Побутова корупція процвітає, а топ-корупції — меншає

Дослідження Іnfo Sapiens, за яким 61,2% українців відзначили зростання рівня корупції,  відбулося наприкінці минулого року. Соціологи опитали 2500 українців: така вибірка є репрезентативною. Також були опитані представники бізнесу: лише 46% з них вказали, що рівень корупції зростає. Водночас, дослідження Transparency International базувалось на аналітичних оцінках міжнародних фінансових організацій та експертів, які дивились на корупцію в масштабах всієї держави. Отже, хоча ці дослідження і стосуються теми корупції, вони — абсолютно різні і не суперечать одне одному. Перше показує, що в Україні зростає так звана побутова корупція, тоді як друге ілюструє, що меншає політичної, або топ-корупції. При цьому, як зазначає голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик, впродовж двох років серед українців зростає неприйняття корупції. Це, зокрема, свідчить про позитивну динаміку в країні.

Антикорупційні органи — Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд — минулого року продемонстрували хороші результати: на лаву підсудних потрапили прокурори, топ-чиновники та десятки суддів, серед яких і колишній голова Верховного Суду. А до бюджету повернулись рекордні 4,5 мільярди гривень. Утім, за законом, НАБУ, САП та ВАКС займаються лише топ-корупцією та топ-корупціонерами, розслідуванням побутової корупції в Україні — відповідальність Нацполіції, а особливо масштабних справ — Державного бюро розслідувань. Саме вони розслідують злочини на кшталт хабарів в лікарнях за оформлення “липових” довідок з фіктивними діагнозами, “рентних платежів” митникам, або ж підкупу працівників державних інспекцій. 

Антикорупційні органи посилюються

Хоча попередній рік був найуспішнішим в історії антикорупційних органів і рівень топ-корупції в країні зменшується, результати НАБУ, САП та ВАКС поки що не задовольняють українців. Це не дивно, адже формування антикорупційної інфраструктури в країні триває, і органи, відповідальні за боротьбу з корупцією, все ще не можуть працювати на максимумі можливостей. Приміром, Спеціалізована антикорупційна прокуратура донедавна була лише підрозділом Офісу генпрокурора, і від’єдналась тільки з 21 березня. Така ситуація нерідко призводила до втрати важливих речових доказів у резонансних справах. Проблеми є й у Антикорупційного Бюро: всією топ-корупцією в країні повинні були займатися лише 250 детективів, адже збільшувати штат не дозволяв закон. Наприкінці 2023 року Верховна Рада проблему виправила і дозволила розширити НАБУ на 300 осіб впродовж трьох років.

Для остаточного становлення антикорупційної інфраструктури залишилось зробити ще низку кроків — створити автономну експертну установу при НАБУ та ухвалити закон про раціоналізацію Вищого антикорупційного суду, який дозволить розгляд корупційних справ одним суддею замість колегії з трьох суддів. До речі, цей закон — одна з вимог Міжнародного валютного фонду на 2024 рік. Тож зараз м’яч на стороні Верховної Ради — що швидше депутати ухвалять необхідні норми, то швидше поліпшаться і результати боротьби з корупцією, чого чекає все українське суспільство.

Кількість справ зростає, кількість детективів — ні

Закон про Національне антикорупційне бюро України, ухвалений у 2014 році, визначав загальну кількість співробітників Бюро у 700 осіб, з яких детективів було лише 246. Натомість кількість справ, що розслідує НАБУ, — стрімко зростала: якщо на 2016 рік було 264 провадження, то у 2019-му їх стало вже 892. У 2023 році через війну кількість проваджень скоротилась до 633, але це однаково у два з половиною рази більше, аніж було 8 років тому.

За словами Директора НАБУ Семена Кривоноса, станом на 2023 рік Бюро мало суттєву нестачу персоналу оперативно-технічного рівня — детективів та криміналістів. “У нас не такі видатні результати у сфері оборони. І у нас, очевидно, є проблеми з розслідуванням справ енергетики, складних фінансових злочинів. Але ми працюємо над цим. Ми абсолютно точно покажемо результат і в цих сферах”, — додав він. Ситуацію дещо покращила внутрішня реорганізація штату: скоротили службовців, які не виконували основну функцію НАБУ, та збільшили кількість посад для тих, хто задіяний в розслідуваннях.

Навіть за таких умов НАБУ демонструє хороші результати у боротьбі з топ-корупцією. За 11 місяців 2023 року Бюро повідомило про підозру 254 особам (проти 188 у 2022 році), 92 обвинувальні акти стосовно 220 осіб скерували до суду, 56 обвинувальних вироки ухвалив Антикорупційний суд у справах НАБУ. Серед найбільш гучних проваджень 2023 року — викриття на отриманні хабара голови Верховного Суду Всеволода Князєва, затримання заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, викриття корупційної схеми за участі першого заступника міністра аграрної політики. Також у 2023 році НАБУ передали до суду справи щодо низки народних депутатів та топ-менеджерів державних підприємств.

Два виклики для Антикорупційного Бюро

Закон щодо посилення спроможності НАБУ, ухвалений Парламентом 8 грудня, передбачає збільшення чисельності працівників Бюро на 100 людей щороку — у 2024-му, 2025-му та 2026-му. Левова частка нових співробітників — це саме детективи і аналітики. Поетапність набору зумовлена навантаженням на державний бюджет: якби парламентарі збільшили штат на триста осіб одразу, це обійшлося б державі у понад мільярд гривень.

Збільшення штату НАБУ на третину впродовж трьох років — неабиякий виклик для установи. Передусім, Бюро повинно забезпечити чесність та прозорість конкурсу з відбору працівників, за яким прискіпливо стежитимуть як громадськість та журналісти, так і західні партнери України. Також необхідно провести навчання детективів, їхню інтеграцію в систему Бюро, але разом з тим, зберегти якість та ефективність роботи установи. Від того, як НАБУ впорається з цими завданнями, залежить, чи буде якісний стрибок у боротьбі з топ-корупцією в країні в найближчі роки.

Втім, 300 нових співробітників — не панацея, оскільки Бюро має й інші нагальні потреби. Йдеться, зокрема, про надання права НАБУ самостійно збирати інформацію з електронних носіїв (здійснювати прослуховування), а також про створення незалежної експертної установи при НАБУ. Це дозволило б значно прискорити розслідування, усунути ризики підкупу експертів корупціонерами, унеможливити вплив на результати експертних висновків та запобігти витоку інформації. Ці питання також має вирішити Верховна Рада.

Чим займатиметься Вищий антикорупційний суд?

Вищий антикорупційний суд буде здійснювати правосуддя у корупційних та пов’язаних із ними справах, а також контролюватиме розслідування цих злочинів. Згідно із законом, він розглядатиме випадки, у яких збитки перевищуватимуть 500 прожиткових мінімумів (понад 880 тис. грн). Досудове слідство у цих злочинах може провадити як Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), так і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Служба безпеки України (СБУ), Державне бюро розслідувань (ДБР), Національна поліція тощо.

Вищий антикорупційний суд працюватиме як суд першої інстанції та апеляційна палата. Це означає, що великі корупційні справи потраплятимуть одразу до ВАСу, оминаючи місцеві суди, які часто відпускають корупціонерів. Апеляції розглядатиме спеціальна палата в межах Вищого антикорупційного суду.

Хто буде суддями Вищого антикорупційного суду?

Відповідно до закону, суддею ВАСу може бути громадянин України не молодше 35 років, який має п’ятирічний суддівський стаж або семирічний – науковий у сфері права, адвокатський або ж сукупний у перелічених галузях.

Склад Вищого антикорупційного суду обиратиметься через відкритий конкурс. Усього буде 35 суддів: 25 в основній ланці і 10 – в апеляційній.

Відбір суддів проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) разом із Громадською радою міжнародних експертів. Громадська рада буде складатися із 6 експертів. Ними можуть бути як іноземці, так і українці, однак їхні кандидатури визначатимуть міжнародні організації, які допомагають Україні боротися з корупцією.

«Це не кінець роботи. Це лише початок. Хочу звернутися до наших іноземних партнерів, бо законом передбачено інститут іноземних експертів, кандидатури яких нам мають надати міжнародні і авторитетні організації, які спеціалізуються на боротьбі з корупцією і де Україна бере участь на міждержавному рівні. Прошу за дуже короткий термін мінімум 12 кандидатів мають надійти до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) для того, щоб ми запустили процес створення суду», – наголосив Президент Петро Порошенко, підписуючи закон.

Громадська рада міжнародних експертів може ініціювати розгляд питання про недопущення кандидата на посаду судді. Для цього достатньо голосів трьох міжнародних експертів. Якщо 9 членів ВККС і 3 міжнародні експерти не підтвердять відповідність кандидата критеріям доброчесності і професійності, такий кандидат не зможе претендувати на посаду судді.

Члени Ради міжнародних експертів фінансуватимуться з державного бюджету України й отримуватимуть за роботу близько 7 тис. дол. заробітної плати. Щоб зупинити хабарництво, зарплата судді антикорупційного суду також буде високою – 6-12 тис. дол.

Коли запрацює Вищий антикорупційний суд?

Створення Вищого антикорупційного суду було однією з ключових вимог МВФ для надання подальшої макрофінансової допомоги Україні. Після ухвалення закону в МВФ заявили, що «проведуть аналіз документу на предмет його відповідності домовленостям, досягнутим у контексті програми реформ, що підтримується МВФ». У будь-якому разі, даний законопроект не формує суд, а лише описує його.

Для створення ВАСу Верховна Рада повинна ухвалити технічний документ. 14 червня глава держави подав цей законопроект – «Про утворення Вищого антикорупційного суду» – до Вищої ради правосуддя. Лише після ухвалення його депутатами можна буде переходити до формування конкурсної комісії та відбору кандидатів.

Втім, експерти сумніваються, що суд запрацює вже цього року. Адже відбір до Верховного суду показав, що конкурс – це тривалий процес. Крім того, існує думка, що депутати не надто зацікавлені у роботі Вищого антикорупційного суду, оскільки він насамперед буде спрямований проти політиків і можновладців.

Варто згадати, що на прийняття закону про ВАС пішло більше як півроку. До розробки  законопроекту були долучені громадські активісти та міжнародні експерти, зокрема Венеціанська комісія. Загалом до другого читання у документ було внесено майже 2 тисячі правок. За словам співавтора проекту Георгія Вашадзе, усі вони були узгоджені з представниками МВФ та враховували рекомендації Венеціанської комісії. Особливо щодо ролі міжнародних експертів у відборі суддів.

Активісти з нетерпінням чекають на Вищий антикорупційний суд, оскільки, на їхню думку, він  нарешті запустить антикорупційну систему в країні і покаже реальні результати боротьби з корупцією.

Особливості президентського закону

Створення Антикорупційного суду – одна із ключових вимог МВФ та Світового банку для подальшої підтримки України. Однак цієї заключної ланки у мережі державних антикорупційних органів досі бракує. І гучні справи, які розслідують детективи Національного антикорупційного бюро, гальмуються. Однак усе зміниться, коли Верховна Рада ухвалить закон про Антикорупційний суд.

22 грудня Президент Петро Порошенко вніс до парламенту законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, у якому були враховані висновки Венеціанської комісії. До цього у 2017 році вже було зареєстровано 2 проекти аналогічного закону – від групи депутатів та глави держави. У Верховній Раді не було консенсусу щодо цих проектів. Обидва їх Венеціанська комісія визнала недосконалими й рекомендувала розробити новий законопроект за авторства Президента. Саме його Петро Порошенко представив на розгляд депутатів наприкінці минулого року.

Коментуючи свій законопроект, глава держави закликав депутатів якнайшвидше ухвалити документ, причому ключовим моментом він назвав «врахування висновків Венеціанської комісії».

Відповідно до законопроекту, «завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом принципів і процедур судочинства з метою захисту особи, суспільства і держави від корупційних та пов’язаних з ними злочинів, а також судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів». Вищий антикорупційний суд розглядатиме корупційні справи, у яких збитки перевищуватимуть 500 прожиткових мінімумів (близько 900 тис. грн).

Суддею Вищого антикорупційного суду може бути громадянин України не молодше 35 років із п’ятирічним суддівським стажем або семирічним адвокатським, науковим (у сфері права) чи сукупним досвідом.

Законопроект не допускає призначення суддею Антикорупційного суду працівників фіскальних органів, Антимонопольного комітету чи Рахункової палати (якщо вони мають 10 років стажу). Також не можуть брати участь у конкурсі на цю посаду ті, хто були засуджені за корупцію або є фігурантами пов’язаних із корупцією справ. Крім того, на посаду судді Антикорупційного суду не можуть претендувати колишні члени Вищої кваліфікаційної комісій суддів або Вищої ради правосуддя, а також керівники політичних партій (впродовж останніх 5 років).

Кандидатури на посади суддів Вищого антикорупційного суду може ветувати Громадська рада міжнародних експертів, яка замінятиме на час своєї діяльності Громадську раду доброчесності.

Дискусія та прогнози щодо законопроекту

Розробкою президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд займалися експерти Анатолій Заєць та Валентин Сердюк, а також «Фонд інновацій та розвитку»​. Після оприлюднення тексту на сайті парламенту низка антикорупційних громадських організацій, а також деякі міжнародні партнери України (зокрема, МВФ та Світовий банк) виступили із критикою проекту закону. На їхню думку, новий документ враховує не всі рекомендації Венеціанської комісії.

Активісти вважають, що законопроект надає замало повноважень міжнародним донорам у доборі антикорупційних суддів, а також визначає надто суворі вимоги до кандидатів і має зашироку юрисдикцію дії. Однак автори закону запевняють, що врахували побажання Венеціанської комісії і розробляли проект відповідно до Конституції України.

«Міжнародних експертів пропонують міжнародні донорські організації, які підтримують Україну в антикорупційних реформах. І якщо їхній висновок щодо конкретної кандидатури буде негативним, то ВККСУ треба буде 11 голосів, щоб подолати це рішення. Сама Венеціанська комісія сказала, що має бути серйозна участь міжнародних експертів, але це не має суперечити суверенітету держави», – пояснив засновник «Фонду інновацій та розвитку»​ Георгій Вашадзе.

На думку експертів, усі зауваження і правки до законопроекту можна буде внести у процесі його розгляду депутатами. На цьому також наголошує голова Верховної Ради Андрій Парубій та Адміністрація Президента. На думку спікера Верховної Ради, довкола ухвалення закону у сесійній залі точитимуться дискусії, але саме в цьому і полягає робота депутатів. Наприклад, саме них глава парламенту покладає завдання із уточнення мінімальної кількості суддів, яка має бути обрана для того, щоб Антикорупційний суд розпочав роботу.

«Сьогодні проект закону перебуває у Верховній Раді, тому всі дискусії щодо тих чи інших норм мають відбуватися в рамках правового поля в українському парламенті», – вважають в Адміністрації Президента.

Президент Петро Порошенко очікує, що Вищий антикорупційний суд працюватиме вже наступного року. «Процес повинен завершитися до кінця цього року. Сподіваюсь, у нас буде закон у найближчі декілька місяців», – розповів Порошенко в інтерв’ю австрійському виданню Profil.

Ухвалення закону про створення Вищого антикорупційного суду є шляхом до ефективнішої боротьби з корупцією і до розблокування фінансової допомоги Світового Банку нашій державі. Тож усі: і влада в Україні, і партнери за кордоном – очікують, що це станеться найближчим часом.