Середній вік вживаного авто — 9 років

Впродовж 2024 року українці придбали понад 222 тисячі вживаних авто, ввезених з-за кордону. Як повідомляє канал Укравтопром, це понад три чверті від всіх легковиків, що у минулому році поповнили вітчизняний автопарк. У 2024 українці купили на 4% вживаних авто більше, ніж у 2023.

Середній вік таких автівок становив 9 років, а найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто — 47%. Дизельні машини становили 25%, електромобілі — 18%, авто з ГБО та гібриди — по 5%.

Лідером серед ввезених вживаних авто залишається Volkswagen Golf, до України минулоріч потрапили понад 12 тисяч цих машин. До топ-трійки також входять RENAULT Megane (9608 авто) та SKODA Octavia (8083 авто). 

Найпопулярніші — на бензині

Нових авто українці минулого року купили близько 70 тисяч. Це на 14% більше ніж у 2023 році. Понад 5,5 тисяч машин придбали у грудні минулого року. До топ-трійки тут потрапили Toyota (10731 авто), Renault (7266 авто) та Skoda (5033 авто).

Найпопулярнішими на українському ринку нових легкових автомобілів залишались моделі з бензиновими двигунами. Утім, їхня ринкова частка відносно 2023 року зменшилась на 7% — до 40%. Дизельні авто зросли з 22,8% до 25,6%, гібриди — з 17,7% до 19,5%. Збільшилась і частка електромобілів з 12% до 14,5%. А от машинам із газобалонним обладнанням, як і раніше, належало менше 1% ринку нових легковиків.

Українці надають перевагу вживаним електрокарам

За оцінками Інституту дослідження авторинку, підвищення побутового тарифу на електроенергію не вплинуло на сегмент електромобілів. Більше того, не вплине і в майбутньому, адже навіть при вартості 15-16 грн за кіловат на швидкісних електрозарядних станціях електромобілі виграють по собівартості пробігу в найближчих конкурентів — легковиків з ГБО. 

Тож минулоріч українці купили понад 51 тисячу електромобілів — як нових, так і вживаних. Це аж на 38% більше, ніж у 2023 році. Так, само, як і роком раніше, у 2024 українські покупці надавали перевагу вживаним машинам з нульовими викидами: частка нової техніки становила 20%.

Що чекає на авторинок?

За прогнозами аналітиків Інституту дослідження авторинку, продажі нових та вживаних авто у наступному році будуть триматися приблизно на тому ж рівні, що і у 2024. Оскільки немає чинників, які б вплинули на збільшення чи зменшення інтересу споживачів. 

Проте зміни можуть очікувати на електромобілі: 2025 рік має стати останнім, коли в Україні діятиме пільгове розмитнення цих авто. Тож експерти передбачають зростання обсягів торгів у цьому сегменті ближче до кінця року, з піком у листопаді-грудні. Можливо, з середини року відбудеться активізація імпорту електромобілів зі США через очікуване подорожчання. А сумарне поповнення автопарку за 2025 рік може скласти близько 70 тисяч електроавто.

Ціни на вживані електрокари, які минулими роками стрімко знижувалися, більше не падатимуть. Середній цінник на закордонних аукціонах залишається незмінним, а якщо пільги на розмитнення не продовжать — ближче до середини чи кінця року слід готуватися до подорожчання цих авто в Україні.

“Бензинові” автівки — все ще в лідерах

Ринок нових автомобілів на початку 2024 року показав суттєве зростання відносно 2023 року. І хоча у квітні споживча активність дещо скоротилася, за місяць однаково було зареєстровано 5,7 тисяч нових автівок, що на 11% більше, ніж торік. З них близько половини — з бензиновим двигуном, свідчать дані Укравтопрому. “Бензинові” автівки лишаються найбільшим сегментом ринку нових легкових автомобілів, маючи частку в 46%. Найбільш популярною серед українців моделлю є кросовер Mazda CX5 — у квітні придбали 220 таких автівок. На другому місці — КIA Sportage (185 одиниць), на третьому — Toyota RAV-4 (174 одиниці). П’ятірку лідерів закривають Renault Duster (111 одиниць) та  Hyundai Tucson (110 одиниць). Також у минулому місяці автопарк України поповнили майже 1,9 тисяч гібридних легкових авто, що на 43% більше, ніж торік.

Ринок вживаних авто: німецькі машини — поза конкуренцією

Також в Україні зростає і ринок вживаних легковиків, ввезених з-за кордону. Впродовж квітня таких було зареєстровано понад 19,8 тисяч. Це на 30% більше, аніж у квітні 2023 року, але на 6% менше, ніж у березні 2024-го. Найбільша частка в цьому сегменті авторинку належала бензиновим авто — 48%, за ними йдуть дизельні (24%), електромобілі (17%), авто з ГБО (6%) та гібриди (5%). Щодо марок — лідером реєстрацій є Volkswagen Golf, яких завезено 1106 одиниць. На другому місці Renault Megane (916 одиниць), на третьому — Skoda Octavia (732 одиниць). Також в п’ятірці лідерів Volkswagen Passat (586 одиниць) та Volkswagen Tiguan (511 одиниць).

Електроавто захоплюють дороги

У квітні також суттєво зросли продажі автомобілів на акумуляторних джерелах живлення (електрокарів) — було зареєстровано 4,2 тисячі, і це вдвічі більше, аніж протягом квітня минулого року. Щоправда, більшість електрокарів — вживані, відсоток нових — лише 17%. За даними Укравтопрому, основну масу зареєстрованих за місяць електромобілів становили легкові авто — 4141 (нових — – 707, уживаних — 3434). Найпопулярніші нові моделі електрокарів — Volkswagen iD.4 (141 автівка), Honda M-NV (72 автівки), NISSAN Ariya (68 автівок), BYD Song Plus (49 автівок) та MG 4 (39 автівок). У сегменті вживаних електрокарів лідерство утримують NISSAN Leaf (497 одиниць), TESLA Model 3 (414 одиниць), TESLA Model Y (343 одиниці), VOLKSWAGEN е-Golf (253 одиниці) та HYUNDAI Kona (205 одиниць).

Як зазначає “Інститут досліджень авторинку”, ціни на вживані автомобілі протягом 2023 року залишалися стабільними з незначним зниженням на 1,6%. Утім, у 2024 році вони можуть впасти. Ключова причина — падіння цін на автівки в Європі внаслідок збільшення купівельної спроможності громадян та збільшення виробництва. Це, в свою чергу, позитивно впливатиме і на ціни автівок в Україні.

20 електромобілів щодня

Електромобіль – екологічний та економічний вид транспорту. Він зручний у використанні, не забруднює повітря шкідливими викидами і не створює шуму. За даними МВС, на 1 червня в Україні було зареєстровано 7871 електромобіль. Найбільше електроавтівок у великих містах – Києві, Одесі, Харкові, Дніпрі – та Київській області. Загалом, за даними Міністерства інфраструктури, щодня 20 українців купують електромобіль. Лише за півроку 2018-го в Україні було придбано у 1,4 рази більше екоавтівок, ніж за весь 2017 рік. Ринок електромобілів в Україні активно зростає, і цьому є очевидні причини.

У 2015 році Президент України Петро Порошенко схвалив законодавчі зміни, які скасували ввізне мито на електромобілі. А минулого року Верховна Рада дозволила купувати електрокари взагалі без жодних податків впродовж 2018 року. Не потрібно сплачувати ПДВ (20% вартості) та акцизний збір (109 євро). Усе це, зазначають експерти, створило умови для зменшення ціни на електромобілі на 17% у 2017 році.

Статистика свідчить, що українці віддають перевагу вживаним автівкам. За останні півроку частка нових електрокарів під час купівлі склала лише 15%. Беззаперечним лідером продажів є Nissan Leaf, також популярні моделі BMW i3 і Tesla Model S. Nissan Leaf із пробігом можна придбати за $13 000, новий – за $26 000. Дорожчими є вживані BMW i3 – від $31 000 – і Tesla Model S – від $65 000.

Де заряджати?

Електромобілям не потрібне пальне, лише – електрика, що набагато дешевше. Як розповів голова клубу Electro-Cars-Club Володимир Романцов, у середньому автівку можна зарядити за 2 години, при цьому витративши лише 12 кВт. Власнику зарядної станції це коштує 30 грн. А от водії електромобілів мають вибір – заряджатись довше, але безкоштовно, чи швидко і за гроші (напр. 4 грн/хв.).

У Європі зарядити електрокар можна безкоштовно у супермаркетах чи кав’ярнях. В Україні бізнесмени не поспішають надавати такий сервіс, а комунальники часто виступають проти розміщення зарядних станцій у житлових будинках. Наразі в Україні працює 1179 зарядних станцій. Тому, наголошують експерти, разом зі стимулюванням продажів потрібно розвивати інфраструктуру для електромобілів.

На початку липня заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ Лев Парцхаладзе заявив, що відомство розглядає можливість нових будівельних норм для паркінгів: планується обладнати 5% місць спеціально для електромобілів.

«Сподіваємося, що до 2030 року буде вже 100% паркомісць оснащено для електромобілів. Але може бути й таке, що до 2025 року електромобілі витіснять інший транспорт. Може, в якомусь році взагалі заборонять бензинові або дизельні авто. Відповідно, паркінги повинні бути готові до цього раніше», – зазначив Парцхаладзе і додав, що старі паркінгі також можливо переоблаштувати під електромобілі.

Водночас низка великих зарубіжних виробників автомобілів, серед яких BMW, Hyundai і Renault, заявили, що готові за власний кошт побудувати спільну мережу швидкісних електрозарядок в Україні. На думку голови «Української асоціації учасників ринку електромобілів» Арсенія Абдураїмова, це забезпечить диверсифікацію витрат на будівництво та обслуговування такої мережі і сприятиме збільшенню електротранспорту в Україні.

Втім, важливим є не лише питання інфраструктури, а й заміни деталей, додають експерти. Вирішити його зможе локальне виробництво акумуляторів та електрокарів.

Майданчик для виробництва

Минулого року у Міністерстві інфраструктури анонсували 15-річну стратегію розвитку електротранспорту в Україні, яка серед іншого передбачає і власне виробництво електроавтівок.

«Перший (етап, – ред.) буде присвячений активізації ринку, скасуванню мит та ПДВ щодо імпорту електричних транспортних засобів і зарядних станцій. Ця стадія розрахована на п’ять років. У другому етапі, який розрахований на десять років, ми сподіваємося налагодити виробництво електромобілів в Україні, – розповів міністр інфраструктури Володимир Омелян. – І третій, п’ятнадцятирічний етап, передбачає стимулювання локалізації виробництва електричних транспортних засобів, компонентів та обладнання».

Наразі у парламенті зареєстровані два законопроекти, які мають зменшити податковий тиск на імпортерів та виробників електромобілів і деталей до них. Зокрема, серед пропозицій – на 15 років звільнити від податків підприємства, які видобувають і продають літій, виробляють і продають літій-іонні акумулятори, виробляють і продають зарядні станції, продають електрокари, електробуси чи електровантажівки.

За словами першого віце-прем’єр міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва, виробляти електромобіль в Україні у чотири рази вигідніше, ніж, наприклад, у Німеччині. Наша держава цікава інвесторам своїми ресурсами, близькістю до Європи та умовами збуту. Адже в рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна може експортувати електромобілі до Європи без мит. Власне, у червні цього року найбільший виробник електротранспорту та літієвих батарей компанія BYD уже заявила, що розглядає Україну як майданчик для виробництва.

Зі свого боку представники українського автопрому готові працювати з іноземними інвесторами, тож з нетерпінням чекають на ухвалення законопроектів.

«На сьогодні відомі автомобільні концерни шукають майданчики для розміщення заводів з виробництва електромобілів та літій-іонних акумуляторів до них. Ми маємо гігантські запаси літію на території України, одні з найбільших в світі. І ми маємо сьогодні вільний доступ на ринки Європи. Тому Україна є привабливою для інвестицій у цій сфері. Іноземні концерни можуть прийти партнерами до нас – діючих заводів, а можуть будувати заводи з нуля», – переконаний директор зі стратегічного маркетингу та розвитку бізнесу Корпорації «Богдан» Михайло Сокол.

Експерти наголошують, що електромобілі – це не лише альтернативний вид транспорту, а й елемент енергоефективності та енергонезалежності держави. За оцінками фахівців, до 2040 року автівки з низьким рівним викидів складатимуть половину продажів у світі. Зважаючи на те, що наявні заводи вже зараз не встигають із замовленнями, Україна має хороші шанси стати однією з країн, де створюють електротранспорт.

Компромісне рішення

За даними Державної фіскальної служби, на початок літа цього року в Україні нараховувалось понад 315 тисяч авто з іноземною реєстрацією. Майже половина з них – 125 тисяч – з порушенням терміну перебування. Представники митниці запевняють, що власники таких авто не тільки порушують закон, а й загрожують дорожній безпеці. За даними Національної поліції, поліси обов’язкового страхування придбали лише 198 тисяч із 315 тисяч власників таких авто. Минулого року на українських дорогах сталося понад 10 тисяч ДТП за участю авто з іноземною реєстрацією. Водночас власники «євроблях» мають свої аргументи на користь нерозмитнених авто. Головний із них – це спокуслива вартість автівки, яку можна придбати всього за кілька тисяч доларів.

Запропоновані законопроекти повинні стати компромісним рішенням для всіх. Закони №8487 і №8488 – це зміни до митного та податкового кодексів. Вони передбачають зниження акцизу на імпортні автомобілі та скасування вимоги щодо екологічного стандарту «Євро-5». Водночас суттєво посилюють контроль з боку митної служби та поліції за переміщенням автомобілів з іноземною реєстрацією.

Скільки заплатять власники авто?

Відповідно до нових правил, акцизний податок на імпортні авто розраховуватиметься за сталою формулою. Базова ставка для авто з бензиновим двигуном складатиме 50 євро, для авто на дизелі – 75 євро. Загальна сума акцизного податку дорівнюватиме базовій ставці, помноженій на коефіцієнт об’єму двигуна та коефіцієнт віку.

Наприклад, оформлення авто 2011 року випуску з бензиновим двигуном об’ємом 1600 см³ коштуватиме 560 євро. (50 євро х 1,6 (1600 см³/1000) х 7 років = 560 євро)

Для авто з дизельним двигуном об’ємом 2000 см³ і віком 10 років розмитнення обійдеться в 1500 євро. (75 євро х 2 (2000 см³/1000) х 10 років = 1500 євро)

Автори законопроекту запевняють, що завдяки новій системі розрахунку акцизний податок буде значно меншим за нинішній, і головним чином залежатиме від віку авто. Це стимулюватиме українців купувати новіші автомобілі.

«Ми настільки лібералізуємо ставки, що я дякую Мінфіну за згоду на тимчасові втрати після прийняття цього закону», –  зауважує голова комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна.

Експерти погоджуються, що влада зробила чималий крок назустріч власникам авто на єврономерах. Йдеться про скасування екологічної норми «Євро-5», яка досі не давала можливості розмитнювати машини, старші за 8 років. Тепер українці зможуть легалізувати авто будь-якого року випуску, питання лише у вартості.

«Якщо ці законопроекти все ж приймуть у другому читанні, у виграші будуть ті, хто хоче ввезти іноземне авто, зроблене до 2010 року, або машину із двигуном великого об’єму», – вважає автоексперт Тарас Брязгунов.

Відповідальність за порушення

Звичайно, власники «євроблях» на свій страх і ризик можуть далі їздити на нерозмитнених авто. Але важливо знати, що після остаточного ухвалення законів, поліцейські отримають більше повноважень щодо перевірки законності перебування авто з іноземною реєстрацією в Україні.

Новий закон передбачає чіткі правила взаємодії Державної прикордонної служби і  Національної поліції. Митники передаватимуть правоохоронним органам інформацію про порушення термінів транзиту, а поліцейські пильніше відслідковувати такі авто і виписуватимуть штрафи. До речі, без їхньої сплати прикордонники не випускатимуть автівки за кордон.

Так, наприклад, за один день прострочення транзиту авто з порушника буде стягнуто 170 грн, а за три дні – вже 850 грн. Місяць порушення митних правил обійдеться у 170 тисяч грн штрафу або навіть може закінчитися конфіскацією транспортного засобу за рішенням суду.

Окремо передбачені санкції за здійснення на такому авто підприємницької діяльності, зокрема, роботу у службі таксі. Оскільки нерозмитнені машини заборонено використовувати для отримання доходу, водій заплатить ще один штраф обсягом у 34 тисячі гривень.

Автори закону запевняють, що посилення контролю – це у жодному разі не «полювання на відьом», а вимушений захід для вирішення ситуації. Навала «євроблях» сягнула такої критичної точки, що водіям пропонують два шляхи: або легалізувати авто, сплативши необхідні мита, або позбутись такої автівки.

Звідки в Україні стільки єврономерів?

Станом на кінець січня на території України перебувало понад 425,4 тис. авто з іноземною реєстрацією, з них 246,4 тис. – з порушенням терміну. Чому склалася така ситуація? Одна з причин – законодавча колізія. Митний кодекс забороняє ввезення в Україну авто з іноземними номерами для власного користування. Водночас Стамбульська конвенція дає дозвіл на ввезення таких авто для здійснення комерційної діяльності. Тож зазвичай авто зареєстроване на іноземну компанію і потрапляє у країну під виглядом транзиту. Згідно із митним кодексом, українцю на такому авто в режимі транзиту можна їздити 5-10 днів, іноземцю –  максимум рік. За перевищення строків водіям загрожує штраф від 5 до 8 тисяч гривень, аж до конфіскації авто.

Проте водії готові ризикувати, бо головна спокуса «євроблях» ­– це їхня невисока вартість. Вживану іномарку за кордоном можна придбати всього за півтори-дві тисячі євро. Справа в тому, що користуватися старим автомобілем у ЄС дорожче, ніж купити новий. Адже з кожним роком екологічний податок, страхування та обслуговування для такого авто підвищується. Українці ж, навпаки, оминаючи закон, намагаються зекономити на придбанні вживаного авто. Згідно із митними правилами, ввозячи машину до країни, громадяни повинні сплатити акцизний збір, який залежить від віку, типу палива та об’єму двигуна, ПДВ обсягом 20% митної вартості, ввізне мито – 10%, пенсійний збір – 5% митної вартості і транспортний податок. Тож переважно водії такі авто не розмитнюють і не ставлять на облік.

Є ще одна важлива деталь. З 2016 року в Україні набув чинності стандарт Євро-5, який заборонив ввозити у країну вживані авто, які не відповідають екологічним вимогам. Введення Євро-5 фактично унеможливило розмитнення автомобілів, виготовлених до 2010 року. Оскільки більшості «євроблях» понад 8 років і вони не відповідають стандарту, то і офіційно розмитнити такі машини неможливо.

Тому, перебуваючи поза законом, у разі ДТП власники автомобілів з іноземними номерами нерідко просто тікають із місця пригоди.

Найпопулярнішими серед українців залишаються авто з Польщі та Литви. І, зважаючи на спокусливу географічну близькість до ринків та налагоджені «схеми», ситуація з кількістю нерозмитнених авто в Україні стає критичною.

Позиції сторін

Час від часу власники авто на єврономерах організовують акції. Так, 4 лютого, у Києві пройшов черговий автопробіг. Головні вимоги учасників: скасування мита на вживані авто, зняття вимог екологічного стандарту Євро-5 та дозвіл на перепродаж ввезених авто.

«Ми наголошуємо на тому, що акцизи, мита та інші податки, які накладені на машини з іноземною реєстрацією, – недоцільні», – вважає активіст Андрій Щербина.

Зі свого боку голова комітету Верховної Ради з питань митної та податкової політики Ніна Южаніна пояснює, що просто скасувати податок неможна, адже він має своє економічне обґрунтування. Тим паче, що це було б несправедливо щодо власників авто з офіційною реєстрацією, які свого часу в повному обсязі сплатили необхідні платежі.

«У жодному разі не можна робити таку акцію з амністії, дозволивши розмитнити автомобіль за безцінь. Тому я думаю, що буде справедливо, якщо до чинної шкали ставок акцизного податку ми застосуємо певний коефіцієнт», – вважає Южаніна.

Дискусія щодо легалізації автомобілів на іноземних номерах досягла таких масштабів, що свою позицію висловив і Президент. Під час візиту на міжнародний пункт пропуску «Ягодин» на Волині Петро Порошенко поспілкувався з водієм авто на литовській реєстрації.

«Я питаю його, «на 5 днів в’їжджаєте»? А він у відповідь – ну, які 5, всі ж все знають», – процитував свого співрозмовника Президент.

На думку Порошенка, від такої практики потрібно відмовлятися, оскільки «схеми» з нерозмитненими авто нечесні щодо законослухняних громадян.

«Не буде такого, не будуть комусь «підмазувати». Чому одні мають платити акцизи та збори, а інші – ні», – підсумував голова держави.

Від амністії до компромісу

Зараз у Верховній Раді зареєстровано 23 законопроекти, які пропонують різні підходи до врегулювання конфлікту. Попри різноманіття пропозицій, експерти погоджуються, що питання не можна врегулювати, звертаючись до крайнощів: від повної амністії до сурового покарання. Тож проблему варто вирішувати шляхом компромісу між державою і власниками авто.

На думку експертів, найбільше шансів на ухвалення мають два законопроекти. Проект закону №5562 пропонує дозволити розмитнення вживаних авто за пільговою ставкою незалежно від року випуску. Крім того, машина повинна відповідати нормам Євро-5 та її не можна буде продати протягом року. У законопроекті № 5561 депутати пропонують скасувати вимогу Євро-5, натомість ввести обов’язковий техогляд авто.

«Фактично для вирішення проблеми автомобілів з реєстрацією на європейських номерах потрібен компроміс. Але, як показує практика і робота нашого комітету з ініціативною групою, власники цих авто не хочуть йти на компроміс. А умови, які вони висувають, не можуть бути задоволені повністю, адже власники інших авто будуть поставлені в нерівні умови», – зазначає член комітету з питань податкової та митної політики Вадим Сидорчук.

За його словами, податковий комітет готовий запропонувати зниження зборів для власників авто на єврономерах у межах 20-30%. Це так звана разова амністія для «євроблях», щоб вони пройшли реєстрацію в Україні.

Варто зазначити, що саме таким шляхом схожу проблему змогли вирішити у Молдові.  «Молдовська формула» полягає в тому, що власникам «блях» дали можливість розмитнити їх за пільговими ставками акцизу – 30% від чинних. Таким чином, у країні за півроку було розмитнено майже 19 тисяч авто з іноземною реєстрацією, ще значну кількість вивезли або розібрали. Тож, можливо, звернувшись до сусідського досвіду, Україна теж зможе подолати цю автомобільну кризу.

Українські автогіганти

Найпомітнішими гравцями автомобільної промисловості фахівці називають корпорації «УкрАВТО» (Запорізький автомобілебудівний завод), «Єврокар», «АвтоКрАЗ», «Богдан», та «Еталон» (Чернігівський і Бориспільський автобусні заводи).

Запорізький автомобілебудівний завод відомий українцям моделями ЗАЗ Forza, Vida, Lanos і Sens. Модель Lanos випускають ще з 1998 року, а от ЗАЗ Vida почали виробляти у 2012 році: авто копіює перше покоління Chevrolet Aveo. Цього року запорізький завод також отримав замовлення на виготовлення електрофургонів (ZAZ VIDA Cargo EV) для «Нової пошти».

Другий за обсягом виробник легкових автомобілів в Україні – ПрАТ «Єврокар». За 16 років існування в галузі «Єврокар» випустив близько 37 різних моделей авто німецького концерну Volkswagen AG (марки Volkswagen, Audi, SEAT і Škoda). Сьогодні на заводі поблизу Ужгорода збирають цілу низку моделей чеської Škoda: Octavia, Fabia, Superb, Rapid, а також позашляховики Kodiaq та Karoq. Як зазначають у компанії, їхньою стратегічною метою є глибока інтеграція в європейську автомобільну промисловість.

Виробництвом автобусів займаються кілька підприємств: корпорація «Еталон», «УкрАВТО», «Богдан», «Черкаський автобус», а також «Львівський автобусний завод» і «Завод Часівоярські автобуси». За підсумками 2016 року лідерами продажів стали «Черкаський автобус», «Завод Часівоярські автобуси» і «Богдан». В основному заводи постачають продукцію на внутрішній ринок, а також до країн СНД.

Корпорація «Богдан», крім автобусів, виробляє також спецтехніку (швидкі допомоги, вантажівки марки Hyundai HD, броньовані військові автомобілі тощо). Зокрема, цього року «Богдан» повинен виготовити 100 нових санітарних автомобілів для потреб АТО.

Вантажні та спецавтомобілі для військових виготовляє також підприємство «АвтоКраз». Водночас на кременчуцькому заводі збирають легкові автомобілі – китайські  Geely та корейські SsangYong.

Загалом, за даними асоціації «Укравтопром», у жовтні українські заводи виготовили 944  автотранспортні засоби: 61 автобус, 835 легкових авто і 48 вантажівок («АвтоКрАЗ» не надав дані). Це на 90% більше, ніж торік, однак відкорковувати шампанське зарано, кажуть експерти.

За словами директора Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олега Назаренка,  автозавод може бути рентабельним, якщо продає не менше 150-200 тисяч автомобілів на рік. А українським заводам ще до цього далеко. 

BMW з українською душею

Найвідоміші світові бренди не лише випускають свої автомобілі в Україні, а й виготовляють  комплектуючі до них. Останніми роками на Заході України відкрилося одразу кілька нових заводів, три з них – на Львівщині. Як зазначають експерти, не в останню чергу це відбулося завдяки зближенню нашої держави з ЄС та ухваленню Угоди про Асоціацію.

У 2016 році японська компанія «Fujikura» відкрила у Львівській області завод із виробництва електричного устаткування для автомобілів, зокрема марки Volkswagen. Це був один із найбільших інвестиційних проектів області (близько 75 млн доларів). Тоді ж у Яворівському районі було відкрито нове підприємство із виготовлення шкіряних сидінь для автомобілів Audi та ВМW (ТзОВ «Бадер Україна»). А цього літа у Бродах Президент України урочисто відкрив третій виробничий підрозділ французької компанії Nexans, що спеціалізується на кабельних мережах для концерну BMW.

«Французька компанія Nexans ухвалила рішення інвестувати в Україну, щоб постачати продукцію, яка тут виробляється, німецькому концерну BMW, але виробляти будуть українські працівники. Це є прямий результат надзвичайно важливого документа – Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яка відкриває для українських виробників у рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі доступ до європейських ринків», – зазначив на відкритті Петро Порошенко.

У 2016 році ще один завод із виготовлення кабельних мереж для авто з’явився в Коломиї Івано-Франківської області. Уже третє в Україні підприємство німецького концерну Leoni AG виготовляє комплектуючі для таких елітних марок авто, як Audi, Volkswagen, General Motors, Porsche і Lamborghini.

За словами фахівців, відкриття цих підприємств забезпечило робочі місця для кількох тисяч людей. Експерти пояснюють, західний регіон цікавий іноземних інвесторам через свою близькість до Європи, наявні кадрові ресурси та політику місцевих чиновників, які сприяють в отриманні дозвільних документів.

Втім, українські автовиробники наголошують, що поява іноземних виробників не повинна замінити розвиток власного автопрому, а тому сподіваються на державну підтримку.

«Усі країни Європи, особливо східноєвропейські держави, в своєму законодавстві мають цілий арсенал інструментів держпідтримки промисловості, залучення і захисту інвестицій, який дозволяє істотно знизити витрати на створення нових потужностей, і головне, здешевити вироблену продукцію до 10-12% в порівнянні з українською продукцією. А з урахуванням вартості кредитних ресурсів це всі 20%», – зауважує віце-президент «УкрАвто» Олег Папашев.

Власне, у вересні цього року міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів повідомив, що відомство розробить п’ятирічну стратегію розвитку  автомобілебудування. За його словами, вона передбачатиме розвиток українського автопрому зі створенням робочих місць також у суміжних сферах промисловості, але головне її завдання: максимальна локалізація виробництва автомобілів в Україні. Якщо це вдасться, український автопром матиме успішне майбутнє.