Справа про підкуп народних депутатів

Однією з найгучніших справ, що задала тон антикорупційному порядку денному 2026 року, стало кримінальне провадження щодо лідерки фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. У середині січня 2026 року детективи НАБУ провели обшуки в її офісі. Слідчі дії відбулися в межах розслідування щодо можливого підкупу народних депутатів. За версією слідства, йдеться про пропозицію неправомірної вигоди з метою ухвалення потрібних рішень. Після обшуків Юлії Тимошенко було повідомлено про підозру. 16 січня Вищий антикорупційний суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави понад 33 млн гривень та поклав низку процесуальних обов’язків. Сама Тимошенко публічно відкидає звинувачення і заявляє про політичну мотивацію справи, тоді як у НАБУ наголошують: розслідування стосується конкретних фактів і перебуває у межах встановленої законом процедури.

Чого чекати у 2026 році

Після кризового 2025-го боротьба з корупцією переходить у фазу виконання зобов’язань і перевірки інституційної зрілості. 2026 рік розглядається як період, у якому антикорупційні реформи мають перейти від реагування на кризові ситуації до системної, передбачуваної роботи. Саме цього очікують як українське суспільство, так і міжнародні партнери.

Ключовим орієнтиром залишається переговорний кластер “Фундаментальні питання”, що охоплює верховенство права, судову реформу та антикорупційну політику. Європейський Союз неодноразово наголошував: без реального прогресу в цих сферах неможливий подальший рух за іншими переговорними главами. Це означає збереження процесуальної незалежності НАБУ і САП, усунення законодавчих прогалин, які дозволяють уникати відповідальності, а також завершення ключових етапів судової реформи.

Окремим і давно відкладеним завданням залишається скасування так званих “правок Лозового”, які продовжують ускладнювати розслідування корупційних справ і створюють ризики для їхнього розвалу в судах. Паралельно очікується стабільне функціонування системи електронного декларування, посилення інституцій, відповідальних за запобігання корупції та управління арештованими активами, а також виконання Антикорупційної стратегії на 2025–2027 роки.

Що показав 2025 рік

2025-й став роком, коли антикорупційна система пройшла одразу кілька серйозних випробувань. З одного боку — спроба законодавчо обмежити незалежність НАБУ і САП, яка в липні призвела до наймасштабніших протестів воєнного часу. Реакція суспільства, позиція міжнародних партнерів і подальше відновлення автономії антикорупційних органів продемонстрували, що питання їхньої незалежності більше не є суто інституційним — воно стало частиною суспільного консенсусу.

З іншого боку, саме у 2025 році НАБУ і САП довели спроможність працювати результативно в умовах війни. Резонансні розслідування у сфері енергетики, оборонних закупівель, військових розробок та місцевого самоврядування показали, що фокус антикорупційної роботи дедалі більше зосереджується на злочинах, пов’язаних із ресурсами, критично важливими для оборони та функціонування держави. Публічне розкриття таких схем дозволило виявити системні проблеми в управлінні стратегічними секторами та стало сигналом про невідворотність відповідальності незалежно від посади чи політичного статусу.

Погляд з Європи

Європейські дипломати загалом позитивно оцінюють прогрес України у 2025 році, водночас застерігаючи від самозаспокоєння. “Сталося щось важливе — не тільки для України, але й для довіри між Україною та Європейським Союзом… Але подорож ще не завершена”, — наголосила посол ЄС Катаріна Матернова після відновлення незалежності НАБУ і САП. 

Попереду — етап, коли разові успіхи мають бути перетворені на сталу систему. Від того, як Україна пройде цей період, залежить не лише подальша євроінтеграція, а й рівень довіри до державних інституцій у довгостроковій перспективі.

Боротьба за незалежність інституцій

Зовсім скоро Україна має увійти у нову фазу євроінтеграції — відкриття переговорних кластерів із Європейським Союзом. Перший із них — “Фундаментальні питання” — визначає основу всього переговорного процесу і включає верховенство права, судову реформу, права людини та антикорупційну політику. Саме цей кластер ЄС вважає ключовим: без його прогресу не можуть бути відкриті решта напрямів переговорів.

Боротьба з корупцією стала центральною умовою євроінтеграційного треку. Після подій літа 2025 року, коли парламент ухвалив суперечливі поправки, що розширювали повноваження генерального прокурора над НАБУ і САП, Європа відреагувала різко. Брюссель тоді прямо попередив: будь-яке послаблення незалежності цих інституцій поставить під сумнів подальший рух України до ЄС.  А під час протестів, які спалахнули в Києві та найбільших містах, тисячі людей вимагали скасування змін, що підривали довіру до антикорупційної системи.

На голосування у Верховній Раді, яке відновило незалежність НАБУ і САП, відреагувала посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. “Україні сьогодні потрібні інституції, яким її народ може довіряти. Європейському Союзу потрібен партнер, якому він може довіряти та на якого він може покластися”, — заявила Матернова. 

Висновки після кризи

Під час нещодавньої дискусії, присвяченої 11-й річниці ухвалення закону про НАБУ, директор Національного бюро Семен Кривонос нагадав, що історія НАБУ — це не просто історія одного органу, а “формування нової антикорупційної культури в країні”. За його словами, за 11 років вдалося довести, що в Україні можливо побудувати незалежну професійну інституцію, яка здатна ефективно працювати навіть у часи війни. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко визнав, що останній рік став найскладнішим у новітній історії антикорупційної вертикалі: “Незалежність, яку ми роками вибудовували, була випробувана. Але нас не розділили, нас не змусили сумніватися один в одному. Це і стало фундаментом, який допоміг вистояти”, — сказав Клименко.

Після липневих подій у НАБУ і САП зробили висновки. Обидві інституції розробили внутрішні протоколи дій на випадок нового тиску, щоб уникнути блокування розслідувань і оперативно інформувати суспільство та міжнародних партнерів. Як зазначив Кривонос, ці заходи мають запобігти повторенню ситуації, коли незалежність може бути поставлена під сумнів у політичних цілях.

Під час липневої кризи йшлося не лише про повноваження інституцій, а й про готовність суспільства обстоювати їх. Саме тоді з’явився рух “людей із картонками” — мирних протестувальників, які вимагали зберегти незалежність НАБУ і САП. “Для мене зв’язок очевидний: спроба обмежити НАБУ та САП означала загрозу нашій євроінтеграції. Без сильних інституцій ми ризикуємо повторити сценарій Грузії”, — сказала координаторка руху Зінаїда Аверіна під час дискусії з нагоди річниці. 

Інтеграція до ЄС

Європейська Комісія підтвердила, що антикорупційна політика інтегрована у всі переговорні глави, а їхнє закриття можливе лише після повного виконання відповідних показників. Відтепер виконання антикорупційних умов буде перевірятися за чіткими індикаторами: від захисту процесуальної незалежності НАБУ і САП, до перегляду законодавчих “пасток” — зокрема так званих “поправок Лозового”, що дозволяють корупціонерам уникати відповідальності через зрив строків досудового розслідування.

ЄС очікує від України послідовного виконання семи ключових зобов’язань: від забезпечення автономності антикорупційних органів до завершення судової реформи та ефективного захисту викривачів. Саме ці напрями будуть маркерами успіху при оцінці готовності України до вступу. “Сталося щось важливе — не тільки для України, але й для довіри між Україною та Європейським Союзом… Але подорож ще не завершена”, — наголосила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

Водночас, антикорупційна система вже не є закритою для суспільства — вона стала частиною ширшої національної розмови про справедливість і відповідальність. “Корупція і війна — це різні прояви одного ворога. Для мене сенс у тому, щоб робити те, що вважаєш правильним, і діяти по справедливості”, — сказала під час дискусії детективка НАБУ і військовослужбовиця Олена Маркус.

Антикорупційна система України вже довела свою життєздатність, але попереду —  перевірка на сталість. Від того, як країна пройде цей етап, залежить не лише євроінтеграція, а й рівень внутрішньої довіри — того самого “суспільного договору”, про який говорили учасники дискусії.

Сприйняття антикорупційних зусиль

Станом на початок жовтня 2025 року, 56% українців вважають, що держава дійсно намагається боротися з корупцією. Водночас 40% переконані, що Україна є безнадійно корумпованою. Такі результати опитування КМІС від 19 вересня до 5 жовтня 2025. Загалом опитали 1008 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території.  

Відповідно до висновків дослідження,  між 2024 і 2025 роками сприйняття українцями боротьби із корупцією поліпшилося. Минулоріч лише 48% респондентів були певні, що Україна справді намагається подолати цю проблему, проти 56% цьогоріч. Водночас, нові показники є гіршими за аналогічні 2023 року — тоді на викорінення корупції оптимістично дивилися 59% респондентів. 

Критика влади під час війни

Лише 8% українців вважають, що владу взагалі не можна критикувати під час війни. Частка тих, хто так думає, з 2024 року знизилася з 13%. Натомість 90% згодні, що критика влади має бути присутня, минулоріч таких було 81%.

58% тих, хто виступає за критику, певні, що має бути “виваженою і конструктивною, щоб не розхитувати ситуацію в країні”. На жорсткій і безкомпромісній критиці наполягає меншість — 32%. Порівняно з 2024 роком частка тих, хто наполягає на жорсткій критиці, не змінилася, а частка тих, хто наполягає на конструктивній критиці — зросла.

Цікаво, що серед опитаних, які називають Україну безнадійно корумпованою, 45%  наполягає на безкомпромісній критиці влади. Водночас 54% тих, хто вважає Україну безнадійно корумпованою, виступають за конструктивну критику або проти критики взагалі.

Корупція та територіальні поступки

Ба більше — ті, хто вважають Україну безнадійно корумпованою, у більшій мірі готові до територіальних втрат. Зокрема, серед них 34% готові до офіційного визнання окремих територій частиною Росії (проти 22% серед тих, хто бачить спроби боротьби з корупцією), а 25% готові навіть передати Росії території, які зараз під контролем України (проти 15%). 

За словами виконавчого директора КМІС Антона Грушецького, наратив про “безнадійно корумповану Україну” пов’язаний із вищою часткою тих, хто готовий на будь-які, навіть найважчі, умови для завершення війни. “Вістря інформаційної війни — це розповсюдження ворогом уявлень про масове ухилення від служби і про тотальну корупцію (бо це зменшує мотивацію населення йти до війська і зменшує підтримку України серед країн-донорів). І це додає до сприйняття України як тотально корумпованої. Тобто поширення і вкорінення серед української громадськості такого наративу серйозно підриває національну безпеку.

Дуже зручно (і, звісно, на це є підстави) перевести стрілки на владу і покласти на неї всю відповідальність: оскільки немає — з точки зору пересічного громадянина – видатних успіхів за короткий період у боротьбі з корупцією, то поширеність такого наративу є винятково наслідком неефективних дій влади. Проте це буде популістським і безвідповідальним підходом, оскільки довгострокова розбудова інституцій та довгострокова стратегія зменшення корупції є справою всього суспільства — від чиновників у владних кабінетах до пересічних громадян”, — зазначив Грушецький на сторінці КМІС.

Скандали, як ознака прогресу

За останні місяці Україна пережила кілька гучних корупційних скандалів. В оборонній галузі НАБУ і САП разом із СБУ викрили багатомільйонні зловживання під час закупівель для ЗСУ. За даними слідства, керівники підрозділів Центрального управління забезпечення авіації незаконно сприяли приватним компаніям, що призвело до переплат у розмірі 27,3 млн грн. 

Крім того, країну сколихнула інформація про викриття масштабних зловживань в системі МСЕК. Вони призвели до затримання винних і повного переформатування роботи медико-соціальних експертних комісій. 

І це лише частина злочинів, до розкриття яких  мають стосунок антикорупційні органи України. Адже навіть під час війни завдяки зусиллям НАБУ та САП підозрюваними у корупційних правопорушеннях ставали і народні депутати, і заступники міністрів та навіть голова Верховного Суду України Всеволод Князєв.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Віктор Павлущик вважає, що гучні викриття свідчать не про провал, а радше про прогрес у боротьбі з корупцією. “Якщо ми озирнемося на десять років назад, хто б міг повірити, що голову навіть обласного суду можуть звинуватити у хабарництві, не кажучи вже про когось такого рівня, як Князєв”, — заявив Павлущик в інтерв’ю The Times. Він також зазначив, що Державна антикорупційна програма, яка складається з понад 1000 заходів, уже дозволила реалізувати понад 25% запланованих реформ і сприятиме економії близько 5 млрд доларів США на рік.

Підсилення антикорупційних інструментів

У вересні 2024 року НАЗК отримало доступ до платформи Європолу SIENA, що значно підвищує ефективність боротьби з корупцією завдяки швидкому обміну інформацією з правоохоронними органами ЄС. Також у жовтні розпочався зовнішній аудит НАБУ, який триватиме до лютого 2025 року та має покращити діяльність Агентства.

За словами Віктора Павлущика, зараз Україна бореться з двома війнами: зовнішньою — проти російської агресії, і внутрішньою — проти корупції. І ключем до успіху є не лише викриття корупціонерів, а й системні інституційні зміни. З ним солідарний і очільник Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос: на його думку, боротьба з корупцією має бути такою ж пріоритетною, як і підвищення обороноздатності країни. Зокрема, Кривонос наголошує на необхідності надання НАБУ права на автономне прослуховування та створення власної експертної установи. “Якщо НАБУ звертається по експертизу стосовно топкорупціонера до якогось умовного інституту судових експертиз, який перебуває у сфері управління Міністерства юстиції або МВС, то дотриматися повної секретності в справі неможливо. Гадаю, неважко припустити, за який час потенційні фігуранти довідаються, щодо чого призначено цю експертизу. А який шанс, що інформацію не тільки передадуть, а ще й перекрутять? Величезний. Я вже не кажу про результати експертизи”, — зазначає він. 

Кривонос додає, незалежність НАБУ є важливою умовою для ефективної боротьби з топкорупціонерами та виконання міжнародних зобов’язань України перед ЄС та МВФ. “Із початком повномасштабного вторгнення, припливу до України глобальних фінансів, в умовах певної закритості влади, збільшення прав правоохоронців, звуження прав суспільства корупційні ризики зросли в десятки разів. Але водночас через міжнародну допомогу, тиск партнерів, а також обставини, пов’язані з необхідністю вижити, в антикорупційній сфері сталися тектонічні зсуви, про які говорити раніше було неможливо”, — певен очільник НАБУ. Але для подальшого зміцнення цієї системи, треба надати антикорупційним органам необхідні їм інструменти, наголошує Семен Кривонос. 

Мільйони хабарів та прокурори-інваліди

Яскраві кадри затримання керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи розлетілися українськими медіа на початку жовтня. Вдома у чиновниці знайшли майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах. Під час обшуку Тетяна Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши дві сумки з пів мільйоном доларів через вікно. Тетяні Крупі повідомили про підозру в незаконному збагаченні, а її справу передали до Національного антикорупційного бюро. Чиновниця перебуває під вартою з альтернативою внесення застави у 500 мільйонів гривень. 

У середині жовтня скандал із МСЕК на Хмельниччині отримав продовження. Журналіст Юрій Бутусов опублікував інформацію, що 49 прокурорів регіону на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність через корупційну схему Тетяни Крупи у МСЕК. Нині встановлено, що 61 прокурор із Хмельниччини має інвалідність. 

Після старту масштабних перевірок по всій країні шість керівників обласних та спеціалізованих прокуратур написали заяви про звільнення. У відставку йдуть очільники Запорізької, Рівненської, Тернопільської, Харківської та Черкаської обласних прокуратур, а також голова Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону. Минулого тижня у відставку подав і сам генеральний прокурор Андрій Костін.

У центрі корупційного скандалу опинилася і Миколаївщина: у керівниці тамтешньої обласної МСЕК знайшли понад 450 тисяч доларів. Кошти чиновниця зберігала у квартирі свого сина, на якого оформила ще й три незадекларовані квартири. Під час обшуку у чоловіка чиновниці знайшли російський паспорт. А згодом з’ясувалося, що його мати оформила собі і сину інвалідності для отримання від держави додаткових пільг та соціальних виплат. Наразі у цій справі тривають слідчі дії.

Масштаби проблеми

У Службі безпеки України наводять вражаючу статистику: лише у 2024 році про підозру повідомили 64 посадовцям органів медико-соціальної експертизи. Про масштаби порушень свідчать і надані Міністерством охорони здоров’я дані: під час спільної перевірки МОЗ із правоохоронцями у понад 3 тисячах справ медико-соціальних експертних комісій було виявлено порушення. 

На тлі повідомлень про масштабні зловживання у МСЕК президент України скликав засідання Ради національної безпеки і оборони. На ньому ухвалили рішення ліквідувати медико-соціальні комісії. “Те, що відбувається з МСЕК – медико-соціальними експертними комісіями – та нахабством людей, зокрема прокурорів, які скористалися своїми зв’язками із МСЕК та пооформлювали собі фальшиві інвалідності. Я чекаю від правоохоронців, зокрема передусім СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких жорстких рішень”, – наголосив Володимир Зеленський. 

Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Кабінет міністрів затвердив план щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням серед МСЕК. У тому вигляді, в якому вони існують, медико-соціальні експертні комісії будуть ліквідовані вже цього року. Водночас, наступного місяця Міністерство охорони здоров’я та Міністерство цифрової трансформації України мають представити рішення щодо цифровізації всіх етапів проходження таких комісій. А протягом трьох наступних місяців триватимуть перевірки – для перегляду рішень, які ухвалювали МСЕК, створюється спеціальна група.

Корупціонери “залягли на дно”

До створення Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури боротьба з корупцією була здебільшого декларативною – про неї регулярно згадували, як про мету та задачу, але в реальності топ-корупціонери почували себе спокійно. Настільки спокійно, що не вважали за потрібне якось переховуватися – ба більше, спокійно вихвалялися один перед одним власними корупційними “досягненнями”. Коли НАБУ більш-менше сформувалося і набрало силу – ситуація докорінно змінилася. Тепер корупціонери бояться і переховуються, бо розуміють, що є неілюзорні шанси опинитися за гратами. НАБУ разом з іншими новими антикорупційними відомствами фактично змінило правила гри на цьому полі і впровадило нові стандарти. Все це, авжеж, відбулося не одразу – бюро пройшло непростий 10-річний шлях для того, щоб сформуватися, як інституція.

9,4 мільярда гривень відшкодовано державі

Результати НАБУ за 10 років вражають. До відповідальності притягнуто  більш ніж півтори тисячі високопосадовців, серед яких понад 200 нардепів, суддів та керівників центральних органів влади. Лише за першу половину 2024 року на лаву підсудних відправлено 7 вищих посадовців держави, 6 топ-чиновників, 11 керівників державних підприємств, п’ятеро суддів та стільки ж депутатів облрад. Загалом державі було відшкодовано 9,4 мільярда гривень. 2,5 мільярди за рішеннями судів було скеровано на потреби Сил оборони.

В бюро наголошують: для ще більшої ефективності та усунення ризиків відомство потребує ухвалення низки рішень, серед яких головні – надання можливості автономного прослуховування фігурантів справ і створення власної експертної установи.

Аудит пройдуть навіть детективи під прикриттям

З жовтня цього року НАБУ почало проходити перший у своїй історії зовнішній незалежний аудит. Проведення аудиту передбачено законодавством і на його якнайшвидшому проведенні з моменту свого призначення  наполягав директор Бюро Семен Кривонос. До складу комісії, що проводить аудит, увійшли експерти з антикорупції, безпеки та повернення активів, призначені Кабінетом міністрів за рекомендацією міжнародних організацій, що підтримують антикорупційні ініціативи. Незалежні аудитори перевіряють роботу усіх підрозділів НАБУ, включаючи таємний відділ детективів під прикриттям. “У листопаді ми плануємо затвердити та опублікувати критерії та методику оцінки. Після цього одразу розпочнемо збір і аналіз інформації та документів для проведення оцінки, і потім підготуємо звіт з аргументованими висновками та рекомендаціями для покращення ефективності роботи НАБУ”, – каже Голова Комісії з проведення зовнішнього аудиту Національного антикорупційного бюро Роберт Вестбрукс. Завершити роботу аудитори планують до кінця лютого наступного року.

Від запиту до результатів

НАБУ разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та Вищим антикорупційним судом стали потужною силою змін, перетворивши боротьбу з корупцією з формальної на реальну.  “Ми пройшли довгий і складний шлях. Шлях від власне запиту на зміни та справедливість, сформованого суспільством, вимогами партнерів та здоровим глуздом до зрозумілих і конкретних досягнень, які впливають на життя країни тут і зараз”, – каже директор бюро Семен Кривонос.

Але навіть ті посадовці, яких не помічали у корупційних діях, припускаються у своїх звітах дивних помилок. Люди плутають тисячі із мільярдами, або вписують домашніх улюбленців у розділ “цінного майна”.

Про помилки випадкові і навмисні та що з ними робити, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.   

Кожен третій “схибив” на 15 мільйонів

Національне агентство з питань запобігання корупції завершило 77 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризик-орієнтованим підходом. Та виявило недостовірні відомості на 697 мільйонів гривень, а ще ознаки необґрунтованості активів на 6,9 мільйона.  

За даними ж Опендатабот, які також ґрунтуються на інформації від НАЗК, цьогоріч 30% посадовців “помилялися” у своїх деклараціях в середньому, на 15 млн грн. А кожна десята декларація в подальшому зазнавала виправлень. І лише 1 декларація з усіх перевірених — не мала порушень. У Опендатабот поточнюють, що цьогоріч НАЗК розпочало перевірки 734 декларацій посадовців. А кількість усіх поданих декларацій, станом на середину вересня, вже сягнула 1,2 мільйона. 

Жигулі за мільйони і цінна собака

Декларації українських посадовців щороку привертають увагу ЗМІ, іноді з доволі екстравагантних причин. Навесні Опендатабот проаналізував близько 200 тисяч звітів, які люди подали з березня 2023 рік по березень поточного року, та виявив чимало помилок і курйозів. Проблеми з одиницями вимірювання були чи не найрозповсюдженішими. Так працівник Балаклійської міськради оцінив свій ВАЗ 1978 року випуску у 66 мільйонів гривень. А викладачка Національної академії МВС зазначила, що її чоловік отримав зарплату в 259 мільярдів. Для порівняння, у 2021 році заробітки чоловіка сягали 259 тисяч.

Багатим на помилки був і розділ “Цінне рухоме майно”, куди деякі декларанти вписали своїх тварин. Найвідомішою стала депутатка Верховної Ради Олександра Устінова, яка задекларувала “собаку-тапки-погризяку” — лабрадора Коді. У інших деклараціях також зустрічалися домашні улюбленці, зокрема, леви, коти, миші, папуги, кури та рибки.

Боротьба з помилками

Електронні декларації про доходи українські держслужбовці подають з 2016 року. Вже перші звіти вразили суспільство, передусім, “горами” готівки, які чимало політиків зберігали удома. Здивували й обсяги інших накопичених багатств: величезна кількість землі, нерухомості, дорогі колекції годинників, антикваріату, картин, стародруків та предметів розкоші.

Надалі декларування продовжувалося щороку, щоправда, від початку повномасштабного вторгнення до осені 2023 року декларації посадовців не перевірялись. 

У НАЗК нагадують, що неправдиві дані у декларації або ж відмова її подавати, караються штрафом, громадськими роботами, також людину можуть позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

А щоб зменшити кількість технічних помилок, Агентство презентувало новий функціонал заповнення декларацій. За словами працівників відомства, він дасть можливість декларантам зекономити час та не припускатися технічних помилок. Агентству ж допоможе скерувати  ресурси на ретельнішу перевірку “ризикових” декларацій. На цьому під час презентації в Медіацентрі Україна наголосила Юлія Кулікова, керівниця Управління проведення повних перевірок НАЗК.

“Ми неодноразово презентували зміну підходу до відбору декларацій за ризикоорієнтованим підходом. І помилки дуже перекручують реальний стан ризиковості декларацій. Коли ми їх мінімізуємо, сподіваємось, що це буде значно чистіший відбір декларацій, що має значно  підвищити ефективність проведених повних перевірок та інших заходів фінансового контролю”, — зазначила вона.

Міністри, депутати, судді — в полі зору правоохоронців

Заступник голови Міненерго Олександр Хейло, якого спіймали на хабарі у півмільйона доларів, — далеко не перший чинний урядовець, якого викрили антикорупційні органи. Приміром, на початку серпня підозру від НАБУ отримав його попередник — ексзаступник міністра енергетики Максим Немчинов. У квітні цього року НАБУ викрило вже ексміністра агрополітики Миколу Сольського на привласненні земельних ділянок, а наприкінці 2023 року — його заступника Тараса Висоцького, а також заступника міністра економіки Олександра Грибана на завищенні ціни при державних закупівлях.

Загалом, за перше півріччя 2024 року антикорупційні органи збільшили ефективність своєї роботи. Так, економічний ефект від їхньої діяльності, тобто кошти, повернені до державного та місцевих бюджетів, склав понад 3,7 млрд грн, що є новим рекордом. Протягом шести місяців НАБУ розпочало 323 розслідування та викрило на зловживаннях 8 вищих посадовців держави, 14 топ-чиновників, 12 керівників державних підприємств, 10 депутатів обласних рад і трьох суддів. І хоча ці показники більші, ніж у попередні роки, посилення ефективності антикорупційних органів не стало чимось резонансним.

Боротьба з наслідками — ефективна, але першопричина не зникає

Затриманням депутатів, міністрів та їхніх заступників за корупційні злочини протягом останніх років вже нікого не здивуєш. Проте ключове питання, яке турбує українське суспільство — коли в Україні зникнуть корупціонери на високих державних посадах? Як показують результати НАБУ, проблема тут аж ніяк не в правоохоронних органах, а в системі державної служби та корпоративного управління державними підприємствами. При цьому, під час війни ця проблема суттєво загострилась.

Плани перезапуску управління сектором державних підприємств існували ще з 2015 року, проте з різних причин лише у лютому цього року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт #5593-д. Він збільшує повноваження наглядових рад державних підприємств та надає їм можливість реально контролювати діяльність керівництва компаній. Як наслідок, після втілення закону здійснювати махінації з коштами підприємств стане значно складніше.

Водночас, з реформою державної служби справи йдуть куди повільніше. Наприкінці минулого року Верховна Рада ухвалила закон, який унормовує та скорочує заробітні плати чиновникам, що було необхідно з огляду на економічну ситуацію в країні. Проте жодних змін у контролі за діяльністю держслужбовців цей закон не передбачав. 

Разом з тим, Кабінет міністрів досі не повернув конкурсну систему відбору на посади у виконавчих органах влади, яка була тимчасово призупинена через повномасштабну війну. І поки ці рішення не будуть ухвалені, очікувати оновлення системи державного управління та зменшення топ-корупції — марно.

Глобальний саміт миру: політична підтримка України зростає

Глобальний саміт миру, який відбудеться 16-17 червня, стане першою зустріччю світових лідерів щодо обговорення української формули миру. Свою участь, — а отже і схвалення українського плану, — вже підтвердили понад 90 країн, багато з яких будуть представлені на найвищому рівні — президентами або прем’єр-міністрами. Як заявляла президентка Швейцарії Віола Амгерд, на саміті планується обговорити шляхи досягнення справедливого миру в Україні на основі міжнародного права — усі учасники саміту прагнуть виробити спільне розуміння структури для досягнення цієї мети. За словами президента України Володимира Зеленського, пріоритетними питаннями саміту стануть енергетична та ядерна безпека, вільне судноплавство та гуманітарний трек — повний обмін військовополоненими та повернення в Україну незаконно депортованих Росією дітей. Очікується, що всі учасники саміту ухвалять чіткий план, який буде переданий Росії та стане основою мирного процесу.

Економічна та військова допомога 

Не менш важливою в контексті завершення війни та повоєнної відбудови є Міжнародна конференція з питань відновлення України, що 11-12 червня відбулася в Берліні. Окрім інвестицій в українську енергетику та інфраструктуру від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму в один мільярд євро, Україна отримала низку пакетів військової допомоги — від Німеччини та Італії — які включатимуть системи ППО Patriot та IRIS-T, а також боєприпаси. Також під час конференції у Берліні пролунала вкрай важлива політична заява: президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Євросоюз до кінця червня має розпочати з Україною перемовини про членство. Також під час Берлінської конференції стало відомо, що Україна виконала необхідні умови і незабаром отримає перший транш допомоги в 1,4 млрд євро за програмою Ukraine Facility.

Чим швидші реформи, тим вищі результати

Обидві події — Глобальний саміт миру та Міжнародна конференція з питань відновлення — свідчать, що Україна має безпрецедентний рівень міжнародної підтримки. Як зазначила під час Берлінської конференції Урсула фон дер Ляєн, Україна здійснює необхідні реформи та демократичні перетворення, включаючи зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією. Вона також назвала досягнення України вражаючими та подякувала Україні за те, що залишається стійким і надійним партнером.

Аби підтримати реноме європейської країни і конвертувати політичні заяви в результати, ключовими для України на сьогодні є внутрішні зміни, зокрема, продовження боротьби з корупцією та посилення антикорупційних органів. Україна продовжує вичищати державну систему від цього ганебного явища, і за останні місяці було зроблено чимало. Від початку року Національне антикорупційне бюро взялось за чинних міністрів, їхніх заступників та народних депутатів: статус підозрюваних у корупції отримали заступник міністра інфраструктури Василь Лозинський, міністр аграрної політики Микола Сольський, нардепи  Андрій Клочко та Андрій Одарченко. Також на лаву підсудних за корупцію можуть сісти екс-чиновники державних підприємств — “Укрзалізниці”, “Укргазвидобування”, “Укренерго”. Викриття таких багатомільйонних злочинів свідчить, що Україна методично очищує державну систему від корупції, яка перебуває у фокусі уваги міжнародних партнерів.