29 серпня.

Окремий закордонний паспорт

У 2015 році Державна міграційна служба припинила видавати дітям проїзні документи та вписувати дітей у паспорти батьків. Тепер для виїзду за кордон дітям, навіть немовлятам, потрібен окремий біометричний закордонний паспорт. Хоча якщо у батьків є чинний закордонний паспорт із записом про дітей, то їх також пропустять через кордон. Втім, варто пам’ятати, що цей дозвіл чинний тільки до кінця дії паспорта батьків. У разі закінчення терміну дії батькам і дітям доведеться оформлювати окремі закордонні паспорти.

Варто зауважити, що для поїздок до країн ЄС чи інших держав, з якими Україна має безвізовий режим, дітям достатньо мати біометричний закордонний паспорт. Однак, якщо ви плануєте подорож до інших країн, то не забудьте подбати про візу і для дитини.

Оформити біометричний закордонний паспорт можна у будь-якому відділені міграційної служби або ж у спеціальних центрах адмінпослуг. Заяву на оформлення документа може подати один із батьків. І якщо паспорт оформлюється дитині до 12 років, то вона може бути відсутня при цьому. Достатньо принести всі документи і фотокартки з собою. Але з 12 років присутність дитини – обов’язкова, адже у неї беруть відбитки пальців, а з 14 років вона залишає і цифрований підпис.

Дітям до 16 років видають біометричний закордонний паспорт строком на 4 роки, старшим – на 10 років. Про це також варто пам’ятати, мандруючи з дитиною.

Як зміняться правила в’їзду до Шенгенської зони? Відповідно до проекту, нова європейська система дорожньої інформації та авторизації (ETIAS) передбачає запровадження електронної анкети для громадян, які планують подорож у рамках безвізового режиму. Вартість авторизації – 7 євро. Проте ці 7 євро не будуть стягувати перед кожною поїздкою, дозвіл на в’їзд діятиме 3 роки або ж до закінчення терміну дії паспорта.

Мандрівники повинні будуть ввести до електронної системи паспортні дані, інформацію про місце проживання, рівень освіти та рід занять, контактні дані, а також зазначити першу країну Шенгенської зони, яку планують відвідати. Також потрібно буде відповісти на низку запитань – про наявність судимості, перебування у зонах конфлікту чи війни, правопорушення та висилання з країн ЄС.

Експерти зауважують, що заповнення електронної анкети – це у жодному разі не повернення до «візових часів». Не потрібно буде довідок із роботи чи банку. Головна мета такої авторизації – убезпечити ЄС від злочинців та терористів. Система перевірятиме інформацію за низкою баз даних: Шенгенською та візовою інформаційними системами, системою «в’їзд-виїзд», базами Інтерполу та Європолу.

Якщо порушень не буде виявлено, система протягом кількох хвилин видасть автоматичне повідомлення про оформлення дозволу. Експерти впевнені, що для законослухняних громадян заповнення анкети буде формальністю.

Кого торкнуться зміни? Нововведення стосуватимуться не лише України, а й усіх країн, які не є членами ЄС. Заступник директора ГО «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька запевняє, що не варто слухати тих, хто вже охрестив нові правила «платним безвізом» для українців.

«Це є міфом, що Європейський союз намагається покарати Україну за якісь порушення, тому що так званий «платний безвіз» –  це насправді нова система попередньої авторизації, яка буде введена для всіх громадян безвізових країн, а таких для ЄС більше 60. До них входить і Україна, і Грузія, і Молдова, і США, і Канада, і ще група країн», – пояснює Кульчицька.

Про те, що українцям нема чого хвилюватись, неодноразово казав і Президент Петро Порошенко.

«Не слухайте тих, хто намагається накаркати призупинення безвізу. Це те ж саме коло «прогнозистів», які пророчили, що нам його ніколи не дадуть, – підкреслив глава держави. – Я не допущу жодних дій, які дали б підстави поставити під сумнів наше право на безвіз».

Коли запрацюють нові правила? Запропоновані зміни набудуть чинності не раніше 2021 року. На першому етапі система запрацює в аеропортах, трохи згодом – у пунктах перетину кордону автомобілем та поїздом. За словами експертів, запуск системи не відбуватиметься швидко, адже потребує значних фінансових вкладень та оновлення програмного забезпечення.

Нові правила повинна ще підтримати Рада міністрів ЄС, після чого вони будуть  опубліковані в офіційному журналі. Система авторизації повинна зробити подорожі Європою безпечнішими.

Відкрита Європа

Безвізовий режим для українців діє до 30 країн Шенгенської зони. Зокрема, країн Євросоюзу, крім Великої Британії та Ірландії, а також Швейцарії, Ліхтенштейну, Ісландії та Норвегії. Відповідно до правил безвізу, українці можуть перебувати в цих країнах із закордонним біометричним паспортом 90 днів на кожні 180 днів.

За рік можливістю поїхати до Шенгену без візи скористалися 500 тисяч українців. За статистикою Державної прикордонної служби, особливий ажіотаж спостерігався у перші місяці дії безвізу, тоді до ЄС їхало до 80 тисяч українців на місяць. На квітень 2018-го цей показник складає близько 26 тисяч. Проте, за словами речника відомства Олега Слободяна, напередодні сезону відпусток прикордонники готуються до нової хвилі мандрівників.

Найчастіше туристи з України подорожують до ЄС літаком, найменш популярні подорожі морем. Своєрідним «вікном до Європи» для українців залишається Польща: саме через її кордон їздить більшість наших громадян; найменший потік туристів через словацький кордон.

Щодо відмов на в’їзд до ЄС, якими лякали українців, то вони не стали масовими. У 2017 році їхня кількість склала 37 тисяч, тобто трохи більше 9% від усіх безвізових туристів. Серед причин – відсутність документів, неможливість підтвердити мету подорожі, а також спроби проїхати до ЄС після порушення міграційних правил однієї з країн.

Аналітик ГО «Європа без бар’єрів» Катерина Кульчицька розповідає, що це типові помилки туристів, і якщо людина на кордоні не може пояснити, навіщо їде до Євросоюзу, це може викликати підозри в прикордонників. Водночас більшість українців успішно користуються привілеями безвізового в’їзду.

«Найбільша реальна перевага – можливість подорожувати без необхідності отримання візи. Маєш біометричний паспорт – тобі відкриті кордони. Не потрібно вистоювати у чергах у консульських відділах, витрачатися на послуги», – зауважує голова підкомітету Ради з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та ЄС Оксана Юринець.

Звичка подорожувати

Експерти зауважують, що безвіз з ЄС істотно вплинув на звички українців подорожувати. Згідно з даними соціологічного дослідження КМІС, частка українців, які протягом останніх років хоча б раз їздили до ЄС збільшилася з 9% до 11%. При цьому серед мешканців східних областей цей показник виріс у 4 рази – з 2% до 9%. Щодо майбутніх планів, то з огляду на безвізовий режим, більш ніж у два рази зросла кількість тих, хто збирається найближчим часом відвідати друзів і рідних у Європі – з 8% до 21%.

Власне, за останній рік зросла кількість не тільки охочих поїхати до ЄС, а й можливостей, як саме це зробити. Зокрема, авіакомпанія Wizz Air відкрила нові рейси з Києва до Відня, Берліна та Франкфурта-на-Майні, а також зі Львова у німецький Дортмунд, а також польські Гданськ і Катовіце. З вересня цього року з Києва почне літати довгоочікуваний ірландський лоукостер Ryanair. За словами виконавчого директора авіакомпанії Майкла О’Лірі, надалі компанія планує зайти до ще до п’яти українських міст.

Крім того, українці стали частіше подорожувати до країн ЄС потягами. За статистикою «Укрзалізниці», у 2017 році в міжнародному сполученні Україна – ЄС було перевезено у 5,5 разів більше пасажирів, ніж у 2016-му. Потягами за кордон подорожували 205 тисяч пасажирів. Загалом з України курсують потяги до шести країн Євросоюзу. Окрім швидкісних поїздів до Перемишля та Холму, щодня пасажирські поїзди відправляються до Варшави, Вроцлава, Братислави, Праги, Будапешта та Бухареста. І це не межа.

«У графіку руху пасажирських поїздів на 2017/2018 роки ми розширили мережу маршрутів до країн ЄС. Пасажири мають змогу подорожувати до Угорщини, Польщі, Словаччини, Болгарії, Румунії, Австрії, а до Чехії з пересадкою на станції Кошице на поїзд № 240 Кошице – Прага. Ми працюємо з колегами з інозалізниць для створення можливості продажу квитків через інтернет на поїзди міжнародного сполучення», – розповідає про подальші плани в.о. голови «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

Міфи про нові правила Шенгену

Попри те, що особливих порушень з боку українців впродовж року не було, час від часу з’являються чутки про можливе скасування безвізу. Одна з останніх таких новин була про те, що ЄС змінює правила в’їзду для українців, і тепер за безвіз доведеться платити. Насправді ж ідеться про проект міграційної реформи ЄС, який стосується не тільки українців, а й усіх громадян країн поза ЄС. Він передбачає запровадження електронної анкети, яку мандрівники мають заповнювати за 96 годин до поїздки. Вартість авторизації – 7 євро. Вона необхідна для перевірки за базою Європолу та Інтерполу. Проте ці 7 євро не будуть стягувати перед кожною поїздкою, дозвіл на в’їзд діятиме 3 роки або ж до закінчення терміну дії паспорта.

«Безвіз ніхто не скасовує і не робить його платним. Ідеться про систему, яка дозволить ЄС убезпечитися від небажаних гостей – криміналітету, терористів тощо. Це лише проект. Якщо рішення ухвалять, то воно стосуватиметься не лише України, а всіх третіх країн, які мають безвіз із ЄС. Думаю, ця система допоможе нашій спільній із сусідами безпеці, і не стане перешкодою вільних подорожей для законослухняних громадян. Якщо ви не злочинець – хвилюватися немає жодних причин», – пояснює віце-прем’єр-міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

З нею погоджується Оксана Юринець. За словами депутата, аби пропозиція так званої платної авторизації у країнах ЄС набула чинності, її ще мають ухвалити Європарламент та Рада ЄС. Тож якщо система і запрацює, то не раніше 2021 року.

Про те, що звичайним українцям нема чого хвилюватись, неодноразово казав і Президент Петро Порошенко.

«Не слухайте тих, хто намагається накаркати про призупинення безвізу. Це те ж саме коло «прогнозистів», які пророчили, що нам його ніколи не дадуть. Більше того, писали листи, зверталися до країн-членів ЄС з проханням не надавати нам безвізовий режим, –підкреслив глава держави. – Я не допущу жодних дій, які дали б підстави поставити під сумнів наше право на безвіз».

Як показує досвід першого безвізового року, українці – законослухняні і порядні мандрівники. Тож у Європейському Союзі нас раді вітати.