Рекордний курс

Євро встановлює все нові цінові рекорди, зростає і курс долара: станом на понеділок 20 квітня американська валюта в обмінниках сягнула 44,20 грн, євро перетнув позначку 52,25 грн. Коливання на валютному ринку нашої держави повʼязані зокрема, з геополітичною ситуацією. Так, одним з основних факторів здорожчання валюти є конфлікт на Близькому Сході. Адже від тамтешніх подій залежать ціни на нафту. А від вартості енергоресурсів — рівень інфляції та міцність долара чи євро.

Прогнозувати вартість європейської валюти останнім часом стає складніше, зазначає в коментарі РБК-Україна фінансовий експерт Тарас Лєсовий. “Світовий ринок реагує на новини майже щодня, і маятник зовнішньої турбулентності постійно змінює амплітуду”, — наголошує він.

Дії Нацбанку

Впливають на курс валют в Україні не лише світові події. Чималу роль, за словами фінансових експертів Андрія Шевчишина та Тараса Козака, відіграють дії Національного банку України. Зокрема, регулятор  має всі ресурси для стабілізації гривні, проте свідомо дозволяє їй послаблюватися. 

Причин кілька. Передусім, штучне коливання збиває спекулятивний попит та стримує українців від скуповування валюти. По-друге, заздалегідь піднятий курс допомагає зменшити тиск ринку та зберегти золотовалютні резерви. А оскільки отриману в рамках допомоги Заходу валюту Міністерство фінансів продає Нацбанку за гривні, то вищий курс дає змогу отримати більше гривень для державного бюджету. 

Попит на валюту

Українці змінюють пріоритети: у березні долар перестав бути найбільш популярною валютою. Як розповів у коментарі ТСН.ua фінансовий експерт Андрій Шевчишин, минулого місяця наші співвітчизники вперше за тривалий час надали перевагу купівлі євро. 

Експерт зазначає, що причин у такої популярності європейської валюти може бути кілька. По-перше, йдеться про зручність під час подорожей до Європи. Також з подальшою інтеграцією нашої держави до ЄС саме євро використовують у розрахунках бізнеси. Викликає ця валюта інтерес і у тих українців, які зберігають заощадження в іноземній готівці. А останнім часом на тлі коливань курсу долара та змін у фінансовій політиці США частина покупців обирають євро, щоб диверсифікувати ризики. 

 Прогнози на рік 

Подальше зростання курсу валют прогнозує й український бізнес. Національний банк оприлюднив результати опитування, проведеного на початку цього року. Представники понад шести сотень підприємств з 21 регіону поділилися очікуваннями на наступний рік. 

Зокрема, середній прогноз курсу долара США зріс до 45,00 гривень. Минулого кварталу в аналогічному прогнозі бізнесмени передбачали курс у 44,27 гривні за долар.

Водночас, підприємці вперше зробили прогноз, яким через рік буде курс євро. Його бачать на рівні 54 гривень. 

Також респонденти вважають, що інфляція перевищуватиме 11%. А головними інфляційними факторами бізнес називає воєнні дії, курс гривні та витрати на виробництво.

Пенсії та соціальні виплати

Уже з початку місяця на 10 мільйонів українців очікує індексація пенсій. Мінімальна сума, на яку можуть зрости виплати, 100 гривень. Максимальна — 2 595 гривень.

Підвищення отримають такі категорії пенсіонерів: учасники загальної системи (державне пенсійне страхування); військові пенсіонери; особи з інвалідністю після Чорнобильської катастрофи; громадяни, які отримують пенсії за особливі заслуги та інші.

Не індексуватимуть пенсії прокурорам та суддям у відставці; тим, хто вже отримує максимальну пенсію 25 950 гривень; пенсіонерам, чиї виплати вже підвищені державою до мінімального гарантованого рівня.

Обіцяє у березні держава і підвищення соціальних виплат родинам загиблих військових. Так, замість 7 800 гривень на кожного непрацездатного члена сімʼї чи дитину виплачуватимуть 12 810 гривень. Для родин із двома і більше членами мінімальна допомога зросте з 6 100 до 10 020 гривень на людину.

Збережуть у березні і доплати для працівників енергетичних компаній, комунальників та залізничників, залучених до аварійно-відновлювальних робіт. Вони отримуватимуть додаткові 20 тисяч гривень на місяць.

“Національний кешбек”

Певних змін зазнають також умови державної програми “Національний кешбек”. Отримати за нею українці можуть до 3000 гривень на місяць. А витратити їх можна на комунальні послуги, підтримку ЗСУ, благодійність, книги, певні категорії продуктів та медичних засобів. 

Якщо раніше за покупки товарів українського виробництва держава нараховувала фіксовані 10% кешбеку, з 1 березня це зміниться. І кешбек становитиме 5% чи 15%, залежно від категорії товару. Як зазначив у коментарі “Суспільному” радник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Андрій Телюпа, зміни запровадили для підтримки українських виробників. “Ці впроваджені дворівневі кешбеки, за нашою оцінкою, мають зменшити бюджетні витрати і більш ефективно використовувати кошти. Загалом зараз сума кешбеку, яка виплачується на місяць, складає до 600 мільйонів гривень. Відповідно, такий розрахунок йде на весь рік”, — наголосив він. За словами Андрія Телюпи, активно користується “Національним кешбеком” приблизно третина українців. 

Згідно з планами чиновників, мінімальні 5% кешбеку нараховуватимуть за покупки у категоріях товарів, де частка імпорту є меншою за 35%. Наприклад, це хліб, молочні продукти (крім сирів), овочі та фрукти, кондитерські чи аптечні вироби. Натомість, максимальні 15% кешбеку можна буде отримати за придбання товарів, де частка імпорту становить понад 35%. Йдеться про одяг, взуття, косметику, побутову хімію, товари для дому і тварин, канцелярію. 

Заміна купюр

З початку березня з обігу вилучатимуть купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років. Ними не можна буде розрахуватися: магазини, підприємства сфери послуг, банки та фінансові установи не прийматимуть ці банкноти для оплати. Водночас, ці купюри можна буде безкоштовно обміняти на монети. Зробити це в усіх банках України можна буде до 26 лютого наступного року.  А певні фінансові установи (“Ощадбанк”, “ПриватБанк”, “Райффайзен Банк” та “ПУМБ”) мінятимуть купюри на монети до 2029 року.

Замінювати купюри номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень на монети держава почала ще кілька років тому. Роблять це, аби підвищити якість готівки в обігу та зменшити державні витрати на обробку, зберігання та транспортування грошей. Термін життя монет, на які замінюють купюри, може сягати 25 років. Водночас, середній термін придатності паперових купюр — чи не вдесятеро менший. 

Прогнози інфляції

У перший місяць весни, за прогнозами експертів, в країні прискориться інфляція. Причин на те називають декілька: зростання сезонних цін на продукти; підняття тарифів мобільними операторами, яке призведе до додаткових витрат на логістику; наближення Великодня.

У коментарі сайту “TSN.ua” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин назвав приблизні суми, на які здорожчає харчування українців. “Для середньостатистичної родини з трьох осіб харчування у березні подорожчає приблизно на 400 гривень без урахування делікатесів і алкоголю. Зокрема, витрати на м’ясо збільшаться на 180 гривень, городина зросте в ціні загалом на 70 гривень, молокопродукти також на 70, яйця — на 30, хліб — на 20, бакалія — на 30 гривень”, — зауважив він.

926 млрд гривень в обігу

У 2025 році обсяг готівки в обігу зріс на 103,9 млрд гривень — це на 12,6% більше, ніж роком раніше. Станом на 1 січня 2026-го в гаманцях українців перебуває 926,3 млрд гривень. За даними Національного банку, прискорення темпів зростання готівки пов’язане з відновленням економічної активності. “Цьому сприяли, зокрема, підвищення заробітної плати та соціальних виплат населенню, стійкий споживчий попит на товари та послуги, сповільнення інфляції”, — йдеться в повідомленні НБУ.

Щоправда, на поширення готівки також вплинули інтенсивність російських атак, зокрема, по об’єктах енергетики. Адже це спонукає багатьох українців робити запас готівкової гривні.

Найпопулярніші банкноти та монети

Нині в обігу — 2,6 млрд банкнот, а також 15,2 млрд монет. Так що на одного українця припадає приблизно 64 банкноти і 193 монети. Найбільше на руках у людей 500-гривневих банкнот, найменше — 50-гривневих. 

Щодо монет, то найпоширенішими є одногривневі, найрідше трапляються — номіналом 10 гривень.

Копійки на шаги

У Нацбанку нагадують, що з 1 жовтня  2025 року розпочалося поступове вилучення монет номіналом 10 копійок. Пояснюють — вони припинили відігравати суттєву роль у  розрахунках. Натомість вилучення дасть змогу скоротити витрати держави на їхнє виготовлення та обслуговування. 

Водночас, 50 копійок — досі зберігають попит. Щоправда, їм на зміну вже скоро може прийти нова монета — шаг. Відповідний законопроєкт Верховна рада проголосувала у першому читанні у грудні минулого року. Згідно із документом, копійки з обігу не вилучатимуть, вони із шагами “ходитимуть” паралельно. Як пояснили в НБУ, в Україні в готівковому обігу перебуває 1,5 млрд монет номіналом 50 копійок. Щоб підтримувати їхню належну якість, щороку потрібно докарбовувати близько 30 млн штук. Цю частину і планують замінювати шагами. Наразі в Нацбанку очікують на остаточне голосування  Парламенту з цього питання. 

Гроші на рахунках

Станом на 1 грудня минулого року сума на банківських рахунках фізичних осіб (у т.ч. фізичних осіб-підприємців) сягнула 1 552,8 млрд грн. “У другому півріччі зарплати в приватному секторі, за оцінками на основі даних банків, надалі зростали темпами понад 20% на рік. Цьому сприяли подальше зниження безробіття та підвищення середньої заробітної плати. Зростання доходів дає змогу населенню більше заощаджувати. Спостерігається приріст коштів населення на поточних рахунках та депозитах у банках”, — зазначають аналітики Національного банку.

Розмір гривневих депозитів збільшується значно швидше, ніж валютних. І хоча серед валютних вкладів першість і далі тримають доларові, частка євро поступово зростає: у вересні 2025 року сягнула 33%. 

Водночас, попри загальне зростання заощаджень, темпи приросту сповільнюються. “Кошти населення в усіх валютах за рік збільшилися на 15%, гривневі вклади зростали лише незначно швидше. Це найнижчі темпи припливів гривневих коштів до банків за період повномасштабної війни, і менші, ніж до 2022 року”, — йдеться у Звіті про фінансову стабільність за грудень 2025 року, який цитує видання Мінфін. 

Більше того — понад 70% грошей українців у банках зберігаються на карткових або поточних рахунках. При цьому станом на 1 грудня менш як 1% вкладників контролювали 51,45% усіх банківських заощаджень населення. Йдеться про клієнтів із вкладами понад 600 тисяч гривень — саме їхня частка за останній рік зросла. Натомість сума коштів, що належать власникам найдрібніших вкладів (від 10 до 200 тисяч гривень), зменшилася: з 29,55% у грудні 2024 року до 27,22% у грудні 2025-го.

Прогноз Нацбанку

У Національному банку України поліпшили прогноз щодо зростання споживчих цін у 2025 році до 9,2%. Хоча ще у липні застерігали, що інфляція становитиме 9,7%.

“Темпи зростання споживчих цін сповільнилися швидше, ніж очікувалося в липневому прогнозі НБУ. Це передусім зумовлено розширенням пропозиції овочів завдяки ліпшим, ніж торік, урожаям”, — заявив голова НБУ Андрій Пишний. 

Разом з тим, ситуація з базовою інфляцією залишається складною. “Фундаментальний ціновий тиск залишався стійким через високі витрати бізнесу на оплату праці та енергоресурси. У результаті ціни на окремі товари та послуги знижуються повільно або не знижуються взагалі”, — зазначив Пишний.

Складна зима

Уже незабаром ціни на продукти почнуть змінюватися, застерігають у Всеукраїнській аграрній раді. Фактором впливу тут стануть заморозки і потреба зберігати овочі та фрукти у сховищах. “Ціна на овочі в межах “борщового набору” може зрости в межах 5-7%. Це при умові, що буде все стабільно з постачанням електроенергії. Ворог прицільно б’є по критичній інфраструктурі, що може зробити продукцію ще дорожчою”, — наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Прогнози влади щодо нинішньої зими невтішні: хоча посадовці обіцяють не змінювати ціни на електроенергію, вони наголошують на високій ймовірності російських атак саме по енергетичній інфраструктурі. Відтак, до вартості продуктів можуть додатися і витрати виробників на додаткові джерела енергії. Цінники на низку товарів можуть зрости на 10-30%, повідомляє видання “Телеграф”. Насамперед це стосується харчів, що залежать від безперервної роботи холодильного та виробничого обладнання: молочної продукції, мʼяса, яєць та хліба. 

Попереджають експерти і про традиційний стрибок цін взимку, повʼязаний зі святами. Зазвичай, продукти дорожчають у період Різдва і Нового року.

Дещо вплинути на ситуацію може імпорт, наголошує виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Оксана Руженкова. “Експортно-імпортні процеси не зупиняються. Вони однозначно впливатимуть на ціни на внутрішньому ринку. Навіть якщо будуть дещо сильно підвищені ціни, це буде не настільки критичним, щоб споживачі затягли паски і відмовилися від товарів із продовольчого кошика”, — зазначає експертка.

Чого чекати у наступні роки

За прогнозами Національного банку, протягом наступного року інфляція все ще перевищуватиме показник, який фінансисти вважають своєю метою. Так, замість бажаних 5%, у 2026 році інфляція сягатиме 6,6%.

Глава Нацбанку Андрій Пишний наголошує, що 5-відсоткової інфляції вдасться досягти аж у 2027 році. І називає фактори, що допоможуть процесу: “Цьому сприятиме ефект від гарних врожаїв, збереження інтересу до гривневих активів і стабільність валютного ринку”.

Цифрові банки

Лише 12% українців продовжують розраховуватися за свої покупки готівкою. Такі дані наводить у своєму опитуванні компанія “Mastercard”. Участь у ньому взяли 1500 українців віком від 18 до 60 років, які мешкають у містах із понад 50 тисячами населення. 61% опитаних обирав розрахунок смартфонами чи іншими гаджетами з NFC-технологією. А 41%  використовують цифрову картку у смартфоні без фізичного аналога.

Цікаві дані наводять і про користування банківськими додатками. Їх обирають девʼять з десяти опитаних. А кожен другий користувач — згоден перейти лише на цифрові канали для проведення банківських операцій. Себто без візитів у відділення банків.

Держава у смартфоні

Українці вже кілька років отримують державні послуги у додатку “Дія”. За даними Мінцифри, застосунком наразі користуються 22,7 мільйона людей. У додатку можна оформити 33 документи, там міститься понад 65 сервісів, а на Інтернет-порталі є більш як 150 послуг.

Зокрема, у “Дії” можуть міститися паспорт громадянина України та закордонний паспорт, водійські права, ідентифікаційний номер, документи про освіту і сімейний стан. Через додаток можна подати заяву про шлюб та про соціальну допомогу. А також купити чи продати автомобіль і оформити низку довідок.

Досвід інших країн

Процеси, які відбуваються в Україні, характерні і для інших країн. Наприклад, використання безконтактних карткових платежів у світі набуло популярності на тлі пандемії коронавірусу, адже дозволяло уникнути обміну готівкою та повʼязаного з цим ризику зараження. 

Наразі лише 38% європейців активно використовують готівку. Водночас, мобільними гаманцями (на зразок Apple Pay чи Google Pay) користуються близько 72% громадян ЄС. У Британії безконтактні карткові платежі становлять 60-70% від загального обсягу операцій. 

Сполучені Штати поки відстають від глобальних тенденцій. Частка безконтактних платежів там два роки тому становила 36%. А мобільними гаманцями користувалися тільки 56% населення.

Аналітики прогнозують, що ці тенденції лише посилюватимуться. Адже цифрові послуги набувають популярності через доступність та легкість у використанні.  

Що обіцяють українцям

Цифрові послуги у нашій державі розвиватимуться і надалі, це прогнозують як представники бізнесу, так і урядовці. Україна пришвидшує будівництво мобільних мереж. До 2030 року якісний звʼязок обіцяють 98% громадян. Зокрема, планують забезпечити покриття у найбільш віддалених куточках країни.

Вдосконалювати планують і “Дію”. Додаток працюватиме за допомогою штучного інтелекту. Наприклад, щоби користувач не був змушений шукати потрібний сервіс, а описував свою проблему асистенту, і той підказував, де знайти рішення. Хочуть розширити і перелік послуг. Зокрема, у “Дії” створять медичний кабінет, зʼявиться можливість отримувати пенсію та послуги для ветеранів.

Чому євро дорожчає

Подорожчання євро триває з червня: якщо на початку літа курс європейської валюти становив 48 гривень, то у липні він перетнув рекордну позначку у 49. Таке зростання експерти повʼязують насамперед із загальносвітовими процесами. Зокрема, у Національному банку України нагадали, що головним фактором змін стало послаблення американського долара до інших валют. У нашій державі курс іноземних валют формується на основі долара США, тож саме його коливання впливають на вартість євро. “Якщо йдеться про офіційний курс гривні до долара, то він визначається на основі торгів на міжбанківському валютному ринку. Готівковий курс, відповідно, відображає результат взаємодії попиту та пропозиції долара США на готівковому сегменті валютного ринку”, — кажуть в НБУ.

Однією з основних причин зміни вартості долара стала нинішня економічна політика адміністрації Дональда Трампа. На тлі його рішень за перше півріччя 2025 американська валюта втратила понад 10% вартості. Що є найгіршим показником з 1973 року. Водночас, інвестори в умовах глобальної невизначеності дедалі більше сприймають євро як альтернативу долару США. Тож загальноєвропейська валюта демонструє рекордне за останні 15 років зростання.

Наслідки для бізнесу і громадян

Найбільше наслідки подорожчання євро відчують українські споживачі. Імпортні товари на полицях магазинів додадуть в ціні. Витратити трохи більше доведеться і тим українцям, які збиралися у відпустку за кордон, зокрема, в країни, де використовують євро. 

Негативно вплинуть коливання курсу і на бізнесменів, які імпортують товари з Євросоюзу. Теоретично гарною новиною нинішній курс може стати хіба для експортерів, наголошує “BBC Україна”. Адже вони зможуть отримати за свій товар більше. Втім, це залежить від того, у якій валюті було укладено контракт.

Чи варто скуповувати європейську валюту

Економісти закликають українців не поспішати скуповувати євро. “Не варто надто хвилюватися, що курс валют може раптово злетіти до небес, приміром, під впливом фактора попиту, або ж впаде у прірву через можливе ситуативне послаблення долара до євро”, — зауважив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності “Глобус Банку” Тарас Лєсовий у коментарі “РБК Україна”.

Продавати євро член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин радить лише у тому випадку, якщо накопиченням більше року. До того ж, різницю у ціні краще інвестувати, наголошує він: “Продавати можна, якщо євро були придбані не пізніше, ніж рік тому, коли курс був 40-40,5 грн/євро. Продаж у цьому випадку дасть прибуток не менше 20% річних, це вище, ніж дохід від ОВДП і гривневих депозитів. Ці кошти краще не проїсти, а інвестувати у гривневі інструменти — ОВДП або депозити”. 

Що буде з курсом у липні

Як зміняться курси долара США і євро, стане відомо вже цього тижня. Все залежатиме від відносин між Америкою та Євросоюзом, які нині узгоджують торговельні мита. Експерти кажуть про кілька сценаріїв розвитку подій.

Перший — якщо Вашингтон таки запровадить 50% мита на європейські товари. За таких умов у гру вступить Центральний банк ЄС, який спробує стабілізувати співвідношення європейської та американської валют. За словами члена Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, це призведе до подешевшання євро. “В Україні при нинішньому офіційному курсі долара у 41,8 грн євро подешевшає до 46 грн, тобто на 3,6-3,8 грн”, — наголосив експерт. 

Другий сценарій — якщо Дональд Трамп знову відтермінує запровадження мит. За таких умов євро в Україні продовжить дорожчати. Аналітики називають імовірну вартість європейської валюти: за різними версіями, йдеться про 50 і 52 гривні.

Третій сценарій — якщо Вашингтон і Брюссель домовляться про відносно низькі мита, 10-20% замість 50%. За прогнозами експертів, тоді ціна євро може знизитись до 47,6-48 гривень.

Відкриваєш картку в банку — чекаєш на гроші

Отримати кешбек за купівлю українських товарів зможуть усі повнолітні громадяни. Для цього потрібно зробити три кроки: відкрити в своєму банку чи додатку спеціальний рахунок і отримати картку, дати згоду на передачу даних про транзакції прив’язаної картки, а також активувати послугу “Національний кешбек” в мобільному додатку “Дія”. Очікується, що учасниками програми стануть найбільші в Україні виробники споживчих товарів та основні торгові мережі, зокрема, й інтернет-магазини. Заклади самостійно маркуватимуть товари українського виробництва, на які нараховуватиметься кешбек. Вітчизняний бізнес — виробники українських товарів та невеликі магазини — також може долучитися до програми через додаток “Дія”, де необхідно заповнити заявку та пройти перевірку.

Кошти від кешбеку надходитимуть громадянам не одразу, а до 20 числа наступного місяця. Наприклад, кошти за вересень учасники програми отримають до 20 жовтня. Максимальна сума, яку можна отримати за програмою, — 3 000 грн. Окрім оплати комуналки, їх можна буде використати на медичні послуги, спорт, кіно, квитки на потяг, заклади харчування, мобільний зв’язок, а також на купівлю інших українських товарів. Також за них можна купити військові облігації, або ж задонатити кешбек на ЗСУ. А ось зняти готівкові кошти зі спеціального рахунку для кешбеку буде неможливо. Наразі програма є тимчасовою: отриманий національний кешбек можна використати лише до 31 січня наступного року. Але у разі успіху проєкту, його можуть продовжити й надалі.

Що дасть національний кешбек економіці?

Президент Володимир Зеленський анонсував програму національного кешбеку ще в лютому. За його словами, ключове завдання програми — щоб українські гроші залишалися в Україні та працювали в Україні. Як пояснюють в Міністерстві економіки, окрім стимулювання вітчизняного виробництва та невеликих виробників, метою програми є детінізація української економіки та допомога громадянам. “Національний кешбек — це соціальна програма та державна допомога громадянам, але з певними умовами. Основне — це обирати на поличках магазинів товари українських виробників і сплачувати віртуальною карткою, аби щомісяця отримувати компенсацію у розмірі 10 відсотків за придбані товари”, — розповіла під час брифінгу у Медіацентрі Україна заступниця міністра економіки Надія Бігун. 

Представники українського бізнесу та експерти позитивно ставляться до цієї ініціативи. “Кешбек позитивно вплине на продажі товарів українського виробництва, очікуємо, що їхня частка у продажах зросте приблизно на 30%”, — пояснює комерційна директорка маркетплейсу Rozetka Тетяна Мойсеєнко.

Користь програми для економіки відзначає і економічний експерт Олег Пендзин. “Витрати на цю програму здійснюються з коштів, які не можна перекинути на оборону. Джерело цих коштів — донорські гроші наших партнерів на соціальні потреби. По-іншому — на закупівлю озброєння чи зарплати військовим — ці гроші витратити неможливо”, — каже експерт. Він додає, що оскільки ці кошти надані міжнародними партнерами, слід очікувати посиленого контролю за їхнім використанням, а отже вони будуть розподілені прозоро та справедливо усім учасникам програми.

За російські гроші придбають засоби ППО та артснаряди

“ЄС підтримує Україну. Сьогодні ми переказуємо 1,5 мільярда євро надходжень від заморожених російських активів на оборону та відновлення України. Немає кращого символу або використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя,  — такий допис у соцмережі Х (колишній Twitter) 26 липня зробила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. 

Тепер гроші будуть направлені через Європейський фонд миру до Українського фонду. Як розповів Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, ці півтора мільярда підуть на закупівлю найнеобхіднішого озброєння, ППО, артилерійських снарядів та на розвиток Оборонно-промислового комплексу.

Близько 300 млрд російських активів у різних країнах

Далі таких траншів має бути ще чимало. Адже у червні цього року G7 досягла політичної угоди про 50 млрд доларів для України за рахунок заморожених російських активів. Працюватиме це так — країни G7 надають Києву позики, які будуть погашені за рахунок прибутків, отриманих від заблокованих російських фондів на суму близько 280 мільярдів доларів. Йдеться про прибуток, накопичений після 15 лютого 2024, коли країни ЄС досягли згоди щодо використання цих коштів на потреби України. 

Передати Україні самі російські кошти, а не лише відсотки від них, європейці поки не наважуються. 

За підрахунками ресурсу “Слово і діло” у різних країнах заморожено близько 300 мільярдів доларів суверенних російських активів. Найбільше зберігається у міжнародному депозитарії Euroclear у Бельгії — 191 млрд євро. Ті 1,5 млрд євро, що вже переказали Україні, це прибуток саме з заморожених коштів  Euroclear. 

Крім того, кілька мільярдів заблоковано у депозитарії Clearstream у Люксембурзі. У Великій Британії заморожено приблизно 30 млрд євро російських активів. Також у країні заблоковані близько 20 млрд приватних активів росіян. Ще 19 млрд євро Росії заблоковані у Франції. У США та Швейцарії заморозили по 7 млрд євро. У Німеччині заблоковані активи на суму 5 млрд євро (щоправда, невідомо, йдеться про суверенні чи приватні кошти). Австралія заморозила ще 5 мільярдів євро активів. Також 2 млрд євро російських олігархів заморозила Італія, а 1 млрд — Польща.

Як заявляють в Кабміні, боротьба за ці кошти триватиме. Адже Україна принципово наполягає на тому, що всі російські активи на Заході мають бути конфісковані та спрямовані на відновлення й оборону нашої держави.

Скільки Україна запозичила у банків, бізнесу та громадян

Залучення коштів від продажів облігацій внутрішньої позики дуже допомогло Україні пережити перші місяці війни, коли міжнародні партнери тільки ухвалювали рішення про фінансову допомогу. Тоді видатки держбюджету перевищували доходи у десятки мільярдів гривень, і саме завдяки купівлі українцями державних цінних паперів вдавалось зберігати відносну стабільність. Усього, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, за перші два роки війни українці інвестували у внутрішні державні облігації близько 1 трлн грн. “Це вагомий внесок у підтримку фінансової стійкості країни в умовах війни. Це понад 200 днів фінансування захисту і оборони України. Це більше 15% ВВП України у 2023 році. А також, друге за розміром джерело фінансування держбюджету з початку повномасштабної війни”, — пояснив міністр. Наразі український Уряд продовжує залучати кошти від продажів ОВДП, але велика їхня частка йде на погашення попередніх облігацій. За даними НБУ, впродовж чотирьох місяців 2024 року від розміщення ОВДП на аукціонах залучено близько 102,8 млрд грн, 763,6 млн долл. та 557,2 млн євро, тоді як на їхнє погашення за цей період спрямовано 26,1 млрд грн, 810,9 млн долл. та 555,5 млн євро. Таким чином, запозичення перевищили виплати на 74,9 млрд грн.

Як можна заробити, позичаючи гроші державі

Державні цінні папери в Україні за останні роки стали одним з найбільш популярних інвестиційних інструментів. Вони є вигіднішими за банківські депозити через більші відсоткові ставки, більш надійними за новітні інструменти, на кшталт криптовалют, та більш прибутковими, аніж зберігання коштів в іноземній валюті, адже ставки за цінними паперами коливаються від 14% до 17% річних. Також ОВДБ — прості у придбанні, їх можна купити через українські банки чи ліцензованих брокерів.

Також для громадян України доступна можливість купити цінні папери через застосунок “Дія”. Станом на початок червня в застосунку доступні 8 видів облігацій, названих на честь українських міст та визначних місць в окупації. Вони відрізняються терміном виплат та, відповідно, відсотковими ставками — річні облігації приносять більший прибуток, аніж піврічні. Приміром, 10 облігацій “Асканія Нова” терміном до 20 листопада з дохідністю в 14% річних можуть принести близько 600 грн прибутку — при вкладенні 9 390 грн. Тобто у листопаді на картку повернуться 10 000. А облігації “Керч”, виплата за якими запланована на жовтень 2025 року, мають дохідність в 15,75% річних. Тож придбавши 10 таких за 10 550 грн, за 15 місяців на карту повернуться 12 670 грн. При цьому, із накопичених відсотків не стягується податок на доходи фізичних осіб, а також є можливість дострокового продажу облігацій зі збереженням накопичених відсотків.