Ситуацію ускладнює і конфлікт на Близькому Сході, після якого стрімко дорожчає пальне. Як усе це вплине на посівну та вартість робіт, зʼясовував Центр громадського моніторингу та контролю.

Довга зима

Якщо у південних регіонах України посівна кампанія почалася за планом, то у центрі та на півночі вона відбувається з затримкою у кілька тижнів. У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства причиною затримки називають глибше промерзання ґрунту та тривале танення снігу. 

“Затримка з початком польових робіт не катастрофічна, однак аграріям доведеться працювати більш інтенсивно і завершити всі роботи протягом 45-50 днів”, — розповів під час брифінгу у Медіацентрі Україна заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Проблеми з добривами

За інформацією Марчука, повномасштабне російське вторгнення сильно вплинуло на ланцюги постачання добрив до України. Відтак, цього року наші аграрії не можуть вповні удобрити поля перед весняною посівною. “Наразі частина мінеральних добрив під забороною, бо вони входять до числа вибухонебезпечних та їх не можна завозити морем. Асоціація аграріїв зверталась до Мінекономіки та ВМС, щоб вирішити це питання та завозити аміачну селітру морем, бо вона не несе загрози. Станом на зараз цих дозволів ще немає. Тому зараз йдуть перемовини, щоб хоча на осінь вдалось її завести”, — пояснив він.

За прогнозами експерта, вже незабаром до подорожчання мінеральних добрив призведе і конфлікт на Близькому Сході. 

Вартість пального

Операція Сполучених Штатів та Ізраїлю проти Ірану вже призвела до різкого зростання цін на пальне у світі. Втім, на роботу українських аграріїв це поки що не вплинуло, наголошують у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства. Заступник міністра Тарас Висоцький зазначає, що на початку польових робіт аграрії мають достатні запаси всіх необхідних ресурсів.

“Аграрії мають запас основних ресурсів для весняної посівної щонайменше на кілька тижнів, а часто — і на кілька місяців. Це необхідно, адже агровиробництво має довгий цикл: один урожай на рік потребує ретельної підготовки заздалегідь. Також завчасно закуплено пальне для проведення польових робіт, тому на старті посівної дефіциту ресурсів не спостерігається”, — наголошує він.

Водночас, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради вважає, що українським аграріям слід готуватися до зростання вартості пального. “Ціна на закупівлю для агровиробників сягала 55 гривень за літр дизпалива. Сьогодні — це 79 гривень за літр. Це буде додаткове навантаження на підприємство під час обробітку в районі 1400 гривень на один гектар. Це особливо гостро для малих виробників”, — каже Денис Марчук.

Пропозиції від держави

У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства нагадують українцям про програми, які діють для підтримки аграріїв. Дію однієї з них нещодавно подовжили до 2027 року. Йдеться про програму “Доступні кредити 5-7-9%”, яка дає аграріям можливість залучати кошти для проведення посівної та подальших польових робіт. Також чиновники зауважують, що наразі діють ще й такі програми підтримки:

• гранти на закладку садів і теплиць;
• підтримка будівництва овочесховищ;
• програми розвитку зрошення;
• спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.

Збирання зернових

За даними Міністерства економіки України, аграрії вже зібрали значну частину врожаю. Зокрема, цьогоріч обсяги зібраної пшениці (22,53 млн тонн) та гороху (626,6 тис. тонн) перевищили минулорічні показники. Урожай ячменю залишився майже на тому ж рівні — 5,33 млн тонн. Натомість менше вдалося зібрати кукурудзи (2,05 млн тонн), гречки (72,4 тис. тонн) і проса (54,2 тис. тонн). Серед регіонів за збором врожаю лідирують Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька області.

Продовольча безпека

Цьогорічний врожай пшениці дозволить не лише забезпечити українські потреби, а й залишає потенціал для експорту. У Всеукраїнській аграрній раді наголошують, що попри повномасштабне вторгнення українці матимуть все необхідне. “В умовах війни та постійних обстрілах, а також несприятливих погодних умовах ми маємо гарний показник збору пшениці — 22,5 мільйона тонн. Це говорить про те, що продовольча безпека по пшениці буде повністю перекрита. В об’ємах на рік нам потрібно 6-7 мільйонів. Отже ми говоримо про потенціал експорту на майбутнє”, — сказав Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради на брифінгу у Медіацентрі Україні.

За прогнозами, Україна може експортувати понад 15 мільйонів тонн зернових. Наразі за обсягами експорту наша країна відстає: минулоріч станом на зараз вже продали за кордон понад 10 мільйонів тонн зернових, а цьогоріч  — лише 6 мільйонів тонн.

Нашу пшеницю охоче купують країни ЄС, Азії та Північної Африки. Водночас, з початку повномасштабного вторгнення російські загарбники продають вкрадену українську пшеницю та завдають збитків нашій державі.

Вартість овочів

У Всеукраїнській аграрній раді також мають прогноз щодо вартості овочів, за які українцям доведеться платити більше. “Коли почнуться реальні заморозки, виробники будуть закладати певну ціну на обслуговування сховищ, тому ціни на овочі будуть зростати. Ціна на овочі в межах “борщового набору” може зрости в межах 5-7%. Це при умові, що буде все стабільно з постачанням електроенергії. Ворог прицільно б’є по критичній інфраструктурі, що може зробити продукцію ще дорожчою”, — заявив Денис Марчук.

Зміна вартості

Продукти в Україні за рік здорожчали в середньому на 23%, про це свідчать дані Державної служби статистики. Зокрема, зросло у ціні виробництво м’яса (+24,4%); молочних продуктів (+18,9%); хліба, хлібобулочних і борошняних виробів (+17,5%); напоїв (+10,1%). Одним з небагатьох продуктів, виробництво якого подешевшало, виявився цукор (-8%). 

Наслідки змін клімату

Продуктова інфляція в Україні частково спричинена кліматичними проблемами. Зокрема, саме через слабкий торішній врожай — майже втричі стрибнули ціни на яблука. Призводять погодні негаразди і до сезонних коливань — здебільшого, це стосується вартості плодоовочевої продукції.

Втім, така тенденція є глобальною, від змін клімату потерпають не лише українські врожаї. Екстремальні погодні умови є причиною подорожчання харчів у всьому світі, пише видання “Financial Times”. Так, посуха в Іспанії призвела до 50-відсоткового збільшення цін на оливкову олію минулоріч. В Індії через спеку на 89% зросла вартість цибулі. А у Південній Кореї з тієї ж причини на 70% подорожчала капуста. 

Новий врожай

Вже у серпні та вересні українці витрачатимуть на деякі овочі та фрукти менше. Зокрема, як пише “РБК-Україна”, варто очікувати подешевшання борщового набору. На ринках скоро з’явиться велика кількість картоплі та капусти. Впадуть і ціни на яблука. Дешевшають також кавуни — цьому посприяла надлишкова пропозиція. Крім того, за прогнозами, до осені не повинна змінитися вартість м’ясної та молочної продукції. 

Прогнозоване здорожчання

Експерти попереджають про незначний стрибок цін на соняшникову олію. Пов’язують його насамперед зі збільшенням попиту на продукт. Коливання має становити кілька гривень за літр, зазначив у коментарі “ТСН” очільник Союзу українського селянства Іван Томич: “В сезон консервацій — у серпні, коли спостерігатиметься високий попит серед населення на олію, ціна може коливатися в межах кількох гривень. Але суттєвого здорожчання не буде”,  — сказав Томич. 

Подорожчати може інший стратегічний продукт — хліб. Причина — частину посівів пшениці знищили заморозки. Щоправда, остаточні висновки поки робити рано. За словами економіста Олега Пендзина, тривожні повідомлення у ЗМІ про зростання ціни хліба наразі не мають під собою достатніх підстав. “Сьогодні незрозуміло, що і скільки зберуть. Українська зернова асоціація каже, що цього року врожай на 7% більший за минулорічний, але ніхто не знає, що буде в серпні з погодою. Тому всі ці прогнози трошки вилами по воді писані. На сьогоднішній день відносно до неврожайного 2024 року ціна на хліб зросла на 22%, але загалом цей рік буде кращим”, — зазначив Пензин у коментарі УНІАН.

А за словами аналітика Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, вартість олії та борошна залежить не лише від обсягів нового врожаю, а й від витрат на енергоносії, зарплати та логістику. Тож загальна вартість електрики і пального навряд чи дозволять виробникам знизити ціни для споживачів.

Прогнози врожаю

Якщо погода не принесе українським аграріям неприємних сюрпризів, цього року можна очікувати на дуже хороший врожай. Про таке заявив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачьов на засіданні Зернового клубу в Києві. “Ми прогнозуємо виробництво більше на 5 млн тонн. Ми прогнозуємо 83 млн тонн зернових і олійних. Думаємо, що збільшення станеться передусім завдяки кукурудзі. Вона у нас дуже добре виглядає”, — заявив Горбачьов. 

Очікується, що кукурудзи виростять 29,26 млн тонн, а її експорт зросте до 24 млн тонн проти 21,5 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році (тобто від 1 липня до 30 червня). У разі сприятливої погоди прогноз врожаю кукурудзи можуть підвищити до 30 млн тонн. Пшениці очікують 22,5 млн тонн при експорті в 16,5 млн тонн. Ячменю — близько 4,9 млн тонн, а його експорт має скласти  2,3 млн тонн.

Озимий ріпак погано переніс зиму. Площі, які звільнилися, засіяли соняшником і кукурудзою. Тож очікується 3 млн тонн ріпаку, 2,6 млн з яких мають відправити на експорт. Врожай соняшнику прогнозують у майже 15 млн тонн (проти 12,7 млн у 2024/25), на експорт планують скерувати 14,8 млн тонн. Урожай сої очікують на рівні 6,23 млн тонн, експорт — 4 млн. 

Для порівняння,  у 2021 році, за даними Державної служби статистики, аграрії зібрали рекордні 107,38 мільйона тонн зернових та олійних культур. Втім, уже у 2022 році через повномасштабне вторгнення Росії та пов’язані з цим труднощі, урожай скоротився майже вдвічі — до 53,86 мільйона тонн. 

Посуха та сарана

Несприятлива погода у 2025 році стала справжнім випробуванням для агросектору. Через неї втрати врожаю фермерів лише  на деокупованій частині Херсонщини сягнули мільярда гривень. Зокрема, у цьому регіоні зафіксували масове розмноження сарани. 

Брак вологи у червні суттєво вплинув на врожай і в інших українських областях. “Посуха, на жаль, розширює свій вплив. Зокрема, від неї вже досить сильно страждає Дніпропетровщина. Страждає частина Миколаївщини. Не виключено, що погіршені умови можуть бути також на Кіровоградщині”, — сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. 

Чи вистачить Україні зерна

“Якщо говорити про оцінку загального валового збору в сезоні 2025/26 комерційного року, ми вийдемо на достатні обсяги, щоб гарантувати продовольчу безпеку”, — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

За його оцінками, Україна збере близько 50-52 млн тонн зернових цього року. А такого обсягу точно буде достатньо для власного споживання. “Нам на рік треба 3,5-4 млн тонн. Тому тут ніяких таких застережень особливих немає, як і щороку ми сформуємо експортний потенціал, але ми не знаємо, як буде змінюватись оперативна ситуація. У нас оці бомбардування, ракетні нальоти постійно відбуваються, і збирання йде також під дією “шахедів”, балістики й інших неприємних речей”, — наголосив Коваль. 

Експерт додав, що навіть на Донеччині, де близькість до фронту становить 5-20 км, ведуться аграрні роботи і збір врожаю. “Вихід в аграріїв один — не боятися і робити те, що ти мусиш. І ми це робимо. Ми зберегли 70% аграрного комплексу, й експортуючи досить значні обсяги, забезпечуємо продовольчу безпеку та годуємо декілька сотень мільйонів людей”, — заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації.

Україні вдається експортувати до 5,5 млн тонн щомісяця

Другий історичний показник після 2021 року. Так обсяги українського імпорту збіжжя охарактеризував перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. “Ми розуміємо, що в 2021 році були зібрані врожаї з зовсім інших площ, не було тимчасової окупації майже 20% території, відповідно сільськогосподарських земель. Тому з урахуванням всіх викликів, аграрії показали себе стійко і продовжують працювати”, — зазначив Висоцький  під час брифінгу в Медіацентрі Україна.

Україні вдається експортувати 4,5–5,5 млн тонн сільськогосподарської продукції щомісяця. За інформацією Висоцького, це достатньо, аби встигнути експортувати збіжжя до збору нового врожаю, залишаючи необхідний обсяг для внутрішнього споживання. “Можемо говорити про те, що в районі 40-45 млн тонн зернових є до експорту і наразі виглядає так, що буде експортовано, і приблизно 17 млн тонн олійних та продуктів переробки”, — сказав Тарас Висоцький.

Експорт і ціна продуктів

Заступник міністра також наголосив, що немає передумов для суттєвих змін цін на продукти харчування до збору нового врожаю. “Врожай, який є, зафіксований, він далі не впливає на зміну. Є фактор форс-мажорний, який може впливати, — це енергозабезпечення, але надіємося, що вся система впорається і буде стабільність”, — пояснив Висоцький.

Він також додав, що ситуація на ринку молочних продуктів залишається стабільною, а в найближчі місяці можливе навіть зниження цін.

Прогнози врожаю 2025

Попри позитивні результати минулого року, аграрний сектор України стикається з серйозними викликами. Так, Національна академія аграрних наук повідомила, що рівень зволоженості ґрунту нині є найнижчим за останні сім років. “Загальна кількість опадів за листопад-січень становила лише 79,6 мм, що значно нижче за середній багаторічний показник у 117 мм”, — йдеться у звіті Академії. Там також додали, що недостатня кількість вологи викликає особливе занепокоєння у виробників зерна.

Крім того, велика частина сільськогосподарських земель залишається замінованою. За даними Міністерства аграрної політики, у 2024 році розмінували та повернули до обробітку 285 тисяч гектарів угідь. Проте близько 2 мільйонів гектарів досі непридатні для ведення господарства, що щороку завдає економічних втрат на сотні мільйонів доларів.

Попри труднощі, Міністерство аграрної політики прогнозує збільшення врожаю пшениці у 2025 році до 25 мільйонів тонн, порівняно з 22 мільйонами тонн у 2024 році. Це стане можливим завдяки розширенню посівних площ за умови сприятливих погодних умов.

Аграрії між тим стурбовані: незвичне зимове тепло та відсутність снігу можуть вплинути на майбутній ріст овочів та зернових. Чи є ризик неврожаю, з’ясовував Центр громадського моніторингу та контролю.   

Знову температурні рекорди

Кінець січня приніс Україні низку температурних рекордів. Зокрема, 27 січня у Києві зафіксували два максимуми. Мінімальна температура повітря не опустилась нижче 5,1°С, що на 2,1°С вище попереднього рекордного показника для цього дня 1902 року. Також середньодобова температура повітря виявилася найвищою за весь час спостережень і більше відповідала кінцю березня, ніж середині зими.

У лютому стовпчики термометрів почали знижуватися. За словами речниці Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи, середньомісячна температура буде коливатися від -3 до +2. А це на 1,5-2 градуси вище кліматичної норми. 

Тепло може стати проблемою для аграріїв

Березневі температури у січні можуть не минути безслідно для українського сільського господарства. Як пояснила завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух, зміни клімату можуть негативно вплинути на вирощування капусти, огірків та картоплі. “У червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто “спечеться”, тобто почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз склалися несприятливі умови”, — зазначила Віра Балабух.

Ризики для урожаю зернових

Тим часом науковці Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН стурбовані спричиненою аномальним теплом дочасною вегетацією озимих, яка загрожує їхній зимівлі в разі різкого похолодання. 

На думку ж речниці Укргідрометцентру Наталії Птухи, тепла погода взимку навпаки сприяла кращому сходженню озимих культур. “Певні перестороги є в аграріїв, але, наприклад, в цьому році є певний позитивний вклад у тому, що, оскільки осінній період був дуже сухий, не встигли вчасно посіяти всі культури, які були заплановані, тому що дуже сухий ґрунт був, це було неможливо зробити, і деякі культури озимі посіяли пізніше. І те, що зараз ось ці місяці зимові були досить теплими, є плюсом, тому що вони розвинулися, зійшли”, — зазначила вона.

Нові можливості

Про те, що аномальне тепло може принести не лише ризики, а й нові можливості, говорить і Віра Балабух. Серед плюсів, які бачить науковиця: м’які зими означають значно менше витрачених на опалення ресурсів, а отже, економію електроенергії. А це дуже важливо, зважаючи на постійні російські удари по нашій інфраструктурі. Також, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт. До того ж, збільшення вегетаційного періоду дає Україні шанс збирати три врожаї на рік, а також вирощувати на півночі культури, які раніше росли лише на півдні — наприклад, кукурудзу та соняшник.

Зберуть менше, ніж минулого року

Українська зернова асоціація прогнозує цьогорічний врожай на рівні 74,6 млн тонн зернових та олійних. Для порівняння, в 2023 року врожай склав 82,8 млн тонн, у 2022 — 73,8 млн тонн, а в “довоєнному” 2021 році — рекордні для України 107,38 млн тонн.

“Поточний прогноз базується на середніх погодних умовах за останні 5 років, тому поліпшення чи погіршення даних умов навесні та влітку можуть внести свої корективи. Потенційне зниження врожаю в новому сезоні викликане як скороченням посівних площ, так і дещо посушливим періодом в травні цього року в низці регіонів на Сході та Півдні країни”, — пояснюють в Асоціації.

Врожай пшениці в 2024 році УЗА очікує на рівні 19,1 млн тонн (в 2023 — 22 млн тонн). Врожай ячменю може скласти 4,6 млн тонн (в 2023 — 5,8 млн тонн). Урожай кукурудзи — 25,5 млн тонн (в 2023 — 29,6 млн тонн). Врожай соняшнику — 13,7 млн тонн (в 2023 — 14,2 млн тонн). Соя стала чи не єдиною культурою, якої цьогоріч можуть зібрати більше, ніж минулого року, адже аграрії збільшили площу під сою через її прибутковість. Тож  в планах зібрати 5,5 млн тонн цієї культури (в 2023 — 4,9 млн тонн). 

На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, такі очікування щодо врожаю, свідчать про те, що Україна повністю забезпечує свої потреби. “Ми маємо споживання близько 15-18 млн (тонн — ред.) протягом року. І, звичайно, головна кількість піде на експорт, тому що експортні виручки та валютні надходження є ключовим моментом забезпечення товаровиробників, держави валютними надходженнями”, — пояснив Денис Марчук під час брифінгу в Медіацентрі Україна – Укрінформ. 

Більшість експорту — морем

Нині експорт сільськогосподарської продукції з України майже повністю залежить від чорноморських портів. На них припадає близько 78% обсягу. Ще 15% йде через порти на Дунаї, 6% експорту припадає на залізничні перевезення. Автотранспортом перевозять менше 1% українського збіжжя. 

Так, за даними Адміністрації морських портів, від серпня минулого року з України експортували майже  50 мільйонів тонн вантажів саме морським коридором. 

“Починаючи з першого судна Joseph Shulte, що вийшло українським коридором 16 серпня 2023 року, українські чорноморські порти переробили цей рекордний об’єм вантажів незважаючи на постійні атаки ворога на нашу критичну інфраструктуру. Це 1737 оброблених суден!” — йдеться на сторінці Асоціації.

“Ми маємо дуже гарний потенціал у 2024 році з експортом. Квітень та травень стали одним з яскравих показників того, що ми досягли певного не тільки паритету, а й переваги в Чорному морі. Кількість суден збільшилася, а отже й експорт збільшився. В квітні експортували 6,2 млн тонн, в травні морем 5,3 млн тонн. Зараз трохи буде менше, тому що перехідних залишків стає менше”, — зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Постійними ринками для українського зерна залишаються Азія, Африка, Близький Схід, Європа. І за них точиться запекла боротьба. Адже, за словами Марчука, Росія не лише завдає ударів по території України, а й економічно намагається вибивати нашу  країну з потенційних ринків. 

Між тим у Міноборони Великої Британії підкреслили, що постачання збіжжя з України має величезне значення для глобальної продовольчої безпеки. У період з липня 2023 року до червня 2024 року експорт з України становив близько 9,7% від світового експорту зерна.

Росія вкрала та знищила зерна на мільярди доларів

Тим часом, за даними Офісу Генерального прокурора, росіяни за час великої війни викрали з окупованих територій понад 1 700 тонн українського збіжжя та продовжують знищувати сільськогосподарську інфраструктуру. Щоб відстежити викрадену агропродукцію та притягнути причетних до кримінальної відповідальності, українські прокурори отримали накази на арешт понад 20 суден. Загалом, від 24 лютого 2022 року Росія вкрала і знищила українського зерна та іншої агропродукції на мільярди доларів.

Площі зменшуються, але не критично

Площі посівів в Україні скорочуються вже третій рік поспіль: як ярих культур, так і озимих. Найбільше падіння відбулося у перший рік великої війни — восени 2022 озимими культурами засіли на 26% менше ріллі, аніж роком раніше. Найбільше скоротилися посіви під озимим ячменем (-19%) та озимим ріпаком (-15%).

Цьогорічне скорочення посівних площ під ярими культурами буде не таким стрімким, але теж суттєвим. За даними Міністерства аграрної політики, складе 3,7%, порівняно із минулим сезоном, що еквівалентно 0,5 млн гектарів. Найбільше зменшаться посівні площі під кукурудзу — приблизно на 9%, також скорочення зазнають площі під соняшником. Натомість очікується зростання посівних площ під ярим ріпаком (24%), соєю (21%), цукровим буряком (17%), зернобобовими (11%), ярим ячменем (7%) та ярою пшеницею (2%).

В Українському клубі аграрного бізнесу наводять два сценарії цьогорічної посівної кампанії. “При оптимістичному посівні площі зменшаться на 3% — до 18,6 млн гектарів: під зерновими — скоротяться на 3%, до 10,2 млн гектарів, а під олійними — збільшаться на 1% — до 8,4 млн гектарів. При песимістичному сценарії посівні площі під зерновими та олійними зменшаться на 17% — до 16 млн гектарів: під зерновими — на 17%, до 9,1 млн гектарів, під олійними — на 16% до 6,9 млн гектарів”, — каже керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Вона додає, що посівні площі скорочуватимуться передусім в районах, наближених до лінії фронту та віддалених від морських портів і західних кордонів країни, тобто у східних та північно-східних областях.

Таким чином, вже другий рік поспіль зберігається тенденція заміщення посівних площ зернових культур олійними. “Аграрії сьогодні змушені продавали кукурудзу в збиток: її собівартість складає більше 6 тис. грн, а пропонують 4.5-5 тис. грн. Ймовірно, її менше закладатимуть на посіви. Буде робитися ставка на олійну культуру — сою і ярий ріпак”, — зазначив на брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Блокування кордону б’є по аграріях

Ситуація з вивезенням аграрної продукції за кордон у 2024 році виглядатиме значно краще, аніж у 2023-му, оскільки Україні вдалося налагодити роботу чорноморського зернового коридору. “Чорне море є основним експортним шляхом, на нього припадає 80% нашого експорту. Близько 10% нашого експорту йде через Дунай, а решта, приблизно 3-5%, через Польщу, загалом приблизно 300-350 тисяч тонн на місяць”, — пояснює Денис Марчук.

Він додає, що блокування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні не вплине критично на експорт агропродукції. Але від цього страждають передусім аграрії західних областей — Тернопільщини, Львівщини, Івано-Франківщини, Рівненщини, адже вони, маючи контрагентів в Європі, втрачають прибуток через здорожчання логістики.

Окрім скорочення посівних площ, цього року очікується і зменшення врожайності. Відтак, ймовірно, у 2024 році валовий збір зерна буде меншим, порівняно з попереднім роком. Світлана Литвин прогнозує скорочення на рівні 15-20%. Однак, за її словами, таке скорочення не загрожує продовольчій безпеці України.

Знищують міни, щоб транспортувати збіжжя

Військово-морські сили Болгарії та Румунії очищають від мін акваторію Чорного моря на маршруті нового українського “зернового коридору”. 7 кораблів мінно-тральної групи працюють біля берегів Болгарії. Про це на своїй сторінці у соцмережі розповів головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко. “Тристоронню ініціативу” між Болгарією, Румунією та Туреччиною для спільної боротьби з мінами у Чорному морі створили 12 жовтня цього року: міністри оборони трьох країн домовилися про це під час зустрічі у штаб-квартирі НАТО. Ініціатива  — великий крок для збільшення експорту українського зерна. Адже лише за останній час у Чорному морі одразу кілька кораблів зазнали ушкоджень через міни.  

Десятки суден за місяць

Тим часом, український коридор для транспортування збіжжя — успішно діє.  За даними  Bloomberg, від 16 вересня до 18 жовтня ним уже пройшли 32 судна, які могли вивезти близько 1,4 мільйона тонн вантажу. А за оцінками Андрія Клименка, йдеться принаймні про 42 судна, які прийшли до портів Великої Одеси із середини вересня до 22 жовтня включно. У цей  же час із портів вийшли 23 кораблі. 

Агропродукція залишається найбільшою складовою експорту через морський коридор. Як розповів під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ народний депутат та член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук, Україна з середини вересня змогла експортувати 1 мільйон тонн збіжжя. 

“На жаль, це поки що невеликий об’єм того, що потребує агросектор України. Але це початок — початок українського коридору, який працює без якихось домовленостей з країною, яка обстрілює нас. Тому що ми бачимо, що домовленості, які були в Туреччини, ООН з Росією, вони, на жаль, не працюють, Росія все хоче зробити, щоб знищити наш агросектор”, — наголосив Дмитро Соломчук.

Урожай — перевищив прогнози

За словами Соломчука, попри війну цьогоріч Україні вдалося зібрати урожай, який перевищив усі прогнози. “Вже зібрано біля 54 мільйонів тонн всіх культур — олійних, зернових. На полях ще мінімум є 20 мільйонів тонн, найбільше кукурудзи, тому що її збір тільки розпочався. Жнива ще будуть тривати місяців два, через те, що вже по всій Україні задощило, цей процес буде затягуватися”, — зазначив Соломчук.

Як пояснив експерт, на обсяги врожаю цьогоріч вплинули сприятливі погодні умови та розмінування сільськогосподарських територій. “У Херсонській, Харківській областях аграрії самі багато розмінували. Там у них пройшла весняна посівна. І врожай досить хороший, порівняно з минулим роком, буде більший. Як на час війни — на високому рівні”, —  певен Дмитро Соломчук.

Ризики залишаються

Зернова угода, яку уклали за посередництва ООН і Туреччини влітку 2022 року, зірвалася в липні цього року через дії Росії. Після цього почалися систематичні обстріли портової інфраструктури України та сховищ із зерном. Проте після вдалих дій Сил Оборони України у Чорному морі, наша країна знову змогла відновити вивезення збіжжя морем. Хоча ризики для суден, які заходять до українських портів, залишаються. І йдеться не лише про вже згадані морські міни, а й про можливі атаки Росією іноземних суден. Тож, як пише Bloomberg, кораблі намагаються триматися ближче до узбережжя країн-членів НАТО: Болгарії та Румунії. А деякі судна навіть вимикають свої транспондери після прибуття в порти Одеси, щоб знизити ризики.